Каноніст Польської Православної Церкви, завідуючий кафедрою православного богослів'я Білостоцького університету прот. Марек Лаврещук пише щодо статусу УПЦ:
Як Помісні Церкви можуть підтримувати рішення, яке не було канонічно виражене?
Якщо боротися за чистоту і православ'я, то перш за все, роблячи природні кроки в цій ситуації.
Адже канони Православної Церкви чітко говорять про можливості, які стоять перед Митрополитом Онуфрієм і Синодом:
- відокремлення від Москви не може автоматично, саме по собі, привести до канонічності.
- З іншого боку, в ситуації усвідомленої проблеми митрополит може (на підставі, в тому числі, 3 і 4 правил Сардикійського Собору) звернутися до найближчої Помісної Церкви!
- 3 і 4 правила Сардикійського Собору регламентують процедуру апеляції для єпископів.
- У православній традиції ці канони тлумачаться в контексті сучасної структури автокефальних помісних церков, де під «найближчою церквою» зазвичай розуміють патріархат або автокефальну церкву, яка може надати підтримку за принципом соборності (колегіальності).
Тому достатньо, щоб Митрополит Онуфрій, виходячи із зазначених проблем, які перешкоджали продовженню структури РПЦ, після оголошення положень «Феофанії», звернувся з письмовим проханням до Румунії або Польщі.
У нинішніх діях відсутній завершальний крок: звернення до Константинополя або до «сусідів». Зі зрозумілих причин стара материнська структура не береться до уваги.
Як Помісні Церкви можуть підтримувати рішення, яке не було канонічно виражене?
Якщо боротися за чистоту і православ'я, то перш за все, роблячи природні кроки в цій ситуації.
Адже канони Православної Церкви чітко говорять про можливості, які стоять перед Митрополитом Онуфрієм і Синодом:
- відокремлення від Москви не може автоматично, саме по собі, привести до канонічності.
- З іншого боку, в ситуації усвідомленої проблеми митрополит може (на підставі, в тому числі, 3 і 4 правил Сардикійського Собору) звернутися до найближчої Помісної Церкви!
- 3 і 4 правила Сардикійського Собору регламентують процедуру апеляції для єпископів.
- У православній традиції ці канони тлумачаться в контексті сучасної структури автокефальних помісних церков, де під «найближчою церквою» зазвичай розуміють патріархат або автокефальну церкву, яка може надати підтримку за принципом соборності (колегіальності).
Тому достатньо, щоб Митрополит Онуфрій, виходячи із зазначених проблем, які перешкоджали продовженню структури РПЦ, після оголошення положень «Феофанії», звернувся з письмовим проханням до Румунії або Польщі.
У нинішніх діях відсутній завершальний крок: звернення до Константинополя або до «сусідів». Зі зрозумілих причин стара материнська структура не береться до уваги.
Чудова характеристика м. Онуфрія від Юрія Чорноморця.
Прямо в точку:
«Хто такий митрополит Онуфрій? Як він править церквою?
Він править церквою як патріарх Пімен. Він коли був молодим, коли поїхав в Троїце-Сергієву Лавру, він там зблизився з патріархом Піменом, вже тоді старим, і відповідно він йому допомагав, був близьким до нього і він набрався у патріарха Пімена оцієї специфічної моделі лідерства.
Що це за специфічна модель лідерства?
Ти з себе зображаєш старця, Даоса такого, який весь час молиться, нічим не цікавиться, у якого немає ніякого майбутнього бачення церкви і так далі. Велика кількість всяких помічників, ініціаторів щось пропонує і ти мовчиш на всі ті проекти, які тебе не задовольняють. Потім хтось щось пропонує, яке твоєму баченню відповідає, ти кажеш о це благословляю, робіть.
Дехто вважає, що митрополит Онуфрій не лідер і у нього немає бачення майбутнього.
У нього є прекрасне бачення майбутнього: залишатися в московському патріархаті і вішати будь-яку лапшу народу, для того, щоб протриматися до моменту закінчення війни.
І він думає так, що можливо там попросять гарантії росіяни, і заступляться за УПЦ і відмінять всі ці закони, які зараз по наприймали. «Треба терпіти, терпіти, терпіти і не покидати московський патріархат».
Що це не ясне бачення майбутнього? Це дуже ясне бачення майбутнього.
Ще дехто вважає, що митрополит Антоній лідер проросійської партії.
Це не правда. Митрополит Антоній робить те, що говорить йому митрополит Онуфрій. Відповідно митрополит Антоній ніколи нічого самостійно не робить. Він слухається Онуфрія, він слухається Новінського. Є сценарій і згідно з цим сценарієм він повинен грати зараз таку роль, він її грає.
Звичайно, було б краще, щоб УПЦ уникло впливу митрополита Антонія, митрополита Феодосія, митрополита Луки із Запоріжжя, Вадима Новінського. Але знову таки те, що, наприклад, 27 числа митрополит Феодосій виступив на архієрейській нараді і сказав, що нам треба зберігати єдність російського православ'я, цю духовну єдність з Москвою і так далі, митрополит Онуфрій міг просто йому заткнути рота і сказати, ви знаєте, владика, ви не праві, вже в нас інша ситуація, заткніться. Ні, митрополит Онуфрій затикав рота тим, хто говорив, що нам треба якийсь проукраїнський шлях розвитку.
Все, тут видно чітко, що всі ці люди, вони грають ту роль, яку їм відвів митрополит Онуфрій.
Як вони грають? Митрополит Онуфрій, як і патріарх Пімен московський, він сидить, він Даос і він очікує різних ролей. Хтось починає роль якусь грати, він говорить: «О, так, грай цю роль і все буде класно».
Вважають, що Вадим Новінський є духовне чадо митрополита Антонія і, відповідно, це такий натяк, що Новінський слухається, що говорить Антоній. Ну, це все навпаки. Антоній слухається, що говорить Онуфрій і що говорить Новінський. Антоній нічого не буде робити сам, тим паче не буде радити Новінському Це Новінський буде радити м. Антонію, бо у нього завдання роздавати російські гроші. Що він і робить до цих пір. І чи може хтось уявити, щоб Антоній і Новінський своєю проросійською позицією тиснути на м. Онуфрія? Якби він сам не мав проросійської позиції, то ніхто на нього не зміг тиснути.
Онуфрій просто зробив свідомий вибір – служити Росії.
Він зробив його через місяць після його обрання митрополитом київським. Він довго думав і невдовзі після вибору його на київську кафедру, він заявив патріарху Кирилу, що «я вибрав бути разом з вами, слухатися всіх ваших вказівок». І от він прийняв таке рішення лягати під Москву. Це було його рішення, він його до цього часу виконує. Це є бачення Онуфрія, це його лідерство, і це свідоме лідерство, і це дуже сильне лідерство. Не треба думати, що це якесь слабке лідерство.
Він уперся: "Будемо з Москвою». І це сильна позиція, але за це повинна бути відповідальність. Згідно з законом. Я б взагалі Онуфрія судив би за колаборціонізм, дав би 10 років і поміняв би на азовців, і всіх цих епіскопів теж.
Прямо в точку:
«Хто такий митрополит Онуфрій? Як він править церквою?
Він править церквою як патріарх Пімен. Він коли був молодим, коли поїхав в Троїце-Сергієву Лавру, він там зблизився з патріархом Піменом, вже тоді старим, і відповідно він йому допомагав, був близьким до нього і він набрався у патріарха Пімена оцієї специфічної моделі лідерства.
Що це за специфічна модель лідерства?
Ти з себе зображаєш старця, Даоса такого, який весь час молиться, нічим не цікавиться, у якого немає ніякого майбутнього бачення церкви і так далі. Велика кількість всяких помічників, ініціаторів щось пропонує і ти мовчиш на всі ті проекти, які тебе не задовольняють. Потім хтось щось пропонує, яке твоєму баченню відповідає, ти кажеш о це благословляю, робіть.
Дехто вважає, що митрополит Онуфрій не лідер і у нього немає бачення майбутнього.
У нього є прекрасне бачення майбутнього: залишатися в московському патріархаті і вішати будь-яку лапшу народу, для того, щоб протриматися до моменту закінчення війни.
І він думає так, що можливо там попросять гарантії росіяни, і заступляться за УПЦ і відмінять всі ці закони, які зараз по наприймали. «Треба терпіти, терпіти, терпіти і не покидати московський патріархат».
Що це не ясне бачення майбутнього? Це дуже ясне бачення майбутнього.
Ще дехто вважає, що митрополит Антоній лідер проросійської партії.
Це не правда. Митрополит Антоній робить те, що говорить йому митрополит Онуфрій. Відповідно митрополит Антоній ніколи нічого самостійно не робить. Він слухається Онуфрія, він слухається Новінського. Є сценарій і згідно з цим сценарієм він повинен грати зараз таку роль, він її грає.
Звичайно, було б краще, щоб УПЦ уникло впливу митрополита Антонія, митрополита Феодосія, митрополита Луки із Запоріжжя, Вадима Новінського. Але знову таки те, що, наприклад, 27 числа митрополит Феодосій виступив на архієрейській нараді і сказав, що нам треба зберігати єдність російського православ'я, цю духовну єдність з Москвою і так далі, митрополит Онуфрій міг просто йому заткнути рота і сказати, ви знаєте, владика, ви не праві, вже в нас інша ситуація, заткніться. Ні, митрополит Онуфрій затикав рота тим, хто говорив, що нам треба якийсь проукраїнський шлях розвитку.
Все, тут видно чітко, що всі ці люди, вони грають ту роль, яку їм відвів митрополит Онуфрій.
Як вони грають? Митрополит Онуфрій, як і патріарх Пімен московський, він сидить, він Даос і він очікує різних ролей. Хтось починає роль якусь грати, він говорить: «О, так, грай цю роль і все буде класно».
Вважають, що Вадим Новінський є духовне чадо митрополита Антонія і, відповідно, це такий натяк, що Новінський слухається, що говорить Антоній. Ну, це все навпаки. Антоній слухається, що говорить Онуфрій і що говорить Новінський. Антоній нічого не буде робити сам, тим паче не буде радити Новінському Це Новінський буде радити м. Антонію, бо у нього завдання роздавати російські гроші. Що він і робить до цих пір. І чи може хтось уявити, щоб Антоній і Новінський своєю проросійською позицією тиснути на м. Онуфрія? Якби він сам не мав проросійської позиції, то ніхто на нього не зміг тиснути.
Онуфрій просто зробив свідомий вибір – служити Росії.
Він зробив його через місяць після його обрання митрополитом київським. Він довго думав і невдовзі після вибору його на київську кафедру, він заявив патріарху Кирилу, що «я вибрав бути разом з вами, слухатися всіх ваших вказівок». І от він прийняв таке рішення лягати під Москву. Це було його рішення, він його до цього часу виконує. Це є бачення Онуфрія, це його лідерство, і це свідоме лідерство, і це дуже сильне лідерство. Не треба думати, що це якесь слабке лідерство.
Він уперся: "Будемо з Москвою». І це сильна позиція, але за це повинна бути відповідальність. Згідно з законом. Я б взагалі Онуфрія судив би за колаборціонізм, дав би 10 років і поміняв би на азовців, і всіх цих епіскопів теж.
Митрополит Вінницький Варсонофій і митрополит Білоцерківський Августин- дякуємо Вам від тисяч священників і сотень тисяч вірних УПЦ.
І просимо і надалі відстоювати Церкву Христову- нашу УПЦ.
Відстоювати УПЦ від нахабних проросійських щурів і падальщиків.
Для довідки: саме ці два митрополита УПЦ виступили на зібранні нечестивих мовчальників у Феофанії. Серед їх закликів було продовжувати автокефальний шлях і відновити порозуміння з Константинополем. Ці два Божих архієрея були обірвані митрополитом Київським Онуфрієм. Який любʼязно предоставив після цього час для довгого промосковського виступу митрополиту Черкаському Феодосію.
І просимо і надалі відстоювати Церкву Христову- нашу УПЦ.
Відстоювати УПЦ від нахабних проросійських щурів і падальщиків.
Для довідки: саме ці два митрополита УПЦ виступили на зібранні нечестивих мовчальників у Феофанії. Серед їх закликів було продовжувати автокефальний шлях і відновити порозуміння з Константинополем. Ці два Божих архієрея були обірвані митрополитом Київським Онуфрієм. Який любʼязно предоставив після цього час для довгого промосковського виступу митрополиту Черкаському Феодосію.
Forwarded from ✙ НТП ✙
Багатьох у ПЦУ сколихнула публікація Софійського Братства, яка є перекладом статті грецького видання orthodoxtimes.com. В статті йдеться про те, що Вселенський Патріарх Варфоломій незадоволений політикою ПЦУ, бо він давав Томос усім православним в Україні з надією на об'єднання, а ПЦУ під єдністю розуміє лише поглинання усіх інших, і така політика не приносить жодних позитивних результатів.
І яскравим доказом того, що автори статті мають рацію, є реакція духовенства і вірян ПЦУ на те, що Софійське Братство просто опублікувало переклад цієї статті. Якщо узагальнити, то посил такий: "Ага, ми думали, що Братство працює, щоб тихенько передьоргувати священників з УПЦ в ПЦУ, а ви насмілилися написати погано про саму ПЦУ! Найпатріотичнішу і найканонічнішу Церкву в Україні! Куди дивляться правоохоронні органи?? Адепти московської церкви!!1!".
У чому НТП повністю підтримує Софійське Братство, так це у розумінні православної єдності і в способах її відновити. ПЦУ не бажає єдності, а лише хоче боротися з московською церквою, оголосивши монополію на Православ'я, ціною відштовхування від Православ'я мільйонів українців. До речі, в Україні немає московської церкви за винятком ставропігійного Корецького монастиря, який напряму підпорядковується РПЦ. УПЦ - це українська Церква, яка опинилася в залежності від Москви, і всі, для кого важливе Православ'я і Україна, повинні допомогти їй позбутися цієї залежності, а не стріляти собі в ногу, якщо її схопив зубами пес.
НТП
І яскравим доказом того, що автори статті мають рацію, є реакція духовенства і вірян ПЦУ на те, що Софійське Братство просто опублікувало переклад цієї статті. Якщо узагальнити, то посил такий: "Ага, ми думали, що Братство працює, щоб тихенько передьоргувати священників з УПЦ в ПЦУ, а ви насмілилися написати погано про саму ПЦУ! Найпатріотичнішу і найканонічнішу Церкву в Україні! Куди дивляться правоохоронні органи?? Адепти московської церкви!!1!".
У чому НТП повністю підтримує Софійське Братство, так це у розумінні православної єдності і в способах її відновити. ПЦУ не бажає єдності, а лише хоче боротися з московською церквою, оголосивши монополію на Православ'я, ціною відштовхування від Православ'я мільйонів українців. До речі, в Україні немає московської церкви за винятком ставропігійного Корецького монастиря, який напряму підпорядковується РПЦ. УПЦ - це українська Церква, яка опинилася в залежності від Москви, і всі, для кого важливе Православ'я і Україна, повинні допомогти їй позбутися цієї залежності, а не стріляти собі в ногу, якщо її схопив зубами пес.
НТП
Промосковське крило УПЦ продовжує цементувати свою Церкву в РПЦ.
Ось такі звернення зараз поступають на адреси правлячих архієреїв та в Київську митрополію УПЦ:
«Ваше Высокопреосвященство!
Ввиду «Обращения Митрополита Онуфрия от 27 мая 2025 года» прошу принять к сведению следующее:
В 1970-ых годах прошлого столетия я был крещен в… храме в Экзархате Русской Православной Церкви в Украине. В последующем будучи призван на служение в священство … году был рукоположен в диаконы, а в последующем в священники Украинской Православной Церкви (автономной части Русской Православной Церкви). Как и всем, мне было ясно в какой Церкви я был крещен и в какой рукоположен и в какой Церкви давал соответственные клятвы. Хранение единства Церкви, соблюдение клятв данных в крещении и в рукоположении во священство обязывают возвысить голос в защиту церковного канонического порядка.
Проводимая внутренняя и внешняя церковная политика Митрополитом Онуфрием, исполняющая вектор заданный государством по разрыву Православия в Украине, является антицерковной, ложной, попирающей основы соборности. Этим «Обращением» сам заявитель не только выходит на тонкий лед неопределенности своего канонического положения, не только сам нарушает данные священнические и епископские клятвы, но и так же других епископов, священников и монашествующих ввергает в грех клятвопреступления и делает участниками раскола. Сам ход истории показывает, что данные действия приводят только к негативным последствиям для народа Божьего.
Считаю современное положение Украинской Православной Церкви крайне опасным и не свободным. Поэтому не могу воспринимать «Обращение Митрополита Онуфрия», решения и действия учиняемые сейчас священноначалием как свободные действиями и соответственно данные решения невозможны к исполнению. Не могу считать проведенное совещание в Феофании — Собором, в виду нарушения им Устава Украинской Православной Церкви, Устава Русской Православной Церкви и по ряду других причин, о которых многим известно. В «Обращении» упоминается что «большинство делегатов Собора выступили за полное отмежевание Украинской Православной Церкви от Московского Патриархата», но это не так. Во-первых этих «делегатов» никто не выбирал для проведения Собора, никто не обговаривал в епархиях данные вопросы, как и сами «эпохальные решения» этого собрания. А во-вторых никаких конкретных формулировок о «разрыве/отмежевании от Русской Православной Церкви» в решениях Феофании нет. А если такое было бы тогда предложено в подобных формулировках, то многие его участники сразу бы покинли зал совещания.
Прошу Вас, Ваше Высокопреосвященство, сохранять верность священническим и архиерейским клятвам, данным Вами при рукоположении и не омрачать свое славное служение Церкви Божьей такими сомнительными действиями, описанными в «Обращении Митрополита Онуфрия».
Що ж, тут красномовно все:
а) і мова звернення;
б) і нівелювання здобутків Феофанії-1;
в) і небажання полишати московську патріархію;
г) і тиск на блж. Онуфрія.
Пʼята колона в УПЦ не спить, а відпрацьовує свої кошти. Або, що ще гірше, свято вірить у непогришімість інституції РПЦ і робить все це за «спасі Госпаді».
Жгі, Господи!
УПЦ, яка забула про правду, милість і суд. Але обрала мовчання, маніпуляції і підтримку ворога.
Не жалійся, блудна дівка, що тебе зненавидять і виженуть, як Авраам вигнав Агарь.
Ось такі звернення зараз поступають на адреси правлячих архієреїв та в Київську митрополію УПЦ:
«Ваше Высокопреосвященство!
Ввиду «Обращения Митрополита Онуфрия от 27 мая 2025 года» прошу принять к сведению следующее:
В 1970-ых годах прошлого столетия я был крещен в… храме в Экзархате Русской Православной Церкви в Украине. В последующем будучи призван на служение в священство … году был рукоположен в диаконы, а в последующем в священники Украинской Православной Церкви (автономной части Русской Православной Церкви). Как и всем, мне было ясно в какой Церкви я был крещен и в какой рукоположен и в какой Церкви давал соответственные клятвы. Хранение единства Церкви, соблюдение клятв данных в крещении и в рукоположении во священство обязывают возвысить голос в защиту церковного канонического порядка.
Проводимая внутренняя и внешняя церковная политика Митрополитом Онуфрием, исполняющая вектор заданный государством по разрыву Православия в Украине, является антицерковной, ложной, попирающей основы соборности. Этим «Обращением» сам заявитель не только выходит на тонкий лед неопределенности своего канонического положения, не только сам нарушает данные священнические и епископские клятвы, но и так же других епископов, священников и монашествующих ввергает в грех клятвопреступления и делает участниками раскола. Сам ход истории показывает, что данные действия приводят только к негативным последствиям для народа Божьего.
Считаю современное положение Украинской Православной Церкви крайне опасным и не свободным. Поэтому не могу воспринимать «Обращение Митрополита Онуфрия», решения и действия учиняемые сейчас священноначалием как свободные действиями и соответственно данные решения невозможны к исполнению. Не могу считать проведенное совещание в Феофании — Собором, в виду нарушения им Устава Украинской Православной Церкви, Устава Русской Православной Церкви и по ряду других причин, о которых многим известно. В «Обращении» упоминается что «большинство делегатов Собора выступили за полное отмежевание Украинской Православной Церкви от Московского Патриархата», но это не так. Во-первых этих «делегатов» никто не выбирал для проведения Собора, никто не обговаривал в епархиях данные вопросы, как и сами «эпохальные решения» этого собрания. А во-вторых никаких конкретных формулировок о «разрыве/отмежевании от Русской Православной Церкви» в решениях Феофании нет. А если такое было бы тогда предложено в подобных формулировках, то многие его участники сразу бы покинли зал совещания.
Прошу Вас, Ваше Высокопреосвященство, сохранять верность священническим и архиерейским клятвам, данным Вами при рукоположении и не омрачать свое славное служение Церкви Божьей такими сомнительными действиями, описанными в «Обращении Митрополита Онуфрия».
Що ж, тут красномовно все:
а) і мова звернення;
б) і нівелювання здобутків Феофанії-1;
в) і небажання полишати московську патріархію;
г) і тиск на блж. Онуфрія.
Пʼята колона в УПЦ не спить, а відпрацьовує свої кошти. Або, що ще гірше, свято вірить у непогришімість інституції РПЦ і робить все це за «спасі Госпаді».
Жгі, Господи!
УПЦ, яка забула про правду, милість і суд. Але обрала мовчання, маніпуляції і підтримку ворога.
Не жалійся, блудна дівка, що тебе зненавидять і виженуть, як Авраам вигнав Агарь.
Меморандум, який рф передала Україні на перемовинах в Стамбулі.
Звісно, захист УПЦ дуже важливий для московитів. Бо УПЦ на їх думку - останній бастіон роспропаганди в Україні.
І архієреї УПЦ в своїй більшості підживлюють і підтримують ці наративи кремля.
Підтримують мовчанням і бажанням і надалі жити в орбіті росії.
Звісно, захист УПЦ дуже важливий для московитів. Бо УПЦ на їх думку - останній бастіон роспропаганди в Україні.
І архієреї УПЦ в своїй більшості підживлюють і підтримують ці наративи кремля.
Підтримують мовчанням і бажанням і надалі жити в орбіті росії.
Веселий піп розкаже Вам на ніч дивовижну історію про геройський подвиг одного священника, котрий мав би стати прикладом для архиєреїв УПЦ. Тих архиєреїв, котрі на таємній нараді єпископів УПЦ не змогли подібно святителю Миколаю дати по нечестивих вустах митрополита Феодосія.
Мова йде про о. Пертра Семащука з УПЦ. Після спровокованих Феодосієм подій у Черкасах, згаданий отець-герой публічно послав русмирівського митрополита в напрямку руського корабля.
Не так багато людей це помітило. Але, головне, помітили найблищі помічники м. Онуфрія. У них є особисте благословіння предстоятеля моніторити всі дописи і навіть коментарі Веселого попа, Монологу та інших поважних ресурсів.
Так от, сам єпископ Марк (Льолік-Болік), зробив скріншот крилатих фраз о. Пертра, показав предстоятелю і через них отця на 8 місяців відправили в заборону.
Звичайно, такий вчинок о. Петра не може повторити ніхто з архиєреїв УПЦ бо м. Феодосій знаходиться під особистим захистом митрополита Онуфрія і є духовним чадом кривавого кирила.
А ми висловлюємо подяку о. Петру за його мужність і влучні слова, котрі можуть коротко і зрозуміло охарактеризувати нечестивого Феодосія.
Мова йде про о. Пертра Семащука з УПЦ. Після спровокованих Феодосієм подій у Черкасах, згаданий отець-герой публічно послав русмирівського митрополита в напрямку руського корабля.
Не так багато людей це помітило. Але, головне, помітили найблищі помічники м. Онуфрія. У них є особисте благословіння предстоятеля моніторити всі дописи і навіть коментарі Веселого попа, Монологу та інших поважних ресурсів.
Так от, сам єпископ Марк (Льолік-Болік), зробив скріншот крилатих фраз о. Пертра, показав предстоятелю і через них отця на 8 місяців відправили в заборону.
Звичайно, такий вчинок о. Петра не може повторити ніхто з архиєреїв УПЦ бо м. Феодосій знаходиться під особистим захистом митрополита Онуфрія і є духовним чадом кривавого кирила.
А ми висловлюємо подяку о. Петру за його мужність і влучні слова, котрі можуть коротко і зрозуміло охарактеризувати нечестивого Феодосія.
Проросійські тг-помойки ниють і сваряться.
Корабель УПЦ рушиться.
Митрополит Онуфрій пробує сшити те, що вже не можна сшити, бо нитки пропитані кровʼю і смертю.
Суху гілку на смоковниці потрібно відрубати, щоб спасти все дерево.
Корабель УПЦ рушиться.
Митрополит Онуфрій пробує сшити те, що вже не можна сшити, бо нитки пропитані кровʼю і смертю.
Суху гілку на смоковниці потрібно відрубати, щоб спасти все дерево.