Майстерня перекладу «Прим. пер.»
5-й тур (листопад 2020)
І паралельно триває запис на передостанній, листопадовий тур майстерень «Прим. пер.» сезону 2020. Запис відкрито до 10 листопада. Це нагода продегустувати метод за символічні 199 ₴ (вартість однієї книжки або 10 чашок кави).
Як афористично висловилася одна учасниця, майстерні — це прекрасна нагода безкарно лажанути в перекладі зараз, щоб не лажати потім.
В чому полягає майстерня?
Учасники щомісяця отримують імейлом завдання, методичні рекомендації і тематичне читання: спеціально підготовлену для них статтю. В сумі шість майстерень становлять міні-курс із перекладу.
На десерт учасники утворюють таємний клуб «Прим. пер.» — час від часу я надсилаю їм тематичні матеріали, які не виходитимуть в каналі або виходитимуть пізніше.
Як це працює?
1–10 число місяця — реєстрація і оплата
до 20 числа місяця — час на переклад
21–30 число місяця — я розсилаю спершу індивідуальний, а потім колективний аналіз перекладу
Кому це корисно?
Тим, хто хоче вдосконалитися в ремеслі перекладу або вперше спробувати його на зуб. Завдання підібрано так, що учасники різного рівня наступають на різні граблі — кожен видобуває урок зі своїх синців.
Скільки це коштує?
1 майстерня — 199 ₴
2 майстерні — 399
Як спробувати?
Оплатити участь в одній або кількох майстернях за лінком внизу. Завдання, читання й пояснення прийдуть імейлом до 10 листопада. Участь у майстерні можна подарувати — просто вкажіть імейл учасника при оплаті.
Майстерня «Прим. пер.» плекає намір стати найкращим навчальним ресурсом у галузі перекладу, поступово переходитиме на стаціонарні рейки, наскільки дозволятимуть обставини, і відбуватиметься регулярно. Лишається дві майстерні — по одній на місяць.
— Можна спитати?
Звісно, напишіть на імейл
prym.per@gmail.com
#майстерня
5-й тур (листопад 2020)
І паралельно триває запис на передостанній, листопадовий тур майстерень «Прим. пер.» сезону 2020. Запис відкрито до 10 листопада. Це нагода продегустувати метод за символічні 199 ₴ (вартість однієї книжки або 10 чашок кави).
Як афористично висловилася одна учасниця, майстерні — це прекрасна нагода безкарно лажанути в перекладі зараз, щоб не лажати потім.
В чому полягає майстерня?
Учасники щомісяця отримують імейлом завдання, методичні рекомендації і тематичне читання: спеціально підготовлену для них статтю. В сумі шість майстерень становлять міні-курс із перекладу.
На десерт учасники утворюють таємний клуб «Прим. пер.» — час від часу я надсилаю їм тематичні матеріали, які не виходитимуть в каналі або виходитимуть пізніше.
Як це працює?
1–10 число місяця — реєстрація і оплата
до 20 числа місяця — час на переклад
21–30 число місяця — я розсилаю спершу індивідуальний, а потім колективний аналіз перекладу
Кому це корисно?
Тим, хто хоче вдосконалитися в ремеслі перекладу або вперше спробувати його на зуб. Завдання підібрано так, що учасники різного рівня наступають на різні граблі — кожен видобуває урок зі своїх синців.
Скільки це коштує?
1 майстерня — 199 ₴
2 майстерні — 399
Як спробувати?
Оплатити участь в одній або кількох майстернях за лінком внизу. Завдання, читання й пояснення прийдуть імейлом до 10 листопада. Участь у майстерні можна подарувати — просто вкажіть імейл учасника при оплаті.
Майстерня «Прим. пер.» плекає намір стати найкращим навчальним ресурсом у галузі перекладу, поступово переходитиме на стаціонарні рейки, наскільки дозволятимуть обставини, і відбуватиметься регулярно. Лишається дві майстерні — по одній на місяць.
— Можна спитати?
Звісно, напишіть на імейл
prym.per@gmail.com
#майстерня
Прим. пер. pinned «Майстерня перекладу «Прим. пер.» 5-й тур (листопад 2020) І паралельно триває запис на передостанній, листопадовий тур майстерень «Прим. пер.» сезону 2020. Запис відкрито до 10 листопада. Це нагода продегустувати метод за символічні 199 ₴ (вартість однієї…»
Понад усе
Одне з найбезглуздіших слів, яке дуже люблять сучукрперекладачі, а ще більше журналісти — «понад». В 99 % випадків у ньому немає смислу — це шум, а не сигнал. Причому що більше число, то менше смислу в «понад».
З цього приводу є анекдот:
— Ти знаєш, що Сонце через шість мільярдів років згасне?
— Через скільки?!!
— Через шість мільярдів.
— Слава тобі, Господи! А то мені почулося, що через п’ять.
Апофеоз цього явища трапився мені на обкладинці однієї провінційної монографії — «Автор понад трьох книжок».
#промову
Одне з найбезглуздіших слів, яке дуже люблять сучукрперекладачі, а ще більше журналісти — «понад». В 99 % випадків у ньому немає смислу — це шум, а не сигнал. Причому що більше число, то менше смислу в «понад».
З цього приводу є анекдот:
— Ти знаєш, що Сонце через шість мільярдів років згасне?
— Через скільки?!!
— Через шість мільярдів.
— Слава тобі, Господи! А то мені почулося, що через п’ять.
Апофеоз цього явища трапився мені на обкладинці однієї провінційної монографії — «Автор понад трьох книжок».
#промову
Sophistication
Цікаво, як виробники дорогих товарів використовують текстуальні понти, назвімо це так.
Приміром, Apple пише Assembled in China, а не Made in China, Designed in California, а не Designed in USA.
Так само й данська фірма Bang and Olufsen пише Produced in China (при їхніх цінах дієслово made справді звучить якось непристойно дешево).
В автомобілях Bently кнопки в інтерфейсі медіасистеми називаються не Open і Close , як у всіх, а Hide і Reveal. Не здивуюся, якщо у штаті є посада сноба. Конкуренти теж марку тримають — у заводської їдальні «Ролс-Ройса» одна мішленівська зірка.
Американська фірма Kitchen Aid, виробник преміальної кухонної техніки, зазначає потужність міксерів не у ваттах, як усі, а в кінських силах. «Міксер на 0,5 кінських сили» звучить переконливіше, ніж «міксер на 700 ват», правда? А це однакова потужність.
Я колекціоную такі приклади. Черговий приклад у колекцію — на тильній стороні дорогих моделей аудіотехніки Denon пишуть Made in Shirakawa, Japan. Ще й дублюють для понту французькою мовою.
Здається, що з українських міст тільки у Львові зрозуміли навіщо так робити. Прогнозую, що підкреслювати локальність — тренд майбутнього.
Цікаво, як виробники дорогих товарів використовують текстуальні понти, назвімо це так.
Приміром, Apple пише Assembled in China, а не Made in China, Designed in California, а не Designed in USA.
Так само й данська фірма Bang and Olufsen пише Produced in China (при їхніх цінах дієслово made справді звучить якось непристойно дешево).
В автомобілях Bently кнопки в інтерфейсі медіасистеми називаються не Open і Close , як у всіх, а Hide і Reveal. Не здивуюся, якщо у штаті є посада сноба. Конкуренти теж марку тримають — у заводської їдальні «Ролс-Ройса» одна мішленівська зірка.
Американська фірма Kitchen Aid, виробник преміальної кухонної техніки, зазначає потужність міксерів не у ваттах, як усі, а в кінських силах. «Міксер на 0,5 кінських сили» звучить переконливіше, ніж «міксер на 700 ват», правда? А це однакова потужність.
Я колекціоную такі приклади. Черговий приклад у колекцію — на тильній стороні дорогих моделей аудіотехніки Denon пишуть Made in Shirakawa, Japan. Ще й дублюють для понту французькою мовою.
Здається, що з українських міст тільки у Львові зрозуміли навіщо так робити. Прогнозую, що підкреслювати локальність — тренд майбутнього.
Останній день
запису на листопадову майстерню перекладу. Деталі в горішньому пості.
запису на листопадову майстерню перекладу. Деталі в горішньому пості.
Vanilla porn
Вірний читач, за професією програміст, надибав в одному телеграм-каналі дотепний лінгвокраїнознавчий епізод і люб’язно прислав дорогій редакції.
Йдеться про якийсь детектив у російському перекладі. Добувається, значить, ліричний герой у будинок жертви і знаходить там «...немного порно, по большей части простенького, со вкусом ванильного мороженого...». В оригіналі: ...some porn, all of it plain-vanilla...
Фокус у тому, що «стандартний» смак морозива в англосаксонському світі — ванільний. Тобто слово vanilla означає в цьому контексті не «ванільний», а «традиційний», «звичайний», у випадку порно — «без збочень». Іншими словами, герой знаходить «легке» порно, а не химерне порно «со вкусом ванильного мороженого» (цікаво, як перекладач собі це уявляє).
Виявляється, у цьому значенні — простенький, звичайний — це слово вживають програмісти: наприклад, vanilla javascript — елементарний джаваскрипт, без витребеньок.
#лінгвокраїнознавство
Вірний читач, за професією програміст, надибав в одному телеграм-каналі дотепний лінгвокраїнознавчий епізод і люб’язно прислав дорогій редакції.
Йдеться про якийсь детектив у російському перекладі. Добувається, значить, ліричний герой у будинок жертви і знаходить там «...немного порно, по большей части простенького, со вкусом ванильного мороженого...». В оригіналі: ...some porn, all of it plain-vanilla...
Фокус у тому, що «стандартний» смак морозива в англосаксонському світі — ванільний. Тобто слово vanilla означає в цьому контексті не «ванільний», а «традиційний», «звичайний», у випадку порно — «без збочень». Іншими словами, герой знаходить «легке» порно, а не химерне порно «со вкусом ванильного мороженого» (цікаво, як перекладач собі це уявляє).
Виявляється, у цьому значенні — простенький, звичайний — це слово вживають програмісти: наприклад, vanilla javascript — елементарний джаваскрипт, без витребеньок.
#лінгвокраїнознавство
Хороший понт дороже денег
Народне прислів’я
Існують «вичерпані» явища — предмети й процеси, відшліфовані в процесі еволюції так, що до них вже нічого не додаси. В соціально-економічній сфері це називається Парето-оптимальність: стан, при якому неможливо покращити один елемент системи, не погіршивши при цьому інший.
На ілюстрації — книжковий приклад цього явища. До палітурки преміального видання «Маленького принца» зробили клапан на магніті і круглу висічку. Все це дуже гарно вигляда в інстаграмі, тільки книжку незручно тримати і коштує таке виробництво дорожче.
Так само роблять у швейцарських годинниках — вводять у механізм ускладнення з метою виправдати високу ціну. «Кращими», тобто надійнішими чи точнішими, годинники від цього не стають — стають понтовішими.
Народне прислів’я
Існують «вичерпані» явища — предмети й процеси, відшліфовані в процесі еволюції так, що до них вже нічого не додаси. В соціально-економічній сфері це називається Парето-оптимальність: стан, при якому неможливо покращити один елемент системи, не погіршивши при цьому інший.
На ілюстрації — книжковий приклад цього явища. До палітурки преміального видання «Маленького принца» зробили клапан на магніті і круглу висічку. Все це дуже гарно вигляда в інстаграмі, тільки книжку незручно тримати і коштує таке виробництво дорожче.
Так само роблять у швейцарських годинниках — вводять у механізм ускладнення з метою виправдати високу ціну. «Кращими», тобто надійнішими чи точнішими, годинники від цього не стають — стають понтовішими.
The Queen’s Gambit
Перекласти книжку буває простіше, ніж перекласти назву. Хороший приклад дав свіжий серіал The Queen’s Gambit — про дівчину, яку природа чи то нагородила, чи то покарала шаховим генієм.
Строго кажучи, The Queen’s Gambit — це ферзевий гамбіт, шаховий дебют, який починається ходами ферзевих пішаків і передбачає жертву білих на третьому ході заради ініціативи. Гамбіти бувають різні — їх кілька десятків, королівський теж є.
Слово «гамбіт» софістиковане й багатозначне. В широкому сенсі воно означає ситуацію, в якій ти чимось заради чогось жертвуєш.
З шахової термінології у повсякденну мову перекочувало кілька таких яскравих слів.
Усі знають, що таке «цейтнот». Ще є хороше, але менш відоме слово «цугцванг» — це ситуація, коли у тебе не лишилося хороших ходів, як у Зеленського: як не ходи, а стане тільки гірше.
З тієї ж опери слово «гамбіт». У нас цю назву переклали в обхід — «Хід королеви». Вийшла яка-не-яка метафора. Цілком може бути для широкої публіки.
Вузьке місце в тому, що серіал на шахову тему. Самого Каспарова, тринадцятого чемпіона світу, консультантом запросили, і він заявив, що особисто відповідає за достовірність шахових нюансів.
Так от, фігура, яка англійською називається queen (жіночий рід), українською називається «ферзь» (чоловічий рід). Шахи — східна гра, і «ферзь» етимологічно пов’язаний зі словом «візир».
Тонка іронія в тому, що перекладачі цієї назви зіграли у філологічний гамбіт — пожертвували багатозначністю, точністю і красою англійської назви заради метафори, зрозумілої навіть далеким від шахів людям.
#кінопереклад
Перекласти книжку буває простіше, ніж перекласти назву. Хороший приклад дав свіжий серіал The Queen’s Gambit — про дівчину, яку природа чи то нагородила, чи то покарала шаховим генієм.
Строго кажучи, The Queen’s Gambit — це ферзевий гамбіт, шаховий дебют, який починається ходами ферзевих пішаків і передбачає жертву білих на третьому ході заради ініціативи. Гамбіти бувають різні — їх кілька десятків, королівський теж є.
Слово «гамбіт» софістиковане й багатозначне. В широкому сенсі воно означає ситуацію, в якій ти чимось заради чогось жертвуєш.
З шахової термінології у повсякденну мову перекочувало кілька таких яскравих слів.
Усі знають, що таке «цейтнот». Ще є хороше, але менш відоме слово «цугцванг» — це ситуація, коли у тебе не лишилося хороших ходів, як у Зеленського: як не ходи, а стане тільки гірше.
З тієї ж опери слово «гамбіт». У нас цю назву переклали в обхід — «Хід королеви». Вийшла яка-не-яка метафора. Цілком може бути для широкої публіки.
Вузьке місце в тому, що серіал на шахову тему. Самого Каспарова, тринадцятого чемпіона світу, консультантом запросили, і він заявив, що особисто відповідає за достовірність шахових нюансів.
Так от, фігура, яка англійською називається queen (жіночий рід), українською називається «ферзь» (чоловічий рід). Шахи — східна гра, і «ферзь» етимологічно пов’язаний зі словом «візир».
Тонка іронія в тому, що перекладачі цієї назви зіграли у філологічний гамбіт — пожертвували багатозначністю, точністю і красою англійської назви заради метафори, зрозумілої навіть далеким від шахів людям.
#кінопереклад
Fucking Manual
Прекрасний переклад з перетворенням прикметника на іменник. Дуже влучно.
#пропереклад
Прекрасний переклад з перетворенням прикметника на іменник. Дуже влучно.
#пропереклад
IV Форум перекладачів у Львові
#анонси
5–6 грудня у Львові вчетверте відбудеться Форум перекладачів. Вперше Форум було проведено у 2017 році за підтримки Львівської міської ради та Британської ради. Відтоді до Форуму долучилися українські перекладацькі спільноти та компанії, громадські організації, університети, бібліотеки та молодіжні об'єднання.
Цьогоріч впродовж двох днів учасники матимуть можливість долучитися до лекцій досвідчених усних та письмових перекладачів, дипломатів, сурдоперекладачів, локалізаторів та авторів успішних перекладацьких проєктів.
Також у програмі передбачена практична частина — майстер-класи, на які потрібно зареєструватися завчасно. Учасниками цьогорічного Форуму перекладачів стали:
Марта Госовська (майстер-клас «Художній переклад»),
Галина Пехник (розмова про етику усного перекладача),
Ірина Лебедєва (розмова-лекція про локалізацію та переклад),
Андрій Любка та перекладач його роману «Карбід» Райлі Костіган (про співпрацю автора та перекладача),
Сергій Ковальчук (про переклад кінострічок),
Олександр Трикін (про роботу сурдоперекладача на телебаченні),
Анна Галас (про досвід театрального перекладу),
Анастасія Струк (про організацію та промоцію перекладацьких проєктів),
Євгенія Габер (розмова про дипломатичний переклад),
Поліна Городиська (дискусія про оплату праці перекладача),
а також розмова організаторок перекладацьких проєктів Тані Родіонової (фестиваль Translatorium), Ганни Гнедкової (Школа перекладу для підлітків), Олени Власенко та Ірини Візір (міжнародна конференція UTICamp) та Діани Бабій (TIF — Форум перекладачів у Івано-Франківську).
Усі події Форуму безкоштовні, проте, зважаючи на епідеміологічну ситуацію в країні, цьогоріч Форум проводиться в онлайн-форматі, відтак учасники зможуть переглянути усі трансляції онлайн на фейсбук-сторінці Форуму перекладачів.
Контактна особа: Богдана Синякевич
Телефон: + 380 962833286
Електронна пошта: syniakevych.bohdana@gmail.com
#анонси
5–6 грудня у Львові вчетверте відбудеться Форум перекладачів. Вперше Форум було проведено у 2017 році за підтримки Львівської міської ради та Британської ради. Відтоді до Форуму долучилися українські перекладацькі спільноти та компанії, громадські організації, університети, бібліотеки та молодіжні об'єднання.
Цьогоріч впродовж двох днів учасники матимуть можливість долучитися до лекцій досвідчених усних та письмових перекладачів, дипломатів, сурдоперекладачів, локалізаторів та авторів успішних перекладацьких проєктів.
Також у програмі передбачена практична частина — майстер-класи, на які потрібно зареєструватися завчасно. Учасниками цьогорічного Форуму перекладачів стали:
Марта Госовська (майстер-клас «Художній переклад»),
Галина Пехник (розмова про етику усного перекладача),
Ірина Лебедєва (розмова-лекція про локалізацію та переклад),
Андрій Любка та перекладач його роману «Карбід» Райлі Костіган (про співпрацю автора та перекладача),
Сергій Ковальчук (про переклад кінострічок),
Олександр Трикін (про роботу сурдоперекладача на телебаченні),
Анна Галас (про досвід театрального перекладу),
Анастасія Струк (про організацію та промоцію перекладацьких проєктів),
Євгенія Габер (розмова про дипломатичний переклад),
Поліна Городиська (дискусія про оплату праці перекладача),
а також розмова організаторок перекладацьких проєктів Тані Родіонової (фестиваль Translatorium), Ганни Гнедкової (Школа перекладу для підлітків), Олени Власенко та Ірини Візір (міжнародна конференція UTICamp) та Діани Бабій (TIF — Форум перекладачів у Івано-Франківську).
Усі події Форуму безкоштовні, проте, зважаючи на епідеміологічну ситуацію в країні, цьогоріч Форум проводиться в онлайн-форматі, відтак учасники зможуть переглянути усі трансляції онлайн на фейсбук-сторінці Форуму перекладачів.
Контактна особа: Богдана Синякевич
Телефон: + 380 962833286
Електронна пошта: syniakevych.bohdana@gmail.com
Анекдот місяця
Молодий собака питає старого:
— Слухай, а чого ми завжди в намордниках ходили, а люди тільки зараз почали?
— Так ми і в космос раніше полетіли.
Молодий собака питає старого:
— Слухай, а чого ми завжди в намордниках ходили, а люди тільки зараз почали?
— Так ми і в космос раніше полетіли.
Мостова споруда
У колекцію до хлібо-булочних і лікеро-горілчаних виробів.
«Міст через Південний Буг» — це для слабаків. Справжій професіонал каже «мостова споруда». Не здивуюся, якщо журналістам якийсь спецкурс про складновидумане письмо в інститутах викладають.
У мене є гіпотеза, чому процвітає такий стиль. Журналісти, напевно, думають, що писати просто — це зраджувати своє ремесло. Бо якщо писати просто, то чим журналіст відрізняється від простих людей? Так, гляди, начальство задумається — за що ми йому гроші платимо? «Ми будуємо міст» кожен може написати, а от для «мостової споруди» треба увійти в особливий режим, тумблер «Журналізм» у голові переключити. Таке вже не кожен, на щастя, вміє.
#промову
У колекцію до хлібо-булочних і лікеро-горілчаних виробів.
«Міст через Південний Буг» — це для слабаків. Справжій професіонал каже «мостова споруда». Не здивуюся, якщо журналістам якийсь спецкурс про складновидумане письмо в інститутах викладають.
У мене є гіпотеза, чому процвітає такий стиль. Журналісти, напевно, думають, що писати просто — це зраджувати своє ремесло. Бо якщо писати просто, то чим журналіст відрізняється від простих людей? Так, гляди, начальство задумається — за що ми йому гроші платимо? «Ми будуємо міст» кожен може написати, а от для «мостової споруди» треба увійти в особливий режим, тумблер «Журналізм» у голові переключити. Таке вже не кожен, на щастя, вміє.
#промову
Ще раз про англійську бібліографію
80 % сучукрперекладачів не розуміють природи бібліографічних покликань в англійському тексті. Не тому, що дурні. Просто в університетах цього не пояснюють, бо перекладацька освіта дуже далека від видавничної реальності.
Нічого складного тут немає. На ілюстрації — покликання до англійської книжки. Вони складаються з двох частин: наративної і бібліографічної.
Наративну частину підкреслено червоним, так її написав автор. Міг написати по-іншому.
Решта покликань — те, що не підкреслено, — це бібліографічна частина. Автор не міг написати її по-іншому, бо стандарт бібліографічного опису строго регламентований в Chicago Manual of Style (це кодекс законів про англійський текст).
Бібліографічна частина — це інформація, потрібна, щоб знайти згадане видання в бібліотеці.
Наративна частина — це те, що автор хоче нам від себе сказати про згадану книжку.
Наративна частина українською перекладається. Бібліографічна частина — не перекладається.
Це був найкоротший у світі курс з англійської бібліографії для перекладачів.
• • •
Залишилося 2 місця в майстерню перекладу 2021. Там ми прокачуємо філологічні м’язи і займаємося нудними ремісничими дрібницями, про які вам більше ніхто не розкаже, крім дорогої редакції )
80 % сучукрперекладачів не розуміють природи бібліографічних покликань в англійському тексті. Не тому, що дурні. Просто в університетах цього не пояснюють, бо перекладацька освіта дуже далека від видавничної реальності.
Нічого складного тут немає. На ілюстрації — покликання до англійської книжки. Вони складаються з двох частин: наративної і бібліографічної.
Наративну частину підкреслено червоним, так її написав автор. Міг написати по-іншому.
Решта покликань — те, що не підкреслено, — це бібліографічна частина. Автор не міг написати її по-іншому, бо стандарт бібліографічного опису строго регламентований в Chicago Manual of Style (це кодекс законів про англійський текст).
Бібліографічна частина — це інформація, потрібна, щоб знайти згадане видання в бібліотеці.
Наративна частина — це те, що автор хоче нам від себе сказати про згадану книжку.
Наративна частина українською перекладається. Бібліографічна частина — не перекладається.
Це був найкоротший у світі курс з англійської бібліографії для перекладачів.
• • •
Залишилося 2 місця в майстерню перекладу 2021. Там ми прокачуємо філологічні м’язи і займаємося нудними ремісничими дрібницями, про які вам більше ніхто не розкаже, крім дорогої редакції )
Дилема папи римського
З одною епістемологічною дилемою ми стикаємося щодня, але рідко це усвідомлюємо. В західній традиції цю дилему зазвичай ілюструють на прикладі папи римського.
Папа каже, що вірить у Бога. Він це каже тому, що він вірить у Бога? Чи тому, що він — папа?
Не існує способу відповісти на це питання, а отже немає епістемологічної причини слухати, що каже папа.
Ця дилема виразно показує різницю між «позитивним» і «негативним» твердженням: все міняється, коли папа говорить, що не вірить у Бога.
Коли слова розходяться зі статусом, людині можна вірити, бо вона заради сказаного пішла на ризик.
Те саме стосується політиків, маркетологів, публічних інтелектуалів та інших невільних людей. Як зрозуміти, щó вони говорять: те, що думають, чи те, до чого їх зобов’язує становище?
З цієї нехитрої думки американський автор зробив би книжку сторінок на триста )
#наукпоп
З одною епістемологічною дилемою ми стикаємося щодня, але рідко це усвідомлюємо. В західній традиції цю дилему зазвичай ілюструють на прикладі папи римського.
Папа каже, що вірить у Бога. Він це каже тому, що він вірить у Бога? Чи тому, що він — папа?
Не існує способу відповісти на це питання, а отже немає епістемологічної причини слухати, що каже папа.
Ця дилема виразно показує різницю між «позитивним» і «негативним» твердженням: все міняється, коли папа говорить, що не вірить у Бога.
Коли слова розходяться зі статусом, людині можна вірити, бо вона заради сказаного пішла на ризик.
Те саме стосується політиків, маркетологів, публічних інтелектуалів та інших невільних людей. Як зрозуміти, щó вони говорять: те, що думають, чи те, до чого їх зобов’язує становище?
З цієї нехитрої думки американський автор зробив би книжку сторінок на триста )
#наукпоп
Какого черта?
Дивлюся дубльований серіал, а там із серії в серію кочує «Какого черта ты здесь делаешь?», «Какого черта ты творишь?» і так далі з варіаціями.
Схоже, чорти трошки наступили перекладачам на вуха. В російській мові ідіома «какого черта» означає «зачем», а не «что» :). Можна спитати «Какого черта ты сюда пришел?»
— Какого черта ты здесь делаешь?
— Красивого. С копытами и дымом из ушей.
#кінопереклад
Дивлюся дубльований серіал, а там із серії в серію кочує «Какого черта ты здесь делаешь?», «Какого черта ты творишь?» і так далі з варіаціями.
Схоже, чорти трошки наступили перекладачам на вуха. В російській мові ідіома «какого черта» означає «зачем», а не «что» :). Можна спитати «Какого черта ты сюда пришел?»
— Какого черта ты здесь делаешь?
— Красивого. С копытами и дымом из ушей.
#кінопереклад