Як планують фінансувати Італійський екзархат УГКЦ
#угкц #інсайдиChurcher
Під час липневої зустрічі предстоятеля УГКЦ Архієпископа Святослава із Папою Франциском у Ватикані було ухвалено історичне рішення, за яким у структурі УГКЦ з’явилася нова церковно-територіальна одиниця – Апостольський екзархат для українців Італії. Це великий крок для УГКЦ, а також великий жест від Папи, який надав можливість Святославові опікуватися своїми співвітчизниками безпосередньо в серці католицизму.
Так, по правді кажучи, екзархат було створено не на "пустому місці", ще у січні 2003 року було засновано Апостольську візітатуру, але екзархат – це зовсім інше, окрема структура, яку треба "піднімати" та утримувати. У зв’язку з цим, голова УГКЦ ще 11 вересня попросив усіх членів Синоду Єпископів УГКЦ підтримати молоду церковну структуру як молитвами, "так і фінансовою підтримкою з боку очолюваних вами церковних структур". За його думкою, це спосіб віддячувати Богові за "зріст Церкви на Апеннінському півострові". А щоб подяка не була пустою, її треба підкріпити "щедрим даром", та ще й скласти цей дар "в радості", "бо Бог любить того, хто дає радо".
Цікаво тільки, яке ставлення до цього мають члени Синоду? Хочемо вірити, що усі вони розділяють точку зору Святослава та підтримують його ініціативи. Треба пам’ятати, що закордонні структури УГКЦ – це також наші зв'язки із діаспорою, яка часом ставиться до України та її долі відповідальніше за тих, хто просто мешкає на рідній землі. Ці осередки українського духу в іноземному середовищі – важливі засоби культурної дипломатії, які доносять до європейців правду про Крим і війну в Донбасі, про боротьбу з корупцією та дотримання прав людини. Ту правду, яку ніхто не скаже окрім українців греко-католиків, тим паче у такій складній країні як Італія.
Отже, Італійський Екзархат надасть Україні важливу інформаційну підтримку, а вірники мають фінансово підтримувати його існування та розвиток на перших порах.
#угкц #інсайдиChurcher
Під час липневої зустрічі предстоятеля УГКЦ Архієпископа Святослава із Папою Франциском у Ватикані було ухвалено історичне рішення, за яким у структурі УГКЦ з’явилася нова церковно-територіальна одиниця – Апостольський екзархат для українців Італії. Це великий крок для УГКЦ, а також великий жест від Папи, який надав можливість Святославові опікуватися своїми співвітчизниками безпосередньо в серці католицизму.
Так, по правді кажучи, екзархат було створено не на "пустому місці", ще у січні 2003 року було засновано Апостольську візітатуру, але екзархат – це зовсім інше, окрема структура, яку треба "піднімати" та утримувати. У зв’язку з цим, голова УГКЦ ще 11 вересня попросив усіх членів Синоду Єпископів УГКЦ підтримати молоду церковну структуру як молитвами, "так і фінансовою підтримкою з боку очолюваних вами церковних структур". За його думкою, це спосіб віддячувати Богові за "зріст Церкви на Апеннінському півострові". А щоб подяка не була пустою, її треба підкріпити "щедрим даром", та ще й скласти цей дар "в радості", "бо Бог любить того, хто дає радо".
Цікаво тільки, яке ставлення до цього мають члени Синоду? Хочемо вірити, що усі вони розділяють точку зору Святослава та підтримують його ініціативи. Треба пам’ятати, що закордонні структури УГКЦ – це також наші зв'язки із діаспорою, яка часом ставиться до України та її долі відповідальніше за тих, хто просто мешкає на рідній землі. Ці осередки українського духу в іноземному середовищі – важливі засоби культурної дипломатії, які доносять до європейців правду про Крим і війну в Донбасі, про боротьбу з корупцією та дотримання прав людини. Ту правду, яку ніхто не скаже окрім українців греко-католиків, тим паче у такій складній країні як Італія.
Отже, Італійський Екзархат надасть Україні важливу інформаційну підтримку, а вірники мають фінансово підтримувати його існування та розвиток на перших порах.
⚡️Предстоятеля УПЦ КП патріарха Філарета запрошено у німецьке посольство
#інсайдиChurcher #патріарх_філарет #упцкп #пцу #церковнаборотьба
Ми дізналися, що на завтрашньому прийомі у німецькому посольстві, який відбудеться з нагоди Дня Німецької єдності, посол ФРН Анка Фельдгузен хоче бачити очільника УПЦ КП патріарха Філарета. Він був офіційно запрошений з титулом «Його Святість», що показує ставлення німецької держави до нього як до релігійного діяча та сторони конфлікту.
Цікаво, як на це відреагує Блаженніший Епіфаній. І що насправді це запрошення має значити?...
#інсайдиChurcher #патріарх_філарет #упцкп #пцу #церковнаборотьба
Ми дізналися, що на завтрашньому прийомі у німецькому посольстві, який відбудеться з нагоди Дня Німецької єдності, посол ФРН Анка Фельдгузен хоче бачити очільника УПЦ КП патріарха Філарета. Він був офіційно запрошений з титулом «Його Святість», що показує ставлення німецької держави до нього як до релігійного діяча та сторони конфлікту.
Цікаво, як на це відреагує Блаженніший Епіфаній. І що насправді це запрошення має значити?...
Що має значити відновлення перемовин Філарета із представниками РПЦ?
#церковнаборотьба #патріарх_філарет #інсайдиChurcher
Поки усі обговорюють підписання «формули Штайнмаєра» та «зраду» або «перемогу» команди Зеленського, ми хочемо пригадати не менш цікаву та резонансну річ.
Багато підписників мають пам’ятати, як наприкінці 2017 року тодішній голова Української Православної Церкви Київського Патріархату, а також колишній митрополит РПЦ Філарет (Денисенко) зв’язався із представниками РПЦ та патріархом Кирилом і попросив пробачення. У листі, адресованому предстоятелеві РПЦ Патріарху Московському Кирилу та Єпископату РПЦ, Філарет цитує Біблію: «по тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (від Івана 13:35), – та говорить про бажання «припинити розділення та розбрати між православними християнами». За його словами треба відновити євхаристійне спілкування для життя в мирі. А оскільки цьому перешкоджають рішення Архієрейського Собору РПЦ, якими було позбавлено сану його та рукопокладених ним після 27 травня 1992 року ієрархів, він просить їх скасувати. Таким чином «це положить кінець протистоянню та приблизить день, коли українські та російські вірники обіймуть один одного та скажуть «браття»».
Ну що тут можна сказати… Природно, такий лист зацікавив патріарха Кирила та увесь єпископат ФСБшної церкви – на базі їхнього відділу зовнішніх церковних стосунків та УПЦ МП було створено комісію для провадження перемовин, яка працює й зараз.
Ось тут-то ми таки дібралися до суті. За нашою інформацією, Філарет разом зі своїм оточенням вирішив відновити активну фазу перемовин. Якщо у 2017 році це можна було витлумачити бажанням хоча б таким шляхом отримати канонічне визнання, то зараз це може значити трішки інше. По-перше, треба «прикрити» усіх власних прихильників, яких заборонив Епіфаній. Поки вони були у складі ПЦУ, вони мали визнання хоча б Константинополя, але після долучення до бунту Філарета фактично залишилися без жодного «прикриття» з боку канонів. По-друге, можливо існують нереалізовані власні амбіції – Святіший ніколи не буде задоволеним ані статусом «почесного» патріарха, ані другим місцем у складі ПЦУ, яке йому запропонував патріарх Варфоломій.
Ураховуючи поважний вік старця, а також його образу на Архієрейський Собор РПЦ, який у 1997 році наклав на нього «анафему», зараз саме той час, коли усіма засобами треба цю анафему зняти. Це, природно, не значить, що УПЦ КП перейде в РПЦ, або УПЦ МП, а також не значить, що усі українські вірники побіжать «обійматися з братами росіянами» - занадто багато нам завдали шкоди ці «браття», але це значить, що Філарет таки безсусмнівно скине з себе важку ношу «неканонічності», яка висить у нього на душі вже майже 30 років. Тим більше, що зараз для цього найліпший час – поки ще жодна Помісна Церква не визнала ПЦУ, а УПЦ КП, незважаючи на останні перемоги, переживає зовсім не найкращі моменти. Подібне скасування відлучення допоможе Філаретові укріпити власні позиції на міжнародній арені, оскільки якою б ця московська церква не була, вона входить до диптиху.
Загравання з москалями штука вельми небезпечна, але завдяки цьому скасуванню, Філарет відіграє собі чимало балів. Тим більше, що зараз представники європейських громад УПЦ КП, що за словами самих КП-шників спочатку перейшли до ПЦУ, повертаються назад, оскільки умови Константинополя, про які ми писали раніше, їх зовсім не задовольняють.
Так, чи інакше, розігрується вельми цікавий гамбіт, яких Філарет у своєму житті розіграв багато. Чекаємо та стежимо, буде насправді цікаво.
#церковнаборотьба #патріарх_філарет #інсайдиChurcher
Поки усі обговорюють підписання «формули Штайнмаєра» та «зраду» або «перемогу» команди Зеленського, ми хочемо пригадати не менш цікаву та резонансну річ.
Багато підписників мають пам’ятати, як наприкінці 2017 року тодішній голова Української Православної Церкви Київського Патріархату, а також колишній митрополит РПЦ Філарет (Денисенко) зв’язався із представниками РПЦ та патріархом Кирилом і попросив пробачення. У листі, адресованому предстоятелеві РПЦ Патріарху Московському Кирилу та Єпископату РПЦ, Філарет цитує Біблію: «по тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (від Івана 13:35), – та говорить про бажання «припинити розділення та розбрати між православними християнами». За його словами треба відновити євхаристійне спілкування для життя в мирі. А оскільки цьому перешкоджають рішення Архієрейського Собору РПЦ, якими було позбавлено сану його та рукопокладених ним після 27 травня 1992 року ієрархів, він просить їх скасувати. Таким чином «це положить кінець протистоянню та приблизить день, коли українські та російські вірники обіймуть один одного та скажуть «браття»».
Ну що тут можна сказати… Природно, такий лист зацікавив патріарха Кирила та увесь єпископат ФСБшної церкви – на базі їхнього відділу зовнішніх церковних стосунків та УПЦ МП було створено комісію для провадження перемовин, яка працює й зараз.
Ось тут-то ми таки дібралися до суті. За нашою інформацією, Філарет разом зі своїм оточенням вирішив відновити активну фазу перемовин. Якщо у 2017 році це можна було витлумачити бажанням хоча б таким шляхом отримати канонічне визнання, то зараз це може значити трішки інше. По-перше, треба «прикрити» усіх власних прихильників, яких заборонив Епіфаній. Поки вони були у складі ПЦУ, вони мали визнання хоча б Константинополя, але після долучення до бунту Філарета фактично залишилися без жодного «прикриття» з боку канонів. По-друге, можливо існують нереалізовані власні амбіції – Святіший ніколи не буде задоволеним ані статусом «почесного» патріарха, ані другим місцем у складі ПЦУ, яке йому запропонував патріарх Варфоломій.
Ураховуючи поважний вік старця, а також його образу на Архієрейський Собор РПЦ, який у 1997 році наклав на нього «анафему», зараз саме той час, коли усіма засобами треба цю анафему зняти. Це, природно, не значить, що УПЦ КП перейде в РПЦ, або УПЦ МП, а також не значить, що усі українські вірники побіжать «обійматися з братами росіянами» - занадто багато нам завдали шкоди ці «браття», але це значить, що Філарет таки безсусмнівно скине з себе важку ношу «неканонічності», яка висить у нього на душі вже майже 30 років. Тим більше, що зараз для цього найліпший час – поки ще жодна Помісна Церква не визнала ПЦУ, а УПЦ КП, незважаючи на останні перемоги, переживає зовсім не найкращі моменти. Подібне скасування відлучення допоможе Філаретові укріпити власні позиції на міжнародній арені, оскільки якою б ця московська церква не була, вона входить до диптиху.
Загравання з москалями штука вельми небезпечна, але завдяки цьому скасуванню, Філарет відіграє собі чимало балів. Тим більше, що зараз представники європейських громад УПЦ КП, що за словами самих КП-шників спочатку перейшли до ПЦУ, повертаються назад, оскільки умови Константинополя, про які ми писали раніше, їх зовсім не задовольняють.
Так, чи інакше, розігрується вельми цікавий гамбіт, яких Філарет у своєму житті розіграв багато. Чекаємо та стежимо, буде насправді цікаво.
Наш черговий інсайд підтвердився - голова УПЦ КП патріарх Філарет учора відвідав посольство ФРН. А ось митрополит Епіфаній вибрав зовсім іншого співрозмовника - очільника Київської ОДА Бно-Айріяна. Цікаво.
Що відбувається у парафіях УГКЦ в Англії?
#інсайдиChurcher #угкц #гроші
Чи пам’ятаєте про парафію УГКЦ в м. Галіфакс? Там ще місцева громада УГКЦ продала церковний будинок через відсутність у молоді бажання відвідувати служби. Храм було продано за 230 000 фунтів, а Блаженніший залишив для власного користування майже 165 тисяч. Так ось, ми маємо що на цю тему додати…
Виявилося, що це не останні фінансові проблеми греко-католиків у Великій Британії. За інформацією наших джерел, усі англійські парафії відчувають проблеми з коштами. При чому за останні 10 років, жодна з п’ятнадцяті єпархій не вийшла «в плюс». Як шепчуться представники Патріаршої курії, заборгованість обчислюється сотнями тисяч фунтів та неухильно підходить до шестизначної суми. Чути це особливо дивно, ураховуючи нещодавні новини про створення Італійського екзархату. Фінансувати цей екзархат планується з фондів членів Синоду Єпископів, але скільки протриває ця фінансова допомога – невідомо. Розпорядження Святослава – це дійсно добре, але мало хто захоче нескінченно підтримувати збиточний проект.
Втім, тут може зіграти фактор зацікавленості: відомо що наші українці в Італії більш релігійні за англійських, плюс Блаженніший Святослав може урахувати англійські помилки та змінити підхід до керування. Не будемо робити супероптимістичні прогнози, але хочемо вірити, що так воно й буде. Поки що, правда, закордонні парафії викликають багато питань, які має вирішувати не лише екзарх або правлячий єпископ, а ще й сам Святослав. Він у цьому немовби зацікавлений: як-не -як патріархат будувати треба…
#інсайдиChurcher #угкц #гроші
Чи пам’ятаєте про парафію УГКЦ в м. Галіфакс? Там ще місцева громада УГКЦ продала церковний будинок через відсутність у молоді бажання відвідувати служби. Храм було продано за 230 000 фунтів, а Блаженніший залишив для власного користування майже 165 тисяч. Так ось, ми маємо що на цю тему додати…
Виявилося, що це не останні фінансові проблеми греко-католиків у Великій Британії. За інформацією наших джерел, усі англійські парафії відчувають проблеми з коштами. При чому за останні 10 років, жодна з п’ятнадцяті єпархій не вийшла «в плюс». Як шепчуться представники Патріаршої курії, заборгованість обчислюється сотнями тисяч фунтів та неухильно підходить до шестизначної суми. Чути це особливо дивно, ураховуючи нещодавні новини про створення Італійського екзархату. Фінансувати цей екзархат планується з фондів членів Синоду Єпископів, але скільки протриває ця фінансова допомога – невідомо. Розпорядження Святослава – це дійсно добре, але мало хто захоче нескінченно підтримувати збиточний проект.
Втім, тут може зіграти фактор зацікавленості: відомо що наші українці в Італії більш релігійні за англійських, плюс Блаженніший Святослав може урахувати англійські помилки та змінити підхід до керування. Не будемо робити супероптимістичні прогнози, але хочемо вірити, що так воно й буде. Поки що, правда, закордонні парафії викликають багато питань, які має вирішувати не лише екзарх або правлячий єпископ, а ще й сам Святослав. Він у цьому немовби зацікавлений: як-не -як патріархат будувати треба…
Православні Черкащини долучаються до ПЦУ - відтепер офіційно
#інсайдиChurcher #пцу #упцкп #уапц
Як повідомлялося, ще наприкінці березня цього року в Мінкульті на підставі рішення Єпархіальних зборів від 25.02.2019 зареєстрували зміни до Статуту Управління Черкаської єпархії УПЦ КП щодо її назви. За відкритими даними, 1 квітня відомості про нове найменування організації – "УПРАВЛІННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)", – були внесені до ЄДР. Але на цьому справа не зупинилася.
Churcher стало відомо, що зараз єпархія намагається змінити відомості про Засновників її Управління. Тобто, хочуть позбавитися згадки про "КИЇВСЬКУ ПАТРІАРХІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ", яка міститься у даних багатьох інших єпархіальних управлінь ПЦУ - водночас з організацією "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ КОНСИСТИРІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ".
Також продовжується перехід черкаських громад УПЦ КП до ПЦУ. Наприклад, уточнюється та коригується протокол парафіяльних зборів громади Св. Рівноапостольних Кирила і Мефодія УПЦ КП м. Черкаси від 21 липня цього року щодо зміни УПЦ КП у назви на УПЦ (ПЦУ).
Гадаємо, незабаром Консисторія Черкаської і Кіровоградської єпархії УАПЦ теж юридично приєднається до ПЦУ та зареєструє Статут з новою назвою.
#інсайдиChurcher #пцу #упцкп #уапц
Як повідомлялося, ще наприкінці березня цього року в Мінкульті на підставі рішення Єпархіальних зборів від 25.02.2019 зареєстрували зміни до Статуту Управління Черкаської єпархії УПЦ КП щодо її назви. За відкритими даними, 1 квітня відомості про нове найменування організації – "УПРАВЛІННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)", – були внесені до ЄДР. Але на цьому справа не зупинилася.
Churcher стало відомо, що зараз єпархія намагається змінити відомості про Засновників її Управління. Тобто, хочуть позбавитися згадки про "КИЇВСЬКУ ПАТРІАРХІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ", яка міститься у даних багатьох інших єпархіальних управлінь ПЦУ - водночас з організацією "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ КОНСИСТИРІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ".
Також продовжується перехід черкаських громад УПЦ КП до ПЦУ. Наприклад, уточнюється та коригується протокол парафіяльних зборів громади Св. Рівноапостольних Кирила і Мефодія УПЦ КП м. Черкаси від 21 липня цього року щодо зміни УПЦ КП у назви на УПЦ (ПЦУ).
Гадаємо, незабаром Консисторія Черкаської і Кіровоградської єпархії УАПЦ теж юридично приєднається до ПЦУ та зареєструє Статут з новою назвою.
Архієпископ Святослав готується подякувати колишньому президенту СКУ Євгену Чолію
#інсайдиChurcher #митрополит_епіфаній #пцу
#УГКЦ планує заохотити колишнього Президента Світового Конгресу Українців Євгена Ярославовича Чолія Орденом митрополита Андрея Шептицького. Нагородження відбудеться 8 грудня у м. Філадельфія, у присутності владик Постійного Синоду. Також сьогодні, 11 жовтня, Євген Чолій прочитав інавгураційну лекцію у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», з чим ми його й вітаємо.
Є певна інформація, що наступного тижня з паном Чолієм може зустрінутися сам Блаженніший. У контексті проблем із діаспорами та закордонними парафіями, про які ми писали раніше, ця зустріч для УГКЦ має бути важливою та цікавою. Незважаючи на те, що пан Чолій вже не є президентом СКУ, він має чималий вплив на цю організацію, а це значить, що зустріч теоретично може допомогти у розв’язанні певних проблем уніатів.
Сам Чолій неодноразово був помічений на церковній сцені – ще у квітні 2018 року він, будучи очільником СКУ, звертався до патріарха Варфоломія з проханням надати УПЦ КП томос про автокефалію, а в червні того ж року просив заступника патріарха Румунської Православної Церкви «посприяти в набутті автокефалії української церквою».
Правда, ці намагання допомогти УПЦ КП не заважили йому змінити вектор своїх відносин з православними в Україні та переключитися на співпрацю з митрополитом Епіфанієм… Мабуть, це свідчить лише про те, що позиція ієрархів УПЦ США (Вселенського патріархату) є для нього ближчою за думку тамтешніх священиків та вірян з колишнього вікаріату УПЦ КП.
Повертаючись до майбутньої чергової зустрічі Блаженнішого з колишнім очільником СКУ та грудневої урочистої події, зазначимо лише одне. У цьому світі ніщо не робиться просто так. Кожна подія завжди має свою мету, у тому числі нагородження, тому рано чи пізно ми побачимо нові плоди співпраці нашої діаспори та УГКЦ.
Залишайтеся з нами, тільки тут ви маєте можливість дізнатися багато цікавих та незвичайних інсайдів.
#інсайдиChurcher #митрополит_епіфаній #пцу
#УГКЦ планує заохотити колишнього Президента Світового Конгресу Українців Євгена Ярославовича Чолія Орденом митрополита Андрея Шептицького. Нагородження відбудеться 8 грудня у м. Філадельфія, у присутності владик Постійного Синоду. Також сьогодні, 11 жовтня, Євген Чолій прочитав інавгураційну лекцію у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», з чим ми його й вітаємо.
Є певна інформація, що наступного тижня з паном Чолієм може зустрінутися сам Блаженніший. У контексті проблем із діаспорами та закордонними парафіями, про які ми писали раніше, ця зустріч для УГКЦ має бути важливою та цікавою. Незважаючи на те, що пан Чолій вже не є президентом СКУ, він має чималий вплив на цю організацію, а це значить, що зустріч теоретично може допомогти у розв’язанні певних проблем уніатів.
Сам Чолій неодноразово був помічений на церковній сцені – ще у квітні 2018 року він, будучи очільником СКУ, звертався до патріарха Варфоломія з проханням надати УПЦ КП томос про автокефалію, а в червні того ж року просив заступника патріарха Румунської Православної Церкви «посприяти в набутті автокефалії української церквою».
Правда, ці намагання допомогти УПЦ КП не заважили йому змінити вектор своїх відносин з православними в Україні та переключитися на співпрацю з митрополитом Епіфанієм… Мабуть, це свідчить лише про те, що позиція ієрархів УПЦ США (Вселенського патріархату) є для нього ближчою за думку тамтешніх священиків та вірян з колишнього вікаріату УПЦ КП.
Повертаючись до майбутньої чергової зустрічі Блаженнішого з колишнім очільником СКУ та грудневої урочистої події, зазначимо лише одне. У цьому світі ніщо не робиться просто так. Кожна подія завжди має свою мету, у тому числі нагородження, тому рано чи пізно ми побачимо нові плоди співпраці нашої діаспори та УГКЦ.
Залишайтеся з нами, тільки тут ви маєте можливість дізнатися багато цікавих та незвичайних інсайдів.
Останні події очами Churcher
#церковнаборотьба #митрополит_епіфаній #пцу
Сьогодні, перш ніж аналізувати факт визнання ПЦУ Еладською Церквою, хочемо привітати наших читачів зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, а також в День захисника Україні особливо подякувати тим, хто береже наш спокійний сон. Щиро дякуємо вам всім за вашу відвагу, хоробрість та самопожертву. Хай Господь оберігає вас від ворожої кулі, а військові капелані принесуть спокій та рівновагу в ваші душі. Зі святами! Слава Україні!🇺🇦
А ось тепер перейдемо до аналітичних міркувань. Відразу зазначимо, що написано на цю тему дужо багато, тому важко буде сказати щось нове. Тим більше, що ми спеціально нічого не писали, очікуючи, поки всі пристрасті заспокояться та з’явиться максимально повна інформація. Якщо покопатися в наших постах, то в принципі можна знайти найголовніші тезиси про шлях ПЦУ до її визнання усіма церквами, і цей шлях ми досі маємо пройти. На нашу думку, краще за всіх ці тезиси (а може й свої, але подібні до наших) втілив в текстовий аналітичний формат Володимир Волковський, тому будемо опиратися саме на його текст (повна версія тут). Ось що пан релігієзнавець пише:
Попри дуже "візантійське" формулювання, рішення Собору однозначне – надати всі повноваження Предстоятелю Єроніму. Вже протягом тижнів ми матимемо євхаристійне співслужіння, і це буде практичне визнання ПЦУ. Що це означає?
Справа Української православної автокефальної Церкви – краш-тест для вселенської православної Церкви. Хто вистоїть у великій битві? Ця битва має багато рівнів, і протистояння між Чистим провулком і Фанаром - це лише верхівка айсберґа.
Це - боротьба Кремля за вплив на православні країни і світове християнство. З 1946 р. РПЦ є таранною зброєю Кремля у релігійному світі, Росія так чи інакше контролювала всі православні церкви країн Варшавського договору. Окрім Константинополя, грецьких Древніх Патріархатів і західних єпархій.
Це - два бачення адміністративно-канонічної форми існування Вселенської ПЦ. Константинополь являє собою федеративно-конституційну форму Церкви, де всі помісні церкви об'єднані у федерацію, а всередині вони оформлені як конституційна монархія. РПЦ бореться за абсолютистську конфедерацію - де всі церкви самі собі самодержавні деспоти, а всередині церков феодальний абсолютизм.
Це - протистояння між двома ідейними перспективами Вселенської ПЦ. Константинополь репрезентує сучасну, відкриту, мобільну Вселенську Церкву. Варфоломій проголошує цінності гідності і свободи, розвиває екологічні ідеї, творить "зелене православ'я". Константинополь - це постмодерне глобалізоване православ'я. РПЦ - це феодальне агресивне конфесіоналізоване православ'я, де державна імперіалістична ідеологія змішалась з релігійним псевдоправославним фундаменталізмом.
ДАЛІ БУДЕ⬇️⬇️⬇️
#церковнаборотьба #митрополит_епіфаній #пцу
Сьогодні, перш ніж аналізувати факт визнання ПЦУ Еладською Церквою, хочемо привітати наших читачів зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, а також в День захисника Україні особливо подякувати тим, хто береже наш спокійний сон. Щиро дякуємо вам всім за вашу відвагу, хоробрість та самопожертву. Хай Господь оберігає вас від ворожої кулі, а військові капелані принесуть спокій та рівновагу в ваші душі. Зі святами! Слава Україні!🇺🇦
А ось тепер перейдемо до аналітичних міркувань. Відразу зазначимо, що написано на цю тему дужо багато, тому важко буде сказати щось нове. Тим більше, що ми спеціально нічого не писали, очікуючи, поки всі пристрасті заспокояться та з’явиться максимально повна інформація. Якщо покопатися в наших постах, то в принципі можна знайти найголовніші тезиси про шлях ПЦУ до її визнання усіма церквами, і цей шлях ми досі маємо пройти. На нашу думку, краще за всіх ці тезиси (а може й свої, але подібні до наших) втілив в текстовий аналітичний формат Володимир Волковський, тому будемо опиратися саме на його текст (повна версія тут). Ось що пан релігієзнавець пише:
Попри дуже "візантійське" формулювання, рішення Собору однозначне – надати всі повноваження Предстоятелю Єроніму. Вже протягом тижнів ми матимемо євхаристійне співслужіння, і це буде практичне визнання ПЦУ. Що це означає?
Справа Української православної автокефальної Церкви – краш-тест для вселенської православної Церкви. Хто вистоїть у великій битві? Ця битва має багато рівнів, і протистояння між Чистим провулком і Фанаром - це лише верхівка айсберґа.
Це - боротьба Кремля за вплив на православні країни і світове християнство. З 1946 р. РПЦ є таранною зброєю Кремля у релігійному світі, Росія так чи інакше контролювала всі православні церкви країн Варшавського договору. Окрім Константинополя, грецьких Древніх Патріархатів і західних єпархій.
Це - два бачення адміністративно-канонічної форми існування Вселенської ПЦ. Константинополь являє собою федеративно-конституційну форму Церкви, де всі помісні церкви об'єднані у федерацію, а всередині вони оформлені як конституційна монархія. РПЦ бореться за абсолютистську конфедерацію - де всі церкви самі собі самодержавні деспоти, а всередині церков феодальний абсолютизм.
Це - протистояння між двома ідейними перспективами Вселенської ПЦ. Константинополь репрезентує сучасну, відкриту, мобільну Вселенську Церкву. Варфоломій проголошує цінності гідності і свободи, розвиває екологічні ідеї, творить "зелене православ'я". Константинополь - це постмодерне глобалізоване православ'я. РПЦ - це феодальне агресивне конфесіоналізоване православ'я, де державна імперіалістична ідеологія змішалась з релігійним псевдоправославним фундаменталізмом.
ДАЛІ БУДЕ⬇️⬇️⬇️
ДО ПОПЕРЕДНЬОГО ПОСТУ⬆️⬆️⬆️
І головне:
"Тут для ПЦУ стоїть подвійна задача.
Одна - дипломатична робота, дати зрозуміти помісним церквам, що мова йде не про визнання ПЦУ, не про бажання Фанару, а про принципові цінності православного християнства, про їхню власну гідність і незалежність від великих грошей Москви. І тут Фанар вміє працювати.
Друге - це домашнє завдання ПЦУ. Перед нею стоїть виклик - стати сучасною, мобільною, відкритою, (само)критичною Церквою, що не боїться бути відкритою до діалогу, що творить нові форми церковного життя, що шанує компетентність, а не статуси, що будує свою православну віру і практику не на дусі страху, а на дусі свободи. ПЦУ ще має шанс стати новітньою Церквою не лише в масштабах України, але і Вселенської Церкви. Наразі у ПЦУ є для цього потрібні люди і ресурси, чи зможуть скористатись з них, подивимось."
Якщо з першою частиною можемо погодитися без жодних проблем та сумнівів, оскільки ми завжди писали, що РПЦ – це церква «із великою натяжкою», бо цілком та повністю залежна від держави та спецслужб, то з другою частиною все трішки складніше. Пан Волковський правильно каже, що «протистояння між Чистим провулком і Фанаром - це лише верхівка айсберга». Бо Фанар скільки завгодно може «воювати» за ПЦУ, намагаючись переконати все нові й нові церкви змінити своє ставлення до новоствореної церковної структури. Але якщо предстоятель Епіфаній та ієрархи ПЦУ в цілому не змінять свого ставлення та підходу до розв’язування власних проблем, не перестануть опиратися на представників влади та олігархів, зокрема у своїх судових справах, нічого позитивного з цього не вийде. Так, формально ця церква матиме канонічне визнання, але реально жодних позитивних змін українського православ’я не відбудеться.
Ми вже писали про те, як ПЦУ йде шляхом РПЦ. Напишемо ще раз – процеси останніх дев’яті місяців – це ілюстрація всіх тих речей, яких ми не хотіли би бачити в новій українській церкві. Політична агітація, брехня та використання адмінресурсу. Досить, пора це закінчувати. ПЦУ зараз як підліток, який поступово становиться дорослою людиною – все те, що можна було вибачити підлітку – невизнаній церкві,– вже не можна вибачати повноправному члену диптиху.
Визнання ПЦУ Елладської церквою – це великий аванс, який зараз треба виправдати. Хочемо вірити, що новоствореній церкві та її Предстоятелю вдасться це зробити.
І головне:
"Тут для ПЦУ стоїть подвійна задача.
Одна - дипломатична робота, дати зрозуміти помісним церквам, що мова йде не про визнання ПЦУ, не про бажання Фанару, а про принципові цінності православного християнства, про їхню власну гідність і незалежність від великих грошей Москви. І тут Фанар вміє працювати.
Друге - це домашнє завдання ПЦУ. Перед нею стоїть виклик - стати сучасною, мобільною, відкритою, (само)критичною Церквою, що не боїться бути відкритою до діалогу, що творить нові форми церковного життя, що шанує компетентність, а не статуси, що будує свою православну віру і практику не на дусі страху, а на дусі свободи. ПЦУ ще має шанс стати новітньою Церквою не лише в масштабах України, але і Вселенської Церкви. Наразі у ПЦУ є для цього потрібні люди і ресурси, чи зможуть скористатись з них, подивимось."
Якщо з першою частиною можемо погодитися без жодних проблем та сумнівів, оскільки ми завжди писали, що РПЦ – це церква «із великою натяжкою», бо цілком та повністю залежна від держави та спецслужб, то з другою частиною все трішки складніше. Пан Волковський правильно каже, що «протистояння між Чистим провулком і Фанаром - це лише верхівка айсберга». Бо Фанар скільки завгодно може «воювати» за ПЦУ, намагаючись переконати все нові й нові церкви змінити своє ставлення до новоствореної церковної структури. Але якщо предстоятель Епіфаній та ієрархи ПЦУ в цілому не змінять свого ставлення та підходу до розв’язування власних проблем, не перестануть опиратися на представників влади та олігархів, зокрема у своїх судових справах, нічого позитивного з цього не вийде. Так, формально ця церква матиме канонічне визнання, але реально жодних позитивних змін українського православ’я не відбудеться.
Ми вже писали про те, як ПЦУ йде шляхом РПЦ. Напишемо ще раз – процеси останніх дев’яті місяців – це ілюстрація всіх тих речей, яких ми не хотіли би бачити в новій українській церкві. Політична агітація, брехня та використання адмінресурсу. Досить, пора це закінчувати. ПЦУ зараз як підліток, який поступово становиться дорослою людиною – все те, що можна було вибачити підлітку – невизнаній церкві,– вже не можна вибачати повноправному члену диптиху.
Визнання ПЦУ Елладської церквою – це великий аванс, який зараз треба виправдати. Хочемо вірити, що новоствореній церкві та її Предстоятелю вдасться це зробити.
На цьому скріншоті чудово все: російський пропагандист з путінсько-рпцшних каналів Росія-1 та Спас Борис Корчевніков, Паша Мерседес, який позує поруч з ним на фото та „шляхетне” бажання пана пропагандиста відновлювати українські храми разом з представниками УПЦ МП.
Бракує слів.
#церковнаборотьба
Бракує слів.
#церковнаборотьба
Ситуація з православними парафіями за кордоном залишається незрозумілою
#церковнаборотьба #пцу #митрополит_епіфаній
Ще з початку розділення закордонних парафій на тих, хто погоджується, і на тих, хто не погоджується з умовами томосу, ми писали про те, що зараз важливо вирішити питання таким чином, щоб зберегти українців під опікою саме українських священників та української церкви. І якщо раніше це було обумовлено лише ситуацією з УПЦ КП, яка «перетягувала» незадоволені Фанаром парафії, то зараз з’явилася загроза ззовні – як завжди Москва.
На сторінці Німецького деканату УПЦ КП на Фейсбуці пишуть, що Москва через парафії УПЦ МП намагається впливати на наших закордонних вірників, створюючи власні громади. І на це вже точно не можна дивитися скрізь пальця. Якщо небажання парафій перейти з УПЦ КП до ПЦУ та фактично потрафити під омофор Фанара можна було назвати «внутрішньою сварою», то зараз справа становиться без сумніву критичною для українського православ’я у діаспорі.
Після Синоду Елладської церкви, Епіфаній отримав, мабуть, дуже лукаве, але в принципі визнання. Зрозуміло, що молодий предстоятель зараз знаходиться не в найліпшому становищі, аби щось вимагати, але якщо зараз не посилити дипломатію у відношеннях з патріархом Варфоломієм, можна зовсім втратити контроль над ситуацією. А це ще більше розв’яже руки не лише московським попам, хоча б і україномовним, а ще й патріарху Філарету, який може знову натиснути на те, що ПЦУ фактично не має контролю над закордонними парафіями – у нього ось вже і з німецькою екуменічною групою Philoxenia зустрілися. Тим більше, що нещодавно до Європейського Деканату УПЦ КП приєдналися ще 4 парафії.
Настав час діяти, скільки можна чекати?
#церковнаборотьба #пцу #митрополит_епіфаній
Ще з початку розділення закордонних парафій на тих, хто погоджується, і на тих, хто не погоджується з умовами томосу, ми писали про те, що зараз важливо вирішити питання таким чином, щоб зберегти українців під опікою саме українських священників та української церкви. І якщо раніше це було обумовлено лише ситуацією з УПЦ КП, яка «перетягувала» незадоволені Фанаром парафії, то зараз з’явилася загроза ззовні – як завжди Москва.
На сторінці Німецького деканату УПЦ КП на Фейсбуці пишуть, що Москва через парафії УПЦ МП намагається впливати на наших закордонних вірників, створюючи власні громади. І на це вже точно не можна дивитися скрізь пальця. Якщо небажання парафій перейти з УПЦ КП до ПЦУ та фактично потрафити під омофор Фанара можна було назвати «внутрішньою сварою», то зараз справа становиться без сумніву критичною для українського православ’я у діаспорі.
Після Синоду Елладської церкви, Епіфаній отримав, мабуть, дуже лукаве, але в принципі визнання. Зрозуміло, що молодий предстоятель зараз знаходиться не в найліпшому становищі, аби щось вимагати, але якщо зараз не посилити дипломатію у відношеннях з патріархом Варфоломієм, можна зовсім втратити контроль над ситуацією. А це ще більше розв’яже руки не лише московським попам, хоча б і україномовним, а ще й патріарху Філарету, який може знову натиснути на те, що ПЦУ фактично не має контролю над закордонними парафіями – у нього ось вже і з німецькою екуменічною групою Philoxenia зустрілися. Тим більше, що нещодавно до Європейського Деканату УПЦ КП приєдналися ще 4 парафії.
Настав час діяти, скільки можна чекати?
⚡️За нашою інформацією, начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький, якого 10 жовтня відсторонили від посади на два місяці звернувся до Міністра внутрішніх справ Авакова з проханням розглянути його справу. За словами Салецького, поліція Вінничини підтримує УПЦ МП та "втручається у роботу держорганів". Цікаво.
#інсайдиChurcher
#інсайдиChurcher
Чи втрутиться Аваков у справу Салецького?
#церковнаборотьба
Ось тепер і офіційно. Як ми і казали вчора у нашому пості, начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький звернувся до Арсена Борисовича Авакова за допомогою. Відповідний відкритий лист оприлюднено сьогодні на Фейсбук-сторінці чиновника.
"Насторожує той факт, що розгляд поліцією Вінниччини заяв з боку представників ПЦУ щодо провокативних дій священників та вірян УПЦ (в єдності з Московським патріархатом), фактів побиття ними та недопуску у храми членів релігійни громад ПЦУ списуються до справи (за ст. 356 КК України відносно Салецького, як посадової особи, що здійснила реєстраційні дії - прим. Churcher). Такі дії мають ознаки системності та упередженості і можуть кваліфікуватися як пряму та опосередковану підтримку конкретної релігійної організації УПЦ (в єдності з Московським патріархатом)," -- пише він.
Чи справді министр внутрішних справ має давати оцінку ситуації, якою вже займається суд? Чи справді Вінницький міський суд чимось гірший за, наприклад, Львівський апеляційний господарський суд, що днями зобов’язав московських попів звільнити приміщення церкви дітсадочку? Самотужки з цією справою не впорається?
Пишіть Ваші думки на нашу пошту churcher@protonmail.com.
Між тим, зазначимо, що на наш погляд, враховуючи ніабиякі політичні пристрасті навколо питання ПЦУ та неоднозначне ставлення громадян до останніх зовнішньополітичних кроків Зеленського, і без того цікава зустріч Блаженнішого Епіфанія з Юлією Тимошенко, яка має досить добрі стосунки з паном Аваковим, в цьому контексті набуває нових барв.
#церковнаборотьба
Ось тепер і офіційно. Як ми і казали вчора у нашому пості, начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький звернувся до Арсена Борисовича Авакова за допомогою. Відповідний відкритий лист оприлюднено сьогодні на Фейсбук-сторінці чиновника.
"Насторожує той факт, що розгляд поліцією Вінниччини заяв з боку представників ПЦУ щодо провокативних дій священників та вірян УПЦ (в єдності з Московським патріархатом), фактів побиття ними та недопуску у храми членів релігійни громад ПЦУ списуються до справи (за ст. 356 КК України відносно Салецького, як посадової особи, що здійснила реєстраційні дії - прим. Churcher). Такі дії мають ознаки системності та упередженості і можуть кваліфікуватися як пряму та опосередковану підтримку конкретної релігійної організації УПЦ (в єдності з Московським патріархатом)," -- пише він.
Чи справді министр внутрішних справ має давати оцінку ситуації, якою вже займається суд? Чи справді Вінницький міський суд чимось гірший за, наприклад, Львівський апеляційний господарський суд, що днями зобов’язав московських попів звільнити приміщення церкви дітсадочку? Самотужки з цією справою не впорається?
Пишіть Ваші думки на нашу пошту churcher@protonmail.com.
Між тим, зазначимо, що на наш погляд, враховуючи ніабиякі політичні пристрасті навколо питання ПЦУ та неоднозначне ставлення громадян до останніх зовнішньополітичних кроків Зеленського, і без того цікава зустріч Блаженнішого Епіфанія з Юлією Тимошенко, яка має досить добрі стосунки з паном Аваковим, в цьому контексті набуває нових барв.
Щодо візиту митрополита Епіфанія в США
#церковнаборотьба #пцу #митрополит_епіфаній
Про це чомусь не пишуть на офіційних ресурсах ПЦУ, але Churcher вважає цю зустріч важливою,на нашу думку, вона заслуговує висвітлення не лише у телеграмі, а ще й у ЗМІ.
У той самий день, коли Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію в США вручали почесну нагороду Афінагора з прав людини, він таки знайшов час зустрітися із делегацією Вікаріату УПЦ в США та Канаді. Йдеться про колишній вікаріат УПЦ КП, для якого Фанар наприкінці липня зробив виключення, дозволивши увійти до складу ПЦУ – втім, як і у випадку зі статусом патріархату, лише згодом.
Примітно, що попри те, що на сайті ПЦУ згадується тільки про вікаріат для румунів, голова Свято-Троїцької парафії Іван Яресько, рідний брат усім відомої екс-міністерки Наталії Яресько, у своєму повідомленні вже прирахував Вікаріат УПЦ в США та Канаді до ПЦУ.
Представникі цієї спільноти, зокрема Іван Яресько зі своєю матінкою Марією та отець Анатолій Бесараб, також були присутні на інших заходах за участю голови ПЦУ та архієпископа Американського Елпідофора – як на його зустрічі з українською громадою Нью-Йорка, під час котрої відбулася презентація «Митрополичого Фонду», так і на урочистій церемонії нагородження.
Також показово, що 20 жовтня з предстоятелем ПЦУ співслужив не тільки архієпископ Елпідофор, а ще й першоієрарх УПЦ США (Вселенського патріархату) Антоній Щерба. Це може свідчити про те, що суперечки між ними щодо юрисдикційної приналежності Вікаріату наразі немає.
А якщо так, то для патріарха Філарета загроза втратити колишні американські парафії виглядає дуже реальною. І все це відбувається за сприянням колишніх друзів Київського Патріархату – Яресько і друга Порошенка Мацоли … Напевно, завдяки їх спільним зв’язкам із Порошенком, Епіфаній забув про те, що вони колись допомагали його сьогоднішньому супротивнику - колишньому вчителю. Це й недивно - люди, які не вміють тримати ніс за вітром і міняти пріоритети, в політиці та бізнесі не затримуються...
#церковнаборотьба #пцу #митрополит_епіфаній
Про це чомусь не пишуть на офіційних ресурсах ПЦУ, але Churcher вважає цю зустріч важливою,на нашу думку, вона заслуговує висвітлення не лише у телеграмі, а ще й у ЗМІ.
У той самий день, коли Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію в США вручали почесну нагороду Афінагора з прав людини, він таки знайшов час зустрітися із делегацією Вікаріату УПЦ в США та Канаді. Йдеться про колишній вікаріат УПЦ КП, для якого Фанар наприкінці липня зробив виключення, дозволивши увійти до складу ПЦУ – втім, як і у випадку зі статусом патріархату, лише згодом.
Примітно, що попри те, що на сайті ПЦУ згадується тільки про вікаріат для румунів, голова Свято-Троїцької парафії Іван Яресько, рідний брат усім відомої екс-міністерки Наталії Яресько, у своєму повідомленні вже прирахував Вікаріат УПЦ в США та Канаді до ПЦУ.
Представникі цієї спільноти, зокрема Іван Яресько зі своєю матінкою Марією та отець Анатолій Бесараб, також були присутні на інших заходах за участю голови ПЦУ та архієпископа Американського Елпідофора – як на його зустрічі з українською громадою Нью-Йорка, під час котрої відбулася презентація «Митрополичого Фонду», так і на урочистій церемонії нагородження.
Також показово, що 20 жовтня з предстоятелем ПЦУ співслужив не тільки архієпископ Елпідофор, а ще й першоієрарх УПЦ США (Вселенського патріархату) Антоній Щерба. Це може свідчити про те, що суперечки між ними щодо юрисдикційної приналежності Вікаріату наразі немає.
А якщо так, то для патріарха Філарета загроза втратити колишні американські парафії виглядає дуже реальною. І все це відбувається за сприянням колишніх друзів Київського Патріархату – Яресько і друга Порошенка Мацоли … Напевно, завдяки їх спільним зв’язкам із Порошенком, Епіфаній забув про те, що вони колись допомагали його сьогоднішньому супротивнику - колишньому вчителю. Це й недивно - люди, які не вміють тримати ніс за вітром і міняти пріоритети, в політиці та бізнесі не затримуються...
Мабуть, перше звернення Churcher до очільника РПЦвУ
#церковнаборотьба #інсайдиChurcher
Нам тут шепнули, що «розкольник» Патріарх Філарет настільки популярний на Донбасі, що до його прес-служби знову звертаються з проханнями змінити священника на парафії РПЦвУ. Йдеться про Свято-Іоанно-Богословську громаду села Нижньотепле, що знаходиться на окупованій частині Луганської області, поруч з українсько-російським кордоном. Місцеві вірники звинувачують отця Олександра Самохіна у тому, що він робить зауваження бабусям, як правильно хреститися, прибрав із храму лави та стільці й навіть вимагає гроші за поховання. Він також звільнив помічника диякона та багатьох півчих через їхню відсутність на вечерні тоді, коли вони мали бути на своїх мирських роботах. Кажуть, попередній священик, отець Василь Місяйло був набагато кращим.
Тобто, люди справді страждають. Але навряд чи Патріарх Філарет зможе їм чимось допомогти, бо УПЦ КП на окупованій території майже немає, до того ж, звертаються віряни чомусь не до патріарха Філарета, а до Владики Онуфрія. Отже, виправляємо помилку та перенаправляємо цю інформацію до предстоятеля РПЦвУ.
Ваше Блаженство, якщо ваші клірики не можуть дати собі ради, зверніть, будь ласка увагу на ваших віруючих, допоможіть їм! Адже вони мало того що терплять від окупантів – навіть змінити юрисдикцію не можуть.
#церковнаборотьба #інсайдиChurcher
Нам тут шепнули, що «розкольник» Патріарх Філарет настільки популярний на Донбасі, що до його прес-служби знову звертаються з проханнями змінити священника на парафії РПЦвУ. Йдеться про Свято-Іоанно-Богословську громаду села Нижньотепле, що знаходиться на окупованій частині Луганської області, поруч з українсько-російським кордоном. Місцеві вірники звинувачують отця Олександра Самохіна у тому, що він робить зауваження бабусям, як правильно хреститися, прибрав із храму лави та стільці й навіть вимагає гроші за поховання. Він також звільнив помічника диякона та багатьох півчих через їхню відсутність на вечерні тоді, коли вони мали бути на своїх мирських роботах. Кажуть, попередній священик, отець Василь Місяйло був набагато кращим.
Тобто, люди справді страждають. Але навряд чи Патріарх Філарет зможе їм чимось допомогти, бо УПЦ КП на окупованій території майже немає, до того ж, звертаються віряни чомусь не до патріарха Філарета, а до Владики Онуфрія. Отже, виправляємо помилку та перенаправляємо цю інформацію до предстоятеля РПЦвУ.
Ваше Блаженство, якщо ваші клірики не можуть дати собі ради, зверніть, будь ласка увагу на ваших віруючих, допоможіть їм! Адже вони мало того що терплять від окупантів – навіть змінити юрисдикцію не можуть.
Що відбувалося в цьому тижні
#пцу #церковнаборотьба #митрополит_епіфаній #угкц
Щодо візиту митрополита Епіфанія. Про офіційні американські зустрічі ми вже писали, а ось про церковні аспекти ще ні. Крім протокольних заходів були ще й богослужіння, на яких Предстоятель ПЦУ співслужив з архієпископом Елпідофором, митрополитами Ієрапольським Антонієм, Атлантським Алексієм, Сан-Францискським Герасимом, архієпископом Памфілійським Даниїлом, єпископом Медейським Апостолом. Співслужив від української церкви, та взагалі супроводжував, незмінний архієпископ Євстратій (Зоря). Це співслужіння – не просто символ єднання з Матір’ю – Церквою, а ще й великий жест від Константинополю. Хто ще рік тому міг собі помислити, що Епіфаній зможе очолити Божественну літургію у кафедральному храмі Грецької православної архієпископії Америки, при тому ще й вести свою частину служби українською? А один з тих, хто готував проект автокефалії України з боку Фанара буде йому співслужити? Також митрополит Епіфаній звершив дияконську хіротонію над іподияконом Георгієм Казулісом, що з боку Константинополя можна розцінювати як «ще один подарунок». Це насправді незвичайна подія, яка має велике значення.
Маємо лише одне запитання, яке твердимо вже котрий місяць. Владико, ви декілька разів піднімали політичні питання, наприклад, війни на Донбасі, яка, природно є дужо болячою темою для українців, але що все ж таки буде з нашими парафіями за кордоном? Чи ви домовилися, щоб ПЦУ їх окормляла? Чи це так й залишилося невирішеним?
Щодо Салецького. За нього "вписався" Мінкульт, тому все пройшло досить швидко. Завдяки цьому створено прецедент, прогнозуємо, що більше чиновників, які допомагають ПЦУ, ніхто чіпати не буде. Андрій Юраш та його департамент знову показали, що незважаючи на втрату Порошенком президентського крісла, вони все одно залишаються потужною силою в релігійно-політичному житті України.
Щодо Італійського Екзархату УГКЦ. Зараз ситуація склалася таким чином, що, по суті, українці не мають жодного храму у власності в Італії. Єпископ Діонісій Ляхович, якого 5 вересня призначено Екзархом, вважає, що перш-на-перш треба вирішити якраз це питання. Ми із цим згодні, бо ця відсутність храмів на 146 громад – проблема, яку треба вирішувати. Не можемо спрогнозувати, як все буде відбуватися з фінансової точки зору (про це можна почитати тут), але із точки зору духовного опікування все буде гаразд. Не зважаючи на те, що Владика Діонісій за пару років збирається на емеритуру, узявся за розвиток Екзархату з ентузіазмом молодого. Як нам нещодавно шепнули, він підготував багатосторінкову програму розвитку Італійського Екзархату, описуючи духовні та матеріальні (в питаннях храмової нерухомості) аспекти. Програму передано Блаженнішому Святославу, який її немовби схвалив.
Що тут можна сказати? Лише побажати успіхів.
#пцу #церковнаборотьба #митрополит_епіфаній #угкц
Щодо візиту митрополита Епіфанія. Про офіційні американські зустрічі ми вже писали, а ось про церковні аспекти ще ні. Крім протокольних заходів були ще й богослужіння, на яких Предстоятель ПЦУ співслужив з архієпископом Елпідофором, митрополитами Ієрапольським Антонієм, Атлантським Алексієм, Сан-Францискським Герасимом, архієпископом Памфілійським Даниїлом, єпископом Медейським Апостолом. Співслужив від української церкви, та взагалі супроводжував, незмінний архієпископ Євстратій (Зоря). Це співслужіння – не просто символ єднання з Матір’ю – Церквою, а ще й великий жест від Константинополю. Хто ще рік тому міг собі помислити, що Епіфаній зможе очолити Божественну літургію у кафедральному храмі Грецької православної архієпископії Америки, при тому ще й вести свою частину служби українською? А один з тих, хто готував проект автокефалії України з боку Фанара буде йому співслужити? Також митрополит Епіфаній звершив дияконську хіротонію над іподияконом Георгієм Казулісом, що з боку Константинополя можна розцінювати як «ще один подарунок». Це насправді незвичайна подія, яка має велике значення.
Маємо лише одне запитання, яке твердимо вже котрий місяць. Владико, ви декілька разів піднімали політичні питання, наприклад, війни на Донбасі, яка, природно є дужо болячою темою для українців, але що все ж таки буде з нашими парафіями за кордоном? Чи ви домовилися, щоб ПЦУ їх окормляла? Чи це так й залишилося невирішеним?
Щодо Салецького. За нього "вписався" Мінкульт, тому все пройшло досить швидко. Завдяки цьому створено прецедент, прогнозуємо, що більше чиновників, які допомагають ПЦУ, ніхто чіпати не буде. Андрій Юраш та його департамент знову показали, що незважаючи на втрату Порошенком президентського крісла, вони все одно залишаються потужною силою в релігійно-політичному житті України.
Щодо Італійського Екзархату УГКЦ. Зараз ситуація склалася таким чином, що, по суті, українці не мають жодного храму у власності в Італії. Єпископ Діонісій Ляхович, якого 5 вересня призначено Екзархом, вважає, що перш-на-перш треба вирішити якраз це питання. Ми із цим згодні, бо ця відсутність храмів на 146 громад – проблема, яку треба вирішувати. Не можемо спрогнозувати, як все буде відбуватися з фінансової точки зору (про це можна почитати тут), але із точки зору духовного опікування все буде гаразд. Не зважаючи на те, що Владика Діонісій за пару років збирається на емеритуру, узявся за розвиток Екзархату з ентузіазмом молодого. Як нам нещодавно шепнули, він підготував багатосторінкову програму розвитку Італійського Екзархату, описуючи духовні та матеріальні (в питаннях храмової нерухомості) аспекти. Програму передано Блаженнішому Святославу, який її немовби схвалив.
Що тут можна сказати? Лише побажати успіхів.
Цукеркове-ковбасне супроводження паломницьких візитів
#пцу #митрополит_епіфаній #інсайдиChurcher
Тут до святинь центральної Греції з 9-го по 15 листопада збирається їхати паломницька група, яку очолять митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький) разом з митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Вішневським Олександром (Драбинком). Але цікава ця поїздка навіть не тим, що її очолюють ієрархи ПЦУ, які передусім будуть вирішувати певні моменти міжнародного спілкування новоствореної церкви, а тим, хто з ними збирається їхати.
Випадковий збіг, або ні, але водночас з ієрархами в Елладі перебуватимуть: Іван Марусан – головний технолог ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика», що належить корпорації «Рошен», і Людмила Хіхлач – засновниця двох ТОВів, які займаються виробництвом м’ясних продуктів та оптовою торгівлею.
Наскільки відомо Churcher, вони оформляли квітки на літак за допомогою той самої єпархії, яку очолює митрополит Симеон. Що це є, бажання церковників перед Різдвяним постом поїсти цукерок та ковбасок з рук функціонерів досить великих підприємств Вінниччини, або лише подякувати їм за підтримку, познайомивши з поважними грецькими ієрархами, та обговорити будь-які нові фінансові питання?
Ми чомусь вважаємо, що другий варіант виглядає реалістичніше, а Ви?
#пцу #митрополит_епіфаній #інсайдиChurcher
Тут до святинь центральної Греції з 9-го по 15 листопада збирається їхати паломницька група, яку очолять митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький) разом з митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Вішневським Олександром (Драбинком). Але цікава ця поїздка навіть не тим, що її очолюють ієрархи ПЦУ, які передусім будуть вирішувати певні моменти міжнародного спілкування новоствореної церкви, а тим, хто з ними збирається їхати.
Випадковий збіг, або ні, але водночас з ієрархами в Елладі перебуватимуть: Іван Марусан – головний технолог ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика», що належить корпорації «Рошен», і Людмила Хіхлач – засновниця двох ТОВів, які займаються виробництвом м’ясних продуктів та оптовою торгівлею.
Наскільки відомо Churcher, вони оформляли квітки на літак за допомогою той самої єпархії, яку очолює митрополит Симеон. Що це є, бажання церковників перед Різдвяним постом поїсти цукерок та ковбасок з рук функціонерів досить великих підприємств Вінниччини, або лише подякувати їм за підтримку, познайомивши з поважними грецькими ієрархами, та обговорити будь-які нові фінансові питання?
Ми чомусь вважаємо, що другий варіант виглядає реалістичніше, а Ви?
Колишні представники БПП + МП = ?
#угкц #церковнаборотьба #відчитачів
Нам тут на пошту підкинули цікавих сюжетів львівського інформаційного агентства "Діло". Якщо хтось не бачив, тут редакція пише про те, як РПЦвУ використає зв’язки з місцевими владоможцями, завдяки чому місцевий митрополит Львівський і Галицький Філарет (Кучеров) розпоряджується дорогими квартирами у центрі Львова та в новобудові на вул. Олени Степанівни, а сам мешкає в особняку на вулиці Пасічній, який йому абсолютно безкоштовно передав у користування голова Жовківської райради Роман Горбань.
Сам Горбань, судячи за його декларацією , вельми заможна людина, яка може собі дозволити безкоштовно віддавати московським попам особняки та взагалі не пам’ятати про те, скільки його "друзі" там мешкають. Радимо почитати повністю, дужо цікавий матеріал. Перша частина тут, а друга тут.
До речі, поки писали пост, пригадали, що про щось подібне ми говорили півроку тому. Сусідня Івано-Франківська область, УГКЦ, протоієрей Михайло Клапків. Спокійно придбав собі АУДІ А5 та скромний будиночок у 300 кв.м. з басейном. Але "заощадити" церковні гроші це одне, а здружитися з представниками влади та жити за дарма це зовсім інше. Новий рівень, так скажемо.
Майже забули – Горбань ж балотувався від БПП.
Ну, що тут можна сказати? "Армія. Мова. Віра." – це, дійсно, добре, але московські друзі – це московські друзі…
#угкц #церковнаборотьба #відчитачів
Нам тут на пошту підкинули цікавих сюжетів львівського інформаційного агентства "Діло". Якщо хтось не бачив, тут редакція пише про те, як РПЦвУ використає зв’язки з місцевими владоможцями, завдяки чому місцевий митрополит Львівський і Галицький Філарет (Кучеров) розпоряджується дорогими квартирами у центрі Львова та в новобудові на вул. Олени Степанівни, а сам мешкає в особняку на вулиці Пасічній, який йому абсолютно безкоштовно передав у користування голова Жовківської райради Роман Горбань.
Сам Горбань, судячи за його декларацією , вельми заможна людина, яка може собі дозволити безкоштовно віддавати московським попам особняки та взагалі не пам’ятати про те, скільки його "друзі" там мешкають. Радимо почитати повністю, дужо цікавий матеріал. Перша частина тут, а друга тут.
До речі, поки писали пост, пригадали, що про щось подібне ми говорили півроку тому. Сусідня Івано-Франківська область, УГКЦ, протоієрей Михайло Клапків. Спокійно придбав собі АУДІ А5 та скромний будиночок у 300 кв.м. з басейном. Але "заощадити" церковні гроші це одне, а здружитися з представниками влади та жити за дарма це зовсім інше. Новий рівень, так скажемо.
Майже забули – Горбань ж балотувався від БПП.
Ну, що тут можна сказати? "Армія. Мова. Віра." – це, дійсно, добре, але московські друзі – це московські друзі…
Знову УГКЦ, знову проблеми із закордонними парафіями…
#УГКЦ #інсайдиChurcher #відчитачів
Чи ви пам’ятаєте про священика УГКЦ в Іспанії, який займався рекетом, нелегальним бізнесом і намагався всіляко залякати своїх парафіян?
Ми щиро сподівалися, що після публікацій(1, 2) на каналі та у ЗМІ він зупиниться і все ж таки згадає, що він служить Богові, а не власній кишені. Виявилося, що ні, цей персонаж вважає себе недоторканним. До нас знову звернулися парафіяни, які вже не можуть витримати його знущань та нахабної поведінки. Люди вже відверто пишуть, що йдуть до храму "зі сльозами на очах", бо жодного задоволення від спілкування з таким священиком не відчувають. Лише Віра та бажання відчути Глас Божий допомагає їм переборювати себе та йти на молитву. Ось тільки переборювати себе зовсім не легко, тим більше, коли Савчук усім говорить, що його підтримує особисто "секретар патріарха". Невже о. Олег Олекса? Тільки це може пояснити таку неадекватну поведінку та впевненість у власній безкарності. Але все ж таки хочемо вірити, що це не так.
Скільки цей абсурд ще буде тривати? Після наших постів, цей "отець" Дмитро знову накричав на своїх парафіян, а його синочок, який допомагає татові виконувати незаконне перевезення продуктів з України, навіть декілька тижнів стежив за нашим каналом. Напевно погано стежив та не зрозумів нашої мети, ми показуємо не те, як ТРЕБА робити, а навпаки намагаємося показати, як робити НЕ МОЖНА. Нам вже набридло писати про те, що УГКЦ не може порадити зі своїми закордонними парафіями. Ми не хочемо знову звинувачувати архієпископа Святослава та його оточення в тому, що вони байдужі до проблем українців поза межами України, але як ще ми можемо донести, що пора все ж таки щось з цим Савчуком робити…
Найпоганіше те, що ієрархи УГКЦ про цю ситуацію знають… нам відомо, що багато людей з оточення Святослава періодично нас читають, а сам голова греко-католиків в курсі про те, що ми пишемо.
У чому тоді проблема?
#УГКЦ #інсайдиChurcher #відчитачів
Чи ви пам’ятаєте про священика УГКЦ в Іспанії, який займався рекетом, нелегальним бізнесом і намагався всіляко залякати своїх парафіян?
Ми щиро сподівалися, що після публікацій(1, 2) на каналі та у ЗМІ він зупиниться і все ж таки згадає, що він служить Богові, а не власній кишені. Виявилося, що ні, цей персонаж вважає себе недоторканним. До нас знову звернулися парафіяни, які вже не можуть витримати його знущань та нахабної поведінки. Люди вже відверто пишуть, що йдуть до храму "зі сльозами на очах", бо жодного задоволення від спілкування з таким священиком не відчувають. Лише Віра та бажання відчути Глас Божий допомагає їм переборювати себе та йти на молитву. Ось тільки переборювати себе зовсім не легко, тим більше, коли Савчук усім говорить, що його підтримує особисто "секретар патріарха". Невже о. Олег Олекса? Тільки це може пояснити таку неадекватну поведінку та впевненість у власній безкарності. Але все ж таки хочемо вірити, що це не так.
Скільки цей абсурд ще буде тривати? Після наших постів, цей "отець" Дмитро знову накричав на своїх парафіян, а його синочок, який допомагає татові виконувати незаконне перевезення продуктів з України, навіть декілька тижнів стежив за нашим каналом. Напевно погано стежив та не зрозумів нашої мети, ми показуємо не те, як ТРЕБА робити, а навпаки намагаємося показати, як робити НЕ МОЖНА. Нам вже набридло писати про те, що УГКЦ не може порадити зі своїми закордонними парафіями. Ми не хочемо знову звинувачувати архієпископа Святослава та його оточення в тому, що вони байдужі до проблем українців поза межами України, але як ще ми можемо донести, що пора все ж таки щось з цим Савчуком робити…
Найпоганіше те, що ієрархи УГКЦ про цю ситуацію знають… нам відомо, що багато людей з оточення Святослава періодично нас читають, а сам голова греко-католиків в курсі про те, що ми пишемо.
У чому тоді проблема?
