🔶 Рубрика #ДеньТрадиційноїКультури.
Цього разу розповідаємо про елемент Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини «Метод будівництва «суха кладка»», що побутує в селах Загнітків, Олексіївка, Шершенці Кодимської територіальної громади Подільського району, селі Зоря Саратської селищної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області.

🔸 Традиційним будівельним ресурсом частини Одеської області є дикий піщаний камінь («дикун», «дикар»). Використовується у методі будівництва  «суха кладка» – камінь кладуть просто на камінь (укладають) і не застосовують жодного іншого матеріалу, крім іноді суміші піску з вапном, води та глини. Стійкість різних конструкцій забезпечується ретельним підбором та розміщенням каменів, які зазвичай  грубо обтесані або іноді взагалі не обтесані.
▫ Такий камінь збирають або під час очищення полів від каменів, або видобувають на місці.
▫ У селах Загнітків, Олексіївка, Шершенці на Кодимщині метод складання каменю на камінь отримав назву «мур» – стіна.
Ряд сухих кам’яних стін у сільській місцевості Кодимщини зумовлений різними причинами. Перш за все, це можливість використовувати місцевий матеріал з метою укріплення ґрунтів, зонування території. В деяких випадках таке укріплення має на меті захистити землю від вітру, підмивання водою, убезпечуючи від зсуву.
Крім мурів, які укріплюють ґрунти, суха кладка застосовувалася і для інших будівельних конструкцій при зведенні будівель, хат, сараїв, мурів, криниць, погребів, збудованих за допомогою каменю «дикар», однак тут можна помітити застосування суміші піску та вапна, води та глини – «чамур».
▫ В багатьох випадках на території села Зоря Білгород-Дністровського району зустрічаються сучасні будівлі, огорожі, господарські будівлі, підмурок яких складається за допомогою традиційного методу будівництва «суха кладка». Це обумовлено природними властивостями каменю, такими як водостійкість та стійкість до сейсмічних коливань, як вважають мешканці цих сіл.
▫ Сухі кам’яні конструкції нерозривно пов’язані зі стійкою організацією сільського простору, адже запобігають зсувам, допомагають у боротьбі з ерозією, сприяють утриманню води, підвищенню біорозмаїття, створенню належних мікрокліматичних умов для ведення сільського господарства, зокрема регулювання вологості, відбитого сонячного світла тощо.
▫ Традиційно носіями та практиками техніки сухої кладки є чоловіче населення сільських громад, де цей елемент досі практикується як частина їхнього побуту. Поодинці або групами (у співпраці з родичами та/чи сусідами) вони будують, відновлюють чи обслуговують різні сухі кам’яні конструкції. Існують також будівельники, які виконують складніші роботи (будують огорожі в садах, опорні стіни проти сповзання ґрунтів, вимощують доріжки тощо).

🔸 Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення та поширення взято з сайту Одеського обласного центру української культури http://oocuk.com.ua/nks/ Авторство належить Одеському обласному центру української культури.
 
#ООМЦКМ
#ООЦУК
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Одещина
#Методбудівництва #Сухакладка