🔥Продовжуємо розвінчувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик спростовує міф про те, що Крим – це нібито споконвічна земля Росії. Ви дізнаєтесь, що впродовж століть у Криму жили представники багатьох національностей та релігії, а у найбільшого корінного народу півострова була власна держава – Кримське ханство.

🤝Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

❗️Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

Продовжуємо розвінчувати міфи російської пропаганди.

Сьогоднішній ролик спростовує міфи про спадщину Русі. Ви дізнаєтесь, які землі називалися Руссю та коли московити переназвались на росіян.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння рф і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

🔥 Український інститут національної памʼяті спільно з Медіацентром Україна запускають подкаст про історичну памʼять.

Гість першого випуску – голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.

З ним ми поговорили про:
▪️ больові точки історичної памʼяті українців,
▪️ подолання колоніальної спадщини та повʼязані з цим виклики,
▪️ памʼять про сучасну війну та Національне військове меморіальне кладовище.

Слухайте перший випуск на YouTube.

Також знаходьте нас на Apple Podcasts, Google Podcasts за RSS-фідом: https://feeds.simplecast.com/Lg9koBeO
#подкастнапамять

Продовжуємо розповідати про квазі-ідеологію Кремля та яку небезпеку вона несе світу.

Сьогоднішній ролик розкриє про одну з її ознак – імперський реваншизм. Ви дізнаєтесь, що лягло в основу російського імперського реваншизму, навіщо путінський режим відновив всевладдя репресивно-силового блоку та чому росіяни не готові визнавати незалежність України.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Уранці 17 вересня 1939 року Червона армія, перетнувши польський кордон, вступила у Другу світову війну як союзник Нацистської Німеччини. Підставою до цього став пакт Ріббентропа-Молотова, в рамках якого був підписаний таємний протокол про поділ Східної Європи, і в першу чергу – Польської держави та Балтійських країн.

Щоб приховати агресивні наміри, радянський союз оголосив про «Великі навчальні збори», таємно концентруючи війська біля кордонів (у лютому 2022 року цю тактику застосувала сучасна росія, розпочавши на території білорусі військові навчання перед повномасштабним нападом на Україну). Захоплення Польщі відбувалося в чіткій координації з німецьким штабом. Німці поступилися радянським військам зайнятими Стриєм і Дрогобичем, натомість червона армія відійшла з Підляшшя. 22 вересня в захопленому Бресті відбувся спільний радянсько-німецький парад.

Довгий час радянська пропаганда культивувала міф про «Золотий вересень», розповідаючи про сталінське історичне возз’єднання українських земель (замовчуючи при цьому Акт Злуки 1919 року і що саме більшовики зруйнували цю історичну єдність) та звільнення від польського гніту. Насправді польський гніт було замінено радянським з усіма супутніми атрибутами: масовими репресіями та депортаціями мирного населення, розстрілом польських офіцерів в Катині в 1940 році та українських у тюрмах у червні 1941-го.

Детальніше про перебіг подій 17 вересня 1939 року розповідає наша традиційна рубрика «Історичний календар»


Міфи радянської пропаганди стосовно «золотого вересня» розвінчує ролик із циклу «Війна і міф».

https://youtu.be/eCL7CVRZ5pM?si=R5m6ZO4Cl4aOLlvd

🔥Продовжуємо спростовувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик про те, хто такі ОУН та УПА. Ви дізнаєтесь, проти яких тоталітарних режимів боролася Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія, чому лідер українських націоналістів Степан Бандера опинився у нацистському концтаборі, а його прибічники перейшли у глибоке підпілля.

🤝Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

❗️Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​Як трансформувати памʼять про війну та біль втрат у такі меморіальні практики і традиції, які б цю памʼять зберігали і водночас були людяними та живими?

Це складне запитання, відповідь на яке тривалий час шукає не лише держава, а й професійні спільноти істориків, музейників, дослідників памʼяті, громадські ініціативи та й загалом суспільство.

Деякі традиції памʼятання, які прижилися та відгукнулися, спершу зʼявлялися в суспільстві, а потім їх підхоплювали і закріплювали державні інституції. Як приклад – акція «Свічка у вікні», коли ввечері у четверту суботу листопада запалюємо у вікнах осель свічки у памʼять про жертв Голодомору-геноциду. Вперше її запропонував американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс у колонці в газеті «День» від 18 лютого 2003 року. Тепер – це усталена традиція, підтримана державою.

Інший приклад – державні прапори, які встановлюють на могилах військовослужбовців. Незалежно від того, чи загиблий похований на спеціально створеному секторі для військових поховань, чи на цвинтарі в рідному селі – синьо-жовті прапори позначають могили тих, хто віддав життя за нашу державу. Це горизонтальна ініціатива, але вона охопила всю країну, і стала виявом шани, поки масштабні меморіальні проєкти, як от Національне військове меморіальне кладовище, у процесі втілення.

❗️Більше про різні вияви памʼяті, про співучасть, про взаємодію держави і суспільства – слухайте у першому випуску подкасту «Напамʼять» з Антоном Дробовичем: https://linktr.ee/podcast_na_pamyat

🤝Подкаст є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті та Медіацентру Україна.

Продовжуємо розповідати про рашизм та те, яку небезпеку він несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє ще одну ознаку «рашизму» – ксенофобію. Ви дізнаєтесь, коли з'явилася російська ідея про власну «вищість» та чому зверхнє ставлення до інших народів стало важливою складовою політики російської влади.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

Продовжуємо спростовувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик про те, як відбувалось становлення української державності.

Ви дізнаєтесь, кордонами яких імперій довгий час були розділені українці, коли серед української інтелігенції почали звучати наміри створити незалежну державу та в якому році було створено Українську Народну Республіку й проголошено її незалежність.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

Продовжуємо спростовувати міфи російської пропаганди.

Сьогоднішній ролик про наймасовіші протести України, які змінили долю країни. Ви дізнаєтесь, що стало поштовхом для подій Помаранчевої революції, що відбувалось у найтрагічніші дні Революції гідності в центрі Києва та чому Росія почала гібридну війну проти України одразу після Революції гідності.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​Ми раді повідомити про початок нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Наша спільна місія - розвінчувати міфи та прояснювати історичні факти задля забезпечення всебічного розуміння багатої історії Кримського півострова.

Розпочинаючи цю спільну подорож з Представництвом Президента в Криму, ми прагнемо розповісти про факти історії, які розкривають сторінки нашої національної пам’яті.

Сьогодні ми готові поділитись з вами першим матеріалом нашої спільної рубрики #КримСпадщина

Вчора, в річницю смерті, ми згадували видатного кримськотатарського просвітника, педагога, мислителя, письменника, видавця першої кримськотатарської газети в Криму - Ісмаїл-бея Мустафи Оглу Гаспринського, життя якого обірвалося 24 вересня 1914 року (11 вересня за старим стилем). Його ім'я стало символом відмови від старих стереотипів про кримськотатарський народ.

📍 Свій освітній шлях Гаспринський розпочав в сільській мусульманській школі (мектебе) в Бахчисараї, згодом він навчався в Сімферопольській чоловічій гімназії, Воронезькому військовому училищі та Московському кадетському корпусі. У 1867 році він повернувся до Бахчисарая, де став викладачем у медресе Зінгерлі.

📍 У 1871 році Ісмаїл-бей вирушив до Парижа, де мав можливість ознайомитися з останніми досягненнями західної цивілізації та світовим мусульманським просвітницьким рухом. Згодом він переїхав до Стамбула, а наприкінці 1874-1875 років провів кілька місяців у Каїрі.

📍 Після повернення до Бахчисарая з Єгипту Ісмаїл-бей був обраний головою Бахчисарайської міської думи, а з 1876 по 1884 рік був на посаді міського голови. За його каденції були досягнуті значні успіхи, зокрема, потроєння міського бюджету, збільшення квоти кримських татар в органах міського самоврядування та розвиток народної освіти в Бахчисараї. У 1887 році Гаспринський вступив до Таврійської губернської вченої архівної комісії, де відіграв ключову роль у виявленні та вивченні літературних скарбів середньовічного Криму.

📍 10 квітня 1883 року Ісмаїл Гаспринський заснував першу в історії кримськотатарську газету “Терджиман” ("Перекладач"), яка відіграла важливу просвітницьку роль. Він також сприяв виданню жіночого тижневика "Алем-і-нісван" ("Жіночий світ").

📍 Усвідомлюючи важливість освіти, він став автором численних підручників і книг кримськотатарською мовою, призначених для юних читачів, а також розробив інноваційну систему навчання кримськотатарської грамоти за допомогою звукового методу.

📍 Ісмаїл Гаспринський сформував плеяду видатних постатей української історії та національної пам’яті. І наш спільний обов’язок нині - пам’ятати тих, хто за роки свого життя здійснив вагомий внесок у справу утвердження національної самосвідомості.

​​Мілітарна історія України та як її використовувати для перемоги – про це другий випуск подкасту «(На)памʼять».

Наш гість – військовий історик Василь Павлов, який працював над ребрендингом ЗСУ. Він керує експертною групою внутрішніх комунікацій у Міністерстві оборони України.

З подкасту ви дізнаєтеся більше:

🔹як змінювалося українське військо;
🔹що таке мілітарна історія України;
🔹які міфи – популярні, але вже на нас не працюють;
🔹які травми з минулого заважають нам сприймати власну історію;
🔹які історичні паралелі подій сучасної російсько-української війни з минулими битвами – некоректні;
🔹чому реконструктори по всьому світу намагаються осягнути мілітарну культуру ЗСУ;
🔹 який світовий досвід може бути корисним для нас під час писання історії і формування памʼяті про сучасну війну.

«Збройні сили України зараз є одним із факторів формування української ідентичності. Це не щось нове у світовій історії. Більшість націй так чи інакше сформувалися у війнах. І на них значно вплинула військова організація у їхній країні», – каже Василь Павлов.
Він переконаний, що «історію сучасної війни треба писати правдиво – ми маємо залишити максимально повний пласт інформації, щоб робити висновки потім. Багато чого ми поки не можемо оцінити в силу того, що перебуваємо в подіях. Важливо не створити зайвих міфів. Будь-який міф рано чи пізно починає бити по тих, хто його створив». А ще додає: «Історія має бути використана в усіх її проявах для нашої перемоги».

Слухайте інтервʼю повністю: https://linktr.ee/podcast_na_pamyat

Подкаст є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті й Медіацентру Україна. Його мета – поговорити про складніші та навіть конфліктні історії, повʼязані з нашим минулим і памʼяттю про нього. Наші гості висловлюють свою точку зору. Ми будемо раді вашим думкам та обговоренню у коментарях.

Продовжуємо розповідати про квазі-ідеологію Кремля та яку небезпеку вона несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє про одну з її ознак – диктатуру.

Ви дізнаєтесь, коли в Росії після розпаду Радянського Союзу почався наступ на права й свободи та як російська влада імітує роботу демократичних інститутів.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​🕯 Завтра, у роковини трагедії Бабиного Яру запрошуємо на спільний міжрелігійний захід на вшанування пам’яті загиблих.

📆 Дата: 29 вересня 2023 року. Початок о 14:30.

📍 Місце: Заповідник «Бабин Яр», поруч із пам’ятником «Менора».

Лише за два дні 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. А впродовж двох років німецької окупації Бабин Яр «забрав» життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів. Бабин Яр став одним з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами під час Другої світової війни.

Спільна міжрелігійна молитва була започаткована у 2021 році, у 80-ті роковини трагедії.

Цьогоріч вшанування пам’яті жертв масових розстрілів у Бабиному Яру у 1941–1943 роках відбудеться з участю представників урядових структур, найвищого духовенства Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви, духовних лідерів іудейських релігійних громад.

Запрошуємо долучатися незалежно від віросповідання. Після спільної молитви на вшанування пам’яті жертв розстрілів відбудеться покладання камінців та лампадок до пам’ятників на території заповідника.

✅ Організатори: Український інститут національної пам’яті, Світовий Конґрес Українців, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті за сприяння Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».