Енциклопедія
179 subscribers
905 photos
895 links
Велика українська енциклопедія (ВУЕ) репрезентує сучасну наукову картину світу, знайомить із персоналіями, які вплинули на історичний процес, подає колоритну палітру понять і термінів із різних галузей науки. Портал: vue.gov.ua
Download Telegram
🗓25 серпня 105 років із Дня народження
Леонарда Бернстайна — диригента, композитора, піаніста, педагога, лектора-просвітителя, музично-громадського діяча.

Народився в єврейській сім’ї емігрантів з України, батько (родом із селища поблизу м. Рівного) був дрібним підприємцем, оптовим постачальником перукарських товарів.

З 11 років брав уроки гри на фортепіано. З 14-річного віку під керівництвом педагога Х. Г. Коатс (1900–1989; США) напрацьовував технічну базу фортепіанної гри. 1935 закінчив Бостонську латинську гімназію, 1939 — Гарвардський універс...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бернстайн,_Леонард

#Бернстайн #диригент #композитор #педагог #піаніст #енциклопедія #ВУЕ
🗓 17 жовтня 90 років із Дня народження Кушніренка Андрія Миколайовича — хорового диригента, композитора, фольклориста, етнографа, педагога, музично-громадського діяча. Народного артиста УРСР (з 1973), лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1984), члена-кореспондента Національної академії мистецтв України (з 1997), члена Національної спілки композиторів України (з 1997).

Автор низки оригінальних музичних творів, серед яких народна опера «Буковинська весна», кантати, хорові драматичні поеми, численні обробки народних пісень, вокально-хореографічні сюїти та обрядові карт...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Кушніренко,_Андрій_Миколайович

#диригент #композитор #фольклорист #етнограф #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 3 листопада 160 років із Дня народження Бекетова Олексія Миколайовича — архітектора і педагога, академіка Імператорської академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна, з 1894), доктора архітектури (з 1939), дійсного члена Академії архітектури СРСР (з 1939).

Для творчості Бекетова, що розвивалася в руслі поширених на той час стилів неоренесансу і неокласицизму, модерну, неоросійського стилю й конструктивізму, властиві висока культура розроблення планів, деталей фасадів та інтер’єрів, синтез мис...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бекетов,_Олексій_Миколайович

#Бекетов #архітектор #акадкмік #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 17 листопада 86 років із Дня народження Бизова Володимира Федоровича — вченого у галузі гірництва та матеріалознавства, педагога, винахідника, доктора технічних наук (з 1981), професора (з 1983), заслуженого діяча науки і техніки України (з 1998).

Коло наукових зацікавленостей Бизова: матеріалознавство, теоретичні основи управління якістю продукції гірничих підприємств, створення алгоритмів та програм управління, обладнання й приладів для контролю якості сировини.

Заснував наукову школу з теорії управління якістю сировини гірничих підприємств. Підготував до захисту 7 докторів і 14 кандидатів наук. Автор понад 200 наук...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/изов,_Володимир_Федорович

#Бизов #гірництво #матеріалознавство #педагог #винахідник #доктортехнічнихнаук #енциклопедія #ВУЕ
🗓 25 листопада 185 років із Дня народження Нечуй-Левицького Івана Семеновича — письменника, педагога, етнографа, фольклориста, перекладача.

У 1860-х почав писати; друкуватися з 1868 переважно у західноукраїнських виданнях (через режим Валуєвського циркуляра). Першими творами були комедія «Жизнь пропив, долю проспав» та повість «Наймит Яріш Джеря». 1865 написав повість «Дві московки» (видруковано 1868). Автор повістей «Рибалка Панас Круть» (1868), «Причепа» (1869), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), романів «Хмари» (1874), «Над чорним морем» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897), оповідань «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» (1875), «Старосвітські батюшки та матуш...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Нечуй-Левицький,_Іван_Семенович

#НечуйЛевицький #Левицький #письменник #педагог #етнограф #фольклорист #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
🗓 5 грудня День пам’яті композитора Моцарта Вольфганга Амадея — композитора, диригента, педагога, віртуоза (клавесиніст, скрипаль); представника композиторської школи віденських класиків. Син Й. Г. Л. Моцарта, батько Ф. К. В. Моцарта.

Музичну освіту (теоретичні знання, основи гри на клавірі і скрипці) Моцарт отримав під керівництвом батька і вже з 4 років створював музику сам.

Упродовж 1762–1773 разом із батьком та сестрою подорожував Європою, виступаючи при дворі курфюрста Баварії, Імператорських дворах у містах Відні та Празі (1762), з концертами при дворах у містах Мюнхені, Мангеймі, Парижі, Лондоні та Гаазі (1764–1767), під час подорожей і навчання (лише з батьком) в Італії (1769–1771, серпень–грудень 1771 та осінь–весна 1772–1773). У цей період контактував із багатьма митцями, опанов...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Моцарт,_Вольфганг_Амадей

#Моцарт #композитор #диригент #педагог
🗓 6 грудня 120 років із Дня народження Колесси Миколи Філаретовича — композитора, диригента, педагога, громадського діяча. Син Ф. Колесси, племінник О. Колесси. Народний артист УРСР (з 1972), народний артист СРСР (з 1991). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1983), Герой України (2002). Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (з 1997).

Музика Колесси ґрунтується на українському (зокрема карпатському) музичному фольклорі. На основі його образно-емоційного ладу, жанрових ознак, ладо-інтонаційних, метро-ритмічних та структурних особливостей композитор створив власний стиль, де синтезував національну традицію і досягнення професійного музичного мистецтва 1-ї половини 20 ст. У ньому відчутні елементи пізнього ром...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Колесса,_Микола_Філаретович

#Колесса #композитор #диригент #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 12 січня 151 рік від Дня народження Кричевського Василя Григоровича — архітектора, художника, мистецтвознавця, педагога, представника українського модерну, заслуженого діяча мистецтв УРСР (з 1940), почесного дійсного члена Української вільної академії наук у США (з 1945), автора низки споруд в Україні.

Мистецька творчість В. Кричевського різноманітна й універсальна: архітектор, художник-графік, живописець, сценограф, художник кіно, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, дослідник українського народного мистецтва, колекціонер, музеєзнавець, педагог. Найвизначнішим його досягненням вважають будинок губернського земства у Полтаві як шедевр українського модерну, що кардинально вплинув на розвиток цього стилю у підросійській Україні та Галичині. На відміну від зарубіжних колег, В. Кричевському не довел...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Кричевський,_Василь_Григорович

#Кричевський #архітектор #художник #мистецтвознавець #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 5 лютого 90 років від дня народження Арканової Валентини Федорівни, української оперної співачки (лірико-колоратурне сопрано), педагога, народної артистки України (1934–2013)

Вирізнялася віртуозною технікою, акторською майстерністю, глибоким розкриттям образів. Гастролювала з оперним та концертним репертуаром у Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Чехії, Румунії, США, Монголії, Японії, Індії, Китаї, республіках колишнього СРСР. Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), княгині Ольги III ступеня (2008); грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Лауреат премій ім. Л. Вітошинського (Україна — Австрія), ім. О. С. Мас...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Арканова,_Валентина_Федорівна

#опера #співачка #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ
🗓 20 лютого 135 років із Дня народження Ревуцького Лева Миколайовича — українського композитора, піаніста, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1889–1977).

Творчий стиль Ревуцького позначений синтезом європейської музики доби модерну з інтонаційно-гармонічним національним мисленням. Симфонічні, інструментальні, вокально-хорові твори композитора, в основі яких свідомо закладено логіку самобутньо-етнічної константи, розвивали естетичні традиції й інновації загальноєвропейської художньої культури на національному ґрунті. Сам Ревуцький визначав це як синтезування «доби європеїзації» з «добою українізації». Увійшов до когорти українських митц...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ревуцький,_Лев_Миколайович

#Ревуцький #композитор #піаніст #педагог #мистецтвознавець #ВУЕ #енциклопедія
🗓 28 лютого 143 роки із Дня народження Альошина Павла Федотовича — архітектора і педагога, доктора архітектури (з 1946), дійсного члена і віце-президента Академії архітектури УРСР (з 1945).

Альошин — представник пізнього історизму, знавець світової архітектурної спадщини, майстер витончених стилізацій.

Для мистецької манери Альошина характерне творче переосмислення традиційних архітектурних форм і робота в певних історичних стилях. Найближчим його світовідчуттю був російський класицизм у пізній, дещо еклектичній фазі розвитку. У стилістиці неокласицизму з впливом модерну Альошин спорудив 1912 у м. Києві Педагогічний музей, у приміщенні якого 1917–1918 розміщувалася Центральна Рада.

У 1910–1920-х Альошин працював також і в українській національній стилістиці. Захоплення українською архітектурою доби Гетьманщини прип...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Альошин,_Павло_Федотович

#Альошин #архітектор #архітектура #педагог #ВУЕ #енциклопедія
🗓 14 березня 152 роки із Дня народження Новаківського Олекси Харлампійовича — художника і педагога.

У малярській праці поєднав традиції української формотворчості та модерні здобутки західноєвропейського мистецтва. Пройшов шлях від імпресіонізму до символізму та експресіонізму, володів власним мистецьким стилем. У творчому доробку митця — портрети, пейзажі, натюрморти, жанрові й історичні полотна, алегоричні композиції, твори на сакральну (див. Сакральне) тематику.

Ранній період творчості окреслюється часом навчання у м. Кракові та проживання у с. Могилі (1892–1913). Творам перших років навчання притаманний монохромний колор...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Новаківський,_Олекса_Харлампійович

#Новаківський #художник #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 22 березня 182 роки із Дня народження Лисенка Миколи Віталійовича — композитора, піаніста, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча, засновника національної композиторської школи, основоположника української класичної музики.

Походив із дворянської родини, козацько-старшинського роду. З 5 років навчався музики у приватних учителів. Загальну освіту здобув у пансіонах м. Києва (1852–1855) та 2-й харківській гімназії (1855–1859). Вступив 1859 на природничий факультет Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), наступн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Лисенко,_Микола_Віталійович

#Лисенко #композитор #піаніст #диригент #педагог #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ
🗓 24 березня 69 років із дня народження Білозіра Ігора Йосиповича — композитора, співака, педагога, диригента, народного артиста України (з 1996).

Народився у сім’ї вчителя і робітниці. У дитинстві виявив музичні здібності. На шкільних заходах співав як соліст та у хорі. У 7-му класі організував ансамбль, з яким грав на весіллях. Перші пісні писав на власні вірші.

1970 закінчив Радехівську школу № 1. Водночас навчався у Радехівській музичній школі (1968–1970; клас акордеона П. Теслюка).

Наприкінці березня 1969 журналістка М. Кінасевич (1945–2018; Україна) зробила перший професійний запис шкільного вокально-інструментального ансамб...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Білозір,_Ігор_Йосипович

#Білозір #композитор #співак #педагог #диригент
🗓 31 березня 339 років із дня народження Йоганна Себастьяна Баха — композитора, диригента, педагога.

Автор понад 1000 творів різних жанрів. Серед вокально-хорових духовних: пасіони, ораторії, меси (зокрема, меса сі мінор або Висока меса), духовні кантати, мотети, магніфікати, чотириголосні обробки протестантських хоралів, духовні пісні та арії. Органна музика композитора включала духовні (хоральні прелюдії, партити та хоральні варіації), світські твори (прелюдії, токати, фантазії, фуги, пасакалія, сонати, концерти). Серед світських — інструментальна музика різн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
https://vue.gov.ua/Бах,_Йоганн_Себастьян

#Бах #музика #композитор #диригент #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 11 квітня 66 років від дня народження Гаврилець Ганни Олексіївни — композиторки, педагогині, музично-громадської діячки, заслуженої діячки мистецтв України (з 2005), членкині-кореспондентки Національної академії мистецтв України (з 2017), лауреатки Національної премії України ім. Т. Шевченка (1999). Сестра композиторки Б. Фроляк.

Народилася у сім’ї залізничників. 1977 закінчила Львівську музичну середню спеціалізовану школу-інтернат імені С. Крушельницької (тепер Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької). Водночас навчалася приватно теоретичних дисциплін і композ...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Гаврилець,_Ганна_Олексіївна

#Гаврилець #композитор #педагог #громадськийдіяч #ВУЕ #енциклопедія
🗓 9 травня 114 років від дня народження Добровольського Анатолія Володимировича — архітектора, педагога, доктора архітектури, професора, дійсного члена Академії архітектури СРСР (з 1950), Академії архітектури УРСР (з 1950), Академії мистецтв СРСР (з 1979), віце-президента Академії будівництва та архітектури УРСР (1956–1962), представника радянського ретроспективізму й модернізму.

Займався живописом, досліджував пам’ятки народної архітектури, українське бароко — житло та церкви Київщини і Полтавщини, використання кераміки в архітектурі. У своїх проєктах широко застосовував будівельну декоративну кераміку, у тому числі поліхромну, стилістику модернізованого українського бароко, впроваджував, попри опір середовища, новаторські інженерно-конструк...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Добровольський,_Анатолій_Володимирович

#Добровольський #архітектор #педагог #архітектура #професор #ВУЕ #енциклопедія
🗓 21 травня 76 років від дня народження Буймістера Валерія Григоровича — співака (ліричний баритон), педагога, народного артистр України (з 1994), лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1999).

Володів красивим і виразним голосом. Співак камерного амплуа, тонкий інтерпретатор вокальної музики камерної. Артисту було притаманне справжнє відчуття не тільки композиторського стилю, а й стилю епохи, до якого належали автори, — чи то імпульсивна емоційність німецьких романтиків, чи строга витонченість стриманого стилю класиків, чи емоційний психологізм українських композиторів сучасної доби. Завдяки вродженій музичній інтуїції відчував усі нюанси як літературного, так і муз...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Буймістер,_Валерій_Григорович

#Буймістер #співак #баритон #педагог #ВУЕ #енциклопедія
🗓 11 червня 115 років від дня народження Приймака Бориса Івановича — архітектора, педагога, народного архітектора СРСР (з 1970), представника радянського ретроспективізму, автора низки споруд у м. Києві.

Розробив (у співавторстві): генеральні плани міст Кривого Рогу (1933), Жданова (1934, тепер м. Маріуполь), Тбілісі (1934), Києва (1947, 1966); реалізований проект розпланування і забудови вулиці Хрещатик у м. Києві (1946–1954) зі спорудженням житлових будинків (1950–1951), будівель Міністерства зв’язку та Головпоштамту (1950–1957), готелю «Москва» (1959–1966, тепер «Україна»); реалізовані проекти станцій Київського метрополітену «Завод «Більшовик» (1963, тепер «Шулявська»), «Нивки» (1971), «Жовтнева» (1971, тепер «Берестейська»), «Червона площа» (1976, тепер «Контрактова площа»).

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Приймак,_Борис_Іванович

#Приймак #архітектор #педагог #ВУЕ #енциклопедія
🗓 14 червня 114 років від дня народження Ревуцького Валеріяна Дмитровича — вченого-театрознавця, педагога і театрального критика. Доктора філософії (з мистецтвознавства), професор (1957). Члена НСТДУ (1994). Іноземного дійсного члена (академіка) Національної академії мистецтв України (2001). Члена Об'єднання українських письменників «Слово».

Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Котляревського (1995). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Нагороджений Великою золотою медаллю Національної академії мистецтв України 2010.

Друкувати статті почав 1941 у м. Києві (газета «Українське слово»), 1944 у м. Львові (газета «Львівські вісті»), 1946–1947 — у м. Ріміні (Італія) (газети «Життя в таборі», «Батьківщина»). З 1949 почав писати статті (бл. 400) до «Енциклопедії українознавства», де з 1955 був редактором театрал...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ревуцький,_Валеріян_Дмитрович

#Ревуцький #театрознавець #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ