ВАКС конфіскував частину активів довіреної особи путіна
Йдеться про такого собі Едуарда Худайнатова, на якого зареєстрована яхта путіна під назвою «Шахерезада», а також яхта олігарха Керімова.
Зокрема, на користь України стягнули 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Нафтова компанія «Альянс-Україна», що складає 447,6 млн грн.
Втім, ВАКС відмовився конфіскувати частку Худайнатова (49%) в ТОВ «Альянс Холдинг», яка керує сіткою автозаправок Shell.
Після початку вторгнення рф Shell збільшив статутний капітал у фірмі, розмивши частку Худайнатова у ТОВ «Альянс Холдинг» до 2,56%.
Мін’юст пише, що залучені кошти лише частково надійшли українській фірмі і були перераховані у якості обігових, у вигляді позик, безповоротної фіндопомоги та не були внесені до статутного капіталу.
«Кошти були використані для забезпечення господарської діяльності компаній, зокрема й для розрахунку з ТОВ «НК «Альянс-Україна», який є повʼязаним з Худайнатовим», - пише голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції Інна Богатих.
Мін’юст обіцяє оскаржити це рішення ВАКС.
Доповнення до новини (від 28.01.2024):
До ЦПК звернулися представники компанії Shell, у розпорядженні яких наразі є рішення ВАКС, зазначимо наступне.
Так, за інформацією, надісланою компанією, ВАКС визнав, що Shell справді володіє 97,44% ТОВ «Альянс Холдинг» та відповідними підприємствами, тим сами не задовольнивши позов Міністерства юстиції щодо конфіскації корпоративних прав ТОВ «Альянс Холдинг».
Йдеться про такого собі Едуарда Худайнатова, на якого зареєстрована яхта путіна під назвою «Шахерезада», а також яхта олігарха Керімова.
Зокрема, на користь України стягнули 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Нафтова компанія «Альянс-Україна», що складає 447,6 млн грн.
Втім, ВАКС відмовився конфіскувати частку Худайнатова (49%) в ТОВ «Альянс Холдинг», яка керує сіткою автозаправок Shell.
Після початку вторгнення рф Shell збільшив статутний капітал у фірмі, розмивши частку Худайнатова у ТОВ «Альянс Холдинг» до 2,56%.
Мін’юст пише, що залучені кошти лише частково надійшли українській фірмі і були перераховані у якості обігових, у вигляді позик, безповоротної фіндопомоги та не були внесені до статутного капіталу.
«Кошти були використані для забезпечення господарської діяльності компаній, зокрема й для розрахунку з ТОВ «НК «Альянс-Україна», який є повʼязаним з Худайнатовим», - пише голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції Інна Богатих.
Мін’юст обіцяє оскаржити це рішення ВАКС.
Доповнення до новини (від 28.01.2024):
До ЦПК звернулися представники компанії Shell, у розпорядженні яких наразі є рішення ВАКС, зазначимо наступне.
Так, за інформацією, надісланою компанією, ВАКС визнав, що Shell справді володіє 97,44% ТОВ «Альянс Холдинг» та відповідними підприємствами, тим сами не задовольнивши позов Міністерства юстиції щодо конфіскації корпоративних прав ТОВ «Альянс Холдинг».
Уряд вніс законопроєкти про реформу БЕБ: знову без повноцінної переатестації зі збереженням людей Татарова
В кінці грудня уряд погодив законопроєкт про реформу Бюро економічної безпеки, який не передбачав повноцінну переатестацію співробітників та очищення органу від людей Татарова.
Що змінилось з того часу? Замість одного законопроєктів стало два. Незмінною залишилась їхня суть, яка імітує реформу БЕБ.
Органу, який під кураторством Татарова переважно займається утисками бізнесу.
Навіщо розділили на два законопроєкти? Схоже, щоб один з них потрапив у правоохоронний комітет, яким керує «слуга» Іонушас, що раніше блокував скасування «правок Лозового».
❗️Головний недолік реформи БЕБ за версією уряду – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган.
Більше того, Кабмін пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники директора БЕБ. Натомість решта персоналу буде проходити переатестацію через рік після припинення воєнного стану.
Зокрема, уряд пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники директора БЕБ. Натомість решта персоналу буде проходити переатестацію лише через рік після припинення воєнного стану.
Уряд також пропонує нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ. Вони схожі на конкурс на директора НАБУ з правом переважного голосу у міжнародників.
Втім, конкурсна комісії зобов’язана буде рекомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох. Тобто уряд зможе призначити на посаду директора БЕБ найбільш лояльну до влади особу.
За цих обставин набагато кращою є модель конкурсу з єдиним переможцем, яку раніше пропонували у фінансовому комітеті парламенту.
❗️Але навіть якщо новообраний директор органу буде професійним і незалежним, він не зможе перезапустити оновлення інституції та застрягне в бюрократичній боротьбі з корумпованим персоналом. Якраз через відсутність повноцінної переатестації співробітників.
Докладніше - в нашому матеріалі: https://antac.org.ua/news/kabmin-vnis-do-parlamentu-zakonoproiekt-pro-reformu-beb-znovu-bez-povnotsinnoi-pereatestatsii-zi-zberezhenniam-liudey-tatarova/
В кінці грудня уряд погодив законопроєкт про реформу Бюро економічної безпеки, який не передбачав повноцінну переатестацію співробітників та очищення органу від людей Татарова.
Що змінилось з того часу? Замість одного законопроєктів стало два. Незмінною залишилась їхня суть, яка імітує реформу БЕБ.
Органу, який під кураторством Татарова переважно займається утисками бізнесу.
Навіщо розділили на два законопроєкти? Схоже, щоб один з них потрапив у правоохоронний комітет, яким керує «слуга» Іонушас, що раніше блокував скасування «правок Лозового».
❗️Головний недолік реформи БЕБ за версією уряду – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган.
Більше того, Кабмін пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники директора БЕБ. Натомість решта персоналу буде проходити переатестацію через рік після припинення воєнного стану.
Зокрема, уряд пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники директора БЕБ. Натомість решта персоналу буде проходити переатестацію лише через рік після припинення воєнного стану.
Уряд також пропонує нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ. Вони схожі на конкурс на директора НАБУ з правом переважного голосу у міжнародників.
Втім, конкурсна комісії зобов’язана буде рекомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох. Тобто уряд зможе призначити на посаду директора БЕБ найбільш лояльну до влади особу.
За цих обставин набагато кращою є модель конкурсу з єдиним переможцем, яку раніше пропонували у фінансовому комітеті парламенту.
❗️Але навіть якщо новообраний директор органу буде професійним і незалежним, він не зможе перезапустити оновлення інституції та застрягне в бюрократичній боротьбі з корумпованим персоналом. Якраз через відсутність повноцінної переатестації співробітників.
Докладніше - в нашому матеріалі: https://antac.org.ua/news/kabmin-vnis-do-parlamentu-zakonoproiekt-pro-reformu-beb-znovu-bez-povnotsinnoi-pereatestatsii-zi-zberezhenniam-liudey-tatarova/
Центр Протидії Корупції
Кабмін вніс до парламенту законопроєкт про реформу БЕБ: знову без повноцінної переатестації зі збереженням людей Татарова - Центр…
Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради два законопроєкти №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Згідно з текстом,...
Справу Лієва про привласнення 1,3 мільярди гривень поліція розслідує з порушенням підслідності
Під час обрання запобіжного заходу у ВАКС щодо сумнозвісного експосадовця Міноборони Лієва стало зрозуміло, що тривалий час ця справа розслідувалася поліції з порушенням правил підслідності.
Від початку слідства з квітня 2023 року за сумою потенційно завданої шкоди, а з моменту підозри і за суб’єктом вчинення правопорушення, згідно вимог КПК, ця справа віднесена до юрисдикції НАБУ і САП. Проте з незрозумілих причин розслідується поліцією. До підозри слідчі та прокурори зверталися за дозволами про слідчі дії до Печерського суду, а вже із запобіжним заходом після підозри – прийшли до Вищого антикор суду.
Прокурори Офісу Генпрокурора заявляють в суді, що як тільки стало зрозумілим, що причетні посадові особи Міністерства оборони – справу вирішили передати до НАБУ, однак, досі цього не зробили. Проте очевидно, що справа була підслідна НАБУ і до підозр – з цим погоджується навіть захист.
Слідчий суддя ВАКС Ярослав Шкодін, заслухавши думки сторін, зазначив, що вирішить це питання в нарадчій кімнаті.
Наразі розгляд триває, очікується, що рішення буде ухвалено сьогодні.
Проте через проблеми з підслідністю є ризики, що слідство створює передумови для подальшого поховання справи через недопустимість доказів.
Під час обрання запобіжного заходу у ВАКС щодо сумнозвісного експосадовця Міноборони Лієва стало зрозуміло, що тривалий час ця справа розслідувалася поліції з порушенням правил підслідності.
Від початку слідства з квітня 2023 року за сумою потенційно завданої шкоди, а з моменту підозри і за суб’єктом вчинення правопорушення, згідно вимог КПК, ця справа віднесена до юрисдикції НАБУ і САП. Проте з незрозумілих причин розслідується поліцією. До підозри слідчі та прокурори зверталися за дозволами про слідчі дії до Печерського суду, а вже із запобіжним заходом після підозри – прийшли до Вищого антикор суду.
Прокурори Офісу Генпрокурора заявляють в суді, що як тільки стало зрозумілим, що причетні посадові особи Міністерства оборони – справу вирішили передати до НАБУ, однак, досі цього не зробили. Проте очевидно, що справа була підслідна НАБУ і до підозр – з цим погоджується навіть захист.
Слідчий суддя ВАКС Ярослав Шкодін, заслухавши думки сторін, зазначив, що вирішить це питання в нарадчій кімнаті.
Наразі розгляд триває, очікується, що рішення буде ухвалено сьогодні.
Проте через проблеми з підслідністю є ризики, що слідство створює передумови для подальшого поховання справи через недопустимість доказів.
YouTube
Справа про розкрадання 1,5 млрд на снарядах для ЗСУ — обрання запобіжного Лієву
Вищий антикорупційний суд розглядає обрання запобіжного заходу підозрюваним у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів для ЗСУ. Серед них – колишній очільник департаменту Міністерства оборони Олександр Лієв.
Напередодні, за повідомленням…
Напередодні, за повідомленням…
Ще декілька деталей про розгляд справи Лієва.
Прокурор просить Олександру Лієву варту із заставою в 268,9 млн грн. Також зʼясувалося, що незаконні рішення про передоплату підписував особисто ексміністр Резніков.
Під час засідання у ВАКС щодо обрання запобіжного заходу екскерівнику департаменту Міноборони Лієву стали відомі подробиці укладання скандальних контрактів та роль топчиновників Міноборони, в тому числі чинного керівника закупівельного оборонного департаменту Міноборони Тоомаса Нахкура.
Сторона обвинувачення зазначає, що Лієв та інші підозрювані у цій справі створили організовану злочинну групу.
У червні 2022 року вони затвердили перелік товарів для поставки до Міноборони (зокрема, мінометних пострілів) та підготували проєкт державного контракту. Протокол про це з боку Міноборони підписав Лієв.
За версією слідства, бізнесмени Хорошаєв, посадовець «Львівського арсеналу» Сахненко та екскерівник департаменту закупівель зброї Міноборони Лієв забезпечували відповідні перемовини щодо виконання контракту та вчинили подальші дії щодо виведення коштів у готівку.
Нахкур, який надалі очолив Департамент військово-технічного співробітництва, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, сприяв діям Хорошаєва, Лієва та Збітнєва та маскував їх.
Для створення видимості поставки у вересні 2022 року представник словацької компанії Sevotech Хорошаєв здійснив огляд товарів на території хорватської компанії. За результатами зробив фото і надіслав їх до «Львівського арсеналу», а ті – до Міноборони. Після чого чиновники міністерства Лієв та Накхур затвердили комерційну пропозицію на закупівлю мінометних пострілів.
У жовтні 2022 року чиновники Міноборони, в тому числі і Лієв, які, на думку слідства, розуміли, що поставки не буде, уклали контракт на поставку мінометних пострілів на 100 тисяч штук вартістю 1,3 млрд грн без ПДВ. Передоплата становила 97% та передбачала відтермінування не більше ніж на 5 місяців.
Перша поставка мала відбутися до 10 грудня 2022 року. Розуміючи, що поставок не буде, Лієв разом з Хорошаєвим прибули до Хорватії, де Лієв здійснив повторний огляд товару для подальшого листування з МО щодо відсутності підстав невиконання контракту.
Також прокурори стверджують, що рішення про здійснення попередньої оплати порушували існуючі в Міноборони інструкції та погодження відповідними департаментами.
Проте, всупереч порядку, рішення про передоплату скерували на погодження тодішньому міністру Резнікову, після чого воно було затверджено. Ні тодішній міністр, ні його заступники наразі у справі як підозрювані не фігурують.
Вже 17 листопада 2022 року на рахунки «Львівського арсеналу» надійшла передоплата. Кошти у розмірі 1,3 млрд грн відразу ж переказали з рахунку у державному Ощадбанку на рахунок у приватному банку Акорд.
Надалі придбали валюту і вивели її на рахунки підконтрольних компаній. У подальшому, на думку слідства, на території Хорватії ці кошти перевели у готівку і використали на власний розсуд. На рахунках «Львівського арсеналу» встигли арештувати 818 млн грн.
Пізніше Лієв напряму уклав контракт на постачання танкових пострілів за подібною схемою.
Прокурор просить обрати Лієву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у 268,9 млн грн.
Прокурор просить Олександру Лієву варту із заставою в 268,9 млн грн. Також зʼясувалося, що незаконні рішення про передоплату підписував особисто ексміністр Резніков.
Під час засідання у ВАКС щодо обрання запобіжного заходу екскерівнику департаменту Міноборони Лієву стали відомі подробиці укладання скандальних контрактів та роль топчиновників Міноборони, в тому числі чинного керівника закупівельного оборонного департаменту Міноборони Тоомаса Нахкура.
Сторона обвинувачення зазначає, що Лієв та інші підозрювані у цій справі створили організовану злочинну групу.
У червні 2022 року вони затвердили перелік товарів для поставки до Міноборони (зокрема, мінометних пострілів) та підготували проєкт державного контракту. Протокол про це з боку Міноборони підписав Лієв.
За версією слідства, бізнесмени Хорошаєв, посадовець «Львівського арсеналу» Сахненко та екскерівник департаменту закупівель зброї Міноборони Лієв забезпечували відповідні перемовини щодо виконання контракту та вчинили подальші дії щодо виведення коштів у готівку.
Нахкур, який надалі очолив Департамент військово-технічного співробітництва, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, сприяв діям Хорошаєва, Лієва та Збітнєва та маскував їх.
Для створення видимості поставки у вересні 2022 року представник словацької компанії Sevotech Хорошаєв здійснив огляд товарів на території хорватської компанії. За результатами зробив фото і надіслав їх до «Львівського арсеналу», а ті – до Міноборони. Після чого чиновники міністерства Лієв та Накхур затвердили комерційну пропозицію на закупівлю мінометних пострілів.
У жовтні 2022 року чиновники Міноборони, в тому числі і Лієв, які, на думку слідства, розуміли, що поставки не буде, уклали контракт на поставку мінометних пострілів на 100 тисяч штук вартістю 1,3 млрд грн без ПДВ. Передоплата становила 97% та передбачала відтермінування не більше ніж на 5 місяців.
Перша поставка мала відбутися до 10 грудня 2022 року. Розуміючи, що поставок не буде, Лієв разом з Хорошаєвим прибули до Хорватії, де Лієв здійснив повторний огляд товару для подальшого листування з МО щодо відсутності підстав невиконання контракту.
Також прокурори стверджують, що рішення про здійснення попередньої оплати порушували існуючі в Міноборони інструкції та погодження відповідними департаментами.
Проте, всупереч порядку, рішення про передоплату скерували на погодження тодішньому міністру Резнікову, після чого воно було затверджено. Ні тодішній міністр, ні його заступники наразі у справі як підозрювані не фігурують.
Вже 17 листопада 2022 року на рахунки «Львівського арсеналу» надійшла передоплата. Кошти у розмірі 1,3 млрд грн відразу ж переказали з рахунку у державному Ощадбанку на рахунок у приватному банку Акорд.
Надалі придбали валюту і вивели її на рахунки підконтрольних компаній. У подальшому, на думку слідства, на території Хорватії ці кошти перевели у готівку і використали на власний розсуд. На рахунках «Львівського арсеналу» встигли арештувати 818 млн грн.
Пізніше Лієв напряму уклав контракт на постачання танкових пострілів за подібною схемою.
Прокурор просить обрати Лієву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у 268,9 млн грн.
Forwarded from Шабунін
Розслідуючи крадіжку 1,3 млрд грн посадовцями Міноборони, ОГП і Нацпол свідомо порушили підслідність, чим від початку підірвали справу.
Згідно закону, на етапі вручення підозри (це найпізніше!) Костін мусив залучити САП/НАБУ. Нагадаємо, що Лієву/Нахкуру і ко інкримінують ч.5 ст. 191 ККУ.
Порушення підслідності зʼясувалося ще на початку засідання суду з обрання запобіжного заходу. Ми у ЦПК одразу про це написали.
Заради дешевого піару чорти Татарова/Костіна поставили під загрозу покарання покидьків, які вкрали 1,3 млрд в ЗСУ. Або – свідомо заклали міну під справу, щоб цих покидьків відмазати 🤬
Слідчий суддя ВАКС відмовив у запобіжному заході, хоча заявив, що вважає підозру обгрунтованою.
Зараз маємо витовкти ОГП/Нацпол мордою в їх злочинні дії. Порушивши підслідність, чорти Татарова/Костіна поставили під питання законність зібраних раніше доказів.
Зараз ОГП/Нацпол спробують перекинути цю свідомо ними ж підірвану справу в НАБУ/САП.
В чому була проблема вчинити згідно закону і залучити НАБУ/САП раніше? Татарову/Костіну сильно хотілося вимахнутися під час приїзду аудиторів США?
Молодці, вимахнулися 🤦🏼♂️…
Чекаємо на повний текст рішення слідчого судді ВАКС (а також потенційної апеляції на нього).
З них повною мірою зрозуміємо катастрофічність злочинних дій людей Татарова/Костіна.
Згідно закону, на етапі вручення підозри (це найпізніше!) Костін мусив залучити САП/НАБУ. Нагадаємо, що Лієву/Нахкуру і ко інкримінують ч.5 ст. 191 ККУ.
Порушення підслідності зʼясувалося ще на початку засідання суду з обрання запобіжного заходу. Ми у ЦПК одразу про це написали.
Заради дешевого піару чорти Татарова/Костіна поставили під загрозу покарання покидьків, які вкрали 1,3 млрд в ЗСУ. Або – свідомо заклали міну під справу, щоб цих покидьків відмазати 🤬
Слідчий суддя ВАКС відмовив у запобіжному заході, хоча заявив, що вважає підозру обгрунтованою.
Зараз маємо витовкти ОГП/Нацпол мордою в їх злочинні дії. Порушивши підслідність, чорти Татарова/Костіна поставили під питання законність зібраних раніше доказів.
Зараз ОГП/Нацпол спробують перекинути цю свідомо ними ж підірвану справу в НАБУ/САП.
В чому була проблема вчинити згідно закону і залучити НАБУ/САП раніше? Татарову/Костіну сильно хотілося вимахнутися під час приїзду аудиторів США?
Молодці, вимахнулися 🤦🏼♂️…
Чекаємо на повний текст рішення слідчого судді ВАКС (а також потенційної апеляції на нього).
З них повною мірою зрозуміємо катастрофічність злочинних дій людей Татарова/Костіна.
Одразу троє суддів з сумнівною репутацією не пройшли оцінювання і можуть бути звільнені🔥
Це дає надію на невідворотність процесу очищення судової системи. І що наші з партнерами зусилля з перезавантаження судових органів (ВРП та ВККС) не були марними.
⭕️ Ліворуч - суддя Господарського суду Києва Інна Отрош. Донька голови Печерського суду Києва в часи Януковича. У 2013 році стала суддею Господарського суду Луганської області, а вже через два тижні попросила перевести її до Києва. І її перевели, попри сумніви в наявності стажу.
Після окупації Криму суддя Отрош постійно відвідувала півострів, куди, як писали ЗМІ, втекла її одіозна мати. Інколи Отрош перебувала там по кілька місяців. Причому під час співбесіди звинуватила українські державні органи в тому, що дозволили окупувати півострів.
Ось пряма цитата Отрош-молодшої: «Громадяни України мають право їздити в Крим…. А те, що там тимчасово знаходяться окупаційні війська, ми зараз частково перекладаємо вину на суддів, які туди їздять. Це вина тих державних органів, які не забезпечили недоторканність кордонів».
Один з членів ВККС жахнувся від цих слів, але суддя Отрош продовжувала гнути свою лінію: «Хтось пам’ятає активні дії щодо захисту території?».
Шкода, що суддя забула про військовослужбовця Сергія Какуріна, який загинув під час штурму української військової частини в Сімферополі. Шкода, що не пам’ятає про зникнення багатьох незгодних з окупацією. І продовжувала щороку кататись на окупований півострів.
Є питання і до численного майна судді. Отрош пояснювала, що все майно набула або від матері або до того, як стала суддею. Втім, не пояснила, як все це майно було набуте, якщо сумарні доходи Отрош та її матері за відповідний період більш ніж вдвічі менші, за вартість набутих статків.
⭕️ В центрі - суддя Святошинського суду Києва Катерина Васильєва. Під час співбесіди у судді запитали, як у 2017 році її сім'я, яка складалась з чотирьох осіб, змогла прожити на 3 тисячі грн на місяць. Саме такий сумарний дохід вказала суддя. Далі - пряма цитата судді:
❗️«Ми жили дуже скрутно, влітку їздили до батьків на дачу, де працювали на городі і їли те, що виростили. Батьки допомагали продуктами. Молодша дитина ходила в тих речах, які залишились від старшої. А старший ходив в тих речах, які віддавала мені сестра від свого сина».
Були питання щодо того, як Васильєва через 9 днів після призначення суддею Чутівського суду отримала позитивну характеристику і швидко перевелась до Святошинського суду Києва. Чітких пояснень суддя не надала, в підсумку отримавши негативне рішення про проходження оцінювання.
⭕️ Не пройшла оцінювання і суддя Солом'янського суду Києва Марина Лозинська (на фото - праворуч).
Лозинська під час Революції Гідності постановила відправити за ґрати на 60 діб затриманого та побитого беркутом Олександра Сидоренка.
Суддя застосувала найжорсткіший запобіжний захід, проігнорувавши заяви підозрюваного про тілесні ушкодження і керуючись стандартними рапортами поліцейських.
Тепер ВККС направить до ВРП рекомендації щодо звільнення Отрош, Васильєвої та Лозинської. Саме ВРП ухвалюватиме остаточне рішення щодо долі цих суддів. Але раніше таких рішень від ВККС годі було очікувати. І це дає привід для обережного оптимізму.
✅ Підтримати наші зусилля з очіщення судових органів влади можна на Patreon або на BuyMeaCoffee.
Це дає надію на невідворотність процесу очищення судової системи. І що наші з партнерами зусилля з перезавантаження судових органів (ВРП та ВККС) не були марними.
⭕️ Ліворуч - суддя Господарського суду Києва Інна Отрош. Донька голови Печерського суду Києва в часи Януковича. У 2013 році стала суддею Господарського суду Луганської області, а вже через два тижні попросила перевести її до Києва. І її перевели, попри сумніви в наявності стажу.
Після окупації Криму суддя Отрош постійно відвідувала півострів, куди, як писали ЗМІ, втекла її одіозна мати. Інколи Отрош перебувала там по кілька місяців. Причому під час співбесіди звинуватила українські державні органи в тому, що дозволили окупувати півострів.
Ось пряма цитата Отрош-молодшої: «Громадяни України мають право їздити в Крим…. А те, що там тимчасово знаходяться окупаційні війська, ми зараз частково перекладаємо вину на суддів, які туди їздять. Це вина тих державних органів, які не забезпечили недоторканність кордонів».
Один з членів ВККС жахнувся від цих слів, але суддя Отрош продовжувала гнути свою лінію: «Хтось пам’ятає активні дії щодо захисту території?».
Шкода, що суддя забула про військовослужбовця Сергія Какуріна, який загинув під час штурму української військової частини в Сімферополі. Шкода, що не пам’ятає про зникнення багатьох незгодних з окупацією. І продовжувала щороку кататись на окупований півострів.
Є питання і до численного майна судді. Отрош пояснювала, що все майно набула або від матері або до того, як стала суддею. Втім, не пояснила, як все це майно було набуте, якщо сумарні доходи Отрош та її матері за відповідний період більш ніж вдвічі менші, за вартість набутих статків.
⭕️ В центрі - суддя Святошинського суду Києва Катерина Васильєва. Під час співбесіди у судді запитали, як у 2017 році її сім'я, яка складалась з чотирьох осіб, змогла прожити на 3 тисячі грн на місяць. Саме такий сумарний дохід вказала суддя. Далі - пряма цитата судді:
❗️«Ми жили дуже скрутно, влітку їздили до батьків на дачу, де працювали на городі і їли те, що виростили. Батьки допомагали продуктами. Молодша дитина ходила в тих речах, які залишились від старшої. А старший ходив в тих речах, які віддавала мені сестра від свого сина».
Були питання щодо того, як Васильєва через 9 днів після призначення суддею Чутівського суду отримала позитивну характеристику і швидко перевелась до Святошинського суду Києва. Чітких пояснень суддя не надала, в підсумку отримавши негативне рішення про проходження оцінювання.
⭕️ Не пройшла оцінювання і суддя Солом'янського суду Києва Марина Лозинська (на фото - праворуч).
Лозинська під час Революції Гідності постановила відправити за ґрати на 60 діб затриманого та побитого беркутом Олександра Сидоренка.
Суддя застосувала найжорсткіший запобіжний захід, проігнорувавши заяви підозрюваного про тілесні ушкодження і керуючись стандартними рапортами поліцейських.
Тепер ВККС направить до ВРП рекомендації щодо звільнення Отрош, Васильєвої та Лозинської. Саме ВРП ухвалюватиме остаточне рішення щодо долі цих суддів. Але раніше таких рішень від ВККС годі було очікувати. І це дає привід для обережного оптимізму.
✅ Підтримати наші зусилля з очіщення судових органів влади можна на Patreon або на BuyMeaCoffee.
За колишнього голову Верховного Суду Князєва внесли заставу
Вчора слідчий суддя ВАКС зменшивши заставу Всеволоду Князєву із 20 млн грн до 18,168 млн грн. А вже сьогодні гроші за нього внесли і він зможе вийти із СІЗО.
При цьому малоймовірно, що гроші міг внести хтось із сім’ї Князєва самостійно, так як всі його активи арештовано. Більше того, захист у грудні казав, що родина підозрюваного може внести максимум 10 млн грн.
Примітно, що два тижні тому Князєв розлучився зі своєю дружиною, з якою вони пробули у шлюбі майже двадцять років. Дружина пояснила, що фактичні шлюбні відносини з чоловіком припинені з травня 2023 року внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення.
На розгляді в одному із судів міста Миколаєва також є позов про поділ спільного майна подружжя.
Князєв сидів під вартою із травня 2023 року і за цей час його застава зменшилася у кілька разів:
📍у травні 2023 року йому призначили варту із заставою у 107 млн грн.
📍вже за 2 тижні апеляція зменшила заставу до 75 млн грн.
📍в серпні слідчий суддя зменшив Князєву заставу до 55 млн грн.
📍через місяць апеляція скинула заставу до 45 млн грн.
📍у жовтні слідчий суддя зменшив заставу до 35 млн.
📍у грудні заставу зменшували двічі: спершу до 27 млн грн, згодом до 20 млн грн.
📍вчора Князєву зменшили заставу до 18,168 млн грн.
За дуже цікавим збігом обставин новина про внесення застави співпала з появою інформації про те, що ВРП хоче зупинити розгляд дисциплінарних справ стосовно Князєва.
Наші колеги з Автомайдан помітили відповідні пропозиції в сьогоднішньому порядку денному. Якщо дисциплінарна справа щодо Князєва буде зупинена — це стане небезпечним прецедентом, який допоможе іншим суддям, яких підозрюють чи обвинувачують у злочинах, роками залишитися суддями та отримувати весь цей час солідну винагороду.
Нагадаємо, що наприкінці грудня ВАКС обмежив стороні захисту Князєва строк ознайомлення з матеріалами справи до 1 березня 2024 року. Після цієї дати справу мають направити до суду.
❗️Розлучення, зменшення застави, процес щодо поділу майна, вихід з-під варти і спроба зупинити дисциплінарне провадження. Якось надто багато одночасних подій і збігів у житті Князєва.
Підписатись на канал
Вчора слідчий суддя ВАКС зменшивши заставу Всеволоду Князєву із 20 млн грн до 18,168 млн грн. А вже сьогодні гроші за нього внесли і він зможе вийти із СІЗО.
При цьому малоймовірно, що гроші міг внести хтось із сім’ї Князєва самостійно, так як всі його активи арештовано. Більше того, захист у грудні казав, що родина підозрюваного може внести максимум 10 млн грн.
Примітно, що два тижні тому Князєв розлучився зі своєю дружиною, з якою вони пробули у шлюбі майже двадцять років. Дружина пояснила, що фактичні шлюбні відносини з чоловіком припинені з травня 2023 року внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення.
На розгляді в одному із судів міста Миколаєва також є позов про поділ спільного майна подружжя.
Князєв сидів під вартою із травня 2023 року і за цей час його застава зменшилася у кілька разів:
📍у травні 2023 року йому призначили варту із заставою у 107 млн грн.
📍вже за 2 тижні апеляція зменшила заставу до 75 млн грн.
📍в серпні слідчий суддя зменшив Князєву заставу до 55 млн грн.
📍через місяць апеляція скинула заставу до 45 млн грн.
📍у жовтні слідчий суддя зменшив заставу до 35 млн.
📍у грудні заставу зменшували двічі: спершу до 27 млн грн, згодом до 20 млн грн.
📍вчора Князєву зменшили заставу до 18,168 млн грн.
За дуже цікавим збігом обставин новина про внесення застави співпала з появою інформації про те, що ВРП хоче зупинити розгляд дисциплінарних справ стосовно Князєва.
Наші колеги з Автомайдан помітили відповідні пропозиції в сьогоднішньому порядку денному. Якщо дисциплінарна справа щодо Князєва буде зупинена — це стане небезпечним прецедентом, який допоможе іншим суддям, яких підозрюють чи обвинувачують у злочинах, роками залишитися суддями та отримувати весь цей час солідну винагороду.
Нагадаємо, що наприкінці грудня ВАКС обмежив стороні захисту Князєва строк ознайомлення з матеріалами справи до 1 березня 2024 року. Після цієї дати справу мають направити до суду.
❗️Розлучення, зменшення застави, процес щодо поділу майна, вихід з-під варти і спроба зупинити дисциплінарне провадження. Якось надто багато одночасних подій і збігів у житті Князєва.
Підписатись на канал
Друга дисциплінарна палата ВРП відхилила пропозицію зупинити розгляд дисциплінарної справи щодо Князєва
Доповідачем був член ВРП Сергій Бурлаков, який запропонував таку ідею.
Секретар палати Роман Маселко був проти.
В підсумку голосуванням 3 проти (Маселко, Мельник, Бондаренко) і 2 за (Бурлаков і Саліхов) рішення про зупинку справи не було підтримане.
Якби справу щодо Князєва зупинили, то це могло стати небезпечним прецедентом, який допоможе іншим суддям, яких підозрюють у злочинах.
Наприклад, як писав Автомайдан, суддя Пʼятковський, якого підозрюють в отриманні 1200 доларів за відмазування водія, який сів за кермо в нетверезому стані, теж міг би залишитися суддею та отримувати солідні виплати.
Нагадаємо, сам Князєв сьогодні вийшов з СІЗО під заставу в 18 з гаком мільйонів.
Підписатись
Доповідачем був член ВРП Сергій Бурлаков, який запропонував таку ідею.
Секретар палати Роман Маселко був проти.
В підсумку голосуванням 3 проти (Маселко, Мельник, Бондаренко) і 2 за (Бурлаков і Саліхов) рішення про зупинку справи не було підтримане.
Якби справу щодо Князєва зупинили, то це могло стати небезпечним прецедентом, який допоможе іншим суддям, яких підозрюють у злочинах.
Наприклад, як писав Автомайдан, суддя Пʼятковський, якого підозрюють в отриманні 1200 доларів за відмазування водія, який сів за кермо в нетверезому стані, теж міг би залишитися суддею та отримувати солідні виплати.
Нагадаємо, сам Князєв сьогодні вийшов з СІЗО під заставу в 18 з гаком мільйонів.
Підписатись
Депутата Маріковського підозрюють в недостовірному декларуванні криптовалюти на майже 25 млн грн
Народному депутату від Слуги Народу Олександру Маріковському оголосили підозру в брехні в декларації.
За даними НАБУ і САП, у 2020 році депутат задекларував криптовалюту вартістю 24,6 млн грн, яка начебто належала йому ще з 2019 року.
Проте виявилось, що криптовалютний гаманець, який зазначив у декларації депутат, насправді ніколи йому не належав.
За даними антикорупційних органів, усі транзакції з придбання криптовалюти здійснювались громадянами іншої держави, які не були пов’язані з депутатом.
Судячи із того, що йдеться про декларацію за 2020 рік, подану 31 березня 2021 року, строк давності у цій справі ймовріно закінчується за два місяці.
Це вже другий депутат від правлячої партії, якого викрили у справі, де фігурують криптовалюти.
Зокрема, за даними НАБУ і САП, депутат Одарченко пропонував голові Держвідновлення хабар у криптовалюті в $50 тисяч.
Народному депутату від Слуги Народу Олександру Маріковському оголосили підозру в брехні в декларації.
За даними НАБУ і САП, у 2020 році депутат задекларував криптовалюту вартістю 24,6 млн грн, яка начебто належала йому ще з 2019 року.
Проте виявилось, що криптовалютний гаманець, який зазначив у декларації депутат, насправді ніколи йому не належав.
За даними антикорупційних органів, усі транзакції з придбання криптовалюти здійснювались громадянами іншої держави, які не були пов’язані з депутатом.
Судячи із того, що йдеться про декларацію за 2020 рік, подану 31 березня 2021 року, строк давності у цій справі ймовріно закінчується за два місяці.
Це вже другий депутат від правлячої партії, якого викрили у справі, де фігурують криптовалюти.
Зокрема, за даними НАБУ і САП, депутат Одарченко пропонував голові Держвідновлення хабар у криптовалюті в $50 тисяч.
+1 вирок ВАКС: 5 років позбавлення волі отримав держреєстратор з Харківщини
Колегія суддів Вищого антикорсуду засудила до 5 років позбавлення волі державного реєстратора Печенізької райдержадміністрації Харківської області Гамлета Гаспаряна.
В рішенні суду йдеться, що обвинувачений з метою отримання неправомірної вигоди оформив на фізособу право власності на об’єкт нерухомості, який належав громаді Харкова. Причому зробив це на підставі нечинного рішення суду.
Вирок ухвалила колегія суддів у складі Інни Білоус, Євгена Крук та Олексія Кравчука.
Гаспаряну призначили покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією половини майна та позбавленням права обіймати відповідні посади строком на 3 роки.
Цікаво, що раніше ця справа була у колегії суддів на чолі з Олегом Ткаченком. Колегія Ткаченка вирішила, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК і тому повернула його прокурору.
Апеляція ж це рішення скасувала через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Після того колегія Ткаченка взяла самовідвід і справа потрапила до колегії Білоус, яка і ухвалила вирок.
Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів до Апеляції ВАКС.
Колегія суддів Вищого антикорсуду засудила до 5 років позбавлення волі державного реєстратора Печенізької райдержадміністрації Харківської області Гамлета Гаспаряна.
В рішенні суду йдеться, що обвинувачений з метою отримання неправомірної вигоди оформив на фізособу право власності на об’єкт нерухомості, який належав громаді Харкова. Причому зробив це на підставі нечинного рішення суду.
Вирок ухвалила колегія суддів у складі Інни Білоус, Євгена Крук та Олексія Кравчука.
Гаспаряну призначили покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією половини майна та позбавленням права обіймати відповідні посади строком на 3 роки.
Цікаво, що раніше ця справа була у колегії суддів на чолі з Олегом Ткаченком. Колегія Ткаченка вирішила, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК і тому повернула його прокурору.
Апеляція ж це рішення скасувала через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Після того колегія Ткаченка взяла самовідвід і справа потрапила до колегії Білоус, яка і ухвалила вирок.
Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів до Апеляції ВАКС.
Forwarded from Bihus.Info
Ідентифікація фігурантів: допоможіть нам впізнати людей на фото
Друзі, персонажі на цих фото причетні до стеження за нашою редакцією у грудні 2023 року. Мабуть, ви вже здогадуєтесь, що вони мають відношення до силових структур.
Скоро буде велике кіно і будь-яка інформація про цих осіб нам дуже допоможе.
📝 Якщо ви впізнали когось на фотографіях, чи знаєте про них будь-що – напишіть нам на адресу ng@bihus.info.
Анонімність гарантуємо.
Друзі, персонажі на цих фото причетні до стеження за нашою редакцією у грудні 2023 року. Мабуть, ви вже здогадуєтесь, що вони мають відношення до силових структур.
Скоро буде велике кіно і будь-яка інформація про цих осіб нам дуже допоможе.
📝 Якщо ви впізнали когось на фотографіях, чи знаєте про них будь-що – напишіть нам на адресу ng@bihus.info.
Анонімність гарантуємо.
Посадовцю Міноборони Нахкуру призначили запобіжний захід
Слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до відстороненого в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Тоомаса Нахкура запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На посадовця поклали низку обов'язків, зокрема здачу поспортів для виїзду за кордон та носіння електронного браслету.
Рішення про застосування запобіжного заходу свідчить про обґрунтованість підозри.
Водночас слідча суддя відмовила у задоволенні клопотання в частині застосування тримання під вартою із альтернативною заставою у понад 268 млн грн, про що просив прокурор.
Про мотиви рішення стане відомо після оголошення повного тексту ухвали, яке призначене на 7 лютого.
Тоомас Нахкур є одним із п’яти підозрюваних у справі про ймовірне розкрадання майже 1,5 млрд грн на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
За версією слідства, чиновники Міноборони наперед розуміли, що мінометні постріли поставлено не буде і в Міноборони ніхто не перевіряв, яким чином міни мають доставити з Хорватії до України.
Саме Нахкур як начальник відповідного управління Міноборони відповідав за обґрунтованість умов контракт.
За словами прокурора, посадовець не перевірив належним чином усі документи, не відслідкувв порядок поставлення мін, не перевірив належним чином постачальника, незважаючи на численні порушення законодавства і контратакту, завізував угоду і рішення про передоплату на 1,34 млрд грн. Передоплата становила 97% від суми контракту.
❗️У травні 2023 року вдалося ініціювати арешт лише 818 млн грн, інші кошти вивели на рахунки іноземних компаній, однак жодної зі 100 тисяч мін ніхто так і не поставив.
Захист наполягає, що Нахкур був лише начальником одного із управлінь у складі Міністерства та в межах своєї компетенції погоджував ті чи інші речі.
Окрім нього свої погодження надали більше десяти інших осіб. За версією захисту, це була звичайна господарська діяльність і підозра персонально Нахкуру необґрунтована.
👉 Додамо, що сьогодні стало відомо про те, що міністр Рустем Умєров відсторонив Нахкура від виконання службових обов’язків.
Слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до відстороненого в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Тоомаса Нахкура запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На посадовця поклали низку обов'язків, зокрема здачу поспортів для виїзду за кордон та носіння електронного браслету.
Рішення про застосування запобіжного заходу свідчить про обґрунтованість підозри.
Водночас слідча суддя відмовила у задоволенні клопотання в частині застосування тримання під вартою із альтернативною заставою у понад 268 млн грн, про що просив прокурор.
Про мотиви рішення стане відомо після оголошення повного тексту ухвали, яке призначене на 7 лютого.
Тоомас Нахкур є одним із п’яти підозрюваних у справі про ймовірне розкрадання майже 1,5 млрд грн на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
За версією слідства, чиновники Міноборони наперед розуміли, що мінометні постріли поставлено не буде і в Міноборони ніхто не перевіряв, яким чином міни мають доставити з Хорватії до України.
Саме Нахкур як начальник відповідного управління Міноборони відповідав за обґрунтованість умов контракт.
За словами прокурора, посадовець не перевірив належним чином усі документи, не відслідкувв порядок поставлення мін, не перевірив належним чином постачальника, незважаючи на численні порушення законодавства і контратакту, завізував угоду і рішення про передоплату на 1,34 млрд грн. Передоплата становила 97% від суми контракту.
❗️У травні 2023 року вдалося ініціювати арешт лише 818 млн грн, інші кошти вивели на рахунки іноземних компаній, однак жодної зі 100 тисяч мін ніхто так і не поставив.
Захист наполягає, що Нахкур був лише начальником одного із управлінь у складі Міністерства та в межах своєї компетенції погоджував ті чи інші речі.
Окрім нього свої погодження надали більше десяти інших осіб. За версією захисту, це була звичайна господарська діяльність і підозра персонально Нахкуру необґрунтована.
👉 Додамо, що сьогодні стало відомо про те, що міністр Рустем Умєров відсторонив Нахкура від виконання службових обов’язків.
Суддю Ковбеля визнали винуватим у брехні в декларації, але звільнили від покарання через сплив строків давності
Колегія суддів ВАКС визнала винним у декларуванні недостовірних відомостей суддю Васильківського суду Київської області Максима Ковбеля і призначила йому покарання у виді штрафу у розмірі 44,2 тисяч грн.
Втім, суддю Ковбеля звільнила від покарання через закінчення строків давності.
Вирок ухвалила колегія складі Наталії Мовчан, Андрія Біцюка та Володимира Воронька.
Цей вирок протягом 30 днів може бути оскаржений до апеляційної палати ВАКС.
Прокуратура звинувачувала суддю в тому, що у декларації за 2020 рік він не вказав квартиру у Києві вартістю понад 4,6 млн грн та два паркомісця загальною вартістю майже 430 тисяч грн, які перебували у користуванні судді та його дружини.
У січні 2023 року судді повідомили про підозру і майже одразу скерували обвинувальний акт до ВАКС за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Строк давності в таких справах складає 2 роки. І він завершувався у березні 2023 року. Тому шансів на те, що суд першої та апеляційної інстанції встигнув б розглянути справу до спливу строків давності практично не було.
Власне, так в результаті сталось. Ось тут колонка, в якій пояснювали, чому справи щодо недекларування закривались за строками давності.
Втім, тут не 100% зрада, так як за механізмом цивільної конфіскації у судді стягнули 3,6 млн грн. За результатами розгляду цієї справи Ковбель може остаточно втратити посаду судді.
Приємно, що механізм цивільної конфіскації запровадили з подачі ЦПК. Очікуємо, що антикорупційні органи застосовуватимуть його частіше.
Колегія суддів ВАКС визнала винним у декларуванні недостовірних відомостей суддю Васильківського суду Київської області Максима Ковбеля і призначила йому покарання у виді штрафу у розмірі 44,2 тисяч грн.
Втім, суддю Ковбеля звільнила від покарання через закінчення строків давності.
Вирок ухвалила колегія складі Наталії Мовчан, Андрія Біцюка та Володимира Воронька.
Цей вирок протягом 30 днів може бути оскаржений до апеляційної палати ВАКС.
Прокуратура звинувачувала суддю в тому, що у декларації за 2020 рік він не вказав квартиру у Києві вартістю понад 4,6 млн грн та два паркомісця загальною вартістю майже 430 тисяч грн, які перебували у користуванні судді та його дружини.
У січні 2023 року судді повідомили про підозру і майже одразу скерували обвинувальний акт до ВАКС за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Строк давності в таких справах складає 2 роки. І він завершувався у березні 2023 року. Тому шансів на те, що суд першої та апеляційної інстанції встигнув б розглянути справу до спливу строків давності практично не було.
Власне, так в результаті сталось. Ось тут колонка, в якій пояснювали, чому справи щодо недекларування закривались за строками давності.
Втім, тут не 100% зрада, так як за механізмом цивільної конфіскації у судді стягнули 3,6 млн грн. За результатами розгляду цієї справи Ковбель може остаточно втратити посаду судді.
Приємно, що механізм цивільної конфіскації запровадили з подачі ЦПК. Очікуємо, що антикорупційні органи застосовуватимуть його частіше.
Зібрали для вас результати НАБУ і САП за січень:
⭕️ викрили корупційну схему ухилення від мобілізації через суд: суддю Білгород-Дністровського суду Одеської області Боярського викрили на хабарі у 1500 доларів за рішення про фіктивне розлучення;
⭕️ нардепу від Слуги Народу Маріковському оголосили підозру за брехню в декларації: він задекларував криптовалюти на 24,6 млн грн, проте виявилось, що криптогаманець насправді ніколи йому не належав;
⭕️ оголосили в розшук бізнес-партнера Коломойського - бізнемена Кіпермана: його називають організатором схеми заволодіння електроенергією, через яку завдали збитків на 716 млн грн;
⭕️ другий епізод справи «Роттердам+» скерували до суду: йдеться про епізод за обвинуваченням 14 осіб, причетних до запровадження формули, через яку споживачі переплатили за електроенергію понад 20 млрд грн;
⭕️ завершили розслідування справи про заволодіння 312 млн грн компаніями ексдепутата Микитася: за ці гроші мали збудувати склади для Міноборони, але фактично нічого не виконали, а кошти вивели;
⭕️ завершили розслідування щодо народного депутата від групи «Довіра» Горвата у справі про заволодінні понад 320 гектарів земель;
⭕️ завершили розслідування щодо депутата від Слуги Народу Одарченка: його обвинувачують у спробі підкупу біткойнами в еквіваленті 50 тисяч доларів голови Держвідновлення Найєма;
⭕️ завершили розслідування щодо депутата від групи «За Майбутнє» Лабазюка і його спільника, яких підозрюють у наданні топчиновникам хабаря у сумі 150 тисяч доларів;
⭕️ завершили розслідування стосовно ексголови Тернопільської облради Головка, якого підозрюють у вимаганні понад 600 тисяч грн від місцевого підприємця;
⭕️ завершили розслідування щодо двох заступників голови Тернопільської ОВА Дем’янчука та Гайдука у справі про вимагання хабаря у розмірі понад 2 млн грн;
⭕️ завершили розслідування щодо завдання майже 100 млн грн збитків Енергоатому;
⭕️ завершили розслідування щодо судді Кропивницького апеляційного суду Гончара, якого підозрюють у проханні 10,5 тисяч доларів за ухвалення пом'якшувального вироку у справі про смертельне ДТП;
⭕️ завершили розслідування щодо судді Броварського суду Сердинського, якого підозрюють у вимаганні та одержанні 4 тисяч доларів за потрібне рішення у цивільній справі;
⭕️ завершили розслідування щодо депутата Волинської облради Кошельника, підозрюваного в одержанні хабара у 35 тисяч доларів за сприяння у придбанні земельної ділянки;
⭕️ завершили розслідування стосовно посадовця управління Нацполіції у Чернівецькій області Митринюка, якого обвинувачують у вимаганні та отриманні 40 тисяч євро.
Підписатись на канал
⭕️ викрили корупційну схему ухилення від мобілізації через суд: суддю Білгород-Дністровського суду Одеської області Боярського викрили на хабарі у 1500 доларів за рішення про фіктивне розлучення;
⭕️ нардепу від Слуги Народу Маріковському оголосили підозру за брехню в декларації: він задекларував криптовалюти на 24,6 млн грн, проте виявилось, що криптогаманець насправді ніколи йому не належав;
⭕️ оголосили в розшук бізнес-партнера Коломойського - бізнемена Кіпермана: його називають організатором схеми заволодіння електроенергією, через яку завдали збитків на 716 млн грн;
⭕️ другий епізод справи «Роттердам+» скерували до суду: йдеться про епізод за обвинуваченням 14 осіб, причетних до запровадження формули, через яку споживачі переплатили за електроенергію понад 20 млрд грн;
⭕️ завершили розслідування справи про заволодіння 312 млн грн компаніями ексдепутата Микитася: за ці гроші мали збудувати склади для Міноборони, але фактично нічого не виконали, а кошти вивели;
⭕️ завершили розслідування щодо народного депутата від групи «Довіра» Горвата у справі про заволодінні понад 320 гектарів земель;
⭕️ завершили розслідування щодо депутата від Слуги Народу Одарченка: його обвинувачують у спробі підкупу біткойнами в еквіваленті 50 тисяч доларів голови Держвідновлення Найєма;
⭕️ завершили розслідування щодо депутата від групи «За Майбутнє» Лабазюка і його спільника, яких підозрюють у наданні топчиновникам хабаря у сумі 150 тисяч доларів;
⭕️ завершили розслідування стосовно ексголови Тернопільської облради Головка, якого підозрюють у вимаганні понад 600 тисяч грн від місцевого підприємця;
⭕️ завершили розслідування щодо двох заступників голови Тернопільської ОВА Дем’янчука та Гайдука у справі про вимагання хабаря у розмірі понад 2 млн грн;
⭕️ завершили розслідування щодо завдання майже 100 млн грн збитків Енергоатому;
⭕️ завершили розслідування щодо судді Кропивницького апеляційного суду Гончара, якого підозрюють у проханні 10,5 тисяч доларів за ухвалення пом'якшувального вироку у справі про смертельне ДТП;
⭕️ завершили розслідування щодо судді Броварського суду Сердинського, якого підозрюють у вимаганні та одержанні 4 тисяч доларів за потрібне рішення у цивільній справі;
⭕️ завершили розслідування щодо депутата Волинської облради Кошельника, підозрюваного в одержанні хабара у 35 тисяч доларів за сприяння у придбанні земельної ділянки;
⭕️ завершили розслідування стосовно посадовця управління Нацполіції у Чернівецькій області Митринюка, якого обвинувачують у вимаганні та отриманні 40 тисяч євро.
Підписатись на канал
ВАКС призначив запобіжний захід директору Львівського арсеналу Збітнєву
Слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до директора «Львівського арсеналу» Юрія Збітнєва запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до 8 години ранку.
Також Збітнєв повинен буде дотримуватися ряду обов'язків, зокрема здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування з визначеними слідством особами, а також носити електронний браслет.
Прокурор ОГП просив призначити варту із заставою у понад 268 млн грн. Захист же натомість просив не призначати запобіжний захід узагалі або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.
За версією слідства, Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:
📍укладення контракту із словацьким посередником, компанією Sevotech;
📍надсилання комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тисяч мін та додаткової угоди до неї;
📍надсилання листів, необхідних для їх укладення та здійснення передоплати, а також в подальшому здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.
У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок «Львівського арсеналу», що складало 97% від вартості всього контракту. Львівський арсенал за цим контрактом мав отримати 3%.
Після отримання передоплати «Львівський арсенал» перерахував кошти із рахунку у державному Укргазбанку на свій же рахунок у приватному Аккорд банку. Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий "нічний кредит").
Далі частину коштів у розмірі 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії «WDG promet», яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Зараз ці гроші зникли і жодної міни поставлено так і не було.
Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін, Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, так як слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.
Збітнєв сказав, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.
За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. В ході однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно".
Уже коли стало зрозуміло, що поставки мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 млн грн залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців в будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього.
За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: "або Sevotech, або ніхто".
Зі сторони Львівського арсеналу супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко.
Останній нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту.
За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання по запобіжному щодо Сахненка вже двічі переносили, так як він після підозри ліг до лікарні.
Слідча суддя ВАКС Катерина Сікора застосувала до директора «Львівського арсеналу» Юрія Збітнєва запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до 8 години ранку.
Також Збітнєв повинен буде дотримуватися ряду обов'язків, зокрема здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування з визначеними слідством особами, а також носити електронний браслет.
Прокурор ОГП просив призначити варту із заставою у понад 268 млн грн. Захист же натомість просив не призначати запобіжний захід узагалі або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.
За версією слідства, Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:
📍укладення контракту із словацьким посередником, компанією Sevotech;
📍надсилання комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тисяч мін та додаткової угоди до неї;
📍надсилання листів, необхідних для їх укладення та здійснення передоплати, а також в подальшому здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.
У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок «Львівського арсеналу», що складало 97% від вартості всього контракту. Львівський арсенал за цим контрактом мав отримати 3%.
Після отримання передоплати «Львівський арсенал» перерахував кошти із рахунку у державному Укргазбанку на свій же рахунок у приватному Аккорд банку. Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий "нічний кредит").
Далі частину коштів у розмірі 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії «WDG promet», яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Зараз ці гроші зникли і жодної міни поставлено так і не було.
Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін, Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, так як слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.
Збітнєв сказав, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.
За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. В ході однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно".
Уже коли стало зрозуміло, що поставки мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 млн грн залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців в будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього.
За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: "або Sevotech, або ніхто".
Зі сторони Львівського арсеналу супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко.
Останній нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту.
За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання по запобіжному щодо Сахненка вже двічі переносили, так як він після підозри ліг до лікарні.
ВРП відсторонила суддю Верховного Суду Князєва від здійснення правосуддя
Всеволода Князєва відсторонили до 6 квітня 2024 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Рішення підтримали всі присутні члени ВРП.
Зради тут не бачимо, тому що поки Князєв сидів у СІЗО, не було змісту подавати клопотання про відсторонення.
Після скерування провадження до суду САП зможе ініціювати відсторонення Князєва на весь час розгляду справи в суді.
Нагадаємо, у травні 2023 року Князєва затримали й повідомили про підозру в отриманні хабаря у 2,7 млн доларів.
Відтоді суд сім разів зменшував грошову заставу. Князєв вийшов з СІЗО під заставу в понад 18 млн грн.
Розслідування шодо Князєва завершене. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
ВАКС обмежив стороні захисту строк ознайомлення з матеріалами справи до 1 березня цього року. Після цієї дати справу мають направити до суду.
Підписатись на канал
Всеволода Князєва відсторонили до 6 квітня 2024 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Рішення підтримали всі присутні члени ВРП.
Зради тут не бачимо, тому що поки Князєв сидів у СІЗО, не було змісту подавати клопотання про відсторонення.
Після скерування провадження до суду САП зможе ініціювати відсторонення Князєва на весь час розгляду справи в суді.
Нагадаємо, у травні 2023 року Князєва затримали й повідомили про підозру в отриманні хабаря у 2,7 млн доларів.
Відтоді суд сім разів зменшував грошову заставу. Князєв вийшов з СІЗО під заставу в понад 18 млн грн.
Розслідування шодо Князєва завершене. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
ВАКС обмежив стороні захисту строк ознайомлення з матеріалами справи до 1 березня цього року. Після цієї дати справу мають направити до суду.
Підписатись на канал
