🔷🔶24.02.24 о 16.00 відбудуться «Етнографічні посиденьки з Михайлом Красіковим» на тему: «Війна: актуалізація фольклорної свідомості»
Трансляція на платформі Zoom
Як би далеко не пішло суспільство в своєму цивілізаційному розвиткові, але війна завжди пробуджує в людях архаїчну свідомість та ритуалізовані практики, що сягають сивої давнини. Які повірʼя й табу виникли у сучасних українських військових? Які образи традиційної народної культури використовують українські художники, дизайнери, звичайні користувачі Інтернету для реакції на певні події, повʼязані з війною проти України? Які вирази, меми та інші тексти, народжені у 2022 -2023 роках, мають коріння в українському фольклорі?
На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красіковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреатом муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86964656752?pwd=eJXSf2YgnAMI7dsTe2WbZjuweGwXxi.1
Ідентифікатор заходу: 869 6465 6752
Код доступу: 0J6ddS
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Харківський історичний музей
Охтирський краєзнавчий музей
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#фольклор
#лабораторіядослідженняНКС
#МихайлоКрасіков
Трансляція на платформі Zoom
Як би далеко не пішло суспільство в своєму цивілізаційному розвиткові, але війна завжди пробуджує в людях архаїчну свідомість та ритуалізовані практики, що сягають сивої давнини. Які повірʼя й табу виникли у сучасних українських військових? Які образи традиційної народної культури використовують українські художники, дизайнери, звичайні користувачі Інтернету для реакції на певні події, повʼязані з війною проти України? Які вирази, меми та інші тексти, народжені у 2022 -2023 роках, мають коріння в українському фольклорі?
На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красіковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреатом муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86964656752?pwd=eJXSf2YgnAMI7dsTe2WbZjuweGwXxi.1
Ідентифікатор заходу: 869 6465 6752
Код доступу: 0J6ddS
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Харківський історичний музей
Охтирський краєзнавчий музей
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#фольклор
#лабораторіядослідженняНКС
#МихайлоКрасіков
Zoom Video
Join our Cloud HD Video Meeting
Zoom is the leader in modern enterprise video communications, with an easy, reliable cloud platform for video and audio conferencing, chat, and webinars across mobile, desktop, and room systems. Zoom Rooms is the original software-based conference room solution…
🔷🔶Слобожанські веснянки з архіву Бориса Грінченка
У двох попередніх публікаціях ми коротко розповіли про нові біографічні видання до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка, а також про велику роботу з увічнення його памʼяті, яку проводить Київський університет імені Бориса Грінченка (https://www.facebook.com/share/p/ZqPfsQo7XuFRQQei/; https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid027RpboXsYcmKZQxZpoDRBmQjF2W5poY7YdyQJy3BLkBMNhANSFRRS7sUZvRCn9zLil ).
Нещодавно Етнографічний музей імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» отримав від київських грінченкознавців 12 з 13 виданих цим закладом освіти томів неоціненної спадщини титана української культури. Нічого й говорити, наскільки вони важливі для кожного українця, тому ми плануємо ознайомити наших читачів із цим чудовим зібранням.
А сьогодні, вітаючи неминучу весну, наведемо кілька веснянок із архіву Бориса Дмитровича, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів.
***
Під хатою корито,
Повне води налито,
Дівчата ноги помили,
А парубки випили.
***
Ой весна, днем красна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Та вроди, Боже, житечко,
Ще й озимую пшеницю
І усякую пашницю!
***
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та хороше зацвіли —
Так, як донечка в батька:
З ночі до ночі в таночку,
В білому світі в віночку.
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та негарно зацвіли,
Як невістка в свекорка:
З ночі до ночі в роботі,
В білому світі в клопоті.
***
Орел поле ізорав
Та пшениці насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив.
Роди, Боже, пшеницю
І всякую пашницю.
Орел поле ізорав
Та ячменю насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив,
Роди, Боже, сей ячмінь.
***
Селезню косатий,
Сизий, волохатий,
Ой люлі-люлі, сизий, волохатий,
Полинь, селезню,
Та в луг за водою.
Ой люлі-люлі, та в луг за водою.
У луг за водою,
А в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як старі діди скачуть,
Ой люлі-люлі, як старі діди скачуть,
Оттак не хороше
Та ще й не пригоже.
Ой люлі-люлі, та ще й не пригоже.
Поплинь, селезню,
Та в луг за водою,
А в яр за травою,
Ой люлі-люлі, а в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як парубочки скачуть,
Ой люлі-люлі, як парубочки скачуть,
Оттак хорошенько,
Та ще й пригоженько,
Ой люлі-люлі.
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
У двох попередніх публікаціях ми коротко розповіли про нові біографічні видання до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка, а також про велику роботу з увічнення його памʼяті, яку проводить Київський університет імені Бориса Грінченка (https://www.facebook.com/share/p/ZqPfsQo7XuFRQQei/; https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid027RpboXsYcmKZQxZpoDRBmQjF2W5poY7YdyQJy3BLkBMNhANSFRRS7sUZvRCn9zLil ).
Нещодавно Етнографічний музей імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» отримав від київських грінченкознавців 12 з 13 виданих цим закладом освіти томів неоціненної спадщини титана української культури. Нічого й говорити, наскільки вони важливі для кожного українця, тому ми плануємо ознайомити наших читачів із цим чудовим зібранням.
А сьогодні, вітаючи неминучу весну, наведемо кілька веснянок із архіву Бориса Дмитровича, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів.
***
Під хатою корито,
Повне води налито,
Дівчата ноги помили,
А парубки випили.
***
Ой весна, днем красна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Та вроди, Боже, житечко,
Ще й озимую пшеницю
І усякую пашницю!
***
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та хороше зацвіли —
Так, як донечка в батька:
З ночі до ночі в таночку,
В білому світі в віночку.
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та негарно зацвіли,
Як невістка в свекорка:
З ночі до ночі в роботі,
В білому світі в клопоті.
***
Орел поле ізорав
Та пшениці насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив.
Роди, Боже, пшеницю
І всякую пашницю.
Орел поле ізорав
Та ячменю насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив,
Роди, Боже, сей ячмінь.
***
Селезню косатий,
Сизий, волохатий,
Ой люлі-люлі, сизий, волохатий,
Полинь, селезню,
Та в луг за водою.
Ой люлі-люлі, та в луг за водою.
У луг за водою,
А в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як старі діди скачуть,
Ой люлі-люлі, як старі діди скачуть,
Оттак не хороше
Та ще й не пригоже.
Ой люлі-люлі, та ще й не пригоже.
Поплинь, селезню,
Та в луг за водою,
А в яр за травою,
Ой люлі-люлі, а в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як парубочки скачуть,
Ой люлі-люлі, як парубочки скачуть,
Оттак хорошенько,
Та ще й пригоженько,
Ой люлі-люлі.
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Високосний рік і Касянів день в народній культурі українців
Коли наближається високосний рік, люди, занурені в традиційну народну культуру, мимоволі напружуються й очікують всіляких негараздів. Дві заборони в такий рік вважаються беззаперечними: у високосний рік не можна одружуватися та починати будувати хату, інакше все закінчиться нещастям. В експедиціях ми записали десятки розповідей про те, як хтось, нехтуючи загальновідомим табу, розпочав будівництво хати й не дожив до її закінчення або одружився й того ж року розійшовся з дружиною.
29 лютого, день Святого Касяна, який трапляється раз на 4 роки й, власне, робить цей рік високосним, оповитий таємничістю, повчальними легендами й страшними повірʼями. Чому на людину з похмурим поглядом казали «Чого ти Касяном дивишся?», чому в Касянів день діти сиділи по домівках, та й дорослі намагалися поменше виходити з дому, і звідки Гоголь узяв образ Вія — про це й багато чого іншого ми говорили з журналістом Філіппом Диканєм на радіо «Накипіло» 29 лютого 2024 року: https://radio.nakypilo.ua/podcast/29-lyutogo-dyvnyj-ridkisnyj-den/
Михайло Красіков, провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#Касянівдень
#високоснийрік
#МихайлоКрасіков
Коли наближається високосний рік, люди, занурені в традиційну народну культуру, мимоволі напружуються й очікують всіляких негараздів. Дві заборони в такий рік вважаються беззаперечними: у високосний рік не можна одружуватися та починати будувати хату, інакше все закінчиться нещастям. В експедиціях ми записали десятки розповідей про те, як хтось, нехтуючи загальновідомим табу, розпочав будівництво хати й не дожив до її закінчення або одружився й того ж року розійшовся з дружиною.
29 лютого, день Святого Касяна, який трапляється раз на 4 роки й, власне, робить цей рік високосним, оповитий таємничістю, повчальними легендами й страшними повірʼями. Чому на людину з похмурим поглядом казали «Чого ти Касяном дивишся?», чому в Касянів день діти сиділи по домівках, та й дорослі намагалися поменше виходити з дому, і звідки Гоголь узяв образ Вія — про це й багато чого іншого ми говорили з журналістом Філіппом Диканєм на радіо «Накипіло» 29 лютого 2024 року: https://radio.nakypilo.ua/podcast/29-lyutogo-dyvnyj-ridkisnyj-den/
Михайло Красіков, провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#Касянівдень
#високоснийрік
#МихайлоКрасіков
Радіо «Накипіло»
29 лютого. Дивний рідкісний день - Радіо «Накипіло»
Сьогодні, 29 лютого, — дивний рідкісний день, бо він буває тільки раз на чотири роки, та й сприймають його неоднозначно.
28.03.24 о 16.00 запрошуємо на Етнографічні посиденьки з Михайлом Красіковим на тему
«Усі жінки відьми»? Українська відьма як вона є
Трансляція на платформі Zoom
Бесіда базуватиметься переважно на етнографічних записах, зроблених дослідником у різних куточках України. Ви дізнаєтесь, як наші селяни уявляють, звідки беруться відьми, як їх розпізнати, як їм протидіяти, що треба робити родичам, коли відьма помирає. Почуєте моторошні та смішні історії про відьомські метаморфози і багато чого іншого. А головне — дізнаєтеся про новий позитивний образ української відьми-захисниці, який в умовах війни стрімко набуває популярності.
Довідка про лектора:
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84929401864?pwd=AQblASJBkFgVuOIbLlRILnXyEAQHw6.1
Ідентифікатор заходу: 849 2940 1864
Код доступу: 9QbNr2
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#відьми
#МихайлоКрасіков
«Усі жінки відьми»? Українська відьма як вона є
Трансляція на платформі Zoom
Бесіда базуватиметься переважно на етнографічних записах, зроблених дослідником у різних куточках України. Ви дізнаєтесь, як наші селяни уявляють, звідки беруться відьми, як їх розпізнати, як їм протидіяти, що треба робити родичам, коли відьма помирає. Почуєте моторошні та смішні історії про відьомські метаморфози і багато чого іншого. А головне — дізнаєтеся про новий позитивний образ української відьми-захисниці, який в умовах війни стрімко набуває популярності.
Довідка про лектора:
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84929401864?pwd=AQblASJBkFgVuOIbLlRILnXyEAQHw6.1
Ідентифікатор заходу: 849 2940 1864
Код доступу: 9QbNr2
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#відьми
#МихайлоКрасіков
Zoom Video
Join our Cloud HD Video Meeting
Zoom is the leader in modern enterprise video communications, with an easy, reliable cloud platform for video and audio conferencing, chat, and webinars across mobile, desktop, and room systems. Zoom Rooms is the original software-based conference room solution…
Глиносвіт : погляд із дитинства
Щойно в галереї імені Г. Семирадського завершилася двотижнева виставка «Цей неповторний ГлиноСВІТ», де були представлені керамічні вироби переважно ХХ століття, зроблені або зібрані на Слобожанщині, з зібрання відділу етнографії Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Дивлячись на усе це розмаїття горщиків, глечиків, слоїків, макітр, пасківників, бабушників тощо, я мимоволі згадував повʼязані з керамікою слова та вирази, які входили в нашу свідомість — харківських дітей 1960-х років.
У наших квартирах і в хатах (навіть мазанках) вже не було чи майже не було народних гончарних виробів. Тим не менше, від бабусь, які сиділи на ослінчиках біля чийогось паркану на околиці Харкова Новоселівці, можна було почути: «Щось в голові макітриться!». І ми розуміли, не бачачи зроду макітри, що у бабці голова болить. Може, тому, що не раз чули від когось із однолітків напівжартівливу погрозу: «Щас как дам по макитре!».
Чули ми десь на вулиці й таку фразу: «вони горшки побили» — і розуміли, що люди між собою посварилися. Це вже потім, вивчаючи традиційну народну культуру українців, я дізнаюся, що під кінець святок розбивали горщик з-під куті, і це символізувало кінець свят. Звідси ця семантика — «кінець дружби».
А ще про тупого хлопця могли жартома сказати, що у нього «котелок не варит». Коли ж хтось не витрумував дражнінь товаришів і ліз із кулаками, матері вчили не звертати уваги на словесні образи, наставляючи: «Хоч горшком назви, тільки в піч не саджай!».
А з дитячого садочка памʼяталася приспівочка:
Піди, піди, дощику,
Зварю тобі борщику
У новому горщику...».
І гадки ми не мали, що це — уривок колишнього магічного тексту, яким колись супроводжувався надзвичайно серйозний ритуал викликання дощу.
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#керамікаувисловах
#горщики
#МихайлоКрасіков
Щойно в галереї імені Г. Семирадського завершилася двотижнева виставка «Цей неповторний ГлиноСВІТ», де були представлені керамічні вироби переважно ХХ століття, зроблені або зібрані на Слобожанщині, з зібрання відділу етнографії Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Дивлячись на усе це розмаїття горщиків, глечиків, слоїків, макітр, пасківників, бабушників тощо, я мимоволі згадував повʼязані з керамікою слова та вирази, які входили в нашу свідомість — харківських дітей 1960-х років.
У наших квартирах і в хатах (навіть мазанках) вже не було чи майже не було народних гончарних виробів. Тим не менше, від бабусь, які сиділи на ослінчиках біля чийогось паркану на околиці Харкова Новоселівці, можна було почути: «Щось в голові макітриться!». І ми розуміли, не бачачи зроду макітри, що у бабці голова болить. Може, тому, що не раз чули від когось із однолітків напівжартівливу погрозу: «Щас как дам по макитре!».
Чули ми десь на вулиці й таку фразу: «вони горшки побили» — і розуміли, що люди між собою посварилися. Це вже потім, вивчаючи традиційну народну культуру українців, я дізнаюся, що під кінець святок розбивали горщик з-під куті, і це символізувало кінець свят. Звідси ця семантика — «кінець дружби».
А ще про тупого хлопця могли жартома сказати, що у нього «котелок не варит». Коли ж хтось не витрумував дражнінь товаришів і ліз із кулаками, матері вчили не звертати уваги на словесні образи, наставляючи: «Хоч горшком назви, тільки в піч не саджай!».
А з дитячого садочка памʼяталася приспівочка:
Піди, піди, дощику,
Зварю тобі борщику
У новому горщику...».
І гадки ми не мали, що це — уривок колишнього магічного тексту, яким колись супроводжувався надзвичайно серйозний ритуал викликання дощу.
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#керамікаувисловах
#горщики
#МихайлоКрасіков
«Зірок з неба не хапати!»
Саме таку фразу (російською) написав десь у 1970-ті на стіні одного з харківських будинків найвідоміший український божевільний ХХ століття Олег Мітасов. Це варіація на тему розповсюдженого фразеологізму «зірок з неба не хапає» — так кажуть про людину середніх інтелектуальних здібностей, вона може бути й старанною, й освіченою, проте талановитістю не відзначається.
Звідки ж пішов цей вираз? З фольклорних легенд та творів М. Гоголя й інших письменників ми знаємо, що улюбленим заняттям відьом є «полювання» на зірки. Коли українські селяни років 200-300 тому бачили, як падає зірочка, вони вважали, що це її краде відьма. Українські фольклористи в ХІХ столітті записали цікаві оповідки про те, як відьма поцупить зірку, сховає її в горщик, накриє покришкою, поставить у погріб, а діти будуть бавитися, залізуть у погріб і випадково зіб’ють покришку — зірочка й вилетить… Звісно, пересічна людина не в змозі хапати з неба зірки — це, за народними уявленнями, може робити лише той, хто наділений надприродними здібностями, має своєрідний талант.
Є ще один вираз, який часто вживається: «прийшов — поцілував замок». Так кажуть, коли людина кудись запізнилася — і заклад був закритий або просто когось не було вдома й гостю не відчинили. Чому ж так кажуть? В деяких селах України ще й сьогодні вірять, що у Великодню ніч відьма обов’язково прагне поцілувати церковний замок. Коли під час всенощної всі виходять із православного храму і з хоругвами та іконами йдуть хресним ходом навколо нього, відьма прилаштовується останньою, і коли процесія трохи пройде, швиденько повертається до зачинених дверей храму і цілує замок — бере силу успішно відьмувати цілий рік (адже замок залізний і замкнений в коло — тобто є максимально сильним із магічної точки зору, та ще й знаходиться в «місці сили», а Великдень — сакральний час, найбільше християнське свято, отже саме в цю ніч для відьом зʼявляються «додаткові можливості»), зокрема тепер перед нею всі замки будуть відкриватися (що важливо в нічних «рейдах» по чужих хлівах). У сільських парубків у Великодню ніч була розвага: десь в кущах біля храму робити засідку й дивитися, яка ж баба прийде замок цілувати… Іноді відьом було кілька, і вони бігли наввипередки до замка, бо кожній хотілося бути найсильнішою…
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклористичнаспадщина
#фразеологізми
#відьми
#МихайлоКрасіков
Саме таку фразу (російською) написав десь у 1970-ті на стіні одного з харківських будинків найвідоміший український божевільний ХХ століття Олег Мітасов. Це варіація на тему розповсюдженого фразеологізму «зірок з неба не хапає» — так кажуть про людину середніх інтелектуальних здібностей, вона може бути й старанною, й освіченою, проте талановитістю не відзначається.
Звідки ж пішов цей вираз? З фольклорних легенд та творів М. Гоголя й інших письменників ми знаємо, що улюбленим заняттям відьом є «полювання» на зірки. Коли українські селяни років 200-300 тому бачили, як падає зірочка, вони вважали, що це її краде відьма. Українські фольклористи в ХІХ столітті записали цікаві оповідки про те, як відьма поцупить зірку, сховає її в горщик, накриє покришкою, поставить у погріб, а діти будуть бавитися, залізуть у погріб і випадково зіб’ють покришку — зірочка й вилетить… Звісно, пересічна людина не в змозі хапати з неба зірки — це, за народними уявленнями, може робити лише той, хто наділений надприродними здібностями, має своєрідний талант.
Є ще один вираз, який часто вживається: «прийшов — поцілував замок». Так кажуть, коли людина кудись запізнилася — і заклад був закритий або просто когось не було вдома й гостю не відчинили. Чому ж так кажуть? В деяких селах України ще й сьогодні вірять, що у Великодню ніч відьма обов’язково прагне поцілувати церковний замок. Коли під час всенощної всі виходять із православного храму і з хоругвами та іконами йдуть хресним ходом навколо нього, відьма прилаштовується останньою, і коли процесія трохи пройде, швиденько повертається до зачинених дверей храму і цілує замок — бере силу успішно відьмувати цілий рік (адже замок залізний і замкнений в коло — тобто є максимально сильним із магічної точки зору, та ще й знаходиться в «місці сили», а Великдень — сакральний час, найбільше християнське свято, отже саме в цю ніч для відьом зʼявляються «додаткові можливості»), зокрема тепер перед нею всі замки будуть відкриватися (що важливо в нічних «рейдах» по чужих хлівах). У сільських парубків у Великодню ніч була розвага: десь в кущах біля храму робити засідку й дивитися, яка ж баба прийде замок цілувати… Іноді відьом було кілька, і вони бігли наввипередки до замка, бо кожній хотілося бути найсильнішою…
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклористичнаспадщина
#фразеологізми
#відьми
#МихайлоКрасіков
Слобожанські великодні пісні з архіву Бориса Грінченка
Ми вже писали про те, що у «Зібранні творів» Бориса Грінченка, яке видає Київський університет імені Бориса Грінченка, під назвою «Весенние песни в Харьковщине» були опубліковані архівні матеріали, записані фольклористом під час його вчителювання на Слобожанщині (див.: https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/. Сьогодні подаємо кілька текстів із другого підрозділу, який має назву «Великодні пісні». Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії (тепер — Сумського району Сумської області), де Борис Дмитрович працював з 25 вересня 1884 року по 31 серпня 1885 року.
І коли як не зараз, напередодні Великодня, доречно згадати те, що лунало саме в такий час на слобожанських луках понад 100 років тому?
***
Ой нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде заплітати;
Заплетися, шуме,
Заплетися!
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
***
Виорем нивочку
Довгеньку,
Посієм гречечку
Чорненьку.
Гречечка вродиться,
Женчики найдутця,
Гречечку чик-чик,
Чик-чик!
А з тії гречки
Чорні вершечки,
А з того проса
Русая коса,
А з тії пшениці
Русиї косиці…
Од кутка до кутка
Скакали дівки в городка,
Годі, дівки, скакати,
Ходім гречки вʼязати.
Ти, галочко, сизокрила,
Ти, дівочко, чорнобрива,
Ти, галочко, скоч на танець,
Ти, дівочко, поведи танець!
***
Бив мене муж,
Бив, волочив, —
Трясця навчив.
Привʼязав ниткою,
Бив соломинкою, —
Трясця навчив.
Я з того зла
Спати лягла;
Встала ранесенько,
Вмилась білесенько,
Поснідала:
Ззіла вола:
Ще й барана,
Сімдесят поросят,
Чотири пташечки,
Горщечок кашечки,
Ще й голодна…
Друкується за виданням: Грінченко Борис. Зібрання творів. Фольклористична спадщина. Кн. 2 / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка; упоряд. О.В. Бурко, А.І. Мовчун, В.В. Яременко; голова ред. ради, кер. проєкту В.О. Огневʼюк; передм., комент., прим. А.І. Мовчун. Київ: [Київ. ун-т ім. Б. Грінченка], 2018. С. 567 — 568.
Далі буде.
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#великодніпісні
#МихайлоКрасіков
Ми вже писали про те, що у «Зібранні творів» Бориса Грінченка, яке видає Київський університет імені Бориса Грінченка, під назвою «Весенние песни в Харьковщине» були опубліковані архівні матеріали, записані фольклористом під час його вчителювання на Слобожанщині (див.: https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/. Сьогодні подаємо кілька текстів із другого підрозділу, який має назву «Великодні пісні». Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії (тепер — Сумського району Сумської області), де Борис Дмитрович працював з 25 вересня 1884 року по 31 серпня 1885 року.
І коли як не зараз, напередодні Великодня, доречно згадати те, що лунало саме в такий час на слобожанських луках понад 100 років тому?
***
Ой нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде заплітати;
Заплетися, шуме,
Заплетися!
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
***
Виорем нивочку
Довгеньку,
Посієм гречечку
Чорненьку.
Гречечка вродиться,
Женчики найдутця,
Гречечку чик-чик,
Чик-чик!
А з тії гречки
Чорні вершечки,
А з того проса
Русая коса,
А з тії пшениці
Русиї косиці…
Од кутка до кутка
Скакали дівки в городка,
Годі, дівки, скакати,
Ходім гречки вʼязати.
Ти, галочко, сизокрила,
Ти, дівочко, чорнобрива,
Ти, галочко, скоч на танець,
Ти, дівочко, поведи танець!
***
Бив мене муж,
Бив, волочив, —
Трясця навчив.
Привʼязав ниткою,
Бив соломинкою, —
Трясця навчив.
Я з того зла
Спати лягла;
Встала ранесенько,
Вмилась білесенько,
Поснідала:
Ззіла вола:
Ще й барана,
Сімдесят поросят,
Чотири пташечки,
Горщечок кашечки,
Ще й голодна…
Друкується за виданням: Грінченко Борис. Зібрання творів. Фольклористична спадщина. Кн. 2 / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка; упоряд. О.В. Бурко, А.І. Мовчун, В.В. Яременко; голова ред. ради, кер. проєкту В.О. Огневʼюк; передм., комент., прим. А.І. Мовчун. Київ: [Київ. ун-т ім. Б. Грінченка], 2018. С. 567 — 568.
Далі буде.
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#великодніпісні
#МихайлоКрасіков
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Слобожанські веснянки, записані Борисом Грінченком
Ми вже наводили кілька веснянок та «великодніх пісень» із архіву Бориса Дмитровича Грінченка, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Див.:https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/ ; https://www.facebook.com/share/p/MTq9gSdQRmUavEhA/
Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів. Записувач розділив тексти на «веснянки» та «великодні пісні», однак і за семантикою, і за характером, місцем та часом виконання, і за призначенням ці веселі дівочі пісні та приспівки, від яких так і йде вітальна сила, фактично тотожні. Пропонуємо вашій увазі ще кілька творів з розділу «Великодні пісні».
***
Чи не клин дерево —
Смородина!
Чи не дівчина —
Катерина!
А чого ж вона приходила?
Чи не їстоньки приносила?
Годувала лебедів на воді,
Напувала козаків на меді!
***
Ой шум ходить,
Рибу ловить,
А шумиха продає;
Що вловила,
Те й пропила —
Суці-дочці
Не вгодила!
Або ж мені
Сукню крайте,
Або ж мене
Заміж дайте;
Або ж мені
Черевики купіть,
Або ж мене
За стіл ведіть!
Постій, доню,
До суботи —
Куплю сукню
І чоботи;
Постій, доню,
До вівтірка,
Оддам тебе
За Антінка!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ороховий вінку,
Май собі дівку,
Як не ймеш —
Завтра вмреш,
Завтра по ранку
Сховаєм у ямку,
Там пропадеш!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ти ладо моє!
Май собі дівчину,
Лебедо моє!
Чиє добро, чия вишенька
Та черешенька?
У шинок піду,
На меду пропʼю,
А на рибці зʼїм;
Та не дам топтать,
Та не дам ламать:
Сама витопчу,
Сама виламлю;
Та своїм танком
Та малесеньким,
Коротесеньким
Проведу!
***
Ой, нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде розплітати!
Розплетися, шуме,
Розплетися,
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклорнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
Ми вже наводили кілька веснянок та «великодніх пісень» із архіву Бориса Дмитровича Грінченка, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Див.:https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/ ; https://www.facebook.com/share/p/MTq9gSdQRmUavEhA/
Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів. Записувач розділив тексти на «веснянки» та «великодні пісні», однак і за семантикою, і за характером, місцем та часом виконання, і за призначенням ці веселі дівочі пісні та приспівки, від яких так і йде вітальна сила, фактично тотожні. Пропонуємо вашій увазі ще кілька творів з розділу «Великодні пісні».
***
Чи не клин дерево —
Смородина!
Чи не дівчина —
Катерина!
А чого ж вона приходила?
Чи не їстоньки приносила?
Годувала лебедів на воді,
Напувала козаків на меді!
***
Ой шум ходить,
Рибу ловить,
А шумиха продає;
Що вловила,
Те й пропила —
Суці-дочці
Не вгодила!
Або ж мені
Сукню крайте,
Або ж мене
Заміж дайте;
Або ж мені
Черевики купіть,
Або ж мене
За стіл ведіть!
Постій, доню,
До суботи —
Куплю сукню
І чоботи;
Постій, доню,
До вівтірка,
Оддам тебе
За Антінка!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ороховий вінку,
Май собі дівку,
Як не ймеш —
Завтра вмреш,
Завтра по ранку
Сховаєм у ямку,
Там пропадеш!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ти ладо моє!
Май собі дівчину,
Лебедо моє!
Чиє добро, чия вишенька
Та черешенька?
У шинок піду,
На меду пропʼю,
А на рибці зʼїм;
Та не дам топтать,
Та не дам ламать:
Сама витопчу,
Сама виламлю;
Та своїм танком
Та малесеньким,
Коротесеньким
Проведу!
***
Ой, нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде розплітати!
Розплетися, шуме,
Розплетися,
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклорнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Микола Сумцов — титан Слобожанщини
18 квітня 2024 року виповнилося 170 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова (1854 — 1922), одного з фундаторів україністики як науки, академіка Всеукраїнської Академії наук, професора Харківського університету, засновника і першого директора Музею Слобідської України (від якого веде свій родовід Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова), визначного етнографа, фольклориста, літературознавця, мистецтвознавця, краєзнавця.
Незадовго до війни, 2 листопада 2021 року, в пресцентрі «Накипіло» відбулося засідання кіноклубу «Нова Україна» на тему «Кого харківці бачили міським головою: титан Слобожанщини Микола Сумцов», де авторові цих рядків довелося поділитися своїми думками щодо непересічної постаті вченого і громадянина, якому був присвячений вечір. Подивитися запис можна за посиланням:
https://youtu.be/eHiWVwLGuvM
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#МиколаСумцов
#МихайлоКрасіков
18 квітня 2024 року виповнилося 170 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова (1854 — 1922), одного з фундаторів україністики як науки, академіка Всеукраїнської Академії наук, професора Харківського університету, засновника і першого директора Музею Слобідської України (від якого веде свій родовід Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова), визначного етнографа, фольклориста, літературознавця, мистецтвознавця, краєзнавця.
Незадовго до війни, 2 листопада 2021 року, в пресцентрі «Накипіло» відбулося засідання кіноклубу «Нова Україна» на тему «Кого харківці бачили міським головою: титан Слобожанщини Микола Сумцов», де авторові цих рядків довелося поділитися своїми думками щодо непересічної постаті вченого і громадянина, якому був присвячений вечір. Подивитися запис можна за посиланням:
https://youtu.be/eHiWVwLGuvM
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#МиколаСумцов
#МихайлоКрасіков
YouTube
«Кого харківці бачили міським головою: титан Слобожанщини Микола Сумцов»
Кіноклуб «Нова Україна» в «Накипіло» 2.11.21. М. Красіков про М. Сумцова.
У кіноклубі «Нова Україна» цього разу лекція про тих, кого харківці прагнули бачити на чолі міста на початку XX століття. Серед тих, кого тоді наші земляки пропонували зробити міським…
У кіноклубі «Нова Україна» цього разу лекція про тих, кого харківці прагнули бачити на чолі міста на початку XX століття. Серед тих, кого тоді наші земляки пропонували зробити міським…
22.05.24 о 16.00 онлайн на платформі Zoom в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції» відбудеться зустріч із фотожурналістом Дмитром Овсянкіним
Люди, яким йде восьмий чи девʼятий десяток, — носії унікальної інформації про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні 70 років зазнав значних трансформацій, про людей, яких вже нема, але про яких варто знати. Цього разу гостем нашого проєкту буде відомий фотожурналіст, талановитий оповідач, харизматична особистість Дмитро Овсянкін. Йому є про що розповісти, а нам є про що спитати...
Довідка про автора проєкту:
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/82077900490?pwd=jdfdFvJ41BbbanHChGQ4MxRMOS7
GDg.1
Ідентифікатор заходу: 820 7790 0490
Код доступу: hP66Si
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#япам'ятаю
#ДмитроОвсянкін
#МихайлоКрасіков
Люди, яким йде восьмий чи девʼятий десяток, — носії унікальної інформації про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні 70 років зазнав значних трансформацій, про людей, яких вже нема, але про яких варто знати. Цього разу гостем нашого проєкту буде відомий фотожурналіст, талановитий оповідач, харизматична особистість Дмитро Овсянкін. Йому є про що розповісти, а нам є про що спитати...
Довідка про автора проєкту:
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/82077900490?pwd=jdfdFvJ41BbbanHChGQ4MxRMOS7
GDg.1
Ідентифікатор заходу: 820 7790 0490
Код доступу: hP66Si
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#япам'ятаю
#ДмитроОвсянкін
#МихайлоКрасіков
Zoom Video
Join our Cloud HD Video Meeting
Zoom is the leader in modern enterprise video communications, with an easy, reliable cloud platform for video and audio conferencing, chat, and webinars across mobile, desktop, and room systems. Zoom Rooms is the original software-based conference room solution…