Ти сій добро у грунт, политий кров'ю,
Неси тепло в домівки без вікон.
Сердець поранених торкнись любов'ю,
І там, де від біди нема заслон,

Стань для душі чиєїсь тим затишшям
Посеред бурі болю і журби.
Може, тобі судилося Всевишнім
Для неї бути світлом серед тьми.

Зігрій чиїсь натруджені долоні,
Порепані і чорні від землі.
Погладь бідою вибілені скроні
Тій ще так юній зболеній вдові.

Верни усмішку бідній сиротинці
Війна від неї викрала батьків.
Їй не потрібні ласощі й гостинці,
Лише обійми й кілька теплих слів.

Будь юнаку, якому ноги й руки
На полі бою вирвала війна,
Тим стержнем віри, бо нестерпні муки
Мовчки терпить нещасний він щодня.

Можливо, в тебе дім стоїть просторий.
На щастя, оминув його снаряд.
Відкрий його для тих, хто вже бездомний,
Бо змів "приліт" домівки їх підряд.

А може з кимось треба й помовчати,
Присісти поряд, витерти сльозу.
Комусь болить, аж хочеться кричати,
Інший у тишу кидає журбу.

Будь ангелом добра,хоч ти - людина,
Земна, проста і смертна, як усі.
Накрила світ така тяжка година -
Будь промінцем в цій непроглядній тьмі!

Роби лиш те, що можеш тут і зараз,
Не відкладай на потім, на колись.
Нехай твого добра не згасне спалах -
Люби і вір, надійся і молись!

Бо, може, і тебе життя закрутить
У вихрі горя, смутку і біди.
І хтось й тобі ту темряву освітить,
Щоби крізь біль піднятись й далі йти.

Добра, повір, багато не буває,
Як і любові, й ласки, і тепла.
Тож сій добро, якого так чекає
Чиясь життям розшарпана душа...
Оксана Гудзь)))
@virsh_online

Ми тут чужинці, на чужій землі,
Ми перехожі лиш, ми тут дочасно,
Хоч часто ранять ноги камінці-
Та в Господа усе і завжди вчасно.

Він водить нас тернистими шляхами,
Проводить нас скрізь вітри і сніги
Але й водночас добрими руками
Він бальзамує рани та синці.

Він наче глину садить на кружало,
І наче золото він очищає нас,
Він хоче-щоб ми стали досконалі
Щоб вогник віри наш ніколи не погас

Так,на дорозі є випробування,
І їх не мало на шляху земнім,
Але і втіху й радість посилає
Для тих хто і в печі йому служив
@virsh_online

Як часто у житті буває тяжко.
Немає сил, і сумно на душі
Шукаєш радості в земних достатках
Й ніяк не можеш там її знайти.

Бо радість ту, дає лиш Тато
Небесний Батько - друг мій, помічник.
Прикрашену любов'ю, щастям
Й збагачену Духом Святим.

Прийди до Нього, Він тебе чекає
Не витрачай ти часу на дарма
Бо все земно - короткочасне
Й не принесе достойного плода

Побільше прибувай в Писанні,
молись, свідкуй ти про Христа,
Бо час летить, мов птах над океаном
Назад дороги вже йому нема

Щоб потім гірко ти не плакав,
Трудися зараз для Отця
Бо потім сумно буде чути
Не знаю Я тебе дитя.

Захочеться все повернути, змінити все, зробити навпаки
Та пізно буде вже мій друже
Тож час не гай, для Бога ти живи

Щоб дивлячись на тебе люди
Могли сказали - то дитя Христа
Й бажанням загорілись всюди пізнати Господа Отця

Тож починай вже від сьогодні
Життя для Бога присвяти
Й ступай вузькою ти тропою
Щоб у вічності прибути з Ним.

Брик Юлія
@virsh_online

Щастя)))

Щастя наше, це всього лиш мить
Коли себе порівнюєм із тим
У кого від життя душа болить
У кого доля сіра наче дим

Важливо в той момент питанням перейнятись
Чим я у Бога щастя заробив?
Мабуть не варто вихвалятись
Бо нас Христос від смерті відкупив

А чи щасливий був Ісус Христос тоді
Коли Його на хрест підняли
Прибиті руки, страшна біль, і весь в крові
А грішні люди сильно глузували

Він це сприйняв як долю
Послушним був аж до кінця
Господню виконавши волю
У царстві, перемоги отримав Він вінця

Щасливий будь мій друже завжди
Навчись сприймати долю
Христос нас полюбив назавжди
Старайся виконати Божу волю

В тяжкі моменти що бува в житті
Ти порівняй себе з Ісусом
І зрозумієш істини прості
Щасливий ти, що ти не на хресті



@Pavlomaksymovych
@virsh_online

Настане день - ми виплачемо сльози,
На рвані рани накладем бинти,
Розбиті полатаємо дороги,
Відновимо зруйновані мости.

Настане день - повернуться з полону
Чиїсь сини, чоловіки, батьки,
Залишать на порозі свою втому,
А їх обіймуть діти і жінки.

Настане день, коли оті солдати,
Які стікають кров'ю в лікарнях,
Коханих обіймуть - не автомати,
Любов розквітне в вицвілих очах.

Настане день й ті мами, що у трунах
Своїх синів зустріли із війни,
Хоч гратиме журба на серця струнах,
Синів чужих, що все ж таки змогли

З війни вернутись, вийдуть обіймати.
Бо серце мами обігріє всіх.
Їм буде що сказати і згадати -
Бо ж мами варті, щоб любили їх...

Настане день, який розбудить тиша,
Прозора тиша з присмаком журби.
І хтось в той день два слова нам напише
У телеграмі: " МИ ПЕРЕМОГЛИ!"

Настане день - заплачемо від щастя,
Що в небуття пішла від нас війна.
Хай оминає всіх оте ненастя,
Що принесло нам стільки сліз і зла.

Цей день настане. Віримо! А поки
Під "плине кача" зустрічаєм на щиті
Героїв наших... Україна плаче,
Ідуть у січні затяжні дощі.

А поки там, де щойно вирувало
Життя родини, сміх дітей бринів,
Їхнє життя снарядом обірвало,
Який із смертним вироком летів.

А поки зойки, крики, біль і розпач,
Тривожні звістки студять в жилах кров.
По вулицях блукають біль і острах
І не впускають до осель любов.

А поки що вчимося ми молитись
Не завчено, не так, щоб абияк,
А прагнемо в молитві розчинитись,
Щоб нас таки почули в небесах.

А поки що в нас темрява й тривога,
Та вірим - з Богом переможем зло.
Настане день - і ми прославим Того,
Хто знає справжню ту ціну всього,

Що ми тепер в ці дні жахливі болю
Переживаєм з смутком у очах.
Довірим Богу України долю,
Бо перемога у Його руках!
Оксана Гудзь)))
@virsh_online

Смирення дається не просто
І смачно стає вже опісля
Хоч точять слова дуже гостро
А правильний вибір - не кислий

В кожного свої проблеми:
Гордий в душі своїй мучиться
Хоч не проходив всі терни
Та на рівні такому ж залишиться

Наше тіло бере утома
Тягар несемо нелегкий
Та праведне Боже слово
Нагорода в Країні Далекій

Смирення дається не просто
Для цього потрібно робити
І сієм в себе, не як просо
Бо улюблені Божі ми діти

@TsuriShada
@virsh_online

Як важко нам довіритися Богу
๑˙❥˙๑✧๑˙❥˙๑✧。๑˙❥˙๑✧。๑˙❥
Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.

Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?

Які слова наповнять душу ?
Чому, для чого, і за що,
Чому це я терпіти мушу?

А де довіра? Чому не скажеш:
"Боже, все що робиш у житті моєму
То буде лиш мені на краще,
Тобі я довіряю біль душі, оцю проблему"?

Так часто хочем знати, Все наперед,
І Бога, ніби в стороні лишаєм
Будуючи в думках, питань і нарікань тверді фортеці
А потім, гірко плакати прийдеться...

Довіритися Богу, так просто, і так складно...
Але тоді, буде така легка дорога
Бо ти не думаєш, що буде завтра
А знаєш, все у всесильних руках Бога

Тобі не страшні хвилі моря
І рана на душі вже не болить, Ісус її зцілить , в тиші...
Коли довіришся, коли впдадеш в Його обійми...
Він тебе прийме, обмиє рани, полікує

І буде Сам вечеряти з тобою
Наповнить серце миром не земним, любов'ю
Тоді твоїх проблем, не стане..
А серце заспіває..чого душа вже так давно чекає


Лише довірся, Він не відкине
Впади у милість Бога
Бо сам не зможеш, натиск думок всіляких подалати
Вони зсередини, як черв'яки тебе будуть з'їдати

А в Батька добре, бо Він любить
Та не вривається він сам,
Лише коли Йому ти все, усе довіриш
Тоді наповнить Він твій храм

Як важко нам довіритися Богу...
А багатьох недоспаних ночей, заплаканих очей,
Німих питань, думок болючих
Могло би і не бути...
Якби ти все віддав у Його руки..

Життя човен віддай в Його вітрила
Ті весла що земні, - відкинь,
Бо твої весла - це Христос,
А віра - твої крила

І коли човен життя у скали сумнівів, страху і обману розіб'ється,
То ти лети, все вище, вище від землі
На крилах віри дух нехай несеться,
Туди, де ангелів лунає спів


Проста, дитяча, щирая довіра
Зробити може сильні чудеса
І зробить те, що для людей є неможливе
Та знаєм, хто вірить, тим усе можливо...

Довірся Господу, Він вирішить твою проблему
Якщо маленьку пташку Він годує,
І пишно лілію вдягає
То невже ж тебе забуде?

Ні, ніколи, бо сильно любить
Лиш ти йому завжди будь вірний
Бо коли прийде Господь
Чи знайде віру на землі ?

А ти довірся Богу, попри усе, нехай говорять люди, нехай страждає плоть, і відповіді хай не буде
Ти вір Йому, бо Він - Господь

°♡Б.Галинка©°✿
@virsh_online

Не економ свій час для Бога
Не пожалій хвилин ,годин
Не відкладай молитви ,Слова
Заради тих розваг й новин !

Не полінись схилить коліна
Як в школу ,на роботу йдеш
Бо в Нім і захист,мудрість й сили
На цілий день ти віднайдеш

Черпай у Бога ,багатій
Добром ,любов’ю ,вірою ,дарами
Не жалій себе ти,не жалій
Бо вічність вже не за горами

І як зв’язок із Богом є
І навіть якщо ти втомився
Повір ,ти тільки телефон відкинь
А сила буде й почитать і помолиться !
@virsh_online

С тобою зустрітися знов

Хай тремтить
Вітер вечора знов
Десь застарів
Веснянний подих передчасний

Отож-бо і воно
То є квіточка надії
Вона десь далече
Сонце ноту запалило

Упітьми
Не всі біси сплять
Але хай вони наче рибки
В акваріумі одне одну жахають

Дай мені Господь наснагу понести
Тоє тіло у вічність
Де воно в якусь мить розчиниться
І далі с тобою зустрітися
@neosurr
@virsh_online

А можна друзі вам я напишу,
Слова благословіння залишу́?
Хай Бог благословить, хто на роботі
І тих, хто про сім'ю зараз в турботі!

Хай Бог благословить, хто малюка,
Гойдає ніжно на своїх руках.
Хай Ангел Божий від біди відводить,
Хто їде за кермом, того хто ходить.

Хай у цей день Господня вам Рука
Дасть те, про що з вас кожен молить.
І той, хто нині хворий є із вас,
Йому одужати хай вчасно Він позволить!

І вам хай воїни Господь допомагає
Прогнати ворога.Щоб в всіх здійснились мрії.
Всім близьким, рідним і далеким я бажаю
Духовних сил і віри і надії!

Переклад Ангеліни Ющук
@virsh_online

Ніколи не буде вже так як колись...
І нам не вернути, людей що забрала вона.
Прийшла несподівано, зовсім для нас,
Жахлива, і вбивча ВІЙНА .

Забрала у всіх вона спокій та мир,
Забрала і рідних для серця людей.
У кожного крихітку серця вона,-
Забрала навіки, й не верне ніколи.

Після кожного звуку сирени,-
Трагічні новини, що в когось в цей час обірвалось життя.
А ще мить назад, і не думав ніхто,
Що вцілить ракета у їхнє житло.

А там у тім домі жили мирно люди,
І діти ігрались в кімнаті своїй,
Й бабуся в надії чекала онуків,
А тато синочку чинив самокат.

Матуся в очікувані свого синочка,
Сидить з чоловіком, та думають все:
Який буде їхній малюк? Які будуть очі?
Й яким буде доля його?

І всі ми живемо, й незнаєш ми,
Що буде із нами за мить чи за дві.
Та знаємо ми, що Господь, Сильний Бог
І знає Він все наперед, те що буде.

Чому все це так? І за що нам це все?
Чому в Україні безвинно вбивають людей?
Чому наші діти повинні бачити це?
Питань є багато у нас, проте хто відповість?

Та є у нас Бог, і ми вірим Йому
Він є Бог ненавидячий зло
І як сказано в Божім письмі:
Зло не буває без покарання

Stasi_ko @virsh_online

Так хотілося щоб час - зупинився
Щоб не спішили люди...
Не йшли години , дні , хвилини
Щоб годинник зупинився назавжди...

Щоб не рахували тижні, місяці, роки
Щоб була завжди вічність...
Така спокійна , радісна , тиха
Прекрасна і щаслива...

Щоб всі забули про проблеми і горе
Про все погане , невстигнуте й не зроблене...
Не сказане , не побачене  чи не пройдене
Про невдачі  , негаразди , втрати...

Щоб зникнув біль навіки
Щоб не боліли розбиті серця...
Щоб не плакали очі ніколи
Не бачили зла , зради , наглості...

Щоб не вмирали рідні близькі й дорогі
Без кого нема сенсу жити далі...
Про кого серце турбується весь час
Ті хто зрозуміє підтримає розрадить...

Щоб не розділяла більше відстань
Щоб бачити завжди усіх разом...
Щоб жити разом , як одна сім'я
Так дружно , весело , прекрасно...

Щоб не було ніколи злоби , образ
Гніву , суперечок , сварок ,
Безсердя , криків , несправедливості ,
Нечесноти , гніву , покарань...

Щоб не страждали більше люди
Щоб не терпіли мук і болю...
Щоб не впадали в відчай
Щоб не працювали тяжко так... @virsh_online

Живи так наче ти живеш останній раз
Наче завтра ніколи не настане
І не засвітить більше сонце
Серденько більше не заб'ється.

Не побачиш прекрасні лани
Не відчуєш запах квітів польових
Наче не почуєш шепіт моря
Не вдихнеш більш аромат весни.

Живи так ніби це остання мить
Насолоджуйся всіма щасливими моментами
Бо життя не проживеш ти другий раз
Не повернеться воно уже назад.

Цінуй всіх близьких рідних і любимих
Без кого життя не можеш уявити
Люби щиро від усього серця
Наче ось-ось і вже кінець.

Живи зараз тут в цю мить
Не надавай ваги образам пліткам
І всьому що не варте ні секунди часу
Живи так наче ти живеш останній раз.

Джигалюк Вероніка @virsh_online

Наказує траві зеленіть, вона зелена
Зорям світить, така гарна вселена
Усе виконує волю Творця свого
Чому ж людей так мало слухає Його.

Квіти весною одягаються в красу свою
Птахи голосом своїм прославляють піснею
Останній час і хоче Бог почуть твою
І щоб йшов до Господа ти з нею.

Сонце світить ясно людям всім
Християнам і безбожним тоже
Бог хоче щоб світили й ми усім
На спасіння хтось можливість мати може.

За наказом Божим і хмари дощ пускають
Зростає урожай за волею Його
Призначення своє тварини усі знають
А люди більшість відреклися від свого.

Як в давнину Ісус був з учениками
На лотці в морі Він спокійно спав
А коли почалися там шторми
Перелякані будили щоби їх спасав.

Христос проснувся й утихомирив
З словами "де віра ваша? "
А вони стояли мовчки, ще досі не вірив
Як вода Йому була послушна.

Так з давнини по нині все Йому покірне
А люди не признаючи Бога, шукають все свого
Чому в останній час навіть народ Божий не є вірний
А з кожним днем по малу відходе хтось від Нього.

Чому молитви стихли так, що навіть птахів чутно
А раніше були такі щирі, що було чуство ніби стеля рухне
Хіба нема за що подякувати у цей час,
Що нитка нашого життя не розірвалася у нас.

Навколо так багато люду гине
Хіба це не є милість Божа
Що ти ще на ногах, тебе минає
Хіба за це не має хвалить Його людина кожна.

Не шкодуймо ми колін, ні сліз, молімся
Принесім подяку і хвалу Йому
І з радістю з братами й сестрами ріднімся
Щоб люди бачили що дійсно ви у Ньому.
амінь. @virsh_online

"НЕЗЛАМНІ"
Тобі так ще ніколи не боліло,
Таких гірких ще не виспівував народ пісень.
В душі у кожного вже вишита є рана,
І кожен символ - це є власний біль.
Пекуча лють проникла в кожне серце,
Закарбувалась там на все життя,
Сухим дощем той біль там приживеться,
Болючим спогадом закарбувавши навіка.
Перевернулось все життя на "до" та "після",
Минути радості десь у минулому зависли,
У Бога молимо тепер терпіння,
У Господі шукаємо спасіння.
Від кожної новини серце рветься,
Душа щемливим болем так печеться,
Бо знову когось з нами вже не стало,
Чиєсь життя сьогодні обірвалось.
Але настане день і знов наступить тиша,
І ранок розпочнеться не з стрільби,
В усіх новинах із екранів розійдеться:
"Все...Перемога....Більш не буде в нас війни..."
Лиш віру не повинні ми втрачати,
Разом це зло ми маємо здолати.
Нам силу духу й стійкість не зламати,
Бо стали ми давно, як ті стальні солдати,
Ми маємо сьогодні виживати,
Щоб завтра радість перемоги мати!
@Тетяна Полятикіна @virsh_online

Зайди в мій дім

Христос! Зайди в мій дім! Тебе я так чекаю,
Залишся і живи в нім. Будь не тільки гість.
Господарем в нім будь,я цього так бажаю,
Моя душа Тобі все розповість.

Також Тебе ще ждуть сестра і брат,
Ми будемо так раді
Тебе побачити і у себе прийнять,
Радіти будемо такій відраді.

Мабуть втомився Ти і зморений можливо
І тяжкостей прийшлось немало пережити.
Тебе принять ми будемо щасливі
І на дорогу вийдемо зустріти.

О не пройди Ти мимо, як будеш недалеко,
Адже мені без Те́бе ні хвилини не прожить
Слову Твоєму вірю щиро і глибо́ко
І кожним Твоїм Словом буду дорожить.

Я вдалині Твій голос можу не почути,
Можу не зрозуміть, що скажеш Ти мені.
Твої Слова можуть життя й любов вдихнути,
Христе,прошу ввійди й живи в мені!

Зайди в мій дім! Хоч він і непристойний,
Як не стараюсь я, під силу йде не все.
Може Тебе запросить той,хто є достойний,
Та я прошу–зайди Ісусе до мене!

Твоя присутність все вмить поміняє,
Ти наче сонце, відженеш пітьму.
Мені порадиш і зробити як підкажеш,
Твої слова до серденька прийму.

Ти зможеш спочивать.Твій спо́кій не порушу
Голосним словом, шепотом своїм.
Захочеш говорити–я тихо буду слухать
І сяду низько біля ніг Твоїх.

Хвилююсь, як минуле я згадаю,
Життя для мене йшло вперед все мимо.
Як Ти знайшов мене? Я до сих пір не знаю,
Та тільки Ти прийшов–кругом усе змінилось.

Чим відплатити я Тобі збираюсь
І що захочеш взяти Ти в мене?
–Я часто думаю. Порою все вагаюсь
Сказати, що нема нічого у мене.

Та Ти зайди в мій дім! Візьми усе,що маю,
Може в чомусь малому тобі я послужу!
Тебе я знов мій Господи благаю–
Зайди в мій дім!–одного я прошу...

Чекати й вірити не перестану,
Мій вхід завжди відкритий для Тебе.
Чи ранок то,чи ніч,чи день настане,
Душа моя сумує,любить,жде.

Допоки не закрию свої очі,
Допоки не засну я снов своїм.
Мені є не страшні обійми ночі,
Я знаю ти Христос зайдеш в мій дім...
Амінь
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Чи знаю я Господь Тебе

Чи знаю я Господь Тебе
Чи пережив я зустріч із Тобою?
Можливо в жертву я несу слабе?
І у житті,пливу я за водою.

Можливо я те дерево без плоду
Лиш тільки листям гучно шелестів
Чи через грізну бурю й не погоду
Мій плід за вітром в далеч полетів

Не раз казав Тобі я довіряю
Життям моїм Ти сам руководи.
Але не раз з Петром я потопаю
І з ним кричу,Ісус допоможи.

Казав не раз побудь Ти на вечері
Найкращих в світі Ти скуштуєш страв
Але забув я відчинити двері.
А Ти прийшов і на дворі стояв.

На раз казав я йтиму за Тобою
І час для Тебе я завжди знайду
Та закрутивсь земною суєтою
Я протилежно від Тебе іду

Казав,віддам Тобі мої достатки
Мені ж Тобі не шкода віддавать
Але ж на жертву знайшлися лише латки
Бо кращий одяг я нехотів знімать.

Казав що сміло йду я за Тобою
В мені Твій спокій і Твоя любов
Та тільки ворог заричав злобою
І на дорозі я злякався знов.

Я думав що в мені колосся повне
І що комори повні від плодів
Та Ти в мені відкрив життя гріховне
І жертви від мене Ти не схотів.

Я думав що Тебе я розумію
І що в мені є істинна Твоя.
Та Ти сказав «зерно я перевію
Дозрівша нива,стала вже моя»

І я злякався,злякався як ніколи
Невже в полові місце для мене
Думки в мені сильніш мене бороли
Що для мене лиш місце вогняне

І пульс забився в тисячі сильніше
Думки змішались в голові моїй
І Бог відкрив в мені най таємніше
Від слів та діл до неосяжних мрій

Не вже Господь це все про мене
Не вже я легкий на Твоїй вазі
Не вже я листя те зелене
Яке зриває вітер при грозі

Чи знаю я Господь Тебе
Чи пережив я зустріч із Тобою
Перевіряй мій друже сам себе
Чи проти течії ти чи за водою!!!

Андрій Швегло
22.01.2023 @virsh_online

Молитва до Бога у небо летить.
Молитва подяки, прохання.
Молитву Бог чує що з серця летить.
Молитва для ран є бальзамом.

Лиш стань на коліна, до Бога звернись
Подякуй за все що ти маєш!
Хвала хай летить далеко увись
Бог чує як ти до Нього взиваєш.

Молитва подяки хай буде завжди,
Бо є за що дякувать нашого Бога.
Ми маєм достаток, збираєм плоди,
І з Богом постійно є наша дорога.

Подякуй за дім в якому живеш,
За рідних і близьких що поряд.
А ще і за їжу що маєш щодень
Й не маєш ні в чому ти горя.

Подяку складати можна за все:
І за здоров'я, за мир, за терпіння.
Та не забудь ти про головне -
Подякуй Ісуса за дар спасіння!

Проси прощення за свої провини
За злі слова, діла або думки
І перестань грішити ти щоднини
Щоби до вічності тобі дійти.

Проси у Бога милості для України,
Не оминай в молитві ти її щодня
Щоби закінчились ці всі руїни
І знову стало мирне в нас життя.

Проси у Бога за людей, що неспасенні
За ті краї, де голод й біднота
За тих, що потерпають від стихій природних
За тих, кого ще переслідують за Господа ім'я.

Молитися нам варто всім щодня
Не вивченими фразами або словами.
Нехай молитва завжди буде щира,
Й тоді Господь постійно буде з нами.



Жанна Сад @virsh_online

На ліжку в лікарні дитина лежить,
А в палаті стоїть тишина.
Біля дверей її мама стоїть
І не може повірить вона.

Що безсиллі вже медики допомогти,
Лиш на Бога надія зосталась.
Тільки Він її донечку зможе спасти,
У всімв краще все вірить старалась.

Враз почули усі,хто там близько стояв
Звуки співу і пісні слова:
«Пропустіть ви мене!»–голосок заспівав:
«Я побачити хочу Ісуса Христа!».

І притихли вони й не збагнути ніяк,
Що там сталось в палатній кімнаті.
Може чується їм і знов чують якраз:
«Пропустіть ви мене!»–голос лине дитячий.

Розлились рум'янці на дитячих щоках,
На губах посмішка заграла,:
«Я побачити хочу Ісуса Христа!»
Ще не хрипко та пісня звучала.

Зайшла мама в палату, сльози з очей:
«Слава Богу,дитині вже ліпше!»
До своїх пригорнула дитину грудей,
А її спів звучав усе гірше.

«Пропустіть ...ви мене...я побачить...Христа!»
Вдих останній і пісня скінчи́лась.
Оченята навіки закрила вона,
Там з Ісусом Христом вже зустрілась.

На ліжку в лікарні дитина лежить,
Огорнула палату пітьма.
Не жаліла про те,що прийдеться пройти,
Вона там,де страждання нема.

Пам'ятайте про це,щоби кожний із нас
Прагнув в Небо до Господа жити.
Й від маленьких дітей, що живуть кругом нас,
Нам дорослим є чому навчитись.

Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Чому зневірилася ти?
‌Чому ти входиш у чужі світи?
Чому ти голову схилила?
‌Та все ж пробачення не попросила?

Чому ти в руки не візьмеш, ту саму Книгу сили і любові?
Не хочеш? Лінь? Багато справ?
А Я тебе як і тоді чекаю

І так говорить Бог:
Чекаю, коли ти в дорозі, в полі, чи в земних ділах, можливо навіть у якійсь скорботі, Я поруч ти не забувай!

Поможу, тоді коли всі тебе відкинуть або розпач в тебе на душі і страх
Тобі здаватиметься, що все вже не можливо та Я поруч, поруч тут і там

Буду там де й ти будеш
На кожнім полі битви і
в стражданні
У радості й в сльозах в біді, Буду поруч, і ніколи не залишу


Дитя Моє, перебувай зі Мною в спілкуванні і голос чуй Мій серед всіх тривог , Я саме зараз тут і коло тебе
Я Воскрес, не мертвий, Я живий


‌Ми не розуміємо Його величі та сили,
‌ Його мудрості, великої любві!
‌Запитаєш ти: "А голос? як його почути?"
Відповіді на це питання є прості
‌
‌А пам'ятаєш десь на полиці Біблія лежить.
‌Уся вже шаром пилу вкрита
‌Лежить...вже майже 10 років
‌Та ще ні разу не відкрита.
‌
‌Візьми її до рук сьогодні
‌Відкрий ти, прочитай,
‌Може тобі й не зрозуміло
‌Та задньої ти не здавай!
‌Сядь в ту мить ти в
‌спокої та тиші, помолися
‌Аби відповідь прийшла, аби в тій кімнаті потаємній ти почула голос свого Господа Христа!

Амінь
23.01.23 Пусь Ангеліна
21:09 @virsh_online