Він додав, що йому дуже приємно, що ПЦУ підтримала цю ініціативу і звернулась до Вселенського патріарха Варфоломія, щоб патріарх Кіріл був засуджений.
Пінчук критично висловлювався про архієреїв УПЦ (МП) і навіть розповідав, як деякі з них випивали “за перемогу Росії”. «Нещодавно мені розказали, як в одному зі знаних храмів Дніпра після служби на трапезі випивали за перемогу. Звісно, не України. І таке твориться багато де. П‘ята колона в УПЦ нікуди не ділась і продовжує працювати. Кожного дня», – розповідав отець Андрій. У коментарях отець УПЦ (МП) негативно висловлювався, щодо дій митрополита УПЦ (МП) Климента (Вечері) та ігнорування співпраці УПЦ МП з російськими загарбниками.
Передбачив заборонений нещодавно священник і те, що РПЦ анексує цілі єпархії УПЦ (МП) на окупованих територіях. Він також називав “ФСБшним єпархіпадом” відмову поминати митрополита Онуфрія на Луганщині в Ровенькійвській єпархії.
Обурювався священник і діями єпископів-колаборантів. Зокрема він критикував єпископа Єлісея (Іванова), який підтримував загарбників в Ізюмі, а потім втік під час успішного контрнаступу ЗСУ і деокупації цього міста від російських військ. Пінчук писав у кінці липня 2022, що «бісомитрополит єлісей має предстати перед українським судом і має бути позбавлений волі. За держзраду і колабораціонизм. Також я вважаю, що він має бути вивержений із сану керівництвом УПЦ після відповідного рішення церковного суду. Отак цілуватися з бандитами, катами і вбивцями… Що у тебе в твоїй голові, ліцеміре? Куди ти подів совість та Євангеліє? Невже Христос зовсім змовк у твоєму серці і пішов з твого життя?».
«Цікаво, чи дочекаємося ми того, щоб, нарешті, підозри про держзраду були пред‘явлені впливовим ієрархам та священикам УПЦ, які просувають руzzкій мір та підтримують окупантів? З цікавого. Нещодавно мені розповіли про те, що єлісей, незважаючи на війну, продовжує вимагати у підлеглих йому настоятелів церков «конвертіки» на своє чимале утримання. І апетити його не знижуються. Саме мерзенне в цей історії те, що він вимагає гроші навіть в тих церквах, які зруйновані окупантами, або у тих священиків, які внаслідок війни втратили своє житло», – писав о. Андрій Пінчук.
Далі отець Андрій висміював подарунки для лідера проросійського крила в УПЦ (МП) – митрополиту Антонію (Паканичу). «ВІЙНА, КАЖЕТЕ? А ми тут портретиками бавимося. Ну от по-моєму, це не дуже здорова мода дарувати на дні народження архієреям картини з цими ж архієреями… По-моєму, краще для архієреїв свої дні народження проводити в місії: в лікарні, годувати бідних, роздавати допомогу. Одним словом, надавати приклад. Ну, типу, як Христос вчив. А це що? Приклад солоденького облизування митрополитів? Та і для зовнішніх це виглядає дуже «фу». Сміюся з облич на фото. І не соромно панотцям! Ви ще капці в зубах привчіться приносити – взагалі буде the best. Нашо так робити? Якийсь парад тщеславія», – написав Пінчук про іменини Паканіча.
В вересневому минулорічному інтерв’ю для Духовного Фронту України, отець Андрій Пінчук розповідав про розкол всередині УПЦ (МП) і можливість об’єднання з ПЦУ. Говорив він і про колаборантів та окупантів та про те, якою може бути ідеальна православна Українська Церква.
Священник УПЦ (МП) говорив, що Сербська Церква сприймає УПЦ (МП), як філію РПЦ і переконував, що парафії, які УПЦ (МП) створила за межами України, стали острівками «русского мира».
За словами отця Андрія, УПЦ МП зараз має підвішений статус, а УПЦ МП має покарати деяких своїх єпископів і поновити спілкування з ПЦУ та Константинополем.
Аналізуючи рішення собору Латвійської Православної Церкви Московського патріархату священник Андрій писав, що вона почала фрагментуватись і розсипатись. «Московська патріархія почала сипатися як будинок, заснований на піску, і разом із розвалом росії паралельно має і буде відбуватися парад автокефалій і розвал псевдохристиянської структури #РПZ. Сподіваємося, що новостворені церкви знайдуть в собі сили для декирилизації та повернення до Христа та євангелія», – зазначав священнослужитель УПЦ МП у Фейсбуці.
Пінчук критично висловлювався про архієреїв УПЦ (МП) і навіть розповідав, як деякі з них випивали “за перемогу Росії”. «Нещодавно мені розказали, як в одному зі знаних храмів Дніпра після служби на трапезі випивали за перемогу. Звісно, не України. І таке твориться багато де. П‘ята колона в УПЦ нікуди не ділась і продовжує працювати. Кожного дня», – розповідав отець Андрій. У коментарях отець УПЦ (МП) негативно висловлювався, щодо дій митрополита УПЦ (МП) Климента (Вечері) та ігнорування співпраці УПЦ МП з російськими загарбниками.
Передбачив заборонений нещодавно священник і те, що РПЦ анексує цілі єпархії УПЦ (МП) на окупованих територіях. Він також називав “ФСБшним єпархіпадом” відмову поминати митрополита Онуфрія на Луганщині в Ровенькійвській єпархії.
Обурювався священник і діями єпископів-колаборантів. Зокрема він критикував єпископа Єлісея (Іванова), який підтримував загарбників в Ізюмі, а потім втік під час успішного контрнаступу ЗСУ і деокупації цього міста від російських військ. Пінчук писав у кінці липня 2022, що «бісомитрополит єлісей має предстати перед українським судом і має бути позбавлений волі. За держзраду і колабораціонизм. Також я вважаю, що він має бути вивержений із сану керівництвом УПЦ після відповідного рішення церковного суду. Отак цілуватися з бандитами, катами і вбивцями… Що у тебе в твоїй голові, ліцеміре? Куди ти подів совість та Євангеліє? Невже Христос зовсім змовк у твоєму серці і пішов з твого життя?».
«Цікаво, чи дочекаємося ми того, щоб, нарешті, підозри про держзраду були пред‘явлені впливовим ієрархам та священикам УПЦ, які просувають руzzкій мір та підтримують окупантів? З цікавого. Нещодавно мені розповіли про те, що єлісей, незважаючи на війну, продовжує вимагати у підлеглих йому настоятелів церков «конвертіки» на своє чимале утримання. І апетити його не знижуються. Саме мерзенне в цей історії те, що він вимагає гроші навіть в тих церквах, які зруйновані окупантами, або у тих священиків, які внаслідок війни втратили своє житло», – писав о. Андрій Пінчук.
Далі отець Андрій висміював подарунки для лідера проросійського крила в УПЦ (МП) – митрополиту Антонію (Паканичу). «ВІЙНА, КАЖЕТЕ? А ми тут портретиками бавимося. Ну от по-моєму, це не дуже здорова мода дарувати на дні народження архієреям картини з цими ж архієреями… По-моєму, краще для архієреїв свої дні народження проводити в місії: в лікарні, годувати бідних, роздавати допомогу. Одним словом, надавати приклад. Ну, типу, як Христос вчив. А це що? Приклад солоденького облизування митрополитів? Та і для зовнішніх це виглядає дуже «фу». Сміюся з облич на фото. І не соромно панотцям! Ви ще капці в зубах привчіться приносити – взагалі буде the best. Нашо так робити? Якийсь парад тщеславія», – написав Пінчук про іменини Паканіча.
В вересневому минулорічному інтерв’ю для Духовного Фронту України, отець Андрій Пінчук розповідав про розкол всередині УПЦ (МП) і можливість об’єднання з ПЦУ. Говорив він і про колаборантів та окупантів та про те, якою може бути ідеальна православна Українська Церква.
Священник УПЦ (МП) говорив, що Сербська Церква сприймає УПЦ (МП), як філію РПЦ і переконував, що парафії, які УПЦ (МП) створила за межами України, стали острівками «русского мира».
За словами отця Андрія, УПЦ МП зараз має підвішений статус, а УПЦ МП має покарати деяких своїх єпископів і поновити спілкування з ПЦУ та Константинополем.
Аналізуючи рішення собору Латвійської Православної Церкви Московського патріархату священник Андрій писав, що вона почала фрагментуватись і розсипатись. «Московська патріархія почала сипатися як будинок, заснований на піску, і разом із розвалом росії паралельно має і буде відбуватися парад автокефалій і розвал псевдохристиянської структури #РПZ. Сподіваємося, що новостворені церкви знайдуть в собі сили для декирилизації та повернення до Христа та євангелія», – зазначав священнослужитель УПЦ МП у Фейсбуці.
Різку критику Пінчук писав і про теперішній курс УПЦ (МП). Зокрема він писав, що УПЦ (МП) зробила все, щоб стати ворогом України і “профукала” весь період незалежності України.
Щодо діалогу УПЦ (МП) і ПЦУ, то отець закликав державу до активнішої політики і до посередництва в цьому питанні. Він говорив, що не тільки представники УПЦ (МП) займають неконструктивну позицію, але і в ПЦУ теж є такі люди, які не хочуть діалогу.
Отець Андрій говорив, що в ПЦУ не хотів переходити, бо “виріс в УПЦ” і його пов’язує з цією Церквою особиста історія.
Він також звернув увагу і на вчинений митрополитом Онуфрієм смертний гріх під час звершення Літургії. “На Блаженнійшого, який впевнено і без вагань веде церковний корабель на рифи, вилилася чаша. Що вважається найгіршим, що може статися зі священнослужителем”, – написав священник Андрій Пінчук.
Також Пінчук звертав увагу на діяльність митрополита УПЦ (МП) на Черкащині Феодосія (Снігірьова). Останній закликав УПЦ до “якнайшвидшого відновлення спілкування з московською патріархією та з патріархом Кірілом». Зараз СБУ підозрює Снігірьова в антиукраїнській діяльності і він постане перед судом.
Крім цього Пінчук зауважив, що митрополит УПЦ (МП) в Запоріжжі Лука (Коваленко) продовжує поминати патріарха Кіріла (Гундяєва), який благословив російські війська на війну проти України.
Перші “ластівки” про заборону отця Андрія Пінчука з’явились у березні цього року. В УПЦ (МП) оголосили збір підписів під відкритим зверненням до митрополита Онуфрія (Березовського) з проханням розглянути на засіданні Синоду питання виверження зі священницького сану протоієрея Андрія Пінчука, який на думку підписантів “підриває спасительську місію і ганьбить єпископів”. Лист опублікував у себе на сторінці у Facebook секретар Запорізької єпархії УПЦ (МП) протоієрей Геннадій Єлін, керівник якого поминає кривавого Гундяя.
Після цього, багато резонансу викликала звернення від духовенства УПЦ (МП) до патріарха Варфоломія з проханням про надання парафіям особливого статусу ставропігії або тимчасового екзархату на перехідний період у кілька років. Це звернення першопочатково було оприлюднене на Телеграм-каналі Пінчука у квітні 2023 року.
Пінчук писав про зміни керівництва монастиря на Закарпатті, де сліпого архімандрита зняли із посади намісника монастиря. «Ще один митрополит остаточно з‘їхав з глузду…Марк продовжує боротися за церковні фінанси і, нарешті, добрався до Грушівського монастиря, намісника якого – архімандрита Пимена Мацолу- вирішив незаконно усунути від виконання управління обітеллю», – писав на початку травня у соцмережі Пінчук. Це була одна із останніх гучних заяв Пінчка, не рахуючи його повідомлень про те, як СБУ викриває колаборантів всередині УПЦ (МП), а Суд остаточно визнав, що УПЦ це УПЦ (МП).
Що означає заборона отця Андрія Пінчука?
Священник Андрій Пінчук був дуже чесним і принциповим представником Церкви, який відкрито критикував дії колаборантів і прихильників російського імперського курсу всередині УПЦ (МП). Його висловлювання свідчать про очевидні прояви зради і співпраці з окупантом з боку деяких єрархів УПЦ (МП), які він відкрито засуджував.
Зрештою своїми чесними та принциповими заявами він, ймовірно, накликав на себе проблеми і його було заборонено в сані через якісь формальні збори в іншій єпархії. Це ще раз свідчить про те, що в УПЦ (МП) зустрічається неприйняття будь-якої критики з боку її служителів.
Його заборона може розглядатися як приклад придушення внутрішньої опозиції всередині УПЦ (МП), яка намагається відкрито висловити свою незгоду з загальною проросійською політикою церковного керівництва. УПЦ (МП) “звільнила” священника, тксти і слова якого свідчать про здоровий підхід і бажання реформувати діяльність церкви в рамках української національної ідентичності.
Таким чином, цей епізод є символічним прикладом того, що УПЦ (МП) не готова до внутрішніх змін і реформ і продовжує працювати в руслі політики РПЦ та Кремля.
Щодо позитивного боку, то таке рішення викликає хвилю обурення серед духовенства і прихожан УПЦ (МП), які підтримують проукраїнську позицію отця Андрія.
Щодо діалогу УПЦ (МП) і ПЦУ, то отець закликав державу до активнішої політики і до посередництва в цьому питанні. Він говорив, що не тільки представники УПЦ (МП) займають неконструктивну позицію, але і в ПЦУ теж є такі люди, які не хочуть діалогу.
Отець Андрій говорив, що в ПЦУ не хотів переходити, бо “виріс в УПЦ” і його пов’язує з цією Церквою особиста історія.
Він також звернув увагу і на вчинений митрополитом Онуфрієм смертний гріх під час звершення Літургії. “На Блаженнійшого, який впевнено і без вагань веде церковний корабель на рифи, вилилася чаша. Що вважається найгіршим, що може статися зі священнослужителем”, – написав священник Андрій Пінчук.
Також Пінчук звертав увагу на діяльність митрополита УПЦ (МП) на Черкащині Феодосія (Снігірьова). Останній закликав УПЦ до “якнайшвидшого відновлення спілкування з московською патріархією та з патріархом Кірілом». Зараз СБУ підозрює Снігірьова в антиукраїнській діяльності і він постане перед судом.
Крім цього Пінчук зауважив, що митрополит УПЦ (МП) в Запоріжжі Лука (Коваленко) продовжує поминати патріарха Кіріла (Гундяєва), який благословив російські війська на війну проти України.
Перші “ластівки” про заборону отця Андрія Пінчука з’явились у березні цього року. В УПЦ (МП) оголосили збір підписів під відкритим зверненням до митрополита Онуфрія (Березовського) з проханням розглянути на засіданні Синоду питання виверження зі священницького сану протоієрея Андрія Пінчука, який на думку підписантів “підриває спасительську місію і ганьбить єпископів”. Лист опублікував у себе на сторінці у Facebook секретар Запорізької єпархії УПЦ (МП) протоієрей Геннадій Єлін, керівник якого поминає кривавого Гундяя.
Після цього, багато резонансу викликала звернення від духовенства УПЦ (МП) до патріарха Варфоломія з проханням про надання парафіям особливого статусу ставропігії або тимчасового екзархату на перехідний період у кілька років. Це звернення першопочатково було оприлюднене на Телеграм-каналі Пінчука у квітні 2023 року.
Пінчук писав про зміни керівництва монастиря на Закарпатті, де сліпого архімандрита зняли із посади намісника монастиря. «Ще один митрополит остаточно з‘їхав з глузду…Марк продовжує боротися за церковні фінанси і, нарешті, добрався до Грушівського монастиря, намісника якого – архімандрита Пимена Мацолу- вирішив незаконно усунути від виконання управління обітеллю», – писав на початку травня у соцмережі Пінчук. Це була одна із останніх гучних заяв Пінчка, не рахуючи його повідомлень про те, як СБУ викриває колаборантів всередині УПЦ (МП), а Суд остаточно визнав, що УПЦ це УПЦ (МП).
Що означає заборона отця Андрія Пінчука?
Священник Андрій Пінчук був дуже чесним і принциповим представником Церкви, який відкрито критикував дії колаборантів і прихильників російського імперського курсу всередині УПЦ (МП). Його висловлювання свідчать про очевидні прояви зради і співпраці з окупантом з боку деяких єрархів УПЦ (МП), які він відкрито засуджував.
Зрештою своїми чесними та принциповими заявами він, ймовірно, накликав на себе проблеми і його було заборонено в сані через якісь формальні збори в іншій єпархії. Це ще раз свідчить про те, що в УПЦ (МП) зустрічається неприйняття будь-якої критики з боку її служителів.
Його заборона може розглядатися як приклад придушення внутрішньої опозиції всередині УПЦ (МП), яка намагається відкрито висловити свою незгоду з загальною проросійською політикою церковного керівництва. УПЦ (МП) “звільнила” священника, тксти і слова якого свідчать про здоровий підхід і бажання реформувати діяльність церкви в рамках української національної ідентичності.
Таким чином, цей епізод є символічним прикладом того, що УПЦ (МП) не готова до внутрішніх змін і реформ і продовжує працювати в руслі політики РПЦ та Кремля.
Щодо позитивного боку, то таке рішення викликає хвилю обурення серед духовенства і прихожан УПЦ (МП), які підтримують проукраїнську позицію отця Андрія.
Це може стати каталізатором для подальших змін всередині церкви та її реформування, а можливо подальшорї поляризації між проросійським і проукраїнським крилом. Останнє хоч і не готове до з’єднання з ПЦУ, але готове до переходу під Вселенський патріархат.
Тому незважаючи на несправедливість заборони, вона таки привернула увагу громадськості до проблеми і може поступово сприяти змінам. Тож навіть негативні на перший погляд рішення можуть мати певні позитивні наслідки в перспективі. Як сказав був патріарх Йосиф (Бут. 50:19) “ось, ви задумували проти мене зло; але Бог обернув це на добро, щоб зробити те, що тепер є”.
Важливо, щоб голос проукраїнських священиків не затихав, а тема реформування УПЦ (МП) залишалася актуальною. Це зрештою й приведе до очищення від колаборантів у рясах та оновлення Церкви в нових умовах повномасштабної війни.
Текст: о. Іван Петрущак.
https://df.news/2023/05/19/shcho-hovoryv-sviashchennyk-upts-mp-iakomu-kerivnytstvo-tserkvy-zaboronylo-zvershuvaty-bohosluzhinnia/
Тому незважаючи на несправедливість заборони, вона таки привернула увагу громадськості до проблеми і може поступово сприяти змінам. Тож навіть негативні на перший погляд рішення можуть мати певні позитивні наслідки в перспективі. Як сказав був патріарх Йосиф (Бут. 50:19) “ось, ви задумували проти мене зло; але Бог обернув це на добро, щоб зробити те, що тепер є”.
Важливо, щоб голос проукраїнських священиків не затихав, а тема реформування УПЦ (МП) залишалася актуальною. Це зрештою й приведе до очищення від колаборантів у рясах та оновлення Церкви в нових умовах повномасштабної війни.
Текст: о. Іван Петрущак.
https://df.news/2023/05/19/shcho-hovoryv-sviashchennyk-upts-mp-iakomu-kerivnytstvo-tserkvy-zaboronylo-zvershuvaty-bohosluzhinnia/
Духовний Фронт України
Що говорив священник УПЦ (МП), якому керівництво Церкви заборонило звершувати Богослужіння?
18 травня стало відомо, що Священника Дніпропетровської єпархії Української православн
І про ще одного «героя».
Про бомбардування росією України:
"Мы должны уничтожать их логистику, потому что это спасает жизнь наших бойцов на фронте... Это прекрасно".
Після довгого затишшя сплив на поверхню багаторічний прес-секретар та помічник кол. народного депутата та диякона УПЦ В. Новінского Михайло Павлів, який, як виявляється, попри те, що лишається громадянином України, тепер перебуває у Москві і активно на пропагандистських ресурсах виступає на підтримку війни рф проти України.
Зокрема, 18 травня 2023 він виступив на офіційному телеканалі збройних сил рф "Звєзда", де разом з членом ради з міжнаціональних відносин при президентові рф Богданом Безпалько, кремлівським пропагандистом Тимофєєм Борісовим та іншими кремлівськими пропагандистами та "експертами":
https://m.tvzvezda.ru/schedule/programs/201808241352-z30e.htm/202351798-Md5n5.html
В ефірі офіційного телеканалу збройних сил рф прес-секретар В. Новінского Михайло Павлів про останні масовані бомбардування росією України заявив наступне:
"Мы должны уничтожать их логистику, потому что это спасает жизнь наших бойцов на фронте... Это прекрасно... Для меня вся эта радиационная шумиха глубоко вторична. Приоритетно здесь то, что очень эффектная атака наших российских ПКС, серьезный подрыв оборонных и наступательных возможностей Украины... Это уже хорошо, ведь это наши склады, это наши штабы, это то, что у нас не пострадает. Если говорить о снарядах с обедненным ураном, то это вообще прекрасно, чем меньше их будет на фронте, тем более успешно наша техника будет функционировать. Поэтому это отличная история, это ключевое и главное".
Крім того, в ефірі телеканалу збройних сил рф прес-секретар В. Новінского навіть заявив про "загрози" від вивчення білоруської мови в Білорусі та "загрози білоруського майдану", висловлюючи "всю надєжду на бєлорусскоє КГБ".
Детально з заявами і коментарями прес-секретаря В. Новінского Михайла Павліва в ефірі офіційного телеканалу збройних сил рф "Звєзда" можна ознайомитися на сайті телеканалу за нижче доданим посиланням на таких хвилинах: 13.03 - 14.09, 16.28 - 18.23, 33.38 - 53.52, 1.01.03 - 1.04.17, 1.12.38 - 1.15.09, 1.17.35 - 1.19.33, 1.27.23 - 1.28.58
https://m.tvzvezda.ru/schedule/programs/201808241352-z30e.htm/202351798-Md5n5.html
Про бомбардування росією України:
"Мы должны уничтожать их логистику, потому что это спасает жизнь наших бойцов на фронте... Это прекрасно".
Після довгого затишшя сплив на поверхню багаторічний прес-секретар та помічник кол. народного депутата та диякона УПЦ В. Новінского Михайло Павлів, який, як виявляється, попри те, що лишається громадянином України, тепер перебуває у Москві і активно на пропагандистських ресурсах виступає на підтримку війни рф проти України.
Зокрема, 18 травня 2023 він виступив на офіційному телеканалі збройних сил рф "Звєзда", де разом з членом ради з міжнаціональних відносин при президентові рф Богданом Безпалько, кремлівським пропагандистом Тимофєєм Борісовим та іншими кремлівськими пропагандистами та "експертами":
https://m.tvzvezda.ru/schedule/programs/201808241352-z30e.htm/202351798-Md5n5.html
В ефірі офіційного телеканалу збройних сил рф прес-секретар В. Новінского Михайло Павлів про останні масовані бомбардування росією України заявив наступне:
"Мы должны уничтожать их логистику, потому что это спасает жизнь наших бойцов на фронте... Это прекрасно... Для меня вся эта радиационная шумиха глубоко вторична. Приоритетно здесь то, что очень эффектная атака наших российских ПКС, серьезный подрыв оборонных и наступательных возможностей Украины... Это уже хорошо, ведь это наши склады, это наши штабы, это то, что у нас не пострадает. Если говорить о снарядах с обедненным ураном, то это вообще прекрасно, чем меньше их будет на фронте, тем более успешно наша техника будет функционировать. Поэтому это отличная история, это ключевое и главное".
Крім того, в ефірі телеканалу збройних сил рф прес-секретар В. Новінского навіть заявив про "загрози" від вивчення білоруської мови в Білорусі та "загрози білоруського майдану", висловлюючи "всю надєжду на бєлорусскоє КГБ".
Детально з заявами і коментарями прес-секретаря В. Новінского Михайла Павліва в ефірі офіційного телеканалу збройних сил рф "Звєзда" можна ознайомитися на сайті телеканалу за нижче доданим посиланням на таких хвилинах: 13.03 - 14.09, 16.28 - 18.23, 33.38 - 53.52, 1.01.03 - 1.04.17, 1.12.38 - 1.15.09, 1.17.35 - 1.19.33, 1.27.23 - 1.28.58
https://m.tvzvezda.ru/schedule/programs/201808241352-z30e.htm/202351798-Md5n5.html
ІНФОРМАТОР ПРО МОЮ ЗАБОРОНУ
«УПЦ відсторонила від богослужінь священника, який ініціював трибунал над патріархом Кирилом: як він це прокоментував
Андрій Пінчук назвав рішення про заборону незаконним
У четвер, 18 травня, священника Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви (МП) та настоятеля храму у Волоському протоієрея Андрія Пінчука відсторонили від богослужінь. Він часто критикував єрархів УПЦ (МП).
Як повідомив він на своїй сторінці у Facebook, заборону ухвалили за наказом митрополита Онуфрія. Пінчук називає його незаконним: за його словами, спочатку мали провести засідання єпархіального суду.
Пінчук зазначив, що його було звільнено через конфлікт з митрополитом Поліським і Сарненським Анатолієм Гладким. Це сталося після зустрічі священиків у Вараші, на Рівненщині. Крім того, причиною став допис Пінчука у його Telegram-каналі про те, що митрополит Анатолій вимагав гроші у священнослужителів.
Також протоієрей критикував дії єпископів та священників-колаборантів, розповідав про промосковські настрої всередині УПЦ (МП). Через це його хотіли позбавити сану. Інформатор поспілкувався з Андрієм Пінчуком, який висловив свою думку стосовно відсторонення.
“У нашої Волоської спільноти у неділю, 21 травня, відбудуться збори, де вирішуватимуть, що робити – приймати цю постанову, яку видали під безпрецедентним тиском київського митрополита Онуфрія, або ігнорувати її, або вимагати справедливого суду наді мною, або ж переходити в іншу юрисдикцію. Я вважаю, що у цьому випадку має бути висловлений соборний голос церкви, голос спільноти, якій я належу. Мене поставили у таке становище, що будь-яке рішення, прийняте моєю спільнотою, буде використане проти мене проросійським лобі УПЦ (МП)”, – зазначив Пінчук.
Крім того, протоієрей розповів про варіанти вирішення ситуації. За його словами, на парафіяльних зборах можуть погодитися з незаконною постановою і сказати, що її приймають і він більше не служить. У другому випадку, спільнота не прийме рішення митрополита та не буде його дотримуватися, але залишатиметься у лоні УПЦ (МП). Через це не будуть відбуватися богослужіння, поки церковний суд не поставить крапку у цьому питанні. Також Пінчук підкреслив, що церковні юристи зазнають, що правда на його боці, а апеляційний судовий процес може навіть не відбутися.
Він також заявив, що якщо його витіснятимуть з УПЦ (МП), то він зі спільнотою шукатиме інші доступні варіанти церковного життя. Втім, на його думку, єпархія могла свідомо видати незаконне рішення про заборону з метою провокування розколу у парафіяльній спільноті.
Чим відомий Андрій Пінчук?
З перших днів повномасштабного вторгнення протоієрей Андрій Пінчук організував порятунок людей з зони бойових дій волонтерськими автобусами. Нова, недавно капітально відремонтована школа Волоського, перетворилась на шелтер. Якщо там бракувало місць, людей тимчасово селили у сільській церкві. Він також особисто вивозив людей з пекла. ⬇️
«УПЦ відсторонила від богослужінь священника, який ініціював трибунал над патріархом Кирилом: як він це прокоментував
Андрій Пінчук назвав рішення про заборону незаконним
У четвер, 18 травня, священника Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви (МП) та настоятеля храму у Волоському протоієрея Андрія Пінчука відсторонили від богослужінь. Він часто критикував єрархів УПЦ (МП).
Як повідомив він на своїй сторінці у Facebook, заборону ухвалили за наказом митрополита Онуфрія. Пінчук називає його незаконним: за його словами, спочатку мали провести засідання єпархіального суду.
Пінчук зазначив, що його було звільнено через конфлікт з митрополитом Поліським і Сарненським Анатолієм Гладким. Це сталося після зустрічі священиків у Вараші, на Рівненщині. Крім того, причиною став допис Пінчука у його Telegram-каналі про те, що митрополит Анатолій вимагав гроші у священнослужителів.
Також протоієрей критикував дії єпископів та священників-колаборантів, розповідав про промосковські настрої всередині УПЦ (МП). Через це його хотіли позбавити сану. Інформатор поспілкувався з Андрієм Пінчуком, який висловив свою думку стосовно відсторонення.
“У нашої Волоської спільноти у неділю, 21 травня, відбудуться збори, де вирішуватимуть, що робити – приймати цю постанову, яку видали під безпрецедентним тиском київського митрополита Онуфрія, або ігнорувати її, або вимагати справедливого суду наді мною, або ж переходити в іншу юрисдикцію. Я вважаю, що у цьому випадку має бути висловлений соборний голос церкви, голос спільноти, якій я належу. Мене поставили у таке становище, що будь-яке рішення, прийняте моєю спільнотою, буде використане проти мене проросійським лобі УПЦ (МП)”, – зазначив Пінчук.
Крім того, протоієрей розповів про варіанти вирішення ситуації. За його словами, на парафіяльних зборах можуть погодитися з незаконною постановою і сказати, що її приймають і він більше не служить. У другому випадку, спільнота не прийме рішення митрополита та не буде його дотримуватися, але залишатиметься у лоні УПЦ (МП). Через це не будуть відбуватися богослужіння, поки церковний суд не поставить крапку у цьому питанні. Також Пінчук підкреслив, що церковні юристи зазнають, що правда на його боці, а апеляційний судовий процес може навіть не відбутися.
Він також заявив, що якщо його витіснятимуть з УПЦ (МП), то він зі спільнотою шукатиме інші доступні варіанти церковного життя. Втім, на його думку, єпархія могла свідомо видати незаконне рішення про заборону з метою провокування розколу у парафіяльній спільноті.
Чим відомий Андрій Пінчук?
З перших днів повномасштабного вторгнення протоієрей Андрій Пінчук організував порятунок людей з зони бойових дій волонтерськими автобусами. Нова, недавно капітально відремонтована школа Волоського, перетворилась на шелтер. Якщо там бракувало місць, людей тимчасово селили у сільській церкві. Він також особисто вивозив людей з пекла. ⬇️
⬆️ УПЦ відсторонила від богослужінь священника, який ініціював трибунал над патріархом Кирилом: як він прокоментував
У квітні 2022 року на Facebook-сторінці протоієрея Андрія Пінчука було опубліковане Відкрите звернення священників УПЦ МП до предстоятелів помісних православних церков. Воно сколихнуло православний світ. Підписанти вимагали віддати під міжнародний церковний трибунал главу РПЦ патріарха Кирила. За словами Андрія Пінчука, хоча документ, який підписували священники, називався “Відкрите звернення”, насправді це був судовий позов.
Ініціативу підписали понад 400 кліриків УПЦ (МП), однак її не підтримав жоден єпископ. Крім того, двоє священнослужителів із Полтавщини відкликали свої підписи після тиску зі сторони місцевого митрополита УПЦ (МП) у Полтаві Філіпа.
Відповідний лист підписали кілька сот священників (повними іменами та прізвищами, не вимагаючи “конфіденційності”), але нічого іншого, крім неприємностей для підписантів, з того не вийшло. Але про ініціативу сільського священика написали багато впливових українських та закордонних ЗМІ.
Андрій Пінчук створив власний Telegram-канал, присвячений проблемам церковного життя, і він є надзвичайно впливовим. І публікації в ньому інформації про колаборантів в УПЦ настільки їм дошкуляє, що ці люди готові на все, щоб примусити Андрія Пінчука замовкнути.»
Ярослав Коджушко
https://inf.im/ZgiUD
У квітні 2022 року на Facebook-сторінці протоієрея Андрія Пінчука було опубліковане Відкрите звернення священників УПЦ МП до предстоятелів помісних православних церков. Воно сколихнуло православний світ. Підписанти вимагали віддати під міжнародний церковний трибунал главу РПЦ патріарха Кирила. За словами Андрія Пінчука, хоча документ, який підписували священники, називався “Відкрите звернення”, насправді це був судовий позов.
Ініціативу підписали понад 400 кліриків УПЦ (МП), однак її не підтримав жоден єпископ. Крім того, двоє священнослужителів із Полтавщини відкликали свої підписи після тиску зі сторони місцевого митрополита УПЦ (МП) у Полтаві Філіпа.
Відповідний лист підписали кілька сот священників (повними іменами та прізвищами, не вимагаючи “конфіденційності”), але нічого іншого, крім неприємностей для підписантів, з того не вийшло. Але про ініціативу сільського священика написали багато впливових українських та закордонних ЗМІ.
Андрій Пінчук створив власний Telegram-канал, присвячений проблемам церковного життя, і він є надзвичайно впливовим. І публікації в ньому інформації про колаборантів в УПЦ настільки їм дошкуляє, що ці люди готові на все, щоб примусити Андрія Пінчука замовкнути.»
Ярослав Коджушко
https://inf.im/ZgiUD
Про силу
«Я бачу поволі, як у нас народжується така річ як спокійна сила. Поєднання сили і спокою.
Здебільшого сила в нашій історії була неспокійною. У ній була енергія сили, але страх її втратити.
Також часто в нашій історії було присутнє інше: неспокійне безсилля. Цього теж було чимало. Маю відчуття, що воно зараз відходить, а може і відійшло.
Можливо, зараз ми живемо в час, коли неспокійне безсилля стало неспокійною силою, і коли неспокійна сила поволі стає спокійною силою.
Спокій сили - це відчуття, що сила буде з тобою, що ти її не втратиш, попри загрози. І тоді ти йдеш своїм курсом, хто би що не говорив, хто би що не намагався зробити.
Можливо, це і є Козак Мамай? переосмислений, перевинайдений.
Спокій сили, сила спокою.»
Володимир Єрмоленко.
«Я бачу поволі, як у нас народжується така річ як спокійна сила. Поєднання сили і спокою.
Здебільшого сила в нашій історії була неспокійною. У ній була енергія сили, але страх її втратити.
Також часто в нашій історії було присутнє інше: неспокійне безсилля. Цього теж було чимало. Маю відчуття, що воно зараз відходить, а може і відійшло.
Можливо, зараз ми живемо в час, коли неспокійне безсилля стало неспокійною силою, і коли неспокійна сила поволі стає спокійною силою.
Спокій сили - це відчуття, що сила буде з тобою, що ти її не втратиш, попри загрози. І тоді ти йдеш своїм курсом, хто би що не говорив, хто би що не намагався зробити.
Можливо, це і є Козак Мамай? переосмислений, перевинайдений.
Спокій сили, сила спокою.»
Володимир Єрмоленко.
о. Іоан Тронько про мою заборону:
«Пишаюся тим, що отець Андрій Пінчук - мій друг.
Дізнався про його заборону у служінні (сподіваюся, що нетривалу) і стало непомірно гірко…
Згадалися слова з Євангелія від Матея: “А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство” (Мт. 21, 28-31).
У цій притчі йдеться про те, що хтось дозволяє собі ГОВОРИТИ ОДНЕ, А РОБИТИ ЗОВСІМ ІНАКШЕ.
Впевнений, що це одна з головних духовних хвороб сучасності не тільки людей у Церкві, а й всього нашого суспільства. Ім'я цієї хвороби - ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ. Це тоді, коли накладаєш на інших тягар, який сам нести не хочеш… Це тоді, коли керуєшся “зручною” для себе ситуацією та відвертою коньюктурою!
На жаль, саме так можна сказати про Поліського та Сарненського архієрея, який став ініціатором несправедливої заборони та наклепу на отця Андрія Пінчука. Складається враження, що митрополит Анатолій ЖИВЕ У ПАРАЛЕЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ, не вважає для себе приоритетним берегти ІСТИННИХ ПАСТИРІВ та дбати про збереження ПАРАФІЯЛЬНИХ РОДИН - храмів та вірян.
Отець Андрій Пінчук - імпульсивна людина. Іншим він бути не вміє та й не може, тому що, по-перше, абсолютно небайдужий до страждань людей, по-друге, НЕ МОЖЕ МОВЧАТИ ПРО БУДЬ-ЯКУ НЕПРАВДУ ТА АПОСТАСІЮ У ЦЕРКВІ. Багато хто засмучений тим, що отець Андрій дозволяє собі дуже різкі висловлювання та оцінки, але точно відомо, що завдяки його щирості та прямоті багато людей ЗАЛИШАЮТЬСЯ У ЦЕРКВІ І ДОТЕПЕР. Саме тому отець Андрій нагадує мені ДРУГОГО СИНА з вищевказаної притчі. Той хоч і виявив впертість, не послухався батька, відмовився спочатку йти - проявив свою недосконалість, але піднімається та йде СЛУЖИТИ ВОЛІ ОТЦЯ.
Загугліть “священик Андрій Пінчук” і ви побачите ЯК БАГАТО він зробив та робить для людей в нашій страждальній, але героїчній Україні. Ви знайдете інформація про дуже потужну систему шелтерів, прочитаєте про налагоджене благодійництво, евакуацію мешканців з зони бойових дій, про виховання ним з чудовою матусею 14 дітей, 11 з яких прийомні, про величезну зроблену роботу по відродженню власного села Волоське.
А ще він “душа” священицької компанії, собрат, який багато отців НАДИХНУВ ТРИМАТИСЯ у важкі часи, бажаний гість на будь-яких конференціях, тому що завжди випромінював КОНСТРУКТИВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ у служінні Богу та людям. І повірте, це не перебільшення.
Якщо б цього всього не було, то для мене, як для священика, актуальним щодо оцінки діяльності отця Андрія залишався б ще один показник - визнання його як пастиря та духівника у власній волоській парафії. Впевнений, що парафія дорого друга переживе разом зі своїм наставником цю тимчасову спокусу!
У всіх прошу молитв за протоієрея Андрія, Ольгу со чадами та усіх вірних парафіян села Волоське!»
«Пишаюся тим, що отець Андрій Пінчук - мій друг.
Дізнався про його заборону у служінні (сподіваюся, що нетривалу) і стало непомірно гірко…
Згадалися слова з Євангелія від Матея: “А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство” (Мт. 21, 28-31).
У цій притчі йдеться про те, що хтось дозволяє собі ГОВОРИТИ ОДНЕ, А РОБИТИ ЗОВСІМ ІНАКШЕ.
Впевнений, що це одна з головних духовних хвороб сучасності не тільки людей у Церкві, а й всього нашого суспільства. Ім'я цієї хвороби - ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ. Це тоді, коли накладаєш на інших тягар, який сам нести не хочеш… Це тоді, коли керуєшся “зручною” для себе ситуацією та відвертою коньюктурою!
На жаль, саме так можна сказати про Поліського та Сарненського архієрея, який став ініціатором несправедливої заборони та наклепу на отця Андрія Пінчука. Складається враження, що митрополит Анатолій ЖИВЕ У ПАРАЛЕЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ, не вважає для себе приоритетним берегти ІСТИННИХ ПАСТИРІВ та дбати про збереження ПАРАФІЯЛЬНИХ РОДИН - храмів та вірян.
Отець Андрій Пінчук - імпульсивна людина. Іншим він бути не вміє та й не може, тому що, по-перше, абсолютно небайдужий до страждань людей, по-друге, НЕ МОЖЕ МОВЧАТИ ПРО БУДЬ-ЯКУ НЕПРАВДУ ТА АПОСТАСІЮ У ЦЕРКВІ. Багато хто засмучений тим, що отець Андрій дозволяє собі дуже різкі висловлювання та оцінки, але точно відомо, що завдяки його щирості та прямоті багато людей ЗАЛИШАЮТЬСЯ У ЦЕРКВІ І ДОТЕПЕР. Саме тому отець Андрій нагадує мені ДРУГОГО СИНА з вищевказаної притчі. Той хоч і виявив впертість, не послухався батька, відмовився спочатку йти - проявив свою недосконалість, але піднімається та йде СЛУЖИТИ ВОЛІ ОТЦЯ.
Загугліть “священик Андрій Пінчук” і ви побачите ЯК БАГАТО він зробив та робить для людей в нашій страждальній, але героїчній Україні. Ви знайдете інформація про дуже потужну систему шелтерів, прочитаєте про налагоджене благодійництво, евакуацію мешканців з зони бойових дій, про виховання ним з чудовою матусею 14 дітей, 11 з яких прийомні, про величезну зроблену роботу по відродженню власного села Волоське.
А ще він “душа” священицької компанії, собрат, який багато отців НАДИХНУВ ТРИМАТИСЯ у важкі часи, бажаний гість на будь-яких конференціях, тому що завжди випромінював КОНСТРУКТИВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ у служінні Богу та людям. І повірте, це не перебільшення.
Якщо б цього всього не було, то для мене, як для священика, актуальним щодо оцінки діяльності отця Андрія залишався б ще один показник - визнання його як пастиря та духівника у власній волоській парафії. Впевнений, що парафія дорого друга переживе разом зі своїм наставником цю тимчасову спокусу!
У всіх прошу молитв за протоієрея Андрія, Ольгу со чадами та усіх вірних парафіян села Волоське!»
о. Ілля Істратов про мою заборону:
«Те, що трапилось вчора, важко коментувати, але вкрай необхідно. Заборона протоієрея Андрій Пінчук це заборона не просто о. Андрія як особистості, а заборона ідеї. Ідеї громадянина та патріота України. УПЦ зараз усіма силами намагається доказати суспільству, що не має жодного відношення до московського патріархату, і при цьому керується методами тих, кого начебто зрікаються. Виявляється, що бути патріотом в УПЦ це немодно, бо частенько священник який каже щось погане про московського патріарха та розмірковує про канонічний статус УПЦ може почути наступні слова: "Куди ти лізиш? Тихо сиди собі, спокійно служи собі служби та треби, проповідуй людям про покаяння і не лізь туди, куди не треба лізти." Виявляється, говорити людям правду - це зайве та непотрібне.
Заборона о. Андрія - це попередження. Попередження до всього проукраїнськи налаштованого духовенства УПЦ. Попередження, яке подекуди межує з погрозою. Мовляв ось вам приклад, якщо будете діяти в подібному дусі та не полишите свого прояву "патріотизму" то також усі підете під заборону. Якщо забороняти кожного, хто виступає за фактичне розірвання стосунків з московським патріархатом, а не примарне, то хіба це не є абсурдом? Забороняти патріотів і при цьому казати що ми не маємо жодного відношення до РПZ це, як на мене, все одно що випивати за тверезість.
Заборона о. Андрія - це виклик. Виклик до здорового глузду, адже часто доводилось чути навіть від знайомих, що о. Андрій тільки шкодить Церкві, мовляв все що він робить тільки шкодить УПЦ. Слід розуміти, що чим важче хвороба тим важче лікування. Є хвороби, які лікуються легко, а є і такі, що вже потребують зовнішнього втручання. Пухлину таблетками не вилікуєш. Що робить лікар-хірург? Ріже живу людину. Для чого він це робить? Щоб врятувати її. Чи є такий метод лікування жорстоким? В якійсь мірі - так, адже різати живу людину це все одно страшне діло навіть для самого лікаря. Але чи являється після цього хірург злочинцем? Звісно ж ні. Що відрізняє хірурга і злочинця коли вони обоє ріжуть людей? Їх відрізняє ціль - один намагається врятувати, інший намагається навпаки нашкодити. Ті люди, які кричать, що від Пінчука тільки шкода вони дивляться не на ціль, а на метод. Так, метод у о. Андрія дійсно трохи специфічний та інколи виглядає радикально, але це єдине, що може хоч якось допомогти вирвати з УПЦ усі прояви руського міра, який нав'язувався нам москвою останні 30 років. Терапія тут вже не допоможе, тут вже або жорстке лікування або «невсётакоднозначно».
Заборона о. Андрія - це вирок. Вирок усім тим, хто так чи інакше брали участь у цьому незаконному акті заборони. Рано чи пізно війна закінчиться перемогою України і тоді кожен, без вийнятку буде відповідати за будь-які дії, що були спрямовані проти України. Дії о. Андрій спрямовані на благо України та на благо УПЦ зокрема. Ініціювати церковний трибунал над кривавим патріархом кірілом, хіба ця дія спрямована проти України? Той хто активно виступав та виступає проти суду над патріархом кірілом є його посібником і відповідно посібником російської влади, яка вбиває мирних українців. Така особа однозначно є ворогом України.
Привід для заборони зовсім притягнутий за вуха. Виявляється, що молебень з нагоди Дня Народження поважного священника Полісся - це "церковний захід сумнівного характеру, який викликав смуту в серцях не лише духовенства, але і вірян Української Православної Церкви". Також під час молебеню були піднесені молитви за перемогу України та за наших воїнів-захисників. Виходить, що молитва за Україну це також "сумнівний захід" за який треба забороняти без суда та слідства.
Я вірю і сподіваюсь, що Господь Своїм Промислом зробить так, щоб ця ситуація найближчим часом вирішилась благополучно, щоб правда перемогла і щоб в подальшому в УПЦ ніколи не відбувалось подібних інцидентів.»
о. Ілля Істратов про мою заборону:
«Те, що трапилось вчора, важко коментувати, але вкрай необхідно. Заборона протоієрея Андрій Пінчук це заборона не просто о. Андрія як особистості, а заборона ідеї. Ідеї громадянина та патріота України. УПЦ зараз усіма силами намагається доказати суспільству, що не має жодного відношення до московського патріархату, і при цьому керується методами тих, кого начебто зрікаються. Виявляється, що бути патріотом в УПЦ це немодно, бо частенько священник який каже щось погане про московського патріарха та розмірковує про канонічний статус УПЦ може почути наступні слова: "Куди ти лізиш? Тихо сиди собі, спокійно служи собі служби та треби, проповідуй людям про покаяння і не лізь туди, куди не треба лізти." Виявляється, говорити людям правду - це зайве та непотрібне.
Заборона о. Андрія - це попередження. Попередження до всього проукраїнськи налаштованого духовенства УПЦ. Попередження, яке подекуди межує з погрозою. Мовляв ось вам приклад, якщо будете діяти в подібному дусі та не полишите свого прояву "патріотизму" то також усі підете під заборону. Якщо забороняти кожного, хто виступає за фактичне розірвання стосунків з московським патріархатом, а не примарне, то хіба це не є абсурдом? Забороняти патріотів і при цьому казати що ми не маємо жодного відношення до РПZ це, як на мене, все одно що випивати за тверезість.
Заборона о. Андрія - це виклик. Виклик до здорового глузду, адже часто доводилось чути навіть від знайомих, що о. Андрій тільки шкодить Церкві, мовляв все що він робить тільки шкодить УПЦ. Слід розуміти, що чим важче хвороба тим важче лікування. Є хвороби, які лікуються легко, а є і такі, що вже потребують зовнішнього втручання. Пухлину таблетками не вилікуєш. Що робить лікар-хірург? Ріже живу людину. Для чого він це робить? Щоб врятувати її. Чи є такий метод лікування жорстоким? В якійсь мірі - так, адже різати живу людину це все одно страшне діло навіть для самого лікаря. Але чи являється після цього хірург злочинцем? Звісно ж ні. Що відрізняє хірурга і злочинця коли вони обоє ріжуть людей? Їх відрізняє ціль - один намагається врятувати, інший намагається навпаки нашкодити. Ті люди, які кричать, що від Пінчука тільки шкода вони дивляться не на ціль, а на метод. Так, метод у о. Андрія дійсно трохи специфічний та інколи виглядає радикально, але це єдине, що може хоч якось допомогти вирвати з УПЦ усі прояви руського міра, який нав'язувався нам москвою останні 30 років. Терапія тут вже не допоможе, тут вже або жорстке лікування або «невсётакоднозначно».
Заборона о. Андрія - це вирок. Вирок усім тим, хто так чи інакше брали участь у цьому незаконному акті заборони. Рано чи пізно війна закінчиться перемогою України і тоді кожен, без вийнятку буде відповідати за будь-які дії, що були спрямовані проти України. Дії о. Андрій спрямовані на благо України та на благо УПЦ зокрема. Ініціювати церковний трибунал над кривавим патріархом кірілом, хіба ця дія спрямована проти України? Той хто активно виступав та виступає проти суду над патріархом кірілом є його посібником і відповідно посібником російської влади, яка вбиває мирних українців. Така особа однозначно є ворогом України.
Привід для заборони зовсім притягнутий за вуха. Виявляється, що молебень з нагоди Дня Народження поважного священника Полісся - це "церковний захід сумнівного характеру, який викликав смуту в серцях не лише духовенства, але і вірян Української Православної Церкви". Також під час молебеню були піднесені молитви за перемогу України та за наших воїнів-захисників. Виходить, що молитва за Україну це також "сумнівний захід" за який треба забороняти без суда та слідства.
Я вірю і сподіваюсь, що Господь Своїм Промислом зробить так, щоб ця ситуація найближчим часом вирішилась благополучно, щоб правда перемогла і щоб в подальшому в УПЦ ніколи не відбувалось подібних інцидентів.»
о. Олександр Клименко про мою заборону:
«Дуже коротко про заборону о. Андрія Пінчука. Не у моїй компетенції вказувати, що робити правлячим архієреям. І я цього робити не буду. Втім, я майже нічого не зрозумів із тексту заборони. Якщо є канонічні причини для такого рішення, то вони мали би бути означені у документі. Лист Блаженнішого? Який саме лист, про що в ньому йдеться, на основі порушення яких саме правил чи рішень соборів священника забороняють? Все це не пусті питання, без обгрунтувань і пояснень в тексті самого документа таке рішення лиш загострить недовіру до керівника єпархії, ба більше, до Блаженнішого. Навіщо і кому це потрібно? І мова не про те, що "давно треба було би", чи "і так все було зрозуміло з о. Андрієм!". Хтось напише і так. Я сам у десятках питань не є однодумцем о. Андрія і його жорстка форма публічної дискусії, як правило, мені не підходила. Але в той момент, коли приймаються такі доленосні рішення щодо заборони священника, мають бути зазначені всі необхідні для цього підстави. Зібрання на соборне богослужіння в день ангела друга - теж, погодьтеся, причина сумівна. Якщо ж ні і причина ця справжня і важлива - наведіть відповідне правило, що унеможливлює такі речі. Загалом, туману більше, аніж ясності. Чим все це закінчиться поки що для мене особисто зовсім не ясно.»
«Дуже коротко про заборону о. Андрія Пінчука. Не у моїй компетенції вказувати, що робити правлячим архієреям. І я цього робити не буду. Втім, я майже нічого не зрозумів із тексту заборони. Якщо є канонічні причини для такого рішення, то вони мали би бути означені у документі. Лист Блаженнішого? Який саме лист, про що в ньому йдеться, на основі порушення яких саме правил чи рішень соборів священника забороняють? Все це не пусті питання, без обгрунтувань і пояснень в тексті самого документа таке рішення лиш загострить недовіру до керівника єпархії, ба більше, до Блаженнішого. Навіщо і кому це потрібно? І мова не про те, що "давно треба було би", чи "і так все було зрозуміло з о. Андрієм!". Хтось напише і так. Я сам у десятках питань не є однодумцем о. Андрія і його жорстка форма публічної дискусії, як правило, мені не підходила. Але в той момент, коли приймаються такі доленосні рішення щодо заборони священника, мають бути зазначені всі необхідні для цього підстави. Зібрання на соборне богослужіння в день ангела друга - теж, погодьтеся, причина сумівна. Якщо ж ні і причина ця справжня і важлива - наведіть відповідне правило, що унеможливлює такі речі. Загалом, туману більше, аніж ясності. Чим все це закінчиться поки що для мене особисто зовсім не ясно.»
Світлана Тарапата пише Веселому попу в особисті:
«Отче, прочитала про вашу заборону і захотілося написати вам щось хороше. Коли почалася повномасштабна війна і наша Церква, м'яко кажучи, дуже слабко відреагувала на ці жахливі події, у мене було відчуття що Церква нас зрадила. І це відчуття залишається досі. Який гріх можу бути більшим ніж благословляти вбивство тих з ким ти причащався від однієї чаші (та і взагалі благосоловляти війну). Але недопатріарх досі ходить по землі і вона чомусь не перетворюється на вогняну лаву під його ногами. Серед тих хто залишився в Церкві і замість розводити руками почав щось робити були Ви. Ви реаугували як нормальна жива людина, яка відчуває біль але не втрачає віри в Бога і любові до Церкви. Тому в мене є надія що і Церква оживе, коли після Перемоги з неї повтікаюсть усі кар'єристи та безбожники. Обіймаю Вас думками, згадую в молитвах, сподіваюся що ви не занепадаєте духом і не сумніваєтесь що Правда на вашому боці.»
«Отче, прочитала про вашу заборону і захотілося написати вам щось хороше. Коли почалася повномасштабна війна і наша Церква, м'яко кажучи, дуже слабко відреагувала на ці жахливі події, у мене було відчуття що Церква нас зрадила. І це відчуття залишається досі. Який гріх можу бути більшим ніж благословляти вбивство тих з ким ти причащався від однієї чаші (та і взагалі благосоловляти війну). Але недопатріарх досі ходить по землі і вона чомусь не перетворюється на вогняну лаву під його ногами. Серед тих хто залишився в Церкві і замість розводити руками почав щось робити були Ви. Ви реаугували як нормальна жива людина, яка відчуває біль але не втрачає віри в Бога і любові до Церкви. Тому в мене є надія що і Церква оживе, коли після Перемоги з неї повтікаюсть усі кар'єристи та безбожники. Обіймаю Вас думками, згадую в молитвах, сподіваюся що ви не занепадаєте духом і не сумніваєтесь що Правда на вашому боці.»
Олена Череповська пише про заборону о. Андрія Пінчука:
«Завдяки о. Андрію я мала можливість виїхати з Бахмута, та знайти на деякий час прихисток собі у Італії. Саме завдяки його трудам та молитвам були не тільки врятовані , та адаптовані до нового життя багато людей. Я бачила римо- католиків та греко-католиків, вони добрі християни, але я сказала собі, що залишаюсь з православними, бо є ще в нас такі отці, як отець Андрій Пінчук. На щастя, знаю ще декількох... Бо ще є в нас отці святого життя! Від себе підтверджую слова: "...що завдяки його щирості та прямоті багато людей ЗАЛИШАЮТЬСЯ У ЦЕРКВІ І ДОТЕПЕР..." Отець Андрій, нам дуже важливо те, що ви робите для прийняття особистого рішення. Ми з вами.»
«Завдяки о. Андрію я мала можливість виїхати з Бахмута, та знайти на деякий час прихисток собі у Італії. Саме завдяки його трудам та молитвам були не тільки врятовані , та адаптовані до нового життя багато людей. Я бачила римо- католиків та греко-католиків, вони добрі християни, але я сказала собі, що залишаюсь з православними, бо є ще в нас такі отці, як отець Андрій Пінчук. На щастя, знаю ще декількох... Бо ще є в нас отці святого життя! Від себе підтверджую слова: "...що завдяки його щирості та прямоті багато людей ЗАЛИШАЮТЬСЯ У ЦЕРКВІ І ДОТЕПЕР..." Отець Андрій, нам дуже важливо те, що ви робите для прийняття особистого рішення. Ми з вами.»
4-оьох священників Бердянської єпархії УПЦ, які їздили на поклін до Кирила з проханням прийняти Бердянську єпархію в склад РПЦ, заборонено у священнослужінні.
І це добре.
Ось їх зашкварна проповідь руzкого міру на одному з російських тв-каналі: https://t.me/veseliy_pip/2707
Нагадаю Синоду УПЦ, що у вас там черга архієреїв стоїть до церковного суду за вироками і забороною- за колабораціонізм, приниження вірних, вимагання грошей, наклепи, порушення церковно-канонічного права і іншу канонічну дічь, про яку соромно і писати:
1. Павло Лаврський
2. Антоній Паканіч
3. Іоасаф екс-Кіровоградський
4. Лука Запорізький
5. Феодосій Черкаський
6. Лазарь Кримський
7. Пантелеймон Луганський
8. Аркадій Ровеньківській
9. Гедеон Харон Десятинний
10. Іонафан Тульчинський
11. Анатолій Сарненський
12. Іосіф екс-Роменський
13. Єлісей екс-Ізюмський
14. Антоній Пухкан
15. Сергій Аніцой
Будьте так ласкаві, не змушуйте біднесеньких так довго чекати.
І це добре.
Ось їх зашкварна проповідь руzкого міру на одному з російських тв-каналі: https://t.me/veseliy_pip/2707
Нагадаю Синоду УПЦ, що у вас там черга архієреїв стоїть до церковного суду за вироками і забороною- за колабораціонізм, приниження вірних, вимагання грошей, наклепи, порушення церковно-канонічного права і іншу канонічну дічь, про яку соромно і писати:
2. Антоній Паканіч
3. Іоасаф екс-Кіровоградський
4. Лука Запорізький
5. Феодосій Черкаський
6. Лазарь Кримський
7. Пантелеймон Луганський
8. Аркадій Ровеньківській
9. Гедеон Харон Десятинний
10. Іонафан Тульчинський
11. Анатолій Сарненський
12. Іосіф екс-Роменський
13. Єлісей екс-Ізюмський
14. Антоній Пухкан
15. Сергій Аніцой
Будьте так ласкаві, не змушуйте біднесеньких так довго чекати.