🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури розповідаємо про елементи Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Цього разу розповідаємо про елемент «Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області».
▫ «Водіння Куста» (інші назви: «Куст», «Кустування», «Тройца», «Зелені свята») – обряд, який проводять жінки та дівчата на 50-й день після Великодня, на свято Трійці (П’ятидесятниці).
Історія обряду «Водіння Куста» започатковується ще в прадавні язичницькі часи, коли в такий спосіб, за аналогією до зимового колядування-щедрування та весняного волочебництва-ранцювання, у певних осередках відбувалося обходження дворів з метою величання членів родини. Літом дійство пов’язувалося з періодом сонцестояння, коли особливого пошанування набував культ предків, а тому головний святковий об’єкт – Куст (вбрана у гілля молода дівчина) – уособлював душі померлих, які в період Трійці нібито мали здатність з’являтися у нашому світі. Відповідно ці предки відігравали роль посередників між цим світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» у формі обдаровування Куста гарантувало родинне і господарське благополуччя на цілий рік.
▫ У перший день Трійці мешканці села йдуть на цвинтар й прикрашають могилки лепехою (пагони аїру болотного) та кленовим гіллям. Переважно старші жінки «викликають на розмову» своїх родичів – у формі плачу-речитативу виражають жаль за померлими, розповідають їм про найважливіші події минулого року – «голосять».
Обряд триває три дні, беруть у ньому участь молоді дівчата, а також старші жінки, які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню. Особливо слід відзначити членів громади села Сварицевичі – народний аматорський родинний ансамбль Чудіновичів, які зберегли, популяризують і передають теперішньому поколінню обряд «Водіння Куста».
Збираються у лісі й вбирають (клечають) у кленове гілля найвродливішу та найставнішу дівчину. За крайку затикають гілля широколистих дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок, сплетений з кленового листя, квітів.
Кустовий гурт обходить оселі й співає величальні кустові пісні. А наприкінці виголошує побажання: «Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту хоч да пувзолотого», «Водимо Куста, щоб другого року дождати і поспівати», «Щоб ішов дощ і все було зелене!».
Завершується обряд «Водіння Куста» за селом на полі, де обрядова зелень дівчини-«Куста» розбирається, розривається на частини та, як символ родючості, викидається «на врожай». Окремі гілочки з «Куста» приносять додому й розкидають по городу.
▫ Подивитися, як проводиться обряд можна за посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=3-a31Rg3ZPw
https://www.youtube.com/watch?v=7_Bqu9V2s9k
https://www.youtube.com/watch?v=k_tEyZNmqZ4
https://www.youtube.com/watch?v=7by1z11dLM8
Інформацію та світлини з метою ознайомлення та поширення взято з сайту та сторінки Facebook Рівненського обласного центру народної творчості https://rocnt.com.ua/?p=1140, https://www.facebook.com/RivneRegionalCenterOfFolkArt та з сайту «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини» https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/14

Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини та креативних індустрій Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.

#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#РОЦНТ
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Рівненщина
#ВодінняКуста

🔶 «Не лізь, середа, наперед четверга!»
 
🔸 Про дні тижня складено чимало приповідок. Серед них є й про середу, наприклад: «Не лізь, середа, наперед четверга» (або «не сунься…), «Добрі ви гості, та в середу трапилися...», «Середа в нас аж до пʼятниці», «Середа і пʼятниця четвергу не указчиця». Чи замислювалися ви над сенсом та походженням цих висловлювань?

Сенс першої приповідки зрозумілий: він про певну ієрархію у родині чи суспільстві або у якійсь справі. Одразу пригадується «не лізь поперед батька в пекло». Однак чому середа, а не понеділок чи вівторок фігурує в якості вискочки? По-перше, слова «середа» і «четверга» певною мірою римуються, а це вже передумова того, що вони обʼєднаються в одній із паремій. По-друге, слово «середа» жіночого роду, отже її уявляли як жінку чи дівчину. А хто ж як не особи жіночої статі намагаються сунути ніс у справи, які їх не стосуються?

Інші вирази повʼязані з тим, що середа у православній традиції є пісним днем, у який не тільки існують харчові обмеження, а й певна регламентація поведінки (див. про це у нашій попередній публікації «Я в середу родилася — горе мені!» за посиланням  https://www.facebook.com/photo/?fbid=595717602596941&set=a.461455909356445  або за  #середа ). Отже, коли йдеться про гостей — доводиться сумувати, що вони трапилися у такий день, коли й горілки не випʼєш, не поспіваєш, не потанцюєш… А вираз «середа аж до пʼятниці» — про надто суворі умови, які розповсюджуються й на четвер, у який взагалі-то ніхто не повинен вимагати аскетичної поведінки, хіба що певної стриманості ввечері. Недарма ж кажуть: «Хто в четверг скаче, той у п'ятницю плаче». Малося на увазі, що напередодні постового дня, ввечері, не можна влаштовувати гучні вечірки. За таку зухвалість віруючі очікували швидкого покарання. Утім, приповідка «Середа і пʼятниця четвергу не указчиця» — про те, що не треба всіх стригти під один гребінець, не треба навʼязувати будь-кому свій стиль поведінки, свій modus vivendi.

Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ
 
ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС 
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#вівторок

🔶 Галерея «Мистецтво Слобожанщини» представляє до вашої уваги віртуальну виставку Сашка Балабая «Бульбашкові світи»

🔹 Сашко Балабай, основна сфера діяльності якого - кінорежисура, почав займатися живописом відносно нещодавно, а своє мистецтво позиціонує як наївне. Створення картин для нього є одночасно рефлексією над важливими явищами сучасності і минулого, арт-терапією, яка допомагає пережити моменти соціального вакууму, а також істочником натхнення. Роботи Сашка Балабая дещо іронічні, глибокі та по дитячому наївні, містять елементи ар-брюту.

🔸 Характерною особливістю творчості Сашка є різнокольорові кульки, які ми можемо побачити у кожній картині. Для автора вони є поверненням до спокійного та щасливого дитинства, моментів безтурботності та спокою, якими так і хочеться наповнити часом складні і незрозумілі реалії дорослого життя. Ций вирій бульбашок ніби візуалізація невидимої сили, яка об'єднує різні явища, людей і все навколо.

🔹 Запрошуємо ознайомитись з виставкою Сашка Балабая «Бульбашкові світи» на наших інтернет-ресурсах:

Facebook: https://www.facebook.com/oblgalleryMS
Альбом: https://www.facebook.com/media/set/?vanity=oblgalleryMS&set=a.768914025057077
Instagram: https://www.instagram.com/galereya_slobozhanshchyna
Telegram: https://t.me/oblgallerymc
та у віртуальній галереї сайту ООМЦКМ: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/423-virtual-gallery-ms

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting

🔶 Представляємо широкій аудиторії творчі доробки учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.

🔸 Організаторами фестивалю-конкурсу є Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» міста Харкова за підтримки Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації та Громадська організація «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
 
🔸Розпочинаємо з конкурсу «Виконавські мистецтва» номінаціями «Фольклористично-етнографічні дійства» та «Автентичний солоспів».
 
Через кілька днів ми святкуватимемо Зелену неділю. У традиційній культурі люди ретельно готувалися до свята, а саме: рвали трави, квіти, ламали гілочки дерев, щоб прикрасити не лише в хаті, господарських спорудах, а й біля хати.  На Поліссі зберігся унікальний обряд «Водіння Куста». Обряд не лише зберегли, а й залюбки відтворюють жіночі, молодіжні та дитячі фольклорні гурти. Цей обряд відтворюють лише жінки. Тож представляємо вам унікальне
 
Обрядодійство «ВОДІННЯ КУСТА» у виконанні Зразкового аматорського фольклорно-автентичного колективу «МАЗУРКИ» Коростського центру культури та дозвілля КЗ «Палац культури» Сарненської міської ради Рівненської області
Керівник – Любов СОРОКА.
Після виконання обрядовості, можна було поспівати й інших пісень. Тож представляємо жартівливі пісні з Харківщини:
«Ой, ти дядько Тарас», виконує Крістіна НАРИКОВА, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна Коваль.
«Як служив я в пана», виконує Анастасія ГРЕБЕНКІНА, вихованка зразкового фольклорно-етнографічного колективу «Мережка» КЗ «ЦДЮТ № 1 Харківської міської ради» на базі КЗ Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія» Харківської міської ради Харківської області
Керівник – Мирослава СЕМЕНОВА.
За посиланням: https://youtu.be/-zRWXOCKqZE
 
Приємного перегляду!
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спілкаетнологівіфольклористівмістахаркова
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#автентичнийгуртовийспів
#народніоповідки
#фольклористичноетнографічнідійства
 

Сьогодні вітаємо маленьких із Днем захисту дітей🌈

💙💛 Ми любимо своїх дітей, і з усією палкістю серця бажаємо їм захисту, захищенності, божого благословення. Ми так хочемо, щоб у них було справжнє дитинство. І створюємо якісь теплі традиції та свята, попри все, незважаючи ні на що.

Саме тому, ми оголошуємо культурно-мистецьку акцію до Дня захисту дітей «Будуймо мрії, будуймо майбутнє!» 💙💛

💡 Розкажи нам про свою найголовнішу мрію! Намалюй малюнок, напиши невеличкий твір, склади вірш, створи танець, виконай пісню, зніми коротеньке відео...
💫 Фантазуй! Мрій!

🔷️ Умови найпростіші:
Опублікувати у соціальних мережах (Facebook та Instagram) фото/відео ❗️до 16 червня (включно)
🔹️ Обов'язково поставити гештег #БудуймоМріїБудуймоМайбутнє
🔹️ Позначити Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
І все, ти вже з нами😉

🌟 І найголовніше, пам'ятай, що мрія - це замок, який існує лише до тих пір, поки його не почали будувати.

Будуймо мрії, будуймо майбутнє 💙💛

#ООМЦКМ
#БудуймоМріїБудуймоМайбутнє
#моя_мрія_україна
#моя_мрія_вільна
#я_мрію_я_вірю_я_хочу
#ДеньЗахистуДітей

❗️ Маємо для вас важливу інформацію

🔸 З метою сприяння правовій інформованості
населення, додержання прав і свобод людини і громадянина Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з
партнерськими організаціями розроблено інформаційні матеріали стосовно підвищення обізнаності населення щодо діяльності Уповноваженого.

🔸 Ознайомитися з матеріалами можна за посиланням⤵️

bit.ly/омбудсман

#ООМЦКМ
#правоваінформованістьнаселення
#діяльністьУповноваженногоВерховноїРадиУкраїнизПравЛюдинт

🔶 Наразі у нас рубрика #МайстриХарківщини і сьогодні її героїнею стала майстер з декоративного розпису та лялькарства Лісунова Людмила.

🔸 Лісунова Людмила Володимирівна, Член національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 2006 р.), атестований майстер, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого мистецтва ХНПУ імені Г.С. Сковороди, керівник гуртків образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в КЗ «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості».

🔸 Практикує декоративний розпис, лялькарство.
Народилася у м. Мерефа, Харківської області. Проживає у м. Харкові.

🔸 У своїх роботах, а це переважно станкові роботи і декоративна пластика, Людмила Лісунова надає перевагу зображенню традиційних образів пташок, квітів і рослин, кольорова гамма яких може варіюватися від реалістичної (коричневі птахи, червоні маки, сині волошки тощо) до казкової (помаранчеві горобчики, зелені півники). До того ж, авторка уміло комбінує кольорові сполучення для тематичних робіт, пристосовуючи їх, як і інші майстри, до пір року та їх кольорової асоціації, які у виконанні акриловими фарбами по-особливому грають на полотні. Є у пані Людмили і серія розмальованих тарелів, на які вона нанесла образи заквітчаних віночків: тут вам розквітають і маки, і калина, і соняхи, і жоржини, і троянди, і дзвіночки, і навіть початки кукурудзи. Ці тарелі, майстриня неодноразово експонувала на обласних виставках декоративного мистецтва. Як зізнається сама майстриня, найбільше їй подобається зображувати маленьких пташенят у різних стилізованих варіаціях, які на її думку виглядають казково і створюють радісний настрій.

🔸 Окрім розпису, пані Людмила займається ще й виготовленням ляльки. З самого початку це були народні ляльки з тканини, пізніше майстриня стала створювати ляльок з пап’є-маше за авторською технікою. Так, разом з мамою Юлією Ходєєвою авторка створила цілу серію ляльок у традиційних народних строях, які вражають своїм майстерним відтворенням українського менталітету в мініатюрі та правдивою передачею регіональних особливостей одягу.

🔸 Творче кредо: Сама велика радість – це творення! І не має значення, що ви створюєте: пісню, вірш, книгу, картину або добрий настрій!
На творчість авторку надихає і дає сили чарівна природа рідного Слобожанського краю, творчі роботи видатних художників і майстрів, спілкування з цікавими творчими людьми, святкові дні й творчі будні.

🔸 Професійні поради початківцям: якщо є бажання навчитися розпису, треба почати навчатися, адже, щоб вирушити у яскравий світ розпису, треба зробити перший крок і далі дорога з’явиться сама! Тому розпочинайте навчатися, вивчаючи прості елементи, прості композиції, творчість видатних майстрів.

🔸 Побажання читачам: хочеться побажати кожній людині знайти свою улюблену справу, яка б надихала її на творчу діяльність, як в буденній повсякчасній роботі, так і в усіх проявах життя!

Більше про творчість авторки читайте за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/masters-groups/masters-arts-crafts/7241-lisunova-ljudmila-dekorativnij-rozpis-ljalkarstvo

За цим посиланням можна переглянути інтерв'ю з майстринею: https://youtu.be/jJ2icLyhflw

Нижче можна переглянути роботи Людмили Лісунової з виставок у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва:

Виставка декоративного розпису митців Харківщини "Пірну у поле розписне" (2020 р.): https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/406-vistavka-dekorativnogo-rozpisu-mittsiv-harkivschini-pirnu-u-pole-rozpisne

Матеріал підготувала завідувач відділом дослідження та відродження
декоративно-ужиткового мистецтва і виставкової діяльності
КЗ «ООМЦКМ» Педан Наталія


#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #мистецтвоХарківщини #народнемистецтво #декоративнийрозпис #лялькарство #українськакультура #культура #мистецтво #MastersofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #Ukrainianart #artandculture #Ukrainianculture