Земля здригається від болю,
І над розбитими людьми
Зітхають втомлені дороги
Й кричать душею від журби.

А люди тихо по землі ступають
Й кричать у небо Бог де ти?
Чи залишив ти нас у нашім краї?
Ну де ти Боже? Де є ти?

А втомлені війною землі,
Зітхають тихо бо нема вже сил.
А скільки бачили вони руїнів?
І гіркі сльози тих,хто там жили.

І тихо по землі ступають ноги,
Людей, в яких війна забрала кожну мить.
Щоразу йдуть й кричать так голосно у небо
Чому Господь ти тут нас залишив?

А Бог із воїном на фронті,
Який воює щоби нас спасти
Бог зробить так що буде він спасений
Від куль що атакують вороги.

А Бог із мамою що плаче,
Бо не вернувся син її.
Бог разом з нею гірко плаче
І спокій дасть її душі.

А Бог і там де діти у підвалі
В яких немає радості в очах,
Та Бог надійно їх оберігає
І не дає попасти там снаряд.

А Бог із лікарями що спасають,
Людей яких вбивають вороги
Бог дасть їм сили все здолати,
І ще спасти людей живих.

А Бог є разом із батьками
В яких дитятка вже нема,
Та залікує Бог всі їхні рани
І дасть спокій їхнім серцям.

А Бог сьогодні є з людьми
Які без світла, без води
Сидять ночами у підвалі.
Й кричать до Бога в серці від журби

А Бог із тим в кого війна забрала
Рідні домівки, й друзів всіх близьких
Він з ними є і в час лихий, печальний
Дасть спокій серцю що вмивалось від журби

А ми сьогодні можемо лише молитись
За те, щоб Бог їм мудрості послав.
Й за те щоб кожен українець
Колись до неба руки підіймав.

Та ми сьогодні бачимо багато,
Як Бог воює разом і за нас!
Як війська Він свої оберігає
І як виводить їх в нелегкий час.

А Бог і там де плачуть люди
В яких вже віра тихо погаса,
Та Він трима в молитві їхні руки
В яких здається виходу нема.

Бог є із кожним хто за мир воює
Хто жертвує життям аби спасти дітей.
Бог є із тим хто людям допоможе.
Та з церквою сьогодні що до Бога йде.

А Бог сьогодні в Україні!
Він чує все що просим в Нього ми.
Він бачить все що нас вбиває
Бо Бог є тут, Він з нами кожну мить!

Сьогодні Бог є разом з кожним,
Та все ж колись настане судний день.
Де кожний ворог понесе відплату
За кожний вчинок та за кожну смерть.

Слава Богу! @virsh_online

♡Завтра буде Бог♡

Не знаю, що чекає завтра.
Та знаю, завтра будеш Ти.
Не знаю, спів пташок, чи "Горе нам", почую,
На небі сонечко засвітить, чи палатиме вогонь...

Та знаю, вірю твердо я,
Що тінь Твого крила,
Мене в Собі сховає,
Збереже від зла.

І я свої, заплаканії очі, в Твоїх пронизаних долонях заховаю
А серце, у ніг пробитих покладу.
І щоб там завтра не було,
До тебе на колінах знов прийду.

Як добре зустрічати завтра,
Коли з тобою є Господь
Як добре зустрічати ранок,
Коли в тобі його любов, ясніша за земний світанок.

А чути голос Господа свого!
Це не зрівняється ні з чим на світі !
Він може, так ніжно, так ласкаво говорити,
Навіть тоді, коли від діл твоїх, Його рани знов будуть боліти.

Ти розумієш, який щасливий,
Якщо знаєш, що завтра буде Бог ???
А буде Бог, то будеш ти,
То буде мир в душі твоїй, буде Віра і любов.

Завтра буде Бог !
Бог буде завтра !!
Я не боюсь, хай люди кажуть свій прогноз
Бо завтра, буде мій Христос!


°♡Б.Галинка©°✿ @virsh_online

Твоя чаша в руці Господній,
Бог даремно краплин не зронить.
Тож і «завтра» твоє і «сьогодні»
У величних святих долонях.
І минуле твоє, й прийдешнє...
В ньому завжди незмінна воля — 
Воля Того, чий зір безмежний,
Хто із неба дарує долю,
Хто тебе в грунт святий посіяв,
У якому зростати треба.
Знай, Господь все зерно провіє,
Щоб добірне знайти для Себе.
Щоб зібрати врожай багатий,
Він пошле і дощі, і спеку,
Дасть і силу, щоб нам стояти,
І наситить, бо ми ще далеко.
Ти — зернина. Долоні Божі
Підхопили тебе й тримають.
Сам ніколи дійти не зможеш,
Та є Той, Хто не відпускає.
Не томись. Будуть ще долини,
Але знай: тебе ждуть висоти.
Вже недовго — і відпочинеш,
А сьогодні ще є робота.
Боже око шукає чистих,
Ще шліфує, ще зерна віє.
Лиш такою ввійде наречена...
Тільки в небі все зрозумієш.
Твоя чаша в руці Господній,
Бог даремно краплин не зронить.
Бо у Нього твоє «сьогодні»,
«Завтра» також в Його долонях. @virsh_online

Завтра ... цікаво чи воно наступить?
Що завтрішній день принесе мені?
А що,якщо воно вже не настане?
То що тоді? Де буду я?

Ми сьогодні вже не впевнені,що буде завтра.
Нам би просто лиш прожити день ось цей.
Ще недавно так ми планували і на рік вперед.
А сьогодні ми лиш думаєм про сьогодення.

О Господь,-прости за дарма прожиті часи.
Ти прости за те що мало цінувала я спокоєм.
І за те що я в житті так мало
Була в спілкуванні із Тобою.

Завтра... Цікаво чи воно наступить?
Та тепер для мене неважливо це,бо я знаю
Лиш сьогодні час,щоб жила я для Бога
Бо можливо завтра це не наш вже день.
25.02.2022. @virsh_online

Бережи у молитвах рідних..
Найдорожчих, безцінних людей.
Може треба одна молитва,
Аби висохли сльози з очей..
Бережи у молитвах найближчих,
Не шкодуй ані часу, ні сил.
Напиши кілька слів, потіш їх..
Час летить, і життя - лише мить.
Може завтра не зможеш чути
Рідний голос й банальне «Привіт»
Кожну мить намагайся піймати,
Все найкраще так швидко летить..
Не обманюй себе. Ніколи
Ти не зможеш «учора» вернуть.
Бережи своїх рідних сьогодні.
«Завтра» може тебе обмануть.

02/22/23 N.H. @virsh_onine

Не судіть ви люди ближніх своїх
Бо тільки Бог нас судить справедливо
Він знає, що у нас на серці
І, що лежить в нас на устах

Бог судить по заслугам нашим
Хоча і часто милує багато
Коли в молитві ми приходимо до Нього
Він посилає ,Свою нам допомогу

Ми часто судим брата свого
Й сестру яка є поряд з нами
Не помічаєм їхнього страждання
Лише шукаєм де вони згрішили

Що , навпаки ми б мали помолитись
Підставити своє пличе в тяжку хвилину
Й допомогти в гріховні битві
Щоб той не впав коли так важко

Але шукаємо чомусь ми зовсім інше
Як ближнього в зібрання обсудити
От подивись ,цей брат прийшов не так одітий
А ця сестра, то взагалі не так співає

Та думаєм ми більше про земне, та одяг
Не дивимось на серце зовсім
Та люди схаменіться ви ж сьогодні!
Христос не вчив нас так робити

Нехай Бог буде завжди поруч з нами
І допоможе в святості життя прожити
Щоб допоміг нам ближніх не судити
Тоді й не будем ми судимі Богом

Автор: L. Pidsadna @virsh_online

Молюсь за тих, хто на землі втрачає,
Хто часто і не розуміє: «Чому так?»
Кому підтримки у молитві вистачає,
Не треба слів із лицемірним співчуттям.

Порад не треба. Так багато тих, хто знає,
Чому, навіщо і для чого Бог послав…
Так цінно, коли хтось з слізьми згадає,
В молитві щирій твою душу зігріва.

Молюсь за тих, в кого душа страждає,
Хто слів чекає від Творця, не від людей.
Наскільки боляче, один лиш Бог це знає,
Коли втрачаєш і здається - втратив все!

Молюсь за тих, в кого ослабли руки,
У кого віра ледве-ледь жеврить.
Сльоза з очей покаже краплю муки,
А серце кров’ю обливається й болить…
***

Молюсь за діток, що лишилися без мами.
«Де мама, тату?», «Мама в небесах…»
Молюсь за вдів, що залишились самі
З дітьми і грузом всіх проблем на їх плечах.

Молюсь за тата, що ховає свого сина.
«Навіщо моє місце ти зайняв?»
Молюсь за маму, що лише погладить стиха
Лице дочки у гробі навмання…

Молюсь за вас! Не маю слів потіхи,
Молюсь і плачу з вами в тишині!
Хай Бог дасть сил пройти нелегку віху,
Подасть надію й спокій для душі!

#поезіяіриникасянчик @virsh_online

Такі щасливі і такі прекрасні
Один для одного даровані Творцем
Хай доля ваша буде повна щастям
І хай Господь для вас буде взірцем

Свою основу в Бозі закладайте
Будуйте дім свій на Його словах
У святості і мудрості зростайте
І буде світлим, хоч й не легким шлях

Земне життя воно доволі тяжке,
Та крізь усе пройдіть разом, удвох
Долайте все добром, любов зміцняйте
І хай в душі горить завжди вогонь

Вогонь, що запалив у вас Спаситель
Не дайте світу його загасить
Бажаєм миру і для серця втіху
Дитячий сміх у домі хай звучить

Сьогодні ми радіємо із вам
Й ця усмішка на вашому лиці...
Хай все сильнішає і не зника з роками
Йдіть до кінця, разом…рука в руці

Хай доля ваша буде завжди з Богом
А шлях хай пролягає до хреста
Яка би не була земна дорога
Та погляд завжди лине в небеса

Як воля Божа, ще не раз дороги
Перетинатимуться наші і тоді
Ми заспіваємо разом й прославим Бога
Як і тоді в прекрасні, давні дні!

© Lena Kaminska @virsh_online

Світ мирно спав, десь метушились люди,
Робота, справи, заклопотані в журбі,
Ніхто із них, напевно і не знали, що
Ніч оця початок перемін.

Родивсь Христос, лишивши неба місто,
Залишив Він Небесного Отця,
Зійшов на землю, немовлятком ніжним,
Бо в серці Господа любов до нас жила.

Так, ця Дитинка - це і є Спаситель,
Той, що навіки, Той, що переміг!
Кайдани смерті Ним були розбиті,
На всі віки, крізь сотні-сотні літ.

Він Той Єдиний, що прийшов на землю
Бо неймовірно сильно полюбив
Тебе, того, що завжди був далеко,
Для тебе, щоби ти разом з ним жив.

То Вічний Бог, який прийшов у світ цей
На землю цю, спотворену гріхом
Щоб дати мир тобі, щоб ти відчув свободу
І силу в перемозі над гріхом.

В ту ніч, коли навколо усе спало…
Так, тихо й мирно нам з'явився Він,
Той, на Кого так усі чекали
Прийшов підняти впавших із низин.

Збулося усе сказане в пророцтвах,
З'явився Нам Месія, Божий Син
Прийшов на землю, щоб спасти від смерті
Омити душу від усіх провин. @virsh_online

Зажди, не йди, постій зі Мною…
З тобою хочу говорить.
Я вислухаю все з любов’ю,
Усе, що душу так ятрить…

Я вірний Друг твій! Я почую!
Від зла тебе Я захищу,
В твоїм важкім щоденнім бою,
Я поруч…Я з тобою йду!

Я був так близько, біля тебе,
Втирав сльозу і рани омивав…
Та нарікання чув лише від тебе,
Піднявши руки в небо ти кричав:

«О Боже, де Ти, як мені так важко?
Невже не бачиш Ти моїх страждань…
Як помираю під ярмом я тяжким..
Вже вдосталь мені цих випробувань!»

Та як би знав ти, як тебе люблю Я…
Який ти цінний є в очах Моїх…!
Усі оці шляхи тебе гартують,
Щоб незалежно від обставин міг ти жить!

Я бачив біль твій, бачив твої сльози…
Ту боротьбу, що ти в душі ведеш..
Коли в безсиллі падав на дорозі,
Я сил давав…і знав, що ти пройдеш!

Я ніс тебе пробитими руками,
Це руки, що дали тобі життя!
Я простягаю їх поміж віками,
Я є твоє надійне укриття.

Ні шторм, ні грози тебе не зламають,
Якщо твоя основа є в Мені! @virsh_online

Чи знаєш ти, чому ти зараз тут?
Коли навколо лиш одні страждання,
І сум і мука твою душу в'ють,
Немов би в світі ти один зостався

І зло так ніби вже немає де подітись,
І лиш до тебе, і до тебе йде
Куди йому до інших, ми ж Христові
йому потрібен тільки я і ти

Ти погляни, лиш раз на небо,
І зрозумій, що там Христос живий!
Тоді відчуєш ти тепло на серці і радість, що Спаситель твій живий!

Він забере все зло від тебе,
Загоїть рани які світ тобі вчинив
Любов'ю огорне тебе на віки
Спокій й мир у серці заселить

Тобі Він каже: «Я люблю тебе, дитино, з тобою все твоє життя пройду!
Підкріплю, вздоровлю , заспокою ,
І ворога від тебе віджену,

Ти тільки будь зі Мною завжди і навіки!
В житті твоїм благословлю тебе,
Прослав Мене як можна більше
Щоб прийшло до Мене чим по більше дорогоцінних душ людей!

Дитя Моє, ти не хвилюйся про те,
Що потім буде , як справу цю довершить до кінця
І не хвилюйся, коли ворог буде

Із шляху тебе збивати, тоді ти думку
У своє сердечко пропусти:
« мій Бог живий, Він переміг весь світ! Кого мені лякатись в цім житті?
Іменем Ісуса відганяю і дотику до себе не дозволяю »

Тоді Я заберу весь страх у тебе
Повіки буду край твій Я кохать
Обійму, пригорну й заколишу
Бо ти Моє дитя яке Я так люблю »

О, Батьку мій який же Ти великий,
Твоя любов безмірна є до нас
Я дуже дякую тобі мій Боже,
Що Ти запрошення нам дав

На Свій святий бенкет
Повіки славить буду я Твоє Ім'я
Яке Ти дав сьогодні всьому світу
Я дякую Тобі Ісусе дуже щиро за
Твоє серце
Яке відкрите сьогодні усім нам

@ChrstianKa
Пусь Ангеліна
02.03.23 @virsh_online

Бува, що плачу: "Господи, не можу,
Не вистачає сил уже іти.
Здається, що цього не переможу.
Відчути хочу так, що поруч Ти"

Так соромно, що слухаю я тіло,
Яке стражданням змучене уже.
Я пам'ятаю, що Тобі боліло
Та Ти стерпів, та Ти пройшов усе.

І я борюсь, терпіти намагаюсь.
І віри, щоби вистоять, прошу.
Лише одна вона мене тримає,
Що я сльозами, Боже, не грішу.

А ворог, ні на мить не відступає.
"Ось нарікаєш"- каже в розум все.
Я ж, перед Богом серце виливаю,
Він зрозуміє у цю мить мене.

І порятунок дасть і заспокоїть.
Для мене буде це - велика честь.
Споглянь на мене, мій Великий Боже.
Любовію поглянь з святих небес.

Усе, Моя дитино, розумію.
Ти пам'ятаєш, як в саду моливсь?
Коли страждати мало Моє тіло,
Я теж помилувать мене Отця молив.

І не суджу тебе, а розумію.
Для цього тіло Я земне прийняв,
Щоби коли тобі буде боліти,
Я поміч у цю мить Свою подав.

" Нехай же промине Мене ця чаша,
Щоби її не пив уже тут Я"
Та як би Мене ворог не лякав там,
Я все ж промовив: "Воля хай Твоя..."

І витримав, і тіло так боліло,
Бо знав що можу так тебе спасти.
Перед тобою Я пішов, дитино,
Я збережу й Мене прославиш ти.

Твоє, наш Боже, царство - аж навіки.
Ніщо його не зможе зруйнувать.
Спасаєш Ти Могутній і Великий.
Нас збереже Господня благодать.

Л. Шпак @virsh_online

Іноді важко сказати слово "прости"
"Чому?" — лунає думка в голові
Можливо справа все-таки в тобі,
Подивись ти друже у своїм житті.

Ти знаєш, що це за причина?
Чому так важко, це тобі зробить?
Коли це навіть ти і розумієш,
Але щось всередині тебе держить.

А знаєш, що це може бути?
Це може гордість, бути у тобі!
І це вона так заважає,
Відчути те полегшення в душі.

Це твоє "я", якого так позбутися не можеш.
А може навіть, ти і не хотів.
Позбутися того, що в тілі як хвороба
З'їдає все, в середині твоїй.

Тоді задай питання ти у собі:
Чи Слово Боже в серці є твоїм?
Чи Божим ти дитям назватись можеш?
Коли у серці є в тебе та гниль.

А Бог таким противитися
Лише смиренним, дає Він благодать
Тоді ти друже, на коліна прихилися
Проси у Бога сил, противитися від гріха.

Бо в цьому світі є немало люду
Які не можуть відректися від себе.
Ти друже попроси цього у Бога,
Бо Він спроможний на усе.

Коли ти звільнишся від пут цих нечестивих
Тоді тобі не буде заважать,
Те що так тримало в серці
І слова прощення, що не могла сказать.

Коли вже це промовиш, і переступиш через "я" своє
Тоді лише ти не відчуєш вже тривогу
І засудження в твоїй душі, вже не буде.

Варто друзі пам'ятати, що для спасіння з ближнім також примирись.
Бо як же хочете ви сестри, браття,
До вічності ввійти коли тягар той на душі?

Але потрібно також не спізнитись,
Можливо після сварки, людина ось помре?
А ми навіть не знаємо, що буде далі
Тому не відкладай, а краще поспіши.

Автор: Бриж Анна 🙏🏻❤️ @virsh_online

Важливо слухати і чути Боже слово,
Навчитись відчувати в серці Божий Дух,
Навчитись розуміти задум і Господню волю,
Відкривши розум, серце і свій дух.

А Дух говорить.. Він весь час говорить.
Часом кричить до твердої душі,
Буває тихо потішає серце в горі,
А часом мовчки щось навчає у тиші.

Вслухаюсь в слово, Дух не раз віщає.
Попереджаючи, тривожить Свій народ.
"Вітри подують буйні. Тож тримай, що маєш,
Щоби твого вінця не вихопив би хто.."

"Вітри подують..." Боже, дай відкрити
Свій розум зрозуміти слів цих суть!
Чи може хто тоді зуміє тіло вбити,
Чи то на Церкву й вибраних гоніння враз прийдуть..

Вітри подують... згадалася картина.
Павло як в'язень. Корабель і страшний шторм.
Надію втрачено, розбиті мрії, віра.
А що ми скажем, як прийде евраклідон?

Коли навколо ні до кого буде бігти,
Коли не стане під ногами твердої землі.
Коли не допоможе статус, бізнес,
Не треба буде голосних заяв і слів.

Коли подує вітер лжеучення,
Здорових слів сприймать не буде світ.
Коли зневажать і сплюндрують Боже Ймення,
І проміняють на пуд грошей в гаманці.

Чи зможем як Павло сказать: "Не бійтесь,
Не згинемо, хоч розіб'ється й корабель."
До кого в сні сам ангел з неба зійде,
Щоби підтримати всю Церкву, дім, тебе?

Чи знайдем віру в серці нездоланну,
Як шторм на морі заливатиме човен?
Коли насиплють сіль на свіжу рану
І зрадить той, кого другом зовеш?

Коли подує вітер зрад, розбрату.
І стане мало єдності та простоти.
Коли з лукавством брат піде на брата,
Не здатні в гордості сказать слово: "Прости!"

Чи вистачить терпіння, віри, сили
Не впасти відчай, устояти до кінця.
Без крику: "Господи, рятуй, бо гинем!"
Навіть тоді, як відбиратимуть життя.

Коли поставлять перед вибором нестерпним:
"Христос чи діти, Бог або сім'я?"
Навіть тоді, дивившись в очі смерті
Лишитись вірним до останку, до кінця.

Вітри подують... О Господь, дай сили
Настільки сильно полюбити голос Твій!
Коли ж прийдуть часи вітрів і линуть зливи,
Щоб твердо зміг стояти фундамент мій.

Зміцняти віру молитвами, Словом, ділом
І маслом Божим збагатити свій запас.
Звіщати Вістку про Господню волю сміло,
Допоки Дух віщає, благодаті час.

Допоки тиша і життєве море не штормить
Важливо запастися Божим Словом.
Коли ж прийде випробування чи невдачі мить
Достойно і без нарікань пройти оту дорогу.

#поезіяіриникасянчик @virsh_online

Моя надія лиш на Бога,
Коли в життя прийде біда,
Коли окутала тривога,
Коли поранена душа.

Моя надія лиш на Бога,
Коли життя навкруг штормить,
Нелегка випала дорога,
Чи серце від журби болить.

Моя надія лиш на Бога,
Коли життєва суєта
Зіб'є нещадно із дороги,
Коли розбита ціль й мета.

Моя надія лиш на Бога!
У цьому світі зла й тривог
Куди іти? Лише до Нього!
Лиш Він Спаситель наш і Бог!

Буває так - надія гасне,
Коли подують злі вітри.
Все на землі таке дочасне,
І ми в пориві до мети

Буває ловимо моменти
І ім'я "щастя" їм даєм,
В короткі успіху фрагменти
До тих повернемось лицем

Від кого вигода. У кого
Хороші друзі і зв'язки.
На жаль, тоді нам не до Того,
Хто завжди може помогти.

Навіщо Бог, як є кар'єра,
Затишний дім, у нім сім'я.
Важливі зустрічі, прим'єри...
Навіщо Бог, коли ключем

Життя у тілі б'є завзято,
Коли вершини всі твої,
Коли достатку так багато,
Коли і сильні, й молоді.

І Бог не проти твоїх статків,
Сім'ї чи друзів. Та скажи:
Надії в тебе як багато
На Бога в добрі ті часи?

В пориві успіху чи слави,
Крилатих злетів визнання
Погодьтеся, не раз казали:
"В цьому заслуга вся моя!"

І говорили про характер,
Про силу волі, праці суть.
Все рахували, мов бухгалтер,
І не згадали ні чуть-чуть

Ми про надію, що ніколи
В житті тебе не підведе,
Якщо попри старання й сили
Вона на Господа буде.

Та Бог живий Своєї слави
Нікому й крихти не віддасть.
Він хоче, щоби ми пізнали,
Що в круговерті всіх напасть,

Біди, нещастя, сліз і болю,
Що полонили весь наш край,
Трима в руці Він кожну долю.
Там, де безвихідь і відчай,

Де не чекати допомоги
Від рідних, друзів чи чужих,
Де лиш простріляні дороги,
Де в мертвій тиші звук застиг,

Жевріють спалахи надії
В серцях, що визнали: є Бог!
Тому ми чуєм, де руїни
У вирі болю і тривог

Спасає Бог там, де надія
Тремтить в обвуглених серцях.
Розбиті плани, справи, мрія,
Журба й безвихідь у очах,

А Бог невидимо приходить
Під ті завали до людей,
І їх з-під обстрілів виводить,
І ложить пластир до грудей,

Бинтує рани, пригортає,
Серця лікує матерів.
І куля смертна не дістане
Того, хто мовчки вже без слів,

Без сил повзе тим полем бою.
Шепоче серце: "Тільки Бог!"
І Він надію цю з любов'ю
Виводить з пекла злих тривог!

А, може, ти в тилу втрачаєш
Останні сили у житті,
В проблемах виходу не маєш,
Знеміг в життєвій боротьбі,

Скажи: " Надіюсь лиш на Тебе!"
І вір - тебе почує Бог.
Йому обіцянок не треба,
Пустих порожніх балачок,

А треба серце, що надію
Свою на Господа кладе.
Довір Ісусу свою мрію,
Довір своє життя складне.

І поклади свою надію
На Бога доброго чудес,
І зглянеться Він неодмінно
На твою душу із небес.

Він знає все, Він прийде вчасно,
А ти надійся і чекай!
Повір, Бог любить тебе сильно,
Тому часу свого не гай,

А поспіши Йому принести
Свою надію у тиші.
А Бог знайде, що відповісти
Твоїй утомленій душі!
Оксана Гудзь))) @virsh_online

Коли дива чекає Земля,
То Різдво до нас вгості приходить ,
Ми звеличуємо Немовля,
Що приніс мир і волю народам.

Перед нами щораз повстає,
У віках незабутня картина :
В Вифлиємські двори ясність б'є,
Засинає у яслах дитина.

В полі темному десь пастухам,
Ангел звістку благу сповіщає ,
Зірка вказує шлях мудрецям,
До Ісуса вони поспішають.

Подарунки несуть... ну а ти..
З чим до ясел прийдеш в час різдвяний ?
Що ти зможеш Христу принести ?
Він ж для світу всього Богом даний.

Подаруй ти Ісусу любов,
Ту, що серце цілком наповняє ,
Ту що в поглядах... в кожній з розмов ,
Ту любов , Що в собі меж немає...

Подаруй Йому мрії свої,
З Ним пов'язуй сьогодні бажання,
І пройдеш легше різні бої ,
Вдячним будь за хвилини страждання.

Подаруй Йому зустрічі час ,
Поспіши Немовля вшанувати,
Бо Різдво - це і привід і шанс ,
Знову Бога за все обійняти.

Подаруй в диво віру живу ,
Із Христом неможливе здолаєш...
І побачиш не раз наяву ,
Те , що в мріях глибоко ховаєш...

Цар зійшов із Небес в ніч Різдва,
Подолав довгий шлях по орбіті ,
Щоб на щастя нам дати права ,
Врятувати загублених в світі.

Подаруй свої ноги Йому ,
Через тебе Господь нехай діє ,
Йди сміливо крізь ночі пітьму ,
І неси людям Світло надії.

Подаруй Йому власні уста,
Щоби свідчити іншим про Бога,
Щоби славити тільки Христа
Берегти своє серце від злого...

Тільки зайвого лиш не мудруй,
Що принести Йому і що дати ?
Ти Ісусу себе подаруй-
Це найкращий дарунок на свято.
(16.12.2022)
Мартинюк Наталя @virsh_online

Автор: Anna Sas ???

Усі ми щастя д-о-овго так шукаєм,
Чекаємо на чудо із небес,
Але простого ми не помічаєм,
Що все життя складається з чудес.

Хороше все сприймаєм за буденність,
А якщо лихо - "Боженько біда!"
Дає нам Бог любов, – ми ставим вище ревність,
А втративши зітхаєм: "Це життя!"

Не вмієм цінувати те, що маєм:
Життя, здоров'я, рідних, дім і хліб.
Чуже здається кращим та не знаєм,
Що нарікати - це великий дуже гріх.

Був мир, а нам хотілось більше статку.
Жарке нам було літо і не така зима...
Чи мріють зараз люди про достаток,
Чиїх дітей ледь не позбавила життя війна?

Чи мріють про палке кохання
Бійці, що без свідомості лежать?
А скільки наречених в сподіваннях
Й молитвах змушені коханого чекать...?

А скільки матерів умить забули,
Яким же неслухняним був їх син?
Не син змінився, а батьки збагнули,
Що він у них такий, лише один.

А діти скільки нервів їли тату й мамі,
Казали що дорослі, й мішати їм не варт?
Не треба завдавати рідним рани,
Не знаємо, який в майбутньому готує доля жарт...

Я знаю лиш одне, цінуймо те, що маєм.
І Богу дякуймо за це земне буття,
Що буде далі, ми цього не знаєм...
Найбільший Дар від Бога - це життя. @virsh_online