🔶 Продовжуємо знайомити вас із різноманітною весільною обрядовістю України. Автентичні пісні та обрядові дійства створювалися колективами на основі власних фольклорно-етнографічних матеріалів, зібраних від місцевих жителів і поданих для участі у Відкритій акції зі збереження та популяризації традиційної весільної обрядовості «ВЕСІЛЬНЕ РОЗМАЇТТЯ», започаткованій Харківським обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва.
🔸Обряд сватання продовжували обрядодії, що називалися «Заручини». Як правило, вони відбувалися через тиждень у хаті молодої, за попередньою домовленістю. Саме тоді молоді заручалися перед батьками створити родину, а батьки, в свою чергу, заручалися довести розпочате діло до логічного завершення, тобто зіграти весілля.
Батьки парубка приносили хліб і клали на стіл. Староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, а зверху – руку хлопця, зв'язував руки рушником і тричі обводив їх навколо столу. Молодих саджали на лавку, застелену кожухом, вивернутим вовною догори, щоб вони були багатими у подружньому житті.
Обряд «ЗАРУЧИНИ», записано у селах Волочинської міської територіальної громади на Хмельниччині. Відтворюють учасники Народного аматорського ансамблю народної пісні «ВЕСЕЛИЙ ЯРМАРОК» Волочиського центру культури і дозвілля «Гармонія» ім. М.Чепелюка Хмельницького району Хмельницької області. Керівник – Альона КОЛОСІНСЬКА
За посиланням: https://youtu.be/QecC7v2sPlY
Приємного перегляду!
#ООМЦКМ
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#сватання
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства
🔸Обряд сватання продовжували обрядодії, що називалися «Заручини». Як правило, вони відбувалися через тиждень у хаті молодої, за попередньою домовленістю. Саме тоді молоді заручалися перед батьками створити родину, а батьки, в свою чергу, заручалися довести розпочате діло до логічного завершення, тобто зіграти весілля.
Батьки парубка приносили хліб і клали на стіл. Староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, а зверху – руку хлопця, зв'язував руки рушником і тричі обводив їх навколо столу. Молодих саджали на лавку, застелену кожухом, вивернутим вовною догори, щоб вони були багатими у подружньому житті.
Обряд «ЗАРУЧИНИ», записано у селах Волочинської міської територіальної громади на Хмельниччині. Відтворюють учасники Народного аматорського ансамблю народної пісні «ВЕСЕЛИЙ ЯРМАРОК» Волочиського центру культури і дозвілля «Гармонія» ім. М.Чепелюка Хмельницького району Хмельницької області. Керівник – Альона КОЛОСІНСЬКА
За посиланням: https://youtu.be/QecC7v2sPlY
Приємного перегляду!
#ООМЦКМ
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#сватання
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства
YouTube
#3 Блок Заручини Проєкт "Весільне розмаїття"
1:47 - Обряд «ЗАРУЧИНИ» відтворений Народним аматорським ансамблем народної пісні «ВЕСЕЛИЙ ЯРМАРОК» Волочиського центру культури і дозвілля «Гармонія» ім. М.Чепелюка Хмельницького району Хмельницької області. Керівник – Альона КОЛОСІНСЬКА
🔶Ні для кого не є секретом те, що традиційні пісні зникають з носіями культури. Внаслідок багатьох факторів, серед яких недостатня розвідка місцевості, невчасність фіксації матеріалу дослідниками тощо, буває таке, що про пісні, що побутували в певних населених пунктах та їх виконавців, ми дізнаємося вже після відходу останніх в засвіти. Важко собі уявити, скільки пісень співалося колись та які, на превеликий жаль, не дійшли до нашого часу. Дивом збереглися деякі унікальні пісні, що були записані дослідниками лічені рази. Але є й такі пісні, які любили співати й встигли записати на досить великій території Лівобережжя й не тільки. Завдяки зусиллям багатьох небайдужих людей ми маємо змогу їх почути й порівняти між собою. Кожний запис, що його зробили навіть в одному селі, але на різних кутках, відрізняється від свого попередника – чи то текстом, чи то кількістю куплетів, чи то незвичним майстерним заспівом або «виводом» - верхнім голосом. Одні й ті самі виконавці з плином часу можуть співати трохи інакше. На це впливає і кількість виконавців (повний чи не повний склад гурту), і їх душевний стан, і час, і масова культура, яка безумовно відображається й на носіях традиції. Інколи виконання пісні дуже видозмінюється під впливом почутого на радіо чи телебаченні, або ж в інтернеті. До прикладу, на сайті Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини https://folklore.kh.ua/ представлено декілька зразків чудової розлогої пісні «Понад нашим яром пшениченька ланом».
На Харківщині побутували такі варіанти: - ліричний та динамічний зразок з с. Кутьківка Дворічанського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=842, - розлогий, проте уривчастий варіант з с. Гетьманівка Шевченківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1487, - приклад з характерним слобідським «геканням» з с.Черкаська Лозова Харківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1529, - ще один потужний, «гекаючий» варіант розспіву з с. Киселі Первомайського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1397, - плавний та ліричний зразок зі Зміївщини, с. Велика Гомільша https://folklore.kh.ua/site/track?id=1037. На сусідній Полтавщині збереглися найбільш повні варіанти тексту, з ажурним розспівом https://folklore.kh.ua/site/track?id=415 та https://folklore.kh.ua/site/track?id=554 з с. Клюшниківка Миргородського району та зовсім коротенький варіант зі смт Котельва https://folklore.kh.ua/site/track?id=1313. Впевнені, що вам точно припаде до душі котрийсь зі зразків! Бонус-сюрприз: на сайті архіву є ще одна «Понад нашим яром» у двох варіантах запису, з трохи іншим сюжетом, але з цією ж назвою. Перший варіант - с. Олександрівка Валківського району Харківської області https://folklore.kh.ua/site/track?id=916, другий варіант - с. Михайлівка Котелевського району Полтавської області https://folklore.kh.ua/site/track?id=1317.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#цифровийархівфольклоруслобожанщинитаполтавщини
На Харківщині побутували такі варіанти: - ліричний та динамічний зразок з с. Кутьківка Дворічанського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=842, - розлогий, проте уривчастий варіант з с. Гетьманівка Шевченківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1487, - приклад з характерним слобідським «геканням» з с.Черкаська Лозова Харківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1529, - ще один потужний, «гекаючий» варіант розспіву з с. Киселі Первомайського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1397, - плавний та ліричний зразок зі Зміївщини, с. Велика Гомільша https://folklore.kh.ua/site/track?id=1037. На сусідній Полтавщині збереглися найбільш повні варіанти тексту, з ажурним розспівом https://folklore.kh.ua/site/track?id=415 та https://folklore.kh.ua/site/track?id=554 з с. Клюшниківка Миргородського району та зовсім коротенький варіант зі смт Котельва https://folklore.kh.ua/site/track?id=1313. Впевнені, що вам точно припаде до душі котрийсь зі зразків! Бонус-сюрприз: на сайті архіву є ще одна «Понад нашим яром» у двох варіантах запису, з трохи іншим сюжетом, але з цією ж назвою. Перший варіант - с. Олександрівка Валківського району Харківської області https://folklore.kh.ua/site/track?id=916, другий варіант - с. Михайлівка Котелевського району Полтавської області https://folklore.kh.ua/site/track?id=1317.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#цифровийархівфольклоруслобожанщинитаполтавщини
folklore.kh.ua
Та й понад нашим яром - Пісні з особистого та родинного життя - Текст, аудіо
Запис "Та й понад нашим яром" з експедиціі у с. Кутьківка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина у 1992р. Виконують Величко Н.С. (1921), Дмитренко Ганна Марківна (?), Крейдун М.Б. (1920), Пономарьова В.П. (1924), Таран Любов Олексіївна…
🔶 Навздогін попередній нашій публікації ⤴️хочеться поділитися експедиційними записами наших колег з проекту Поліфонія https://www.polyphonyproject.com/uk.
За цим посиланням https://www.polyphonyproject.com/uk/records?FL=%22%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%BC%22 ви знайдете 7 варіантів пісні «Понад нашим яром…», в тому числі й з території Слобожанщини – з с. Киселі Лозівського району https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18090126 та з смт Кегичівка Красноградського району Харківської області https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18090145.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#цифровийархівфольклоруслобожанщинитаполтавщини
За цим посиланням https://www.polyphonyproject.com/uk/records?FL=%22%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%BC%22 ви знайдете 7 варіантів пісні «Понад нашим яром…», в тому числі й з території Слобожанщини – з с. Киселі Лозівського району https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18090126 та з смт Кегичівка Красноградського району Харківської області https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18090145.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#цифровийархівфольклоруслобожанщинитаполтавщини
🌿 ЗЕЛЕНИЙ ЧЕТВЕР
🔸В українському народному календареві чимало святкових дат позначено днями тижня з додаванням епітету. Серед найвідоміших — Обливальний понеділок, Права середа, Чистий четвер, Страсна пʼятниця, Поминальна субота, Прощена неділя. А четвертий день по Трійці (тобто сьогодні, 8 червня) в народі називали Зеленим четвергом (бо йшов Зелений тиждень, як його йменували в Україні), і з ним було повʼязано чимало містичних повірʼїв та обрядодій.
🔸Цього дня дітлахів особливо суворо застерігали, щоб вони не ходили в поле, мовляв, у житах водяться русалки (яких, до речі, уявляли в образі не секс-бомб, а діточок у білих сорочечках; дехто з наших інформантів розповідав, що бачив їх серед дня на власні очі та ще й дивувався, чого це дитячий садочок у спеку на поле вивели). Казали, що цього дня русалки святкують свій Великдень (його називають ще «нявським», «мавським» — від «нявка», «мавка») і зустрічних, особливо хлопців і дівчат, неодмінно спробують залоскотати.
🔸У Зелений четвер намагалися не працювати, щоб не розгнівати душі померлих (у них же Великдень, а на таке свято не працюють!), ні в якому разі не дозволялося просівати борошно в діжу, бо розплодяться русалки. Як зазначав Василь Скуратівський, цього дня пекли паски-баби, фарбували жовтим кольором яйця, тобто й справді відбувався своєрідний «ремейк» Великодня. Щоправда, шкаралупу крашанок не кидали у воду (як на людські Великодні свята), остерігаючись, що одразу тут зʼявляться русалки.
🔸 Оскільки вважалося, що русалками стають мертвонароджені та діти, які померли нехристями, а також утоплениці й інші самогубиці, батьки таких небіжчиків намагалися їхні душі пригостити парою від гарячого хлібу, який у Русалчин Великдень виставляли на підвіконня. А на кущах поблизу річок та ставків залишали шматок полотна — «на сорочечку» своїй дитині (в експедиціях нам зустрічалися люди, які робили це ще 20-30 років тому).
🔸У Зелений четвер жінки з чоловіками або дівчата (у різних селах по-різному), святково одягнені йшли в поле, несучи житній хліб, спечений на святій воді, або іншу обрядову їжу і залишали потроху на межах нив, задобрюючи таким чином русалок.
Про інші повірʼя та обрядодії, повʼязані з Зеленим четвергом, ми розповімо в одній із наших наступних заміток.
Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер
#Зеленийчетвер
🔸В українському народному календареві чимало святкових дат позначено днями тижня з додаванням епітету. Серед найвідоміших — Обливальний понеділок, Права середа, Чистий четвер, Страсна пʼятниця, Поминальна субота, Прощена неділя. А четвертий день по Трійці (тобто сьогодні, 8 червня) в народі називали Зеленим четвергом (бо йшов Зелений тиждень, як його йменували в Україні), і з ним було повʼязано чимало містичних повірʼїв та обрядодій.
🔸Цього дня дітлахів особливо суворо застерігали, щоб вони не ходили в поле, мовляв, у житах водяться русалки (яких, до речі, уявляли в образі не секс-бомб, а діточок у білих сорочечках; дехто з наших інформантів розповідав, що бачив їх серед дня на власні очі та ще й дивувався, чого це дитячий садочок у спеку на поле вивели). Казали, що цього дня русалки святкують свій Великдень (його називають ще «нявським», «мавським» — від «нявка», «мавка») і зустрічних, особливо хлопців і дівчат, неодмінно спробують залоскотати.
🔸У Зелений четвер намагалися не працювати, щоб не розгнівати душі померлих (у них же Великдень, а на таке свято не працюють!), ні в якому разі не дозволялося просівати борошно в діжу, бо розплодяться русалки. Як зазначав Василь Скуратівський, цього дня пекли паски-баби, фарбували жовтим кольором яйця, тобто й справді відбувався своєрідний «ремейк» Великодня. Щоправда, шкаралупу крашанок не кидали у воду (як на людські Великодні свята), остерігаючись, що одразу тут зʼявляться русалки.
🔸 Оскільки вважалося, що русалками стають мертвонароджені та діти, які померли нехристями, а також утоплениці й інші самогубиці, батьки таких небіжчиків намагалися їхні душі пригостити парою від гарячого хлібу, який у Русалчин Великдень виставляли на підвіконня. А на кущах поблизу річок та ставків залишали шматок полотна — «на сорочечку» своїй дитині (в експедиціях нам зустрічалися люди, які робили це ще 20-30 років тому).
🔸У Зелений четвер жінки з чоловіками або дівчата (у різних селах по-різному), святково одягнені йшли в поле, несучи житній хліб, спечений на святій воді, або іншу обрядову їжу і залишали потроху на межах нив, задобрюючи таким чином русалок.
Про інші повірʼя та обрядодії, повʼязані з Зеленим четвергом, ми розповімо в одній із наших наступних заміток.
Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер
#Зеленийчетвер