Сьогодні середа, тож не порушуємо традиції. 😉

До вашої уваги — пістолет-тромблон з ударно-кременевим замком, зроблений в Європі наприкінці ХVIII століття.

Приходьте в музей, щоб побачити більше. 🔎

#БачитиБільше

Уявляєте, до середини ХХ століття люди жили без телевізорів! Але потім все кардинально змінилось. 📺

Завдяки появі телеприймачів у 1950-х з'явився новий тип дозвілля і канал отримання інформації.

У новому епізоді проєкту #БачитиБільше ми розкажемо, як виглядали перші телевізори та що показували на «блакитних екранах» в часи зародження телебачення.

Дивіться відео на нашому YouTube-каналі за посиланням https://bit.ly/3xEBlWz.

Приходьте в музей, щоб побачити ще більше! 🔎

➖

Висловлюємо подяку колективу Харківського історичного музею, а також журналістам 7 каналу за допомогу у створенні ролику.

➖

«Бачити більше» — це серія відеороликів, у яких співробітники музею розповідають вам ексклюзивні історії про артефакти з нашої колекції.

Команда проєкту: Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, Олександр Поберайло, Валерій Бескорсий.

💬 «Перший сезон проєкту однозначно викликав зацікавленість, — запевняє завідувач другого наукового експозиційного відділу музею, учасник проєкту Костянтин Дубін.

Ми отримали позитивні відгуки як від інтернет-користувачів, так і наживо від музейних відвідувачів. Крім того, як результат, до нас неодноразово звертались різні організації із пропозиціями співпраці.

Тож ми і надалі продовжуємо викладати відеоролики про музейні артефакти. Частина з них буде пов'язана із визначними датами української історії, які наближаються: 30-та річниця Незалежності, День козацтва тощо».

🔥 Минулого тижня музей запустив другий сезон проєкту #БачитиБільше — серії відео, що ставлять за мету привернути увагу до експонатів та популяризувати нашу установу.

👉 Якщо ви досі не бачили пілотний епізод нового сезону, присвячений першим телевізорам та історії зародження телебачення, варто переглянути його саме зараз.

Дивіться також всі попередні епізоди проєкту в добірці від Vgorode.ua.👇

https://bit.ly/3kBiQym

✨ Щосереди ми показуємо вам унікальні артефакти з музейної збірки. ✨

Зустрічайте незвичайну шаблю з особистої колекції видатного художника Миколи Самокиша, що була виготовлена у Північній Індії в ХІХ ст.

Побачити цей експонат наживо можна на виставці «Калейдоскоп музейних скарбів у вимірі часу» на третьому поверсі музею. 🔎

#БачитиБільше

🔥 Нова середа — нове відео. 🔥

У 1956 році Харків святкував своє 300-річчя. На відзначення цієї події місцеві кондитерські фабрики випустили серію цукерок із зображенням знакових будівель нашого міста.

Сьогодні побачити їх можна на виставці «Від відбудови до перебудови». 🔎

#БачитиБільше

Сервіз «Рибки» в нашій експозиції не впізнають хіба що іноземці! 🙂

#БачитиБільше

Чи знаєте ви, якими були українські гроші 100 років тому? І як їх взагалі виготовляли? 🤔

В одному з попередніх епізодів #БачитиБільше ми вже розповідали про давньоруську гривню. Сьогодні поговоримо про відродження гривні та друк грошових банкнот у буремні часи громадянської війни 1917-1921 років.

Дивіться відео на нашому YouTube-каналі за посиланням https://bit.ly/3sMI8eQ.

Приходьте в музей, щоб побачити більше! 🔎

➖

Висловлюємо подяку колективу Харківського історичного музею та співробітникам Харківсього відділення національного банку України за допомогу у створенні ролику, а також Михайлу Проценку за люб’язно надані кадри аерозйомки Харкова квадрокоптером.

➖

«Бачити більше» — це серія відеороликів, у яких співробітники музею розповідають вам ексклюзивні історії про артефакти з нашої колекції. Команда проєкту: Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, Олександр Поберайло, Валерій Бескорсий.

💬 «Харківський Історичний музей презентував другий сезон відеорозповідей про свої експонати. Проєкт #БачитиБільше‎ розповідає глядачам про маловідомі факти експонатів з колекції закладу.

Перший сезон проєкту Харківського історичного музею #БачитиБільше розпочався у лютому. Автори проєкту хочуть привернути увагу харків'ян до експонатів та музею».

👉 Детальніше — дивіться в сюжеті Суспільне Харків.👇

https://bit.ly/3EG4owR

Очікуйте на новий епізод #БачитиБільше вже завтра. 😉

Ще читаєте друковані ЗМІ? 📇

До вашої уваги — «Український журнал» 1823 року, двотижневик, що видавався Харківським університетом.

Приходьте в музей, щоб #БачитиБільше! 😉

Полюбляєте солодке? Ми теж! 🍬

Сьогодні до вашої уваги — жерстяна банка з-під продукції кондитерської фабрики «Жорж Борман» початку ХХ ст.

Приходьте в музей на виставку «Кондитерка и Ко», щоб побачити наживо її та багато цікавих експонатів з історії розвитку кондитерської промисловості!

#БачитиБільше

Нова середа — нове відео!

Сьогодні розвдивляємося порцелянові та фаянсові вази з античним сюжетом, що були виготовлені у ХІХ ст.

#БачитиБільше

Готуємо для вас нове відео проєкту #БачитиБільше! 🎥

Слідкуйте за анонсами та підписуйтесь на наш YouTube-канал, якщо досі не зробили цього! 😉

👉 Посилання на канал — https://www.youtube.com/xmuseum

Настав жовтень, а отже час говорити про козацтво і козацькі артефакти! 🗡

Новий епізод нашого проєкту #БачитиБільше присвячений шаблі останнього кошового отамана Задунайської січі Йосипа Гладкого.

Дивіться видео на нашому YouTube-каналі за посиланням https://bit.ly/3ppFPPy. А ще ставте лайк і знайдете таку шаблю в себе на городі! 😉

➖

Висловлюємо подяку колективу Харківського історичного музею, а також Gorcafe 1654 за надану локацію та підтримку нашого проєкту.

➖

«Бачити більше» — це серія відеороликів, у яких співробітники музею розповідають вам ексклюзивні історії про артефакти з нашої колекції.

Команда проєкту: Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, Олександр Поберайло, Валерій Бескорсий.

Вже завтра виходить новий епізод нашого проєкту #БачитиБільше! 🔎

А поки що ділимося з вами фото-тизером. Здається, відео буде дуже естетичним. Як гадаєте, про що воно? 🤔

👉 Пишіть свої варіанти в коментарях та підписуйтесь на наш YouTube-канал, щоб не проґавити! Посилання — https://bit.ly/30ODPG9

Якщо ви гадаєте, що фотографувати — популярне хобі ХХІ століття, то ніт. 🎥

Два століття тому людей, які бігали по Харкову з камерою і знімали місто, також вистачало.

Тож приготуйтесь, зараз ви дізнаєтесь, як і на що робили фото раніше!

Потрібно лише перейти за посиланням — https://bit.ly/3HM9tFc 😉

➖

Висловлюємо подяку колективу Харківського історичного музею, а також Gorcafe 1654 за надану локацію та підтримку нашого проєкту.

Інші епізоди з серії #БачитиБільше ► https://bit.ly/3FLfhgh

З питань співпраці — seemore.kharkiv@gmail.com

➖

«Бачити більше» — це серія відеороликів, у яких співробітники музею розповідають вам ексклюзивні історії про артефакти з нашої колекції.

Команда проєкту: Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, Олександр Поберайло, Валерій Бескорсий.

Сьогодні в рубриці #ІсторіяОдногоЕкспонату погортаємо Харківський календар на 1897 рік та розповімо про один з винахідів тих часів — проєктор або «чарівний ліхтар».👇

🔹 У додатку до «Календаря» 1897 р. розміщене керівництво до влаштування народних читань. Тема актуальна, адже у кінці ХІХ ст. народні читання були однією з форм освіти.

Цікавим видається опис облаштування авдиторії для проведення читань.

Організаторам заходу рекомендували обирати велику кімнату з мінімальною кількістю вікон, адже під час демонстрації картинок за допомогою проєкційного апарату приміщення повинно бути затемненим.

Місця в авдиторії бажано було розташовувати «амфітеатром» для того, аби лектора було добре чутно і на задніх рядах.

🔹 До обов’язкового переліку спеціального обладнання для читань входили: складні лави, свічник для лектора з трьома непрозорими стінками (що підсвічує тільки лектору), екран та «чарівний ліхтар» (проєктор).

«Чарівний ліхтар» являв собою коробку, де з одного боку розташовувався конденсатор, що збирав промені світла, і саме джерело світла, а з іншого — об’єктив, який проєктував на екран збільшені зображення прозорих малюнків на склі.

🔹 Такий проєктор можна було придбати в магазинах фототехніки Анатолія Вернера на Московській вулиці. А все тому, що професійні фотографи використовували цей прилад для художнього збільшення фотографії.

👉 Більше про фотографічну техніку можна дізнатися в новому відео з серії #БачитиБільше https://bit.ly/3DhkcEj

Ви вже прикрасили ялинку? 🎄

Ми — так! До того ж, зробили це в стилях різних епох та зафіксували в новому епізоді відеопроєкту #БачитиБільше.

Новий рік вже близько, але наше відео — ще ближче. Підписуйтесь на наш YouTube-канал та очікуйте зовсім скоро! 😉

🌟 Чи знаєте ви, як у Радянському Союзі колись пов’язали ялинкову іграшку та боротьбу з расовою дискримінацією? 🤔

Про цей та інші зв’язки розповідаємо в новому епізоді проєкту #БачитиБільше.

А ще в цьому відео ми розіграємо дві старі іграшки, тож обов’язково додивіться до кінця! 😉

Тож мерщій на наш YouTube-канал переглядати відео за посиланням: https://bit.ly/3muWwXz

➖

Висловлюємо подяку колективу Харківського історичного музею та окремо Валентині Казус, Антоніні Голеніщевій, Олені Співак та Богдану Івченко за надані іграшки з особистих колекцій.

Дізнатись більше по темі можна з книги Алли Сальникової «История елочной игрушки».

Інші епізоди з серії #БачитиБільше ► https://bit.ly/3FLfhgh

З питань співпраці — seemore.kharkiv@gmail.com

➖

«Бачити більше» — це серія відеороликів, у яких співробітники музею розповідають вам ексклюзивні історії про артефакти з нашої колекції.

Команда проєкту: Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, Олександр Поберайло, Валерій Бескорсий.

До Нового року залишились лічені дні і в музеї вирує святкова атмосфера. Для найбільш допитливих гостей розпочала роботу виставка «З Новим роком!». 🎄

🔹 На виставці можна побачити експонати музею, їхні копії, а також іграшки з «новорічних коробок» наших співробітників та співробітниць.

🔹 Експозиція демонструє, як зміна епох вплинула на вигляд новорічної ялинки.

Янголи, цукерки та фрукти, що у ХІХ ст. були атрибутами святкового дерева, у ХХ ст. поступилися місцем дирижаблям, космонавтам та кукурудзі. Віфлеємську зірку — символ християнського Різдва — замінили на червону зірку. А от шишки та різнокольорові кульки з ялинки нікуди не зникнули.

Отже зараз у нас є великий вибір: наслідувати моду минулого, діставати старі іграшки чи шукати оригінальні прикраси ручної роботи.

🔹 Більше про історію новорічної іграшки можна дізнатися з нового епізоду нашого відеопроєкту #БачитиБільше за посиланням https://bit.ly/3mIFJ3j

👉 Виставка «З Новим роком!» працює на першому поверсі музею. Вхід вільний.

Нагадуємо, що під час новорічних свят музей працює за спеціальним графіком — https://bit.ly/3sBvnGa. Квитки на всі виставки можна придбати в касах музею та онлайн: https://bit.ly/3EvM9ZC.

Також купити квитки можна у межах програми єПідтримка, яка дозволяє всім повністю вакцінованим українцям витратити 1000 гривень, зокрема, на відвідування музеїв.

Колектив Харківського історичного музею вітає всіх з прийдешніми святами! ✨

Сьогодні наш музей відзначає 102-річчя. На честь цієї дати згадуємо важливі факти з історії нашого закладу! 🥳

🔹 Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова веде свій родовід від музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди, заснованого в січні 1920 р.

Біля його витоків стояв видатний вчений, етнограф, історик Микола Федорович Сумцов. Він був першим директором музею в 1920-1922 рр., особисто розробив основні засади роботи закладу.

У той час музей розміщувався в будинку колишнього художньо-промислового музею на Пролетарській площі.

👉 Детальніше про історію музею у період з 1920 по 1991 рр. можна прочитати за посиланням: https://bit.ly/3GSHMJW

🔹 У 1997-2003 рр. музей поступово переїздив із будівель, переданих відновленому Свято-Покровському монастирю, у будівлю колишнього ломбарду на вулиці Університетській, 5.

18 червня 2015 р. закладу присвоєно ім’я його засновника та першого директора Миколи Федоровича Сумцова.

🔹 У січні 2020 р. музей святкував 100-річний ювілей. На честь цього відкрилась виставка «Слобожани» про історію нашого краю від найдавніших часів і до початку XX ст. Також кілька днів вхід до музею був вільний.

На честь ювілею нашого закладу Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету.

🔹 Сьогодні Харківський історичний музей є один із найбільших музеїв України. Колекція закладу нараховує понад 334 тис. пам’яток матеріальної і духовної культури державного та світового значення.

Серед них — гетьманський прапор кінця XVII сторіччя, предмети українського бароко, кліше «50 карбованців» 1918 р. Української Народної Республіки, меморіальні комплекси та твори видатних українських художників С.І. Васильківського, І.Ю. Рєпіна, М.С. Самокіша, цінні колекції археологічних, етнографічних і нумізматичних предметів, а також зброя, предмети спорядження, тощо.

🔹 Щороку колектив музею відкриває нові експозиції та працює над розвитком установи. Музейники також активно беруть участь в освітніх та культурних заходах.

У 2020-2021 р., попри обмеженість роботи через світову пандемію, розпочали роботу виставки «Кондитерка і Ко.», «Будянські барви», «Алани, Болгари, Хозари?» й низка тимчасових експозицій, а також 3D-тур по виставці «Слобожани».

Крім того, у 2021 р. музей ввів в обіг онлайн-квитки, оновив айдентику і запустив відеопроєкт #БачитиБільше, в якому щомісяця розповідає про цікаві експонати з власної колекції.

⏱ Музей працює з вівторка по неділю включно з 9:30 до 17:00. Купити квитки можна тут — https://bit.ly/33y96z1

Завітайте до нас якнайшвидше! 😉