8000 грн від влади для ФОПів: раунд 2

Епідеміологічна ситуація знову змушує владу закривати на карантин області, через що діяльність частини бізнесу - зупиняється. Аби допомогти підприємцям, що постраждали через локдаун, сьогодні Президент зареєстрував у парламенті законопроект про допомогу особам на період обмежувальних заходів.

Що пропонується?

За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів надати одноразову допомогу найманим працівникам та ФОПам, які втратили частину своїх доходів чи зарплати внаслідок протиепідемічних обмежень. Допомога має виплачуватись, якщо страхувальник застрахованої особи перебуває на території, де були введені додаткові обмеження.

Перелік основних видів економічної діяльності, щодо яких встановлюватимуться обмеження - та відповідно, на які буде поширюватись норма про такі виплати, буде затверджена Кабміном.

З державного бюджету буде виплачено по 8 тисяч гривень. Виплати з місцевих бюджетів будуть визначатись рішеннями самих ОМС.

Згідно з проектом закону, дана допомога у 2021 році буде надаватися одноразово.

На що звернути увагу?

Даний закон багато в чому дублює норми аналогічної президентської ініціативи - закону 1071-IX, ухваленому 4 грудня 2020 року. Тоді загальний обсяг виплат по допомозі становив 3,85 млрд гривень, з яких наймані працівники отримали 1,85 млрд грн, фізичні особи – підприємці – 2,0 млрд гривень. За даними Центру аналізу публічних фінансів, це дозволило в грудні-2020 року покрити такими виплатами понад 60% ФОПів та найманих працівників, які підпадали під критерії видачі допомоги.

Наразі в проекті нового закону не вказано джерел фінансування нових видатків державного бюджету - принаймні в такому обсязі. Ймовірно, одночасно у парламенті буде зареєстровано проект відповідних змін до державного бюджету.

При цьому, ключова відмінність нового законопроекту - це те, що він передбачає співфінансування таких витрат з боку місцевих органів влади (хоча і не встановлює чіткий розмір таких виплат з місцевих бюджетів, адже у кожному конкретному випадку це буде залежати от спроможності конкретного місцевого бюджету)

Кошти на кисень для Івано-Франківська

На минулому тижні Уряд виділив нову субвенцію Івано-Франківській області для забезпечення киснем її лікарень. Загальний обсяг фінансування - 60 млн грн. Відповідно, в держбюджеті-2021 буде відкрито нову бюджетну програму.

Реакція Уряду на недостатнє забезпечення подачею кисню в Івано-Франківській області є позитивним сигналом. Однак таке точкове рішення не усуває подальших ризиків. Адже це рішення стосується лише одного регіону, і не виключено, що незабаром такі ж субвенції будуть потрібні і для інших областей.

В жовтні минулого року Уряд також виділяв 1,46 млрд грн. як субвенцію місцевим бюджетам на закупівлю кисню, але тоді цю субвенцію могли отримати всі області України.

Можливо, аналогічну субвенцію чи програму на забезпечення киснем лікарень по всій країні доцільно було закладати і в бюджет-2021.

Розподіл минулорічної субвенції доступний за посиланням.

Акциз - громадам, аудит медсубвенції та нова субвенція на спорт: бюджетні новини для регіонів

Минулого тижня Уряд прийняв низку постанов, які впливають на місцеві бюджети. Наш топ-4:

1) Створена нова субвенція на розвиток спортивної інфраструктури. Умови субвенції: співфінансування з місцевих бюджетів не менше, ніж 10%, наявність документації для проведення робіт, а також гарантія від місцевих бюджетів своєчасно використовувати субвенцію у повному обсязі та підтримувати об’єкти за свій кошт у майбутньому. При цьому, окремої відповідальності за можливе недотримання гарантій не передбачено, тож це ризик для нових довгобудів.

2) У рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Мінрегіон почав розподіляти субвенції для територіальних громад Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Херсонської та Одеської областей. У держбюджеті-2021 на цю програму передбачено 1,2 млрд грн за спецфондом та 0,45 млрд грн за загальним фондом.

3) Зарахування частини акцизного податку до місцевих бюджетів. Насправді - технічна постанова, але вона була потрібна, бо за законодавством обсяг цих коштів залежить від показників реалізації палива за попередній період і потребує окремого рішення Уряду.

4) Зміни у порядку надання субвенції для підтримки закладів та заходів у системі охорони здоров’я. МОЗ разом з облдержадміністраціями планує проаналізувати витрачання коштів за кожним із напрямків та за результатами - впорядкувати мережу закладів охорони здоров’я, що отримуватимуть ці кошти. Також додається можливість «міжмісцевих» трансфертів цієї субвенції.

Які галузі отримали найбільше відшкодування ПДВ у 2020 році?

Левову частку відшкодування з ПДВ з бюджету отримують лише 2 галузі економіки: переробна промисловiсть (63,4 млрд грн у 2020 році) та торгiвля і ремонт автотранспорту (47,3 млрд грн).

Всі інші галузі отримують значно менші обсяги відшкодування, порівняно з цими лідерами. Зокрема, аграрії («Сільське, лісове та рибне господарство») займають лише 6 місце в рейтингу отримувачів з 4,2 млрд грн у 2020 році.

Серед галузей-лідерів прослідковується певна сезонність в обсягах відшкодування: зазвичай у другій половині року вони отримують значно нижчий обсяг відшкодування, аніж у першій половині. А представники галузі “торгівля та ремонт автотранспорту” зазвичай найменші обсяги відшкодування (майже вдвічі нижчі за звичайний показник) отримують у липні-серпні кожного року.

В цілому до ТОП 5-галузей за обсягом відшкодування ПДВ в Україні належать:
-Переробна промисловість
-Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклів.
-Добувна промисловість i розроблення кар'єрів.
-Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність.
-Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

До переробної промисловості належить в т.ч. переробка сировини сільського, лісового та рибного господарства (наприклад, перероблення свіжої риби, пастеризацію та розлив молока в пляшки). Після значного збільшення обсягів відшкодування для цієї галузі у 2019 році, у 2020 році вони впали майже на чверть, що, ймовірно, стало наслідком уповільнення економічної діяльності внаслідок ковід-кризи.

ТОП 5-галузей за обсягом відшкодування ПДВ, млрд грн

Джерело: Державна податкова служба

Дефіцит Пенсійного фонду збільшується

В березні Пенсійний фонд знову покривав свій дефіцит за рахунок позичок ЄКР, і не зміг повернути на кінець місяця вже 6,6 млрд грн. (у лютому - 3,7 млрд грн). Таким чином, разом, з початку 2021 року, обсяг непогашених коштів ПФ перед ЄКР складає вже 13,3 млрд грн.

На наш погляд, ключова причина такого зростання - пришвидшена індексація пенсій, яка в цьому році була проведена не 1 липня (як було передбачено бюджетом ПФ), а 1 березня. За даними Уряду, внаслідок індексації пенсій, на 11% пенсії підвищились для 7,9 мільйонів людей, розмір пенсії для них підвищився в середньому на 308 гривень.

Це призвело до того, що лише за рахунок індексації пенсій щомісячний обсяг видатків Пенсійного фонду збільшився на 2,4 млрд гривень на місяць.

Які результати митниці у березні

Результати

У березні обсяг імпорту та експорту збільшились порівняно з попереднім місяцем як у гривневому так і доларовому вимірі: імпорт виріс на 23%, експорт на 16%. Якщо порівнювати березень-2021 із березнем-2020, то зростання імпорту склало 26%, експорту - на 27%.

Надходження від митниці склали 34,4 млрд грн (на 2.7 млрд грн або 8,6% більше плану). Якщо порівняти із березневими показниками 2020 року, то цьогоріч бюджет отримав на 9,8 млрд грн більше.

Причини

Перевиконання відбулось здебільшого через пожвавлення міжнародної торгівлі та більш ніж на 1 гривню слабша національна валюта: середній курс за березень у 2020 був 26,41 грн за дол США, а в березні цього року - 27,8 грн/ дол США. А також це зменшення відшкодування ПДВ: при рості експорту у лютому (за який, здебільшого, здійснюється відшкодування у березні) на 15% (0,72 млрд дол США), відшкодування зменшилось на 0,4 млрд грн.

Зміна структури

Експорт порівняно з березнем 2020 року найбільше збільшився за такими позиціями:
-чорні метали (на 497 млн дол США),
-руди та шлаки (на 332 млн дол США),
-електромашини (96,6 млн дол США).

Імпорт зріс за засобами наземного транспорту (263 млн дол США) та реакторами (236 млн дол США).

Порівняно з лютим збільшився на 395 млн дол США експорт металів, на 86,4 експорт зернових, а також на 85,9 експорт руд.

На 240 млн дол США зріс імпорт засобів транспорту, на 223 реакторів, але водночас на 67,7 млн дол США скоротився імпорт палив та нафтопродуктів.

Капітал Експортно-Кредитного Агенства (ЕКА) збільшать за рахунок ОВДП 

Минулого тижня Уряд вирішив збільшити статутний капітал ЕКА (Експортно-кредитне агентство) на суму 1,8 млрд грн. 

Одночасно в парламенті “лежить” законопроект №3793 , яким депутати також пропонують збільшити статутний капітал ЕКА - до 2 млрд грн, і який вже проголосований у 1 читанні. Також законопроект пропонує скасувати перелік обмежений продукції (окремих товарних позицій), яка може підтримуватись ЕКА. В результаті цього більша кількість українських виробників зможуть скористатись послугами агентства.

Відповідно до пояснювальної записки законопроекту, збільшення статутного капіталу ЕКА мало б відбутись за рахунок коштів Держбюджету. Натомість, Уряд вирішив зробити це раніше, та в інший спосіб - і поповнити статутний капітал борговими інструментами. Для цього він доручив Мінфіну випустити ОВДП на суму 1.8 млрд грн. Умови позики: строк обігу до 15 років, а відсоткова ставка доходу -  до 9,3% в обмін на акції додаткової емісії товариства.

Страхуючи експортні кредити можна підвищити конкурентоздатність українських виробників та стимулювати експорт. Про те, що 200 млн грн (саме стільки зараз складає статутний капітал) може бути недостатньо експерти наголошували ще у 2017 році. Однак питання викликає не мета, а інструмент. 

Випуск ОВДП означає, що  на відповідну суму збільшиться і державний борг. Також держава буде платити відсотки за користування такою позикою. Тому фінансування,  надане у такий спосіб, - не найкраща практика для держфінансів (на відміну, від прямих видатків бюджету, що є більш прозорим інструментом, і не збільшує навантаження на майбутні періоди).

Три соцфонди планують об'єднати в один, на базі Пенсійного фонду

Це питання обговорили 2 квітня під час наради Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів з Пенсійним фондом. Причини можливого кроку: бажання скоротити видатки на діяльність трьох соціальних фондів та посилити за ними контроль з боку держави.

Так, видатки на адміністрування органів Пенсійного фонду у 2021 році склали 5,5 млрд,  на адміністративно-господарські витрати Фонду соцстрахування – 1,4 млрд, утримання та управління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та держслужби зайнятості – 3,2 млрд (проект).

На думку голови профільного комітету ВР, об’єднання адміністративних структур Пенсійного фонду України та вищевказаних фондів може не лише скоротити видатки на їх діяльність, а й підвищити якість та виконання Фондами їх основних завдань, пов’язаних із соціальними виплатами

Деталі обговорення можна знайти за посиланням https://www.facebook.com/komspip/posts/275682900785312

Податкова амністія: коротко про головне

30 березня у парламенті пройшли перше читання 3 законопроекти про одноразове добровільне декларування активів, набутих за рахунок тіньових доходів, для фізосіб.
Так хочуть залучити надходження до бюджету та зменшити обсяг тіньової економіки, який, за розрахунками Мінекономіки, у І кварталі 2020 оцінено в 31% ВВП. Час на декларування: з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року.

Умови

Збір з декларування визначатиметься за такими ставками:
-5% для активів, що зареєстровані в Україні;
-9% для активів, що зареєстровані за кордоном;
-2,5% для номінальної вартості держоблігацій з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних у період з 1.01.2021 - 20.06.2022 року до декларування.

У разі повної сплати збору, держава гарантуватиме звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, нерозголошення інформації у деклараціях (крім окремих випадків), заборону, крім визначених законом випадків, на використання відомостей у розслідуваннях та/або перевірках.

Що не потребує декларування:

-нерухомість (квартира - до 120 кв/м, житловий будинок до 240 кв/м, нежитлова нерухомість некомерційного призначення до 60 кв/м, земельні ділянки у межах нормативів безоплатної приватизації);
-один транспортний засіб, що є в реєстрі (крім ТЗ для перевезення 10 осіб і об’єму двигуна більше ніж 3000 куб/см або середня ринкова вартість яких складає 375 МЗП);
-інші активи – сумарною вартістю не більше 400 тис грн.

Винятки:

-Гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються на активи, здобуті завдяки кримінальним правопорушенням.
-Особам, які за будь-який рік, починаючи з 01.01.2005 р. подавали або мають подавати декларації відповідно (крім тих, кого не було призначено/обрано на відповідні посади), буде заборонено подавати таку декларацію.
-Готівкові кошти не можна буде декларувати.

#Бюджетний_барометр №3 - березень 2021 року

Що відбувалось з публічними фінансами у березні 2021 року? Читайте свіжий «Бюджетний барометр» за березень. Ключові інсайди - тут 👇

(1) План доходів знову перевиконано, зокрема завдяки пожвавленню імпорту.

(2) Ситуація із фінансуванням бюджету за рахунок боргових запозичень - не надто позитивна. Мінфін активно запозичує на внутрішньому ринку, але через відсутність співпраці з МВФ зовнішні запозичення на «нулі» третій місяць поспіль.  
  
(3) План видатків також виконано не повністю, але наразі не становить суттєвої загрози для держбюджету.  

(4) Ситуація із надходженнями до місцевих бюджетів покращується, хоча негативний вплив карантину на ділову активність - та відповідно надходження до місцевих бюджетів - триває. 

(5) І вже традиційно джерело поганих новин - бюджет Пенсійного фонду. У березні ПФУ знову покривав свій розрив за рахунок позичок ЄКР, і не зміг повернути на кінець березня  отримані протягом місяця 6,6 млрд грн.

Як уряд хоче змінити відбір інвестпроектів ДФРР

Сьогодні, 12 квітня, Уряд затвердив перелік програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2021 році. За даними Урядового порталу, до переліку включено 294 проекти, в тому числі близько 200 проектів, які фінансуватимуться в рамках програми Президента «Велике будівництво». Проекти було схвалено міжвідомчою комісією 18 лютого та 4 березня 2021 року, проте повний перелік об’єктів досі відсутній у публічному доступі.

А минулого тижня було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 299, якою було дещо змінено Порядок відбору інвестиційних проєктів ДФРР

Що ж нового?
• Відбулась зміна ключових кінцевих термінів деяких етапів – відтепер оцінка та попередній конкурсний відбір інвестиційних програм і проектів закінчується не пізніше 1 серпня року, що передує плановому (раніше було 1 травня).

Ці зміни можна вважати позитивними, оскільки дозволять краще спрогнозувати ситуацію в наступному бюджетному році (на цей час вже є показники макропрогнозу), а також самим конкурсантам краще розуміти свої потреби та можливості у наступних бюджетних періодах.

• Для великих проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) вартістю понад 100 млн гривень строк реалізації може бути продовжений до п'яти років (раніше максимально було чотири)

На нашу думку, це дозволить більш гнучко планувати бюджет довгострокових проектів, а також зменшити кількість потенційних довгобудів

• Загальна кошторисна вартість великих проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) понад 10 млн гривень (раніше було понад 5 млн грн.)

Збільшення нижньої межі вартості теж повинно сприяти зниженню ймовірності появи довгобудів, оскільки дозволить запланувати кошти з необхідними резервами потенційних ризиків

А що негативного?

Не відбулось жодних змін в частині вимог щодо строків публікації протоколів після засідання комісій, трансляцій засідання комісії та ін. Не оприлюднені протоколи засідань, переліки відібраних об’єктів, обставини дискусій та деталі оцінок. Недостатня публічність та прозорість з одного боку не сприяє довірі до цього інструменту (а це збільшує ймовірність втрати мотивації авторів потенційно хороших проектів), а з іншого створює загрози впливу на фінальний перелік об'єктів та обсяги фінансування.

Бюджет МінАПК у 2021 році становитиме 6,9 млрд грн

Верховна Рада готує до другого читання проект закону про відновлення фінансування МінАПК. Ухвалення відповідного законопроекту - останній крок для створення цього міністерства  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71470.

• Бюджет МінАПК становитиме 6,9 млрд грн
• Майже всю цю суму (6,4 млрд грн) заберуть у Мінекономіки 
• МінАПК забере собі у Мінекономіки ДержГеоКадастр (і відповідно, забезпечення проведення земельної реформи). Бюджет ДГК на 2021 рік - 1,5 млрд грн
• Також МінАПК буде підпорядковано ДержРибАгенство (зараз підпорядковується Міністерству захисту довкілля та природніх ресурсів). Загальний бюджет ДержРибАгенства на 2021 - 0,4 млрд грн
• Також до МінАПК переходять функції:
• Стандартизація та сертифікація СГ продукції
• Фінансова підтримка сг виробників (найбільша бюджетна програма в аграрній галузі, сумарний обсяг фінансування на 2021 рік - 4,5 млрд грн)

Нагадаємо, в лютому Уряд затвердив Положення про Мінапк, згідно постанови №124 від 17.02.2021.

#Пенсійний_фонд та його проблеми

В прагненні підтримати підприємців і підвищити соціальні виплати влада не прорахувала наслідки для Пенсійного фонду. Що саме стало причиною проблем, та як їх владнати - читайте у статті наших експертів для Економічної правди https://www.epravda.com.ua/publications/2021/04/13/672919/

ТОП-5 компаній за обсягами бюджетного відшкодування ПДВ за березень

У березні платникам ПДВ було відшкодовано 12,1 млрд грн ПДВ з бюджету (відповідно до звітності Держказначейства). Ми подивились, хто отримав найбільші обсяги відшкодування в минулому місяці, та як змінились строки відшкодування, порівняно з лютим.

Що цікаво: між звітністю Держказначейства, та даними Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ (який ми аналізували) є суттєва розбіжність: близько 0,3 млрд грн. Тобто згідно з Реєстром заяв, у березні було відшкодовано 11,8 млрд грн.  Це зумовлено тим, що звітність Держказначейства по бюджетному відшкодування включає в себе відшкодування ПДВ дипломатичним представництвам, консульським установам та представництвам міжнародних організацій, яких немає у реєстрі, оскільки для них передбачений інший порядок відшкодування ПДВ, а також відшкодування відповідно до судових рішень (як, наприклад, на користь компанії ПП "Ті Ер ЕС" на суму 0,2 млрд грн).

При цьому, за даними Реєстру, обсяг відшкодування за березень менший, ніж у лютому, на 0,64 млрд грн. Частково це зумовлено меншою кількістю операцій (3391 проти 3473). Частково - збільшенням середнього часу між поданням заяви та виплатою відшкодування (35 діб у березні проти 27 діб у лютому). Середня сума по одній операції є схожою з показниками лютого і складає 3,5 млн грн. 
 
Отже, ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за березень:
1. ДП "САНТРЕЙД" - 1,15 млрд грн, 

2. ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" - 1,05 млрд грн, 

3. ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" - 0,49 млрд грн, 

4. ПРАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ"- 0,47 млрд грн, 

5. ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"- 0,43 млрд грн.

ДП «Сантрейд» - дочірнє підприємство американської агропромислової компанії Bunge, здійснює закупівлю сировини для цієї компанії, і є великим експортером зернових та олійних культур. 
 
Попри це, аграрний сектор не входить до п’ятірки найбільших отримувачів ПДВ. Це може пояснюватись тим, що діяльність цієї компанії (за основними КВЕДами) належить не до агросектору, а до транспорту і  складського господарства («Сантрейд»). «Кернел-Трейд" за своїм КВЕДом належить до оптової торгівлі зерном (яка, в свою чергу, входить до секції КВЕДів «оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів та мотоциклів»).
 
Три інші компанії належать, за КВЕДами, до добувної промисловості та розроблення кар’єрів.
 
Всі ці компанії є також одними з найбільших отримувачів бюджетного відшкодування ПДВ за 2019-2020 роки.

Депутати пропонують зміни до «Закону про індустріальні парки»: які ризики?

Верховна Рада ухвалила у першому читанні зміни до Закону України "Про індустріальні парки». Мова йде про проект закону 4416-1 авторства групи народних депутатів СН (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70639).

Ці зміни передбачають низку новел регулювання для індустріальних парків, з яких найбільш контраверсійними, на наш погляд, є плани депутатів запровадити компенсації з держбюджету частини платежів учасників індустріальних парків.

Фактично, депутати пропонують частково компенсувати з державного бюджету нарощування експорту українським бізнесом, що буде працювати в таких індустріальних парках.

Зокрема, мова йде про наступне. Депутати пропонують:

(1) Надати учасникам індустріальних парків компенсацію відсоткових платежів за кредитами (в залежності від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від їх господарської діяльност):

1) від 15% до 30% експорту – відшкодування 30% загальної суми відсоткових платежів за кредитом;
2) від 30% до 50% експорту – відшкодування 50% загальної суми відсоткових платежів за кредитом;
3) більше 50% експорту – відшкодування 50% загальної суми відсоткових платежів за кредитом;
4) більше 70% експорту – відшкодування 70% загальної суми відсоткових платежів за кредитом.

(2) надати керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків компенсацію відсоткових ставок за кредитами на облаштування індустріальних парків.

(3) і найголовніше - частково компенсувати інвестиції учасників індустріальних парків у створення виробництва, здійснені протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку.

Джерело компенсації - Державний бюджет України.

Обсяг компенсації також залежить від частки експорту продукції власного виробництва в загальному обсязі доходів господарської діяльності:
1) від 15% до 30% експорту (в середньому протягом кожного з трьох років діяльності) – відшкодування в обсязі 15 % загальних капітальних витрат;
2) від 30% до 50% експорту (в середньому протягом кожного з трьох 3 років діяльності) – відшкодування в обсязі 30 % загальних капітальних витрат;
3) більше 50% експорту (в середньому протягом кожного з трьох років діяльності) – відшкодування в обсязі 50% загальних капітальних витрат;
4) більше 70% експорту (в середньому протягом кожного з трьох років діяльності) – відшкодування в обсязі 70% загальних капітальних витрат.

В чому проблема даних ініціатив?

Фактично, депутати пропонують доплачувати бізнесу за рахунок бюджетних коштів. Тобто платити за здійснення господарської діяльності окремих підприємств будуть всі платники податків.

Наразі найбільшою групою отримувачів субсидій з бюджету серед бізнесу є сг виробники, на підтримку яких передбачено 4,5 млрд грн у 2021 році.

При цьому, депутати не надають розрахунок, яким чином дані норми вплинуть на державний бюджет, хоча зобов’язують Уряд у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом (у разі його ухвалення) розробити відповідний порядок використання коштів.

Не зрозуміло також, як така ініціатива буде сприйнята Міжнародним Валютним Фондом, з яким влада веде переговори щодо продовження/ оновлення програми фінансування.

Депутати пропонують змінити механізм розподілу ПДФО між регіонами

У Верховній Раді зареєстровано цілу низку законопроектів (5244, а також альтернативні 5244-1, 5244-2, 5244-3), мета яких - змінити механізм розподілу ПДФО між регіонами.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – найбільше джерело у структурі доходів бюджетів місцевих громад.

Поточна система розподілу ПДФО між регіонами має суттєву ваду: фактично вона здійснюється за місцем реєстрації платника податків, а не за місцем фактичного працівника цієї компанії, за якого вона сплачує ПДФО.

Це призводить до значних викривлень у структурі надходжень місцевих бюджетів. Наприклад, працівник може жити у Львові, але компанія зареєстрована в Києві, і таким чином ПДФО за цього працівника також спрямовується до місцевого бюджету Києва, а не до бюджету Львова. Це не влаштовує місцеві ради, де фактично функціонують такі підрозділи, оскільки «приїжджі» працівники користуються інфраструктурою, але коштів на відновлення та її покращення до бюджету не сплачують.

Депутати пропонують змінити підхід до розподілу. Як? По-перше, змінити визначення поняття «відокремлений підрозділ» (суб’єкту господарювання, який сплачує ПДФО): через його неоднозначність у чинному законодавстві, існують різні трактування цього терміну, а відтак неоднорідність підходу до сплати ПДФО у місцеві бюджети.

Водночас, депутати розходяться у підході до розподілу ПДФО між місцевими бюджетами. У кожному із законопроектів пропонується свій варіант:

• сплачувати податок до бюджету порівну (по 50%) за місцем проживання та за місцем роботи працівника
• дати можливість працівнику обирати в який з двох бюджетів сплачувати податок - за місцем роботи чи проживання працівника
• дати можливість роботодавцю обирати один із способів сплати ПДФО за працівника – або повністю в бюджет за місцезнаходженням юридичної особи або рівними частинами у бюджети за місцем проживання та за місцем роботи працівника
• сплачувати повністю до бюджету місцезнаходженням юридичної особи та її відокремленого підрозділу, де фактично працюють фізичні особи - платники податку

Зміна підходу до розподілу ПДФО кардинально змінить обсяги базової (з бюджету місцевим громадам) та реверсної (з місцевих в державний бюджет) дотацій в багатьох місцевих громадах. І якщо приймати таке рішення без попередніх детальних розрахунків потенційних наслідків, в майбутньому це може призвести до нових проблем бюджетної системи України

Чи ефективно витрачаються ваші гроші?

Сьогодні, о 15.15, говоритимемо про це на конференції VoxUkraine «Модернізація 2021:
роль інституцій та державного управління».

Керівниця нашого Центру аналізу публічних фінансів КШЕ Дарина Марчак обговорюватиме ефективність використання публічних коштів разом з першим заступником Міністра фінансів Денисом Улютиним, головою Державної аудиторської служби Геннадієм Плісом, радником Голови Рахункової палати Віктором Мазярчуком, Директор програми "Ефективне врядування", GIZ Томасом Мейєром.

Підключайтесь та слухайте онлайн. https://www.youtube.com/watch?v=0N8o1ZRDl04
Програма всієї конференції - за посиланням https://voxukraine.online/ua

Інтернет-субвенція: що це, і для кого?

Вчора Уряд затвердив Порядок розподілу т.зв. «інтернет-субвенції». Що це за субвенція, хто її отримає, та чим вона допоможе?

• Метою субвенції є підвищення доступності швидкісного Інтернету у сільській місцевості - фінансуватимуть підключення закладів соціальної інфраструктури, розташованих у населених пунктах, де відсутнє якісне покриття.

• Передумови. За даними Уряду велика кількість в Україні не мають можливості підключитись до швидкісного Інтернету більше 3,5 млн громадян, які проживають у 15,5 тисяч населених пунктах. Велика кількість закладів соціальної інфраструктури, не підключені до швидкісного інтернету. Це - 16 040 навчальних закладів, 8 163 медичних закладів, З 873 закладів, де надають послуги населенню та 33 857 закладів культури та спорту. Тобто 40% шкіл, 92% бібліотек, 37% лікарень не мають доступу до швидкісного Інтернету.

• Для кого саме? За даними Мінцифри, планується підключити 3 тисячі сіл і дати можливість доступу до оптики мільйону українців

• Скільки це коштує? У Законі Україні «Про державний бюджет на 2021 рік» передбачено видатки за бюджетною програмою КПКВК № 2911060 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» у розмірі 500 млн грн. Спочатку у проектах держбюджету планувалось закласти 850 млн грн. для 5 тис. сіл., однак в процесі розгляду бюджету цифру зменшили.

• Коли? В інтерв'ю НВ Бізнес керівник експертної групи з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Андрій Набок зазначив, що «тендери, за нашими підрахунками, зможуть початися лише у липні цього року, адже, окрім постанови, потрібно видати й розпорядження про розподіл коштів — окремий акт, який, окрім затвердження урядом, має бути погоджений бюджетним комітетом парламенту. Ми розраховуємо, що бюджетний комітет погодить це розпорядження на початку червня, протягом червня громади внесуть зміни до річних планів закупівель, і після цього проводитимуться самі закупівлі.»

• Що далі? «Після схвалення постанови Кабміну у громад є 10 робочих днів для того, щоб відправити офіційні заявки. З урахуванням травневих свят — це 14 чи більше календарних днів. Термін здається замалим, але, якщо врахувати, що подача попередніх заявок тривала 1,5 місяця, у громад був час, щоби зібрати інформацію, тож десятиденний термін — це термін для подачі уже зібраної (і уточненої) раніше інформації» (цитата Андрія Набока).

• Що буде наступного року? У Бюджетну декларацію Мінцифри подає таку ж субвенцію у розмірі 950 мільйонів.

• Критика. Окремі провайдери (напр. Інтернет Асоціація України) вважають, що така ініціатива не є практичною. Більш правильно було б, якби держава побудувалва кабельні мережі до «складних» сіл, а потім на конкурсних умовах із зобов’язанням підключати соціальні об’єкти допустила туди б операторів.