(НА ПАСХУ)

~ЩЕ, НІБИ, ВЧОРА У СЕЛО ЙШЛИ УЧНІ~

Ще, ніби, вчора у село йшли учні
Й шукали там прив'язане осля,
Яке ніким приборкане не було
Для нього була місія своя...

Учора, ніби, віття пальм стелилось,
В'їзджав славетно Цар в Єрусалим.
Лунали звідусіль крики : "Осанна",
А Він смиренно їхав на ослі.

Сьогодні ж суд нічний йде у Кияфи,
Й розлючений стоїть синедріон,
Щоб неправдиве свідчення сказати,
І смерть щоб заподіять за добро...

Невдовзі суд Ісуса у Пилата,
І вирок прозвучить Йому : "розп'ять"...
І шлях Його пройде через Голгофу,
Він волю йде Отця звершать.

Він знав, що шлях лежить через страждання,
Що в жертву має Він віддать життя.
Що перенісши муки, бичування,
Цю чашу має випити до дна.

Він знав, що вояки будуть знущатись,
Що в багряницю зодягнуть Царя.
На голову вінок вдягнуть терновий,
Й плювати будуть у лице Царя.

Він знав цей світ не визнає спасіння...
Що жертва марна є для багатьох...
Та знавши це Він зголосився,
Життя віддать за Свій народ...

Він всіх любив, і тих хто віття клали,
І тих, хто одіж рвали на шматки.
Любив і тих, хто у лице плювали,
І голосно кричали : "Розіпни"...

Любив і тих, хто палицями били,
Вінок терновий, що Йому
вдягли.
Любив Він всіх, Його любов безмірна.
Життям Своїм Він всім простив гріхи.

Слова промовив ... і духа віддавши,
Вмирав Спаситеть світу на хресті,
Поблизу Нього два розбійники вмирали,
А з низу люди сповнені злоби...

Слова промовив... й темрява знялася,
Й завіса в храмі розірвалась на шматки...
Земля вся загриміла й затряслася,
І скелі розпадатись почали...

І страх весь огорнув народ навколо,
І люди говорити почали :
"Невже Месія справді там розп'ятий,
Невже це Цар Юдейський на хресті ?"

Ісус помер... і згаснула надія,
І все навколо втратило свій сенс...
І зникла віра, що в серцях горіла,
Коли Спаситель на Голгофі вмер.

І в учнів тоді руки опустились...
І повернувшись до свого життя,
Занурились в турботи цього світу,
Не бачили життя більш без Христа.

Та прийде час й вони на власні очі
Побачать всі воскреслого Христа.
Здійсняться враз тоді слова пророчі,
І віра зміцниться жива.

Христос воскресне і настане день той,
Утре Він сльози зраненим серцям.
Наповнить Він їх радістю, любов'ю,
І мир небесний запанує там.

Він переміг і вирвав смерті жало...
Немає влади навіть смерть над Ним.
Він переміг, відкривши двері раю,
Й гріхи святою кров'ю Він обмив.

Христос Воскрес ! Тепер Він разом з нами.
Гріха кайдани Він порвав в ту мить,
Щоб зцілення знайшли в Його ми ранах,
Життя твоє Він хоче в мить змінить.

Христос Воскрес ! Нема вже серед мертвих,
І тіло вже у гробі не лежить.
Христос Воскрес ! Впусти Його ти в серце,
Щоб Він і там спасіння зміг звершить.

19.04.2025🕊
Автор @karinaholovchak
@virsh_online

"Не бійся, з тобою бо Я.."
Книга Ісаї 41:10

🍀Коли немає сили просто далі йти...
Скрутитись хочеться від болей й смутку та подумати, що це всього лиш сон, -
Прошу, зроби зусилля ще цей раз - прокиньсь!
Ти зможеш це,- і попроси у Бога допомоги!

🍀 Проникне в Серце думок промінь Світла;
Твій світ відновиться, прокинеться немов після зими весна, -
Якось дивно зникнуть болі, - бо твій  Господь,
Дарує сили і лікує, і це є зцілення для всього Серця і твого життя!

🍀 Пробач себе, коли сміливості та впевненості ти не знала,
Минуле забирає тільки сили й тягне вниз;
Господь тебе давно пробачив, - ти для Нього є Його дитина!
Не озирайсь назад, живи, і ставай кожен день кращою для Христа!

🍀 З великою любов'ю до життя, склади подяку Богу ти за кожен крок і подих в грудях;
За все, що було, є і не журись про те, що буде! 
Тримайся Світла, що Господь тобі відкрив у серці;
Це є як зброя твоєї віри, що дарує мир і радість та направить шлях твого буття!

🍀 Чарівний спокій, легкість крил твоїх здійме угору!
Не бійся далі йти, бо твій Господь Бог є з тобою,-
Він зміцнює, допомагає і
Правицею Своєї правди підтримає тебе! Амінь!

Zoia Turchyn 29/03/26
@virsh_online

Віслюк до мами радісно прийшов.
Мамусю, о як би ти тільки знала,
Як мене в місті зустрічав народ,
Коли мене Ісусу доручили!

Кричали: Слава! Слава і хвала!
Одежі навіть під ноги стелили.
Раділа вся, навкруг мене, юрба,
Коли ввійшли ми до Єрусалиму.

Переді мною дорогу встеляли
Гілками, що з дерев усі зрізали.
Та мама лиш сказала: почекай,
Піди но сам на теє місце завтра.

Другого дня пішов уже він сам.
Як віслючок додому повернувся,
Печальний був він дуже і нещасний...
Тихо до мами зразу потягнувся.

О, мамо, та цього не може бути!
Мене ніхто там навіть не помітив.
Я довго там по місту так ходив,
Та так ніхто мене і не примітив.

Коли ж побачили, що так я там ходжу,
То геть із міста вже мене прогнали.
А як тоді, коли сидів Ісус,
Велику славу всі мені давали?

Мати поглянула на нього ніжно так.
Сказала: ти, синочку, хто без Бога?
Без Господа ти, любий, лиш осля.
Вся слава лиш Йому була готова.

А чи не так сьогодні є у нас -
Здається нам, що так нас величають...
Духовними такими є не раз,
Як порох є лиш вся духовність наша.

А слава вся належить лиш Христу!
Він через нас працює в цьому світі.
І Він Один дає всю повноту
Талантів наших, щоб Йому служили.

І якщо славу приписав собі,
Згадай, мій друже, в цім житті є хто ти?
Якщо б Ісус не був би при тобі,
Ти був би як осел той на дорозі.

Л. Шпак
@virsh_online

Для апостолів чим було воскресіння?
Спочатку не повірили звичайно...
Він інших воскрешав - то Божа сила...
Якою ж силою тоді воскрес вже Сам Він?

А про Отця ніхто і не подумав...
Хоча Ісус казав: Отець в Мені.
А в тілі Син був, і помер тому Він,
Щоб жертву принести одну за всіх.

Жертвоприношень було непотрібно
За кожен гріх окремо з того часу.
Тепер - схилившись в покаянні на коліна,
Прийнять Христа Спасителем в життя,

Ми можемо вже від гріхів звільнитись,
Бо Сам Ісус забрав гріхи на хрест.
Щоби з'єднатись із Христом могли ми
Для життя вічного, Він для того воскрес!

Сила любові Отця, Його бо воскресила,
Навпіл завіса роздерлася уся,
Люди до Бога в простоті ішли щоб,
До престолу благодаті, що на небесах.

З проблемами і болями земними
В Ім'я Ісуса, йшли щоб до Отця.
Ісус з Отцем Небесним примирив нас,
Своєю смертю вхід до Нього дав.

Доріг багато різних у житті цім.
Та на Голгофу є лише одна.
Лиш на Голгофі двері в небо відкриті -
Зоветься Сином Божим вона.

Дорога кожна нас кудись веде,
Вказівників не видно там на них.
Твій вибір на землі лиш визначає,
Як у житті, й куди тобі іти.

Чи за спасінням підеш на Голгофу,
А чи повз неї пройдеш ти лише.
І воскресіння вже тоді Господнє
Не буде ніколи уже твоє.

Л. Шпак

Остання вечеря, Пасхальная ніч...
А далі - Голгофа, розп'яття.
І, звісно, не в тому важливість її,
Що, з друзями, ніч та остання.

Та ніч, то нам даний Христом заповіт.
Та ніч то, про смерть Його, спомин.
Це хліб, що для друзів Він Сам розломив.
Це чаша з вином, наче з кров'ю.

За вас моє тіло так будуть ламать,
Як хліб цей пасхальний ми ломим.
І кров, на хресті, Я іду проливать,
Щоб нею цю чашу наповнить.

І так ви робіть, доки Я не прийду.
Про смерть Мою людям звіщайте.
Бо Я, до Отця Свого, скоро піду.
Ви ж, слів Моїх, не забувайте.

Хто їсть Моє тіло та п'є Мою кров,
Той буде життя в собі мати.
В крові Моїй сила, щоб знову і знов
Людей, від гріхів, омивати.

Так, в ніч ту останню, Ісус научав.
В сльозах, перед Богом, схилився.
І піт Його, краплями крові, стікав.
За нас, наш Спаситель, молився.

Багато віків пролетіло і дат.
Той вечір, як спомин, став бути.
І згадка, про смерть, стала часто обряд,
Неначе Господь тут відсутній.

А Він є той самий, той самий Христос,
Що каже: Я з вами повіки.
І Він є присутній за нашим столом.
І хліб наш бере в Свої руки.

І благословляє цю чашу з вином.
І дивиться, пильно, у серце.
Чи хліб цей приймаєш, як тіло Його,
Чи, лише обряд, зостається.

Вважай же на себе, дитино Моя.
Себе самого випробовуй.
Бо кров Свою дав, не в осудження Я,
А мати щоб єдність з тобою.

О, церкво Моя, вже Жених твій іде.
Не спи, не дрімай, підіймися.
Невіста Моя, щоб побачив тебе,
У темряві ночі світися.

🕊️Л. Шпак

Ти для мене воскрес! Ти для мене, мій Бог!
Ти для мене чудес стільки звершуєш знов.
Ти для мене - весь світ, в небі з Богом буття.
Ти для мене купив, смертю вічне життя.

Жить, любити людей, славить завжди за все.
У вирі земних цих днів, в серці хранить Тебе.
Тільки Тобою жить, Тобою дихати лиш.
В серці своїм хранить люблячий образ Твій.

Для мене воскрес Ісус! Велика яка ціна,
Що заплатив Ти тут, з неба прийшов до нас.
Ти полюбив весь світ, Ти полюбив мене.
Ти небеса відкрив, днів дав мені іще.

Щоби знову жила тут на землі я ще.
Щоб послужить могла всім, хто в біді і жде.
Жде від інших тепла, декілька добрих слів...
Божа любов жива тут іще на землі.

Бог для тебе воскрес. В серце любов дає.
Вогник її не згас, в вірних серцях живе.
Не вмерла Любов, о ні! - Багато творить чудес.
Ти лиш приймай Її. Чуєш - Христос воскрес!

Л. Шпак

МНЕ НЕ ЗАБЫТЬ ( укр.переклад)

Той день не стерти з пам'яті мені ,
Голгофи час... Месія помирав ,
Як світ покрили сутінки нічні ,
Отець за Сина сльози проливав...

Принижений Він ніс тягар скорбот,
Не видавав хули і зло прощав...
І віддавав Життя Він за народ ,
Заради нас Спаситель бідним став...

Помітно на Обличчі болю штрих ,
Христос Святий зазнав знущання стільки...
Страждальця вид у пам'яті застиг,
Пройшов крізь серце , врізався навіки...

Із подивом дивились на Христа :
Він - світу Цар. Та хрест обрав ганебний...
Сьогодні зізнаюся щиро я:
Що теж до страти Господа причетна.

Коли шляхом слизьким в загибель йшла ,
Любов Христову , милість відкидала...
Грішила , не соромилася зла ..
В майбутнє гордо кроки направляла...

Я думала , що щастя віднайду ,
В безбожності світській, серед обману...
Я думала , що радість справжня тут,
Та світ мені наносив тільки рани..

Коли зробити вибір час настав ,
Варавву чи Христа... кого обрати ?
Я за гріхом пішла ,в полон він взяв...
І зрадила Ісуса... в день той страти..

І в днях прожитих , в метушні земній,
Не розуміла, як душа страждала ,
Як боляче без Бога , страшно їй ,
Зміст втрачений , щоб жити.. віри мало...

Без вивчених , придуманих речей ,
Пішла я до Христа , Йому сказала:
" Прости , не смію вверх піднять очей,
Прости , та вже грішити сил не стало"

Розп'ятий Ти. І в цім моя вина ,
Я варта , щоб закидали камінням ...
В мені пороки й  пляма не одна,
І поміж нами зводила я стіни..

Христу впивався в Голову вінець,
За мене в Небеса підніс моління :
" Хай будуть на Мені гріхи , Отець ,
Хай будуть на Мені її падіння "

З хреста почула Голос я Святий ,
Сказав :" Іди. Я все Тобі прощаю,
Вину твою велику , гріх важкий,
В Крові Своїй омити обіцяю.

Через Христа . Через Його любов ,
Настала в серці радість воскресіння,
Коли і гріх отруює десь знов,
Є зцілення в Ісусі і спасіння.

Той день не стерти з пам'яті мені ,
Як на Голгофі розпинали Бога ,
Дозволив розцвісти моїй весні..
Той день початком став життя нового..

Христос помер , щоб тільки я жила,
Він так збіднів, щоб ми всі збагатились ...
Йому звучить хай слава і хвала,
За благодать, за прощення , за милість .

МОЛИВСЯ ТИ


Молився Ти в саду в порі нічній
Маслини розділяли  тільки горе...
Коли прийшов до Тебе зрадник Твій ,
То я Тебе теж зрадила в ту пору...

Коли перед Пилатом ти стояв ,
І в люті злій юрба вся бушувала..
І " Розіпни Його" народ кричав ,
То " Розіпни" з людьми і я кричала...

Коли ніс хрест , збичований, в журбі
Солдати римські били і штовхали...
То болю завдавала я Тобі ,
І не Тобі , а їм допомагала...

Коли вже воїн молот в руки взяв ,
Щоб для розп'яття там пора настала...
Коли Святі він Руки пробивав,
То я ті гострі цвяхи подавала....

Та навіть тих , хто в Руки цвяхи бив ,
Любов Твоя прийнять готова...
Ісус.. я розпинала.. Ти любив..
Прокляття не промовивши ні слова...

Коли молитву до Отця підніс ,
" Прости їм , Отче ... вчинків не збагнули"..
Тоді я серед стогонів і сліз,
В благаннях тих своє ім'я почула...

За мене Ти молився і просив ,
Всім серцем, переповненим страждання...
Мої гріхи всі милістю покрив ,
Настало на Голгофі покаяння.

Душа моя мов ранішня роса ,
Вже прощена Тобою , вільна стала..
Оплакували смерть всі Небеса,
І з ними я ридання не ховала...

Тебе , Святого , гріб сирий чекав ,
Життя повстане навіть із могили ,
І Ти повстав! Кайдани розірвав,
Побачила я воскресіння силу.

Воскресла назавжди душа моя ,
У ворога її відвоював Ти ,
Ціна висока ... твердо знаю я ,
Ще вища ніж скарби , грошей мільярди...

Минулим Ти мене не дорікнув ,
Що розпинала я Тебе з юрбою..
Простив , нове Ти дихання вдихнув-
Я житиму на Небесах з Тобою.

І чим за щастя відплачу таке?
Чи осягну любов Твою безмірну...
Дозволь любити серцем всім Тебе,
Тобі життя віддати у довірі.

ТИ ТАМ СТОЯВ...

Ти там стояв... в преторії Пилата,
Тебе щоб осудити, йшли туди ...
Принижень мусів стільки Сам зазнати,
Ісусе мій.. про мене думав Ти.

Поводились з Тобою наче звірі ,
Де ще такі знущання віднайти?
А Ти мене тоді любив без міри ,
В преторії про мене думав Ти.

Як " Розіпни " кричали в злості люди ,
Коли стояла з ними я в юрбі ,
Ти знав , що я з Тобою жити буду,
Про мене думав навіть і тоді...

Попереду чекала вже Голгофа ,
З хрестом ступав  , крові лишав сліди ...
Пройшов без слів запилену дорогу ,
І всеодно про мене думав Ти..

І ось до цілі Ти дійшов в знемозі..
А кожен цвях - це світу цього гріх,
Змішалися в єдине : крик і сльози...
А я в думках... а я в думках Твоїх...

І цвяхи ті Тебе не налякали,
Дорожча я для Тебе за життя,
Хоча про святість думала так мало ,
Нове відкрив для мене майбуття.

Ти в час сумний - моя підтримка , віра ,
Надія Ти і захист від біди..
Твоя любов є без умов, без міри ,
Бо думаєш про мене й нині Ти...

Я знаю, що зустрінуся з Тобою,
Здобуду перемогу ще над злом...
Тобі погляну в Очі із любов"ю
І заспіваю в Небесах псалом.

Колись стояв в преторії Пилата,
Стоїш сьогодні біля мене тут...
І бережеш мене в думках Ти свято ,
Я дякую за милість й доброту.

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2014)

Так хочу я лишити слід, хоч непомітний може,
Лишитись вірною Слову до кінця.
Не ради слави, а для Тебе, Боже,
Щоб хтось відчув Твою велику допомогу.

Так хочу я залишити слід, але лиш тільки добрий,
З кимось в тяжких моментах мовчанням розділити біль,
В молитві пригадати втомлену вже душу,
Когось лиш обійняти й шепнути добре слово.

Комусь, можливо, вказати шлях до Тебе,
Лишити добру згадку в чиїсь долі.
Когось, можливо, надією зігріти,
Що Ти чекаєш в небі кожного із нас.

За когось у молитві пригадати
І вірою до Бога прихилити,
За руку повести в небесний край,
Розрадити крізь печалі і страждань.

Так хочу я світити лише світлом
І бути промінцем Твоєї волі,
Щоб керував моїм життям лиш Ти, не я,
І віру зберегти аж до кінця.

Я хочу лиш світити і променіти,
Розсіяти навколо себе тьму,
Бути як сонце в похмурий день
Для когось порятунком в світі цім.

Дарувати навколо всьому світу тепло,
Надію, усмішку і любов,
Зігріти когось просто так
І слово підбадьорливе сказати.

Комусь, можливо, послужити щиро,
Безкорисливо, тихо — як Ти,
Щоби завжди жеврів вогонь у серці,
Розганяв пітьму і страх.

Когось лиш тільки правильно почути —
Біль чужого серця і душі.
Маяком бути для того, хто збився з дороги,
Вказати на шлях та ціну спасіння.

Так хочу я лишити слід, хоч непомітний може,
Бути дрібкою солі, що рятує світ,
Як невгасима свічка на вітрі —
Так і хочу я життя прожити.

І у буденних справах прославити Ім'я
Того, Хто за нас страждав й терпів.
Комусь в зневірі, може, підказати
Й волю виконати Твою святу.

Хай моє ім'я залишиться в тіні.
Важливо не хто я, а Хто в мені.
Я хочу бути інструментом у Твоїх руках,
Яким Ти можеш обтисати й шліфувати.

Я віру хочу зберегти аж до кінця
І прославити мого Творця
За всі мої здібності й таланти:
Любити, цінити, вчити і творити.

Нехай ці вірші, що пишу я з Тобою,
Для когось стануть світлом у пітьмі,
Щоб і мої слова, і дні щоденні
Лишили слід любові на землі.

А як закінчу шлях і в небо прийду,
Почую голос: «Я тебе чекав.
Твій вірш розрадив душу не одну й не дві,
Заходь в оселі, які Я зготував».

27.01.26р
Альона Басюк
@virsh_online

Пасха

Понад 2000 років пролетіло.
Як, Христос на землю прийшов.
Як, згадаю, аж серце защиміло.
Скільки горя і муки він знайшов.

А спогади летять у минуле.
Бо нічого з того не забуле.
Що тоді переживали.
Як життя Христа забирали.

Дивилися ,як Христос помирає.
Уксус, не воду на тростині простягає.
Грішна людина, грішна душа.
І там людина така була не одна.

Тисячі людей там стояли.
"Убити, убити"всі кричали.
А він вмирав і молився.
За всіх людей постився.

До Батька Свого, Він просився.
Молився ,молився і молився.
За тебе, за мене мої брати і сестри.
Як же хочеться це світові цілому донести.

Щоб зрозуміли цю жертву глибоку.
Не стояли, як там із боку.
А Жертву прийняли ,як спасіння.
Особисто для себе і свого покоління.

Щоб люди землі, все це зрозуміли.
Для хреста двері серця відкрили.
Він увійде і буде вечеряти з ними.
Не чекати зустрічі з Ним в домовині.

Так дивно чомусь буває.
Розбійник на хресті Ісуса приймає.
Серце Христу на голгофі відкриває.
І в царство Боже з Ісусом потрапляє.

Там на голгофі- не всі Христа вбивали.
Плакали люди, Сина Божого в серце приймали.
Життя на землі - це боротьба, добре ,ви знаєте.
Дві дороги і одну із них вибирайте.

Хай душа від радості лікує.
Хай вуста кричать: "Христос Воскрес .Алілуя".
Воістину Воскрес. Слава Йому.
Богу в живому Йому Одному.

Христос Воскрес- Воістину Воскрес.
Христос Воскрес - Воістину воскрес.
Христос Воскрес - Воістину воскрес.

Славімо Його.
Амінь.
Віра Занько
@virsh_online

Пасхальне вітання

1.У цей чудовий Пасхальний день
Скільки чути вітань і пісень
Я хочу до них приєднатись
І щиро всіх вас привітати.

2.Погляньте все величає Творця
Нехай із наших уст не замовкає хвала!
Христос воскрес! Приніс спасіння!
Повірте - у Воскресіння!

3.Христос воскрес!- радіє душа!
Христос воскрес!-Йому осанна!
Христос воскрес! - за ради нас!
Христос воскрес!- найкращий час!

4.Христос воскрес! - пташки співають!
Христос воскрес!- квітки цвітуть!
Христос воскрес!- хай люди знають!
Христос воскрес!- хай прославляють!

5.Христос воскрес!- усе радіє!
Христос воскрес!-диво-подія!
Христос воскрес, Христос воскрес!
Сталось чудо із чудес !

6.Христа Воскреслого із мертвих,
Прославляє вся природа
Скажімо ми в своїх серцях
Чи славимо ми Бога?!

7.Отож, воскрес Христос для нас,
Щоб вірували ми в Нього
І виповняли все по-Слову!
Хвала і слава Святому Богу!

8.О, подумаймо в своєму житті
Які принесемо Йому дари?!
З чим прийдемо у той час!?
Як Господь покличе нас?

9.Ми повинні вартувати,
Щоб спасіння не проспати
Запасатися оливи
Для Духовної поживи.

10.Бо коли Господь прийде
Він всіх вірних забере
Щоб у небо увійти
Треба свято жити!

11.Щоб Господь тебе спитав
Скільки ти снопів придбав!?
Щоб ти друже, у той час
Господеві там сказав?!

12.Христос воскрес!-щоб життя дати!
Бо в кінці будуть всім зарплати
Не від заслуг, не від кількості днів
А за прожиті дні років.

13.Христос прийняв за нас муки, хрест!
Тепер живий! Назавжди Він воскрес!
Щоб ти і я душу свою спас!
Щоб радість була повсякчас!

14.Це світле свято Воскресіння
Принесло радість, мир, спасіння!
Цінуймо часом і приносьмо
Плоди приємні, стиглі, добрі.

15.Христос воскрес! Подія чудесна!
Хай кожна памʼятна людина
Про подвиг Господа Христа!
Любов безмірну, без кінця!

16.Христос воскрес! Воскреснем ми!
Христос воскрес!навіки слава!
Христу Творцю таких чудес!
Живий, живий, Ісус воскрес!

Автор Віта Л
vityslandija88
@virsh_online

Відвалений камінь, печера пуста…
Воскреслий Ісус і Марія…
Цю розповідь дивну ми чули не раз,
Як з мертвих воскрес наш Месія.

Дітей Божих, в день цей, радіють серця –
Для них Він є – Цар і Спаситель.
Для них воскресіння є радість, щодня.
Бо кожен із них – небожитель.

Хто вірить у Нього, воскресне також.
Той смерті, повік, не побачить.
Відвалений камінь той для багатьох.
Ще сяє навкруг сонце правди.

Воскрес для усіх, що живуть на землі.
Усе лиш повір і довірся.
У серце Спасителя радо прийми.
Він дасть і тобі воскресіння.

Воскреснеш із темряви ти для життя.
Навчишся Його серцем славить.
Воскрес мій Ісус! – заспіває душа,
Не тільки прославиш вустами.

Війна на землі та воскреслий Ісус.
Все дивиться пильно із неба.
Всіх, хто Мене кличе, прийду і спасу.
Мій друже, вмирав Я за тебе.

Та Я не помер, Я для тебе воскрес.
Щоб був ти, дитино, зі Мною.
Чекаю лише, щоб покликав Мене.
Прийду Я і буду з тобою.

Тебе збережу у пекельнім вогні,
Ти тільки поклич і довірся.
Відкрий своє серце у бідах Мені.
Врятую дитино, не бійся.

Хоч час вже короткий, та він іще є
Зустрітись з воскреслим Ісусом.
Він поруч з тобою дорогою йде
І хоче щоб ти відгукнувся.

Ось свято Пасхальне, лунають в ці дні,
Лунають слова ці вітальні.
Христос наш воскрес! – та холодні вони
В устах тих, що Бога не знають.

Відвалений камінь і світло сія.
Дорога відкрита до Бога.
Завіса розірвана, що віддаля
Людей від Спасителя свого.

Л. Шпак

Вечеря...схилені серця,
Що перед Господом в смиренні вже предстали...
І спомин - як ішов Він до кінця
Дорогою скорбот і муки, і печалі.

Як одягали із терна вінець,
Як бичували і в лице плювали...
А перед ними бо був Сам Творець,
Та не впізнали...Його не впізнали...

І повели, як Агнця, повели.
Невинного і чистого, як жертву.
А Він же був Святого Бога Син.
Йшов помирати, потім щоб воскреснуть.

І кров, і біль, і муки на хресті...
І більше всіх людей спотворений.
І погляд люблячий...і " Отче, їм прости"...
І не подав води тоді ніхто Йому.

Та лиш плювки й зухвалий тільки сміх...
Зійди з хреста, якщо Ти є Син Божий...
А Він терпів, Він все за них терпів.
Такого витерпіть ніхто, повік, не зможе.

А перед тим, вечеря - хліб, вино.
І учням Він Своїм вмиває ноги.
І заповідь - хто хоче йти за Мною,
Робіть і ви так до Мого приходу.

І ділим чашу, й ломимо ми хліб,
Роздумуючи про Його страждання.
Ніщо не є святим так на землі,
Як Його тіло і як Кров Святая.

Нема без крові прощення гріхів.
Без Його тіла, що за нас ламалось.
З небес пішла на хрест сама Любов,
Щоб людство, через смерть Його спасалось.

Хай хліб і чаша будуть не обряд,
А біль сердець скорботних в покаянні.
А на устах: "Отець, за все, пробач
В чому ще так багато ми згрішаємо"

Пробач нас, як розбійника простив.
Пробач як тих, що одіж розділили.
Ти також їх в Своїй крові обмив,
Та не багато так пробачить їх просили.

Без покаяння не обмиє кров
І в ранах Його зцілення немає.
Нехай сповняє серце лиш любов,
Тоді й сумління своє чисте маєм.

Л. Шпак

Весна потихеньку вступає в права
Зима піддається потроху відступа.
Як у Бога все йде попорядку
Зимою все спить-земля спочива.

Від променів сонця все ожива
І пташечка так нам співає в саду,
Що радує око земна ця краса
Ми так довго чекали весну.

Землю сонечко гріє проростає трава
Дерева бруньки розпускають
А на лугах травичка зеленіє
Та пахощі духм'яні голову кружать.

У весни багато переваг
Хоч усього удосталь є
Та воно все тимчасове
І ніхто нічого в небо не візьме.

У Бога все для нас готове
Нічого з собою не треба брать
Там не буде ні зла, ні болі
Там буде вічна благодать.

Ольга Дмитрівна Потарусова
@virsh_online

Молись, мій друже, коли радісно тобі,
Молись, коли все темно навкруги здається.
Молись, коли твоя ослабне віра на землі,
Молись, коли життя твоє тобі не миле вже стається.

В молитві перемогу на землі здобудеш ти,
З молитвою пройдеш випробування в світі цьому.
Молитвою перемагаємо атаки сатани,
Молитва щира робить в серці нашім переміну!

Молитва - це розмова з Богом в нашому житті,
Розмова з Тим, від Кого все залежить в світі цьому.
Молитвою здолаємо ми перешкоди на землі,
В молитвах завжди бачимо ми Руку Божу!

З Молитви ранок починаймо, друзі, свій,
Щоби Господь під Захист взяв нас в дні новому.
З Молитвою закінчуємо день цей на землі
Та дякуєм, що нас Господь Благословляв в труді земному!

За все Подяку принесім Творцю,
Достойний Слави та Хвали наш Викупитель!
Безмежно вдячна я Небесному Отцю,
Що Його Милість є до мене в цім житті така велика!

© Таїсія Садова.
@virsh_online

Вітаю, друзі, з днем, що дав Господь сьогодні,
Із днем, який незнанний є у нашому житті.
Від серця щирого Подяку Богу принесім ми,
До цього місця допоміг Господь, щоб ми дійшли.

Живіть його щасливо та в любові,
Щоб Бог прославитись міг в нашому житті.
Віддайте Славу та Хвалу Ісусу,
Йому належить все у світі цім!

Його ми Руку бачимо повсюди,
В своєму домі та в своїм житті.
Веде Він нас найкращими дорогами,
Щоби Прославити могли Його ми тут на цій землі!

Не треба, друзі, нам із вами нарікати,
Бо Бог зробив усе, щоби щасливі ми були.
І хто у світі цім буде Йому лиш довіряти,
В житті своєму завжди той буде перемагати!

Нехай же з наших вуст Подяка щира лине,
За всі Щедроти й Милості Творця!
Хай Добрий Бог дасть кожному з нас сили,
Щоби чинити Волю Божу та пізнати Доброту Отця!

© Таїсія Садова.
@virsh_online

Колись я блукав у пустелі життя,
Не знав, де знайти мені шлях вороття.
Та Бог простягнув Свою руку мені,
І сяйво з'явилось у темному дні.

Приспів:
Бог знає, що робить в житті,
Він поряд іде на земному путі.
Бажає відкрити мені небеса,
Де вічне життя і уся повнота.

Тепер не один я на шляху земнім,
Господь мій веде мене словом Своїм.
Він знає всі болі, всі страхи мої,
Й дарує надію у кожному дні.

А як прийде мій останній вже час,
Не буде ні смутку, ні страху між нас.
Побачу я славу Господню ясну,
І вічно співатиму пісню нову.

Автор Олександр ГЕНІШ
@virsh_online

Друзі, надсилайте свої вірші у бот @virsh_onlinebot ✍️

‼️Обов’язково додавайте підпис: ©️ автор @virsh_online

Якщо бажаєте підтримати наш канал, це можна зробити за реквізитами:
4441 1144 0248 5468

Посилання на інстаграм -
Ютуб.

Дякуємо вам! Нехай Бог благословить кожного! ✨🙏🫶🏼

Питають часто люди в світі цім,

Що є насправді щастям у житті земнім?

Та різні відповіді чую завжди я,

І в кожного із нас є правда, та своя.



Хтось день прожив на цій землі,

Й радіє, що до Нього Милість Божа є.

А інший - бачить все у тусклім склі,

Всю ту красу, що Бог для нас дає.



Та й час настав важкий у нашому житті,

Шукаєм щастя з вами всюди, друзі, ми.

Знайти його ми можем в Господі Христі,

Тоді по-справжньому щасливі будем ми.



Бог все зробив для нас,

Щоби відчути радість кожен час.

Руками люди все своїми зруйнували,

Й на Бога у житті своєму нарікали.



В природі бачимо красу Творця,

Хіба не щастя бачити таке?

Це означає, що здорові маєм очі,

І бачимо ми все на кожнім кроці.



Всю працю можемо земну робити,

Здорові маємо ми з вами руки, й ноги.

Яке це щастя рідних наших обійняти,

Й устами своїми ми можем розмовляти.



Ми маєм їжу, дім, роботу,

І в кожнім дні Господню бачимо турботу.

Немає більшого на світі щастя,

Ніж розуміти, що немає в нас нещастя.



Щасливий той, хто Богу довіряє,

Він рясно всіх людей Благословляє!

Для Нього - неможливого немає,

Хто близько з Ним знайомий, той це добре знає!



© Таїсія Садова.
@virsh_online