Топ-5 компаній за обсягом бюджетного відшкодування ПДВ у квітні
У квітні з державного бюджету було відшкодовано ПДВ на суму 12,4 млрд грн. Ми проаналізували дані Державного казначейства, і виявили топ-5 компаній за обсягом бюджетного відшкодування ПДВ.
Загальна інформція:
Кількість успішних операцій з відшкодування ПДВ – 3531.
Середній час між поданням заяви та виплатою бюджетного відшкодування - 35 діб (= показник березня).
Середня сума по операції - 3,5 млн грн.(= показник березня).
ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за квітень:
1. ДП "САНТРЕЙД" – 950 млн. грн,
2. ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" – 788 млн. грн,
3. ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" - 700 млн. грн,
4. ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" - 556 млн. грн,
5. ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" - 500 млн. грн.
Перше місце займає представник аграрної сфери - ДП "САНТРЕЙД" - дочірнє підприємство американської агропромислової компанії Bunge, здійснює закупівлю сировини для цієї компанії, і є великим експортером зернових та олійних культур. У березні ця компанія також була лідером за обсягами відшкодування ПДВ.
Цікавинкою нинішнього «топу» стало те, що друге місце серед найбільших отримувачів відшкодування в квітні став представник галузі електропостачання – державне підприємство «Гарантований покупець». Скоріше за все, це пояснюється тим, що в I кварталі 2021 року це держпідприємство заплатило за придбану електроенергію рекордну суму – близько 22 млрд грн. В тому числі:
● виробникам за «зеленим» тарифом, що входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця – понад 18 млрд грн.
● ДП НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго» ≈ 3,5 млрд грн., в тому числі за «зеленим» тарифом.
Ще три компанії з топ-5 є представниками металургійної галузі. З них «Запоріжсталь» та «ММК ім. Ілліча» були в лідерах по обсягах бюджетного відшкодування і в березні.
У квітні з державного бюджету було відшкодовано ПДВ на суму 12,4 млрд грн. Ми проаналізували дані Державного казначейства, і виявили топ-5 компаній за обсягом бюджетного відшкодування ПДВ.
Загальна інформція:
Кількість успішних операцій з відшкодування ПДВ – 3531.
Середній час між поданням заяви та виплатою бюджетного відшкодування - 35 діб (= показник березня).
Середня сума по операції - 3,5 млн грн.(= показник березня).
ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за квітень:
1. ДП "САНТРЕЙД" – 950 млн. грн,
2. ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" – 788 млн. грн,
3. ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" - 700 млн. грн,
4. ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" - 556 млн. грн,
5. ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" - 500 млн. грн.
Перше місце займає представник аграрної сфери - ДП "САНТРЕЙД" - дочірнє підприємство американської агропромислової компанії Bunge, здійснює закупівлю сировини для цієї компанії, і є великим експортером зернових та олійних культур. У березні ця компанія також була лідером за обсягами відшкодування ПДВ.
Цікавинкою нинішнього «топу» стало те, що друге місце серед найбільших отримувачів відшкодування в квітні став представник галузі електропостачання – державне підприємство «Гарантований покупець». Скоріше за все, це пояснюється тим, що в I кварталі 2021 року це держпідприємство заплатило за придбану електроенергію рекордну суму – близько 22 млрд грн. В тому числі:
● виробникам за «зеленим» тарифом, що входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця – понад 18 млрд грн.
● ДП НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго» ≈ 3,5 млрд грн., в тому числі за «зеленим» тарифом.
Ще три компанії з топ-5 є представниками металургійної галузі. З них «Запоріжсталь» та «ММК ім. Ілліча» були в лідерах по обсягах бюджетного відшкодування і в березні.
Якою бачать накопичувальну пенсійну систему в Україні депутати та Офіс простих рішень?
Мінсоцполітики, Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та Офіс простих рішень та результатів оприлюднили презентацію із своїми розрахунками щодо того, який вплив на пенсійне забезпечення в Україні матиме розроблена ними модель другого рівня накопичувальної пенсійної системи (дивіться презентацію за посиланням) (https://cutt.ly/rb9WE9f)
Запроваджувати накопичувальну систему автори цієї ініціативи пропонують з 2023 року. Частина платників податків (всі категорії працюючих осіб) мають бути її учасниками обов’язково, а ось ФОПи та фермери - чомусь ні.
Пропонується, що сукупний обсяг відрахувань до 2го рівня накопичувальної системи складе 4% навантаження на фонд оплати праці. Зокрема, що роботодавці сплачували до накопичувальної системи 2% від розміру заробітньої плати своїх працівників. А працюючі особи - 2% від своєї заробітньої плати (доходу). Відповідні кошти мають надходити на їх спеціальні (небюджетні) рахунки.
При цьому, щоб не збільшувати навантаження на роботодавців та працівників, пропонується зменшити їхні відрахування від ЄСВ - до солідарної системи (з 22% до 20%), та ПДФО (з 18% до 16%).
Автори ініцативи очікують, що на момент впровадження, у 2023 році, внески до 2 рівня (накопичувальної) пенсійної системи складатимуть 1,38% від ВВП, і дещо збільшаться до 2027 року - до 1,44%. А ось очікувані обсяги накопичених активів працівників зростуть з 1,38% від ВВП у 2021 році до 5,73% у 2027.
Хоча в цілому ми підтримуємо запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи, ми вважаємо такі обрахунки досить оптимістичними. І такими, що можуть справдитися лише за умови, що до його запровадження в Україні буде створено дієву інфраструктуру, яка забезпечить зростання, а не знецінення (або взагалі незаконне використання) збережень громадян у довгостроковому періоді.
Також, запровадження накопичувальної системи за запропонованої моделі призведе до зменшення (у відсотковому вимірі) доходів бюджету та Пенсійного фонду, - в ситуації, коли їхні видатки щороку стрімко зростають. Відтак, це може призвести до подальшого розбалансування державного бюджету та бюджету ПФ. Єдиними ліками від цього є консервативне бюджетне планування, та зменшення темпів зростання соціальних та пенсійних видатків.
За розрахунками авторів ініціативи, у 2023 році при 40,7 млн населення, чверть наших громадян будуть старші за 60 років, але до 2050 року вони вже будуть складати вже тритину всього населення (яке становитиме 32,9 млн. осіб).
За такої ситуації солідарна система зазнає колапсу, адже у 2023 році на 12 млн осіб буде припадати 11 млн пенсіонерів. У 2050 на 9,6 млн осіб очікується 11,7 млн пенсіонерів.
Мінсоцполітики, Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та Офіс простих рішень та результатів оприлюднили презентацію із своїми розрахунками щодо того, який вплив на пенсійне забезпечення в Україні матиме розроблена ними модель другого рівня накопичувальної пенсійної системи (дивіться презентацію за посиланням) (https://cutt.ly/rb9WE9f)
Запроваджувати накопичувальну систему автори цієї ініціативи пропонують з 2023 року. Частина платників податків (всі категорії працюючих осіб) мають бути її учасниками обов’язково, а ось ФОПи та фермери - чомусь ні.
Пропонується, що сукупний обсяг відрахувань до 2го рівня накопичувальної системи складе 4% навантаження на фонд оплати праці. Зокрема, що роботодавці сплачували до накопичувальної системи 2% від розміру заробітньої плати своїх працівників. А працюючі особи - 2% від своєї заробітньої плати (доходу). Відповідні кошти мають надходити на їх спеціальні (небюджетні) рахунки.
При цьому, щоб не збільшувати навантаження на роботодавців та працівників, пропонується зменшити їхні відрахування від ЄСВ - до солідарної системи (з 22% до 20%), та ПДФО (з 18% до 16%).
Автори ініцативи очікують, що на момент впровадження, у 2023 році, внески до 2 рівня (накопичувальної) пенсійної системи складатимуть 1,38% від ВВП, і дещо збільшаться до 2027 року - до 1,44%. А ось очікувані обсяги накопичених активів працівників зростуть з 1,38% від ВВП у 2021 році до 5,73% у 2027.
Хоча в цілому ми підтримуємо запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи, ми вважаємо такі обрахунки досить оптимістичними. І такими, що можуть справдитися лише за умови, що до його запровадження в Україні буде створено дієву інфраструктуру, яка забезпечить зростання, а не знецінення (або взагалі незаконне використання) збережень громадян у довгостроковому періоді.
Також, запровадження накопичувальної системи за запропонованої моделі призведе до зменшення (у відсотковому вимірі) доходів бюджету та Пенсійного фонду, - в ситуації, коли їхні видатки щороку стрімко зростають. Відтак, це може призвести до подальшого розбалансування державного бюджету та бюджету ПФ. Єдиними ліками від цього є консервативне бюджетне планування, та зменшення темпів зростання соціальних та пенсійних видатків.
За розрахунками авторів ініціативи, у 2023 році при 40,7 млн населення, чверть наших громадян будуть старші за 60 років, але до 2050 року вони вже будуть складати вже тритину всього населення (яке становитиме 32,9 млн. осіб).
За такої ситуації солідарна система зазнає колапсу, адже у 2023 році на 12 млн осіб буде припадати 11 млн пенсіонерів. У 2050 на 9,6 млн осіб очікується 11,7 млн пенсіонерів.
ПДВ для аграріїв: із 14% назад в 20%
Не пройшов і квартал після фактичного застосування положень Закону про оподаткування 14% ПДВ для деяких видів сільськогосподарської продукції (про ризики якого ми писали раніше), а депутати вже пропонують «відмотати» це рішення.
В Раді зареєстровано вже 2 законопроекти щодо повернення ставки ПДВ до минулої стандартної ставки в 20%.
Першим законопроектом 5425 від 26.04.2021 від авторством двох депутатів Слуги народу пропонується відновити 20% ставку ПДВ за операціями з постачання сільськогосподарської продукції згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного).
Альтернативним законопроектом 5425-1 від 11.05.2021 (також за авторством депутатів СН) пропонується повернути ставку 20% ПДВ взагалі всьому переліку видів сільськогосподарської продукції, якому було встановлену знижену ставку оподаткування в 14%.
Причинами такої ініціативи автори обох законопроектів зазначають нерівні умови оподаткування для виробників та переробників сільськогосподарської продукції, та як наслідок - ризик підвищення цін на продукцію, одержану в результаті переробки сільськогосподарської сировини, за операціями з постачання якої застосовуватиметься знижена ставка ПДВ.
Водночас, частина авторів вже прийнятого Закону не «здається без бою». Депутати зареєстрували ще один альтернативний законопроект 5425-2 від 13.05.2021, яким пропонують не тільки не змінювати вже встановлену ставку 14% для деяких видів сільськогосподарської продукції, але й розширити таку, знижену ставку ще на частину продукції. А саме - на для харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за переліком таких продуктів, що встановлюється Урядом.
На думку цих депутатів, це допоможе стабілізувати ціни на харчові продукти, що мають істотну соціальну значущість, і усунути ризики подальшого їх підвищення.
До речі, нещодавно з відповідною ініціативою - зменшення ставки ПДВ для всіх сг товарів до 14% - виступив Міністр АПК Роман Лещенко.
Враховуючи постійні експертні та політичні дискусії, які викликало резонансе рішення про зменшення ставки ПДВ, цікаво, як цього разу відреагує профільний комітет на зазначені ініціативи і яким буде остаточне рішення Парламенту.
Не пройшов і квартал після фактичного застосування положень Закону про оподаткування 14% ПДВ для деяких видів сільськогосподарської продукції (про ризики якого ми писали раніше), а депутати вже пропонують «відмотати» це рішення.
В Раді зареєстровано вже 2 законопроекти щодо повернення ставки ПДВ до минулої стандартної ставки в 20%.
Першим законопроектом 5425 від 26.04.2021 від авторством двох депутатів Слуги народу пропонується відновити 20% ставку ПДВ за операціями з постачання сільськогосподарської продукції згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного).
Альтернативним законопроектом 5425-1 від 11.05.2021 (також за авторством депутатів СН) пропонується повернути ставку 20% ПДВ взагалі всьому переліку видів сільськогосподарської продукції, якому було встановлену знижену ставку оподаткування в 14%.
Причинами такої ініціативи автори обох законопроектів зазначають нерівні умови оподаткування для виробників та переробників сільськогосподарської продукції, та як наслідок - ризик підвищення цін на продукцію, одержану в результаті переробки сільськогосподарської сировини, за операціями з постачання якої застосовуватиметься знижена ставка ПДВ.
Водночас, частина авторів вже прийнятого Закону не «здається без бою». Депутати зареєстрували ще один альтернативний законопроект 5425-2 від 13.05.2021, яким пропонують не тільки не змінювати вже встановлену ставку 14% для деяких видів сільськогосподарської продукції, але й розширити таку, знижену ставку ще на частину продукції. А саме - на для харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за переліком таких продуктів, що встановлюється Урядом.
На думку цих депутатів, це допоможе стабілізувати ціни на харчові продукти, що мають істотну соціальну значущість, і усунути ризики подальшого їх підвищення.
До речі, нещодавно з відповідною ініціативою - зменшення ставки ПДВ для всіх сг товарів до 14% - виступив Міністр АПК Роман Лещенко.
Враховуючи постійні експертні та політичні дискусії, які викликало резонансе рішення про зменшення ставки ПДВ, цікаво, як цього разу відреагує профільний комітет на зазначені ініціативи і яким буде остаточне рішення Парламенту.
Офіційний вебпортал парламенту України
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів …
Закон України від 17.12.2020 № 1115-IX
Бюджетний барометр №4 - квітень 2021 року
Що відбувалось з публічними фінансами у квітні 2021 року:
❓Чому перевиконання плану з податкових надходжень у квітні не врятувало бюджет від невиконання в цілому по доходах?
❓Чому в середині квітня Уряд стикнувся з кризою ліквідності, та як вдалось іі подолати?
❓Які ризики для бюджету «спрацювали» у квітні, і що робить уряд, аби вирішити проблеми?
Читайте про це та про інші важливі події у черговому випуску Бюджетного барометру за посиланням https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/05/CPFG_Byudzhetnii--_barometr_kviten_2021-1.pdf
Що відбувалось з публічними фінансами у квітні 2021 року:
❓Чому перевиконання плану з податкових надходжень у квітні не врятувало бюджет від невиконання в цілому по доходах?
❓Чому в середині квітня Уряд стикнувся з кризою ліквідності, та як вдалось іі подолати?
❓Які ризики для бюджету «спрацювали» у квітні, і що робить уряд, аби вирішити проблеми?
Читайте про це та про інші важливі події у черговому випуску Бюджетного барометру за посиланням https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/05/CPFG_Byudzhetnii--_barometr_kviten_2021-1.pdf
У квітні уряд зіткнувся з суттєвою кризою ліквідності.
17-19 квітня залишки на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) зменшились до 0,74 млрд: це найнижчі за останні 2 роки показники.
Ключова причина - відсутність зовнішніх боргових запозичень в перші 3,5 місяців року та обмежені внутрішні запозичення у квітні.
Покращити ситуацію з ліквідністю в третій декаді квітня вдалося за рахунок перерахування Національним банком до бюджету частини прибутку в обсязі 24,4 млрд грн. Також наприкінці квітня Мінфін успішно вийшов на ринок зовнішніх запозичень: 26 квітня було розміщено єврооблігації на суму 34,7 млрд грн (еквівалент 1,25 млрд дол.), що дозволило уряду почати травень з хорошого рівня ліквідності.
Це вкотре демонструє головний ризик, що створює для бюджету великий запланований дефіцит: критична залежність уряду від доступу до боргового фінансування. Нагадаємо: відповідно до плану у 2021 році уряд має запозичити лише до загального фонду держбюджету 677 млрд грн, з яких 467 млрд грн мають піти на погашення старих боргів, і ще 208 млрд грн - на фінансування дефіциту бюджету.
Читайте про ці та інші подіі в публічних фінансах у квітні у четвертому випуску Бюджетного барометру https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/05/CPFG_Byudzhetnii--_barometr_kviten_2021-1.pdf
17-19 квітня залишки на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) зменшились до 0,74 млрд: це найнижчі за останні 2 роки показники.
Ключова причина - відсутність зовнішніх боргових запозичень в перші 3,5 місяців року та обмежені внутрішні запозичення у квітні.
Покращити ситуацію з ліквідністю в третій декаді квітня вдалося за рахунок перерахування Національним банком до бюджету частини прибутку в обсязі 24,4 млрд грн. Також наприкінці квітня Мінфін успішно вийшов на ринок зовнішніх запозичень: 26 квітня було розміщено єврооблігації на суму 34,7 млрд грн (еквівалент 1,25 млрд дол.), що дозволило уряду почати травень з хорошого рівня ліквідності.
Це вкотре демонструє головний ризик, що створює для бюджету великий запланований дефіцит: критична залежність уряду від доступу до боргового фінансування. Нагадаємо: відповідно до плану у 2021 році уряд має запозичити лише до загального фонду держбюджету 677 млрд грн, з яких 467 млрд грн мають піти на погашення старих боргів, і ще 208 млрд грн - на фінансування дефіциту бюджету.
Читайте про ці та інші подіі в публічних фінансах у квітні у четвертому випуску Бюджетного барометру https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/05/CPFG_Byudzhetnii--_barometr_kviten_2021-1.pdf
Дія Сіті – що нового в оподаткуванні?
Податковий комітет Верховної Ради 13 травня рекомендував депутатам до розгляду у Парламенті законопроект 5376 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. В ньому величезна група депутатів «Слуги народу» (а з ними - Мінцифри) запропонували оновлений механізм оподаткування для резидентів Дія Сіті – ІТ компаній, що відповідатимуть вимогам цього закону та будуть включені до спеціального реєстру.
Це вже, принаймні, третя спроба ухвалити законодавство щодо «Дія Сіті» в Україні, і визначити оптимальні для всіх гравців ринку умови оподаткування.
Нагадаємо, ключова ідея Мінцифри - створити умови, за яких Україна стане з податкової точки зору більш привабливою для розвитку ІТ-сектору, ніж інші країни регіону. А також - створити умови для переходу на офіційне працевлаштування для десятків тисяч співробітників ІТ-компаній, які зараз працюють як ФОПи.
Раніше члени ІТ-спільноти виступали проти спроб влади змінити вже усталений «ФОПівський» режим оподаткування своєї галузі. Також, складнощі виникли із бажанням Мінцифри запровадити податок на виведений капітал (який не підтримується міжнародними партнерами України через очікуване значне зниження податкових надходжень до бюджету).
Як і попередні, оновлена пропозиція Дія Сіті зменшує податкове навантаження для ІТ-компаній – резидентів Дія Сіті. Їм буде дозволено переходити на нову систему оподаткування податком на прибуток (після відповідної заяви до податкової), та платити зменшену ставку ПДФО (5%) для їхніх працівників (по окремих видах доходів, зокрема зарплати та авторської винагороди за створення службового твору).
Також законопроект запроваджує пільгове оподаткування зарплат гіг-спеціалістів. (Гіг-економіка - це система роботи, коли співробітників не наймають в штат, а запрошують на конкретні проекти. Іншими словами, це система фрілансу).
Зміни торкнуться і сплати ЄСВ: для працівників компаній-резидентів Дія Сіті передбачається його сплата у мінімальному розмірі (1320 грн), а для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті - 22% від суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг–контрактами (однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування ЄСВ).
Нарешті, для резидентів Дія Сіті передбачений ряд податкових знижок, зокрема звільнення від оподаткування доходів від відчуження акцій та дивідендів, емітентом яких є резидент Дія Сіті; відносити до податкової знижки витрати на придбання акцій, емітентом яких також є резидент Дія Сіті.
Водночас, в новому законопроекті не йдеться про пільгове оподаткування ПДВ (раніше передбачалось 0% ПДВ для операцій резидентів Дія Сіті). Це може означати застосування стандартного 20% оподаткування ПДВ і бути пов’язано із нещодавним запровадженням «податку на Google» та збереженням єдиної системи оподаткування ПДВ для всіх гравців цифрового ринку.
Податковий комітет Верховної Ради 13 травня рекомендував депутатам до розгляду у Парламенті законопроект 5376 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. В ньому величезна група депутатів «Слуги народу» (а з ними - Мінцифри) запропонували оновлений механізм оподаткування для резидентів Дія Сіті – ІТ компаній, що відповідатимуть вимогам цього закону та будуть включені до спеціального реєстру.
Це вже, принаймні, третя спроба ухвалити законодавство щодо «Дія Сіті» в Україні, і визначити оптимальні для всіх гравців ринку умови оподаткування.
Нагадаємо, ключова ідея Мінцифри - створити умови, за яких Україна стане з податкової точки зору більш привабливою для розвитку ІТ-сектору, ніж інші країни регіону. А також - створити умови для переходу на офіційне працевлаштування для десятків тисяч співробітників ІТ-компаній, які зараз працюють як ФОПи.
Раніше члени ІТ-спільноти виступали проти спроб влади змінити вже усталений «ФОПівський» режим оподаткування своєї галузі. Також, складнощі виникли із бажанням Мінцифри запровадити податок на виведений капітал (який не підтримується міжнародними партнерами України через очікуване значне зниження податкових надходжень до бюджету).
Як і попередні, оновлена пропозиція Дія Сіті зменшує податкове навантаження для ІТ-компаній – резидентів Дія Сіті. Їм буде дозволено переходити на нову систему оподаткування податком на прибуток (після відповідної заяви до податкової), та платити зменшену ставку ПДФО (5%) для їхніх працівників (по окремих видах доходів, зокрема зарплати та авторської винагороди за створення службового твору).
Також законопроект запроваджує пільгове оподаткування зарплат гіг-спеціалістів. (Гіг-економіка - це система роботи, коли співробітників не наймають в штат, а запрошують на конкретні проекти. Іншими словами, це система фрілансу).
Зміни торкнуться і сплати ЄСВ: для працівників компаній-резидентів Дія Сіті передбачається його сплата у мінімальному розмірі (1320 грн), а для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті - 22% від суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг–контрактами (однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування ЄСВ).
Нарешті, для резидентів Дія Сіті передбачений ряд податкових знижок, зокрема звільнення від оподаткування доходів від відчуження акцій та дивідендів, емітентом яких є резидент Дія Сіті; відносити до податкової знижки витрати на придбання акцій, емітентом яких також є резидент Дія Сіті.
Водночас, в новому законопроекті не йдеться про пільгове оподаткування ПДВ (раніше передбачалось 0% ПДВ для операцій резидентів Дія Сіті). Це може означати застосування стандартного 20% оподаткування ПДВ і бути пов’язано із нещодавним запровадженням «податку на Google» та збереженням єдиної системи оподаткування ПДВ для всіх гравців цифрового ринку.
Скільки держава витрачає на дослідження?
Останніми днями багато обговорюють, чи доцільно державним органам платити за проведення досліджень. Ми переконані, що доцільно. Втім, питання в обсягах, та у якості цих досліджень.
У 2020-му році держава, за рахунок коштів платників податків, профінансувала з державного бюджету досліджень на загальну суму понад 9,4 млрд грн (за даними порталу OpenBudget.gov.ua).
З них 2,4 млрд грн. було витрачено центральними органами виконавчої влади (міністерства + державні органи, не враховуючи державних компаній). Найбільшу частку з них займають дослідження у мережі МОН (1,7 млрд грн.) - мова йде за оплату досліджень, що здійснюються науковими співробітників вишів.
Ще понад 7 млрд грн на проведення фундаментальних та прикладних досліджень було витрачено Академіями Наук. З них 3,3 млрд грн - це видатки на проведення прикладних та фундаментальних досліджень у сфері державного управління.
В цілому, більша частина цих коштів витрачається на замовлення досліджень у бюджетних установ.
І навіть ці 9,4 млрд грн - не вичерпна сума. Адже за окремими сферами держава не публікує інформацію щодо обсягів витрат на дослідження - наприклад, в оборонній сфері.
Останніми днями багато обговорюють, чи доцільно державним органам платити за проведення досліджень. Ми переконані, що доцільно. Втім, питання в обсягах, та у якості цих досліджень.
У 2020-му році держава, за рахунок коштів платників податків, профінансувала з державного бюджету досліджень на загальну суму понад 9,4 млрд грн (за даними порталу OpenBudget.gov.ua).
З них 2,4 млрд грн. було витрачено центральними органами виконавчої влади (міністерства + державні органи, не враховуючи державних компаній). Найбільшу частку з них займають дослідження у мережі МОН (1,7 млрд грн.) - мова йде за оплату досліджень, що здійснюються науковими співробітників вишів.
Ще понад 7 млрд грн на проведення фундаментальних та прикладних досліджень було витрачено Академіями Наук. З них 3,3 млрд грн - це видатки на проведення прикладних та фундаментальних досліджень у сфері державного управління.
В цілому, більша частина цих коштів витрачається на замовлення досліджень у бюджетних установ.
І навіть ці 9,4 млрд грн - не вичерпна сума. Адже за окремими сферами держава не публікує інформацію щодо обсягів витрат на дослідження - наприклад, в оборонній сфері.
Як розподілено субвенцію на соц-економ розвиток?
19 травня Уряд розподілив 1,68 млрд грн, або 28% від річного обсягу субвенції на соціально-економічний розвиток між територіальними громадами.
Основні напрямки фінансування – будівництво та ремонт (в т. ч. капітальний) об’єктів охорони здоров’я, закладів освіти, спортивних установ та комплексів, об’єктів благоустрою та житлово-комунального призначення, закупівля обладнання для лікарень та інших комунальних підприємств медичної сфери.
Обсяг розподілених коштів є різним у різних регіонах (від 40 до 160 млн грн). Але поки що розподілено лише менше третини річного обсягу субвенції, відтак обсяг коштів по регіонах ще зміниться.
При цьому, відрізняється середній обсяг на один проект у різних областях: найменший у Волинській області (менше півмільйона грн на об’єкт), найбільший на Луганщині – 12,5 млн грн на об’єкт.
19 травня Уряд розподілив 1,68 млрд грн, або 28% від річного обсягу субвенції на соціально-економічний розвиток між територіальними громадами.
Основні напрямки фінансування – будівництво та ремонт (в т. ч. капітальний) об’єктів охорони здоров’я, закладів освіти, спортивних установ та комплексів, об’єктів благоустрою та житлово-комунального призначення, закупівля обладнання для лікарень та інших комунальних підприємств медичної сфери.
Обсяг розподілених коштів є різним у різних регіонах (від 40 до 160 млн грн). Але поки що розподілено лише менше третини річного обсягу субвенції, відтак обсяг коштів по регіонах ще зміниться.
При цьому, відрізняється середній обсяг на один проект у різних областях: найменший у Волинській області (менше півмільйона грн на об’єкт), найбільший на Луганщині – 12,5 млн грн на об’єкт.
#податки_на_агро Прямо зараз дивіться у прямому ефірі обговорення планів МінАПК та Мінфіну щодо змін в оподаткуванні аграрної галузі. Участь в обговоренні беруть перший заступник Міністра АПК Тарас Висоцький та заступниці Міністра фінансів Світлана Воробей https://www.facebook.com/taras.vysotskyi/videos/6095058773841390/
Facebook
Log in to Facebook
Log in to Facebook to start sharing and connecting with your friends, family and people you know.
Бюджетна декларація на 2022-2024. Ключові показники
На поточному тижні Уряд планує розглянути на своєму засіданні проект Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, після чого вона має бути спрямована на розгляд Верховної Ради. В нашому розпорядженні є проект документу, що буде виноситись на Кабмін. Ділимося ключовими показниками щодо запланованої дохідної частини державних бюджетів на ці роки
На поточному тижні Уряд планує розглянути на своєму засіданні проект Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, після чого вона має бути спрямована на розгляд Верховної Ради. В нашому розпорядженні є проект документу, що буде виноситись на Кабмін. Ділимося ключовими показниками щодо запланованої дохідної частини державних бюджетів на ці роки
#Бюджетна_декларація Ключові макропоказники, на яких побудовано Бюджетну декларацію:
Номінальний ВВП:
5 371,6 млрд грн - 2022 рік
5 994,6 млрд грн - 2023 рік
6 651,7 млрд грн - 2024 рік
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року):
106,2% - 2022
105,3% - 2023
105,0% - 2024
Дефіцит бюджету:
3,5% ВВП (або 188 млрд грн) у 2022 році
3% ВВП (179,8 млрд грн) - 2023
2,7% ВВП (179,6 млрд грн) - 2024 рік
Граничний обсяг державного боргу становитиме:
50,8% ВВП (+5,1% ВВП - гарантований борг) - на кінець 2022
48,5% ВВП (+4,8% ВВП - гарантований борг) - на кінець 2023
47% ВВП (+4,3% ВВП - гарантований борг) - на кінець 2024
Середньорічний курс гривні:
28,6 грн/ дол - у 2022 році
28,8 грн/ дол - у 2023
29,2 грн/ дол - у 2024
Облікова ставка НБУ (на кінець року):
7,0% - 2022
5,5% - 2023
5,2% - 2024
Номінальний ВВП:
5 371,6 млрд грн - 2022 рік
5 994,6 млрд грн - 2023 рік
6 651,7 млрд грн - 2024 рік
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року):
106,2% - 2022
105,3% - 2023
105,0% - 2024
Дефіцит бюджету:
3,5% ВВП (або 188 млрд грн) у 2022 році
3% ВВП (179,8 млрд грн) - 2023
2,7% ВВП (179,6 млрд грн) - 2024 рік
Граничний обсяг державного боргу становитиме:
50,8% ВВП (+5,1% ВВП - гарантований борг) - на кінець 2022
48,5% ВВП (+4,8% ВВП - гарантований борг) - на кінець 2023
47% ВВП (+4,3% ВВП - гарантований борг) - на кінець 2024
Середньорічний курс гривні:
28,6 грн/ дол - у 2022 році
28,8 грн/ дол - у 2023
29,2 грн/ дол - у 2024
Облікова ставка НБУ (на кінець року):
7,0% - 2022
5,5% - 2023
5,2% - 2024
Експертна дискусія щодо результатів оглядів витрат в Україні
Міністерство фінансів прагне підвищувати ефективність державних видатків, для чого вже кілька років поспіль запроваджує так звані “огляди витрат” (spending review) по окремих напрямах видатків бюджету. Такі “огляди” - найкраща міжнародна практика, що дозволяє багатьом країнам світу відмовлятись від непотрібних видатків, та підвищувати ефективність використання власних коштів.
А що з Україною? Чи ефективно спрацював цей інструмент в нашій країні у попередні роки? Які існують найбільші перешкоди для їх проведення? Що потрібно зробити для підвищення їх ефективності?
Запрошуємо вас на експертну дискусію про результати проведення оглядів витрат органів влади в Україні та можливі шляхи підвищення ефективності та результативності цього процесу.
Учасники дискусії:
Модераторка дискусії: Дарина Марчак, керівник, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки
Час проведення заходу: 10 червня, 10.00-12.00
Місце: Освіторія хаб (вулиця Московська, 2)
Реєстрація на захід за посиланням: https://forms.gle/JKKyAStMhLuanBv37
Міністерство фінансів прагне підвищувати ефективність державних видатків, для чого вже кілька років поспіль запроваджує так звані “огляди витрат” (spending review) по окремих напрямах видатків бюджету. Такі “огляди” - найкраща міжнародна практика, що дозволяє багатьом країнам світу відмовлятись від непотрібних видатків, та підвищувати ефективність використання власних коштів.
А що з Україною? Чи ефективно спрацював цей інструмент в нашій країні у попередні роки? Які існують найбільші перешкоди для їх проведення? Що потрібно зробити для підвищення їх ефективності?
Запрошуємо вас на експертну дискусію про результати проведення оглядів витрат органів влади в Україні та можливі шляхи підвищення ефективності та результативності цього процесу.
Учасники дискусії:
• Роман Єрмоличев, заступник Міністра фінансів України • Володимир Лозицький, директор департаменту державного бюджету, Міністерство фінансів України • Леся Забуранна, голова підкомітету з питань видатків бюджету, Комітет ВР з питань бюджету • Представник Рахункової Палати України • Заступник Міністра/ Державний секретар Міністерства освіти і науки України (ТВС) • Представник Міністерства культури і інформаційної політики України (ТВС) • Марія Рєпко, заступник виконавчого директора, Центр економічної стратегії • Юлія Маркуц, аналітик, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи ЕкономікиМодераторка дискусії: Дарина Марчак, керівник, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки
Час проведення заходу: 10 червня, 10.00-12.00
Місце: Освіторія хаб (вулиця Московська, 2)
Реєстрація на захід за посиланням: https://forms.gle/JKKyAStMhLuanBv37
Google Docs
Експертна дискусія щодо результатів оглядів витрат в Україні
Спроба #3: чи стали огляди витрат інструментом підвищення ефективності бюджетних видатків?
Запрошуємо вас на експертну дискусію про результати проведення оглядів витрат органів влади в Україні та можливі шляхи підвищення ефективності та результативності…
Запрошуємо вас на експертну дискусію про результати проведення оглядів витрат органів влади в Україні та можливі шляхи підвищення ефективності та результативності…
Законопроект про «податок на Google» прийнято.
Днями Парламент ухвалив у 2 читанні так званий законопроект про «податок на Google», яким запроваджується 20% ставка ПДВ на електронні послуги, надані великими транснаціональними корпораціями не зареєстрованими в Україні.
Якими є особливості та наслідки цього рішення? Читайте наш «розбір» цього за посиланням.
Днями Парламент ухвалив у 2 читанні так званий законопроект про «податок на Google», яким запроваджується 20% ставка ПДВ на електронні послуги, надані великими транснаціональними корпораціями не зареєстрованими в Україні.
Якими є особливості та наслідки цього рішення? Читайте наш «розбір» цього за посиланням.
Telegram
Ваші Гроші
Що означає законопроект про «податок на Google»?
Законопроект про оподаткування нерезидентів передбачає 20% ставку ПДВ і стосується великих компаній, які не мають постійного представництва в Україні та постачають свої електронні послуги через Інтернет на…
Законопроект про оподаткування нерезидентів передбачає 20% ставку ПДВ і стосується великих компаній, які не мають постійного представництва в Україні та постачають свої електронні послуги через Інтернет на…
Що означає прийнятті Бюджетної декларації
Кабмін ухвалив документ, у якому в загальних рисах зафіксовано, скільки і з кого держава збере податків, скільки і кому грошей роздасть. Не лише у 2022 році, а до 2024 року включно.
Позитив
Якісний прогноз. Бюджетна декларація може вирішити низку проблем, з якими щороку стикається країна. Наприклад, проблему прогнозованості фінансування проєктів, через що реалізація деяких з них розтягується на десятиліття.
Відсутність політичної корупції. Перехід на середньострокове бюджетне планування має (в ідеальному світі) перетворити щорічне голосування за держбюджет на формальність. Якщо від бюджетної декларації не буде можливості відступити, це має зменшити щорічний передноворічний торг за голоси при ухваленні закону про щорічний бюджет.
Світовий досвід. Середньострокова бюджетна декларація – найкраща міжнародна практика з управління публічними фінансами.
Спірні моменти
Декларацію складано на чинній податковій базі. Оскільки Мінфін має будувати бюджет на чинній податковій базі, Декларація будувалася на припущенні про "відсутність індексації ставок податків, визначених в абсолютних значеннях". Втім, прямо зараз уряд та народні депутати пропонують значні зміни до Податкового кодексу. За прогнозами Мінфіну, ухвалення урядових ініціатив збільшить дохідну частину бюджету близько на 34,1 млрд грн у 2022 році. В цілому, декларація не дає фінального розуміння, якою буде податкова політика уряду і яким фінансовим ресурсом він буде володіти.
Без пріоритетів. Для забезпечення фінансової стабільності уряду потрібно скорочувати дефіцит бюджету. Його планується зменшити із запланованих на 2021 рік 5,5% ВВП до 2,7% ВВП в кінці 2024 року. Це означає значне уповільнення темпів зростання видатків держави порівняно з тими, до яких уряд звик у 2020-2021 роках. У наступні три роки видатки збільшуватимуться в середньому на 6,59% щорічно, тоді як прогнозовані доходи зростатимуть на 9,81%. Аби досягти такої мети, уряд мусить чітко визначити пріоритети видатків, проте цього він ще не зробив.
Детальніше про Бюджетну декларацію читайте у нашій статті для ЕП: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/06/7/674717/#comments
Кабмін ухвалив документ, у якому в загальних рисах зафіксовано, скільки і з кого держава збере податків, скільки і кому грошей роздасть. Не лише у 2022 році, а до 2024 року включно.
Позитив
Якісний прогноз. Бюджетна декларація може вирішити низку проблем, з якими щороку стикається країна. Наприклад, проблему прогнозованості фінансування проєктів, через що реалізація деяких з них розтягується на десятиліття.
Відсутність політичної корупції. Перехід на середньострокове бюджетне планування має (в ідеальному світі) перетворити щорічне голосування за держбюджет на формальність. Якщо від бюджетної декларації не буде можливості відступити, це має зменшити щорічний передноворічний торг за голоси при ухваленні закону про щорічний бюджет.
Світовий досвід. Середньострокова бюджетна декларація – найкраща міжнародна практика з управління публічними фінансами.
Спірні моменти
Декларацію складано на чинній податковій базі. Оскільки Мінфін має будувати бюджет на чинній податковій базі, Декларація будувалася на припущенні про "відсутність індексації ставок податків, визначених в абсолютних значеннях". Втім, прямо зараз уряд та народні депутати пропонують значні зміни до Податкового кодексу. За прогнозами Мінфіну, ухвалення урядових ініціатив збільшить дохідну частину бюджету близько на 34,1 млрд грн у 2022 році. В цілому, декларація не дає фінального розуміння, якою буде податкова політика уряду і яким фінансовим ресурсом він буде володіти.
Без пріоритетів. Для забезпечення фінансової стабільності уряду потрібно скорочувати дефіцит бюджету. Його планується зменшити із запланованих на 2021 рік 5,5% ВВП до 2,7% ВВП в кінці 2024 року. Це означає значне уповільнення темпів зростання видатків держави порівняно з тими, до яких уряд звик у 2020-2021 роках. У наступні три роки видатки збільшуватимуться в середньому на 6,59% щорічно, тоді як прогнозовані доходи зростатимуть на 9,81%. Аби досягти такої мети, уряд мусить чітко визначити пріоритети видатків, проте цього він ще не зробив.
Детальніше про Бюджетну декларацію читайте у нашій статті для ЕП: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/06/7/674717/#comments
Економічна правда
Гаманець на три роки: скільки отримає і витратить Україна до 2024 року
Від річного планування державного бюджету Україна переходить до трирічного. Що дасть країні ухвалення Бюджетної декларації та на що витрачатимуть кошти платників податків у найближчі три роки?
Експертна дискусія щодо результатів оглядів витрат в Україні
Сьогодні з 10.00 до 12.00
у Освіторія хаб (вулиця Московська, 2) відбудеться наше обговорення.
Дивитись пряму онлайн трансляцію можна на сторінці Facebook нашого центру.
Посилання: http://surl.li/wiyj
Сьогодні з 10.00 до 12.00
у Освіторія хаб (вулиця Московська, 2) відбудеться наше обговорення.
Дивитись пряму онлайн трансляцію можна на сторінці Facebook нашого центру.
Посилання: http://surl.li/wiyj
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Перекидки червня: як Уряд вже встиг перерозподілити кошти
Пройшла лише половина червня, а Уряд вже встиг ухвалити 7 рішень про перерозподіл бюджетних коштів між різними розпорядниками. Загальна сума перерозподілів складає вже 3,5 млрд грн, із цієї суми практично половину (1.7 млрд грн) складають перекидки МОЗ, а 3 із 7 рішень пов’язані із бюджетною програмою щодо заходів боротьби проти COVID-19.
Ця бюджетна програма обсягом 3 млрд грн в підпорядкуванні Мінфіну працює за схожим принципом, як Covid-фонд у минулому році: з неї за необхідності перерозподіляють гроші на інші бюджетні програми або потреби, пов’язані з боротьбою з пандемією.
2 червня
9 червня
Як ми вже зазначали раніше інколи перекидки можуть бути суто технічним інструментом передачі коштів (як-от з протиковідною програмою), а можуть бути і токсичною звичкою, яка виникає через недостатньо якісне планування.
Пройшла лише половина червня, а Уряд вже встиг ухвалити 7 рішень про перерозподіл бюджетних коштів між різними розпорядниками. Загальна сума перерозподілів складає вже 3,5 млрд грн, із цієї суми практично половину (1.7 млрд грн) складають перекидки МОЗ, а 3 із 7 рішень пов’язані із бюджетною програмою щодо заходів боротьби проти COVID-19.
Ця бюджетна програма обсягом 3 млрд грн в підпорядкуванні Мінфіну працює за схожим принципом, як Covid-фонд у минулому році: з неї за необхідності перерозподіляють гроші на інші бюджетні програми або потреби, пов’язані з боротьбою з пандемією.
2 червня
• ”Зняли” 433 млн грн з програми медичних гарантій (НСЗУ) та 59 млн грн за програмою громадського здоров’я. Кошти були перерозподілені на субвенцію з підтримки медзакладів. • З програми “Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками” передали по 400 млн грн Фонду з допомоги по безробіттю (Мінекономіки) та Соцстраху (Мінсоц). Тобто фактично перерозподілили 800 млн грн. 9 червня
• Передали 1,27 млрд грн із програми медзаходів програмного характеру на програму з медичних гарантій (ту саму, з якої минулого тижня забрали 433 млн грн). • Перерозподілили 78 млн грн за програмою Електронного урядування (розпорядник: Мінцифри), зменшили видатки розвитку і збільшили видатки споживання. • “Перекидка” Служби держспецзв'язку, на суму 22.5 млн грн. • Передали із програми протиковідних заходів 800 млн грн МВС, які будуть розподілені між апаратом МВС, Прикордонною службою, Нацгвардією ДСНС та ПоліцієюЯк ми вже зазначали раніше інколи перекидки можуть бути суто технічним інструментом передачі коштів (як-от з протиковідною програмою), а можуть бути і токсичною звичкою, яка виникає через недостатньо якісне планування.
www.kmu.gov.ua
Кабінет Міністрів України - Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на…
Відповідно до частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1
1
Як у світі заохочують інвестиції
За даними дослідження інвестстимулів, проведеного аналітиками Світового банку, якість інвестиційного клімату є найпотужнішим фактором ухвалення інвестиційних рішень. Наприклад, зниження ефективної ставки податку (наприклад, через запровадження податкових пільг) у вісім разів сильніший для країн з хорошим інвесткліматом, аніж якщо таке зниження відбувається у країні з поганим кліматом.
Незважаючи на різницю в ефективності, податкові пільги в тій чи іншій формі використовуються майже всіма країнами світу. Тим не менш, це далеко не єдиний доступний інструмент податкової політики для стимулювання розвитку бізнесу (хоч в Україні про інші майже не говорять).
Якими є інші найпоширеніші податкові інструменти стимулювання?
Податковий кредит – дозволяє приватним особам або компаніям вираховувати певний відсоток інвестиційних витрат зі своїх податкових зобов’язань. Зазвичай країни встановлюють максимальний відсоток від суми інвестицій або податкових зобов’язань, на який можна зменшити суму податків завдяки інвестиціям. Одним із помітних випадків є закон Ізраїля про інвестиційних ангелів, який пропонує 100% податковий кредит з інвестиційним порогом близько 1,24 млн євро. Це одна з найщедріших пропозицій для інвесторів.
У США податковий кредит здебільшого застосовується до інвестицій у зелені технології. А, наприклад, в Канаді все залежить від регулювань провінції, а кошти зазвичай спрямовують у сферу інформаційних технологій, збереження довкілля та ін.
Податкова відстрочка – відтермінування сплати податкових зобов’язань.
Списання збитків – зменшення оподатковуваного доходу чи приросту капіталу на суму збитків понесених у разі реалізації активів дешевше, ніж вони були придбані.
Податкові знижки – зменшення податкової бази шляхом вирахування з неї витрат певних категорій.
Наскільки дієві ці інструменти, особливо для залучення венчурних інвестицій? Які з них використовуються різними країнами найчастіше? Читайте про це, та про інші нюанси податкового стимулювання розвитку економіки у статті нашої стажерки, Марини Матвієнко
https://voxukraine.org/yak-derzhavy-boryutsya-za-investytsiyi-v-molodi-kompaniyi/
За даними дослідження інвестстимулів, проведеного аналітиками Світового банку, якість інвестиційного клімату є найпотужнішим фактором ухвалення інвестиційних рішень. Наприклад, зниження ефективної ставки податку (наприклад, через запровадження податкових пільг) у вісім разів сильніший для країн з хорошим інвесткліматом, аніж якщо таке зниження відбувається у країні з поганим кліматом.
Незважаючи на різницю в ефективності, податкові пільги в тій чи іншій формі використовуються майже всіма країнами світу. Тим не менш, це далеко не єдиний доступний інструмент податкової політики для стимулювання розвитку бізнесу (хоч в Україні про інші майже не говорять).
Якими є інші найпоширеніші податкові інструменти стимулювання?
Податковий кредит – дозволяє приватним особам або компаніям вираховувати певний відсоток інвестиційних витрат зі своїх податкових зобов’язань. Зазвичай країни встановлюють максимальний відсоток від суми інвестицій або податкових зобов’язань, на який можна зменшити суму податків завдяки інвестиціям. Одним із помітних випадків є закон Ізраїля про інвестиційних ангелів, який пропонує 100% податковий кредит з інвестиційним порогом близько 1,24 млн євро. Це одна з найщедріших пропозицій для інвесторів.
У США податковий кредит здебільшого застосовується до інвестицій у зелені технології. А, наприклад, в Канаді все залежить від регулювань провінції, а кошти зазвичай спрямовують у сферу інформаційних технологій, збереження довкілля та ін.
Податкова відстрочка – відтермінування сплати податкових зобов’язань.
Списання збитків – зменшення оподатковуваного доходу чи приросту капіталу на суму збитків понесених у разі реалізації активів дешевше, ніж вони були придбані.
Податкові знижки – зменшення податкової бази шляхом вирахування з неї витрат певних категорій.
Наскільки дієві ці інструменти, особливо для залучення венчурних інвестицій? Які з них використовуються різними країнами найчастіше? Читайте про це, та про інші нюанси податкового стимулювання розвитку економіки у статті нашої стажерки, Марини Матвієнко
https://voxukraine.org/yak-derzhavy-boryutsya-za-investytsiyi-v-molodi-kompaniyi/
VoxUkraine
Як держави борються за інвестиції в молоді компанії?
За планом Мінцифри, вже наприкінці червня 2021 року набере чинності основний законопроект про Дія.City – спеціальний правовий режим для IT-індустрії