Доспівалися, до поминалися...

УПЦ МП більше не має жодної земельної ділянки в Черкасах — громади, які перейшли до ПЦУ, офіційно отримали землю

Під час сесії Черкаської міської ради було ухвалено принципове рішення: жодна земельна ділянка в місті більше не перебуває у користуванні УПЦ Московського патріархату.

Відтепер земля передана у постійну власність громадам, які вийшли з підпорядкування Москви та приєдналися до Православної Церкви України.

Землю офіційно передано трьом парафіям ПЦУ:
• парафії святого апостола Андрія Первозванного (вул. Героїв Дніпра, 30),
• парафії Різдва Христового (вул. Сумгаїтська, 39/1),
• парафії святителя Софронія, митрополита Київського (вул. Вікентія Хвойки, 18).

Раніше права на ці ділянки були скасовані для громад УПЦ МП. Тепер, після всіх юридичних процедур, вони закріплені за громадами, які обрали шлях єдності з Православна Церква України.

Це не просто технічне рішення — це історичний крок. Тепер жоден клаптик черкаської землі не служить впливу Московського патріархату.

Дякуємо всім, хто підтримує духовну незалежність України та стоїть на захисті віри, правди й справедливості.
Разом — будуємо вільну Церкву на своїй, Богом даній землі! 🇺🇦🙏

Напишу і я кілька слів. Як архієрей, був я на цьому ювілейному зібранні у Феофанії.

Після емоцій щодо вчорашніх подій оце думаю, що Феодосій це alter ego Кірілла , бо його слова майже буквально повторюють риторику Гундяєва. Онуфрій з Феофанією втратив довіру москалів, тому роль смотрящого довірена цій сволоті. Думаю також, що Онуфрію в розірванні звязків реально не вистачає підтримки серед моїх братів-архієреїв, тому що ніхто не закриває рот цій шавці москви. Бо всі чогось бояться, нас всіх по такому критерію і підбирали. Відкриває рот лише той, кому вказав Гундяєв. Онуфрій ментально є пасивний інтроверт, який не вміє працювати з біскупами, він чекає зовнішньої підтримки.

Трошки історії

Лише через рік після рішення вселенського патріарха офіційно проголошено автокефалію Православної церкви в Польщі. Митрополит Діонисій та православна ієрархія зволікали з публікацією Томосу. Вони остерігались негативної реакції значної частини кліриків та активних груп вірних, що сповідували російську православно-монархічну ідеологію.

Володимир Борщевич, професор Рівненської духовної семінарії

⚡️⚡️⚡️Черкаські підписники повідомляють.

В Черкасах завтра митр. Феодосій збирає все своє воїнство, щоб не допустити митрополита Іоанна на святкову службу в Анріївський храм на Митниці що перейшов до ПЦУ.
Хоче зайти туди із своїми адептами, зірвати Богослужіння і служити сам. Він досі вважає, що Храм належить йому.
Покидьок московський.
Буде бійка.

Не допусти Господи дурням восторжествувати, да не проллється кров людська заради картинок для парашаТВ

Почаївський монах інкогніто пише на фб свої думки з приводу заборони УПЦ і подальшого майбутнього Лаври.

Каков поп, таков и приход. Який намісник, такі і монахи.

Владика Владімір настільки довго керує Лаврою, що багато з нас вже й не вірять, що життя в монастирях може бути якимсь інакшим, ніж у нас. Здається, що якби замість владики Владіміра обрали намісником когось з його лизоблюдів, які вже давно у снах і мріях бачать себе єпископами, то в Лаврі нічого б і не змінилося. Бо їх усе влаштовує.

Чернівецька молдово-гагаузька братва окупувала Лавру. Поки кріпаки кріпачать, вони у вседозволеності ходять по Лаврі як королі, і землі під собою не відчувають. Ніфонт організував собі усадьбу в лісі біля Дунаєва. Коли захоче без проблем їздить собі додому на Буковину. Власна машина з окремим гаражем під пекарнею. Євлогій з Гавриїлом також непогано прилаштувалися, водою і вином приторговують, на хату їздять коли захочуть. Філумену Бог послав звідкись-то нового джипа.

Святії безсрібники. Все має свій початок і свій кінець. Скільки років ви тратили мільйони на свої прихоті і на своїх родичів? Їздили на крутих машинах з блатними номерами, які в спішці потім переписували на Пітіріма. А хто з вас пачками крав гроші з шостого номера і записного столу? Хто за вкрадені пожертви купував-будував собі будинки, відкривав бізнеси? Хто приторговує вином, водою і літературою? Хто плазує перед багатими благодєтєлями, організовуючи соборування і спуск ікони хоч посеред ночі?

Великі травники і знахарі. Скільки з вас, не маючи жодної медичної освіти, радять людям як лікуватися, приписують людям чаї-трави? Як ви йдете на угоду з совістю, ризикуєте людським здоров’ям, користуєтесь людським горем, щоб потім витягувати пожертву?

Аскети і целібати. Хто з вас роками живе подвійним життям, називає себе монахом, а потайки зустрічається зі своєю Ірою, Ларісою, Олею і т.д.? Хто будучи у постригу наплодив дітей? А скільки з вас валялися в п’яному угарі по закутках коридорів братського корпусу?

А потім дивуються, за що нам таке попущєніє. Коли наступного разу будете причитати, що монахів виганяють з Лаври, запитайте себе, а що у вас є монашеського? Борода?

Монахи. Сіль землі. 100%

Повідомляють, що один з Українських дронів летючи до воєнного об'єкту на рашці зачепився за хрест собору населеного пункту Єпіфань в Тульській області.

Ще один собор домолився о пабєдє святой русі

У Бога прекрасне почуття гумору про події з назвами міст.

Повідомляють, що 28 травня єгипетська влада згідно рішення суду закриває монастир Святої Катерини на Синаї.

Богослужіння тут проходитимуть декілька разів на рік, а в інший час комплекс функціонуватиме як музей. Монахам наказано звільнити територію.

Навіть мусульмани за всю історію цієї обителі не наважувались її закрити, адже монастир має охоронну грамоту підписану пророком Мухамедом.

Цей світ уже вкрай з'їжджає з катушок.

Отець Сергій Прокопчук про крах соборності в УПЦ і останню Феофанію

https://sofiyske-bratstvo.org/sobornist-pid-zaboronoyu/

Протоієрей Ермінінгельд Нетудихата з УПЦ ділиться гірким усвідомленням:

В що перетворив УПЦ за роки свого понтифікату митрополит Київський Онуфрій?

1. Укріпився культ особистості предстоятеля на всеукраїнському рівні. Цей культ розпочався з протидії автокефалії в 1991 році і розганявся далі на буковині. Притягнувши і обклавши земляками Київську митрополію а також по можливості єпархії цей культ захопив усю УПЦ.

2. Вибір на синодальному, соборному й інших рівнях в прийнятті на користь самих гірших рішень із усіх можливих.

3. Провальна кадрова політика в єпископаті.
Рукоположення скандальних і скрито або відкрито пришелепкуватих кандидатів, недоцільне примноження трутнів вікаріїв утримання яких лягає на парафії і монастирі.

Висновок: Ваша і саме Ваша байдужість митрополите Онуфрію помножена на інфантильність і підкріплена відданості москві довела УПЦ до цього плачевного стану.

Ваше Блаженство! Звільніть УПЦ від себе і від Вашої банди мунцаїв яких Ви приволокли за собою. Йдіть на спокій, тягніть чотки і відступіться чесно визнавши що воно Вам не по силах. Тому що брешучи ось так і живучи щодня подвійними стандартами Ви гірші за відкритих українофобів Паканича, Снєгірьова та інших. У Вас був великий кредит довіри, а після Феофанії особливо. Тепер Ви повністю впали в очах багатьох з простого духовенства. Замість предстоятеля звичайний пристаркуватий балабол, слова якого дешевше води в дощовий день.

Тридцять і три роки УПЦ ростила дракона, якого тепер сама боїться і якого не дає вбити тим, хто це може зробити.

Якщо ваш ефір на церковну тематику не схожий на щось подібне, то навіть не кличте нас до себе в студію😂

«Одна известная радиоведущая высказалась, отмечая, что гомосексуализм является извращением: «Так сказано в Библии, в третьей книге Моисея, Левит, глава 18».
Несколько дней спустя эта радиоредакция получила открытое письмо одного из радиослушателей:

«Благодарю вас за вашу заботу об обучении людей Закону Божьему. Я многому научился, слушая вашу программу, и я всегда делюсь полученными знаниями с окружающими меня людьми. Но у меня все еще остались некоторые вопросы по поводу нескольких библейских законов и мне нужна ваша помощь, чтобы правильно их истолковать.

Например, я хотел бы продать мою дочь в рабство, как это указано в Исходе, глава 21, стих 7. По вашему мнению, какую цену я могу за нее запросить?

В той же книге Левит, гл.25, ст.44, сказано, что если я хочу иметь рабов, то должен купить их у соседних народов. Мой друг утверждает, что это относится только к мексиканцам,но никак не к канадцам. Не могли бы вы разъяснить мне этот стих? Почему я не могу иметь канадских рабов?

Я знаю также, что не должен прикасаться ни к какой женщине, если у нее идет менструация, как сказано в книге Левит, глава 18, стих 19. Как мне узнать, идет ли у нее менструация? Я пробовал несколько раз спросить об этом напрямую у моих знакомых, но они почему-то все обижались.

У меня есть сосед, который продолжает работать по субботам. Исход, глава 35, стих 2, ясно говорит, что такой человек должен быть предан смерти. Обязан ли я убить его собственноручно? Не могли бы вы избавить меня от этой щекотливой обязанности?

Также: Левит, глава 21, стих 18, говорит, что нельзя приближаться к святилищу тому, у кого проблемы со зрением. Я же пользуюсь очками при чтении. Мое зрение должно быть обязательно стопроцентным? Можно ли занизить несколько это требование?

Последний вопрос. Мой дядя совсем не уважает то, что сказано в Левите, главе 19, стих 19, высаживая на своем дворе два разных вида семян. Так же и его жена, которая одевается в одежды из разнородных нитей, а именно, из хлопка и нейлона. А еще случается дяде моему злословить. Так скажите, должны ли мы выполнить всю эту достаточно трудоемкую процедуру целиком, а именно собрать всех жителей нашего городка и закидать камнями дядю с тетей, как это cказано в Левите, главе 24, стих 14? Может, мы просто могли бы сжечь их живьем в тихом семейном кругу (Левит, глава 20, стих 14)?

Жду с нетерпением вашего ответа. Еще раз спасибо, что напомнили нам, что слово Божие вечно и неизменно.«Только так и не иначе».»

«Соборність під забороною

Протоієрей Сергій Прокопчук, Директор офісу Софійського братства

Зазвичай прийнято захищати корпоративні інтереси спільноти, до якої ти належиш: це називають “корпоративна солідарність”. А ще кажуть: “Зі своєї хати бруд не винось назовні”.

Але коли ця корпоративна солідарність стає причиною руйнування рідної для тебе Церкви та провокує ще більшу агресію зі сторони країни, яка хоче нас знищити, то постає питання: “Чи варто бути солідарним з тими, хто своїми діями чи бездіяльністю провокує ці руйнування?”

Принцип Соборності закладений в основу Церкви для того, щоб унеможливити вплив гріховної волі однієї людини на життя Церкви. Всі люди немічні і мають властивості помилятися, знаходитись під впливом різних негативних факторів, тому небезпечно покладатися на волю однієї людини. Основою Церкви є воля Божа, яка являється нам в тому числі через соборний розум Церкви. Тому саме дотримання принципів соборності мінімізує негативні наслідки автократичної форми управління церковною організацією. І це стосується різних рівнів буття Церкви: парафія, єпархія, митрополія. Відхід від принципів соборності в церковному житті, та ще й у такий складний час випробувань, може призвести до катастрофічних наслідків.

Сьогодні всю церковну спільноту УПЦ турбують питання недосконалості канонічного статусу, відносин з Помісними Церквами, їхнє ставлення до нашого статусу, відносини між Церквою, суспільством та державою та багато інших. Це потребує глибокого осмислення, обговорення і прийняття адекватних рішень не однією людиною або обмеженою групою окремих людей в митрополії, а всією повнотою Церкви.
27 травня 2025 року в день третьої річниці собору у Феофанії віряни, духовенство та єпископат очікували зібрання собору, хоча б архиєрейського, щоб почути розповідь кожного правлячого архиєрея про ситуацію на місцях. Висловити своє бачення процесів, які відбуваються, та прийняти спільне рішення щодо майбутнього УПЦ. Натомість ми отримали таємну нараду єпископів на якій дозволялось підіймати голос одним і закривався рот іншим.

Ми отримали детальну розповідь про те, що відбувалось на цій таємній нараді. І те, в якому форматі проходив цей надважливий захід, не може не обурити духовенство, вірян та єпископів нашої Церкви.
З волі Предстоятеля митр. Онуфрія, який очолював захід, нарада перетворилась на пієтичний монолог одіозного митрополита Черкаського Феодосія, а єпископам, котрі хотіли висловити інше бачення ситуації і внести свої пропозиції, в грубій формі закривали рота.
Двоє з авторитетних архиєреїв УПЦ спробували запитати Блаженнійшого Онуфрія про можливість налагодити зв’язок, а в подальшому і відновити Євхаристійне спілкування зі Вселенським Патріархом та іншими Помісними Церквами, з якими його було перервано. Їм не дали навіть до кінця озвучити свою думку і запитати про те, що насправді турбує тисячі священників та вірян УПЦ, а саме: 
Як ми можемо сподіватись на “моральну підтримку” Помісних Церков, якщо з чотирма з них ми знаходимось у євхаристійному розриві? 

Чому питання відновлення спілкування з ними навіть не стоїть на порядку денному? 
Хто надасть нам автокефалію, якщо справді ми її бажаємо, коли Москва відмовляється, а до інших Церков ми навіть не звертаємось?

Нарада архиєреїв, напевно, не припускала можливість відкритої та відвертої розмови. Але, закриваючи рота правлячим архиєреям, очільник наради тим самим ніби закриває рота духовенству відповідної єпархії і вірянам. Це неприпустимо в час, коли кожному з нас на місцях люди задають тисячі питань, на які ми не можемо знайти відповіді.
“Ваше блаженство, поясніть чому ми не можемо хоча б спробувати налагодити відносини зі Вселенською патріархією та Помісними Церквами?” – запитав один з учасників наради. За словами очевидців, архиєреї, які підіймали такі питання, були грубо присаджені і навіть осміяні Предстоятелем та іншими архиєреями.

В нашій Церкві свідомо блокується всяке відкрите обговорення нагальних питань.

Натомість, “голосом Церкви” стають мертві папірці на сайті УПЦ чи одіозні архиєреї, які відкрито захищають збереження звʼязку з РПЦ.

“Якщо Помісні Церкви хочуть почути наш голос, наше прагнення, нехай почитають у нас на сайті, там все написано”, – приблизно такою була відповідь на запитання деяких владик. І ще: “Ми не вправі за етикетом звертатися до предстоятелів Помісних Церков, бо лише патріархи звертаються до паріархів, а митрополити до митрополитів. Це не наш рівень спілкування. Блаженніший не є предстоятелем Помісної Церкви”. Приблизно так відповів на запитання той, кому Блаженніший в той день люб’язно надавав слово для висвітлення позиції.

Вже відомо, що частина архиєреїв УПЦ відмовилась їхати на “нараду” у Феофанію. Частина з тих, хто поїхав, була привселюдно присаджена та осміяна. Після сумнозвісної Феофанії-2 ще більше духовенства і вірян УПЦ зрозуміло, що нині для УПЦ Соборність – це лише фікція, а піклування Матері-церкви про них – лише мрія, яка може вже ніколи не здійснитися.
Церква вистоїть, бо основа її – Христос. Чи вистоїть УПЦ, основою якої є авторитаризм та лукавство?»

Наближене до Константинопольської патріархії Orthodox Times про ситуацію в Україні

Ефі Ефіміу, головний редактор orthodoxtimes.com

Інформація, яка потрапила до редакції orthodoxtimes.com, особливо красномовно свідчить про нинішній стан православної спільноти в Україні.

На основі розмов із добре поінформованими джерелами, знайомими з розвитком подій як у Фанарі, так і в Україні, orthodoxtimes.comзазначає: ситуація в Православній Церкві України (ПЦУ) далека від тієї, яку уявляв Вселенський Патріарх Варфоломій, коли понад шість років тому дарував Томос про автокефалію.

«Коли Патріарх дарував автокефалію ПЦУ, в Україні вже існували три православні церковні структури. Варфоломій не дарував автокефалію жодній із них окремо. Він закликав усіх об’єднатися в нову Церкву. Запрошення отримали всі. Хтось прийшов, хтось ні. Але навіть ті, хто не долучився тоді, досі запрошені. Саме цього прагне Патріарх і саме цього він очікував», — повідомляють джерела orthodoxtimes.com.

Як пояснюють ці джерела, Вселенський Патріарх запропонував автокефалію як дар усім православним українцям — а не окремим особам. «Вони повинні самі порозумітися між собою. Автокефалія — це дар для народу, а не для конкретних людей».

Яка ситуація в Православній Церкві України (ПЦУ)?

За інформацією orthodoxtimes.com, поточний стан справ як у ПЦУ на чолі з митрополитом Епіфанієм, так і в УПЦ на чолі з митрополитом Онуфрієм, оцінюється як «трагічний».

«Митрополит Євстратій із Білої Церкви контролює фінанси ПЦУ. І що він робить? Проводить політику, що служить власним інтересам. Немає ні місії, ні богослов’я. Показово, що, хоча війна з Росією триває вже третій рік, можна було б очікувати, що всі православні українці приєднаються до новоутвореної Церкви, особливо враховуючи зв’язки УПЦ з Москвою. Але цього не сталося. Деякі парафії румунськомовних українців воліють скоріше купити антимінс у Патріарха Даніїла в Румунії та залишити УПЦ, ніж приєднатися до ПЦУ. Це дуже тривожно», — додають джерела.

На їхню думку, брак сильних церковних лідерів в Україні унеможливлює будь-який серйозний діалог. «Митрополит Євстратій політично експлуатує автокефалію задля особистої вигоди. Вселенський Патріарх глибоко невдоволений станом православ’я не лише в Україні, а й загалом», — наголошують вони.
За словами обізнаних джерел, Патріарх не приховував свого розчарування митрополитом Євстратієм навіть під час їхньої зустрічі в Римі на інтронізації нового Папи: «Він майже не говорив із ним — лише формальне вітання. Атмосфера попередніх зустрічей зникла», — зазначило одне з джерел.

Ключова роль митрополита Антонія Бориспільського

Однак ситуація на іншому боці не краща — можливо, навіть гірша. «Їх звинувачують у тому, що залишаються під російським впливом. А щоб довести свою лояльність Україні, вони вдаються до етнофілетизму», — розповіли orthodoxtimes.com.

Щодо митрополита Онуфрія, джерела з Фанару стверджують: «Він духовна людина, простий монах — але, на жаль, йому бракує харизми лідера. Його сприймають як духовного отця, поважного старця, але в нього немає бачення. Коли твоя Церква під переслідуванням, ти як пастир повинен її рятувати. Треба мати бачення майбутнього. В Онуфрія його немає».

«Він, щоправда, намагається зберегти єдність Церкви й зробити її незалежною від Москви, але це йому важко дається», — додають джерела.

Всередині УПЦ існує глибокий розкол. Обізнані джерела повідомляють: «Є крайні проросійські сили й етнонаціоналісти. Митрополит Онуфрій намагається балансувати між ними».

Тим часом митрополит Антоній Бориспільський «робить усе можливе, аби не допустити відриву від Московського патріархату. Він глибоко проросійський — настільки, що навіть сподівається на вхід Путіна до Києва — і має величезний вплив на митрополита Онуфрія. Він робить усе, щоб зберегти зв’язок із Москвою», — кажуть джерела orthodoxtimes.com.

Та ключовою фігурою за лаштунками УПЦ є український бізнесмен і олігарх (колишній народний депутат) Вадим Новинський. «Він — духовне чадо митрополита Антонія. Усі справи той веде за допомогою Новинського», — розкривають джерела.

Хто інформує Вселенського Патріарха про ситуацію в Україні — і що він насправді знає

Звичайно, постає питання: скільки — і яку — інформацію отримує Вселенський Патріарх про події в Україні?

За словами джерела у Фанарі, Патріарх Варфоломій отримує лише часткову інформацію. «Все, що доходить до Фанару, проходить через митрополита Еммануїла Халкідонського. Саме він вирішує, що можна передати далі. Він підтримує тісний зв’язок із митрополитом Євстратієм в Україні, і вони взаємно підтримують позиції одне одного з власних міркувань. Обидва несуть відповідальність за нинішній стан ПЦУ. У Фанарі всі питання, що стосуються України, проходять через Еммануїла. А будь-хто, хто намагається говорити правду, — усувається. Еммануїл їх звинувачує — і на цьому все», — каже джерело.

Зауважимо: в Україні про митрополита Еммануїла говорять так само. За словами джерел у країні, коли старець Халкідон приїздив до України, його супроводжували люксові автомобілі й поліцейський ескорт. В адміністрації президента навіть були незадоволені, зауваживши, що «його зустрічають так, ніби він сам Вселенський Патріарх».

Україна… як Росія?

На жаль, як повідомляють джерела з Фанару та України, ситуація в українському православ’ї хаотична. Всі Церкви — незалежно від юрисдикції — стали етнонаціоналістичними, втративши справжню місію Церкви.
Показово, що ПЦУ під керівництвом митрополита Епіфанія нині називають «філією держави». «На жаль, вона взяла на себе роль державної Церкви. Вони не усвідомлюють, наскільки це небезпечно — в нинішніх умовах це може зіграти проти них», — зауважують джерела.

У розмові з orthodoxtimes.com вони додають: «Церква і держава повинні співпрацювати на благо народу — це одне. Але просто виконувати все, що каже держава — зовсім інше. І саме це ми бачимо в Росії. Московський патріархат грає в гру державної влади, і всі в РПЦ зрештою виконують те, що скаже Путін. Жодної богословської думки, жодної критики дій держави. Лише похвали. Невже це справжня місія Церкви?»

Ці самі джерела також наголошують на серйозній проблемі браку якісного церковного керівництва в Україні. «І в ПЦУ, і в УПЦ більшість духовенства (з кількома винятками в останній) не має належної богословської освіти. Вони не навчалися у богословських факультетах або університетах за кордоном — лише в місцевих духовних школах. У результаті загальний академічний рівень дуже низький», — підсумовують вони.»

Оце вам за те, що не молитесь.

І це.