"Здається, у мене депресія". Як зрозуміти, що мені потрібна допомога?

Депресія — серйозний стан, який впливає на здоров'я та якість життя. Часто перші ознаки депресії недооцінюють. Проте це не той стан, який мине сам собою або який можна перетерпіти за допомогою заспокійливих.

📌 Депресію потрібно лікувати, адже без належної підтримки вона сприятиме розвитку інших хвороб і загрозливих станів.

Не менш важливо — вчасно її розпізнати та звернутися до фахівця/чині. Спільно з громадською спілкою "Твій сімейний лікар" ділимося простим профілактичним тестом, який допоможе правильно оцінити твій стан і виявити можливі ризики.

Дивись картинки та, за бажання, ділись результатами 👇

📌 І пам’ятай — якщо ти спостерігаєш у себе ознаки депресії, не відкладай візит до лікаря/ки. Сімейному/ій лікарю/ці легше встановити з тобою довірливі стосунки, підтримати та направити тебе на відповідне лікування.

#ментальне

Бережи себе ❤️

“Давай завтра?” або чому ми так любимо прокрастинувати

Цей текст ризикував взагалі не побачити світ. Але бажання розказати про прокрастинацію всім, кого турбує ця проблема, переважило її саму. Тому спільно з психологинею Наталією Велковою з’ясовуємо, як виникає прокрастинація та чому так просто їй піддатися.

📌 Ось кілька ознак, які можуть сигналізувати, що ти прокрастинуєш:
— відкладаєш задачу на завтра/пізніше/колись, навіть якщо її потрібно виконати вже зараз;
— уникаєш виконувати задачу, натомість робиш щось інше (прибираєш, перевіряєш месенджери чи соцмережі, займаєшся чимось дрібним і неважливим);
— забуваєш про задачу, запізнюєшся на зустріч, вдаєш, що задачі ніколи й не існувало (так звана “прихована прокрастинація”). Став 🔥, якщо впізнав/ла себе.

Прокрастинація буває різною залежно від причин, через які вона розвивається. Найчастіше вона викликана страхом (“у мене не вийде виконати задачу”, “хтось буде мене засуджувати”, “я не впораюсь вчасно” тощо) або злістю (“я взагалі не повинна це робити», «чому саме на мене повісили цю задачу?!”).

📌 Чи пов’язана прокрастинація з перфекціонізмом?
Перфекціонізм може бути її причиною. У такому разі прокрастинація дає змогу людині не відчувати неприємних емоцій через можливі складнощі, невдачі чи невідповідний до власних очікувань результат. Перфекціонізм — це “зробити ідеально або ніяк”.

У повному матеріалі та стисло на інфографіках знайдеш рекомендації, як запобігти прокрастинації та як відрізнити цей стан від звичайних лінощів 😉

#Ментальне

Бережи себе ❤️

“Мені потрібна психологічна допомога, але я не знаю, до кого звернутись”.

Знайома ситуація? Спільно з психологинею Богданою Валігурою з’ясовували різницю між психологом, психотерапевтом і психіатром, а також на що звертати увагу при першій взаємодії зі спеціалістом/кою.

Важливо пам’ятати — щоб знайти "свого" психолога може знадобитися час і спроби. Тож варто бути готовими і розуміти свій запит. А також слід чітко розрізняти, консультація якого саме фахівця/чині вам потрібна.

📌 Психолог — має вищу психологічну або медичну освіту (медична психологія), консультує та проводить психологічну корекцію психічно здорових людей.

Може допомогти з такими запитами:
— проблеми у прийнятті рішень;
— особистий розвиток;
— формування певних навичок, як-от відстоювання точки зору та нормальної реакції на критику, керування стресом тощо.

Психолог не виписує ліки та не ставить діагнози!

📌 Психотерапевт — має вищу психологічну або медичну освіту та пройшов/ла курс навчання й акредитації у певному методі психотерапії.
Не виписує ліки та не ставить діагнози!

Коли звертатись? Якщо ти не відчуваєш, що живеш повноцінним життям. Не можеш самостійно дати раду з життєвими, емоційними або психічними проблемами. Також до психотерапевта тебе можуть скерувати інші фахівці/чині.

📌 Психіатр — лікар/ка зі спеціальністю “психіатрія”. Тільки психіатр/иня може ставити діагнози та призначати ліки. Зокрема, психіатр працює з людьми, які мають розлади настрою, тривожні, депресивні розлади тощо.

До психіатра/ині однозначно мають скерувати інші спеціалісти/ки.

У повному матеріалі розповідаємо більше про ефективні напрямки психотерапії та як обрати той, який підійде саме тобі. Читай і ділись із близькими. Адже підтримувати психологічне здоров’я важливо. Зокрема зараз, у час війни, коли ворог щодня нас атакує, залякує та  шантажує. Якщо відчуваєш, що тобі потрібна психологічна допомога, не зволікай і звернись до доказового фахівця.

#ментальне

Бережи себе ❤️

5 кроків, як впоратися з раптовим нападом тривоги

Тремтіння, запаморочення, підвищене серцебиття, панічні думки "я не знаю, що зараз робити!" — все це може бути симптомами раптового нападу тривоги. То що ж робити в такому випадку? Лови свіжий матеріал, який допоможе поглянути на свій стан по-інакшому.

Це перший матеріал про ментальне здоров’я з серії, яку ми робимо спільно з експертами/ками Центру когнітивно-поведінкової терапії. У ній будемо розповідати про різні психічні стани, як-от панічні атаки, розлади уваги, емоційну відстороненість, страхи та багато іншого. Слідкуй і поширюй доказові поради.

У коментарях можеш залишити питання/теми, про які ти хотів/ла б дізнатися більше👇 А тепер повернімося до раптового нападу тривоги.

📌 Головний момент — за реальної загрози позбавлятись від тривоги не варто. Це природна реакція, яку можна використати на користь. Наприклад, як мотивацію для заходів безпеки.

— вивчи свою тривогу: спробуй назвати/означити, що саме з тобою зараз відбувається: “я тривожуся, тому що…”. Відчуття в тілі, пов'язані з тривогою, не несуть небезпеки самі по собі.

— об’єктивно оціни реальність: часто ми посилюємо власну тривожність тим, що катастрофізуємо події, які з нами відбуваються чи відбудуться. На інфографіках залишаємо питання, які допоможуть перевірити думки-катастрофізації на відповідність фактам.

— зустрінься зі страхами: уникання часто заважає нам дізнатися, що частина ситуацій, які викликають тривогу, не такі небезпечні, як нам здається.

— скористайся тривогою, щоб розв'язати проблему. Постав собі питання: “чи можу я зараз щось зробити, щоб убезпечити себе, розв'язати проблему, щодо якої сигналізує тривога?” Якщо так, то першочерговим завданням є діяти, а не переживати чи уникати.

— розглянь релаксацію як базову навичку самодопомоги.

Детальніше читай у повному матеріалі. І не забувай залишати теми/питання, які тебе турбують у коментарях. Для нас важливо почути тебе, щоб надалі розкривати теми, як будуть найбільш корисними для тебе.

#ментальне

Бережи себе ❤️

“Я нічого не відчуваю”: що таке емоційна відстороненість та як повернути собі здатність відчувати?

Тобі важко побудувати та зберегти стосунки, непросто проявляти емоції або навіть їх розпізнавати в людях, ти почуваєшся відірваним/ою від інших. Ці ознаки можуть вказувати на дві речі — або ти Шелдон Купер 😉, або у тебе розвивається емоційна відстороненість.

Що це та як зарадити розвитку такого стану розповідаємо в свіжому матеріалі від експерток Центру когнітивно-поведінкової терапії. Повний текст залишаємо тут.

📌 Емоційна відстороненість — це нездатність або небажання взаємодіяти з собою чи іншими на емоційному рівні.

Це може статись через різні причини:
— негативний досвід, як-от насильство, нехтування чи травму;
— психічні захворювання та/або приймання певних ліків;
— особистий вибір — як спосіб упоратися зі стресом, тривогою або порушенням меж;
— переживання актуальних ситуацій чи подій, пов'язаних із дуже сильним стресом.

Протилежністю емоційної відстороненості є емоційний зв’язок. Відчуття зв’язку з кимось іншим — другом або подругою, партнером/кою, батьком або матір’ю тощо означає глибоке почуття близькості.  А вміння емоційно спілкуватися з іншими є ознакою емоційних змін та зрілості.

Дивись інфографіки та зберігай, які є способи впоратися з емоційною відстороненістю — від практики майндфулнес та улюбленого хобі до професійної допомоги.

#ментальне

Бережи себе ❤️

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) — чи дійсно це тільки дитяча проблема?

Досі наука не має чіткого наукового розуміння, що саме викликає РДУГ. Загалом вважають, що цей розлад є наслідком поєднання генетичної схильності, впливу факторів навколишнього середовища та незначних відмінностей у тому, як влаштований мозок.

Продовжуємо говорити про ментальне здоров’я спільно з експертами Центру когнітивно-поведінкової терапії. Сьогодні розглянемо, що таке РДУГ, як розлад проявляється у дорослих та які є способи собі допомогти.

📌 Повний текст — традиційно публікуємо на сайті "Бережи себе". Читай і ділись із близькими.

Оскільки РДУГ є розладом розвитку, він не може розвинутися в дорослих без прояву в дитинстві. При цьому в дорослих розлад має тенденцію проявлятися менш помітно. На інфографіках залишаємо перелік симптомів РДУГ у дорослих, зокрема йдеться про проблеми з уважністю, ознаки імпульсивності та надмірної активності.

📌 Впоратися з проявами РДУГ можна самостійно. Намагайся дотримуватися таких рекомендацій:
— регулярна фізична активність та збалансоване харчування;
— сприятливе робоче середовище та здоровий сон;
— працюй зі стосунками — розвивай взаємодію з людьми, які розуміють твою роботу з РДУГ і підтримують;
— чітко організуй свій час — установлюй терміни для всього, навіть для, здавалося б, невеликих завдань;
— практикуй майндфулнес — сприйняття себе тут і зараз. Спробуй медитувати протягом короткого проміжку часу та збільшуй час, коли тобі стане комфортніше.

Детальніше, як собі допомогти, читай тут.

Якщо ти відчуваєш, що самостійно не можеш впоратись із проявами РДУГ, це тобі заважає й турбує, ніколи не пізно звернутися по допомогу до фахівця/чині.

#ментальне

Бережи себе ❤️

Як розпізнати депресію та до кого звертатися по допомогу?

Почувши слово “депресія”, багато людей одразу згадують осінню нудьгу й щиро дивуються, чому хтось не може місяцями та навіть роками впоратися з цим. Мовляв, просто ж треба більше на свіжому повітрі бувати або більше працювати, а не страждати.

Важливо розуміти, що депресія — це не просто поганий настрій або "позиція жертви", а важке та небезпечне для життя захворювання. Більше про те, як розпізнати хворобу та що впливає на її розвиток, розповідаємо спільно з психологинею Богданою Валігурою в матеріалі.

📌 Довідник діагностичних критеріїв DSM-5 визначає такі симптоми великого депресивного розладу:

— Пригнічений настрій упродовж переважної частини дня, протягом двох тижнів підряд.
— Помітно знижена зацікавленість або задоволеність від усіх або майже всіх видів діяльності.
— Значна втрата або набір ваги без зусиль. Різка зміна апетиту.
— Прояви безсоння або сонливості майже щодня.
— Психомоторне збудження або, навпаки, загальмованість.
— Щоденна втома та/або втрата енергії.
— Почуття нікчемності та/або надмірної чи недоречної провини.
— Зниження здатності мислити чи зосереджуватися, нерішучість.
— Думки про смерть без конкретного плану або спроба чи конкретний план самогубства.

Якщо ти помітив/ла в себе 5 і більше пунктів зі списку вище, що тривають понад 2 тижні та супроводжуються пригніченим настроєм та/або втратою зацікавленості чи задоволення, — пройди фахову діагностику.

У повному матеріалі на сайті розповідаємо про те, чому ми хворіємо на депресію, що робити, якщо ти підозрюєш у себе це захворювання та до кого звертатися по допомогу. І пам’ятай: до 80% пацієнтів/ок із депресією одужують за умови ефективного доказового лікування.

#Ментальне

Бережи себе ❤️

Що таке схема-терапія та як це працює?

Схема-терапія була розроблена психологом Джеффрі Янгом в Університеті Пенсільванії, де він проходив докторантуру разом із Аароном Беком — засновником когнітивної терапії.

Янг визнав, що деяким людям важко отримати користь від стандартної когнітивної терапії. До того ж він зафіксував, що ці люди також мають хронічні та дезадаптивні моделі мислення та поведінки. Тому Янг розробляв способи, як допомогти клієнтам ідентифікувати та змінити їхні шаблони реакцій або Схеми.

Дезадаптивні схеми, на яких зосереджуються терапевти, — це моделі некорисних реакцій (думка, емоція, імпульс до дії), які мають корені в ранньому дитинстві та застосовуються людиною в дорослому віці. Ці моделі створюють перешкоди для досягнення цілей та задоволення власних потреб.

Терапевти/ки допомагають клієнтам/кам визначити та змінити дезадаптивні моделі. Так люди покроково навчаються будувати теплі здорові стосунки та віднаходять почуття власної гідності.

Про те, як працює схема-терапія, з чого вона складається та які є переваги в цього методу, з'ясовуємо спільно з експертами/ками Центру когнітивно-поведінкової терапії у свіжому матеріалі або в короткому форматі на інфографіках. Зберігай та не забувай піклуватися про своє ментальне здоров'я.

#Ментальне

Бережи себе ❤️