❗️Президент підписав прийнятий Верховною Радою закон про гральний бізнес: документ створить корупційні ризики та не може бути реалізований
НАЗК направило Президентові України Володимиру Зеленському листа, у якому висловило свої застереження стосовно закону “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”.
НАЗК наголосило, що попри те, що цей документ спрямований на зменшення корупції, він містить корупційні ризики та фактично не може бути реалізований, оскільки його положення суперечать одне одному.
⛔️ Впровадження закону в такій редакції призведе до появи корупційних схем під час отримання дозвільних документів, зробить неможливою чесну конкуренцію та прозорі правила діяльності у сфері азартних ігор.
👉 У чому суть?
Раніше НАЗК провело антикорупційну експертизу законопроєкту (https://bit.ly/2PIfqcz), виявивши понад два десятки суттєвих корупційних ризиків, серед яких:
🔸 Процедура формування складу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей суперечить Конституції України, а необхідна кількість її членів для ухвалення рішень чітко не визначена.
🔸 Широкі дискреційні повноваження Комісії (можливість діяти на власний розсуд) під час визначення переліку суб’єктів господарювання, що здійснюватимуть сертифікацію та інспектування грального обладнання, можуть призвести до суб’єктивних рішень її членів та формування корупційних практик.
🔸 Запровадження нових дозволів без внесення змін до Закону України «Про перелік дозвільних документів у сфері господарської діяльності» може призвести до зловживань під час здійснення державного нагляду (контролю).
🔸 Підстави для отримання та анулювання ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор чітко не визначені. Через це Комісія зможе зловживати повноваженнями та надавати ліцензії обраним підприємствам.
🔸 Процедура внесення плати за видачу ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор є суперечливою, оскільки передбачає два варіанти її внесення, які виключають один одного. Застосовуючи ці взаємовиключні норми на власний розсуд, Комісія зможе «підігравати» потрібним учасникам ринку.
Крім того, підписаний закон не може бути реалізований з огляду на наявність в його тексті двох взаємовиключних положень:
🔸в одному положенні йдеться про те, що кандидатури для призначення на посади Голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на розгляд Кабінету Міністрів вносить Прем’єр-міністр;
🔸інше положення визначає, що відповідні кандидатури на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Комісією з питань вищого корпусу державної служби за результатами проведення конкурсу.
Після проведення антикорупційної експертизи її результати були надіслані Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради. Про ризики у законопроєкті заявляло і Головне юридичне управління Верховної Ради. Попри це, у проголосованому парламентом у другому читанні тексту не було враховано жодної рекомендації НАЗК.
👉 Що далі?
НАЗК сподівається, що Президент ініціює зміни, які дозволять усунути вказані корупційні ризики та зробити закон можливим для виконання.
#новини #антикор_експертиза
НАЗК направило Президентові України Володимиру Зеленському листа, у якому висловило свої застереження стосовно закону “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”.
НАЗК наголосило, що попри те, що цей документ спрямований на зменшення корупції, він містить корупційні ризики та фактично не може бути реалізований, оскільки його положення суперечать одне одному.
⛔️ Впровадження закону в такій редакції призведе до появи корупційних схем під час отримання дозвільних документів, зробить неможливою чесну конкуренцію та прозорі правила діяльності у сфері азартних ігор.
👉 У чому суть?
Раніше НАЗК провело антикорупційну експертизу законопроєкту (https://bit.ly/2PIfqcz), виявивши понад два десятки суттєвих корупційних ризиків, серед яких:
🔸 Процедура формування складу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей суперечить Конституції України, а необхідна кількість її членів для ухвалення рішень чітко не визначена.
🔸 Широкі дискреційні повноваження Комісії (можливість діяти на власний розсуд) під час визначення переліку суб’єктів господарювання, що здійснюватимуть сертифікацію та інспектування грального обладнання, можуть призвести до суб’єктивних рішень її членів та формування корупційних практик.
🔸 Запровадження нових дозволів без внесення змін до Закону України «Про перелік дозвільних документів у сфері господарської діяльності» може призвести до зловживань під час здійснення державного нагляду (контролю).
🔸 Підстави для отримання та анулювання ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор чітко не визначені. Через це Комісія зможе зловживати повноваженнями та надавати ліцензії обраним підприємствам.
🔸 Процедура внесення плати за видачу ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор є суперечливою, оскільки передбачає два варіанти її внесення, які виключають один одного. Застосовуючи ці взаємовиключні норми на власний розсуд, Комісія зможе «підігравати» потрібним учасникам ринку.
Крім того, підписаний закон не може бути реалізований з огляду на наявність в його тексті двох взаємовиключних положень:
🔸в одному положенні йдеться про те, що кандидатури для призначення на посади Голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на розгляд Кабінету Міністрів вносить Прем’єр-міністр;
🔸інше положення визначає, що відповідні кандидатури на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Комісією з питань вищого корпусу державної служби за результатами проведення конкурсу.
Після проведення антикорупційної експертизи її результати були надіслані Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради. Про ризики у законопроєкті заявляло і Головне юридичне управління Верховної Ради. Попри це, у проголосованому парламентом у другому читанні тексту не було враховано жодної рекомендації НАЗК.
👉 Що далі?
НАЗК сподівається, що Президент ініціює зміни, які дозволять усунути вказані корупційні ризики та зробити закон можливим для виконання.
#новини #антикор_експертиза
🤓 НАЗК виявило корупційні ризики у проєкті закону про колекторську діяльність
❗️У законопроєкті №2133 «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності», покликаному захищати права та інтереси боржників від недобросовісних дій суб’єктів колекторської діяльності, експерти НАЗК виявили низку ризиків, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, зокрема:
🔸 Поняття «прострочена заборгованість» визначено як «не виконане у встановлений строк грошове зобов’язання боржника, що виникло в тому числі з інших підстав, передбачених законодавством України». Таке визначення дозволить колекторам вимагати забороговані кошти навіть у випадках, коли законом встановлено лише судовий порядок їх стягнення.
🔸 Відсутній вичерпний перелік документів, які мають бути подані до органу ліцензування разом із заявою про видачу ліцензії на колекторську діяльність. Це може призвести до створення нерівних умов для юридичних осіб, що мають намір займатися колекторською діяльністю, а також до зловживань службових осіб під час розгляду заяв про видачу ліцензії.
🔸 Не визначено чіткий механізм анулювання ліцензії суб’єкта колекторської діяльності, а саме:
▪️не передбачено чітких вимог до змісту актів перевірок, відповідно до яких можна анулювати ліцензію на колекторську діяльність,
▪️не визначені суб’єкти, що мають право складати такі акти,
▪️не визначені права суб’єктів на оскарження відповідних рішень органу ліцензування.
Це створює корупційні ризики в роботі органу ліцензування під час здійснення ним державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів колекторської діяльності.
🔸 Законопроєкт передбачає, що працівники суб’єктів колекторської діяльності мають бути зареєстрованим за місцем проживання. Це створює невиправдане обмеження для осіб, які проживають не за місцем реєстрації, що не відповідає вимогам Конституції України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Оскільки проєкт закону потребує доопрацювання, НАЗК направила висновок експертизи до відповідного комітету Верховної Ради.
#новини #антикор_експертиза
❗️У законопроєкті №2133 «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності», покликаному захищати права та інтереси боржників від недобросовісних дій суб’єктів колекторської діяльності, експерти НАЗК виявили низку ризиків, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, зокрема:
🔸 Поняття «прострочена заборгованість» визначено як «не виконане у встановлений строк грошове зобов’язання боржника, що виникло в тому числі з інших підстав, передбачених законодавством України». Таке визначення дозволить колекторам вимагати забороговані кошти навіть у випадках, коли законом встановлено лише судовий порядок їх стягнення.
🔸 Відсутній вичерпний перелік документів, які мають бути подані до органу ліцензування разом із заявою про видачу ліцензії на колекторську діяльність. Це може призвести до створення нерівних умов для юридичних осіб, що мають намір займатися колекторською діяльністю, а також до зловживань службових осіб під час розгляду заяв про видачу ліцензії.
🔸 Не визначено чіткий механізм анулювання ліцензії суб’єкта колекторської діяльності, а саме:
▪️не передбачено чітких вимог до змісту актів перевірок, відповідно до яких можна анулювати ліцензію на колекторську діяльність,
▪️не визначені суб’єкти, що мають право складати такі акти,
▪️не визначені права суб’єктів на оскарження відповідних рішень органу ліцензування.
Це створює корупційні ризики в роботі органу ліцензування під час здійснення ним державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів колекторської діяльності.
🔸 Законопроєкт передбачає, що працівники суб’єктів колекторської діяльності мають бути зареєстрованим за місцем проживання. Це створює невиправдане обмеження для осіб, які проживають не за місцем реєстрації, що не відповідає вимогам Конституції України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Оскільки проєкт закону потребує доопрацювання, НАЗК направила висновок експертизи до відповідного комітету Верховної Ради.
#новини #антикор_експертиза
НАЗК провело антикорупційну експертизу проектів актів у сфері публічних закупівель
НАЗК провело антикорупційну експертизу проєкту Закону № 3739, та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва».
Проєкт закону № 3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» пропонує змінити процедуру публічних закупівель для певних груп продукції машинобудування за допомогою локалізації їхнього виробництва.
За проєктом не менше 25 % складових певних продуктів галузі машинобудування мають бути вироблені лише в Україні.
Проте результати антикорупційної експертизи, яку провело НАЗК, засвідчили, що документ містить низку корупціогенних факторів:
1️⃣. Проєкт закону передбачає застосування нецінового критерію в закупівлях машинобудування та преференції для певних виробників.
2️⃣. Нечіткий механізм підтвердження відповідності ступеню локалізації, невизначеність прав та обов’язків суб’єктів, які мають намір підтвердити ступінь локалізації власного виробництва та порядок ухвалення рішень відповідальним органом влади створюють умови для вчинення корупційних правопорушень.
3️⃣. Підтвердження відповідності предмета закупівлі ступеню локалізації є адміністративною послугою, порядок отримання якої має бути врегульовано на законодавчому рівні для мінімізації корупційних ризиків.
Проєкт вказаної постанови Уряду визначає порядок впровадження пілотного проєкту із закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
Правові засади здійснення закупівель визначено законом «Про публічні закупівлі», та всупереч йому постанова визначає низку особливостей цієї процедури. За висновками антикорупційної експертизи проєкт документу містить такі корупціогенні фактори:
1️⃣. Включення до Переліку техніки галузі машинобудування є головною умовою для участі в процедурах закупівлі техніки. За своїм змістом це включення є адміністративною послугою. Процес надання адміністративних послуг може регулюватися лише законами України, а не постановами Кабінету Міністрів.
2️⃣. Проєкт постанови встановлює непрозорий та необґрунтований механізм підтвердження ступеня локалізації Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Цей механізм може бути джерелом корупційного ризику під час прийняття рішення.
Проєкт закону та проєкт постанови в поточній редакції порушують принципи здійснення публічних закупівель та мають бути узгоджені з міжнародно-правовими зобов’язаннями України у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.
НАЗК повідомило про результати експертизи відповідні комітети Верховної Ради та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та надало рекомендації для обов’язкового доопрацювання проєктів документів.
#новини #антикор_експертиза
НАЗК провело антикорупційну експертизу проєкту Закону № 3739, та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва».
Проєкт закону № 3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» пропонує змінити процедуру публічних закупівель для певних груп продукції машинобудування за допомогою локалізації їхнього виробництва.
За проєктом не менше 25 % складових певних продуктів галузі машинобудування мають бути вироблені лише в Україні.
Проте результати антикорупційної експертизи, яку провело НАЗК, засвідчили, що документ містить низку корупціогенних факторів:
1️⃣. Проєкт закону передбачає застосування нецінового критерію в закупівлях машинобудування та преференції для певних виробників.
2️⃣. Нечіткий механізм підтвердження відповідності ступеню локалізації, невизначеність прав та обов’язків суб’єктів, які мають намір підтвердити ступінь локалізації власного виробництва та порядок ухвалення рішень відповідальним органом влади створюють умови для вчинення корупційних правопорушень.
3️⃣. Підтвердження відповідності предмета закупівлі ступеню локалізації є адміністративною послугою, порядок отримання якої має бути врегульовано на законодавчому рівні для мінімізації корупційних ризиків.
Проєкт вказаної постанови Уряду визначає порядок впровадження пілотного проєкту із закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
Правові засади здійснення закупівель визначено законом «Про публічні закупівлі», та всупереч йому постанова визначає низку особливостей цієї процедури. За висновками антикорупційної експертизи проєкт документу містить такі корупціогенні фактори:
1️⃣. Включення до Переліку техніки галузі машинобудування є головною умовою для участі в процедурах закупівлі техніки. За своїм змістом це включення є адміністративною послугою. Процес надання адміністративних послуг може регулюватися лише законами України, а не постановами Кабінету Міністрів.
2️⃣. Проєкт постанови встановлює непрозорий та необґрунтований механізм підтвердження ступеня локалізації Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Цей механізм може бути джерелом корупційного ризику під час прийняття рішення.
Проєкт закону та проєкт постанови в поточній редакції порушують принципи здійснення публічних закупівель та мають бути узгоджені з міжнародно-правовими зобов’язаннями України у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.
НАЗК повідомило про результати експертизи відповідні комітети Верховної Ради та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та надало рекомендації для обов’язкового доопрацювання проєктів документів.
#новини #антикор_експертиза