Деякі сусіди-чоловіки, дивлячись, що до якихось хат не добігли пахольчики-колядники, самі приходили у гості і промовляли отаке… А ще, як зовсім біда з мужиками, одинокі жінки навіть заносили до хати у святковий ранок песика – хоч когось «мужського» роду!
З другої половини Різдва наставав час для інших учасників Коляди… (далі буде)

➡️ Матеріал підготувала фольклорист Галина Лукʼянець

#ООМЦКМ  
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини  
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини  
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини #колядкиХарківщини #щедрівкиСлобожанщини #щедрівкиХарківщини
#колядкитащедрівки

🔶Друзі, ви ж пам‘ятаєте, що кожної середи у нас #ДеньТрадиційноїКультури ?

🔸 Сьогодні ділимося розповіддю фольклориста Галини Лукʼянець про дитячі колядки⤵️

🔸 Продовжуємо готуватися до Різдвяних свят і розкажемо на цей раз про дитячі колядки.
В день Різдва (25 грудня /7 січня) лише з обіду починали повноцінно колядувати – збиралися молодіжні гурти, молоді сім’ї без дітей, діти домовлялися ходити як купками, так і окремо. Старші люди, господарі сиділи вдома, бо хтось же мав приймати колядників…
Маленькі хлопчики (у цих взагалі «врожайна» доба, бо зранку ж пахолкували)) і дівчатка в першу чергу ходили по родичах, сусідах, а далі – вже по погоді і силам… Більшість найпростіших дитячих колядок не потребувала вміння співати. Скоріш, треба було скандувати, голосно і яскраво (а соромишся, то й тихенько проказували). Якщо вже хто мав хист до співу, то виголошував свої колядки на найпростіші мелодії, як оця наприклад.. https://folklore.kh.ua/site/track?id=1441
Такі прості пісеньки були цілком вже по силам 4-5-річним дітям, а старші вже й могли їх на два голоси розспівувати. Загальна тема дитячої коляди – дайте щось))) іноді з детальними подробицями, що і скільки)). Традиційно просили гроші (копієчку), пиріжки. Бо ще до середини 20 століття цукерки – велика розкіш в селі. В щасливі роки і за спроможності господарів щирим способом віддячити діткам-колядникам були пряники. Розкішні, великі, розфарбовані натуральними або купованими барвниками, з солодкою глазур’ю чи без. «Барині» – дівчаткам, «вершники», «коники», «півники» – хлопчикам. Для цих виробів в багатьох хатах зберігали спеціальні форми і пекли їх самостійно. Хоча і були майстрині, що виготовляли пряники на продаж, навіть у наші часи є такі! (ось на фото сучасні хлопчаки, які отримали розкішний вільшанський пряник, точно такий, як пекли і понад сто років назад. Велика подяка за фото з сімейного архіву Андрію Парамонову Andrey Paramonov !)
Рідко коли дітворі відмовляли у нагороді, але якщо таке траплялося (закінчилося пригощення, втомилися приймати колядників і нічого їм не давали), то розчаровані колядники (до речі, не лише малі, а й дорослі) могли відспівати господарям колядку-дражнилку! (і швиденько втекти))
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1053
Це, так би мовити, «лайтверсія», бо були ще більш «гострі» тексти. Ну й що, що свято? А наділяти теж треба було за правилами, і хто їх не виконував, був покараний отакою «дражнилкою».

#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини #колядкиХарківщини #щедрівкиСлобожанщини #щедрівкиХарківщини
#колядкитащедрівки

Однак є і колядки, що гуртом виконуються майже одноголосно. Також зустрічаються і різні манери виконання: як яскрава «горлова», так і спів тонким «пищальним» голосом. В такій манері на Харківщині співали цілі райони (і не лише колядки, а й щедрівки, веснянки, весільні). Зустрічаються також комбінації цих манер в одній пісні, наприклад «низ» співає «горлом», а «верх» пищить. https://folklore.kh.ua/site/track?id=325
Визначальним для жанру колядок є приспіви зі словами «Святий вечір» (найпоширеніший), «Ой дай, Боже», «Ой рано-рано», «При зорі-зорі (або «По зорі-зорі»), «Винограде, красно-зелене вино», «Рай розвився», «Ой радуйся земле» (або Ісус Христос), «Христе боже наш», «Славен єси». При чому перші – ще з дохристиянських часів! Саме приспівами в першу чергу колядки відрізняються від щедрівок, бо сюжети і тексти є дуже схожі в обох жанрах (ну а фахівці ще вміють їх відрізняти за структурними особливостями і типом мелодії).
В експедиціях згадували, що найчастіше колядували у перші три дні Різдва, хоча можна було колядувати і до самого Щедрого вечора. В дні, що ближче вже до Щедрого вечора, колядка, скоріше, використовувалася у якості привітання. Ну наприклад, нарешті завітали до родичів або дальніх сусідів, з яким не бачилися декілька днів, то якраз нагода і поколядувати, привітавши таким чином.

#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини #колядкиХарківщини #щедрівкиСлобожанщини #щедрівкиХарківщини
#колядкитащедрівки

🔶 В минулі вихідні дні, 24 та 25 , львівський глядач мав змогу побачити й оцінити спільний проєкт «Вертеп» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва та Львівського театру ляльок – музичний перфоманс та глибоке, майже ритуальне дійство, в якому оповідається історія одвічної боротьби Світла й Темряви, народження та смерті.

🔸 Народження Спасителя та його переслідування Іродом ожили на сцені львівського театру. Мінімалістичні та прекрасні за своєю формою режисура Оксани Дмитрієвої і сценографія художника Костянтина Зоркіна були доповнені давніми традиційними народними піснями в сучасній обробці Марічки Чічкової – колисковою, псальмами та колядками.

🔸 Музичний матеріал, використаний у постановці, сформовано і віднайдено провідною методисткою Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською в таких давніх джерелах, як, наприклад, Богогласник 18 століття з Почаївського монастиря, але переважна більшість пісень була взята з Цифрового архіву Слобожанщини та Полтавщини https://folklore.kh.ua/, на якому представлені найкращі зразки автентичної пісенної традиції східних регіонів України.

🔸Цілком вірогідно, що пісні, використані у виставі, могли виконуватися й в оригінальних барокових вертепних драмах, бо на часи зародження вертепної традиції цей музичний матеріал вже існував.  Про це свідчать письмові згадки в документальних джерелах. Дані колядки та псальми не є широко розповсюдженими, бо побутували локально на певних територіях і, по суті, є унікальними зразками слобідської та полтавської пісенної традиції. В сюжетах цих пісень послідовно коментується і народження Христа, і Його покладання в ясла Дівою Марією, і поклоніння трьох волхвів-царів, що прийшли з дарунками до Сина Божого, і чудеса, які проявляються у профанному світі завдяки Його приходу. Все це коментується інколи так детально, що ніби затягує у свій позачасовий вимір, де персонажі дуже рельєфно змальовані та доступні для сприйняття кожному бажаючому. Це наближення крізь віки знаної всіма біблейської історії в зрозумілому, камерному, майже домашньому сприйнятті – ось та сама сила й таїна, що водночас і глибоко захована, й зрозуміло озвучена у слобідській колядці. 🔸 Кілька зразків автентичних пісень, що лягли в основу музичного оформлення вистави, можна прослухати тут: https://folklore.kh.ua/site/track?id=259 https://folklore.kh.ua/site/track?id=223
Прослухати більше колядок можна за цим посиланням: https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=12&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=

Сайт Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва: http://puppet.kharkov.ua/?fbclid=IwAR1kGIysehlBQaSEEWKY1OUbXAMFSgJsnsP-Tf7c0neddkDpmK25UywXp0A
Сайт Львівського театру ляльок: https://lvivpuppet.com/?fbclid=IwAR280-dSeCa1vgQYB8wbguTO-QRPlUy5XcGd0Ylt9w1uBtTUhOtINP9TBF0
Фотозвіт з прем’єрної вистави: https://lvivpuppet.com/fotozvit-z-prem-iery-vertep/

Матеріал підготовано провідною методисткою Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською
 
#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини
#колядкиХарківщини
 

Дуже популярний для щедрівок сюжет – вечері Ісуса Христа (він зустрічається і в колядках, але в щедрівках особливо часто), відпускання гріхів (ух як я люблю оцей образ про золоті ключі, якими відкривають усі раї та пекла… далі чомусь йдеться про праведні душі)) але логічно уточнити, а в пеклі хто?)) https://folklore.kh.ua/site/track?id=1040

З християнських сюжетів популярний в щедрівках мотив про обирання імені Ісусу
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1135
(до речі, в цій щедрівці 12 куплетів і кожен звучить майже хвилину)), то і виконавці, і господарі повинні б мати гарну витримку)).

Вплив християнської культури не зміг суттєво витіснити в буквальному сенсі приземлені традиційні сюжети, тому нерідко в християнських щедрівках мати Марія пере ризи, розвішує на калині, а янголи несуть їх під небеса.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=738
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1113
Ще й при цьому такі пісні звучать енергійно, в бадьорому і швидкому темпі.. ну ніякої благості і трепету!))

Цікавий формат щедрівок зафіксований в деяких частинах Слобожанщини, вони починаються з приспіву «Щедрий вечір» чи «Щедрівка»! https://folklore.kh.ua/site/track?id=1262
https://folklore.kh.ua/site/track?id=837
https://folklore.kh.ua/site/track?id=919
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1580

Повторювали колядкові побажання у весільних щедрівках хлопцю і дівчині, якщо в хаті живе молодь підходящого віку.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1465

Один з весільних текстів, що адресувався дівчині, поширений по всій Харківщині і дуже колоритний – про березу із золотою корою, з якої пташки її оббивають. А дівчина збирає і несе те золото до золотарика на вінчальний віночок і золотий перстень. Звучать ці пісні урочисто і дуже гарно.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1598

Оригінальний і тексті і розспів з «тончиком» в щедрівці з Киселів на Первомайщині.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1387

Ну і наостанок нагадаємо про справжній щедрувальний хіт з Шарівки Валківського району «А чи дома-дома пан-хазяїн». Цю щедрівку співають безліч українських гуртів, особливо студентських, вона стала дійсно дуже популярною, аби ж всі пам’ятали про край, де вона була створена!
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1640

А ще, приємним бонусом, пропонуємо сходити за посиланням ⤵️ та переглянути щедрівку, що співають Удочкина Раїса Олексіївна (1940 р.н., ліворуч) та Янкова Ольга Григорівна (1952 р.н., праворуч) з с. Малинівка https://www.facebook.com/100003445948293/posts/pfbid0x7SdH5rTNBtorgvNQS7zTg934D4yGM379XXMwqUAWh7fUzviNRqifMjbpCm3XZy9l/?d=n

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Галина Лук’янець
 
#ООМЦКМ 
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини 
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторіядослідженняНКС 
#НКС
#спадщинаХарківщини
#колядкиСлобожанщини
#щедрівкиСлобожанщини
#щедрівкиХарківщини 
#колядкитащедрівки