Щодо закликів до "припинення вогню", зокрема в боротьбі за церковну єдність та незалежність
#церковнаборотьба #пцу #рпцву #вартопрочитати
Цікаво спостерігати за тим, як Духовний Фронт України, який вже кілька років є неофіційним рупором ПЦУ, раптово вирішив перепостити пацифістську статтю Катерини Щоткіної на Дзеркалі Тижня. У своєму матеріалі пані Щоткіна закликає переглянути методи протистояння з МП аби в жодному разі не допускати силового протистояння. Мов, такий церковний переділ працює на російський інтерес, і взагалі треба підходити до цього обережніше.
І навіть сперечатися нібито не хочеться, але є одне але. Нам дуже не подобається риторика статті, а саме постійне згадування про партнерів, які нібито дуже проти таких ось методів через необхідність оглядатися на власних виборців, на яких російська пропаганда працює краще за українську (що?! а якщо так, то цікаво, чому!?). Також дратують давно набридлі сентенції про те, що в тих, хто веде війну, завжди має бути якийсь план припинення вогню та "розумування" за якими саме недоторканність УПЦ МП стане умовою російської сторони, на яку Україні, ймовірно, доведеться пристати хоча б тому, що ті самі західні партнери визнають її прийнятною.
У цьому зв'язку маємо таке дуже незручне питаннячко. Скажіть, будь ласка, а що це за такий “прогрів” із припиненням вогню? Ми правильно розуміємо, що пані Щоткіна разом з іншими недоспікерами на кшталт Арестовича з Гордоном долучилася до псевдопацифістської компанії, яка у першу чергу використовується заради якраз таки не церковного, а цілком собі політичного переділу?
Якщо так, дуже хотілося б дізнатися роль у цьому творців Духовного Фронту.
Коли ці протистояння навколо храмів почалися, пані Щоткіна, треба їй віддати належне, критикувала владу за неефективні методи боротьби з МП, за те що не вирішували проблему, а тільки розпалювали протистояння (на думку пані Щоткіної). Втім, зараз якось дивно виходить, що ця пані свідомо ігнорує той факт, що після певної точки, треба вже не “давати задню”, а таки розв'язувати проблему, яку самі ж своєю недолугістю наші можновладці довели до критичного стану.
Плюс до певного моменту ця ситуація із силовим протистоянням усіх влаштовувала (принаймні багато релігійних і політичних діячів удавали, що нічого не відбувається), але зараз, коли наша країна бореться за свою навіть не духовну, а фізичну, якщо хочете, незалежність, такі ось персонажі як Щоткіна почали просувати наративи майбутніх перемовин, про які, на наш погляд, попри непросту ситуацію на фронті, говорити, м'яко кажучи, завчасно. І до цих ось наративів, ми впевнені, долучаться й інші. І керуватися вони будуть зовсім не тим, про що будуть кричати.
Ми особисто взагалі перемовини з кацапами не визнаємо. І говоримо це не як щасливі власники ski-pass Буковелю, а як учасники подій цієї довготривалої оборони та боротьби за нашу Україну. При цьому нам щось наші погляди не завадили кількаразово закликати до АДЕКВАТНОГО підходу та просвітницької роботи з представниками МП. Ми про це писали ще тоді, коли всі тільки починали радісно розповідати про швидку перемогу над МП.
Тільки ось минув той час, коли можна було ледаче розповідати про збереження обличчя та інші пацифістські речі. Зараз вже треба діяти, і діяти швидко, аби якраз таки не дратувати людей нескінченним протистоянням.
І давайте не будемо забувати про те, що з таких ось матеріалів (а в перспективі з послаблення тиску) програємо якраз таки ми з вами. МПшна організація знову проскочить між двох ідіотів, які кричатимуть про необхідність задоволення західних партнерів і все затягнеться ще далі.
Ми хотіли миру, ми хотіли адекватної роботи, ми хотіли лагідного переведення культових споруд услід за громадами. Цього не відбулося. Ок. Так, мабуть, хоча б вже так доведемо справу до кінця?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба #пцу #рпцву #вартопрочитати
Цікаво спостерігати за тим, як Духовний Фронт України, який вже кілька років є неофіційним рупором ПЦУ, раптово вирішив перепостити пацифістську статтю Катерини Щоткіної на Дзеркалі Тижня. У своєму матеріалі пані Щоткіна закликає переглянути методи протистояння з МП аби в жодному разі не допускати силового протистояння. Мов, такий церковний переділ працює на російський інтерес, і взагалі треба підходити до цього обережніше.
І навіть сперечатися нібито не хочеться, але є одне але. Нам дуже не подобається риторика статті, а саме постійне згадування про партнерів, які нібито дуже проти таких ось методів через необхідність оглядатися на власних виборців, на яких російська пропаганда працює краще за українську (що?! а якщо так, то цікаво, чому!?). Також дратують давно набридлі сентенції про те, що в тих, хто веде війну, завжди має бути якийсь план припинення вогню та "розумування" за якими саме недоторканність УПЦ МП стане умовою російської сторони, на яку Україні, ймовірно, доведеться пристати хоча б тому, що ті самі західні партнери визнають її прийнятною.
У цьому зв'язку маємо таке дуже незручне питаннячко. Скажіть, будь ласка, а що це за такий “прогрів” із припиненням вогню? Ми правильно розуміємо, що пані Щоткіна разом з іншими недоспікерами на кшталт Арестовича з Гордоном долучилася до псевдопацифістської компанії, яка у першу чергу використовується заради якраз таки не церковного, а цілком собі політичного переділу?
Якщо так, дуже хотілося б дізнатися роль у цьому творців Духовного Фронту.
Коли ці протистояння навколо храмів почалися, пані Щоткіна, треба їй віддати належне, критикувала владу за неефективні методи боротьби з МП, за те що не вирішували проблему, а тільки розпалювали протистояння (на думку пані Щоткіної). Втім, зараз якось дивно виходить, що ця пані свідомо ігнорує той факт, що після певної точки, треба вже не “давати задню”, а таки розв'язувати проблему, яку самі ж своєю недолугістю наші можновладці довели до критичного стану.
Плюс до певного моменту ця ситуація із силовим протистоянням усіх влаштовувала (принаймні багато релігійних і політичних діячів удавали, що нічого не відбувається), але зараз, коли наша країна бореться за свою навіть не духовну, а фізичну, якщо хочете, незалежність, такі ось персонажі як Щоткіна почали просувати наративи майбутніх перемовин, про які, на наш погляд, попри непросту ситуацію на фронті, говорити, м'яко кажучи, завчасно. І до цих ось наративів, ми впевнені, долучаться й інші. І керуватися вони будуть зовсім не тим, про що будуть кричати.
Ми особисто взагалі перемовини з кацапами не визнаємо. І говоримо це не як щасливі власники ski-pass Буковелю, а як учасники подій цієї довготривалої оборони та боротьби за нашу Україну. При цьому нам щось наші погляди не завадили кількаразово закликати до АДЕКВАТНОГО підходу та просвітницької роботи з представниками МП. Ми про це писали ще тоді, коли всі тільки починали радісно розповідати про швидку перемогу над МП.
Тільки ось минув той час, коли можна було ледаче розповідати про збереження обличчя та інші пацифістські речі. Зараз вже треба діяти, і діяти швидко, аби якраз таки не дратувати людей нескінченним протистоянням.
І давайте не будемо забувати про те, що з таких ось матеріалів (а в перспективі з послаблення тиску) програємо якраз таки ми з вами. МПшна організація знову проскочить між двох ідіотів, які кричатимуть про необхідність задоволення західних партнерів і все затягнеться ще далі.
Ми хотіли миру, ми хотіли адекватної роботи, ми хотіли лагідного переведення культових споруд услід за громадами. Цього не відбулося. Ок. Так, мабуть, хоча б вже так доведемо справу до кінця?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
МПшники про самих себе
#церковнаборотьба #відчитачів #рпцву
Звинувачують митр. Одеського Агафангела в кумівстві та насадженні содомського гріха.
А почалося все з мАсквы, а точніше з відео о. Георгія Максимова - Мій архієрей здав мене СБУ за те, що я поминав Патріарха
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба #відчитачів #рпцву
Звинувачують митр. Одеського Агафангела в кумівстві та насадженні содомського гріха.
А почалося все з мАсквы, а точніше з відео о. Георгія Максимова - Мій архієрей здав мене СБУ за те, що я поминав Патріарха
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Якось пропустили ми цей опус, але виправляємось
#церковнаборотьба #рпцву #пцу #відчитачів
Звертаємось до дотичних, тобто священнослужителів та вірників рпцву. Ось коли ви вважаєте, що зможете проскочити, ви на що розраховуєте? Ваші ієрархи – це перші люди, які вас й продадуть. Ми попереджали. І це ж було очевидно ще з моменту, коли ви почали стояти за Лавру, а Паша Мерседес робив все, крім того, щоб вам допомогти.
А ви йому ще гроші збирали на заставу. Це ж смішно просто. Він спокійно собі домовився, а ось за вас чомусь забув. Тому й зустрічається з різними на ваш погляд “зрадниками”, які перейшли до ПЦУ. Тому що він може це собі дозволити. Тому що він заради себе продасть усіх і кожного.
Ви дійсно хочете й досі стояти за таких ось “принципових і незламних” ?
Навіть шкода вас трохи від вашого прозріння:
"І до цих слів складно щось додати. Виходить, доки прості вірники зазнають від ПЦУ насильства, «нагорі» мило спілкуються і викладають фото в Мережу. Безумовно, кожен може зустрічатися з будь-ким і обговорювати будь-що. Але чи варто цим хвалитися?
Навіть якщо ти митрополит".
В принципі, ніхто не зробить більше для агітації за ПЦУ крім ваших намісників та митрополитів. І якщо наша влада періодично викидає щось на кшталт неадекватних протестів навколо Лаври, які гальмують переведення храмів та громад, то ваші ієрархи роблять дещо подібне тільки з протилежного боку.
Такий ось жабогадюкінг.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба #рпцву #пцу #відчитачів
Звертаємось до дотичних, тобто священнослужителів та вірників рпцву. Ось коли ви вважаєте, що зможете проскочити, ви на що розраховуєте? Ваші ієрархи – це перші люди, які вас й продадуть. Ми попереджали. І це ж було очевидно ще з моменту, коли ви почали стояти за Лавру, а Паша Мерседес робив все, крім того, щоб вам допомогти.
А ви йому ще гроші збирали на заставу. Це ж смішно просто. Він спокійно собі домовився, а ось за вас чомусь забув. Тому й зустрічається з різними на ваш погляд “зрадниками”, які перейшли до ПЦУ. Тому що він може це собі дозволити. Тому що він заради себе продасть усіх і кожного.
Ви дійсно хочете й досі стояти за таких ось “принципових і незламних” ?
Навіть шкода вас трохи від вашого прозріння:
"І до цих слів складно щось додати. Виходить, доки прості вірники зазнають від ПЦУ насильства, «нагорі» мило спілкуються і викладають фото в Мережу. Безумовно, кожен може зустрічатися з будь-ким і обговорювати будь-що. Але чи варто цим хвалитися?
Навіть якщо ти митрополит".
В принципі, ніхто не зробить більше для агітації за ПЦУ крім ваших намісників та митрополитів. І якщо наша влада періодично викидає щось на кшталт неадекватних протестів навколо Лаври, які гальмують переведення храмів та громад, то ваші ієрархи роблять дещо подібне тільки з протилежного боку.
Такий ось жабогадюкінг.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
СПЖ | SPZH
Про нову зустріч намісника Лаври
Поки прості віруючі зазнають насильства від ПЦУ, «нагорі» мило спілкуються і викладають фоточки в Мережу.
Щодо "патріотизму" Митр. Бердянського Єфрема
#церковнаборотьба #інсайдиChurcher #рпцву
Переглянули таки інтерв'ю отця Дмитра Арабаджі, який був кліриком Бердянської єпархії рпцву у с. Якимівка, але зумів виїхати з окупованої території. У цьому інтерв'ю, яке вийшло на ютуб-каналі архідиякона Одеської єпархії рпцву Андрія Пальчука «Життєрадісний дяк», о. Дмитро намагається відбілити свого ієрарха.
Що можемо сказати. Спікер, м’яко кажучи, лукавить, розповідаючи про майже “святість” владики Єфрема (Ярінка), який і патріарха рпz не визнавав, і громадянство рф не хотів брати, і взагалі зберігав власну українськість, відкидаючи всі пропозиції окупаційної влади.
Він то, мабуть, і зберігав там щось десь. Можливо, навіть, в душі - але ну зовсім глибоко. А на практиці все було трішки інакше.
Ми, наприклад, чомусь не побачили ані в інтерв’ю отця Дмитра Арабаджі, ані в статті СПЖ інформації про поїздку владики Єфрема до глави русцеркви. А їздив він туди разом з тим самим секретарем єпархії, який пізніше брав участь у “турне-підписантів” про яке розповідає о. Дмитро. І не просто їздив, а, як ми дізналися, домовлявся саме про перехід тієї самої єпархії до рпz.
Просто через особисті амбіції й образи, а також незацікавленість спонсорів не домовилися і все (це не скасовує фактів репресій проти духовенства з боку рашистів, але якщо вирішив про щось написати — пиши правдиво).
Також викликає питання, чому владика Єфрем, який є "щирим українським патріотом" із Закарпаття, поїхав не на рідній землі служити, а вже півроку переховується десь в Європі - чи то в Румунії, де має родичів, чи то в Чехії. Ба більше, шукає собі місця в іншій Помісній Церкві. Чому б йому одразу після виїзду не повернутися до України і не продемонструвати вірність і УПЦ МП, і особисто митрополиту Онуфрію?
А все дуже просто. Ми ще в жовтні писали : Це просто магістерська провокація - поїхати до глави рпz, наобіцяти йому всього, чого він захоче, а потім розпродати майно та переїхати “на лікування”. Цією схемою він вирішив для себе дві задачі — зберіг “обличчя” перед Онуфрієм, а також залишив для себе можливість поспостерігати за тим, що відбувається в Україні з його “побратимами”.
Воно все зрозуміло, що треба його “відмити” та тишком-нишком повернути в Україну, оскільки МП переживає зараз не найкращі часи. Зайвий архієрей, ще й з “героїчними” моментами в біографії, - зовсім не зайвий. Але не ту кандидатуру для героїзації ви обрали. Зовсім не ту. Це як з вашим митр. Одеським Агафангелом, який десятки років був московською маріонеткою, а тут раптом зостав патріотом. Ваші чергові спроби перевзутися — це дешевий піар, і всі адекватні люди це розуміють.
Навіть той же митрополит Климент Кущ, якого ми критикували за пасивне відношення до душпастирських обов’язків — він має набагато більше причин вважатися постраждалим від російських загарбників. А такими ось текстиками ви просто паплюжите й пам’ять, й добре ім’я тих, хто насправді постраждав від дій російських окупантів.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба #інсайдиChurcher #рпцву
Переглянули таки інтерв'ю отця Дмитра Арабаджі, який був кліриком Бердянської єпархії рпцву у с. Якимівка, але зумів виїхати з окупованої території. У цьому інтерв'ю, яке вийшло на ютуб-каналі архідиякона Одеської єпархії рпцву Андрія Пальчука «Життєрадісний дяк», о. Дмитро намагається відбілити свого ієрарха.
Що можемо сказати. Спікер, м’яко кажучи, лукавить, розповідаючи про майже “святість” владики Єфрема (Ярінка), який і патріарха рпz не визнавав, і громадянство рф не хотів брати, і взагалі зберігав власну українськість, відкидаючи всі пропозиції окупаційної влади.
Він то, мабуть, і зберігав там щось десь. Можливо, навіть, в душі - але ну зовсім глибоко. А на практиці все було трішки інакше.
Ми, наприклад, чомусь не побачили ані в інтерв’ю отця Дмитра Арабаджі, ані в статті СПЖ інформації про поїздку владики Єфрема до глави русцеркви. А їздив він туди разом з тим самим секретарем єпархії, який пізніше брав участь у “турне-підписантів” про яке розповідає о. Дмитро. І не просто їздив, а, як ми дізналися, домовлявся саме про перехід тієї самої єпархії до рпz.
Просто через особисті амбіції й образи, а також незацікавленість спонсорів не домовилися і все (це не скасовує фактів репресій проти духовенства з боку рашистів, але якщо вирішив про щось написати — пиши правдиво).
Також викликає питання, чому владика Єфрем, який є "щирим українським патріотом" із Закарпаття, поїхав не на рідній землі служити, а вже півроку переховується десь в Європі - чи то в Румунії, де має родичів, чи то в Чехії. Ба більше, шукає собі місця в іншій Помісній Церкві. Чому б йому одразу після виїзду не повернутися до України і не продемонструвати вірність і УПЦ МП, і особисто митрополиту Онуфрію?
А все дуже просто. Ми ще в жовтні писали : Це просто магістерська провокація - поїхати до глави рпz, наобіцяти йому всього, чого він захоче, а потім розпродати майно та переїхати “на лікування”. Цією схемою він вирішив для себе дві задачі — зберіг “обличчя” перед Онуфрієм, а також залишив для себе можливість поспостерігати за тим, що відбувається в Україні з його “побратимами”.
Воно все зрозуміло, що треба його “відмити” та тишком-нишком повернути в Україну, оскільки МП переживає зараз не найкращі часи. Зайвий архієрей, ще й з “героїчними” моментами в біографії, - зовсім не зайвий. Але не ту кандидатуру для героїзації ви обрали. Зовсім не ту. Це як з вашим митр. Одеським Агафангелом, який десятки років був московською маріонеткою, а тут раптом зостав патріотом. Ваші чергові спроби перевзутися — це дешевий піар, і всі адекватні люди це розуміють.
Навіть той же митрополит Климент Кущ, якого ми критикували за пасивне відношення до душпастирських обов’язків — він має набагато більше причин вважатися постраждалим від російських загарбників. А такими ось текстиками ви просто паплюжите й пам’ять, й добре ім’я тих, хто насправді постраждав від дій російських окупантів.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Священники і війна
#відчитачів #вартопрочитати #церковнаборотьба
Ми колись писали про такого цікавого персонажа - о. Романа Кураха. Писали і пропонували йому побачити що коїться на передовій на власні очі, аби врешті решт позбутися промосковських інтеграцій у проповіді.
Сьогодні у нас тут трохи інша ситуація, але не менш цікавіша.
Далі дозволимо собі процитувати наших читачів.
"
Цього року в клірі Волинської єпархіїї ПЦУ опинився такий собі ієромонах Нестор, в миру Костянтин Олексюк, 1979 року народження.
Був випускником Волинської духовної семінарії УПЦ-МП, однокурсник таких фаворитів місцевої влади, як Тарасій Огородник, Олександр Федчук та Валентин Марчук. Останній, судячи з усього - гей, як і Олексюк.
Іподияконське служіння у семінарські роки обидва, Марчук та Олексюк, звершували у Ніфонта, запорукою чого мала бути "голубізна", адже натуралів туди не брали.
Олексюк, до речі, на Фейсбук був зареєстрований як "Олексючка" (очевидно, з натяком на пасивну гомосексуальну роль). Обидва, Марчук та Олексюк вели офіційний сайт Волинської єпархії УПЦ-МП, на якому очорнювали УПЦ-КП та владику Михаїла в кінці 2000-их років.
Також редагували газету "Дзвони Волині". До 2014 року регулярно їздили в Москву, як представники прес-служби Ніфонта, також дружили з Партією регіонів.
Надалі Олексюк дописував навіть для такого одіозного сайту, як "Союз православних журналістів" (тут з критеріями все зрозуміло🤣 - Churcher).
Так продовжувалося до 2022 року. Але, через загрозу мобілізації до ЗСУ Олексюк негайно, залишивши роботу в ЗМІ, приповз на колінах до митрополита Михаїла Луцького, який постриг його в чернецтво, а згодом висвятив на ієромонаха, з причисленням до братії Луцького Братського монастиря. Але там у Нестора Олексюка виникла проблема з намісником Никодимом Смілим - той (раптово) виявився натуралом. Відтепер Нестор Олексюк тепер живе здебільшого у своїй луцькій квартирі, та служить у церкві жіночого монастиря біля собору, монашки там до геїв толерантні. При цьому Олексюк не залишає мрій про кар'єру в єпархіальному управлінні, а також планує виїхати за кордон і навіть спробувати стати єпископом."
Ось така історія. Скільки ж ще таких ось "патріотичних", які перебігли у ПЦУ, аби влаштуватися і прикрити собі дупку? З цим то все буде гаразд, бо на варті його дупи, за чутками стоїть... так так, саме владика Олександр. Не знаємо, чи допоможе він та інші любі друзі зробитися єпископом, але від певних життєвих проблем точно прикриють.
Не хочемо нічого говорити, але на тлі новин з масовими обстрілами українських міст нам якось не дуже приємно читати про чергового попа, який користуючись власним положенням під час війни робить все, аби зберегти власну дупу. Тим більше що ми особисто знаємо отців, які не бояться відвідувати передову і всіляко допомагають нашим захисникам.
ТЦК, ваш вихід?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#відчитачів #вартопрочитати #церковнаборотьба
Ми колись писали про такого цікавого персонажа - о. Романа Кураха. Писали і пропонували йому побачити що коїться на передовій на власні очі, аби врешті решт позбутися промосковських інтеграцій у проповіді.
Сьогодні у нас тут трохи інша ситуація, але не менш цікавіша.
Далі дозволимо собі процитувати наших читачів.
"
Цього року в клірі Волинської єпархіїї ПЦУ опинився такий собі ієромонах Нестор, в миру Костянтин Олексюк, 1979 року народження.
Був випускником Волинської духовної семінарії УПЦ-МП, однокурсник таких фаворитів місцевої влади, як Тарасій Огородник, Олександр Федчук та Валентин Марчук. Останній, судячи з усього - гей, як і Олексюк.
Іподияконське служіння у семінарські роки обидва, Марчук та Олексюк, звершували у Ніфонта, запорукою чого мала бути "голубізна", адже натуралів туди не брали.
Олексюк, до речі, на Фейсбук був зареєстрований як "Олексючка" (очевидно, з натяком на пасивну гомосексуальну роль). Обидва, Марчук та Олексюк вели офіційний сайт Волинської єпархії УПЦ-МП, на якому очорнювали УПЦ-КП та владику Михаїла в кінці 2000-их років.
Також редагували газету "Дзвони Волині". До 2014 року регулярно їздили в Москву, як представники прес-служби Ніфонта, також дружили з Партією регіонів.
Надалі Олексюк дописував навіть для такого одіозного сайту, як "Союз православних журналістів" (тут з критеріями все зрозуміло🤣 - Churcher).
Так продовжувалося до 2022 року. Але, через загрозу мобілізації до ЗСУ Олексюк негайно, залишивши роботу в ЗМІ, приповз на колінах до митрополита Михаїла Луцького, який постриг його в чернецтво, а згодом висвятив на ієромонаха, з причисленням до братії Луцького Братського монастиря. Але там у Нестора Олексюка виникла проблема з намісником Никодимом Смілим - той (раптово) виявився натуралом. Відтепер Нестор Олексюк тепер живе здебільшого у своїй луцькій квартирі, та служить у церкві жіночого монастиря біля собору, монашки там до геїв толерантні. При цьому Олексюк не залишає мрій про кар'єру в єпархіальному управлінні, а також планує виїхати за кордон і навіть спробувати стати єпископом."
Ось така історія. Скільки ж ще таких ось "патріотичних", які перебігли у ПЦУ, аби влаштуватися і прикрити собі дупку? З цим то все буде гаразд, бо на варті його дупи, за чутками стоїть... так так, саме владика Олександр. Не знаємо, чи допоможе він та інші любі друзі зробитися єпископом, але від певних життєвих проблем точно прикриють.
Не хочемо нічого говорити, але на тлі новин з масовими обстрілами українських міст нам якось не дуже приємно читати про чергового попа, який користуючись власним положенням під час війни робить все, аби зберегти власну дупу. Тим більше що ми особисто знаємо отців, які не бояться відвідувати передову і всіляко допомагають нашим захисникам.
ТЦК, ваш вихід?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
МГКЄ розколюється зсередини - чи зможе Глава УГКЦ довести справу до кінця?
#інсайдиChurcher #угкц #церковнаборотьба
Періодично зазначаючи наявність тенденції сепаратизації Закарпаття і конкретно Мукачівської єпархії, ми розуміли, що рано чи пізно на цей процес звернуть увагу наші любі можновладці. Втрачати навіть частину регіону (ментально) під час боротьби зі східним агресором - це все ж таки не те, чого прагнуть наші чиновники, про яких можна сказати багато різного.
Ми мабуть й критикували пана Віктора Єленського за його різноманітні, на наш погляд, помилки, але тут хочемо сказати - браво. Те, що Ви, пане, робите - це запорука нашої безпеки на західних границях.
За нашою інформацією, до пана Віктора Єленського звернулися представники МГКЄ, які вже втомилися від постійних сепаратистських висловлювань єпископа Ніла. Вони, не стільки хочуть порушити питання переходу до УГКЦ, а хочуть порушити більш глобальні моменти, а саме - сенс існування МГКЄ, яка душить і пригноблює українськість вірних, перешкоджає зберіганню традицій і культури. (це все відбувається на терені України, якщо що)
До цього звернення підключилися усі ті, хто ще у 2021 році намагався добитися об'єднання МГКЄ з УГКЦ: парохи різних храмів, а також Брати-Василіяни.
Зараз, наскільки нам відомо, Віктор Єленський налаштований дуже серйозно і розглядає це звернення паралельно з Головою УГКЦ Блаженнійшим Святославом Шевчуком, для якого це - можливість зміцнити власні позиції напередодні перерозподілу зон впливу в релігійній площині.
Що ж, подивимося, наскільки це реалізуємо, але новина добра.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#інсайдиChurcher #угкц #церковнаборотьба
Періодично зазначаючи наявність тенденції сепаратизації Закарпаття і конкретно Мукачівської єпархії, ми розуміли, що рано чи пізно на цей процес звернуть увагу наші любі можновладці. Втрачати навіть частину регіону (ментально) під час боротьби зі східним агресором - це все ж таки не те, чого прагнуть наші чиновники, про яких можна сказати багато різного.
Ми мабуть й критикували пана Віктора Єленського за його різноманітні, на наш погляд, помилки, але тут хочемо сказати - браво. Те, що Ви, пане, робите - це запорука нашої безпеки на західних границях.
За нашою інформацією, до пана Віктора Єленського звернулися представники МГКЄ, які вже втомилися від постійних сепаратистських висловлювань єпископа Ніла. Вони, не стільки хочуть порушити питання переходу до УГКЦ, а хочуть порушити більш глобальні моменти, а саме - сенс існування МГКЄ, яка душить і пригноблює українськість вірних, перешкоджає зберіганню традицій і культури. (це все відбувається на терені України, якщо що)
До цього звернення підключилися усі ті, хто ще у 2021 році намагався добитися об'єднання МГКЄ з УГКЦ: парохи різних храмів, а також Брати-Василіяни.
Зараз, наскільки нам відомо, Віктор Єленський налаштований дуже серйозно і розглядає це звернення паралельно з Головою УГКЦ Блаженнійшим Святославом Шевчуком, для якого це - можливість зміцнити власні позиції напередодні перерозподілу зон впливу в релігійній площині.
Що ж, подивимося, наскільки це реалізуємо, але новина добра.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Справа о. Василя Баглея, для тих хто хотів доказів
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба #угкц
На цьому напевно завершимо оповість про отця-еротомана. Отримали від наших знайомих.
Відтепер, здається нам, жодних сумнівів щодо правдивості історії, а також реальності звинувачень не буде. Дуже прикро, що саме цей отець потрапив у таку ситуацію, але писати та відправляти свої фото його ніхто не змушував. До речі, блогеркиня-тіктокинеса, яка власне й підсвітила цю ситуацію, видалила частину відео після тиску з боку о. Василя.
Хотілося б побачити реакцію керівництва УГКЦ, інакше ми й далі спостерігатимемо за безкарністю священства.
На нашу думку, ім'я Церкви дорожче за будь-які досягнення окремого отця. Чи ні?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба #угкц
На цьому напевно завершимо оповість про отця-еротомана. Отримали від наших знайомих.
Відтепер, здається нам, жодних сумнівів щодо правдивості історії, а також реальності звинувачень не буде. Дуже прикро, що саме цей отець потрапив у таку ситуацію, але писати та відправляти свої фото його ніхто не змушував. До речі, блогеркиня-тіктокинеса, яка власне й підсвітила цю ситуацію, видалила частину відео після тиску з боку о. Василя.
Хотілося б побачити реакцію керівництва УГКЦ, інакше ми й далі спостерігатимемо за безкарністю священства.
На нашу думку, ім'я Церкви дорожче за будь-які досягнення окремого отця. Чи ні?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Нова Чернівецька єпархія
#церковнаборотьба #пцу
Попросили нас прокоментувати утворення Чернівецької єпархії, яка зостала компіляцією з трьох єпархій, що увійшли до її складу (Чернівецько-Кіцманська, Чернівецько-Хотинська і власне Чернівецька).
Цікавлять людей також перспективи молодого владики Феогноста (Бодоряка), який виграв апаратну боротьбу і фактично зостав єдиним православним владикою усієї української Буковини (за винятком, звичайно МП).
Що ж. Слідкуйте за руками.
Колишній архієпископ Чернівецько-Кіцманський Онуфрій (Хаврук), якому дозволили зберегти номінальне епископство, залишивши йому один храм у Чернівцях, - свого часу перейшов до ПЦУ з УПЦ КП, раніше був в УПЦ МП. Його патроном на старті кар'єри в МП був митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней (Середній), який у 2018 році виступав проти отримання Томосу та створення Єдиної української православної церкви. Сам Середній є вихідцем з оточення митр. Никодима (Ротова), відомого радянського екуменіста, кдбшного агента і глави ВЗЦЗ рпz.
Враховуючи тенденції на очищення ПЦУ від елементів, які навіть в теорії можуть щось протиставити Голові Церкви, номінальне єпископство Хаврука - це подарунок, за який, судячи з ідеологеми всередині ПЦУ, треба дякувати. Тим більше, що Хаврук не є "людиною митрополита Епіфанія" і за 5 років так і не наблизився до нього.
Чернівецько-Хотинська, митрополит Герман (Семанчук). Трішки "заплямував" себе перебуванням в УАПЦ і зв'язками з архієпископом УАПЦ Афанасієм (Шкурупієм), але перейшов на Кам'янець-Подільську і Новоушицьку кафедру, оскільки жодним чином (принаймні поки що) не зашкодив Предстоятелеві і його оточенню. Має певні зв'язки з місцевими буковинськими чиновниками, а також функціонерами Фанару. Цілком можливо найближчим часом отримає будь-яку "подяку" від митрополита Епіфанія за розчищення дороги для молодого владики Феогноста.
Єпархія Чернівецька дореформена. Після того, як митрополит Чернівецький і Буковинський Даниїл (Михайло Ковальчук) заявив, що українська влада "вигадує війну" (коментуючи заборону паломництва), він автоматично підписав собі "запрошення на пенсію", яке було реалізоване вже за пару місяців. За єпархією поставили доглядати архієпископа Іосафа (Василиківа). Незважаючи на те, що владика Іосаф декілька років служив на росії, з 1997 по 2018 р. він перебував у складі КП, звідки перейшов до ПЦУ. Має величезні зв'язки в регіоні, багато років допомагає вирішувати певні питання. Патронує молодому владиці Феогносту, який, до речі, у 2015 році балотувався до Івано-Франківської облради від Батьківщини. Як тільки ситуація дозволила - владика Іосаф віддав кафедру своєму молодому товаришу, який її з радістю прийняв.
Типове просування потрібного впливовим колам кандидата, якого призначили у відповідний час. Нічого цікавого.
При цьому, сподіваємось, що це молоде дарування зможе задовольнити (у будь-якому сенсі) не тільки тих, хто його пропхав, а ще й певні релігійні, і, якщо хочете, державні інтереси.
Регіон ну дуже непростий, і повістку з можливими переходами МПшників до Румунської церкви треба буде перехоплювати.
Подивимось.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба #пцу
Попросили нас прокоментувати утворення Чернівецької єпархії, яка зостала компіляцією з трьох єпархій, що увійшли до її складу (Чернівецько-Кіцманська, Чернівецько-Хотинська і власне Чернівецька).
Цікавлять людей також перспективи молодого владики Феогноста (Бодоряка), який виграв апаратну боротьбу і фактично зостав єдиним православним владикою усієї української Буковини (за винятком, звичайно МП).
Що ж. Слідкуйте за руками.
Колишній архієпископ Чернівецько-Кіцманський Онуфрій (Хаврук), якому дозволили зберегти номінальне епископство, залишивши йому один храм у Чернівцях, - свого часу перейшов до ПЦУ з УПЦ КП, раніше був в УПЦ МП. Його патроном на старті кар'єри в МП був митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней (Середній), який у 2018 році виступав проти отримання Томосу та створення Єдиної української православної церкви. Сам Середній є вихідцем з оточення митр. Никодима (Ротова), відомого радянського екуменіста, кдбшного агента і глави ВЗЦЗ рпz.
Враховуючи тенденції на очищення ПЦУ від елементів, які навіть в теорії можуть щось протиставити Голові Церкви, номінальне єпископство Хаврука - це подарунок, за який, судячи з ідеологеми всередині ПЦУ, треба дякувати. Тим більше, що Хаврук не є "людиною митрополита Епіфанія" і за 5 років так і не наблизився до нього.
Чернівецько-Хотинська, митрополит Герман (Семанчук). Трішки "заплямував" себе перебуванням в УАПЦ і зв'язками з архієпископом УАПЦ Афанасієм (Шкурупієм), але перейшов на Кам'янець-Подільську і Новоушицьку кафедру, оскільки жодним чином (принаймні поки що) не зашкодив Предстоятелеві і його оточенню. Має певні зв'язки з місцевими буковинськими чиновниками, а також функціонерами Фанару. Цілком можливо найближчим часом отримає будь-яку "подяку" від митрополита Епіфанія за розчищення дороги для молодого владики Феогноста.
Єпархія Чернівецька дореформена. Після того, як митрополит Чернівецький і Буковинський Даниїл (Михайло Ковальчук) заявив, що українська влада "вигадує війну" (коментуючи заборону паломництва), він автоматично підписав собі "запрошення на пенсію", яке було реалізоване вже за пару місяців. За єпархією поставили доглядати архієпископа Іосафа (Василиківа). Незважаючи на те, що владика Іосаф декілька років служив на росії, з 1997 по 2018 р. він перебував у складі КП, звідки перейшов до ПЦУ. Має величезні зв'язки в регіоні, багато років допомагає вирішувати певні питання. Патронує молодому владиці Феогносту, який, до речі, у 2015 році балотувався до Івано-Франківської облради від Батьківщини. Як тільки ситуація дозволила - владика Іосаф віддав кафедру своєму молодому товаришу, який її з радістю прийняв.
Типове просування потрібного впливовим колам кандидата, якого призначили у відповідний час. Нічого цікавого.
При цьому, сподіваємось, що це молоде дарування зможе задовольнити (у будь-якому сенсі) не тільки тих, хто його пропхав, а ще й певні релігійні, і, якщо хочете, державні інтереси.
Регіон ну дуже непростий, і повістку з можливими переходами МПшників до Румунської церкви треба буде перехоплювати.
Подивимось.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
✙ Churcher ✙
Нова Чернівецька єпархія #церковнаборотьба #пцу Попросили нас прокоментувати утворення Чернівецької єпархії, яка зостала компіляцією з трьох єпархій, що увійшли до її складу (Чернівецько-Кіцманська, Чернівецько-Хотинська і власне Чернівецька). Цікавлять…
Трішки доповнюємо. З цією реформацію на Буковині митрополит Епіфаній фактично запустив процес ліквідації колишніх єпархій УАПЦ.
Ймовірно, що наступними мають бути "ліквідовані" владика Володимир Шлапак, горезвісний для прихильників митр. Епіфанія владика Афанасій Шкурупій, який досі відкрито відмовляється від переходу на новий календар і відомий гей-владика Роман Балащук, про якого ми писали ще кілька років тому, коли відкривали свій канал.
Нічого неймовірного в принципі не відбувається, і цей прогноз, якщо він дійсно реалізується, просто підтвердить тенденцію, яка намітилися ще у 2019 році: повне "очищення" ПЦУ від єпископів-вихідців з УАПЦ і передача їхніх єпархій більш лояльним владикам.
Власне тому ми абсолютно не здивовані, що на інтронізацію владики Германа не приїхав не тільки митрополит Епіфаній, який був поруч, а ще й жоден архієрей з колишньої УАПЦ.
Цікаво.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Ймовірно, що наступними мають бути "ліквідовані" владика Володимир Шлапак, горезвісний для прихильників митр. Епіфанія владика Афанасій Шкурупій, який досі відкрито відмовляється від переходу на новий календар і відомий гей-владика Роман Балащук, про якого ми писали ще кілька років тому, коли відкривали свій канал.
Нічого неймовірного в принципі не відбувається, і цей прогноз, якщо він дійсно реалізується, просто підтвердить тенденцію, яка намітилися ще у 2019 році: повне "очищення" ПЦУ від єпископів-вихідців з УАПЦ і передача їхніх єпархій більш лояльним владикам.
Власне тому ми абсолютно не здивовані, що на інтронізацію владики Германа не приїхав не тільки митрополит Епіфаній, який був поруч, а ще й жоден архієрей з колишньої УАПЦ.
Цікаво.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Telegram
✙ Churcher ✙
Нова Чернівецька єпархія
#церковнаборотьба #пцу
Попросили нас прокоментувати утворення Чернівецької єпархії, яка зостала компіляцією з трьох єпархій, що увійшли до її складу (Чернівецько-Кіцманська, Чернівецько-Хотинська і власне Чернівецька).
Цікавлять…
#церковнаборотьба #пцу
Попросили нас прокоментувати утворення Чернівецької єпархії, яка зостала компіляцією з трьох єпархій, що увійшли до її складу (Чернівецько-Кіцманська, Чернівецько-Хотинська і власне Чернівецька).
Цікавлять…
#церковнаборотьба #рпцву
Московські попи-попозиціонери скиглять, що їм не треба Пашу мерседеса, мов він "не ідейний", "мєрзавєц".
Ха-ха.
Забирайте-забирайте цей непотріб.
Паша мерседес - це еталонний приклад пристосуванця, якого "перевиховувати" сенсу немає. Він спочатку зрадить те місце, звідки він прийшов, а потім зрадить того, хто взяв його на поруки. Але водночас з тим, Паша, оскільки він пристосуванець, має багато-багато зв'язків як в Україні, так і на росії. Саме тому, нешановний, його й заберуть. І ніхто ваших патріотичних скиглень не почує, можете навіть не намагатися.
Сподіваємось, що замість нього ми повернемо наших хлопців-маріупольців, які після відпочинку із великим задоволенням знову візьмуть в руки зброю і зможуть розквитатися за все, що орки робили з ними в полоні.
А ось адекватним мпшникам ми ще раз нагадаємо.
Поки що шановні брати і сестри у Христі!
Вас к и н у т ь. Просто кинуть. Ви цьому мерседесові збирали на заставу, і де він тепер? Сидить собі спокійнесенько на золотій канапі із золотою подушкою під сракою, гербату потягує та представників ПЦУ приймає.
За що ви тримаєтесь? За храми? Їх переведуть. За "батюшек"? Так адекватні перейдуть, а інші... або на підвал, або в Румунію/Чехію,росію. За Віру? ПЦУ визнає всі таїнства мп, крім того ПЦУ має всі шанси отримати визнання нових церков у найближчі 2-3 роки.
Думайте, шановні. Часу обмаль.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Московські попи-попозиціонери скиглять, що їм не треба Пашу мерседеса, мов він "не ідейний", "мєрзавєц".
Ха-ха.
Забирайте-забирайте цей непотріб.
Паша мерседес - це еталонний приклад пристосуванця, якого "перевиховувати" сенсу немає. Він спочатку зрадить те місце, звідки він прийшов, а потім зрадить того, хто взяв його на поруки. Але водночас з тим, Паша, оскільки він пристосуванець, має багато-багато зв'язків як в Україні, так і на росії. Саме тому, нешановний, його й заберуть. І ніхто ваших патріотичних скиглень не почує, можете навіть не намагатися.
Сподіваємось, що замість нього ми повернемо наших хлопців-маріупольців, які після відпочинку із великим задоволенням знову візьмуть в руки зброю і зможуть розквитатися за все, що орки робили з ними в полоні.
А ось адекватним мпшникам ми ще раз нагадаємо.
Поки що шановні брати і сестри у Христі!
Вас к и н у т ь. Просто кинуть. Ви цьому мерседесові збирали на заставу, і де він тепер? Сидить собі спокійнесенько на золотій канапі із золотою подушкою під сракою, гербату потягує та представників ПЦУ приймає.
За що ви тримаєтесь? За храми? Їх переведуть. За "батюшек"? Так адекватні перейдуть, а інші... або на підвал, або в Румунію/Чехію,росію. За Віру? ПЦУ визнає всі таїнства мп, крім того ПЦУ має всі шанси отримати визнання нових церков у найближчі 2-3 роки.
Думайте, шановні. Часу обмаль.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Протистояння владик на Черкащині: в ПЦУ знову спалахнули протиріччя між групами вихідців з УПЦ КП та УАПЦ
#інсайдиchurcher #церковнаборотьба
Дізналися тут пару цікавих, хоча й неприємних моментів, які вже назріли, перезріли і вимагають м’яко кажучи уваги Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Епіфанія.
Відомий нашим підписникам архієпископ Афанасій Шкурупій знову конфліктує — відтепер з митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном Яременком, головою СУВД.
І щось нам підказує, що цей конфлікт не останній...
Зараз конфлікт виник на фоні земельної ділянки у с. Самгородок, яку митрофорний протоієрей Михайло Шевчук, з благословення владики Афанасія, разом з місцевим меценатом зареєстрував для невеличкої каплички.
Після завершення будівництва, на радість місцевим мешканцям в капличці розпочалися служби, вже планувалися заходи по приїзду архієпископа Афанасія... але незабаром, нікому нічого не повідомляючи, там з’явився і почав служити невідомий раніше священник, скерований туди владикою Іоаном. При чому не просто служити, а ще й готуватися до приїзду владики Іоана, який є запланований на 1 червня.
Почувши все це ми, чесно кажучи, спочатку не повірили, але наш співрозмовник наполягає на тому, що після завершення будівництва єпископ Іоан вирішив просто “віджати” цю споруду, не дивлячись на те, що під час її будівництва жодних зусиль не докладав.
Шпурлятися звинуваченнями не будемо — все ж таки хотілося розібратися (власне тому непогано було почути думки тих, хто в темі churcher@protonmail.com), але ще раз змушені констатувати, що між представниками УАПЦ і УПЦ КП всередині ПЦУ досі немає адекватного порозуміння.
І справа, як ви розумієте, не тільки в непростому характері владики Афанасія або теоретичному бажанні Епіфанія ліквідувати колишні УАПЦшні парафії, бо конкретно тут простежуються певні тенденції — раніше митрополит Іоан вже отримав собор з м. Смілі, а також відібрав ті парафії (попросивши митр. Епіфанія перевести їх у ставропігійне управління), які перейшли з мп до Харківсько-Полтавської єпархії.
Дуже хочемо, аби мирне рішення таки знайшлося і ці клаптики, які у 2018 році зшилися на Об’єднавчому соборі, все ж таки перетворилися на монолітну ковдру, яка своїм теплом зігріватиме Україну, її народ та його душу. Перед ПЦУ зараз надто багато різноманітних задач, рішення яких ну зовсім не передбачає наявність внутрішніх суперечностей. Треба у першу чергу пам’ятати про необхідність отримання визнання з боку БПЦ та інших церков, думати про те, як вирішити МПшне питання.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#інсайдиchurcher #церковнаборотьба
Дізналися тут пару цікавих, хоча й неприємних моментів, які вже назріли, перезріли і вимагають м’яко кажучи уваги Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Епіфанія.
Відомий нашим підписникам архієпископ Афанасій Шкурупій знову конфліктує — відтепер з митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном Яременком, головою СУВД.
І щось нам підказує, що цей конфлікт не останній...
Зараз конфлікт виник на фоні земельної ділянки у с. Самгородок, яку митрофорний протоієрей Михайло Шевчук, з благословення владики Афанасія, разом з місцевим меценатом зареєстрував для невеличкої каплички.
Після завершення будівництва, на радість місцевим мешканцям в капличці розпочалися служби, вже планувалися заходи по приїзду архієпископа Афанасія... але незабаром, нікому нічого не повідомляючи, там з’явився і почав служити невідомий раніше священник, скерований туди владикою Іоаном. При чому не просто служити, а ще й готуватися до приїзду владики Іоана, який є запланований на 1 червня.
Почувши все це ми, чесно кажучи, спочатку не повірили, але наш співрозмовник наполягає на тому, що після завершення будівництва єпископ Іоан вирішив просто “віджати” цю споруду, не дивлячись на те, що під час її будівництва жодних зусиль не докладав.
Шпурлятися звинуваченнями не будемо — все ж таки хотілося розібратися (власне тому непогано було почути думки тих, хто в темі churcher@protonmail.com), але ще раз змушені констатувати, що між представниками УАПЦ і УПЦ КП всередині ПЦУ досі немає адекватного порозуміння.
І справа, як ви розумієте, не тільки в непростому характері владики Афанасія або теоретичному бажанні Епіфанія ліквідувати колишні УАПЦшні парафії, бо конкретно тут простежуються певні тенденції — раніше митрополит Іоан вже отримав собор з м. Смілі, а також відібрав ті парафії (попросивши митр. Епіфанія перевести їх у ставропігійне управління), які перейшли з мп до Харківсько-Полтавської єпархії.
Дуже хочемо, аби мирне рішення таки знайшлося і ці клаптики, які у 2018 році зшилися на Об’єднавчому соборі, все ж таки перетворилися на монолітну ковдру, яка своїм теплом зігріватиме Україну, її народ та його душу. Перед ПЦУ зараз надто багато різноманітних задач, рішення яких ну зовсім не передбачає наявність внутрішніх суперечностей. Треба у першу чергу пам’ятати про необхідність отримання визнання з боку БПЦ та інших церков, думати про те, як вирішити МПшне питання.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
✙ Churcher ✙
Протистояння владик на Черкащині: в ПЦУ знову спалахнули протиріччя між групами вихідців з УПЦ КП та УАПЦ #інсайдиchurcher #церковнаборотьба Дізналися тут пару цікавих, хоча й неприємних моментів, які вже назріли, перезріли і вимагають м’яко кажучи уваги…
Протистояння владик на Черкащині ч.2
#інсайдиchurcher #церковнаборотьба
Ось вам деталі, які ми отримали від наших друзів.
Цікаво було б почути відповідь Блаженнішого...але якщо чесно, її зміст ми вже знаємо десь відсотків на 90.
Спадщина УАПЦ ризикує бути переформованою і ми, на жаль, про це теж писали...
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#інсайдиchurcher #церковнаборотьба
Ось вам деталі, які ми отримали від наших друзів.
Цікаво було б почути відповідь Блаженнішого...але якщо чесно, її зміст ми вже знаємо десь відсотків на 90.
Спадщина УАПЦ ризикує бути переформованою і ми, на жаль, про це теж писали...
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Ну добре, досить позитиву, це все ж таки Churcher
Ну як Вам, сподобавсяматч гей-парад?
Цікаво, що жодна з українських церков (як завше) крім УПЦ КП нічого не сказала проти.
По суті ми можемо просто скопіювати наш допис від 21 року, який так і не втратив актуальність, єдине що змінилося - УПЦ КП засудила це мракобісся.
Ми вже навіть не звертаємось.
Ті хто хоче - робить, ті хто не проти, або марширують, або мовчазливо підтримують. Це й зрозуміло, ЛГБТ-лобі наскрізь проїдає організми Церков завдяки якісно вибудованій сітці впливу.
Що робити? Напевно не здаватися - бо якщо й патріотична молодь втратить будь-яке бажання боротися за нашу ідентичність... але чесно кажучи, щось все складніше і складніше цей настрій зберігати. Дякуємо всім тим, хто проявив себе, засуджуючи цей "парад", але тенденції м'яко кажучи "вражають".
P.S. З Папою на форумі все було так, як ми й писали...чекаємо на зміну і водночас з тим не віримо в слабіючу підтримку Заходу. Все має бути добре.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Ну як Вам, сподобався
Цікаво, що жодна з українських церков (як завше) крім УПЦ КП нічого не сказала проти.
По суті ми можемо просто скопіювати наш допис від 21 року, який так і не втратив актуальність, єдине що змінилося - УПЦ КП засудила це мракобісся.
Ми вже навіть не звертаємось.
Ті хто хоче - робить, ті хто не проти, або марширують, або мовчазливо підтримують. Це й зрозуміло, ЛГБТ-лобі наскрізь проїдає організми Церков завдяки якісно вибудованій сітці впливу.
Що робити? Напевно не здаватися - бо якщо й патріотична молодь втратить будь-яке бажання боротися за нашу ідентичність... але чесно кажучи, щось все складніше і складніше цей настрій зберігати. Дякуємо всім тим, хто проявив себе, засуджуючи цей "парад", але тенденції м'яко кажучи "вражають".
P.S. З Папою на форумі все було так, як ми й писали...чекаємо на зміну і водночас з тим не віримо в слабіючу підтримку Заходу. Все має бути добре.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Telegram
✙ Churcher ✙
Щодо ЛГБТ-маршу
#церковнаборотьба #вартопрочитати #пцу #угкц #упцкп #рпцву
З нами все нормально, адмінку ніхто не забирав. Опитування просто показує наше здивування: жодна з чотирьох церков (ПЦУ, УГКЦ, УПЦ КП, РПЦвУ) НЕ відреагувала на проведення цього…
#церковнаборотьба #вартопрочитати #пцу #угкц #упцкп #рпцву
З нами все нормально, адмінку ніхто не забирав. Опитування просто показує наше здивування: жодна з чотирьох церков (ПЦУ, УГКЦ, УПЦ КП, РПЦвУ) НЕ відреагувала на проведення цього…
Новий крок у риториці діалогу ПЦУ з юрисдикцією митр. Онуфрія?
#пцу #рпцву #церковнаборотьба
"Не лише з наших численних заяв і звернень, але з самої практики життя ви можете пересвідчитися в тому, що Православна Церква України є дійсно відкритою для всіх. Ми не маємо наміру чи бажання зосереджуватися на суперечках минулого, але хочемо разом з вами творити майбутнє єдиної Помісної Української Православної Церкви. Канонічної альтернативи єднанню православних в лоні ПЦУ – не існує, що підтверджує і Томос про автокефалію, однак форма такого єднання може бути різна, що було раніше встановлено і рішенням нашого Синоду." - йшлося у Заяві Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 16 травня 2022 року.
"Синод ПЦУ висловлює радість з приводу принципової згоди з боку релігійного об’єднання УПЦ щодо необхідності діалогу між двома православними юрисдикціями в Україні. З нашого боку ще раз засвідчуємо, що такий діалог повинен розпочатися без попередніх умов чи ультиматумів. Ми очікуємо на конкретні пропозиції іншої сторони щодо перших кроків у діалозі та на призначення відповідальних за ведення діалогу осіб." - писав митр. Епіфаній від імені Св. Синоду в Заяві за підсумками останніх подій в юрисдикції Московського Патріархату в Україні (УПЦ) 31 травня 2022 року.
На Успіння, повернувшись із Фанару, Предстоятель ПЦУ вкотре звернувся до митр. Онуфрія - цього разу відкритим листом від свого імені, - української та грецької мовами. Текст Звернення до митрополита Онуфрія із закликом до діалогу про єднання від 15 серпня 2024 року написаний у більш батьківському та пастирському тоні, із сумом про відсутність (?) відповіді на численні раніше зроблені звернення, але без звинувачень щодо російської агресії або прихильності до "рускава міра". При цьому в листі цілком послідовно вказується на неможливість прийняти попередні умови для діалогу, які раніше висунула рпцвУ:
"Відтак, твердо і неухильно тримаючись цих засад, ми знову і знову звертаємося до Вас владико, і до всіх наших православних братів і сестер, але в першу чергу – до єпископів і священників, бо на них покладено більшу відповідальність, як свідчить про це Писання – із закликом без всяких попередніх умов розпочати діалог про єдність.
Ми знаємо, що раніше з Вашого боку були оголошені три вимоги (🔹) щодо такого діалогу, а саме – щоби ми відкинули рішення Вселенського Патріархату і щоби ми не чули прохань від тих, хто приймає ці рішення і бажає бути єдиними, як Православна Церква України. Але з об’єктивних і незалежних від нас підстав ми не можемо погодитися з такими вимогами, бо вони суперечать істині та означали би для нас зречення від Бога, Який подав нашим ієрархам і кліру благодать священства, і від Церкви Христової, яка руками і працею Вселенського Патріарха благодіяла Україні.
Тому ми з любов’ю просимо Вас та ієрархів, які з Вами – погодитися розпочати наш діалог без попередніх умов. Саме так, без попередніх умов, розпочинався діалог, який благословив та підтримував блаженної пам’яті Митрополит Київський і всієї України Володимир і який Патріархат Москви зруйнував. Нехай всі, кому справді дорогою є пам’ять митрополита Володимира – візьмуть у цьому його за приклад."
🔹 Мається на увазі п. 9 Постанови Собору рпцвУ від 27 травня 2022 року:
"Для того, щоб діалог відбувся, представникам ПЦУ необхідно:
1️⃣ припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української Православної Церкви.
2️⃣ усвідомити, що їхній канонічний статус, як він зафіксований у «Статуті Православної Церкви України», є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені Статутом про управління Української Православної Церкви.
3️⃣ вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української Православної Церкви, як і для більшості Помісних Православних Церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів."
#пцу #рпцву #церковнаборотьба
"Не лише з наших численних заяв і звернень, але з самої практики життя ви можете пересвідчитися в тому, що Православна Церква України є дійсно відкритою для всіх. Ми не маємо наміру чи бажання зосереджуватися на суперечках минулого, але хочемо разом з вами творити майбутнє єдиної Помісної Української Православної Церкви. Канонічної альтернативи єднанню православних в лоні ПЦУ – не існує, що підтверджує і Томос про автокефалію, однак форма такого єднання може бути різна, що було раніше встановлено і рішенням нашого Синоду." - йшлося у Заяві Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 16 травня 2022 року.
"Синод ПЦУ висловлює радість з приводу принципової згоди з боку релігійного об’єднання УПЦ щодо необхідності діалогу між двома православними юрисдикціями в Україні. З нашого боку ще раз засвідчуємо, що такий діалог повинен розпочатися без попередніх умов чи ультиматумів. Ми очікуємо на конкретні пропозиції іншої сторони щодо перших кроків у діалозі та на призначення відповідальних за ведення діалогу осіб." - писав митр. Епіфаній від імені Св. Синоду в Заяві за підсумками останніх подій в юрисдикції Московського Патріархату в Україні (УПЦ) 31 травня 2022 року.
На Успіння, повернувшись із Фанару, Предстоятель ПЦУ вкотре звернувся до митр. Онуфрія - цього разу відкритим листом від свого імені, - української та грецької мовами. Текст Звернення до митрополита Онуфрія із закликом до діалогу про єднання від 15 серпня 2024 року написаний у більш батьківському та пастирському тоні, із сумом про відсутність (?) відповіді на численні раніше зроблені звернення, але без звинувачень щодо російської агресії або прихильності до "рускава міра". При цьому в листі цілком послідовно вказується на неможливість прийняти попередні умови для діалогу, які раніше висунула рпцвУ:
"Відтак, твердо і неухильно тримаючись цих засад, ми знову і знову звертаємося до Вас владико, і до всіх наших православних братів і сестер, але в першу чергу – до єпископів і священників, бо на них покладено більшу відповідальність, як свідчить про це Писання – із закликом без всяких попередніх умов розпочати діалог про єдність.
Ми знаємо, що раніше з Вашого боку були оголошені три вимоги (🔹) щодо такого діалогу, а саме – щоби ми відкинули рішення Вселенського Патріархату і щоби ми не чули прохань від тих, хто приймає ці рішення і бажає бути єдиними, як Православна Церква України. Але з об’єктивних і незалежних від нас підстав ми не можемо погодитися з такими вимогами, бо вони суперечать істині та означали би для нас зречення від Бога, Який подав нашим ієрархам і кліру благодать священства, і від Церкви Христової, яка руками і працею Вселенського Патріарха благодіяла Україні.
Тому ми з любов’ю просимо Вас та ієрархів, які з Вами – погодитися розпочати наш діалог без попередніх умов. Саме так, без попередніх умов, розпочинався діалог, який благословив та підтримував блаженної пам’яті Митрополит Київський і всієї України Володимир і який Патріархат Москви зруйнував. Нехай всі, кому справді дорогою є пам’ять митрополита Володимира – візьмуть у цьому його за приклад."
🔹 Мається на увазі п. 9 Постанови Собору рпцвУ від 27 травня 2022 року:
"Для того, щоб діалог відбувся, представникам ПЦУ необхідно:
1️⃣ припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української Православної Церкви.
2️⃣ усвідомити, що їхній канонічний статус, як він зафіксований у «Статуті Православної Церкви України», є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені Статутом про управління Української Православної Церкви.
3️⃣ вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української Православної Церкви, як і для більшості Помісних Православних Церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів."
Вузькопартійні та вузькоконфесійні суперечки навколо законопроекта 8371 надто шкодять єдності суспільства
Ті, хто в курсі, якщо вони патріоти України, дивляться на палкі дискусії щодо законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ МП, швидше з гіркотою, ніж із задоволенням, бо все це створює відчуття штучної напруженості.
Протягом останніх років об'єднанням українського православ'я займалася невелика група всередині ПЦУ, "Євросолідарності", ОПУ та МЗС, яка насправді використовувала релігійні конфлікти в особистих цілях. І ця практика виявляється не менш важливим фронтом боротьби, ніж боротьба з агентами ФСБ в рясах.
Припустимо, що УПЦ МП таки буде заборонено. Що тоді? Де держава знайде адміністративні та політичні ресурси, щоб закрити кілька тисяч релігійних громад і не дати їм піти в підпілля? Тисячі громад в юрисдикції митр. Онуфрія, які за десятиріччя релігійних протистоянь навчилися боротись за власне існування та релігійні свободи, не перейдуть до ПЦУ. Ба більше, через брак священників для ПЦУ вони - як валіза без ручки.
У цьому світлі відомі заклики митрополита Євстратія до "діалогу без попередніх умов" набувають іншого значення, розкриваючи справжні наміри ПЦУ (та "Європейської солідарності") ще більше віддалити рпцвУ від єдності й таким чином створити ще більше проблем для влади.
Нагадаємо, ПЦУ була поспішно створена Павленком як передвиборчий проект "ЄС" у 2018 році й продовжує служити їхнім інтересам. Як ми дізналися, залишаючи посади під час зміни влади, люди Петра Порошенка залишили собі компромат на єпископів ПЦУ і зараз використовують його для контролю над цією структурою. З іншого боку, архієреї ПЦУ отримують і значні бонуси, наприклад, виплату в розмірі 5 мільйонів доларів під час місцевих виборів 2020 року за підтримку "ЄС".
Після повномасштабного вторгнення ПЦУ набула безпрецедентного впливу на державну релігійну політику, фактично перебуваючи на стороні опонента уряду Зеленського. Розв'язання релігійного питання розглядається ПЦУ передусім як захоплення активів рпцвУ - церков, монастирів і майна у помсту єпископам Онуфрія, які тривалий час принизливо ставились до них як до розкольників. Хоча ПЦУ отримує ресурси від держави, вона нічого не пропонує у відповідь, а тільки втягує уряд у нескінченні конфлікти на кшталт суперечок навколо Києво-Печерської Лаври, які досі не можуть бути врегульовані мирним шляхом.
Ще один показовий момент: чому Президент під час зустрічі з Патріархом Варфоломієм 10 червня 2023 року зажадав надати ПЦУ статус Патріархату? Хіба питання єдності українського православ'я не були більш нагальними? Виявляється, це зухвале прохання скоріш за все було сформульоване Андрієм Сибігою. Він, мабуть, сподівався, що новий Київський Патріархат якось завадить Росії. Дивно? Так. І патріарх Варфоломій теж не зміг зрозуміти, яким чином це має спрацювати, отже обережно пообіцяв провести канонічний перегляд цього питання.
Повертаючись до справжньої мети законопроекту 8371, вона стане яснішою, якщо звернутися до фігури Віктора Єленського, який очолив ДЕСС після того, як за допомогою свого племінника Дмитра Горєвого змістив попередню главу Олену Богдан. Він повністю розділяє інтереси керівництва ПЦУ, навіть коли вони розходяться з інтересами держави. Зокрема, просуваючи законопроект, він маніпулює, кажучи те, що його візаві мав би хотіти почути. Але через непослідовну риторику сам губиться в аргументації. Те він намагається переконати міжнародних партнерів, що заборона рпцвУ - це про релігійну свободу та допомогу вірникам. Але на зустрічі з патріархом Варфоломієм визнає, що в цьому аспекті законопроект потребує доопрацювань. Аби зберегти лазівку для просування вузьких інтересів ПЦУ - згодиться все що завгодно, навіть під час важливих міжнародних переговорів.
Продовження 👇🏻
Ті, хто в курсі, якщо вони патріоти України, дивляться на палкі дискусії щодо законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ МП, швидше з гіркотою, ніж із задоволенням, бо все це створює відчуття штучної напруженості.
Протягом останніх років об'єднанням українського православ'я займалася невелика група всередині ПЦУ, "Євросолідарності", ОПУ та МЗС, яка насправді використовувала релігійні конфлікти в особистих цілях. І ця практика виявляється не менш важливим фронтом боротьби, ніж боротьба з агентами ФСБ в рясах.
Припустимо, що УПЦ МП таки буде заборонено. Що тоді? Де держава знайде адміністративні та політичні ресурси, щоб закрити кілька тисяч релігійних громад і не дати їм піти в підпілля? Тисячі громад в юрисдикції митр. Онуфрія, які за десятиріччя релігійних протистоянь навчилися боротись за власне існування та релігійні свободи, не перейдуть до ПЦУ. Ба більше, через брак священників для ПЦУ вони - як валіза без ручки.
У цьому світлі відомі заклики митрополита Євстратія до "діалогу без попередніх умов" набувають іншого значення, розкриваючи справжні наміри ПЦУ (та "Європейської солідарності") ще більше віддалити рпцвУ від єдності й таким чином створити ще більше проблем для влади.
Нагадаємо, ПЦУ була поспішно створена Павленком як передвиборчий проект "ЄС" у 2018 році й продовжує служити їхнім інтересам. Як ми дізналися, залишаючи посади під час зміни влади, люди Петра Порошенка залишили собі компромат на єпископів ПЦУ і зараз використовують його для контролю над цією структурою. З іншого боку, архієреї ПЦУ отримують і значні бонуси, наприклад, виплату в розмірі 5 мільйонів доларів під час місцевих виборів 2020 року за підтримку "ЄС".
Після повномасштабного вторгнення ПЦУ набула безпрецедентного впливу на державну релігійну політику, фактично перебуваючи на стороні опонента уряду Зеленського. Розв'язання релігійного питання розглядається ПЦУ передусім як захоплення активів рпцвУ - церков, монастирів і майна у помсту єпископам Онуфрія, які тривалий час принизливо ставились до них як до розкольників. Хоча ПЦУ отримує ресурси від держави, вона нічого не пропонує у відповідь, а тільки втягує уряд у нескінченні конфлікти на кшталт суперечок навколо Києво-Печерської Лаври, які досі не можуть бути врегульовані мирним шляхом.
Ще один показовий момент: чому Президент під час зустрічі з Патріархом Варфоломієм 10 червня 2023 року зажадав надати ПЦУ статус Патріархату? Хіба питання єдності українського православ'я не були більш нагальними? Виявляється, це зухвале прохання скоріш за все було сформульоване Андрієм Сибігою. Він, мабуть, сподівався, що новий Київський Патріархат якось завадить Росії. Дивно? Так. І патріарх Варфоломій теж не зміг зрозуміти, яким чином це має спрацювати, отже обережно пообіцяв провести канонічний перегляд цього питання.
Повертаючись до справжньої мети законопроекту 8371, вона стане яснішою, якщо звернутися до фігури Віктора Єленського, який очолив ДЕСС після того, як за допомогою свого племінника Дмитра Горєвого змістив попередню главу Олену Богдан. Він повністю розділяє інтереси керівництва ПЦУ, навіть коли вони розходяться з інтересами держави. Зокрема, просуваючи законопроект, він маніпулює, кажучи те, що його візаві мав би хотіти почути. Але через непослідовну риторику сам губиться в аргументації. Те він намагається переконати міжнародних партнерів, що заборона рпцвУ - це про релігійну свободу та допомогу вірникам. Але на зустрічі з патріархом Варфоломієм визнає, що в цьому аспекті законопроект потребує доопрацювань. Аби зберегти лазівку для просування вузьких інтересів ПЦУ - згодиться все що завгодно, навіть під час важливих міжнародних переговорів.
Продовження 👇🏻
Telegram
✙ Churcher ✙
Цікава ситуація з кадрами ПЦУ на Харківщині
#інсайдиChurcher #пцу #церковнаборотьба
Знову маємо інсайд, який мабуть трохи допоможе зрозуміти непросту ситуацію з кадрами в Помісній. Ми вже в принципі неодноразово підкреслювали, що саме брак цих якісних…
#інсайдиChurcher #пцу #церковнаборотьба
Знову маємо інсайд, який мабуть трохи допоможе зрозуміти непросту ситуацію з кадрами в Помісній. Ми вже в принципі неодноразово підкреслювали, що саме брак цих якісних…
Відповідаємо на ваші запитання
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба #рпцву #пцу
⚜️
Найгучніші приклади невдалої праці ПЦУ з точки зору завдань Константинополя та влади - об'єднання українського православ'я, - це:
1) вихід з автокефальної української церкви її де-факто засновника Філарета (Денисенка) та прихильних до нього єпископів;
2) провал зі звільненням Києво-Печерської Лаври з духовної окупації московськими попами. У плані по КПЛ мирний сценарій навіть не передбачався, і як наслідок маємо те, що маємо. Конфлікт і суди тривають досі, скандал набув міжнародного масштабу. При цьому ПЦУ не змогла ані взяти на себе утримання лаврських культових споруд, ані переманити ченців до свого монастиря, ані залучити паломників, ані навіть просто прибрати за собою після богослужінь (це роблять за святими отцями співробітники музею). Тому й кажемо, що ПЦУ, вирішуючи власні завдання, отримує все більший ресурс від держави, а натомість, на жаль, не дає нічого. Ще й втягує владу в нескінченний конфлікт.
⚜️
Щодо зацікавленості керівництва ПЦУ в розділенні між православними українцями хочемо додатково нагадати одну річ.
Що сталося б, якби раптом пухка, децентралізована ПЦУ і міцна, монолітна рпцвУ об'єдналися? Сотня єпископів і десяток тисяч міцних громад отримали б абсолютну перевагу в новій структурі. А конфлікт в умовах війни з агресором заганяє величезну рпцвУ у підпілля: після законодавчої заборони й ліквідації московської церкви ПЦУ залишиться тільки підібрати ласі шматочки.
Тому керівництву останньої залишається тільки максимальна агресія до рпцвУ, прикрита такими ж ультимативними "закликами до діалогу" як і "готовність" синодалів під омофором митрополита Онуфрія. Годиться все, аби відштовхнути їх якомога далі.
⚜️
Щодо політичного захисту митр. Еммануїлом сивочолого ексгаранта пояснимо. У грудні 2021 р. всі чекали, коли ж Порошенко прийде на допит у справі про держзраду. Замість цього він спішно їде на Фанар, зустрічається з Патріархом Варфоломієм, і справа про держзраду сама собою глухне.
Незручно саджати до в'язниці друга Вселенського Патріарха. Звичайно, цю зустріч організував ніхто інший як митрополит Еммануїл. І є підстави вважати, що зробив він це на комерційній основі.
⚜️
Прозріння ОП і перегляд стратегії почався з того, що вже згаданий Андрій Сибіга був перекинутий назад в МЗС. Також було звільнено інших заступників. Литвиненко, який став наступником Данілова - це жорсткий кадровий розвідник, змусити якого танцювати під свою дудку виявилося значно складніше навіть такому владолюбцеві як митр. Євстратій.
Так, в останньому комюніке щодо зустрічі з Варфоломієм Єленський все одне вставив позитивну оцінку Патріархом ролі ПЦУ. Однак і він висить на ниточці від пенсії.
У свою чергу, Олена Ковальська провела успішні переговори на Фанарі, а перед тим у Києві з митр. Іларіоном Рудником. Отже, Офіс Президента намагається працювати зі Вселенським Патріархом, доводити до його відома справжній стан справ у країні, щосили шукає новий шлях примирення українського православ'я.
І це добре, тому що країні, що воює, потрібна єдина церква. А якщо влада в цьому зацікавлена, значить ми не підемо на компроміси й поступки ворогові. Країні, як віддає власні території та людей - байдуже, де яка Церква. А ми навпаки - шукаємо та знаходимо ресурси, щоб домогтися дійсно справедливого миру. Отже, і по релігійній політиці бачимо, що панікувати зарано, і дійсно можна казати: "Все буде Україна!".
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба #рпцву #пцу
⚜️
Найгучніші приклади невдалої праці ПЦУ з точки зору завдань Константинополя та влади - об'єднання українського православ'я, - це:
1) вихід з автокефальної української церкви її де-факто засновника Філарета (Денисенка) та прихильних до нього єпископів;
2) провал зі звільненням Києво-Печерської Лаври з духовної окупації московськими попами. У плані по КПЛ мирний сценарій навіть не передбачався, і як наслідок маємо те, що маємо. Конфлікт і суди тривають досі, скандал набув міжнародного масштабу. При цьому ПЦУ не змогла ані взяти на себе утримання лаврських культових споруд, ані переманити ченців до свого монастиря, ані залучити паломників, ані навіть просто прибрати за собою після богослужінь (це роблять за святими отцями співробітники музею). Тому й кажемо, що ПЦУ, вирішуючи власні завдання, отримує все більший ресурс від держави, а натомість, на жаль, не дає нічого. Ще й втягує владу в нескінченний конфлікт.
⚜️
Щодо зацікавленості керівництва ПЦУ в розділенні між православними українцями хочемо додатково нагадати одну річ.
Що сталося б, якби раптом пухка, децентралізована ПЦУ і міцна, монолітна рпцвУ об'єдналися? Сотня єпископів і десяток тисяч міцних громад отримали б абсолютну перевагу в новій структурі. А конфлікт в умовах війни з агресором заганяє величезну рпцвУ у підпілля: після законодавчої заборони й ліквідації московської церкви ПЦУ залишиться тільки підібрати ласі шматочки.
Тому керівництву останньої залишається тільки максимальна агресія до рпцвУ, прикрита такими ж ультимативними "закликами до діалогу" як і "готовність" синодалів під омофором митрополита Онуфрія. Годиться все, аби відштовхнути їх якомога далі.
⚜️
Щодо політичного захисту митр. Еммануїлом сивочолого ексгаранта пояснимо. У грудні 2021 р. всі чекали, коли ж Порошенко прийде на допит у справі про держзраду. Замість цього він спішно їде на Фанар, зустрічається з Патріархом Варфоломієм, і справа про держзраду сама собою глухне.
Незручно саджати до в'язниці друга Вселенського Патріарха. Звичайно, цю зустріч організував ніхто інший як митрополит Еммануїл. І є підстави вважати, що зробив він це на комерційній основі.
⚜️
Прозріння ОП і перегляд стратегії почався з того, що вже згаданий Андрій Сибіга був перекинутий назад в МЗС. Також було звільнено інших заступників. Литвиненко, який став наступником Данілова - це жорсткий кадровий розвідник, змусити якого танцювати під свою дудку виявилося значно складніше навіть такому владолюбцеві як митр. Євстратій.
Так, в останньому комюніке щодо зустрічі з Варфоломієм Єленський все одне вставив позитивну оцінку Патріархом ролі ПЦУ. Однак і він висить на ниточці від пенсії.
У свою чергу, Олена Ковальська провела успішні переговори на Фанарі, а перед тим у Києві з митр. Іларіоном Рудником. Отже, Офіс Президента намагається працювати зі Вселенським Патріархом, доводити до його відома справжній стан справ у країні, щосили шукає новий шлях примирення українського православ'я.
І це добре, тому що країні, що воює, потрібна єдина церква. А якщо влада в цьому зацікавлена, значить ми не підемо на компроміси й поступки ворогові. Країні, як віддає власні території та людей - байдуже, де яка Церква. А ми навпаки - шукаємо та знаходимо ресурси, щоб домогтися дійсно справедливого миру. Отже, і по релігійній політиці бачимо, що панікувати зарано, і дійсно можна казати: "Все буде Україна!".
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Пост без іронії - скільки можна жерти себе зсередини?
#вартопрочитати #інсайдиChurcher #церковнаборотьба
Ви знаєте, не дуже хочеться писати, але нас змусили випустити оцей пост-заклик.
Як Ви пам'ятаєте, нещодавно ми розбирали боротьбу груп всередині ПЦУ, які "мочили" конкурентів на шпальтах ДФ, України Православної та інших видань. Причина тих суперечок була дуже простою - одна група хоче аби Фанар таки домовився з МПшниками щодо їхнього переходу до потенційного екзархату, інша ж намагається цьому протистояти і всіляко звинувачувати тих, перших у бажанні переглянути результати виборів предстоятеля (митр. Епіфанія), а також бажанні побудувати іншу, автокефальну УПЦ, яка вийшла би зі створеного Екзархату.
Ту, першу, групу мов репрезентують ієрархи, які не погоджуються із баченнями владик Епіфанія та Євстратія і мають підтримку з чиновників з ОП, які ну дуже хочуть вже розв'язати питання МП, а іншу, усі ті, хто хотів би МП поглинути і розділити.
Тільки ось ці шпурляння звинуваченнями нібито призупинилися, ми натрапили на фейсбуці на представника ще однієї групи - групи прихильників вихідців з МП, які у 2018 році долучилися до ПЦУ.
Молодий архімандрит Софроній Чуприна і на фейсбуці і на сайті Київське православ'я пише:
«Творець і батько «липківщини» Василь Липківський – це зарозумілий протестант, впертий єретик і відчайдушний церковний революціонер. Він був джерелом нової, так званої народної благодаті, потрібної свого часу більшовикам псевдо-автокефалії, богохульної висвяти єпископів, аморальних київських «канонів»»…
....................
Нажаль, і сьогодні в ПЦУ існують шанувальники Василя Липківського. Їх мало, але ними проводиться пропаганда руху який спотворює не просто церковну традицію, а суперечить основам церковного вчення.
....................
Важливу роль в розвитку УАПЦ відігравали діячі Церковної Ради, саме Київська Церковна Рада, яка нехтуючи канонами Церкви вирішила скликати Перший Всеукраїнський Церковний Собор в Києві, який не був «всеукраїнським».
Цих людей не засмучувало те, що порушуються фундаментальні принципи якими керується Церква, те, що не було жодного єпископа, а лише представники декількох парафій Києва і його околиць.На жаль серед учасників «Собору» було мало освічених і богословські грамотних людей.
І не зважаючи на це з 400 учасників (за іншою інформацією їх було 500) голосували тільки 262 члени, інші відмовилися приймати участь у блюзнірстві.Розглядаючи історичну канву, мусимо зробити висновок, що «липківщина» виродилася не тільки тому, що її знищили, а тому що вона не мала умов для нормального розвитку сама в собі і це хвороба, яка називається самосвятство.
УАПЦ – це була не Церква Христова. Сам Василь Липківський казав: «Започатковано нову течію, що вже ніколи не зіллється з старим річищем Православ’я» (Слово істини. 1949. Ч.10-11. С. 15)
Ну і навіщо це все робиться, скажіть нам будь ласка? Навіщо зараз постити подібні матеріали? Ну прийняли вже членів УАПЦ до ПЦУ, нікого не переосвячували, Вселенський Патріарх благословив усім зберегти титули та нагороди. На що цей молодий архімандрит розраховує? Дуже, дуже багато запитань, на які на жаль відповідь очевидна - певні інтересанти, а у цьому випадку, у першу чергу представники Вінницько-Барської єпархії, той же митр. Симеон, вважають, що саме зараз той час, коли треба розіграти цю карту.
В нас вже було протистояння на рівні вихідців УАПЦ - УПЦ КП, є протистояння між групами впливу, що борються за розділення МП/створення екзархату, а відтепер ще й УАПЦ- УПЦ МП? І це все всередині однієї Церкви? Теж на тлі екзархату для МПшників шукаєте свого місця таким чином?
Що далі? Чекаємо на "отвєтку" від того ж владики Афанасія Шкурупія? Нам тут повідомляють, що він ну дуже незадоволений з цього тексту архімандрита Софронія.
Ви там Церкву як будувати плануєте? Єдину, нагадаємо, в ідеалі. Сконцентруйтеся на МП, досить вже цих внутрішніх сварок.
@yevstr в ідеалі б почути коментар від Вас, Владико.
(ФОТО ДОПИСУ з ФБ архім. Софронія)
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#вартопрочитати #інсайдиChurcher #церковнаборотьба
Ви знаєте, не дуже хочеться писати, але нас змусили випустити оцей пост-заклик.
Як Ви пам'ятаєте, нещодавно ми розбирали боротьбу груп всередині ПЦУ, які "мочили" конкурентів на шпальтах ДФ, України Православної та інших видань. Причина тих суперечок була дуже простою - одна група хоче аби Фанар таки домовився з МПшниками щодо їхнього переходу до потенційного екзархату, інша ж намагається цьому протистояти і всіляко звинувачувати тих, перших у бажанні переглянути результати виборів предстоятеля (митр. Епіфанія), а також бажанні побудувати іншу, автокефальну УПЦ, яка вийшла би зі створеного Екзархату.
Ту, першу, групу мов репрезентують ієрархи, які не погоджуються із баченнями владик Епіфанія та Євстратія і мають підтримку з чиновників з ОП, які ну дуже хочуть вже розв'язати питання МП, а іншу, усі ті, хто хотів би МП поглинути і розділити.
Тільки ось ці шпурляння звинуваченнями нібито призупинилися, ми натрапили на фейсбуці на представника ще однієї групи - групи прихильників вихідців з МП, які у 2018 році долучилися до ПЦУ.
Молодий архімандрит Софроній Чуприна і на фейсбуці і на сайті Київське православ'я пише:
«Творець і батько «липківщини» Василь Липківський – це зарозумілий протестант, впертий єретик і відчайдушний церковний революціонер. Він був джерелом нової, так званої народної благодаті, потрібної свого часу більшовикам псевдо-автокефалії, богохульної висвяти єпископів, аморальних київських «канонів»»…
....................
Нажаль, і сьогодні в ПЦУ існують шанувальники Василя Липківського. Їх мало, але ними проводиться пропаганда руху який спотворює не просто церковну традицію, а суперечить основам церковного вчення.
....................
Важливу роль в розвитку УАПЦ відігравали діячі Церковної Ради, саме Київська Церковна Рада, яка нехтуючи канонами Церкви вирішила скликати Перший Всеукраїнський Церковний Собор в Києві, який не був «всеукраїнським».
Цих людей не засмучувало те, що порушуються фундаментальні принципи якими керується Церква, те, що не було жодного єпископа, а лише представники декількох парафій Києва і його околиць.На жаль серед учасників «Собору» було мало освічених і богословські грамотних людей.
І не зважаючи на це з 400 учасників (за іншою інформацією їх було 500) голосували тільки 262 члени, інші відмовилися приймати участь у блюзнірстві.Розглядаючи історичну канву, мусимо зробити висновок, що «липківщина» виродилася не тільки тому, що її знищили, а тому що вона не мала умов для нормального розвитку сама в собі і це хвороба, яка називається самосвятство.
УАПЦ – це була не Церква Христова. Сам Василь Липківський казав: «Започатковано нову течію, що вже ніколи не зіллється з старим річищем Православ’я» (Слово істини. 1949. Ч.10-11. С. 15)
Ну і навіщо це все робиться, скажіть нам будь ласка? Навіщо зараз постити подібні матеріали? Ну прийняли вже членів УАПЦ до ПЦУ, нікого не переосвячували, Вселенський Патріарх благословив усім зберегти титули та нагороди. На що цей молодий архімандрит розраховує? Дуже, дуже багато запитань, на які на жаль відповідь очевидна - певні інтересанти, а у цьому випадку, у першу чергу представники Вінницько-Барської єпархії, той же митр. Симеон, вважають, що саме зараз той час, коли треба розіграти цю карту.
В нас вже було протистояння на рівні вихідців УАПЦ - УПЦ КП, є протистояння між групами впливу, що борються за розділення МП/створення екзархату, а відтепер ще й УАПЦ- УПЦ МП? І це все всередині однієї Церкви? Теж на тлі екзархату для МПшників шукаєте свого місця таким чином?
Що далі? Чекаємо на "отвєтку" від того ж владики Афанасія Шкурупія? Нам тут повідомляють, що він ну дуже незадоволений з цього тексту архімандрита Софронія.
Ви там Церкву як будувати плануєте? Єдину, нагадаємо, в ідеалі. Сконцентруйтеся на МП, досить вже цих внутрішніх сварок.
@yevstr в ідеалі б почути коментар від Вас, Владико.
(ФОТО ДОПИСУ з ФБ архім. Софронія)
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Війна всередині ПЦУ триває
#церковнаборотьба
Знову Духовний Фронт, а точніше група ієрархів з ПЦУ, які виступають проти заборони МП і хочуть перевести її до екзархату Фанару, пишуть, що "зацікавлені особи із митрополії ПЦУ замовили інформаційну кампанію проти єрархів Вселенського патріархату", у першу чергу натякаючи на митрополитів Епіфанія та Євстратія, які проти цього переведення МП і хочуть її повністю поглинути.
Духовний Фронт пише, що редакції «Духовного Фронту України» стало відомо про факт замовлення, зацікавленими особами з митрополії ПЦУ, у підконтрольних медійників, інформаційної кампанії з дискредитації єрархів Вселенського Патріархату та ПЦУ, котрі вже працюють чи готові працювати над питанням єдності українського православʼя.
За даними джерел, мотивація замовників досить проста – *дискредитація в очах українського суспільства та державної влади єрархів котрі мають власну позицію і не розділяють стратегій і методів, котрі лиш посилюють розділення.* У підсумку це дозволить замовникам отримати монополію на «єдиноправильність» у розробці стратегій, що, насправді, обслуговують лише їхні власні інтереси.
(Тут 👆🏻ДФ прямо говорить, що заборона УПЦ МП - це посилення розділення, і відповідно цьому твердженню, ухвалений закон про заборону МП - це обслуга інтересів предстоятеля і спікера ПЦУ, а не захист держави)
Відомо також, що до виконання цього замовлення залучені медійники, які вже мають досвід у реалізації подібних кампаній. Наразі вони активно шукають приводи, щоб запустити інформаційну атаку.
Редакція «Духовного Фронту України» публічно застерігає виконавців і замовників від реалізації цих намірів. Якщо вони не припинять свої дії, редакція готова оприлюднити їхні імена.
(👆🏻А ось ці речення про замовлення атаки на ДФ і тих, хто за ним і цими статтями стоїть, це ті чистки, про які ми писали раніше. Предстоятель ПЦУ не має бажання терпіти внутрішніх сепаратистів, тому спробує замочити їх на шпальтах видань, аби потім "відреагувати" на якомусь із Синодів і наприклад відправити на спокій).
Як ми вже говорили одному цікавому співрозмовнику - чесно кажучи вже набридло спостерігати за постійними срачами між групами ієрархів у ПЦУ, але це все свідчить про те, що за екзархат борються і є шанс, що владики разом із ОП, який лобіює екзархатне рішення таки переможуть.
Ми писали, що група, яка виступала проти заборони МП, програла, але виходить, що програла вона лише одну битву, а не війну.
Не хочемо прогнозувати, нам взагалі ідея екзархату не подобається, але є така ймовірність, що нещодавно озвучене бажання президента отримати Патріархат, може бути чимось на кшталт сигналу - ми призупиняємо процеси її заборони, заганяємо УПЦ МП до вашого Екзархату, а ви у свою чергу, будуєте на базі цього Екзархату Патріархат. І оскільки ПЦУ є в певному сенсі залежною від Фанару церквою, вона перейде до цього Патріархату, в якому здається нам, предстоятелем буде зовсім інша людина.
Таким чином і патріарх Варфоломій вилікує "розкол українського православ'я" і Україна здобуде власну Помісну церкву, яку вже точно змогли б визнати більшість з присутніх у Диптиху.
Це, якщо що, не наша позиція, або бажання. Знаємо, що це звучить фантастично, різні календарі, світопогляди.... Але. Скажіть, навіщо (окрім бажання скинути Епіфанія), боротися, перебуваючи в ПЦУ, за збереження МП? У чому сенс зберігати ще одну православну організацію, якщо її можна поглинути? (саме так ми й пропонуємо).
Якщо це все не наші фантазії, було б дійсно справедливим, якщо б перед переведенням МП до Екзархату, ПЦУ отримала б хоча б частину парафій. А то зовсім дивно вийде, що стільки років молилися за кирила, так ще й прийдуть з усім своїм.
P.S. Нам невідомо, можна чи не можна примирити владик у ПЦУ, здається скоріше що ні. Але користуючись нагодою, напишемо - астанавітєсь (с). Не туди воюєте.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба
Знову Духовний Фронт, а точніше група ієрархів з ПЦУ, які виступають проти заборони МП і хочуть перевести її до екзархату Фанару, пишуть, що "зацікавлені особи із митрополії ПЦУ замовили інформаційну кампанію проти єрархів Вселенського патріархату", у першу чергу натякаючи на митрополитів Епіфанія та Євстратія, які проти цього переведення МП і хочуть її повністю поглинути.
Духовний Фронт пише, що редакції «Духовного Фронту України» стало відомо про факт замовлення, зацікавленими особами з митрополії ПЦУ, у підконтрольних медійників, інформаційної кампанії з дискредитації єрархів Вселенського Патріархату та ПЦУ, котрі вже працюють чи готові працювати над питанням єдності українського православʼя.
За даними джерел, мотивація замовників досить проста – *дискредитація в очах українського суспільства та державної влади єрархів котрі мають власну позицію і не розділяють стратегій і методів, котрі лиш посилюють розділення.* У підсумку це дозволить замовникам отримати монополію на «єдиноправильність» у розробці стратегій, що, насправді, обслуговують лише їхні власні інтереси.
(Тут 👆🏻ДФ прямо говорить, що заборона УПЦ МП - це посилення розділення, і відповідно цьому твердженню, ухвалений закон про заборону МП - це обслуга інтересів предстоятеля і спікера ПЦУ, а не захист держави)
Відомо також, що до виконання цього замовлення залучені медійники, які вже мають досвід у реалізації подібних кампаній. Наразі вони активно шукають приводи, щоб запустити інформаційну атаку.
Редакція «Духовного Фронту України» публічно застерігає виконавців і замовників від реалізації цих намірів. Якщо вони не припинять свої дії, редакція готова оприлюднити їхні імена.
(👆🏻А ось ці речення про замовлення атаки на ДФ і тих, хто за ним і цими статтями стоїть, це ті чистки, про які ми писали раніше. Предстоятель ПЦУ не має бажання терпіти внутрішніх сепаратистів, тому спробує замочити їх на шпальтах видань, аби потім "відреагувати" на якомусь із Синодів і наприклад відправити на спокій).
Як ми вже говорили одному цікавому співрозмовнику - чесно кажучи вже набридло спостерігати за постійними срачами між групами ієрархів у ПЦУ, але це все свідчить про те, що за екзархат борються і є шанс, що владики разом із ОП, який лобіює екзархатне рішення таки переможуть.
Ми писали, що група, яка виступала проти заборони МП, програла, але виходить, що програла вона лише одну битву, а не війну.
Не хочемо прогнозувати, нам взагалі ідея екзархату не подобається, але є така ймовірність, що нещодавно озвучене бажання президента отримати Патріархат, може бути чимось на кшталт сигналу - ми призупиняємо процеси її заборони, заганяємо УПЦ МП до вашого Екзархату, а ви у свою чергу, будуєте на базі цього Екзархату Патріархат. І оскільки ПЦУ є в певному сенсі залежною від Фанару церквою, вона перейде до цього Патріархату, в якому здається нам, предстоятелем буде зовсім інша людина.
Таким чином і патріарх Варфоломій вилікує "розкол українського православ'я" і Україна здобуде власну Помісну церкву, яку вже точно змогли б визнати більшість з присутніх у Диптиху.
Це, якщо що, не наша позиція, або бажання. Знаємо, що це звучить фантастично, різні календарі, світопогляди.... Але. Скажіть, навіщо (окрім бажання скинути Епіфанія), боротися, перебуваючи в ПЦУ, за збереження МП? У чому сенс зберігати ще одну православну організацію, якщо її можна поглинути? (саме так ми й пропонуємо).
Якщо це все не наші фантазії, було б дійсно справедливим, якщо б перед переведенням МП до Екзархату, ПЦУ отримала б хоча б частину парафій. А то зовсім дивно вийде, що стільки років молилися за кирила, так ще й прийдуть з усім своїм.
P.S. Нам невідомо, можна чи не можна примирити владик у ПЦУ, здається скоріше що ні. Але користуючись нагодою, напишемо - астанавітєсь (с). Не туди воюєте.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Telegram
Духовний Фронт України
Редакції «Духовного Фронту України» стало відомо про факт замовлення, зацікавленими особами з митрополії ПЦУ, у підконтрольних медійників, інформаційної кампанії з дискредитації єрархів Вселенського Патріархату та ПЦУ, котрі вже працюють чи готові працювати…
Вже завтра МПшники збираються на "конференцію" із питань співпраці зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба
В нас є з цього приводу пару запитань....
А ви, вибачте, там за яку співпрацю зі Збройними Силами говорити плануєте? І, вибачте, З ЯКИМИ Збройними Силами? Точно України?
Нам чомусь здавалось, що МП вже кілька років не має доступу до окормлення ЗСУ...невже це не так?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#інсайдиChurcher #церковнаборотьба
В нас є з цього приводу пару запитань....
А ви, вибачте, там за яку співпрацю зі Збройними Силами говорити плануєте? І, вибачте, З ЯКИМИ Збройними Силами? Точно України?
Нам чомусь здавалось, що МП вже кілька років не має доступу до окормлення ЗСУ...невже це не так?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Чи можна забирати приватні храми мп?
#церковнаборотьба #вартопрочитати
Місто Снятин, Івано-Франківська область, церква на честь Казанської ікони Богородиці.
Кожного разу коли проїжджаєш з Франківська в бік Чернівців, дивишся на цю химеру, хоч і не добудовану, і на душі якось неприємно. Стоїть собі і ніхто її не перереєстровує. І це при тому, що казали колись, мов МП на Франківщині немає...
Ми розуміємо, що церква ця зареєстрована на приватній ділянці і відібрати її так, як держава робила із тими церквами, що стояли на державній землі, неможливо. Але.
Мабуть треба запроваджувати нову ініціативу? Чому наприклад майно держзрадників конфіскують, а ось такі речі залишають?
Ми ж не вимагаємо одразу забирати у власника будинок із землею. Але слава Богу є в Україні тепер закони, що регулюють перебування релігійних організацій, що мають зв'язок із країною-агресором. Так мабуть просто таким власникам давати певний термін на перереєстрацію?
Тим більше що у цьому випадку, церква взагалі ніколи не функціювала, ніяка там парафія навіть й не постраждає. А батюшки з ПЦУ прийдуть, і якщо так треба власникові землі гроші отримувати, ну будуть оренду платити. Це ж все одно приємніше, ніж тримати на ділянці будинок, який просто собі стоїть і грошей не приносить.
Така собі адекватна реституція. Закликаємо чиновників та громадських діячів про це подумати.
Врешті решт ПЦУ потребує певної допомоги і ця примусова перереєстрація є одним з можливих варіантів. Не просто ж так ми писали про необхідність тісної взаємодії держави із релігійними інституціями хоча б в контексті розробки концепції патріотичного виховання, патріотичної безпеки.
Вирішення проблем із цією та десятками інших релігійних будинків - це якраз ілюстрація тієї адекватної співпраці.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#церковнаборотьба #вартопрочитати
Місто Снятин, Івано-Франківська область, церква на честь Казанської ікони Богородиці.
Кожного разу коли проїжджаєш з Франківська в бік Чернівців, дивишся на цю химеру, хоч і не добудовану, і на душі якось неприємно. Стоїть собі і ніхто її не перереєстровує. І це при тому, що казали колись, мов МП на Франківщині немає...
Ми розуміємо, що церква ця зареєстрована на приватній ділянці і відібрати її так, як держава робила із тими церквами, що стояли на державній землі, неможливо. Але.
Мабуть треба запроваджувати нову ініціативу? Чому наприклад майно держзрадників конфіскують, а ось такі речі залишають?
Ми ж не вимагаємо одразу забирати у власника будинок із землею. Але слава Богу є в Україні тепер закони, що регулюють перебування релігійних організацій, що мають зв'язок із країною-агресором. Так мабуть просто таким власникам давати певний термін на перереєстрацію?
Тим більше що у цьому випадку, церква взагалі ніколи не функціювала, ніяка там парафія навіть й не постраждає. А батюшки з ПЦУ прийдуть, і якщо так треба власникові землі гроші отримувати, ну будуть оренду платити. Це ж все одно приємніше, ніж тримати на ділянці будинок, який просто собі стоїть і грошей не приносить.
Така собі адекватна реституція. Закликаємо чиновників та громадських діячів про це подумати.
Врешті решт ПЦУ потребує певної допомоги і ця примусова перереєстрація є одним з можливих варіантів. Не просто ж так ми писали про необхідність тісної взаємодії держави із релігійними інституціями хоча б в контексті розробки концепції патріотичного виховання, патріотичної безпеки.
Вирішення проблем із цією та десятками інших релігійних будинків - це якраз ілюстрація тієї адекватної співпраці.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
