🔸Майже всі зафіксовані варіанти пісенного супроводу обряду та його обрядово-рухова атрибутика наразі постійно відтворюються на виступах, святах, фестивалях, концертах та просвітницьких заходах в традиційних часових межах, тобто в період святкування Масляної і на початку весни.
«Водіння козла», виконані фольклорним гуртом «Муравський шлях», можна передивитися за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=cCLxWA7p_mg
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#елементиНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнітрадиції
#веснянки
#весняневодіннякозла
#масляна
#маслянийтиждень
«Водіння козла», виконані фольклорним гуртом «Муравський шлях», можна передивитися за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=cCLxWA7p_mg
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#елементиНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнітрадиції
#веснянки
#весняневодіннякозла
#масляна
#маслянийтиждень
YouTube
Весняний обряд водіння козла на Харківщині
14 березня, свято Преподобної Євдокії. На Харківщині казали «ЯВДОХИ». Саме з цього дня починалася весна (за старим стилем це 1 березня).
Колись наші пращури зустрічали Новий рік навесні. Отже, перший день весни і вважався першим днем Нового року. Від цього дня селяни починали готувати зернові до посівної.
По всій Україні дівчата починали співати веснянки, щоб швидше прийшло тепло. Хоча на Харківщині веснянки і весняне "водіння козлів" починали співати від Масничного тижня. Дівчатка та дівки ходили по вулицях з веснянками, чи виходили за село на узвишшя. Якщо за селом була річка, то сідали на човни і співали веснянки.
Ось деякі спогади про перший день весни.
«Весна начіналася від Явдохи» (зап. 10.08.1997 р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Стасюк Галини Мусіївни, 1946 р.н.)
«Збиралися дітьми і гуляли, весну стрічали. Одну вибирали Весною, вінок на неї одівали. Ми оце цепом зібралися, а вона по середині, приспівували:
Весна, Весна, на чому прийшла?
На сохі, на бороні, літо вам принесла…» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.
Як вийду я на вулицю,
Сяду я на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
Я в червонім намисті.
(зап. 09.08.1997 р. с. Сінне на Богодухівщині від Григоренко Фросини Яківни, 1917 р.н.)
«Дівчата ходили по вулиці з веснянками. Підходили до тієї хати де були парубки чи дівки і співали:
А вже весна, а вже красна,
Зілля зелененьке
А дівка Маринка,
Та й Грицька-парубка дівка…
У нас половодь була велика. Так я не ходила, я була маленька, а оці дівчатка по 17, по 16 з парубками. Човни беруть і по половоді, по парам сідають, скіки лодка позволе. Може одна пара сяде, може дві пари, а може багато сядуть, та шо перевозна. І так же співают, а воно по річки луна так роздається, аж сюди (в село) чути» (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Хрущової Євдокії Василівни, 1921 р.н.)
«ВЕСНЯНКИ». Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Веснянки
#ВеснянкиСлобожанщини
#СвятоЯвдохи
#НароднісвятаХарківщини
Колись наші пращури зустрічали Новий рік навесні. Отже, перший день весни і вважався першим днем Нового року. Від цього дня селяни починали готувати зернові до посівної.
По всій Україні дівчата починали співати веснянки, щоб швидше прийшло тепло. Хоча на Харківщині веснянки і весняне "водіння козлів" починали співати від Масничного тижня. Дівчатка та дівки ходили по вулицях з веснянками, чи виходили за село на узвишшя. Якщо за селом була річка, то сідали на човни і співали веснянки.
Ось деякі спогади про перший день весни.
«Весна начіналася від Явдохи» (зап. 10.08.1997 р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Стасюк Галини Мусіївни, 1946 р.н.)
«Збиралися дітьми і гуляли, весну стрічали. Одну вибирали Весною, вінок на неї одівали. Ми оце цепом зібралися, а вона по середині, приспівували:
Весна, Весна, на чому прийшла?
На сохі, на бороні, літо вам принесла…» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.
Як вийду я на вулицю,
Сяду я на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
Я в червонім намисті.
(зап. 09.08.1997 р. с. Сінне на Богодухівщині від Григоренко Фросини Яківни, 1917 р.н.)
«Дівчата ходили по вулиці з веснянками. Підходили до тієї хати де були парубки чи дівки і співали:
А вже весна, а вже красна,
Зілля зелененьке
А дівка Маринка,
Та й Грицька-парубка дівка…
У нас половодь була велика. Так я не ходила, я була маленька, а оці дівчатка по 17, по 16 з парубками. Човни беруть і по половоді, по парам сідають, скіки лодка позволе. Може одна пара сяде, може дві пари, а може багато сядуть, та шо перевозна. І так же співают, а воно по річки луна так роздається, аж сюди (в село) чути» (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Хрущової Євдокії Василівни, 1921 р.н.)
«ВЕСНЯНКИ». Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Веснянки
#ВеснянкиСлобожанщини
#СвятоЯвдохи
#НароднісвятаХарківщини
🔷🔶Слобожанські веснянки з архіву Бориса Грінченка
У двох попередніх публікаціях ми коротко розповіли про нові біографічні видання до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка, а також про велику роботу з увічнення його памʼяті, яку проводить Київський університет імені Бориса Грінченка (https://www.facebook.com/share/p/ZqPfsQo7XuFRQQei/; https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid027RpboXsYcmKZQxZpoDRBmQjF2W5poY7YdyQJy3BLkBMNhANSFRRS7sUZvRCn9zLil ).
Нещодавно Етнографічний музей імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» отримав від київських грінченкознавців 12 з 13 виданих цим закладом освіти томів неоціненної спадщини титана української культури. Нічого й говорити, наскільки вони важливі для кожного українця, тому ми плануємо ознайомити наших читачів із цим чудовим зібранням.
А сьогодні, вітаючи неминучу весну, наведемо кілька веснянок із архіву Бориса Дмитровича, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів.
***
Під хатою корито,
Повне води налито,
Дівчата ноги помили,
А парубки випили.
***
Ой весна, днем красна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Та вроди, Боже, житечко,
Ще й озимую пшеницю
І усякую пашницю!
***
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та хороше зацвіли —
Так, як донечка в батька:
З ночі до ночі в таночку,
В білому світі в віночку.
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та негарно зацвіли,
Як невістка в свекорка:
З ночі до ночі в роботі,
В білому світі в клопоті.
***
Орел поле ізорав
Та пшениці насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив.
Роди, Боже, пшеницю
І всякую пашницю.
Орел поле ізорав
Та ячменю насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив,
Роди, Боже, сей ячмінь.
***
Селезню косатий,
Сизий, волохатий,
Ой люлі-люлі, сизий, волохатий,
Полинь, селезню,
Та в луг за водою.
Ой люлі-люлі, та в луг за водою.
У луг за водою,
А в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як старі діди скачуть,
Ой люлі-люлі, як старі діди скачуть,
Оттак не хороше
Та ще й не пригоже.
Ой люлі-люлі, та ще й не пригоже.
Поплинь, селезню,
Та в луг за водою,
А в яр за травою,
Ой люлі-люлі, а в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як парубочки скачуть,
Ой люлі-люлі, як парубочки скачуть,
Оттак хорошенько,
Та ще й пригоженько,
Ой люлі-люлі.
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
У двох попередніх публікаціях ми коротко розповіли про нові біографічні видання до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка, а також про велику роботу з увічнення його памʼяті, яку проводить Київський університет імені Бориса Грінченка (https://www.facebook.com/share/p/ZqPfsQo7XuFRQQei/; https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid027RpboXsYcmKZQxZpoDRBmQjF2W5poY7YdyQJy3BLkBMNhANSFRRS7sUZvRCn9zLil ).
Нещодавно Етнографічний музей імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» отримав від київських грінченкознавців 12 з 13 виданих цим закладом освіти томів неоціненної спадщини титана української культури. Нічого й говорити, наскільки вони важливі для кожного українця, тому ми плануємо ознайомити наших читачів із цим чудовим зібранням.
А сьогодні, вітаючи неминучу весну, наведемо кілька веснянок із архіву Бориса Дмитровича, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів.
***
Під хатою корито,
Повне води налито,
Дівчата ноги помили,
А парубки випили.
***
Ой весна, днем красна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Та вроди, Боже, житечко,
Ще й озимую пшеницю
І усякую пашницю!
***
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та хороше зацвіли —
Так, як донечка в батька:
З ночі до ночі в таночку,
В білому світі в віночку.
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та негарно зацвіли,
Як невістка в свекорка:
З ночі до ночі в роботі,
В білому світі в клопоті.
***
Орел поле ізорав
Та пшениці насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив.
Роди, Боже, пшеницю
І всякую пашницю.
Орел поле ізорав
Та ячменю насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив,
Роди, Боже, сей ячмінь.
***
Селезню косатий,
Сизий, волохатий,
Ой люлі-люлі, сизий, волохатий,
Полинь, селезню,
Та в луг за водою.
Ой люлі-люлі, та в луг за водою.
У луг за водою,
А в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як старі діди скачуть,
Ой люлі-люлі, як старі діди скачуть,
Оттак не хороше
Та ще й не пригоже.
Ой люлі-люлі, та ще й не пригоже.
Поплинь, селезню,
Та в луг за водою,
А в яр за травою,
Ой люлі-люлі, а в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як парубочки скачуть,
Ой люлі-люлі, як парубочки скачуть,
Оттак хорошенько,
Та ще й пригоженько,
Ой люлі-люлі.
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Слобожанські веснянки, записані Борисом Грінченком
Ми вже наводили кілька веснянок та «великодніх пісень» із архіву Бориса Дмитровича Грінченка, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Див.:https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/ ; https://www.facebook.com/share/p/MTq9gSdQRmUavEhA/
Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів. Записувач розділив тексти на «веснянки» та «великодні пісні», однак і за семантикою, і за характером, місцем та часом виконання, і за призначенням ці веселі дівочі пісні та приспівки, від яких так і йде вітальна сила, фактично тотожні. Пропонуємо вашій увазі ще кілька творів з розділу «Великодні пісні».
***
Чи не клин дерево —
Смородина!
Чи не дівчина —
Катерина!
А чого ж вона приходила?
Чи не їстоньки приносила?
Годувала лебедів на воді,
Напувала козаків на меді!
***
Ой шум ходить,
Рибу ловить,
А шумиха продає;
Що вловила,
Те й пропила —
Суці-дочці
Не вгодила!
Або ж мені
Сукню крайте,
Або ж мене
Заміж дайте;
Або ж мені
Черевики купіть,
Або ж мене
За стіл ведіть!
Постій, доню,
До суботи —
Куплю сукню
І чоботи;
Постій, доню,
До вівтірка,
Оддам тебе
За Антінка!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ороховий вінку,
Май собі дівку,
Як не ймеш —
Завтра вмреш,
Завтра по ранку
Сховаєм у ямку,
Там пропадеш!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ти ладо моє!
Май собі дівчину,
Лебедо моє!
Чиє добро, чия вишенька
Та черешенька?
У шинок піду,
На меду пропʼю,
А на рибці зʼїм;
Та не дам топтать,
Та не дам ламать:
Сама витопчу,
Сама виламлю;
Та своїм танком
Та малесеньким,
Коротесеньким
Проведу!
***
Ой, нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде розплітати!
Розплетися, шуме,
Розплетися,
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклорнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
Ми вже наводили кілька веснянок та «великодніх пісень» із архіву Бориса Дмитровича Грінченка, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Див.:https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/ ; https://www.facebook.com/share/p/MTq9gSdQRmUavEhA/
Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів. Записувач розділив тексти на «веснянки» та «великодні пісні», однак і за семантикою, і за характером, місцем та часом виконання, і за призначенням ці веселі дівочі пісні та приспівки, від яких так і йде вітальна сила, фактично тотожні. Пропонуємо вашій увазі ще кілька творів з розділу «Великодні пісні».
***
Чи не клин дерево —
Смородина!
Чи не дівчина —
Катерина!
А чого ж вона приходила?
Чи не їстоньки приносила?
Годувала лебедів на воді,
Напувала козаків на меді!
***
Ой шум ходить,
Рибу ловить,
А шумиха продає;
Що вловила,
Те й пропила —
Суці-дочці
Не вгодила!
Або ж мені
Сукню крайте,
Або ж мене
Заміж дайте;
Або ж мені
Черевики купіть,
Або ж мене
За стіл ведіть!
Постій, доню,
До суботи —
Куплю сукню
І чоботи;
Постій, доню,
До вівтірка,
Оддам тебе
За Антінка!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ороховий вінку,
Май собі дівку,
Як не ймеш —
Завтра вмреш,
Завтра по ранку
Сховаєм у ямку,
Там пропадеш!
***
Сиди, сиди, ящуре,
Ти ладо моє!
Май собі дівчину,
Лебедо моє!
Чиє добро, чия вишенька
Та черешенька?
У шинок піду,
На меду пропʼю,
А на рибці зʼїм;
Та не дам топтать,
Та не дам ламать:
Сама витопчу,
Сама виламлю;
Та своїм танком
Та малесеньким,
Коротесеньким
Проведу!
***
Ой, нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде розплітати!
Розплетися, шуме,
Розплетися,
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклорнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.