Elden Ring
Шлях доступності

Спочатку, я хотів назвати нотатку “Шлях спрощення загального дизайну”, але по-перше, це було б “душновато”, а по-друге, це була б неправда, бо дизайн простішим точно не став, а навпаки, загальна режисура Elden Ring і той досвід, який вона формує, в комплексності тільки додав, бо гра одночасно і залишилась тією, яку ми любимо, і стала простішою для менш досвідченого гравця. І тут цікаво подумати: “А як же в них так вийшло?”, в контексті порівняння Elden Ring та усереднену картину попередніх проектів.

1. World Design.
Elden Ring - це перша гра студії, яка має повноцінний open world. Гравець може йти куди забажає. У цьому і криється ключовий аспект, який я вже піднімав у попередній нотатці - якщо гравцю зустрічається важка перешкода, то він йде в іншому напрямку і повертається тоді, коли буде готовий. Для цього в проекті багато різного контенту, персонажів, локацій, історій, противників та ситуацій. Зрозумійте, усього цього достатня кількість, щоб зайняти гравця на довго, а не просто відволікти, щоб він “пофармився”. Ймовірніше за все, дизайн першого боса і проектувався таким чином, щоб відлякати гравця і змусити його досліджувати інші регіони.

Одночасно із цим, фактично, гравцю на старті одразу доступно чотири регіони: Limgrave, Weeping Peninsula, Caelid та Liurnia of the Lakes, якщо знаєте куди йти (навіть ще є 5-й прихований). Кожна з них відрізняється складністю. В кожну, є декілька проходів, в тому числі і портальних. Тому, потрапляючи в Caelid можна відчути біль, але якщо там вижити, то Limgrave буде вже прогулянкою. Таким чином, дизайн одночасно і більш доступний гравцям, але й більш комплексний в продакшені.

2. Можливість отримати гарну зброю майже на початку. Тут не буде гайду по Elden Ring, але Редувію та Учигатану можна знайти ще в Limgrave (на початку), які будуть актуальними 50-70% гри.

3. Нові механіки. Ці пункти будуть мати вже менше значення, проте також важливі.

3.1. За знищення груп мобів або за вбивство особливо великого “дядькі” будуть поповнювати фласкі. Це було просто нечувано у часи Bloodborne і якщо б хтось це запропонував, йому б забанили увесь доступ до спільноти From Software. Я знаходжу це рішення доволі сміливим з огляду на попередні концепції студії.

3.2. Призиви. На допомогу можна викликати як гравців, так і мобів, так і духів. З останніми дуже цікаво. Духів гравець отримує за перемогу окремих супротивників, яких потім можна покликати на допомогу і яких можна прокачувати. Це тягне за собою застосування певних консюмеблів, які ви всюди знаходите, що в свою чергу, тягне за собою менеджмент ресурсів. Це окремий підрозділ в дизайні, проте ви доволі швидко розумієте, що важливі ресурси ті, де є приставка [цифра крутості], що є найголовнішим.

3.3. Щільність бонфаєрів. Їх стало значно більше, вони щільніше розташовані і дуже часто прямо біля босів. Плюс, також зʼявились Клини Марікі. Це окремі маленькі статуї на локаціях, де ви відродитесь, якщо загинете десь в її радіусі. Також дуже часто знаходяться біля босів.

3.4. Доволі рідко, але стабільно помітно, що за деяких здорових мобів можуть дати х5 досвіду. Це прям приємно.

3.5. На локаціях не рідко можна зустріти нешкідливих мобів, які поповнюють вам фласки. Знову ж таки, дуже «єретична» механіка, навіть для Sekiro.

GMTK давно вже піднімав питання “Чи потрібні Soulsborn’ам рівні складності?”. І я повністю з ним погоджуюсь - ні, не потрібні. Але якщо і йти шляхом “доступності” та “спрощення”, то ось так - комплексно та системно. Багато хто злякається навіть думати про щось подібне.

Це не означає, що Elden Ring легка чи навіть те, що вона легша за Bloodborne чи Sekiro. Вона більше допомагає, але так само не збирається пробачати гравця. Вона така сама хардкорна. І це правильно. Хардкор ігор From не будується навколо дебільних таймінгів (Surge) чи ідіотських квестів (рейди Destiny), чи неймовірно «жирних» босів (again Destiny), яким дизайнер просто накинув хп. Хардкор ігор From чесний із гравцем. Він не мухлює. Він вимагає концентрації, спокою та відчуття гармонії з персонажем. 3C (Camera, Character, Controller) працює на дизайн бездоганно.

Поки що, Олімп soulsborne жанру належить його батькам. Я ткну пальцем у небо і спробую вгадати, але якщо Naughty Dog Intergalactic робить у жанрі soulsborne, тоді ми можемо побачити нове слово в жанрі. Знову ж таки, це виключно моя гіпотеза, яка може бути абсолютно не тим, що буде в реальності. Але на мою думку, якщо схрестити Soulsborne (і його популярність) з рівнем якості виконання Naughty Dog, сетингом ретро у космосі та режисурою Драккмана - це може бути неймовірний хіт і культурний прорив.

Gladiator 2 (movie)
Декілька слів про саундтрек

Одразу зроблю важливий дисклеймер - я не музикант і нотною грамотою не володію, на жаль. Тому тут буде абсолютно суб'єктивна думка.

Я великий фанат таких композиторів як Hans Zimmer, Lorne Balfe (Assassin's Creed) та Ramin Djawadi (Westworld, Game of Thrones). З усіх коли-небудь написаних фільмо-ігрових композицій на першому місці у мене стоїть саме композиція Циммера "Now you are free" з першого Гладіатору. Коли анонсували "Гладіатор 2" і я побачив, що композитором буде Rupert Gregson-Williams, я подумав, що у фільма шанси є, бо саме Грегсон-Вільямс написав основні композиції до серіалу "Корона" (сезони 1-4), а я просто в захваті від "Duck Shoot". Проте, на мою думку, основна тема Гладіатору 2 і жіночий вокал не попав в ритміку Циммера та й взагалі ритм відчувається рваним та не приємним.

Я наведу приклади (послухайте і порівняйте):

1.Rupert Gregson-Williams - Duck Shoot (The Crown)
- Пушка, нє?!))

2. Hans Zimmer - Now you are free (Gladiator)
- Краща!

3. Rupert Gregson-Williams - Lucius, Arishat And The Roman Invasion (Gladiator 2)
- Буквально першу хвилину треба послухати, щоб зрозуміти, що щось йде не так.

Ну і як бонус композиція, де приємний жіночий вокал об'єднується з епічністю та класикою.

4. Michael Salvatori - Lament (Destiny 2: Beyond Light)
- Ритміка плавна і немає цієї незрозумілої мені реверберації Вільямса у Гладіаторі 2.

У мене питання до тих, хто розуміється в музиці. Що ви думаєте про роботу Грегсона-Вільямса у Гладіаторі 2? От цікавить думка не про сам фільм та режисуру, а саме музика.

АРКЕЙН розчарував! Всі СЦЕНАРНІ ГРІХИ другого сезону | СторіЛог #21 | Влад Сторітелер

Як завжди дуже грамотна критика та по ділу. Дякую, Владе, за внесення адекватності у кінокритику.

p.s. Позаду Влада, біля його лівого плеча, стоїть книжка On Writing and Worldbuilding, Volume 1 Тімоті Хіксона. Я дуже її раджу прочитати після того, як ви подолали Маккі та Евана Скольника. Хіксон глибокого вже занурюється у світобудову та сетинги, тому якщо немає бази, туди краще не лізти.