ОРІШКИ – улюблені ласощі дітвори, їх майже кожна мама чи бабуся готували на Харківщині.
На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році цю страву представила керівниця народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Тишенківської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Зорянського старостинського округу Красноградської територіальної громадиКрасноградського району Марина Федорівна Дудіна.Традицією приготування ділиться Наталя Костянтинівна Іванова, яка перейняла традицію приготування орішківвід своєї мами Коваленко Нелі Сергіївни (1935 – 2011рр.).
Наталя Костянтинівна розповідає: «У нас випікають «орішки», правда «орішки» їх тіки називають у нас. У інших місцевостях їх називають «хмиз», «вергуни» і по другому. У нас мама так називала, сусіди так називали, з 8 років я познайомилася з процесом їх випікання, для цього нам потрібно:
Складники:
Борошно
Яйця – 1 шт.
Кисляк – 250 мл
Сода – 0,5 ч. л.
Смалець – 1 – 2 ст. л.
Цукор – 4 ст. л.
Сіль за смаком
Цукрова пудра
Олія для смаження
 
Опис традиції приготування
Починаємо виготовляти «орішки» дітям для потішки. У кисляк вбиваємо одне яйце і змішуємо. Додаємо дві столові ложки цукру, перемішуємо. На сковорідці смалець розм’якшуємо з невеликою кількістю цукру (2 ст. л.). Підігріваємо смалець, коли він розстане, додаємо цукор, змішали і зразу знімаємо сковорідку, кип’ятити не потрібно. Цю суміш вливаємо в попередню масу, перемішуємо до однорідності. Додаємо солі на кінчику виделочки і пів чайної ложечки соди, перемішуємо.
Додаємо борошно поступово, перемішуємо. Борошно беремо скільки візьме тісто. Коли тісто стане густеньке, його можна висипати на клейонку, попередньо посипану борошном, щоб вимішувати руками. Тісто має відставати від рук, його треба вимісити, щоб гарно розкачати. Тісто не має липнути до рук і не має репатися. Залишаємо тісто на столі на відпочити на 10 хвилин.
Починаємо роботу з тістом. Ніж посипаємо борошном і відрізаємо шматочок тіста від загального шматка. Маленький шматочок розкатуємо дерев’яною каталкою, попередньо посипавши борошном, щоб було тістовеполотно з якого будемо формувати фігурні вироби. Розкачуємо не тонко, щоб були товстенькі. Ножемрозрізаємо на смужечки довільної ширини, а потім на прямокутнички. По середині кожного прямокутничка по діагоналі прорізаємо невелику дірочку, через яку вивертаємо тісто. Дощечку посипаємо борошном і викладаємо фігурні вироби «орішки».
У сковорідку наливаємо достатню кількість олії, коли вона закипить, кладемо «орішки». При смаженні вони збільшуються у розмірі. Коли зарум’яниться виріб з низу, перевертаємо на інший бік. Коли вироби просмажилися, виймаємо на тарілку і посипаємо цукровою пудрою.
 
* Готуємо традиційну страву «Орішки» за посиланням:https://youtu.be/L1ijAikrbfM
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнесоління #традиційнеквашення#традиційнінапої   #орішки    
 

Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і                фольклористика» у межах проведення Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді є важливим напрямком діяльності у сфері дослідження, вивчення та популяризація традиційної культурної спадщини нашого народу. Нині цей напрямок є досить цікавим і необхідним для подальшої творчої та дослідницької діяльності кожного учасника. Пропонуємо до вашої уваги доповіді, підготовлені юними дослідниками.
* ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ.
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – ЛогачоваНадія Валентинівна.
 
* ТРАДИЦІЇ СВЯТА СПИРИДОНА СОНЦЕВОРОТА НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Андрій ДАРІЙ, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
 
* ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ: РЕТРОСПЕКТИВИ І СЬОГОДЕННЯ.
Софія КОШЛАЙ, учениця Пологівської гімназіїНовосанжарської селищної ради Полтавськоїобласті.  Керівник – Бровко Інна Олександрівна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/2xVMzLpSn_E

#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят        
 
 

20 липня за новоюліанським календарем в Україні відзначають свято ПРОРОКА ІЛЛІ. На Харківщині цей день називали Ілля чи Ілько. На свято не купалися, а батьки забороняли дітям купатися у річці, бо вода була прохолодною. Літо повертало на зиму. Обов’язково до цього дня завершували жати зернові. Хто не встиг дожатиниву, казали: «Лишив Іллі на бороду», а після Іллі були часті та холодні дощі, що могло призвести до гниття зернових. В цей час починала капуста зав’язуватися в головки.
* «Підходе Ілля, буде гнилля, ото буде дощик або на Іллю, або перед». (Зап. 03.07.2001 р. у с. Шейківка на Борівщині від Печеної Софії Василівни, 1913 р.н.).
* «Оставляють Іллі на бороду. Це вважалося, шохазяїн поганий, шо не зміг докосити. Говорять: Шото за хазяїн, як Іллі на бороду залиши? Якшо цезжинають (на півснопа), то віддають курям». (Зап.08.08.1994 р. у с. Петрівка на Шевченківщині від Носенко Анастасії Іванівни, 1914 р.н.).
 
* «Ілля пророк натулив головок (в капусту – Н.О.)». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).  
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ІЛЛЮ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Ілля  
 
 

ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ. Вареники в українців завжди були окрасою недільного та святкового столу, урочистих трапез під час весілля, хрестин, гостин. Раніше їх викладали у глиняний горщик, який називали макітрою. Змащували вареники по-різному: олією, маслом, сметаною або шкварками з цибулею.
У минулому столітті, зі слів Зінаїди ЯківниКовальової (1944 року народження з села Шопенкана Балаклійщині), у селі Нова Гусарівка (у минулому Червона Гусарівка) Балаклійської громади Ізюмського району найпопулярнішими були вареники з картоплею, сиром, капустою та вишнями. Секрет приготування полягав у тому, щоб тісто було еластичним. Якщо начинка мала бути з  картоплі, то до вареників готували засмажку з сала та цибулі.
Подала рецепт вареників із картоплею на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року та приготувала їх Світлана Анатоліївна Шабетя.
 
Складники для тіста:
Молоко кисле – 250 мл
Яйце – 1 шт.
Сіль – за смаком
Сода харчова – 0,5 ч. л.
Борошно – 500 г
 
Складники для начинки:
Картопля
 
Складники для засмажки:
Сало – шматок
Цибуля – 2 – 3 шт.
 
Опис традиції приготування вареників із картоплею
У ємність вбиваємо яйце, додаємо сіль, склянку кислого молока, ретельно збиваємо. Додаємо соду та просіяне кілька раз борошно, щоб тісто було пухким та добре «дихало». Борошно всипаємо поступово і ретельно перемішуємо. Коли тісто стане круте, на стіл висипаємо борошно і вимішуємо тісто на столі до еластичного стану. Тісто залишаємо на столі «щоб гарно відпочило».
Начинку готуємо так: у підсоленій воді варимо картоплю, коли звариться, гарно товчемо і змащуємо маслом.
Готуємо засмажку для вареників. Шматочок сала дрібненько кришимо  невеличкими шматочками. Ставимо сковорідку на вогонь, щоб нагрілася і висипаємо підготовлене сало. Поки сало смажиться,чистимо і ріжемо дрібно цибулю та висипаємо до сала. Щоб засмажка була смачною, додаємо дрібку соли та смажимо до золотавого кольору.
          Коли тісто відпочило, добре вимішуємо його і починаємо ліпити вареники. З частини тіста скачуємо качалочку завтовшки 2-3 см., ріжемо на дрібні шматки. Кожен шматок обвалюємо у борошні, тонко його розкачуємо качалкою іначиняємо підготовленою картоплею.
У ємність наливаємо воду, підсолюємо та доводимо до кипіння. Наліплені вареники занурюємо у крутий окріп і помішуємо шумівкою, щоб вареники не пристали до дна ємності.Слідкуємо, коли вареники спливуть догори, варимоще 5-7 хвилин.  
Готову засмажку висипаємо у полумисок, зверху викладаємо зварені вареники й добре все перемішуємо.
 
* Готуємо традиційну страву «Вареники з картоплею» за посиланням:https://youtu.be/3qJMekuQEew
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка   #традиційнінапої   #вареники    
 

Продовжуємо знайомити вас із результатами спільної роботи наших юних дослідників –учасників Учнівської науково-практичноїконференції «Етнологія і фольклористика», яка проводилася у межах Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молодіта їх керівників. Наші учасники могли обирати для досліджень будь-який напрямок з широкого кола питань, а саме: музичний фольклор; усна народна творчість; дитячий фольклор; календарнаобрядовість; родинна обрядовість; традиційнийнародний одяг; житло; традиційні ремесла; народна кухня; народні прикмети; обереги; народна метеорологія; народні вірування; демонологіятощо.
А обрали вони наступні питання:
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Данііл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
 
* НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ.
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.
 
* СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДАХ ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міськоїради», вихованка КЗ «Харківська обласна станціяюних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Пристюк Надія Петрівна, Щур ЮліяМихайлівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/e7lpRSwHPAY
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят        
 
 

КАПУСНЯК – традиційна страва, яку залюбки готували на Харківщині. Традицію приготування страви було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Рецептом ділиться Віра Яківна Мірошниченко, керівниця народного фольклорного колективу «Киселяночка» з села Киселі Олексіївської територіальної громади Лозівського району. Від своєї мами Химки Андріївни Мірошниченко (1914 – 1999 рр.) перейняв традицію приготування сімейної страви Михайло Овсійович Мірошниченко, 1950 року народження.
Михайло Овсійович згадує: «Моя улюблена страва –капусняк. Коли я був маленький, мати готувала дуже смачний капусняк. У нас була піч, вона в пічі готувала, і на дворі плита була, і на дворі готувала. Я ходив, придивлявся, розпитував як і шо робить і коли я виріс, научівся сам готувать. Мати пшоно у макітрі макогоном мняла. Квашену капусту сікла дрібно-дрібно ножем, а ми бігали і все вихвачували капусту прямо з-під ножа. Дуже смачна була капуста».
Отже, приступаємо до приготування капусняка.
Складники:
Вода – 4 л
М’ясо курки або будь-яке – 500 г
Пшоно – 150 г
Капуста квашена – 500 г
Помідор квашений (великий) – 1 шт.
Картопля (велика) – 5 шт.
Цибуля ріпчаста – 1 шт.
Смалець для засмажки
Часник
Кріп
Цукор за смаком
Сіль за смаком
 
Опис традиції приготування
На 4 літри води беремо ¼ частини курки і варимо юшку. Миємо і чистимо 5 картоплин великих за розміром, кидаємо цілими у ємність і варимо. Поки картопля вариться, готуємо пшоно. Крупу промиваємо і гарно розминаємо товкачиком у ступці. Квашену капусту січемо дрібно ножем.
Коли картопля зварилася, витягаємо її з чугунка і товчемо гарно товкачиком до консистенції пюре. Товчену картоплю, посічену квашену капусту  і потовчене пшоно викладаємо в чугунок, все перемішуємо і варимо на помірному вогні.
Готуємо засмажку. На смальцеві смажимо цибулю, часник, моркву. Квашений помідор очищаємо від шкірки і розтовкуємо товкачиком. Коли все підсмажиться до золотавого кольору, суміш із помідора виливаємо в засмажку і гарно пережарюємо. Готову засмажку висипаємо в капусняк. За смаком додаємо дрібно нарізний кріп. Все перемішали і проварили.
 
* Готуємо традиційну страву «Капусняк» за посиланням: https://youtu.be/_f5jLBFvslk
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнесоління #традиційнеквашення#традиційнінапої   #капусняк    
 

1 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо свято МАКОВІЯ. На Харківщині вдосвіта жінки пекли коржики з маком, пампушки. Мак додавали в тісто або ж розтирали його з водою і цукром чи медом, а потім поливали коржики. Випічку називали «маківники», «макорженики» або «коржі з маком». Зранку віряни йшли до церкви святити мак, мед, букети квітів з маковими головками, які потім зберігали на покуті. В цей день святкували і намагалися не виконувати важкуроботу по господарству. 
Інформанти про цей день розповідали наступне.
* «На Маковія коржики пекли із маком. Називали просто коржі з маком. Напечуть матері, всі виносять і угощають один одного». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «Печуть коржики. Тісто замішували, коржики посипали маком». (Зап. 17.07.2003 р. у с. Волохівка на Вовчанщині від Зимівської Ніни Миколаївни, 1930 р.н.).
* «Пекли коржі з маком. Мак в тісто трошки кидали, а то намочеш мак в череп’яній мисці з медом чи сахарьком (перетирали – Н.О.) і переливали». (Зап. 22.07.2003 р. у с. ЧервонооармійськеДруге на Вовчанщині від Батуліної Варвари Дмитрівни, 1920 р.н.).
* «Мед, мак святять, коржики печуть з маком. На Маковія квіти обізатєльно святять: айстри, у букеті повинна бути гілочка м’яти, любистку. Букетик зберігали на покуті». (Зап. 16.08.1997 р. у сел. Нова Водолага від Семенко Віри Степанівни, 1943 р.н. (с. Вільхуватка).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Витинанка «НА МАКОВІЯ», виконала НаталіяДенисенко, викладачка Харківської художньоїшколи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Маковія  
 
 

Продовжуємо знайомити з творчим доробком учасників Відкритого дистанційногофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.Конкурс «ТРАДИЦІЙНІ ХУДОЖНІ РЕМЕСЛА»відбувся за трьома віковими категоріями у шестиномінаціях: «Вироби з бісеру», «Народна лялька», «Кераміка», «Писанкарство», «Художній розпис», «Витинанка».
 
Лялька – це дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. З давніх-давен нею бавилася майже кожна дівчинка в різних куточках світу. Їх виготовляли з різноманітних матеріалів. Нині лялька є не лише забавкою, а й витвором мистецтва.
 
Представляємо конкурсні роботи в номінації«НАРОДНА ЛЯЛЬКА» учасників закладів культури та освіти Харківщини і Київщини, а саме:
 
* КЗ Палацу дитячої та юнацької творчості«ІСТОК» м. Харкова;
 
* Станції юних техніків – Центру науково-технічної творчості молоді міста Києва;
 
* КПНЗ «Харківський міський комплексний центр за місцем проживання»;
 
* КЗ «Лозівський ліцей № 3» Лозівської міськоїради Харківської області;
 
* КЗ «Центр культури та дозвілля Солоницівськоїселищної ради» Харківської області;  
 
* Степівської гімназії Білоцерківського району Київської області;
 
* Катеринівського сільського будиноку культуриУправління культури Лозівської міської ради Харківської області;
 
* КЗ «Первомайський будинок дитячої та юнацькоїтворчості Первомайської міської ради Харківськоїобласті».
 
Приємного перегляду творчих робіт учасників конкурсу за посиланням: https://youtu.be/yrocT4Ikl2Q
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка  
 

ШАНОВНІ ДРУЗІ, КОЛЕГИ! За численнимипроханнями КЗ "Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва" продовжує прийом заявок до участі у конкурсі ІІ ОБЛАСНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО КОНКУРСУ ТРАДИЦІЙНИХ СТРАВ, ВИПІЧКИ ТА НАПОЇВ ХАРКІВЩИНИ «СМАЧНОГО!» до 15 ВЕРЕСНЯ 2024 року. Оголошення результатів конкурсу відбудеться 1 ЖОВТНЯ 2024 року.
Конкурс проводиться за такими номінаціями:
– «Перша страва»;
– «Друга страва»;
– «Випічка»;
– «Обрядова випічка»;
– «Соління (квашення)»;
– «Напій».
Конкурсні матеріали приймаються на електронну пошту
E-mail: smachnogo.kh@gmail.com
 
Положення та анкети-заявки за посиланням: bit.ly/Смачного_2024
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава#традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка#традиційнеквашеннясоління
 
 
 

6 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо свято СПАСА. На Харківщині доцього дня пекли коржики, йшли до церкви їх святити. Освячували також яблука, груші, мед, воду. Після обіду збиралися і святкували.
Існувало повір’я, що жінкам, у яких вмерли маленькими діти, аж до цього свята не можна їсти яблука. Деякі жінки протягом всього життя не їли яблука. У народі кажуть: «Спас, рукавички про запас», бо вже ночі були прохолодними та й вдень може бути не жарко.
Спогади від наших інформантів:
* «Ходили до церкви на Спаса. Святили яблука, груші, все можна на Спаса святити. І воду святят, і хліб святят». (Зап. 26.09.1996 р. у с. Бабаї Харківського району від Кульчицької Ніни Олександрівни, 1936 р.н. с. Павлово Богодухівського району).
* «На Спаса пекли коржики, рядна домоткані виносять, простилають. У кого мед є, тож приносють. Хто пиріжки пік, хто коржі пік. Сідають кругом і їдять». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «На Спаса пекли коржики і їли з медом. Яблука, груші також їли на Спаса». (Зап. 08.07.2003 р. у с. Черкаський Бішкин на Зміївщині від Свинаренко Ганни Савишни, 1908 р.н.).
* «До Спаса яблука не їли, це так по релігії було. А на Спаса святили яблука, груші цим розговлялися. Розговіються цим, а тоді вже розрішалося яблука їсти». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині).
* «На Спаса яблука святять. Спас, рукавиці про запас, уже буде холодно». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «Святили мед, яблука». (Зап. 16.08.1997 р. у сел. Нова Водолага від Семенко Віри Степанівни, 1943 р.н. (с. Вільхуватка).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «СПАС», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Спас