🔶 12 липня ПЕТРА І ПАВЛА.
Цей день на Харківщині називали ще Петра. По завершенню Петрівського посту, розговлялися. На Петра і Павла намагалися вкосити небагато пшениці, щоб на свято спекти хліб із нового урожаю. Також копали молоду картоплю, у борщ кидали молодого півника та одну велику галушку. Галушку ділили на всіх членів сім’ї. Крім цього випікали також коржики, які називали «мандрики». Від цього дня зозуля перестає кувати, то в народі казали: «Зозуля мандрикою вдавилася», або «Зозуля галушкою вдавилася». У цей день намагалися не робити важкої роботи, а ходили до церкви, відпочивали, святкували, бо після свята розпочиналися жнива.
Спогади наших інформантів:
* Після Петра і Павла зозуля перестає кувати, в с. Гетьманівка на Шевченківщині, казали: – «Зузуля не кує вже, бо галушкою вдавилася».
* «Галушку варять. Борщ вариться, курча заріжуть молоденьке, тоді кидають цю галушку одну. ЇЇ ріжуть кусочками, на тарілочку і м'ясо ділять і їдять». (зап. 06.08.1994 р. с. Василенкове на Шевченківщині від Нестеренко Ірини Павлівни 1912 р.н., Кирилко Лідії Іванівни 1929 р.н., Прихідько Ганни Федорівни 1923 р.н., Нестеренко Вір иІванівни 1936 р.н.)
* «Давайте різати курча і молоденької картошки, сьодні ж Петра. То кісто місимо з муки на салові, кипить там борщ чи шо і ото туди галушку кидаємо у той чавун і вариться та галушка, тоді витягають ту галушку на тарілку, ріжуть по кусочку і ту ж курятину, а сім’я здорова була, кажде ложку держе, так свекруха там кладе. Вона вже зна хто шо любе. Туди ложку, туди ложку, по кусочку беруть і їдять. Коли до Петра начінають косить, а коли після Петра». (зап. 03.08.1996р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Дерев’янко Єлизавети Карпівни 1904 р.н.)
* «У Княжному починали косити перед Петром. Перший покіс мав пройти чоловік, а жінці треба було швидко зв’язати сніп» Щоб і врожай швидко зібрати (зап. 17.08.1997 р. с. Сосонівка на Нововодолажчині від Савенко Фросини Ягорівни, 1915 р.н.)
* «На Петра і Павла» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#ПетраіПавла
#мандрики
#зажинки
Цей день на Харківщині називали ще Петра. По завершенню Петрівського посту, розговлялися. На Петра і Павла намагалися вкосити небагато пшениці, щоб на свято спекти хліб із нового урожаю. Також копали молоду картоплю, у борщ кидали молодого півника та одну велику галушку. Галушку ділили на всіх членів сім’ї. Крім цього випікали також коржики, які називали «мандрики». Від цього дня зозуля перестає кувати, то в народі казали: «Зозуля мандрикою вдавилася», або «Зозуля галушкою вдавилася». У цей день намагалися не робити важкої роботи, а ходили до церкви, відпочивали, святкували, бо після свята розпочиналися жнива.
Спогади наших інформантів:
* Після Петра і Павла зозуля перестає кувати, в с. Гетьманівка на Шевченківщині, казали: – «Зузуля не кує вже, бо галушкою вдавилася».
* «Галушку варять. Борщ вариться, курча заріжуть молоденьке, тоді кидають цю галушку одну. ЇЇ ріжуть кусочками, на тарілочку і м'ясо ділять і їдять». (зап. 06.08.1994 р. с. Василенкове на Шевченківщині від Нестеренко Ірини Павлівни 1912 р.н., Кирилко Лідії Іванівни 1929 р.н., Прихідько Ганни Федорівни 1923 р.н., Нестеренко Вір иІванівни 1936 р.н.)
* «Давайте різати курча і молоденької картошки, сьодні ж Петра. То кісто місимо з муки на салові, кипить там борщ чи шо і ото туди галушку кидаємо у той чавун і вариться та галушка, тоді витягають ту галушку на тарілку, ріжуть по кусочку і ту ж курятину, а сім’я здорова була, кажде ложку держе, так свекруха там кладе. Вона вже зна хто шо любе. Туди ложку, туди ложку, по кусочку беруть і їдять. Коли до Петра начінають косить, а коли після Петра». (зап. 03.08.1996р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Дерев’янко Єлизавети Карпівни 1904 р.н.)
* «У Княжному починали косити перед Петром. Перший покіс мав пройти чоловік, а жінці треба було швидко зв’язати сніп» Щоб і врожай швидко зібрати (зап. 17.08.1997 р. с. Сосонівка на Нововодолажчині від Савенко Фросини Ягорівни, 1915 р.н.)
* «На Петра і Павла» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#ПетраіПавла
#мандрики
#зажинки
🔶 Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва продовжує низку відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
ЛИПЕНЬ місяць – гаряча пора року для збирання зернових по всій території України. Як саме попередні покоління жниварів дотримувалися традицій, звичаїв і обрядів зажинків, жнив та обжинків? Проводимо паралелі між минулим і сьогоденням, а також що нині популяризується із традицій минулого розкажуть фахівці Рівненщини, Харківщини, Черкащини.
Нині стартує другий семінар-практикум літнього циклу: «Зажинки. Жнива. Обжинки». У програмі розкриваються такі теми:
«Зажинки, жнива, обжинки на Харківщині. Екскурс у минуле»
Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Зажинки, жнива та обжинки у традиційному народному календарі Середньої Надніпрянщини» (традиції та сучасність)
Вікторія НАУМЧУК, завідувачка відділу етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею
«Сучасний підхід до відтворення обжинкової обрядовості на Черкащині»
Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради
«Обжинкова обрядовість Драбівщини»
Ніна СИРИЦЯ, методист з фольклору та етнографії Центру культури і дозвілля Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області
«Обжинкова обрядовість Рокитненщини» (с. Масевичі)
Леся ДИЧОК, керівник Зразкового фольклорного колективу «Веселики» Рокитнівського сільського будинку культури Сарненського району Рівненської області
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколо свят
#зажинки
#жнива
#обжинки
#обрядовіартибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
ЛИПЕНЬ місяць – гаряча пора року для збирання зернових по всій території України. Як саме попередні покоління жниварів дотримувалися традицій, звичаїв і обрядів зажинків, жнив та обжинків? Проводимо паралелі між минулим і сьогоденням, а також що нині популяризується із традицій минулого розкажуть фахівці Рівненщини, Харківщини, Черкащини.
Нині стартує другий семінар-практикум літнього циклу: «Зажинки. Жнива. Обжинки». У програмі розкриваються такі теми:
«Зажинки, жнива, обжинки на Харківщині. Екскурс у минуле»
Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Зажинки, жнива та обжинки у традиційному народному календарі Середньої Надніпрянщини» (традиції та сучасність)
Вікторія НАУМЧУК, завідувачка відділу етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею
«Сучасний підхід до відтворення обжинкової обрядовості на Черкащині»
Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради
«Обжинкова обрядовість Драбівщини»
Ніна СИРИЦЯ, методист з фольклору та етнографії Центру культури і дозвілля Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області
«Обжинкова обрядовість Рокитненщини» (с. Масевичі)
Леся ДИЧОК, керівник Зразкового фольклорного колективу «Веселики» Рокитнівського сільського будинку культури Сарненського району Рівненської області
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколо свят
#зажинки
#жнива
#обжинки
#обрядовіартибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
🔶 ОБЖИНКИ.
🔸До хліба в Україні завжди ставилися шанобливо. Він є одним із найцінніших скарбів. Найбільш відповідальним етапом роботи вважається збір урожаю. На Харківщині у давнину розпочинали жнива із зажинок, як правило, перед святом Петра і Павла (12 липня), а завершити мали до Іллі (2 серпня). Існує народна приказка «Ілля, наробить гнилля». Після свята починалися періоди дощів, а для збору урожаю це не є позитивним.
Колоски жали серпами, косили косами, а потім в’язали у снопи. На ниві складали у полукіпки (30 снопів), копи (60 снопів), стіжки (могло бути дві копи і більше), а згодом перевозили і зберігали у клунях. За традицією, жнива завершувалися Обжинками. У останній день жнив зжинали колосочки і зв’язували їх у снопик. Також із колосків плели обжинковий віночок. Віночок і сніп несли в село і урочисто вручали господарям. Це означала завершення збору урожаю. Господарі обов’язково частували жниварів.
Щоб подякувати землі за урожай, у кінці ниви залишали жмут незжатих колосків, казали «Іллі на бороду» або «Спасові на бороду». Колосочки зв’язували до купи і пригинали до землі. Поряд ставили кухлик із водою і хліб-сіль на рушничку.
Із спогадів наших інформантів
*«Як не вправляться до Іллі з жнивами, кажуть: – О, та це у Іллі буде здорова борода. Колоски просто оставляли на ниві незжатими».
Запис 04.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Кравченко Марії Михайлівни, 1909 р.н., Лабуз Ганни Олександрівни, 1910 р.н., Голуб’ятник Марії Семенівни, 1926 р.н., Таран Олександри Максимівни, 1930 р.н.
* «З колосків плели віночок».
Запис 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.
* «Не було у нас шоб був луг по дворах, а був коліктівний. До совєтської власті не було у нас свого паю, луга. А косили з половини, були у нас там хазяйни багаті. Були такі люди, шо пай був, а він їм не нужний, продавали. Був дядько грамотний, який організовував жнива. За ним ставало 10-15 чоловік. Становляться і пішли косити. Харашо жали і хліба було багато. Окуратно його беруть і серпом зрізають, складають. Потом у снопи в’яжуть. Потом у копи кладуть. Полукіпок – 30 снопів, а копа – 60 снопів. Була клуня спіціальна для соломи. Кладем у стіжок, розщітуєм скільки у нас кіп, на яке колічіство кіп оцей стіжок. Круглий такий розкладається, розкладається, колосочками в середину. А коли вершать (завершують стіжок класти), тоді колосочки наверх, воно стікає вода тоді по колосочках (коли йшли дощі). Стараються шоб вивести стіжок погостріше. Сніп розділяють його, як крила він «сідає» вже самій верхній. І коли ідуть дощі, воно харашо стікає.
Оставляли недожатими колоски Спасові на бороду. Скручували, зв’язували на краї ниви, як кончіли косити, так оставляли їх. [Як скручували і зв’язували?] Скручували як жгутом, а потом з’язують як вузлом. Закрутку таку робили, кажуть: Спасові на бороду».
Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині)
* «Обжинки» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#обжинки
🔸До хліба в Україні завжди ставилися шанобливо. Він є одним із найцінніших скарбів. Найбільш відповідальним етапом роботи вважається збір урожаю. На Харківщині у давнину розпочинали жнива із зажинок, як правило, перед святом Петра і Павла (12 липня), а завершити мали до Іллі (2 серпня). Існує народна приказка «Ілля, наробить гнилля». Після свята починалися періоди дощів, а для збору урожаю це не є позитивним.
Колоски жали серпами, косили косами, а потім в’язали у снопи. На ниві складали у полукіпки (30 снопів), копи (60 снопів), стіжки (могло бути дві копи і більше), а згодом перевозили і зберігали у клунях. За традицією, жнива завершувалися Обжинками. У останній день жнив зжинали колосочки і зв’язували їх у снопик. Також із колосків плели обжинковий віночок. Віночок і сніп несли в село і урочисто вручали господарям. Це означала завершення збору урожаю. Господарі обов’язково частували жниварів.
Щоб подякувати землі за урожай, у кінці ниви залишали жмут незжатих колосків, казали «Іллі на бороду» або «Спасові на бороду». Колосочки зв’язували до купи і пригинали до землі. Поряд ставили кухлик із водою і хліб-сіль на рушничку.
Із спогадів наших інформантів
*«Як не вправляться до Іллі з жнивами, кажуть: – О, та це у Іллі буде здорова борода. Колоски просто оставляли на ниві незжатими».
Запис 04.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Кравченко Марії Михайлівни, 1909 р.н., Лабуз Ганни Олександрівни, 1910 р.н., Голуб’ятник Марії Семенівни, 1926 р.н., Таран Олександри Максимівни, 1930 р.н.
* «З колосків плели віночок».
Запис 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.
* «Не було у нас шоб був луг по дворах, а був коліктівний. До совєтської власті не було у нас свого паю, луга. А косили з половини, були у нас там хазяйни багаті. Були такі люди, шо пай був, а він їм не нужний, продавали. Був дядько грамотний, який організовував жнива. За ним ставало 10-15 чоловік. Становляться і пішли косити. Харашо жали і хліба було багато. Окуратно його беруть і серпом зрізають, складають. Потом у снопи в’яжуть. Потом у копи кладуть. Полукіпок – 30 снопів, а копа – 60 снопів. Була клуня спіціальна для соломи. Кладем у стіжок, розщітуєм скільки у нас кіп, на яке колічіство кіп оцей стіжок. Круглий такий розкладається, розкладається, колосочками в середину. А коли вершать (завершують стіжок класти), тоді колосочки наверх, воно стікає вода тоді по колосочках (коли йшли дощі). Стараються шоб вивести стіжок погостріше. Сніп розділяють його, як крила він «сідає» вже самій верхній. І коли ідуть дощі, воно харашо стікає.
Оставляли недожатими колоски Спасові на бороду. Скручували, зв’язували на краї ниви, як кончіли косити, так оставляли їх. [Як скручували і зв’язували?] Скручували як жгутом, а потом з’язують як вузлом. Закрутку таку робили, кажуть: Спасові на бороду».
Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині)
* «Обжинки» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#обжинки
🔶 14 серпня, МАКОВІЯ.
На Харківщині зранку господині пекли коржики, які називали «маківники», «маковики», «макорженики», пироги, коржики чи пампушки з маком. Зранку йшли до церкви, щоб посвятити мак, мед, воду і букетики квітів у яких обов’язково були і дозрілі головки маку. Обрядову випічку споживали з медом і маком. Коржики ламали на дрібні шматочки, перемащували медом та маком або ж мак додавали у тісто. У цей день забороняється виконувати важку роботу по господарству.
🔸 «Пекли пампушки, коржики. Мед, мак святили у церкві. Коржики посипали маком». (зап. 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.)
🔸«На Маковія на обикновенному кислому молоці робили коржики. Хто може, туди ще олійки добаве, хто може сахарьку добаве в коржі. Намочіли мак гарячою водою, зцідили, перетерли з сахарем харашо його. Коржі спеклися, положили в миску, а в отдєльній мисці перетерли мак, добавили кип’яченої водички і сахарь, шоб харашо було, а тоді заливаєте оці коржі, струхуєте, прикриваєте, шоб вони трошки набухли і м’якенькі були. І все. Називаються коржі з маком». (зап. 28.10.2000 р. с. Довжик на Золочівщині від Марченко Ольги Іванівни, 1923 р.н.)
🔸 «Сіяли мак, пироги з маком пекли. Робили юшку таку, мн’яли мак. Пекли пироги з маком і пили цю юшку макову. Пироги з маком називали «маковики». Їх присипали маком і ото воно засихало». (зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова Харківської обл.)
🔸«МАКОВІЙ» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Маковій
На Харківщині зранку господині пекли коржики, які називали «маківники», «маковики», «макорженики», пироги, коржики чи пампушки з маком. Зранку йшли до церкви, щоб посвятити мак, мед, воду і букетики квітів у яких обов’язково були і дозрілі головки маку. Обрядову випічку споживали з медом і маком. Коржики ламали на дрібні шматочки, перемащували медом та маком або ж мак додавали у тісто. У цей день забороняється виконувати важку роботу по господарству.
🔸 «Пекли пампушки, коржики. Мед, мак святили у церкві. Коржики посипали маком». (зап. 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.)
🔸«На Маковія на обикновенному кислому молоці робили коржики. Хто може, туди ще олійки добаве, хто може сахарьку добаве в коржі. Намочіли мак гарячою водою, зцідили, перетерли з сахарем харашо його. Коржі спеклися, положили в миску, а в отдєльній мисці перетерли мак, добавили кип’яченої водички і сахарь, шоб харашо було, а тоді заливаєте оці коржі, струхуєте, прикриваєте, шоб вони трошки набухли і м’якенькі були. І все. Називаються коржі з маком». (зап. 28.10.2000 р. с. Довжик на Золочівщині від Марченко Ольги Іванівни, 1923 р.н.)
🔸 «Сіяли мак, пироги з маком пекли. Робили юшку таку, мн’яли мак. Пекли пироги з маком і пили цю юшку макову. Пироги з маком називали «маковики». Їх присипали маком і ото воно засихало». (зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова Харківської обл.)
🔸«МАКОВІЙ» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Маковій
🔶 14 вересня – ВОЗДВИЖЕННЯ, ЗДВИЖЕННЯ, так на Харківщині називають цей день у народі. Віряни ж це свято називають Воздвиження Хреста Господнього. За новим календарем 14 вересня (раніше відзначали 27 вересня). За віруваннями, саме в цей день, плазуни збираються до кучі та залягають у зимову сплячку до весни. Вони цього дня можуть бути злими, тому не можна ходити у ліс. Навіть у погріб спускатися не бажано, щоб не залізла туди гадюка.
🔶 «На Воздвиження у ліс ходити ніззя, гадюк багато. Є легенда така і вона здавна. Я може б і не повірив, це розказував мій брат. Вони жили у селі Рогозянка (на Золочівщині), а там ліс. Поїхали в ліс по груші, хароші там груші були в лісі, лісні. Поїхали веломашиною із жінкою, шоб назбирати цих груш. І коли стали збирати, подивились, а їх куча (гадюк). І каже: Злазяться, злазяться, вони нас не трогають, і ми їх не трогаєм. Ну полякались і скоренько, скіки там назбирали, тікати з лісу. Приїжжяють до жінчиних батьків і розказують. – Та чи ви самосшедчі? Хіба ж в оцей день можна в ліс їхати? Імєйте в виду, шо вони злазяться, їх кучі, вони мирні, людей не тронуть, ну перелякаться можно. Їх сила злазиться в кучі. Каже: І дійствітєльно ми їх побачили скіки, і лізуть, і лізуть, і все в кучу, в кучу». (Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.)
🔶 «На Воздвиження гадюки залазять у землю, аж гуде земля, які вони сердиті. Вони як залазять у нори, у їх же є нори, вони ж оцю шкуру скидають. Шкура отпадає, так вони такі самошедчі, кажуть, шо ніззя в ліс ходити. Даже туди на гору, мій онук ходив на Воздвиження, так каже гадюка гналася. Так на дерево плигали. Такий був годів 12-15. Вони такі скажені, страшні». (Зап. 09.07.2002 р. с. Оскіл Ізюмського району Харківської області від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.)
🔶 Малюнок «На Воздвиження», виконала Світлана Мишак, керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Воздвиження
🔶 «На Воздвиження у ліс ходити ніззя, гадюк багато. Є легенда така і вона здавна. Я може б і не повірив, це розказував мій брат. Вони жили у селі Рогозянка (на Золочівщині), а там ліс. Поїхали в ліс по груші, хароші там груші були в лісі, лісні. Поїхали веломашиною із жінкою, шоб назбирати цих груш. І коли стали збирати, подивились, а їх куча (гадюк). І каже: Злазяться, злазяться, вони нас не трогають, і ми їх не трогаєм. Ну полякались і скоренько, скіки там назбирали, тікати з лісу. Приїжжяють до жінчиних батьків і розказують. – Та чи ви самосшедчі? Хіба ж в оцей день можна в ліс їхати? Імєйте в виду, шо вони злазяться, їх кучі, вони мирні, людей не тронуть, ну перелякаться можно. Їх сила злазиться в кучі. Каже: І дійствітєльно ми їх побачили скіки, і лізуть, і лізуть, і все в кучу, в кучу». (Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.)
🔶 «На Воздвиження гадюки залазять у землю, аж гуде земля, які вони сердиті. Вони як залазять у нори, у їх же є нори, вони ж оцю шкуру скидають. Шкура отпадає, так вони такі самошедчі, кажуть, шо ніззя в ліс ходити. Даже туди на гору, мій онук ходив на Воздвиження, так каже гадюка гналася. Так на дерево плигали. Такий був годів 12-15. Вони такі скажені, страшні». (Зап. 09.07.2002 р. с. Оскіл Ізюмського району Харківської області від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.)
🔶 Малюнок «На Воздвиження», виконала Світлана Мишак, керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Воздвиження
На Харківщині стартував фотопроєкт «Україна: культурне пробудження» фотографа з Франції Майкла Гаррета, що реалізується спільно з Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» (м. Київ). Мета проєкту - показати західному світу українську культурну ідентичність у її історичних та сучасних проявах. Фотограф прагне показати українців, які пов’язані з культурою та культурною спадщиною. У проєкті вже взяли участь представники інших областей України.
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва допомагає реалізувати фотопроєкт на Харківщині. Кінцевим результатом роботи буде фотовиставка, яка запланована для показу у Франції, Англії та Україні.
На фото зафіксовані деякі моменти роботи над проєктом із учасниками народного фольклорного колективу «Калинонька» Лиманського будинку культури Слобожанської селищної ради Чугуївського району, керівник Ольга Корнієнко.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура
#спадщинаУкраїни
#НКС
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва допомагає реалізувати фотопроєкт на Харківщині. Кінцевим результатом роботи буде фотовиставка, яка запланована для показу у Франції, Англії та Україні.
На фото зафіксовані деякі моменти роботи над проєктом із учасниками народного фольклорного колективу «Калинонька» Лиманського будинку культури Слобожанської селищної ради Чугуївського району, керівник Ольга Корнієнко.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура
#спадщинаУкраїни
#НКС
♦️З0 листопада, відзначають свято АНДРІЯ за новоюліанським календарем. На Харківщині цей день називали: Андросія, Андросима. За переказами, Андрій Первозванний перебував на слов’янській землі та на місці Андріївської церкви у Києві встановив хрест (що є добрим знаком).
Цієї пори у селах уже закінчилися всі польові роботи, тому молодь збиралася на досвітки та вечорниці. Саме в цей період припадало багато невеликих свят (Варвари, Сави), а за традицією на свята не працювали. Про такі дні приказували: якби не Савила, не Варила, не Андросила, то собі б сорочку справила.
На свято Андрія дівчата зазвичай ворожили на парубків та щасливе майбутнє заміжжя. Опівночі вони виходили на вулицю слухати долю, що вчується: якщо собака загавкає чи хтось заговорить – вийде заміж, а коли дошками заторохтить, то може померти. Також сіяли коноплі у сніг, щоб вийти заміж.
🔶* «На Андрія дівчата ворожили. Слухає долю, куди досками заторохтить. Єслі досками – вмре, а єслі чи собака (загавкає – Н.О.), або які розговори, то це вийде заміж.
Андрію, Андрію, Я на тебе коноплі сію. Шоб коноплі родили, А ми заміж ішли.
(А де коноплі сіяли? – Н.О.) Та за ворота бросала на сторони». (зап. 14.08.1994 р. с. Іванівка Шевченківщина від Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н.).
* «На Андрія не пряли. Казали: Якби не Андросія, то я б усі починки кундросила». (зап. 13. 08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.)
* «На Андрія була народна приказка: Якби не Савила (свято Савки – Н.О.), не Варила (свято Варвари – Н.О.), не Андросила (свято Андрія – Н.О.), то собі б сорочку зкундросила. Якби не празнувала, то сорочку б собі справила». (зап. 21.07.2001 р. с. Чорноглазівка на Золочівщині від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р. н.)
* Витинанка «НА АНДРІЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#народнісвята
#Андрія
Цієї пори у селах уже закінчилися всі польові роботи, тому молодь збиралася на досвітки та вечорниці. Саме в цей період припадало багато невеликих свят (Варвари, Сави), а за традицією на свята не працювали. Про такі дні приказували: якби не Савила, не Варила, не Андросила, то собі б сорочку справила.
На свято Андрія дівчата зазвичай ворожили на парубків та щасливе майбутнє заміжжя. Опівночі вони виходили на вулицю слухати долю, що вчується: якщо собака загавкає чи хтось заговорить – вийде заміж, а коли дошками заторохтить, то може померти. Також сіяли коноплі у сніг, щоб вийти заміж.
🔶* «На Андрія дівчата ворожили. Слухає долю, куди досками заторохтить. Єслі досками – вмре, а єслі чи собака (загавкає – Н.О.), або які розговори, то це вийде заміж.
Андрію, Андрію, Я на тебе коноплі сію. Шоб коноплі родили, А ми заміж ішли.
(А де коноплі сіяли? – Н.О.) Та за ворота бросала на сторони». (зап. 14.08.1994 р. с. Іванівка Шевченківщина від Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н.).
* «На Андрія не пряли. Казали: Якби не Андросія, то я б усі починки кундросила». (зап. 13. 08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.)
* «На Андрія була народна приказка: Якби не Савила (свято Савки – Н.О.), не Варила (свято Варвари – Н.О.), не Андросила (свято Андрія – Н.О.), то собі б сорочку зкундросила. Якби не празнувала, то сорочку б собі справила». (зап. 21.07.2001 р. с. Чорноглазівка на Золочівщині від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р. н.)
* Витинанка «НА АНДРІЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#народнісвята
#Андрія
🔶Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва завершує проведення дистанційних Відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
🔶На заключному семінарі «Свята зимового циклу. пісенність», фахівці розкажуть про традиції відзначення зимових свят, про дозвілля молоді (вечорниці, досвітки).
Захід буде проводитися 6 грудня об 11.00 на платформі zoom. Просимо зареєструватися на семінар за посиланням: https://forms.gle/TRkLMLkWMerz3a3t7
Реєстрація відкрита до 6 грудня 2023 року.
Учасникам, які вже відвідали попередні Відкриті семінари-практикуми реєструватися не потрібно.
У програмі розкриваються такі теми:
«Свята зимового циклу», ОЛІЙНИК Наталія, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
«Свято Калити на Черкащині», САЙЧЕНКО Наталія, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
«Варвари, ночі урвали…» - дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині», ДИЧОК Леся, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
«Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості», ПОЛЯЧОК Олександр, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні».
«Виконавська робота над танцювальними піснями», ФЕТИСОВ Ілля, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
#ООМЦКМ
#культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіартибути
🔶На заключному семінарі «Свята зимового циклу. пісенність», фахівці розкажуть про традиції відзначення зимових свят, про дозвілля молоді (вечорниці, досвітки).
Захід буде проводитися 6 грудня об 11.00 на платформі zoom. Просимо зареєструватися на семінар за посиланням: https://forms.gle/TRkLMLkWMerz3a3t7
Реєстрація відкрита до 6 грудня 2023 року.
Учасникам, які вже відвідали попередні Відкриті семінари-практикуми реєструватися не потрібно.
У програмі розкриваються такі теми:
«Свята зимового циклу», ОЛІЙНИК Наталія, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
«Свято Калити на Черкащині», САЙЧЕНКО Наталія, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
«Варвари, ночі урвали…» - дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині», ДИЧОК Леся, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
«Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості», ПОЛЯЧОК Олександр, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні».
«Виконавська робота над танцювальними піснями», ФЕТИСОВ Ілля, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
#ООМЦКМ
#культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіартибути
Google Docs
«СВЯТА ЗИМОВОГО ЦИКЛУ. ТРАДИЦІЙНА ПІСЕННІСТЬ» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів…
завершуємо проведення дистанційних Відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних…
🔶6 грудня 2023 року фахівцями Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва дистанційно проведено заключний Відкритий семінар-практикум низки семінарів ♦️«Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
Підбиваючи підсумки нашої роботи, зазначимо, що протягом року відбувалося 7 повноцінних семінарів-практикумів з майстер-класами певної тематики. На заключному семінарі «Свята зимового циклу. Традиційна пісенність» фахівці поділилися своїми дослідженнями про свята зимового циклу, дозвілля молоді – вечорниці, досвітки та що саме на цих зібраннях могли співати чи які танці танцювати.
У програмі були розкриті цікаві теми.
Про «Свята зимового циклу», розповіла Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
Своїми дослідженнями про те, яких традицій дотримувалися на Черкащині на свято Андрія – «Свято Калити на Черкащині» – поділилася Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
Про дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині, розповіла Леся ДИЧОК, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
На вечорницях молодь розучувала будь-які пісні: козацькі, родинно-побутові, жартівливі, заробітчанські, чумацькі та ін. Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні» розповів про «Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості».
Які ж вечорниці без розваг, танців та приспівок до них? Своїми власними надбаннями «Виконавська робота над танцювальними піснями» поділився Ілля ФЕТИСОВ, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
Шановні доповідачі, щиро дякуємо за участь у семінарі-практикумі, за цікаві матеріали, ваш практичний власний досвід у вивченні традиційної культурної спадщини нашого народу. Маємо надію на подальшу творчу співпрацю.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіатрибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
Підбиваючи підсумки нашої роботи, зазначимо, що протягом року відбувалося 7 повноцінних семінарів-практикумів з майстер-класами певної тематики. На заключному семінарі «Свята зимового циклу. Традиційна пісенність» фахівці поділилися своїми дослідженнями про свята зимового циклу, дозвілля молоді – вечорниці, досвітки та що саме на цих зібраннях могли співати чи які танці танцювати.
У програмі були розкриті цікаві теми.
Про «Свята зимового циклу», розповіла Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
Своїми дослідженнями про те, яких традицій дотримувалися на Черкащині на свято Андрія – «Свято Калити на Черкащині» – поділилася Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
Про дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині, розповіла Леся ДИЧОК, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
На вечорницях молодь розучувала будь-які пісні: козацькі, родинно-побутові, жартівливі, заробітчанські, чумацькі та ін. Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні» розповів про «Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості».
Які ж вечорниці без розваг, танців та приспівок до них? Своїми власними надбаннями «Виконавська робота над танцювальними піснями» поділився Ілля ФЕТИСОВ, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
Шановні доповідачі, щиро дякуємо за участь у семінарі-практикумі, за цікаві матеріали, ваш практичний власний досвід у вивченні традиційної культурної спадщини нашого народу. Маємо надію на подальшу творчу співпрацю.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіатрибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
🔶14 лютого 2024 року фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» дистанційно проведено Відкритий семінар-практикум «МАСНИЦЯ» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
Учасників семінару привітала та побажала плідної творчої роботи директорка закладу Віра ЛАГУТІНА.
Про особливості весняного обряду «Водіння козла» на Харківщині розповіла Катерина КУРДІНОВСЬКА, старша лаборантка навчальної лабораторії фольклору Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, співачка Фольклорного гурту «Муравський шлях» КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Як звучать веснянкові наспіви на Слобожанщині продемонструвала Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка кафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Наталія ОЛІЙНИК, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова ГО «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» поділилася власним досвідом про багатогранну діяльність Фольклорного колективу у традиційній народній культурі.
Безпосередньо про святкування Масниці в селі Красненьке на Вінничині – «Сирниця-Масниця, добром людям рясниться» поділилася Ніна МЕТЕЛЬСЬКА, керівниця народного фольклорного театру «Господині» та директорка Красненьківського сільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області.
Ірина ГОЛОВКО, директорка та Ніна ПЕТРЕЧЕНКО, керівниця Народного фольклорно-аматорського колективу «Калинова родина» Кантакузівського сільського будинку культури Шрамківської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області розповіли про «родзинки», заховані у святкуваннях Масляного тижня у селі Кантакузівка на Черкащині.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо вам за те, що ділитеся відомостями про культурне минуле свого краю, які по крихітці збираєте, опрацьовуєте та популяризуєте. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #НКС #традиційнанароднакультура #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #організаційнометодичнийвідділ #традиційнапісенність #річнеколосвят #обрядовіатрибути #семінарипрактикуми #НароднісвятаХарківщини
Учасників семінару привітала та побажала плідної творчої роботи директорка закладу Віра ЛАГУТІНА.
Про особливості весняного обряду «Водіння козла» на Харківщині розповіла Катерина КУРДІНОВСЬКА, старша лаборантка навчальної лабораторії фольклору Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, співачка Фольклорного гурту «Муравський шлях» КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Як звучать веснянкові наспіви на Слобожанщині продемонструвала Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка кафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Наталія ОЛІЙНИК, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова ГО «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» поділилася власним досвідом про багатогранну діяльність Фольклорного колективу у традиційній народній культурі.
Безпосередньо про святкування Масниці в селі Красненьке на Вінничині – «Сирниця-Масниця, добром людям рясниться» поділилася Ніна МЕТЕЛЬСЬКА, керівниця народного фольклорного театру «Господині» та директорка Красненьківського сільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області.
Ірина ГОЛОВКО, директорка та Ніна ПЕТРЕЧЕНКО, керівниця Народного фольклорно-аматорського колективу «Калинова родина» Кантакузівського сільського будинку культури Шрамківської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області розповіли про «родзинки», заховані у святкуваннях Масляного тижня у селі Кантакузівка на Черкащині.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо вам за те, що ділитеся відомостями про культурне минуле свого краю, які по крихітці збираєте, опрацьовуєте та популяризуєте. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #НКС #традиційнанароднакультура #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #організаційнометодичнийвідділ #традиційнапісенність #річнеколосвят #обрядовіатрибути #семінарипрактикуми #НароднісвятаХарківщини
26 червня 2024 року відбувся черговий Відкритий дистанційний семінар-практикум «Зажинки. Жнива. Обжинки» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів, організований фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини #лабораторіядослідженняНКС
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини #лабораторіядослідженняНКС