Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова
154 subscribers
756 photos
22 videos
455 links
Download Telegram
to view and join the conversation
Напередодні восьмої річниці початку Революції гідності, яка відзначатиметься 21 листопада, в музеї відбулась зустріч із харків’янами, активними учасниками Євромайдану. 🇺🇦

🔹 Особистими досвідом та емоційними спогадами про події Революції гідності поділились активісти Володимир Чистилін і Ольга Дунь. Крім того, перед учасниками зустрічі виступив Микола Котляр — батько Героя Небесної Сотні Євгена Котляра, який трагічно загинув 20 лютого 2014 р. від кулі снайпера на вулиці Інститутській в Києві.

💬 «Нам треба жити не тільки за себе, але і за тих хлопців, які загинули, — підкреслив Володимир Чистилін. — Треба і далі будувати Україну, бо власна свобода і гідність — це базові речі. Ми можемо мати будь-який світогляд, будь-які політичні переконання, що завгодно думати, але ці речі повинні об’єднувати нас».

🔹 Серед гостей зустрічі були студенти першого курсу Харківського кооперативного торгово-економічного коледжу. Спікери звернули увагу молоді на те, що цінності, які виборювали на Євромайдані, потрібно зберігати та розвивати.

💬 «Зараз ми з вами будуємо українську політичну націю, — запевнила Ольга Дунь. — Націю, яка за закон і права, за підзвітність влади, за свободу слова, за свободу маніфестацій, за те, що є в Західній Європі. Ми повинні підтримувати цей напрямок і робити все, щоб та справа, за яку поклали голови хлопці, жила».

🔹 Модераторами зустрічі виступили співробітники музею Олексій Куртов і Костянтин Дубін. Вони також продемонстрували гостям особисті речі харків’ян, Героїв Небесної Сотні, які трагічно загинули під час спроб «придушення» Євромайдану: Євгена Котляра, Владислава Зубенка і Юрія Паращука.
Чи знаєте ви, чого найбільше боялася давня людина? 🤔

🔹 Страхи супроводжують людину впродовж усього її життя. Більшість з них пов’язана з тими часами, коли первісна людина тільки почала відособлюватися від тваринного світу.

Поступово, переходячи від полювання та збиральництва до землеробства та скотарства, давня людини позбавлялася деяких фобій. Проте страх перед смертю залишався і дотепер залишається найголовнішим страхом.

🔹 Під час факультативу в музеї ви дізнаєтесь, як давня людина відносилася до смерті. А також почуєте, які засоби вона застосовувала для зменшення впливу мерців на живих родичів.

👉 Факультатив відбудеться в неділю, 21 листопада, о 14:00. Вартість участі: для дітей, учнів, студентів — 20 грн, для дорослих — 30 грн.

Чекаємо на вас! 😉
Вже завтра виходить новий епізод нашого проєкту #БачитиБільше! 🔎

А поки що ділимося з вами фото-тизером. Здається, відео буде дуже естетичним. Як гадаєте, про що воно? 🤔

👉 Пишіть свої варіанти в коментарях та підписуйтесь на наш YouTube-канал, щоб не проґавити! Посилання — https://bit.ly/30ODPG9
Щороку в кінці листопада Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять про померлих у страшні роки голодоморів.

Харківський історичний музей запрошує відвідати лекцію «Голодомор на Харківщині 1932–1933 рр.». На лекції ви дізнаєтесь про:

🔹 планову систему хлібозаготівель 1931-1933 рр.;

🔹 особливості запровадження постанови «Про охорону соціалістичної власності», яку в народі називали «закон про три колоски»;

🔹 систему «чорних дошок», на які заносили села, що мали особливо велику заборгованість з виконання хлібозаготівельного плану;

🔹 розкуркулення селян і людські втрати від Голодомору на Харківщині 1932-1933 рр.

👉 Лекція відбудеться в актовій залі музею в четвер, 25 листопада, о 14:00. Вхід вільний.

Запрошуємо всіх охочих!
Якщо ви гадаєте, що фотографувати — популярне хобі ХХІ століття, то ніт. 🎥

Два століття тому людей, які бігали по Харкову з камерою і знімали місто, також вистачало.

Тож приготуйтесь, зараз ви дізнаєтесь, як і на що робили фото раніше!

Потрібно лише перейти за посиланням — https://bit.ly/3HM9tFc 😉



Висловлюємо подяку колективу Харківського історичного музею, а також Gorcafe 1654 за надану локацію та підтримку нашого проєкту.

Інші епізоди з серії #БачитиБільшеhttps://bit.ly/3FLfhgh

З питань співпраці — seemore.kharkiv@gmail.com



«Бачити більше» — це серія відеороликів, у яких співробітники музею розповідають вам ексклюзивні історії про артефакти з нашої колекції.

Команда проєкту: Костянтин Дубін, Юлія Стаднік, Дмитро Кузубов, Олександр Поберайло, Валерій Бескорсий.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у музеї відбулась лекція «Голодомор на Харківщині 1932-1933 рр.».

На лекцію завітали курсанти Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України.

🔹Під час лекції співробітник музею Богдан Івченко розповів присутнім про планову систему хлібозаготівель 1931-1933 рр.; особливості запровадження постанови «Про охорону соціалістичної власності», яку в народі називали «закон про три колоски»; про систему «чорних дошок», на які заносили села, що мали особливо велику заборгованість з виконання хлібозаготівельного плану.

🔹Також курсанти дізнались про розкуркулення селян і людські втрати від Голодомору на Харківщині 1932-1933 рр.

💬 «Зараз ніхто не скаже, скільки точно померло людей, є приблизні підрахунки, — наголосив лектор.

Наприклад, в 1932 р., коли голод ще не набрав таких масових обертів, деякі дослідники вважають, що менше мільйона, а може й 150 тис. В 1933 р. — вже 3-3,5 млн, іноді — 5 млн. Зараз вийшла недавно книжка, що наводить цифру 10 млн.

Демографи, історіки, спеціалісти з голодоморів дискутують із цими цифрами. Але те, що померло 3 млн — це 100%, ні в кого не викликає сумнімів. В радянський час все це приховували і перші цифри про те, скільки все ж померло від голоду, з’явились на Заході — в газеті New York Herald Tribune в серпні 1933 р.».


🔹На лекції курсантам також продемонстрували оригінальні фотографії з музейних фондів, пов’язані з темою хлібозаготівель 1933 р. на Харківщині.

👉 Детальніше читайте на сайті музею за посиланням: https://bit.ly/3cNC6DH
Як змінювався один із найбільших майданів Європи? Коли один сад поєднував Інститут шляхетних панянок, пам’ятник Василеві Каразіну та Акварій? 🤔

Чиї могили були поряд із пам’ятником Шевченку? Жінка з якого села, майже вбитого Голодомором 1930-х років, планувала Каскад і Дзеркальний струмінь?

Під час музейного факультативу «Архітектурні символи Харкова: застигла історія чи живі легенди?» ви зможете почути маловідомі історичні факти про символічні для багатьох харківські споруди і пам’ятники, а також побачити унікальні фото з минулого.

👉 Факультатив відбудеться в суботу, 27 листопада, о 14:00. Вартість квитка для дітей, учнів і студентів — 20 грн, для дорослих — 30 грн.

Чекаємо на вас! 😉
Сьогодні весь цивілізований світ вшановує пам’ять про померлих у страшні роки голодоморів. 🕯

Особливо великі людські втрати були під час Голодомору 1932-1933 рр. Цим подіям передувала насильницька колективізація, горезвісні хлібозаготівлі, людиноненависницька політика розкуркулення.

У фондах нашого музею зберігаються фотографії, зроблені в сільській місцевості на Харківщині з 1932 по 1933 рр.

Зокрема, куркулів, збирання врожаю, хлібозаготівель, буксирних хлібозаготівельних бригад та хлібних валок Державного політичнго управління.

👉 Історію цих фотографій читайте на нашому сайті за посиланням https://bit.ly/3HVJStv

Пам’ятаємо!
💬 «У бібліотеці Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова є кілька книг, що розповідають про діяльність Леопольда Кеніга.

В основному видання презентувалися на сільськогосподарських виставках, у яких підприємець брав активну участь і де завжди здобував медалі.

Наприклад, за чудовий рафінад при величезних обсягах виробництва (саме за нього Кенігу дозволили зображати на пакуванні герб Російської імперії), за відмінне ведення лісового господарства, за борошномелення, за виховання коней-трирічок, за виведення собак рідкісних порід, за селекцію насіння буряків, за вершкове масло, за неперевершену картоплю, за спирт, за свиней.

Кенігівська продукція була синонімом якості».


💥 Днями виповнилося 200 років від дня народження
Леопольда Кеніга (1821-1903) — успішного підприємця та мецената, якій перетворив тодішню Харківську губернію на один із центрів цукрового виробництва в Російській імперії.

👉 До ювілею відомого цукрозаводчика бібліотекарка музею Антоніна Голеніщева розповіла Укрінформ про книги з нашої колекції, що детально описують його підприємства та діяльність.

Читайте матеріал за посиланням — https://bit.ly/3p4qIsN
Як змінювався образ радянської жінки крізь призму модних тенденцій у період з 1917 по 1991 роки? 🤔

Під час факультативу «Майстер-клас із радянської fashion-ілюстрації» ви дізнаєтесь відповідь на це питання та відчуєте себе справжнім фешн-ілюстратором, спробувавши власними руками намалювати автентичний образ.

Щоб взяти участь у заході, ви маєте обов‘язково заповнити Google-форму за посиланням https://forms.gle/dt6hHG3cP49tiot47 Також потрібно мати з собою матеріали для малювання (альбом та фарби/маркери/олівці або планшет зі стилусом та встановленною програмою для малювання).

👉 Факультатив відбудеться в суботу, 4 грудня, о 14:00. Вартість квитка для дітей, учнів і студентів — 20 грн, для дорослих — 30 грн.

Чекаємо на вас! 😉