Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ТИ ТАМ СТОЯВ...
Ти там стояв... в преторії Пилата,
Тебе щоб осудити, йшли туди ...
Принижень мусів стільки Сам зазнати,
Ісусе мій.. про мене думав Ти.
Поводились з Тобою наче звірі ,
Де ще такі знущання віднайти?
А Ти мене тоді любив без міри ,
В преторії про мене думав Ти.
Як " Розіпни " кричали в злості люди ,
Коли стояла з ними я в юрбі ,
Ти знав , що я з Тобою жити буду,
Про мене думав навіть і тоді...
Попереду чекала вже Голгофа ,
З хрестом ступав , крові лишав сліди ...
Пройшов без слів запилену дорогу ,
І всеодно про мене думав Ти..
І ось до цілі Ти дійшов в знемозі..
А кожен цвях - це світу цього гріх,
Змішалися в єдине : крик і сльози...
А я в думках... а я в думках Твоїх...
І цвяхи ті Тебе не налякали,
Дорожча я для Тебе за життя,
Хоча про святість думала так мало ,
Нове відкрив для мене майбуття.
Ти в час сумний - моя підтримка , віра ,
Надія Ти і захист від біди..
Твоя любов є без умов, без міри ,
Бо думаєш про мене й нині Ти...
Я знаю, що зустрінуся з Тобою,
Здобуду перемогу ще над злом...
Тобі погляну в Очі із любов"ю
І заспіваю в Небесах псалом.
Колись стояв в преторії Пилата,
Стоїш сьогодні біля мене тут...
І бережеш мене в думках Ти свято ,
Я дякую за милість й доброту.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2014)
Ти там стояв... в преторії Пилата,
Тебе щоб осудити, йшли туди ...
Принижень мусів стільки Сам зазнати,
Ісусе мій.. про мене думав Ти.
Поводились з Тобою наче звірі ,
Де ще такі знущання віднайти?
А Ти мене тоді любив без міри ,
В преторії про мене думав Ти.
Як " Розіпни " кричали в злості люди ,
Коли стояла з ними я в юрбі ,
Ти знав , що я з Тобою жити буду,
Про мене думав навіть і тоді...
Попереду чекала вже Голгофа ,
З хрестом ступав , крові лишав сліди ...
Пройшов без слів запилену дорогу ,
І всеодно про мене думав Ти..
І ось до цілі Ти дійшов в знемозі..
А кожен цвях - це світу цього гріх,
Змішалися в єдине : крик і сльози...
А я в думках... а я в думках Твоїх...
І цвяхи ті Тебе не налякали,
Дорожча я для Тебе за життя,
Хоча про святість думала так мало ,
Нове відкрив для мене майбуття.
Ти в час сумний - моя підтримка , віра ,
Надія Ти і захист від біди..
Твоя любов є без умов, без міри ,
Бо думаєш про мене й нині Ти...
Я знаю, що зустрінуся з Тобою,
Здобуду перемогу ще над злом...
Тобі погляну в Очі із любов"ю
І заспіваю в Небесах псалом.
Колись стояв в преторії Пилата,
Стоїш сьогодні біля мене тут...
І бережеш мене в думках Ти свято ,
Я дякую за милість й доброту.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2014)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ЯКБИ ТИ ЗНАВ
Якби ти знав, якою же ціною,
Тебе Спаситель на хресті купив,
То вмився би розкаяння сльозою,
І більше б не гордився, не грішив...
Якби відчув, як цвяхи б'ють у Руки,
Якби відчув той біль, хоча би раз,
То би заплакав, знаючи ті муки,
Поглянув би на Того, Хто всіх спас...
Якби почув молитви гефсиманські,
Які Ісус за тебе Богу ніс,
То славив би Його вночі і вранці ,
То йшов за Ним дорогою би скрізь...
Якби побачив ти Лице Ісуса,
Опльоване, розбите і святе...
То би додому з мандрувань вернувся,
Життя перемінив своє пусте...
Якби пройшов знеможений і гнаний,
Приніс на плечах дерев'яний хрест...
Якби ти знав як сильно мучать рани,
То би душею для життя воскрес.
Якби невинно мусів помирати ,
Принижений, під сміх і глум солдат...
Щоб першої любові цвіт підняти,
Ти б повернувся з чужини назад...
Сьогодні душу ти закрив від Бога,
Вона холодна і така сумна...
За тебе проливалась Кров Святого,
Він чашу горя випив аж до дна....
Його чомусь ти не впускаєш в душу,
Ще відкидаєш Господа Христа...
А Він тебе все кличе й любить дуже,
Схились біля підніжжя ти хреста...
Вернися нині з тих блукань даремних,
Прийме Господь, Він так давно чекав...
Життя твоє , як ніч- глухе і темне...
В обійми власні гріх тебе скував...
Прийди ти на Голгофу, де страждає,
За всі провини Сам Спаситель твій...
Тобі дорогу в Небо прокладає,
Щоб ти з Ним був в країні тій святій...
Якби ж ти знав, як там радість вічна,
Яке блаженство , і забутий страх....
То би неправді не служив ти більше,
І йшов би по Ісусових слідах...
Сьогодні Його заклик ще лунає,
Вернися ти і зміниться життя ...
Як серце по- новому заспіває,
Засяє сонцем ясним майбуття...
Христос з душі всю забере тривогу,
За тебе Він життя Своє віддав...
Якби ти знав, як добре бути з Богом,
Якби ж ти знав про це.... Якби ти знав...
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2015)
Якби ти знав, якою же ціною,
Тебе Спаситель на хресті купив,
То вмився би розкаяння сльозою,
І більше б не гордився, не грішив...
Якби відчув, як цвяхи б'ють у Руки,
Якби відчув той біль, хоча би раз,
То би заплакав, знаючи ті муки,
Поглянув би на Того, Хто всіх спас...
Якби почув молитви гефсиманські,
Які Ісус за тебе Богу ніс,
То славив би Його вночі і вранці ,
То йшов за Ним дорогою би скрізь...
Якби побачив ти Лице Ісуса,
Опльоване, розбите і святе...
То би додому з мандрувань вернувся,
Життя перемінив своє пусте...
Якби пройшов знеможений і гнаний,
Приніс на плечах дерев'яний хрест...
Якби ти знав як сильно мучать рани,
То би душею для життя воскрес.
Якби невинно мусів помирати ,
Принижений, під сміх і глум солдат...
Щоб першої любові цвіт підняти,
Ти б повернувся з чужини назад...
Сьогодні душу ти закрив від Бога,
Вона холодна і така сумна...
За тебе проливалась Кров Святого,
Він чашу горя випив аж до дна....
Його чомусь ти не впускаєш в душу,
Ще відкидаєш Господа Христа...
А Він тебе все кличе й любить дуже,
Схились біля підніжжя ти хреста...
Вернися нині з тих блукань даремних,
Прийме Господь, Він так давно чекав...
Життя твоє , як ніч- глухе і темне...
В обійми власні гріх тебе скував...
Прийди ти на Голгофу, де страждає,
За всі провини Сам Спаситель твій...
Тобі дорогу в Небо прокладає,
Щоб ти з Ним був в країні тій святій...
Якби ж ти знав, як там радість вічна,
Яке блаженство , і забутий страх....
То би неправді не служив ти більше,
І йшов би по Ісусових слідах...
Сьогодні Його заклик ще лунає,
Вернися ти і зміниться життя ...
Як серце по- новому заспіває,
Засяє сонцем ясним майбуття...
Христос з душі всю забере тривогу,
За тебе Він життя Своє віддав...
Якби ти знав, як добре бути з Богом,
Якби ж ти знав про це.... Якби ти знав...
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2015)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ВІН ЙШОВ НА ХРЕСТ!
Він йшов на хрест дорогою важкою,
Він йшов на хрест вмирати за людей,
Ісус Христос нас спас ціною Крові,
Прийняв Собі,немов Своїх дітей.
Голгофу бачив Він через століття,
Як ще у яслах Немовлям дрімав,
Він бачив хрест крізь горе й лихоліття,
Він бачив все,Він чув і Він все знав...
Відкинутий усім Своїм творінням,
Принижений Христос перед людьми,
Він йшов на хрест,щоби душі прозріння,
Отримати і я і ти могли.
Спину Свою підставив для знущання,
І від ганьби Обличчя не ховав,
Ісус стерпів удари і плювання,
Собіна плечі немочі Він взяв.
Забрав і болі наші із Собою,
Ми думали:Його Отець лишив,
А Він покрив провини із любов'ю,
Був мучений за гріх, та все простив.
І кара світу скорбного земного,
На Нім лежала,Він усе змінив
Вказав до щастя вічного дорогу,
Всі наші рани Ранами зцілив.
Принижений та гноблений до болю,
Христос не відкривав священних уст,
Покірний до кінця Отцевій волі,
В мовчанні на хресті вмирав Ісус.
Немов ягня проваджений на страту,
Засуджений народом Він ішов,
Щоб людям всім спасіння дарувати,
Дорогу хрестну наш Христос пройшов.
Схиляюсь нині я перед Розп'ятим,
І шепочу:"Спасителю,прости!"
Пробиті Ноги буду обіймати,
І по слідах Ісусових іти.
Любов палає в серці невмируща,
Воздам хвалу за подвиг неземний,
Христа Слова для мене-хліб насущний,
Він-Пастир мій,мій Цар,мій Бог Святий.
Я знаю,йшов за мене помирати,
Щоб до душі схилити Небеса,
Щоби Дитям Своїм мене назвати,
Щоб згасла у очах моїх сльоза.
Щоби зустрілась я на перехресті,
З Надією,що до Творця веде,
Щоб для життя душа сповна воскресла,
Щоби пізнала щастя неземне.
Я славити Христа не перестану,
Хвалитись буду Господом Одним ..
Злечу колись я птахом над світами,
І вічно жити в Небі з Ним.
У серці крізь роки горіти буде,
Гори Голгофи образ пресвятий,
Христа Я Очі дивні незабуду,
Хоч часто тисне душу біль важкий.
Ісус Христос і це прекрасне Небо,
Мені тепер дорожчі понад все,
І вірю Він візьме мене до Себе,
Коли у світ за Церквою прийде.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(11/12/15)
Він йшов на хрест дорогою важкою,
Він йшов на хрест вмирати за людей,
Ісус Христос нас спас ціною Крові,
Прийняв Собі,немов Своїх дітей.
Голгофу бачив Він через століття,
Як ще у яслах Немовлям дрімав,
Він бачив хрест крізь горе й лихоліття,
Він бачив все,Він чув і Він все знав...
Відкинутий усім Своїм творінням,
Принижений Христос перед людьми,
Він йшов на хрест,щоби душі прозріння,
Отримати і я і ти могли.
Спину Свою підставив для знущання,
І від ганьби Обличчя не ховав,
Ісус стерпів удари і плювання,
Собіна плечі немочі Він взяв.
Забрав і болі наші із Собою,
Ми думали:Його Отець лишив,
А Він покрив провини із любов'ю,
Був мучений за гріх, та все простив.
І кара світу скорбного земного,
На Нім лежала,Він усе змінив
Вказав до щастя вічного дорогу,
Всі наші рани Ранами зцілив.
Принижений та гноблений до болю,
Христос не відкривав священних уст,
Покірний до кінця Отцевій волі,
В мовчанні на хресті вмирав Ісус.
Немов ягня проваджений на страту,
Засуджений народом Він ішов,
Щоб людям всім спасіння дарувати,
Дорогу хрестну наш Христос пройшов.
Схиляюсь нині я перед Розп'ятим,
І шепочу:"Спасителю,прости!"
Пробиті Ноги буду обіймати,
І по слідах Ісусових іти.
Любов палає в серці невмируща,
Воздам хвалу за подвиг неземний,
Христа Слова для мене-хліб насущний,
Він-Пастир мій,мій Цар,мій Бог Святий.
Я знаю,йшов за мене помирати,
Щоб до душі схилити Небеса,
Щоби Дитям Своїм мене назвати,
Щоб згасла у очах моїх сльоза.
Щоби зустрілась я на перехресті,
З Надією,що до Творця веде,
Щоб для життя душа сповна воскресла,
Щоби пізнала щастя неземне.
Я славити Христа не перестану,
Хвалитись буду Господом Одним ..
Злечу колись я птахом над світами,
І вічно жити в Небі з Ним.
У серці крізь роки горіти буде,
Гори Голгофи образ пресвятий,
Христа Я Очі дивні незабуду,
Хоч часто тисне душу біль важкий.
Ісус Христос і це прекрасне Небо,
Мені тепер дорожчі понад все,
І вірю Він візьме мене до Себе,
Коли у світ за Церквою прийде.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(11/12/15)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
МОЯ ПАСХА
Важко так ланцюги волочити,
Крик рабів у Єгипті лунає...
Чи ще довго в неволі ходити ?
Це питання вогнем пропікає.
У відкуплення віримо наше ,
Є нелегкою доля рабів...
День за днем , у знемозі ми плачем,
Хто б додому нас звідси провів ?
Бог батьків ! Де ж та наша свобода ?
Пригадай , що народ ми лиш Твій.
Ти - спасіння від роду до роду,
Наше світло в годині нічній.
Пристановище. Бог Авраама
Ти Ісака і Якова Бог ,
Дай бальзаму на душі , на рани
Заспокой нас в годину тривог.
Бог почув крики ці невеселі,
Припинились плачі назавжди ...
Є достатньо нам хліба в пустелі
Протікають джерела води...
З страхом дивляться вслід єгиптяни,
Нам - вперед, в обітований край...
Поводир наш стовпом вогню стане ,
Фараоне... на нас не чекай...
Бог веде... чудесами дивує ,
Дав забути образи гіркі ,
Ланцюгів дзвону більше не чую ,
Лиш радію в хвилини такі...
Для Ізраїлю день цей - то Пасха ,
Це відкуплення день від неволі ,
День свободи навіки від рабства ,
День коли їх залишили болі .
А моя Пасха - це мій Спаситель,
Взяв на Себе провину мою ...
Він прийшов із небес- Визволитель
Щоб спасти всіх людей від вогню.
Під хрестом розірвались кайдани,
Там забулися тіні загроз ,
Там роздерті загоїлись рани ,
Наша Пасха - Спаситель Христос.
Вже нема ланцюгів... це є диво ,
Слав, душе ! Лиш Ісусу співай
Ти із Ним стала вільна, щаслива ,
Віднайшла шлях в обіцяний Рай.
Кров з Голгофи струмочком стікає -
Це ціна за свободу рабів...
Там Невинно Розп'ятий страждає ,
Той , Хто нас із Єгипту привів...
Він зійшов на цю землю гріховну ,
За провини людей заплатив...
Хай хвала лине , хай буде повна ,
Що від рабства гріха Він звільнив.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2013 р)
Важко так ланцюги волочити,
Крик рабів у Єгипті лунає...
Чи ще довго в неволі ходити ?
Це питання вогнем пропікає.
У відкуплення віримо наше ,
Є нелегкою доля рабів...
День за днем , у знемозі ми плачем,
Хто б додому нас звідси провів ?
Бог батьків ! Де ж та наша свобода ?
Пригадай , що народ ми лиш Твій.
Ти - спасіння від роду до роду,
Наше світло в годині нічній.
Пристановище. Бог Авраама
Ти Ісака і Якова Бог ,
Дай бальзаму на душі , на рани
Заспокой нас в годину тривог.
Бог почув крики ці невеселі,
Припинились плачі назавжди ...
Є достатньо нам хліба в пустелі
Протікають джерела води...
З страхом дивляться вслід єгиптяни,
Нам - вперед, в обітований край...
Поводир наш стовпом вогню стане ,
Фараоне... на нас не чекай...
Бог веде... чудесами дивує ,
Дав забути образи гіркі ,
Ланцюгів дзвону більше не чую ,
Лиш радію в хвилини такі...
Для Ізраїлю день цей - то Пасха ,
Це відкуплення день від неволі ,
День свободи навіки від рабства ,
День коли їх залишили болі .
А моя Пасха - це мій Спаситель,
Взяв на Себе провину мою ...
Він прийшов із небес- Визволитель
Щоб спасти всіх людей від вогню.
Під хрестом розірвались кайдани,
Там забулися тіні загроз ,
Там роздерті загоїлись рани ,
Наша Пасха - Спаситель Христос.
Вже нема ланцюгів... це є диво ,
Слав, душе ! Лиш Ісусу співай
Ти із Ним стала вільна, щаслива ,
Віднайшла шлях в обіцяний Рай.
Кров з Голгофи струмочком стікає -
Це ціна за свободу рабів...
Там Невинно Розп'ятий страждає ,
Той , Хто нас із Єгипту привів...
Він зійшов на цю землю гріховну ,
За провини людей заплатив...
Хай хвала лине , хай буде повна ,
Що від рабства гріха Він звільнив.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2013 р)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ТРИДЦЯТЬ СРІБНЯКІВ...
Всього лиш тридцять срібняків-
Ціна така Царя Царів...
Ціна це за Невину Кров ;
За Божу платиться любов...
Всього лиш тридцять срібняків,
В саду вночі Хтось битви вів ....
Молитви линули із уст ,
Боровся з муками Ісус...
Всього лиш тридцять срібняків,
Здолати учнів сон зумів...
Біда надходить... сплять іще
А зрадник дуже близько вже ...
Всього лиш тридцять срібняків,
В мовчанні Небо і без слів...
А поцілунок лиш Один
В неволю взятий Божий Син...
Всього лиш тридцять срібняків,
Пилата суд... народу гнів...
І крики люті:" Розіпни ",
Ісус... став винним без вини...
Всього лиш тридцять срібняків,
Тягар хреста ...вінок хтось сплів...
Голгофа , цвяхи, чиста Кров...
За ворогів молився знов...
Всього лиш тридцять срібняків,
Звершилось - крик ввись полетів ...
І чаша випита до дна ,
Така за світу гріх ціна...
Всього лиш тридцять срібняків,
Все Юда пізно зрозумів...
Петро десь плаче в самоті ,
Себе картає в каятті ...
Всього лиш тридцять срібняків,
Гріх Юду з цього світу звів...
Гріх визнав свій Петро в той час,
Очиститись отримав шанс...
Сьогодні ще спасає Бог
Дарує мир серед тривог ...
А ти спасінням дорожиш?
Невже за срібло продасиш ?
За срібняки не віддавай ,
Свою дорогу в Вічний Рай
Не продавай Христа тепер
За тебе Він Святий помер...
Зазнав немало мук , страждань...
Мій друже , Юдою не стань ...
І душу вічну бережи ,
Як дар Христу її вручи...
Всього лиш тридцять срібняків..
І шлях на смерть Христа привів...
Тобі ж новим відкрився шлях ,
Його кінець - у Небесах..
Сьогодні , друже, вибирай:
Чи пекло , а чи може Рай...
Монети чи з Христом у сад,?
Яку ти вибереш із втрат ?
Іди на світло. Йди вперед,
Хай не зупинить дзвін монет ...
Ісуса тільки вибирай
І вічність з Ним не продавай.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
( 2013 р)
Всього лиш тридцять срібняків-
Ціна така Царя Царів...
Ціна це за Невину Кров ;
За Божу платиться любов...
Всього лиш тридцять срібняків,
В саду вночі Хтось битви вів ....
Молитви линули із уст ,
Боровся з муками Ісус...
Всього лиш тридцять срібняків,
Здолати учнів сон зумів...
Біда надходить... сплять іще
А зрадник дуже близько вже ...
Всього лиш тридцять срібняків,
В мовчанні Небо і без слів...
А поцілунок лиш Один
В неволю взятий Божий Син...
Всього лиш тридцять срібняків,
Пилата суд... народу гнів...
І крики люті:" Розіпни ",
Ісус... став винним без вини...
Всього лиш тридцять срібняків,
Тягар хреста ...вінок хтось сплів...
Голгофа , цвяхи, чиста Кров...
За ворогів молився знов...
Всього лиш тридцять срібняків,
Звершилось - крик ввись полетів ...
І чаша випита до дна ,
Така за світу гріх ціна...
Всього лиш тридцять срібняків,
Все Юда пізно зрозумів...
Петро десь плаче в самоті ,
Себе картає в каятті ...
Всього лиш тридцять срібняків,
Гріх Юду з цього світу звів...
Гріх визнав свій Петро в той час,
Очиститись отримав шанс...
Сьогодні ще спасає Бог
Дарує мир серед тривог ...
А ти спасінням дорожиш?
Невже за срібло продасиш ?
За срібняки не віддавай ,
Свою дорогу в Вічний Рай
Не продавай Христа тепер
За тебе Він Святий помер...
Зазнав немало мук , страждань...
Мій друже , Юдою не стань ...
І душу вічну бережи ,
Як дар Христу її вручи...
Всього лиш тридцять срібняків..
І шлях на смерть Христа привів...
Тобі ж новим відкрився шлях ,
Його кінець - у Небесах..
Сьогодні , друже, вибирай:
Чи пекло , а чи може Рай...
Монети чи з Христом у сад,?
Яку ти вибереш із втрат ?
Іди на світло. Йди вперед,
Хай не зупинить дзвін монет ...
Ісуса тільки вибирай
І вічність з Ним не продавай.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
( 2013 р)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
У НІЧ ТУ...
У ніч ту Гефсиманія дрімала,
Христос туди із учнями прийшов ,
Душа Його томилася, страждала ,
Розкрило Небо зоряний покров...
Перед Отцем в покорі Той схилився,
Чиє в віках прославлене Ім'я...
Він плакав гірко , тихо так молився :
" Хай буде, Отче , воля лиш Твоя".
Вже зрадник непомітно наближався,
Заснули учні втомлені тоді...
А Ангел світлий із небес спускався,
Підтримати Христа щоб в боротьбі.
Залишений всіма Він , та не Богом ,
Христос прискорбну чашу пити став,
Розпочалася мук страшних дорога ,
Як Юда сам Його поцілував.
Ісус мовчав... Йому зв'язали Руки,
На суд неправди Спаса повели.
Зазнав Святий із учнями розлуки,
А свідчення жорстокими були...
Христу в Обличчя праведне плювали ,
Всі ті , кого прощав Він і любив,
Розп'ясти, вбити , стратити бажали,
Такого болю ще ніхто не пив...
Ціна Любові- срібняків тих тридцять,
Голгофський хрест на Господа чекав..
Його вдягнули люди в багряницю,
Вінець терновий кат Йому сплітав..
Як переніс Христос ганьбу , знущання?
Удари ті від римського бича...
Як витерпів тортури і страждання?
Не проклинав нікого , а мовчав...
Лиш обіймав всіх поглядом ласкавим,
Ятрили Душу смуток і журба....
"Христові- смерть! Нам відпусти Варавву!"-
Жахливий вирок винесла юрба.
Накликавши на себе тим прокляття,
Народ Христа дорогою повів,
На страту Агнця, на сумне розп'яття,
Хто б перенести горе це зумів ?
Там , під хрестом Спаситель спотикався,
Він падав часто, не було вже сил,
Раділо пекло , ворог насміхався
Покрили темні хмари небосхил...
Гора Голгофа муками зустріла ,
Хрестом Ісуса, цвяхами , вінцем...
Все Тіло понівечене боліло,
Томила спрага вже перед кінцем...
Ті Добрі Руки до хреста прибили,
Стікала Кров з Лиця святим струмком,
І одяг римські воїни ділили,
ТогО, Хто коронований вінком.
З розбитих уст слова:" Прости їм , Отче,
Не знають роблять що..."- Христос взивав,
Остання мить ... прохання:" Пити хочу..."-
А потім крик:" Звершилось!"- й Дух віддав.
На темну ніч враз день перемінився,
Помер Ісус... Помер Спаситель мій...
Підступний план тоді цілком здійснився ,
Та навіть там, у темряві нічній...
Любов у битві тій перемагала,
Хоч цього ворог навіть і не знав..
Життя Нове в Ісусі воскресало,
Три дні й три ночі в гробі Він лежав...
І сталось незбагненне на світанні,
На ділі Бог могутність проявив,
Стерпів Христос всі муки і страждання,
Кайдани смерті назавжди розбив..
Воскрес! Програло пекло у двобої,
Воскрес Ісус! Тріумф отримав Він,
Воскрес Спаситель і для нас з тобою,
Приніс любов, початок добрих змін.
Немає більше смерть над нами влади ,
Воскрес Христос - воскреснемо і ми;
Його Одного будем прославляти,
За те, що спас і нас назвав дітьми.
Той подвиг славний у серцях лишився,
Ісус бо Небо нам подарував,
Тоді, як шлях страждань пройти рішився,
І наше місце на хресті зайняв.
А потім з гробу встав у день священний,
І заспівав Новий Єрусалим.
Христос Воскрес! Ця вість благословенна,
У вічності ми будемо із Ним.
Нехай ця радість світла, Великодня ,
Наповнить світ наш, досягне Небес.
Хай лине честь Воскреслому сьогодні.
Ісус Воскрес! Воістину Воскрес!
©️ Н . Луцик- Мартинюк
У ніч ту Гефсиманія дрімала,
Христос туди із учнями прийшов ,
Душа Його томилася, страждала ,
Розкрило Небо зоряний покров...
Перед Отцем в покорі Той схилився,
Чиє в віках прославлене Ім'я...
Він плакав гірко , тихо так молився :
" Хай буде, Отче , воля лиш Твоя".
Вже зрадник непомітно наближався,
Заснули учні втомлені тоді...
А Ангел світлий із небес спускався,
Підтримати Христа щоб в боротьбі.
Залишений всіма Він , та не Богом ,
Христос прискорбну чашу пити став,
Розпочалася мук страшних дорога ,
Як Юда сам Його поцілував.
Ісус мовчав... Йому зв'язали Руки,
На суд неправди Спаса повели.
Зазнав Святий із учнями розлуки,
А свідчення жорстокими були...
Христу в Обличчя праведне плювали ,
Всі ті , кого прощав Він і любив,
Розп'ясти, вбити , стратити бажали,
Такого болю ще ніхто не пив...
Ціна Любові- срібняків тих тридцять,
Голгофський хрест на Господа чекав..
Його вдягнули люди в багряницю,
Вінець терновий кат Йому сплітав..
Як переніс Христос ганьбу , знущання?
Удари ті від римського бича...
Як витерпів тортури і страждання?
Не проклинав нікого , а мовчав...
Лиш обіймав всіх поглядом ласкавим,
Ятрили Душу смуток і журба....
"Христові- смерть! Нам відпусти Варавву!"-
Жахливий вирок винесла юрба.
Накликавши на себе тим прокляття,
Народ Христа дорогою повів,
На страту Агнця, на сумне розп'яття,
Хто б перенести горе це зумів ?
Там , під хрестом Спаситель спотикався,
Він падав часто, не було вже сил,
Раділо пекло , ворог насміхався
Покрили темні хмари небосхил...
Гора Голгофа муками зустріла ,
Хрестом Ісуса, цвяхами , вінцем...
Все Тіло понівечене боліло,
Томила спрага вже перед кінцем...
Ті Добрі Руки до хреста прибили,
Стікала Кров з Лиця святим струмком,
І одяг римські воїни ділили,
ТогО, Хто коронований вінком.
З розбитих уст слова:" Прости їм , Отче,
Не знають роблять що..."- Христос взивав,
Остання мить ... прохання:" Пити хочу..."-
А потім крик:" Звершилось!"- й Дух віддав.
На темну ніч враз день перемінився,
Помер Ісус... Помер Спаситель мій...
Підступний план тоді цілком здійснився ,
Та навіть там, у темряві нічній...
Любов у битві тій перемагала,
Хоч цього ворог навіть і не знав..
Життя Нове в Ісусі воскресало,
Три дні й три ночі в гробі Він лежав...
І сталось незбагненне на світанні,
На ділі Бог могутність проявив,
Стерпів Христос всі муки і страждання,
Кайдани смерті назавжди розбив..
Воскрес! Програло пекло у двобої,
Воскрес Ісус! Тріумф отримав Він,
Воскрес Спаситель і для нас з тобою,
Приніс любов, початок добрих змін.
Немає більше смерть над нами влади ,
Воскрес Христос - воскреснемо і ми;
Його Одного будем прославляти,
За те, що спас і нас назвав дітьми.
Той подвиг славний у серцях лишився,
Ісус бо Небо нам подарував,
Тоді, як шлях страждань пройти рішився,
І наше місце на хресті зайняв.
А потім з гробу встав у день священний,
І заспівав Новий Єрусалим.
Христос Воскрес! Ця вість благословенна,
У вічності ми будемо із Ним.
Нехай ця радість світла, Великодня ,
Наповнить світ наш, досягне Небес.
Хай лине честь Воскреслому сьогодні.
Ісус Воскрес! Воістину Воскрес!
©️ Н . Луцик- Мартинюк
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
МОЛИВСЯ ТИ
Молився Ти в саду в порі нічній
Маслини розділяли тільки горе...
Коли прийшов до Тебе зрадник Твій ,
То я Тебе теж зрадила в ту пору...
Коли перед Пилатом ти стояв ,
І в люті злій юрба вся бушувала..
І " Розіпни Його" народ кричав ,
То " Розіпни" з людьми і я кричала...
Коли ніс хрест , збичований, в журбі
Солдати римські били і штовхали...
То болю завдавала я Тобі ,
І не Тобі , а їм допомагала...
Коли вже воїн молот в руки взяв ,
Щоб для розп'яття там пора настала...
Коли Святі він Руки пробивав,
То я ті гострі цвяхи подавала....
Та навіть тих , хто в Руки цвяхи бив ,
Любов Твоя прийнять готова...
Ісус.. я розпинала.. Ти любив..
Прокляття не промовивши ні слова...
Коли молитву до Отця підніс ,
" Прости їм , Отче ... вчинків не збагнули"..
Тоді я серед стогонів і сліз,
В благаннях тих своє ім'я почула...
За мене Ти молився і просив ,
Всім серцем, переповненим страждання...
Мої гріхи всі милістю покрив ,
Настало на Голгофі покаяння.
Душа моя мов ранішня роса ,
Вже прощена Тобою , вільна стала..
Оплакували смерть всі Небеса,
І з ними я ридання не ховала...
Тебе , Святого , гріб сирий чекав ,
Життя повстане навіть із могили ,
І Ти повстав! Кайдани розірвав,
Побачила я воскресіння силу.
Воскресла назавжди душа моя ,
У ворога її відвоював Ти ,
Ціна висока ... твердо знаю я ,
Ще вища ніж скарби , грошей мільярди...
Минулим Ти мене не дорікнув ,
Що розпинала я Тебе з юрбою..
Простив , нове Ти дихання вдихнув-
Я житиму на Небесах з Тобою.
І чим за щастя відплачу таке?
Чи осягну любов Твою безмірну...
Дозволь любити серцем всім Тебе,
Тобі життя віддати у довірі.
Молився Ти в саду в порі нічній
Маслини розділяли тільки горе...
Коли прийшов до Тебе зрадник Твій ,
То я Тебе теж зрадила в ту пору...
Коли перед Пилатом ти стояв ,
І в люті злій юрба вся бушувала..
І " Розіпни Його" народ кричав ,
То " Розіпни" з людьми і я кричала...
Коли ніс хрест , збичований, в журбі
Солдати римські били і штовхали...
То болю завдавала я Тобі ,
І не Тобі , а їм допомагала...
Коли вже воїн молот в руки взяв ,
Щоб для розп'яття там пора настала...
Коли Святі він Руки пробивав,
То я ті гострі цвяхи подавала....
Та навіть тих , хто в Руки цвяхи бив ,
Любов Твоя прийнять готова...
Ісус.. я розпинала.. Ти любив..
Прокляття не промовивши ні слова...
Коли молитву до Отця підніс ,
" Прости їм , Отче ... вчинків не збагнули"..
Тоді я серед стогонів і сліз,
В благаннях тих своє ім'я почула...
За мене Ти молився і просив ,
Всім серцем, переповненим страждання...
Мої гріхи всі милістю покрив ,
Настало на Голгофі покаяння.
Душа моя мов ранішня роса ,
Вже прощена Тобою , вільна стала..
Оплакували смерть всі Небеса,
І з ними я ридання не ховала...
Тебе , Святого , гріб сирий чекав ,
Життя повстане навіть із могили ,
І Ти повстав! Кайдани розірвав,
Побачила я воскресіння силу.
Воскресла назавжди душа моя ,
У ворога її відвоював Ти ,
Ціна висока ... твердо знаю я ,
Ще вища ніж скарби , грошей мільярди...
Минулим Ти мене не дорікнув ,
Що розпинала я Тебе з юрбою..
Простив , нове Ти дихання вдихнув-
Я житиму на Небесах з Тобою.
І чим за щастя відплачу таке?
Чи осягну любов Твою безмірну...
Дозволь любити серцем всім Тебе,
Тобі життя віддати у довірі.
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
РОЗП'ЯТА ЛЮБОВ
Любов вели на страту на Голгофу ,
Немов ягня покірно так ішла ,
На ту гору важка лягла дорога ,
Юрба шуміла , наче море , зла...
Любов ішла... і погляд Її ніжний ,
Усіх людей на світі обіймав ,
Відкинута мов камінь- та наріжний
Любов святу на Землю Бог послав...
Хрест дерев'яний люд звалив на плечі ,
Насмішками дорога вдаль лягла ,
Вигукував народ жахливі речі,
Любов же на розп'яття тихо йшла...
Її Ім'я- Ісус , Землі Спаситель,
Пішов на смерть покірно в тридцять три...
Картина перед нами ось відкрита ,
Як в ніч з Отцем Він слізно говорив...
В маслинах Гефсиманія дрімає ,
Колише вітер сонні трави знов...
Крізь хмари повний місяць виглядає ,
А перед Небом молиться Любов...
Уста святі в тремтінні промовляють:
" Мій Отче , промине хай чаша ця,
Проте , Хай буде так як Ти бажаєш,
Хай буде , Батьку, воля лиш Твоя..."
Кривавий піт і сльози мого Спаса ,
Все падали на Землю мов роса ,
І час страждання, муки наближався ,
І зради поцілунок для Христа.
Здригнусь в ту мить , коли я пригадаю ,
Неправди суд. Знущання над Христом..
Важкі побої ..у Лице плювання
Слова ті : пророкуй же , вдарив хто ?
Відречення Петра.. крик фарисеїв ,
Пилата двір. Що істина ? Скажіть!
Принижений творінням Цар Юдеї ,
Почув Він замість милості - " Судіть!".
Неправдою покрили образ Бога ,
Тростину в Руки хтось Йому вручив ,
І били і сміялися із Нього,
А Він людину і тоді любив...
Вінець терновий... болі... багряниця,
Ось Руки воїн міцно вже зв'язав,
Солдатів римських не здригнулись лиця ,
Ісус терпів і їх не проклинав...
Пилат стояв у роздумах про правду ,
Народ просив... мов озвіріти встиг...
" Ісуса розіпни, а нам Варавву,
Розбійника Варавву відпусти...
Ісуса Кров на нас і дітях наших ,
Веди Його на страту- розіпни.."
І на Голгофу шлях проліг найважчий,
На смерть вели Любов ту , без вини ...
Христос ішов- збичований, побитий,
Ридала мати... плакали жінки...
Палило сонце.. так хотілось пити..
Дійти б до цілі- лиш одні думки.
І ось гора Голгофа , що чекала ,
Його , а Він про день той знав давно ...
З розбійниками Бога розпинали,
Йому ту чашу випити дано...
Стук молота... і Кров струмком стікала,
Солдат у Руки цвяхи забивав...
Любов усю планету обіймала ,
Спаситель міст до Неба будував...
Про одяг жереб воїни кидали,
Ніхто в той день не думав і не знав ,
Що Небо їм Любов подарувала,
Щоб світ спасти Ісус Христос страждав..
Мовчало Небо..і взивав до Бога ,
Ісус в безсиллі кликав :" О, Елі,
Нащо Мене Ти полишив Одного?",
І пронеслося криком по Землі...
Звершилося!- і темряви цунамі ,
Плкрило світ , покрило все навкруг...
Тоді завіса розірвалась в храмі ,
Ісус Христос віддав Отцю Свій Дух...
Тисячоліття з того дня минули ,
А про Голгофу гомонять віки...
Ісуса смерть нам Небо повернула ,
Його ми діти , нам простив гріхи.
Любов Розп'ята нині кличе в Небо,
Прийдіть до Бога. Він чекає вас ,
Вклонися Тому, Хто вмирав за тебе,
Ще поки подарований нам час.
Простягнуті ще Руки ті , що в ранах ,
Ісус пролив за тебе чисту Кров ,
Прийми Його , спадуть нехай кайдани,
Й прослав Любов Розп'яту за любов.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(27.06.2015)
Любов вели на страту на Голгофу ,
Немов ягня покірно так ішла ,
На ту гору важка лягла дорога ,
Юрба шуміла , наче море , зла...
Любов ішла... і погляд Її ніжний ,
Усіх людей на світі обіймав ,
Відкинута мов камінь- та наріжний
Любов святу на Землю Бог послав...
Хрест дерев'яний люд звалив на плечі ,
Насмішками дорога вдаль лягла ,
Вигукував народ жахливі речі,
Любов же на розп'яття тихо йшла...
Її Ім'я- Ісус , Землі Спаситель,
Пішов на смерть покірно в тридцять три...
Картина перед нами ось відкрита ,
Як в ніч з Отцем Він слізно говорив...
В маслинах Гефсиманія дрімає ,
Колише вітер сонні трави знов...
Крізь хмари повний місяць виглядає ,
А перед Небом молиться Любов...
Уста святі в тремтінні промовляють:
" Мій Отче , промине хай чаша ця,
Проте , Хай буде так як Ти бажаєш,
Хай буде , Батьку, воля лиш Твоя..."
Кривавий піт і сльози мого Спаса ,
Все падали на Землю мов роса ,
І час страждання, муки наближався ,
І зради поцілунок для Христа.
Здригнусь в ту мить , коли я пригадаю ,
Неправди суд. Знущання над Христом..
Важкі побої ..у Лице плювання
Слова ті : пророкуй же , вдарив хто ?
Відречення Петра.. крик фарисеїв ,
Пилата двір. Що істина ? Скажіть!
Принижений творінням Цар Юдеї ,
Почув Він замість милості - " Судіть!".
Неправдою покрили образ Бога ,
Тростину в Руки хтось Йому вручив ,
І били і сміялися із Нього,
А Він людину і тоді любив...
Вінець терновий... болі... багряниця,
Ось Руки воїн міцно вже зв'язав,
Солдатів римських не здригнулись лиця ,
Ісус терпів і їх не проклинав...
Пилат стояв у роздумах про правду ,
Народ просив... мов озвіріти встиг...
" Ісуса розіпни, а нам Варавву,
Розбійника Варавву відпусти...
Ісуса Кров на нас і дітях наших ,
Веди Його на страту- розіпни.."
І на Голгофу шлях проліг найважчий,
На смерть вели Любов ту , без вини ...
Христос ішов- збичований, побитий,
Ридала мати... плакали жінки...
Палило сонце.. так хотілось пити..
Дійти б до цілі- лиш одні думки.
І ось гора Голгофа , що чекала ,
Його , а Він про день той знав давно ...
З розбійниками Бога розпинали,
Йому ту чашу випити дано...
Стук молота... і Кров струмком стікала,
Солдат у Руки цвяхи забивав...
Любов усю планету обіймала ,
Спаситель міст до Неба будував...
Про одяг жереб воїни кидали,
Ніхто в той день не думав і не знав ,
Що Небо їм Любов подарувала,
Щоб світ спасти Ісус Христос страждав..
Мовчало Небо..і взивав до Бога ,
Ісус в безсиллі кликав :" О, Елі,
Нащо Мене Ти полишив Одного?",
І пронеслося криком по Землі...
Звершилося!- і темряви цунамі ,
Плкрило світ , покрило все навкруг...
Тоді завіса розірвалась в храмі ,
Ісус Христос віддав Отцю Свій Дух...
Тисячоліття з того дня минули ,
А про Голгофу гомонять віки...
Ісуса смерть нам Небо повернула ,
Його ми діти , нам простив гріхи.
Любов Розп'ята нині кличе в Небо,
Прийдіть до Бога. Він чекає вас ,
Вклонися Тому, Хто вмирав за тебе,
Ще поки подарований нам час.
Простягнуті ще Руки ті , що в ранах ,
Ісус пролив за тебе чисту Кров ,
Прийми Його , спадуть нехай кайдани,
Й прослав Любов Розп'яту за любов.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(27.06.2015)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
В СВЯТО ВОСКРЕСІННЯ
Христос Воскрес! Христос живий !
І свідок цього - вся Земля,
І свідок Небо- гріб пустий ,
Сьогодні свідок цього- я.
Поміж злочинцями вмирав ,
Зазнав Святого Образ змін...
В молитві до Отця взивав,
О , як страждав , томився Він.
Погорджений .. як Страдник став ,
Для нас Він був нічим , ніким...
На Себе немочі забрав ,
І падав під хрестом важким...
Поніс хвороби .. як ягня ,
Покірно йшов.. не смів спинитись,
В Христових Ранах ти і я ,
Знайшли бальзам щоб нам зцілитись.
Посеред тернів Він ступав ,
До нас загублених з любов’ю,
Свої всі кроки направляв,
А Сам стікав невинно Кров'ю...
Він смерть вкусив в голгофський час ,
Без нарікав пив чашу горя ,
Відкрив там Небеса для нас ,
Із волею Отця не спорив..
Коли безмовно помирав,
Тоді всім нам давав спасіння,
І в день жахливий той чекав,
Він дня святого Воскресіння.
І славна Пасха вже прийшла,
Гріб спорожнів. Сторожа впала ,
Смерть не зуміла , не змогла ,
Христа там втримати... програла!
Скажи тепер : Ісус Живий,
Я буду в Небі. Буду з Богом.
Він виборов в той день страшний ,
Над пеклом вічну перемогу.
Христос Воскрес! Звучить хай гімн ,
Ісусу слава , честь , хваління,
В серцях знайде хай наших Він ,
Себе і радість воскресіння.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
Христос Воскрес! Христос живий !
І свідок цього - вся Земля,
І свідок Небо- гріб пустий ,
Сьогодні свідок цього- я.
Поміж злочинцями вмирав ,
Зазнав Святого Образ змін...
В молитві до Отця взивав,
О , як страждав , томився Він.
Погорджений .. як Страдник став ,
Для нас Він був нічим , ніким...
На Себе немочі забрав ,
І падав під хрестом важким...
Поніс хвороби .. як ягня ,
Покірно йшов.. не смів спинитись,
В Христових Ранах ти і я ,
Знайшли бальзам щоб нам зцілитись.
Посеред тернів Він ступав ,
До нас загублених з любов’ю,
Свої всі кроки направляв,
А Сам стікав невинно Кров'ю...
Він смерть вкусив в голгофський час ,
Без нарікав пив чашу горя ,
Відкрив там Небеса для нас ,
Із волею Отця не спорив..
Коли безмовно помирав,
Тоді всім нам давав спасіння,
І в день жахливий той чекав,
Він дня святого Воскресіння.
І славна Пасха вже прийшла,
Гріб спорожнів. Сторожа впала ,
Смерть не зуміла , не змогла ,
Христа там втримати... програла!
Скажи тепер : Ісус Живий,
Я буду в Небі. Буду з Богом.
Він виборов в той день страшний ,
Над пеклом вічну перемогу.
Христос Воскрес! Звучить хай гімн ,
Ісусу слава , честь , хваління,
В серцях знайде хай наших Він ,
Себе і радість воскресіння.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
СЕРЕД ГРІХА
Серед гріха на цій земній планеті ,
Де зло порою біль душі несе ,
Стоїть Христос , тебе питає :" Де ти?
Прийди , давно чекаю Я тебе..
Ти чуєш , друже , ці слова не вперше,
Що з мертвих наш Ісус Христос Воскрес,
Пішов за світ невинно Він померти ,
А світ Йому підніс в дарунок хрест.
Сьогодні простягнув до тебе Руки
Любов відкрив , прогнати щоб пітьму ,
Він день і ніч у двері серця стука ,
Все жде , коли відкриєш ти Йому.
Чи зможеш нині ти піти від Бога ..
Відкинути Голгофу і Христа?
Христос Воскрес , здолавши сили злого ,
За тебе муки Він терпів хреста .
Чекає Бог молитви покаяння,
Бажає рани всі твої зцілити ...
Забрати гріх і сльози і страждання,
Тебе чекає з радістю Спаситель.
Відкрийся, душу відпусти на волю,
Нехай летить у Небо до Творця ,
Прийди у Бога , розкажи всі болі ,
Ще поки в грудях є твоїх життя.
Вдивись сьогодні ти в Ісуса Рани,
Вдивись у сльози. Оціни ти їх.
І каяттям своїм розбий кайдани ,
Якими так скував безжально гріх.
Зроби той крок назустріч Богу нині,
Він до сердечних стукає дверей ,
Не дай же в серці місця для гордині,
Бог витре сльози із твоїх очей...
Ісус Воскрес для твого оправдання ,
Щоб ти у Небі жив , щоб не помер ,
Можливо , заклик буде цей останнім,
Не загуби спастися шанс тепер.
Подумай , хто із вічності назустріч,
До тебе вийде.. Бог чи сатана,
До кого зможеш простягнути руки?
Христос хай буде ціль твоя одна.
Відкинь весь сумнів , розірви тенета,
Господь ще кличе в Небо голубе ,
Стоїть Христос, тебе питає:" Де ти ?
Прийди, давно чекаю..
Я люблю тебе !"
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2015 р.)
Серед гріха на цій земній планеті ,
Де зло порою біль душі несе ,
Стоїть Христос , тебе питає :" Де ти?
Прийди , давно чекаю Я тебе..
Ти чуєш , друже , ці слова не вперше,
Що з мертвих наш Ісус Христос Воскрес,
Пішов за світ невинно Він померти ,
А світ Йому підніс в дарунок хрест.
Сьогодні простягнув до тебе Руки
Любов відкрив , прогнати щоб пітьму ,
Він день і ніч у двері серця стука ,
Все жде , коли відкриєш ти Йому.
Чи зможеш нині ти піти від Бога ..
Відкинути Голгофу і Христа?
Христос Воскрес , здолавши сили злого ,
За тебе муки Він терпів хреста .
Чекає Бог молитви покаяння,
Бажає рани всі твої зцілити ...
Забрати гріх і сльози і страждання,
Тебе чекає з радістю Спаситель.
Відкрийся, душу відпусти на волю,
Нехай летить у Небо до Творця ,
Прийди у Бога , розкажи всі болі ,
Ще поки в грудях є твоїх життя.
Вдивись сьогодні ти в Ісуса Рани,
Вдивись у сльози. Оціни ти їх.
І каяттям своїм розбий кайдани ,
Якими так скував безжально гріх.
Зроби той крок назустріч Богу нині,
Він до сердечних стукає дверей ,
Не дай же в серці місця для гордині,
Бог витре сльози із твоїх очей...
Ісус Воскрес для твого оправдання ,
Щоб ти у Небі жив , щоб не помер ,
Можливо , заклик буде цей останнім,
Не загуби спастися шанс тепер.
Подумай , хто із вічності назустріч,
До тебе вийде.. Бог чи сатана,
До кого зможеш простягнути руки?
Христос хай буде ціль твоя одна.
Відкинь весь сумнів , розірви тенета,
Господь ще кличе в Небо голубе ,
Стоїть Христос, тебе питає:" Де ти ?
Прийди, давно чекаю..
Я люблю тебе !"
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2015 р.)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
Я ВОСКРЕСНУ
Я помру на хресті, але з мертвих воскресну,
Встану з гробу під звуки Ангельських пісень,
Запалю серед ночі Я світло чудесне,
Небо людям відкрию усім в третій день.
Я помру на хресті, перенісши наруги,
Імена вірних в Книгу Життя запишу,
Стану я багатьом і Підтримкою й Другом,
Дам любов ту, що в Серці постійно ношу.
Я помру на хресті, але смерть подолаю,
І побачить сторожа міць,силу Мою,
І Земля по-новому тоді заспіває,
Як почує, що Я вже навіки жию.
Я воскресну, щоб сльози гарячі втирати,
Відновити надію у бідних серцях,
Я воскресну,щоб грішних жаліти, прощати,
Щоби вигнати сумнів далеко і страх.
Я воскресну, щоб стишити муки і болі,
Я воскресну, щоб Істина вічно була,
Щоб весна розквітала у світі довкола,
І щоб люд не чужий був, а наче сім'я.
Я воскресну! Зрадіють обличчя печальні,
Дітям Божим лишу на стежині Свій слід,
Я воскресну! Й настане день славний, пасхальний,
Обійме Землю грішну святий Небозвід.
Я воскресну! Порвуться неволі кайдани,
Жала смерті і пекла небуде ніде,
Я воскресну! Зцілю всі незгоєні рани
Воскресіння Мойого вже днина гряде.
Я воскресну! Та мушу раніше померти,
Чашу мук ось приймаю тепер від Отця,
Моїм подвигом будуть гріхи ваші стерто,
В воскресінні Моєму воскреснуть серця.
Підступає сльоза...Гефсиманія темна!
Не за муки грядущі болить так душа,
А за те, що Моя жертва буде даремна,
Для людей багатьох, хто у рабстві гріха...
Я помру і воскресну. Прийду з Неба вдруге,
Як Суддя. Чи ти хочеш сьогодні спастись?
О людино, прийми Мене в серце як Друга,
Під голгофським хрестом в покаянні схились!
Я прийму і прощу, подарую спасіння,
В небеса заберу і сьогодні, в цю мить,
У душі хай настане твоїй воскресіння,
Хай до Мене вона у спокуті спішить.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
( 2017)
Я помру на хресті, але з мертвих воскресну,
Встану з гробу під звуки Ангельських пісень,
Запалю серед ночі Я світло чудесне,
Небо людям відкрию усім в третій день.
Я помру на хресті, перенісши наруги,
Імена вірних в Книгу Життя запишу,
Стану я багатьом і Підтримкою й Другом,
Дам любов ту, що в Серці постійно ношу.
Я помру на хресті, але смерть подолаю,
І побачить сторожа міць,силу Мою,
І Земля по-новому тоді заспіває,
Як почує, що Я вже навіки жию.
Я воскресну, щоб сльози гарячі втирати,
Відновити надію у бідних серцях,
Я воскресну,щоб грішних жаліти, прощати,
Щоби вигнати сумнів далеко і страх.
Я воскресну, щоб стишити муки і болі,
Я воскресну, щоб Істина вічно була,
Щоб весна розквітала у світі довкола,
І щоб люд не чужий був, а наче сім'я.
Я воскресну! Зрадіють обличчя печальні,
Дітям Божим лишу на стежині Свій слід,
Я воскресну! Й настане день славний, пасхальний,
Обійме Землю грішну святий Небозвід.
Я воскресну! Порвуться неволі кайдани,
Жала смерті і пекла небуде ніде,
Я воскресну! Зцілю всі незгоєні рани
Воскресіння Мойого вже днина гряде.
Я воскресну! Та мушу раніше померти,
Чашу мук ось приймаю тепер від Отця,
Моїм подвигом будуть гріхи ваші стерто,
В воскресінні Моєму воскреснуть серця.
Підступає сльоза...Гефсиманія темна!
Не за муки грядущі болить так душа,
А за те, що Моя жертва буде даремна,
Для людей багатьох, хто у рабстві гріха...
Я помру і воскресну. Прийду з Неба вдруге,
Як Суддя. Чи ти хочеш сьогодні спастись?
О людино, прийми Мене в серце як Друга,
Під голгофським хрестом в покаянні схились!
Я прийму і прощу, подарую спасіння,
В небеса заберу і сьогодні, в цю мить,
У душі хай настане твоїй воскресіння,
Хай до Мене вона у спокуті спішить.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
( 2017)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ЖИВИ
В димах біди , в щоденних потрясіннях,
Живої віри промінець не щез...
Звучить сьогодні пісня воскресіння,
Лунає між людьми: Христос Воскрес!
До Нього із подякою ідемо ,
Він Той , Хто світ цей полюбити зміг,
Відкрив дорогу знову до Едему,
І смертю смерть навіки переміг.
Його страждання досі не забуті,
Христос немало мук страшних зазнав,
Пив чашу без агресії і люті ,
І на Голгофі тяжко помирав.
Із ран струмками чиста Кров стікала ,
Сам Бог за Сином сльози лив в той день ,
І Ангели у Небі не співали ...
Тоді святим було не до пісень...
Ісус так полюбив земну людину ,
Щоб дати їй спасіння і любов ,
Гріхи забрати , кинути за Спину,
Тому дорогу до кінця пройшов .
Помер Він та воскрес через три ночі ,
Побачили ми диво наяву ,
Збулися в ранок той слова пророчі,
Христос тоді промовив:" Я живу !
Живу Я! Не лякають лапи смерті ,
Програла в битві назавжди вона
Живу і Мною всі прокляття стерті ,
В серцях людей хай розцвіте весна ...
Живу. Мені вже більше не вмирати ,
Ім'я Моє в душі благослови;
Воскрес і буду вічно царювати,
Я переміг. Живу. І ти живи.
Хай ворог сумнів у тобі не сіє ,
Воскресни для любові назавжди,
Не дай своїй погаснути надії ,.
На битву нині впевнено іди.
Я Сам за тебе стану воювати ,
Мені переживання відкривай...
Зумієш нездоланне подолати ,
Зі Мною переможеш, пам'ятай!
Христос Воскрес! Чого боятись нині?
Не принесе вже ворог більше втрат ,
У Бозі сильні, впевнені , єдині,
У Ньому кожен з нас сестра і брат.
Велика радість- це Йому служити,
А хто не з Ним- запрошення прийміть ,
Не просто існувати тут , а жити,
Воскресніть! І для Господа живіть.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
В димах біди , в щоденних потрясіннях,
Живої віри промінець не щез...
Звучить сьогодні пісня воскресіння,
Лунає між людьми: Христос Воскрес!
До Нього із подякою ідемо ,
Він Той , Хто світ цей полюбити зміг,
Відкрив дорогу знову до Едему,
І смертю смерть навіки переміг.
Його страждання досі не забуті,
Христос немало мук страшних зазнав,
Пив чашу без агресії і люті ,
І на Голгофі тяжко помирав.
Із ран струмками чиста Кров стікала ,
Сам Бог за Сином сльози лив в той день ,
І Ангели у Небі не співали ...
Тоді святим було не до пісень...
Ісус так полюбив земну людину ,
Щоб дати їй спасіння і любов ,
Гріхи забрати , кинути за Спину,
Тому дорогу до кінця пройшов .
Помер Він та воскрес через три ночі ,
Побачили ми диво наяву ,
Збулися в ранок той слова пророчі,
Христос тоді промовив:" Я живу !
Живу Я! Не лякають лапи смерті ,
Програла в битві назавжди вона
Живу і Мною всі прокляття стерті ,
В серцях людей хай розцвіте весна ...
Живу. Мені вже більше не вмирати ,
Ім'я Моє в душі благослови;
Воскрес і буду вічно царювати,
Я переміг. Живу. І ти живи.
Хай ворог сумнів у тобі не сіє ,
Воскресни для любові назавжди,
Не дай своїй погаснути надії ,.
На битву нині впевнено іди.
Я Сам за тебе стану воювати ,
Мені переживання відкривай...
Зумієш нездоланне подолати ,
Зі Мною переможеш, пам'ятай!
Христос Воскрес! Чого боятись нині?
Не принесе вже ворог більше втрат ,
У Бозі сильні, впевнені , єдині,
У Ньому кожен з нас сестра і брат.
Велика радість- це Йому служити,
А хто не з Ним- запрошення прийміть ,
Не просто існувати тут , а жити,
Воскресніть! І для Господа живіть.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ЧОМУ РАДІЄ СВІТ ?
Чому сьогодні цілий світ радіє ?
Чому звучить багато так пісень ?
Бо з мертвих встав , воскрес Христос Месія ,
Як і казав раніш: на третій день.
Ісуса римські руки розпинали,
Вінок з тернини Господу сплели ,
В Святе Обличчя, зранене плювали..
Царя на смерть, знущаючись, вели...
Він ніс Свій хрест і Небеса ридали,
Творець Землі , принижений людьми ,
Струмком Його невинна Кров стікала ,
Він нею беззаконня наші змив..
Народ шумів , сміявся нерозумно,
Не проявляв ніякого жалю ,
А лиш Ісус на нас дивився сумно,
І крізь побої думалось:" Люблю....
Люблю всіх вас і цю земну дорогу,
Без сумніву пройду аж до кінця,
Хоч Сам Один, залишений Я Богом ,
Спасти бажаю грішників серця..
Так боляче.. та болю є сильніша,
Любов Моя. Її ось віддаю ,
Бо люди за Життя Мені цінніші,
До краплі чашу мук гірких доп'ю. .."
І Він допив.. Вмирав Ісус Розп'ятий,
Та не для того , щоб навік піти ,
А щоб із мертвих Переможцем встати,
Народ Свій від загибелі спасти..
Ісус Воскрес ! Він Вирвав смерті жало ,
У пекла влади більше вже нема ,
Безсмертному і Небо заспівало,
Настала на Землі нова весна.
Порвав ворожі назавжди кайдани,
Принижених на волю відпустив,
Є зцілення в Його Невинних Ранах ,
В пітьмі- надії сонце запалив.
Тому сьогодні Церква прославляє ,
Царя і Князя Вічного світів,
Всі Ангели Ісуса величають,
Навкруги лине великодній спів.
Як Він воскрес, то стали й ми нетлінні ,
Смерть не торкнеться до безсмертних душ,
В країну вічну спішимо з хвалінням,
Я радість там для серця віднайду.
Така велика сила воскресіння,
Ніхто її не зможе подолать,
Вона принесла грішникам спасіння,
Дала усім безмірну благодать.
З життям тепер не страшно вже прощатись ,
Могила для людини не кінець,
Бо після неї зможемо піднятись,
У Вічний Рай, царює де Творець.
Воскреслого побачимо у славі,
Йому складати будемо псалми ..
За те , що Він дав нам священне право ,
Для Нього стати рідними дітьми.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2018 )
Чому сьогодні цілий світ радіє ?
Чому звучить багато так пісень ?
Бо з мертвих встав , воскрес Христос Месія ,
Як і казав раніш: на третій день.
Ісуса римські руки розпинали,
Вінок з тернини Господу сплели ,
В Святе Обличчя, зранене плювали..
Царя на смерть, знущаючись, вели...
Він ніс Свій хрест і Небеса ридали,
Творець Землі , принижений людьми ,
Струмком Його невинна Кров стікала ,
Він нею беззаконня наші змив..
Народ шумів , сміявся нерозумно,
Не проявляв ніякого жалю ,
А лиш Ісус на нас дивився сумно,
І крізь побої думалось:" Люблю....
Люблю всіх вас і цю земну дорогу,
Без сумніву пройду аж до кінця,
Хоч Сам Один, залишений Я Богом ,
Спасти бажаю грішників серця..
Так боляче.. та болю є сильніша,
Любов Моя. Її ось віддаю ,
Бо люди за Життя Мені цінніші,
До краплі чашу мук гірких доп'ю. .."
І Він допив.. Вмирав Ісус Розп'ятий,
Та не для того , щоб навік піти ,
А щоб із мертвих Переможцем встати,
Народ Свій від загибелі спасти..
Ісус Воскрес ! Він Вирвав смерті жало ,
У пекла влади більше вже нема ,
Безсмертному і Небо заспівало,
Настала на Землі нова весна.
Порвав ворожі назавжди кайдани,
Принижених на волю відпустив,
Є зцілення в Його Невинних Ранах ,
В пітьмі- надії сонце запалив.
Тому сьогодні Церква прославляє ,
Царя і Князя Вічного світів,
Всі Ангели Ісуса величають,
Навкруги лине великодній спів.
Як Він воскрес, то стали й ми нетлінні ,
Смерть не торкнеться до безсмертних душ,
В країну вічну спішимо з хвалінням,
Я радість там для серця віднайду.
Така велика сила воскресіння,
Ніхто її не зможе подолать,
Вона принесла грішникам спасіння,
Дала усім безмірну благодать.
З життям тепер не страшно вже прощатись ,
Могила для людини не кінець,
Бо після неї зможемо піднятись,
У Вічний Рай, царює де Творець.
Воскреслого побачимо у славі,
Йому складати будемо псалми ..
За те , що Він дав нам священне право ,
Для Нього стати рідними дітьми.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2018 )
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
НАСТАВ ПАСХАЛЬНИЙ ДЕНЬ
Настав пасхальний нині день
Він сповнений чудес
І знов звучать слова пісень:
Ісус Христос Воскрес!
Як Повелитель всіх світів,
На Землю цю зійшов ,
Пройти крізь муки Сам зумів ,
Пролив Невинну Кров.
Христос у муках помирав,
Хоч злого не зробив,
Він тільки милував, зціляв-
Світ грішний полюбив.
Проте , відкинутий людьми ,
За нас віддав життя ,
Щоб не загинули і ми ,
А мали майбуття.
На третій день із гробу встав ,
І морок смерті щез.
Навіки ворога здолав
Ісус Христос Воскрес.
Любов'ю все Він покорив,
Спасіння людям дав ,
Дорогу в Небо Сам відкрив,
І світ цей обійняв.
І втрачений вернувся Рай ,
- це чудо із чудес ,
Радій Земля, душе, співай-
Ісус Христос Воскрес.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(27.12.2020)
Настав пасхальний нині день
Він сповнений чудес
І знов звучать слова пісень:
Ісус Христос Воскрес!
Як Повелитель всіх світів,
На Землю цю зійшов ,
Пройти крізь муки Сам зумів ,
Пролив Невинну Кров.
Христос у муках помирав,
Хоч злого не зробив,
Він тільки милував, зціляв-
Світ грішний полюбив.
Проте , відкинутий людьми ,
За нас віддав життя ,
Щоб не загинули і ми ,
А мали майбуття.
На третій день із гробу встав ,
І морок смерті щез.
Навіки ворога здолав
Ісус Христос Воскрес.
Любов'ю все Він покорив,
Спасіння людям дав ,
Дорогу в Небо Сам відкрив,
І світ цей обійняв.
І втрачений вернувся Рай ,
- це чудо із чудес ,
Радій Земля, душе, співай-
Ісус Христос Воскрес.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(27.12.2020)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
З ХРЕСТА...
З хреста до Неба клич останній линув,
Дивився в даль Розп'ятий Божий Син...
Нащо Мене Ти,Господи,покинув?
Нащо Мене лишив.. Я тут Один..
Така гірка страждань і горя чаша,
Ісус Христос лиш думав про людей...
Вмираю тут за беззаконя ваші,
І Я для вас воскресну в третій день.
О Боже Мій,як витерпіти муки?
Потішу Матір чим в біді тепер ?
Би обійняв...Але прибиті Руки,
Якби не цвяхи , сльози б її втер...
Остання крапля в Чаші залишилась,
Прийми ж Ти , Отче , Сина Свого Дух...
Останній стогін і святе :" Звершилось",
Земля почула і усе навкруг.
Помер Ісус,похована Надія,
Розлуки мить до болю не проста
Забрати хто страждання нам зуміє?
Як жити далі людям без Христа?
Хто сили дасть і доброго дощу,
Щоб проросли любові й віри зерна?
Хто скаже:"Я гріхи твої прощу?",
Хто зцілить душу,що пробита терном?
Три дні томились змучені серця...
Аж ось до грішних нас благовоління:
На Небі загоряється зоря,
Народжується диво-Воскресіння.
Співає весь Новий Єрусалим,
І сили зла здригнулися від жаху...
Бо подолав смерть смертю Божий Син,
І добра новина ширяє птахом.
Христос Воскрес!Спаситель наш Живий!
Немає щастя більшого на світі,
І Бог для нас сьогодні не чужий,
А ми для Бога найдорожчі діти!
Христос Воскрес!Ця радість неземна,
Що сил дає нам вірити,любити,
Для нас усіх відкриті Небеса,
Там зможемо від боротьби спочити.
Христос Воскрес!І з Ним навік жива
Людська душа,над нею смерть не владна,
Гріхи змиває Агнця Кров свята.
Веде вперед Надія нас і Правда.
Христос Воскрес. Пройшло три довгих дні
Якби не Він , Куди б вела дорога?
Загинуло б все людство у вогні,
У темряві проклятій і без Бога.
А нині ми по милості Отця,
Спасені!Бога будемо хвалити,
Коли прийде стежина до кінця,
Воістину на Небі будем жити!
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2016 р.)
З хреста до Неба клич останній линув,
Дивився в даль Розп'ятий Божий Син...
Нащо Мене Ти,Господи,покинув?
Нащо Мене лишив.. Я тут Один..
Така гірка страждань і горя чаша,
Ісус Христос лиш думав про людей...
Вмираю тут за беззаконя ваші,
І Я для вас воскресну в третій день.
О Боже Мій,як витерпіти муки?
Потішу Матір чим в біді тепер ?
Би обійняв...Але прибиті Руки,
Якби не цвяхи , сльози б її втер...
Остання крапля в Чаші залишилась,
Прийми ж Ти , Отче , Сина Свого Дух...
Останній стогін і святе :" Звершилось",
Земля почула і усе навкруг.
Помер Ісус,похована Надія,
Розлуки мить до болю не проста
Забрати хто страждання нам зуміє?
Як жити далі людям без Христа?
Хто сили дасть і доброго дощу,
Щоб проросли любові й віри зерна?
Хто скаже:"Я гріхи твої прощу?",
Хто зцілить душу,що пробита терном?
Три дні томились змучені серця...
Аж ось до грішних нас благовоління:
На Небі загоряється зоря,
Народжується диво-Воскресіння.
Співає весь Новий Єрусалим,
І сили зла здригнулися від жаху...
Бо подолав смерть смертю Божий Син,
І добра новина ширяє птахом.
Христос Воскрес!Спаситель наш Живий!
Немає щастя більшого на світі,
І Бог для нас сьогодні не чужий,
А ми для Бога найдорожчі діти!
Христос Воскрес!Ця радість неземна,
Що сил дає нам вірити,любити,
Для нас усіх відкриті Небеса,
Там зможемо від боротьби спочити.
Христос Воскрес!І з Ним навік жива
Людська душа,над нею смерть не владна,
Гріхи змиває Агнця Кров свята.
Веде вперед Надія нас і Правда.
Христос Воскрес. Пройшло три довгих дні
Якби не Він , Куди б вела дорога?
Загинуло б все людство у вогні,
У темряві проклятій і без Бога.
А нині ми по милості Отця,
Спасені!Бога будемо хвалити,
Коли прийде стежина до кінця,
Воістину на Небі будем жити!
©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2016 р.)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ВІН ВОСКРЕС
Заглядає сонячне проміння ,
В кожен дворик , сад і в кожен дім
Звістку про Христове воскресіння,
Сповіщає нині радо всім.
Він воскрес! Слова ці серце гріють
Він воскрес ! Кайдани розірвав
В день пасхальний нас єднає мрія :
Щоб скоріше мирний час настав
Щоб пташки літали, не ракети ,
Щоб цвіла трояндою весна...
А в куточку нашому планети ,
Назавжди закінчилась війна...
Хочеться щоб пісня великодня,
Звеселила радо душі тих ,
Хто в окопі втомлений сьогодні,
Хто набутись вдома ще не встиг...
Що настане завтра- ми не знаєм ,
Але знаєм Того , Хто в Руках
Цілий світ і нас самих тримає
Сильний Він у діях і словах .
Це Господь . Він переміг і може ,
Врятувати край наш від біди ...
Військо може вивести вороже
Строго приказати:" Відступи".
Бурі Він спиняв, то й спинить битви ,
Маємо такого Бога ми
Хай же з наших уст летять молитви ,
Будуть світлом посеред пітьми.
Хай настане свято воскресіння,
Там де ніч давно покрила все...
І в цей день Ісусу честь й хваління
Кожне серце вдячно принесе.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
Заглядає сонячне проміння ,
В кожен дворик , сад і в кожен дім
Звістку про Христове воскресіння,
Сповіщає нині радо всім.
Він воскрес! Слова ці серце гріють
Він воскрес ! Кайдани розірвав
В день пасхальний нас єднає мрія :
Щоб скоріше мирний час настав
Щоб пташки літали, не ракети ,
Щоб цвіла трояндою весна...
А в куточку нашому планети ,
Назавжди закінчилась війна...
Хочеться щоб пісня великодня,
Звеселила радо душі тих ,
Хто в окопі втомлений сьогодні,
Хто набутись вдома ще не встиг...
Що настане завтра- ми не знаєм ,
Але знаєм Того , Хто в Руках
Цілий світ і нас самих тримає
Сильний Він у діях і словах .
Це Господь . Він переміг і може ,
Врятувати край наш від біди ...
Військо може вивести вороже
Строго приказати:" Відступи".
Бурі Він спиняв, то й спинить битви ,
Маємо такого Бога ми
Хай же з наших уст летять молитви ,
Будуть світлом посеред пітьми.
Хай настане свято воскресіння,
Там де ніч давно покрила все...
І в цей день Ісусу честь й хваління
Кожне серце вдячно принесе.
©️ Н . Луцик- Мартинюк
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ДЛЯ МЕНЕ ПАСХА
Для мене Пасха - особливий час ,
Час милості і зцілення від болю...
Подяка Тому , Хто від смерті спас ,
Для мене Пасха- вихід із неволі.
Це ні за що заколене ягня ,
Це мить , коли ми з рабства поспішили...
Для мене Пасха - ранок того дня,
Коли Єгипет назавжди лишили.
Для мене Пасха- це нове життя,
Для мене Пасха- віра і надія,
Нова дорога в вічне майбуття,
Для мене Пасха - благодать у дії.
Це бачити прекрасне наяву ,
Тріумф великий світла над пітьмою ,
І розуміти, Що тепер живу ,
Для Того , Хто прикрив від зла Собою.
Гірка трава ... ягня... і прісний хліб...
Для мене Пасха - з Господом зближатись...
Для мене Пасха - це порожній гріб,
Не привід , щоб три дні лиш розважатись...
Не писанки , не випічка смачна,
Для мене Пасха- день благословенний.
Це диво з див. Це радість. Це весна.
Осмислення, що я тепер спасенна.
Для мене Пасха- це з безодні трос,
Над смертю і над пеклом- перемога ..
Для мене Пасха- це Святий Христос,
Для мене Пасха- це Обійми Бога.
Це дозвіл повернутися в Едем ,
Це право пробувати вічно в Небі .
І знати ...ми ніколи не помрем
Скажи : а чим ця Пасха є для тебе?
( ©️ Н. Мартинюк 09.04.2023)
Для мене Пасха - особливий час ,
Час милості і зцілення від болю...
Подяка Тому , Хто від смерті спас ,
Для мене Пасха- вихід із неволі.
Це ні за що заколене ягня ,
Це мить , коли ми з рабства поспішили...
Для мене Пасха - ранок того дня,
Коли Єгипет назавжди лишили.
Для мене Пасха- це нове життя,
Для мене Пасха- віра і надія,
Нова дорога в вічне майбуття,
Для мене Пасха - благодать у дії.
Це бачити прекрасне наяву ,
Тріумф великий світла над пітьмою ,
І розуміти, Що тепер живу ,
Для Того , Хто прикрив від зла Собою.
Гірка трава ... ягня... і прісний хліб...
Для мене Пасха - з Господом зближатись...
Для мене Пасха - це порожній гріб,
Не привід , щоб три дні лиш розважатись...
Не писанки , не випічка смачна,
Для мене Пасха- день благословенний.
Це диво з див. Це радість. Це весна.
Осмислення, що я тепер спасенна.
Для мене Пасха- це з безодні трос,
Над смертю і над пеклом- перемога ..
Для мене Пасха- це Святий Христос,
Для мене Пасха- це Обійми Бога.
Це дозвіл повернутися в Едем ,
Це право пробувати вічно в Небі .
І знати ...ми ніколи не помрем
Скажи : а чим ця Пасха є для тебе?
( ©️ Н. Мартинюк 09.04.2023)
Молитва до Бога
Схиливши коліна до Бога в безсиллі
Коли огортає тривога і страх
Коли все довкола здається так сіро
Схиливши коліна до Бога в благанні
Віддай всі печалі і страхи свої
Віддай всі тривоги й проблеми
Він той хто тебе пробачає
Він той хто за мене і тебе страждав
Висів на хресті ...за наші гріхи
Величний Спаситель
Так тяжко страждав....
Щоб ти мав життя
Він той хто приніс світло у тьму
І смертю своєю він смерть переміг
Не забарися мій друже блукати!!!
Не забарися життя марнувати
Покайся ти щиро,віддай все Христу
Вручи ти йому життя все своє
І він огорне тебе ніжно та щиро
Він той хто пробачить,очистить тебе!
Він той хто пітьму проганяє,блукання,тривоги,страхи і печалі.
Схиливши до Бога свої ти коліна
Всю Славу і честь ти йому віддавай
Бо він є спасіння
Бо він є життя
Він є та надія і сила твоя
Не забарися мій друже блукать....
Господь він чекає,Він любить тебе
Не забарися мій друже блукать...
Спіши до Ісуса
Спіши до Христа
Бо він справжнє щастя
Він справжнє життя
Амінь.
19.04.2025
Автор:Lesya Zvonarova
@virsh_online
Схиливши коліна до Бога в безсиллі
Коли огортає тривога і страх
Коли все довкола здається так сіро
Схиливши коліна до Бога в благанні
Віддай всі печалі і страхи свої
Віддай всі тривоги й проблеми
Він той хто тебе пробачає
Він той хто за мене і тебе страждав
Висів на хресті ...за наші гріхи
Величний Спаситель
Так тяжко страждав....
Щоб ти мав життя
Він той хто приніс світло у тьму
І смертю своєю він смерть переміг
Не забарися мій друже блукати!!!
Не забарися життя марнувати
Покайся ти щиро,віддай все Христу
Вручи ти йому життя все своє
І він огорне тебе ніжно та щиро
Він той хто пробачить,очистить тебе!
Він той хто пітьму проганяє,блукання,тривоги,страхи і печалі.
Схиливши до Бога свої ти коліна
Всю Славу і честь ти йому віддавай
Бо він є спасіння
Бо він є життя
Він є та надія і сила твоя
Не забарися мій друже блукать....
Господь він чекає,Він любить тебе
Не забарися мій друже блукать...
Спіши до Ісуса
Спіши до Христа
Бо він справжнє щастя
Він справжнє життя
Амінь.
19.04.2025
Автор:Lesya Zvonarova
@virsh_online
(НА ПАСХУ)
~ЩЕ, НІБИ, ВЧОРА У СЕЛО ЙШЛИ УЧНІ~
Ще, ніби, вчора у село йшли учні
Й шукали там прив'язане осля,
Яке ніким приборкане не було
Для нього була місія своя...
Учора, ніби, віття пальм стелилось,
В'їзджав славетно Цар в Єрусалим.
Лунали звідусіль крики "Осанна",
А Він смиренно їхав на ослі.
Сьогодні ж суд нічний йде у Кияфи,
Й розлючений стоїть синедріон,
Щоб неправдиве свідчення сказати,
І смерть щоб заподіять за добро...
Невдовзі суд Ісуса у Пилата,
І вирок прозвучить Йому : "розп'ять"...
І шлях Його пройде через Голгофу,
Він волю йде Отця звершать.
Він знав, що шлях лежить через страждання,
Що в жертву має Він віддать життя.
Що перенісши муки, бичування,
Цю чашу має випити до дна.
Він знав, що вояки будуть знущатись,
Що в багряницю зодягнуть Царя.
На голову вінок вдягнуть терновий,
Й плювати будуть у лице Царя.
Він знав цей світ не визнає спасіння...
Що жертва марна є для багатьох...
Та знавши це Він зголосився,
Життя віддать за Свій народ...
Він всіх любив, і тих хто віття клали,
І тих, хто одіж рвали на шматки.
Любив і тих, хто у лице плювали,
І голосно кричали : "Розіпни"...
Любив і тих, хто палицями били,
Вінок терновий, що Йому
вдягли.
Любив Він всіх, Його любов безмірна.
Життям Своїм Він всім простив гріхи.
Слова промовив ... і духа віддавши,
Вмирав Спаситеть світу на хресті,
Поблизу Нього два розбійники вмирали,
А з низу люди сповнені злоби...
Слова промовив... й темрява знялася,
Й завіса в храмі розірвалась на шматки...
Земля вся загриміла й затряслася,
І скелі розпадатись почали...
І страх весь огорнув народ навколо,
І люди говорити почали :
"Невже Месія справді там розп'ятий,
Невже це Цар Юдейський на хресті ?"
Ісус помер... і згаснула надія,
І все навколо втратило свій сенс...
І зникла віра, що в серцях горіла,
Коли Спаситель на Голгофі вмер.
І в учнів тоді руки опустились...
І повернувшись до свого життя,
Занурились в турботи цього світу,
Не бачили життя більш без Христа.
Та прийде час й вони на власні очі
Побачать всі воскреслого Христа.
Здійсняться враз тоді слова пророчі,
І віра зміцниться жива.
Христос воскресне і настане день той,
Утре Він сльози зраненим серцям.
Наповнить Він їх радістю, любов'ю,
І мир небесний запанує там.
Він переміг і вирвав смерті жало...
Немає влади навіть смерть над Ним.
Він переміг, відкривши двері раю,
Й гріхи святою кров'ю Він обмив.
Христос Воскрес ! Тепер Він разом з нами.
Гріха кайдани Він порвав в ту мить,
Щоб зцілення знайшли в Його ми ранах,
Життя твоє Він хоче в мить змінить.
Христос Воскрес ! Нема вже серед мертвих,
І тіло вже у гробі не лежить.
Христос Воскрес ! Впусти Його ти в серце,
Щоб Він і там спасіння зміг звершить.
19.04.2025🕊
@virsh_online
Автор @karinaholovchak
~ЩЕ, НІБИ, ВЧОРА У СЕЛО ЙШЛИ УЧНІ~
Ще, ніби, вчора у село йшли учні
Й шукали там прив'язане осля,
Яке ніким приборкане не було
Для нього була місія своя...
Учора, ніби, віття пальм стелилось,
В'їзджав славетно Цар в Єрусалим.
Лунали звідусіль крики "Осанна",
А Він смиренно їхав на ослі.
Сьогодні ж суд нічний йде у Кияфи,
Й розлючений стоїть синедріон,
Щоб неправдиве свідчення сказати,
І смерть щоб заподіять за добро...
Невдовзі суд Ісуса у Пилата,
І вирок прозвучить Йому : "розп'ять"...
І шлях Його пройде через Голгофу,
Він волю йде Отця звершать.
Він знав, що шлях лежить через страждання,
Що в жертву має Він віддать життя.
Що перенісши муки, бичування,
Цю чашу має випити до дна.
Він знав, що вояки будуть знущатись,
Що в багряницю зодягнуть Царя.
На голову вінок вдягнуть терновий,
Й плювати будуть у лице Царя.
Він знав цей світ не визнає спасіння...
Що жертва марна є для багатьох...
Та знавши це Він зголосився,
Життя віддать за Свій народ...
Він всіх любив, і тих хто віття клали,
І тих, хто одіж рвали на шматки.
Любив і тих, хто у лице плювали,
І голосно кричали : "Розіпни"...
Любив і тих, хто палицями били,
Вінок терновий, що Йому
вдягли.
Любив Він всіх, Його любов безмірна.
Життям Своїм Він всім простив гріхи.
Слова промовив ... і духа віддавши,
Вмирав Спаситеть світу на хресті,
Поблизу Нього два розбійники вмирали,
А з низу люди сповнені злоби...
Слова промовив... й темрява знялася,
Й завіса в храмі розірвалась на шматки...
Земля вся загриміла й затряслася,
І скелі розпадатись почали...
І страх весь огорнув народ навколо,
І люди говорити почали :
"Невже Месія справді там розп'ятий,
Невже це Цар Юдейський на хресті ?"
Ісус помер... і згаснула надія,
І все навколо втратило свій сенс...
І зникла віра, що в серцях горіла,
Коли Спаситель на Голгофі вмер.
І в учнів тоді руки опустились...
І повернувшись до свого життя,
Занурились в турботи цього світу,
Не бачили життя більш без Христа.
Та прийде час й вони на власні очі
Побачать всі воскреслого Христа.
Здійсняться враз тоді слова пророчі,
І віра зміцниться жива.
Христос воскресне і настане день той,
Утре Він сльози зраненим серцям.
Наповнить Він їх радістю, любов'ю,
І мир небесний запанує там.
Він переміг і вирвав смерті жало...
Немає влади навіть смерть над Ним.
Він переміг, відкривши двері раю,
Й гріхи святою кров'ю Він обмив.
Христос Воскрес ! Тепер Він разом з нами.
Гріха кайдани Він порвав в ту мить,
Щоб зцілення знайшли в Його ми ранах,
Життя твоє Він хоче в мить змінить.
Христос Воскрес ! Нема вже серед мертвих,
І тіло вже у гробі не лежить.
Христос Воскрес ! Впусти Його ти в серце,
Щоб Він і там спасіння зміг звершить.
19.04.2025🕊
@virsh_online
Автор @karinaholovchak
Ісус, Тебе я розпинала, Кричала з тим народом: «Розіпни!» Хоч навіть ще тоді не існувала... Та Ти страждав і за мої гріхи!
Ти помирав там на хресті за мене, Провини бачив наперед мої, І скільки болю принесу для Тебе Ти знав! І взяв на плечі все Свої.
Мій Боже, всі Твої оті страждання То справді болі і гріхи мої. Ти знав усі оті переживання, Які приносили тягар Тобі.
Ти бачив слабкості, мої всі недостатки, Та взяв за руку ніжно, як дитину. Коли торкнувсь відчула Твої рани, Що біль приносили Тобі у ту годину...
Прости, прошу... Ти це не заслужив. Я, Боже мій, перед Тобою каюсь. Чому Ти сильно любиш так мене, Не дивлячись, що часто спотикаюсь?
Твою любов не вмію описати, Її не зможу розумом збагнути. Прошу, на силах дай не знемагати, Щоб вічність із Тобою досягнути!
Зійшло з небес величне те світання —
Камінь відвалено, порожній став той гріб.
Ісус воскрес — дарує нам прощення,
Надія в Нім зростає з кожних слів.
Радіє небо, і земля співає,
Бо смерть навік зламав Святий Агнець.
Життя і світло знову запалає —
Христос воскрес! Йому хай буде честь!
Автор: Олена Самінчук @virsh_online
Ти помирав там на хресті за мене, Провини бачив наперед мої, І скільки болю принесу для Тебе Ти знав! І взяв на плечі все Свої.
Мій Боже, всі Твої оті страждання То справді болі і гріхи мої. Ти знав усі оті переживання, Які приносили тягар Тобі.
Ти бачив слабкості, мої всі недостатки, Та взяв за руку ніжно, як дитину. Коли торкнувсь відчула Твої рани, Що біль приносили Тобі у ту годину...
Прости, прошу... Ти це не заслужив. Я, Боже мій, перед Тобою каюсь. Чому Ти сильно любиш так мене, Не дивлячись, що часто спотикаюсь?
Твою любов не вмію описати, Її не зможу розумом збагнути. Прошу, на силах дай не знемагати, Щоб вічність із Тобою досягнути!
Зійшло з небес величне те світання —
Камінь відвалено, порожній став той гріб.
Ісус воскрес — дарує нам прощення,
Надія в Нім зростає з кожних слів.
Радіє небо, і земля співає,
Бо смерть навік зламав Святий Агнець.
Життя і світло знову запалає —
Христос воскрес! Йому хай буде честь!
Автор: Олена Самінчук @virsh_online