Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.
Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.
У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.
🕯 В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
❕26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.
Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів. Тож цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом #ПамятаємоЄднаємосяПереможемо
Детальніше прочитати можна тут.
#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocideinUkraine
У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.
Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.
У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.
🕯 В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
❕26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.
Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів. Тож цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом #ПамятаємоЄднаємосяПереможемо
Детальніше прочитати можна тут.
#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocideinUkraine
⚡️ Верховна Рада України звернулася до парламентів держав світу із закликом визнати Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу:
💬 «Мусимо визнати, що вкотре стандартна формула про те, що минулі злочини ніколи не мають повторитися, знову не спрацювала. Ті страшні події повторюються нині в Україні.
Як тоді, так і нині Росія намагалася нав'язати свою волю Україні, а зіткнувшись з опором, вирішила вдатися до грубої нічим неприкритої сили та геноциду.
Верховна Рада України закликає парламенти держав світу відновити історичну справедливість та визнати Голодомор 1932–1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу. Це стане важливим сигналом усім силам у світі, які можуть вдатися по нових геноцидних дій, та вагомим внеском у справу забезпечення мирного та безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь».
ℹ️ Наразі Голодомор 1932–1933 визнали геноцидом українців парламенти 17 держав-учасниць Організації Об’єднаних Націй зі 193.
☝️ Саме визнання Голодомору геноцидом іноземними державами визначене ключовим завданням у Плані заходів на 2022–2023 роки до 90-х роковин трагедії.
Детальніше: https://bit.ly/3AqtgYU
#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocideinUkraine
#ПамятаємоЄднаємосяПереможемо
💬 «Мусимо визнати, що вкотре стандартна формула про те, що минулі злочини ніколи не мають повторитися, знову не спрацювала. Ті страшні події повторюються нині в Україні.
Як тоді, так і нині Росія намагалася нав'язати свою волю Україні, а зіткнувшись з опором, вирішила вдатися до грубої нічим неприкритої сили та геноциду.
Верховна Рада України закликає парламенти держав світу відновити історичну справедливість та визнати Голодомор 1932–1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу. Це стане важливим сигналом усім силам у світі, які можуть вдатися по нових геноцидних дій, та вагомим внеском у справу забезпечення мирного та безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь».
ℹ️ Наразі Голодомор 1932–1933 визнали геноцидом українців парламенти 17 держав-учасниць Організації Об’єднаних Націй зі 193.
☝️ Саме визнання Голодомору геноцидом іноземними державами визначене ключовим завданням у Плані заходів на 2022–2023 роки до 90-х роковин трагедії.
Детальніше: https://bit.ly/3AqtgYU
#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocideinUkraine
#ПамятаємоЄднаємосяПереможемо
#russiaruinsculture
📍Херсон: під час утечі з міста росіяни пограбували 4 значні культурні та історичні установи😡
З початком повномасштабного вторгнення Росія вдається до різних методів терору – масовані ракетні атаки українських міст, геноцидні практики на окупованих територіях. Окрім того, ворог систематично знищує українську культурну спадщину. Він не приховує, що хоче знищити нашу ідентичність.
Внаслідок ракетних ударів пошкоджені або зруйновані десятки важливих культурних об’єктів, як наприклад Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині. Існують непоодинокі випадки варварського знищення місць пам’яті, як демонтаж на камери пропагандистських каналів пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років та Великого терору в Маріуполі.
Російські окупанти регулярно застосовують ще одну методику руйнування української культурної та історичної спадщини – розграбування музейних, архівних та бібліотечних фондів на окупованих територіях.
Зокрема, під час утечі з Херсона російська окупаційна адміністрація пограбувала:
🔺 Державний архів Херсонської області,
🔺 художній музей імені Олексія Шовкуненка,
🔺 місцевий краєзнавчий музей,
🔺 Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара.
З Херсонського художнього музею викрали ікони XVII століття «Тихвінська Богоматір», «Спас у силах», «Четьї Мінеї», а також роботи Івана Айвазовського «Буря вщухає» та Костянтина Маковського «Жіночий портрет (дружини Юлії Павлівни)». Були вивезені інші полотна українських та іноземних майстрів – Руфіна Судковського, Миколи Пимоненка, Степана Васильківського, Михайла Жука, Олексія Шовкуненка. Невідомою лишається доля унікальної колекції Михайла Шибанова. Також у музеї була велика колекція закордонних майстрів – Августа фон Байера, Пітера Лелі, Карліса Дабрайса.
За словами очільниці управління культури Херсонської міськради Світлани Думинської, російські окупанти розграбували й Херсонський краєзнавчий музей, у якому розміщувались понад 170 тисяч експонатів: краєзнавчі книжки, античні стелі, домашні вівтарі, амфори, скульптури 4‒3 тисячоліть до нашої ери.
Російські мародери дістались і бібліотечних та архівних фондів. За повідомленням голови Державної архівної служби Анатолія Хромова, окупанти вивезли з Державного архіву Херсонської області документи XVIII–XIX століть та матеріали з архівних підрозділів судів, міської ради та РАЦСу.
Кричущим став випадок розграбування Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. За даними директорки закладу Надії Коротун, російські окупанти вивезли більшість дореволюційних видань, які стосувалися Херсонської губернії (охоплювала нинішні Херсонську, Одеську, Миколаївську та Кіровоградську області), які були безцінним джерелом інформації для краєзнавчих студій з дослідження Українського Півдня.
Найбільш гірким у цих історіях є те, що росіяни здійснювали мародерства з подачі та за підтримки місцевих колаборантів. Вивезенням колекції Херсонського художнього музею керували співробітниці цього музею, які пішли на співпрацю з ворогом, – Наталя Кольцова та Ірина Буренко.
Частину фондів бібліотеки Гончара сховали вдома працівники. Але їх видали «колеги» – бібліотекарі та сторожі, які співпрацювали з окупантами. За «наводкою» колаборантів російські спецслужбісти проводили обшуки вдома у працівників книгозбірні.
Мародерство та розграбування українських фондів – один з елементів війни з метою не лише фізичного, а й культурного знищення українців.
#stopgenocideinukraine
#херсон
📍Херсон: під час утечі з міста росіяни пограбували 4 значні культурні та історичні установи😡
З початком повномасштабного вторгнення Росія вдається до різних методів терору – масовані ракетні атаки українських міст, геноцидні практики на окупованих територіях. Окрім того, ворог систематично знищує українську культурну спадщину. Він не приховує, що хоче знищити нашу ідентичність.
Внаслідок ракетних ударів пошкоджені або зруйновані десятки важливих культурних об’єктів, як наприклад Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині. Існують непоодинокі випадки варварського знищення місць пам’яті, як демонтаж на камери пропагандистських каналів пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років та Великого терору в Маріуполі.
Російські окупанти регулярно застосовують ще одну методику руйнування української культурної та історичної спадщини – розграбування музейних, архівних та бібліотечних фондів на окупованих територіях.
Зокрема, під час утечі з Херсона російська окупаційна адміністрація пограбувала:
🔺 Державний архів Херсонської області,
🔺 художній музей імені Олексія Шовкуненка,
🔺 місцевий краєзнавчий музей,
🔺 Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара.
З Херсонського художнього музею викрали ікони XVII століття «Тихвінська Богоматір», «Спас у силах», «Четьї Мінеї», а також роботи Івана Айвазовського «Буря вщухає» та Костянтина Маковського «Жіночий портрет (дружини Юлії Павлівни)». Були вивезені інші полотна українських та іноземних майстрів – Руфіна Судковського, Миколи Пимоненка, Степана Васильківського, Михайла Жука, Олексія Шовкуненка. Невідомою лишається доля унікальної колекції Михайла Шибанова. Також у музеї була велика колекція закордонних майстрів – Августа фон Байера, Пітера Лелі, Карліса Дабрайса.
За словами очільниці управління культури Херсонської міськради Світлани Думинської, російські окупанти розграбували й Херсонський краєзнавчий музей, у якому розміщувались понад 170 тисяч експонатів: краєзнавчі книжки, античні стелі, домашні вівтарі, амфори, скульптури 4‒3 тисячоліть до нашої ери.
Російські мародери дістались і бібліотечних та архівних фондів. За повідомленням голови Державної архівної служби Анатолія Хромова, окупанти вивезли з Державного архіву Херсонської області документи XVIII–XIX століть та матеріали з архівних підрозділів судів, міської ради та РАЦСу.
Кричущим став випадок розграбування Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. За даними директорки закладу Надії Коротун, російські окупанти вивезли більшість дореволюційних видань, які стосувалися Херсонської губернії (охоплювала нинішні Херсонську, Одеську, Миколаївську та Кіровоградську області), які були безцінним джерелом інформації для краєзнавчих студій з дослідження Українського Півдня.
Найбільш гірким у цих історіях є те, що росіяни здійснювали мародерства з подачі та за підтримки місцевих колаборантів. Вивезенням колекції Херсонського художнього музею керували співробітниці цього музею, які пішли на співпрацю з ворогом, – Наталя Кольцова та Ірина Буренко.
Частину фондів бібліотеки Гончара сховали вдома працівники. Але їх видали «колеги» – бібліотекарі та сторожі, які співпрацювали з окупантами. За «наводкою» колаборантів російські спецслужбісти проводили обшуки вдома у працівників книгозбірні.
Мародерство та розграбування українських фондів – один з елементів війни з метою не лише фізичного, а й культурного знищення українців.
#stopgenocideinukraine
#херсон
