Нема в світі досконалості

Якось Альф із великого і ще краще перекладеного серіала почав набирати вагу. І так погладшав, що його ніхто з місця зрушити не міг. При цьому ніяких зовнішніх ознак ожиріння не було — збільшувалася тільки питома вага, а не об’єм тіла. Віллі здивувався, а Альф каже:

— Це мудре пристосування нашої природи, щоб не доводилося міняти розмір одягу.

Шкода, що люди так не вміють. А ще шкода, що не можна виспатися на тиждень наперед і наїстися.

​Не час помирати (No Time To Die, 2021)
#кінопанорама

Джеймс Бонд — квінтесенція масової культури, хімічно чистий мейнстрім, тим і цікавий. І дорога редакція твердо стоїть на тому, що зняти хороше кіно про Бонда складніше, ніж фестивальний артхауз, як складніше написати сонет, ніж сучасну українську поезію. Ювілейному, 25-му фільму серії не пощастило — два роки він пролежав на ковідній полиці, аж модні гаджети в кадрі встигли застаріти. Нарешті ми дочекалися. І що?

Беремо попередні 24 фільми, тасуємо, щедро додаємо сюжетних нісенітниць і карикатурних персонажів, вставляємо півтора жарти і множимо на дві з половиною години. (Вимальовується емпіричне правило: якщо фільм іде більше двох годин, можна на нього не йти. Швидше за все, художнє висловлювання не виправдає такий хоронометраж.)

У підсумку вийшло щось на рівні «Кванта милосердя». До «Казино “Рояль”» — на мою думку, найкращого фільму бондіани — не дотягує. Леа Сейду в ролі бонд-герл абсолютно дерев’яна, куди їй до Єви Грін. Рамі Малік в ролі поганця не дотягує ні до Крістофа Вальца, ні до Мадса Мікельсена. Але 30 хвилин естетичного задоволення ви отримаєте: класичні догонялки «ягуар — астон мартін» лишилися, а італійське містечко Матера на початку невимовно гарне.

Цим фільмом Деніел Крейг прощається з роллю Бонда і віддає тягар білої людини комусь іншому. Далі, от побачите, буде перемога прогресивної ідеології і ламання архетипів. Закінчиться все сумно. Згадайте останнього Термінатора — на пенсії штори шив. 6/10

​«Мой письменный верный стол»

Колись у соцмережах був забавний флешмоб «Покажи своє робоче місце» — перекладачі фотографували свої кімнати, столи і комп’ютери. Завжди цікаво сходити в гості, подивитися як люди живуть. Тим більше, що у перекладачів — а здебільшого це фрілансери — межа між «роботою» і «життям» болісно тонка: як працюєш, так і живеш.

Інтер’єри були різні, як різні бувають люди, але буржуазної розкоші, як у літературно-меморіальних музеях пригноблених українських класиків, ніхто, здається, не показав. (Сходіть, поки гарна погода, в музей Бажана на Терещенківській, 5 — побачите, в яких умовах має працювати справжній столичний інтелектуал.)

Так от, догнала мене якась меблева реклама і на цей пост надихнула. Стіл на ній був, може, й красивий, з шухлядками, але абсолютно безглуздий. Головний критерій при виборі столу — де він буде стояти: уздовж стіни чи якось інакше.

Якщо уздовж — а так найчастіше буває у наших дрібнопомісних квартирах, — то критичне значення має глибина столу. Мінімум 70 см, що більше, то краще. Стіл глибиною 60 см не дозволить людині середнього зросту випростати під ним ноги, а значить біль у колінах — це справа часу. Загальне правило: стіл, якщо він стоїть уздовж стіни, має бути максимально глибоким.

Другий важливий момент — ширина столу. Розкиньте руки хрестом. Заміряйте відстань між долонями — оце і є мінімальна ширина вашого столу. Загальне правило: стіл має бути максимально широкий, що ширший, то краще. Приблизний орієнтир — 120 сантиметрів. Тоді на нього можна поставити серйозний монітор.

Все інше — матеріал, колір, конструкція — другорядні речі. У мене от такий, але тему письмового столу не закрито.

У Корнія Івановича Чуковського було в кабінеті чотири столи — на кожному своя робота.

4 см

Найкраща професійна порада, яку я отримав від старших колег — коли перекладаєш або редагуєш, вистав усі поля в док-файлі по 4 сантиметри замість стандартних для ворда дюймових.

Відтоді життя засяяло новими барвами. Уже потім я знайшов теоретичне пояснення цього ефекту. Це називається закон Фітса (Fitts’s law) — що менший елемент, з яким взаємодіє людина, то більше зусиль вимагає процес взаємодії.

Найпростіша побутова екстраполяція цього явища — тарілки. Що більша тарілка, то зручніше з неї їсти. Саме тому в ресторанах тарілки більші, ніж удома, хоч порції менші.

#ремесло

Культ деталі · 17

Знавці книжкового ремесла оперують іноді тонким і невловимим поняттям «смак читання». Цей смак складається з суми дрібниць: шрифт, інтерліньяж, ширина шпальти, щільність набору, папір, кольори і т. д. Щоб його відчути, потрібні розвинені читацькі рецептори — більшість читачів відзначають хіба розмір шрифту — ось цей «великий», а ось цей «маленький». Але добре зроблену книжку вони відчують, як відчувають різницю між ДСП і дубовою дошкою.

Шліфувати дрібниці, які створюють смак читання, можна нескінченно. Я знаю метранпажів, які вручну ширину пробіла задають. Тут, як і в житті загалом, важливо вчасно зупинитися.

Так от, у цій книжці в останньому слові на сторінці ніколи не буває переносів. Так читачу на міліметр комфортніше.

Огастін Седжвік. «Каваленд» (видавництво «Лабораторія»)

2 за ціною 1

Досить часто буває так, що перекладач здає у видавництво два варіанти перекладу фрази. Це своєрідна поразка перед текстом — «я не зміг вибрати». Тепер хтось інший — наприклад, редактор — має дограти спортивний епізод до кінця. Звісно, бувають складні моменти і перекладач хоче порадитися — це нормально.

Але не треба писати два варіанти перекладу прямо в тексті, інакше в силу законів Паркінсона («якщо помилка може трапитися, вона трапиться») так і піде в друк. Ось вам наочний приклад на картинці.

Один варіант перекладу — в самому тексті. Альтернативний — в коментах на берегах. Так вони існуватимуть поруч, але в різних площинах, і не сплутаються в один клубок.

#ремесло

Епонім

Недавно в кінотеатрах пройшов фільм про Міхаеля Шумахера — великого пілота Формули 1 загалом і команди «Ферарі» зокрема. Його ім’я стало епонімом швидкості — «Теж мені Шумахер знайшовся». Навіть наклейки на бампер є — «Шумахер за кермом».

Звісно, в тому, що Шумахер став епонімом, є його пряма заслуга: не був би чемпіоном — не став би. Але є в цьому й випадковість, пов’язана з фонетикою імені. Стали б епонімами інші пілоти — Райконен, Кулхард чи Ферстапен? Можливо, але з меншою імовірністю. У «Шумахері» є «шум, «шухер» і панчлайн — «хер».

Так що вигравай не вигравай, а станеш ти епонімом чи ні залежить від випадковості, яка вбудована в саму фактуру життя.

Що я читаю. Шість останніх книжок
#книгопанорама

13
Питер Акройд. Ньютон
Біографія Ньютона від знаменитого англійського автора. Надто популярна і дуже коротка, мов стаття якась. Ньютон вартий більшого — там матеріалу на три томи вистачить. 5/10

14
Людмила Петрановская. Selfmama. Лайфхаки для работающих мам
Популярна педагогіка з практичними порадами, як не збожеволіти під тягарем батьківства. Мораль — розслабтеся і не пасіть зайців. 6/10

15
Митио Каку. Паралелльные миры
Асорті з популярної (астро)фізики. Якщо задача — обмежитися однією книжкою на цю тему, то Мітіо Каку (у нас його перекладають на американський, а не японський манер Мічіо Кайку) цілком годиться. 7/10

16
Леонард Млодинов. Радуга Фейнмана
Вдруге перечитав зворушливі спогади Млодінова про мого улюбленого Фейнмана. Вони кілька років працювали в сусідних кабінетах у Калтеху. 8/10

17
Пелевин. Transhumanism, Inc.
Якщо ви читали передостанню книжку Пєлєвіна, то й останню читали. Усе те саме, тільки бульбашок у шампанському менше і на смак кисліше. Пєлєвін проводить натурний експеримент — що буде, якщо кожного року випускати роман. В літературному сенсі нічого хорошого. 5/10

Цитата: «Реальность в наши дни — частная платформа, а если вас что-то не устраивает, то никто не принуждает вас держать здесь акаунт»

18
Иен Пирс. Перст указующий
Одна з моїх улюблених книжок, перечитав утретє. За жанром це історичний детектив. Оксфорд, 1650-ті роки. Щойно була революція, тепер реставрація. Аж раптом у коледжі знаходять труп професора. Історію по черзі розповідають четверо очевидців. Розповідають дуже переконливо — всі кінці сходяться: мотив ясний, хто вбивця зрозуміло. Одна біда — мотив і вбивця у всіх чотирьох різні.

Іронія в тому, що останнім приходить професійний історик і говорить «зараз я вам розкажу, як усе було насправді, бо моя розповідь найбільш легітимна — спирається на документи». І викладає найхимернішу версію.

І все це майстерно нанизано на деталі епохи, ранню історію науки, любовну історію. Ще й блискуче перекладено. По суті, Пірс дуже тонко деконструював історичне ремесло. Коли я вперше читав цю книжку, то було жаль, що вона така коротка — всього 600 сторінок. Востаннє жаль, що книжка коротка, виникав у дитинстві.

За постановкою питання нагадує великий фільм Куросави «Расемон». Ця книжка грає в одній лізі з «Іменем рози» Умберто Еко. 10/10

Хибний друг · 15

Англійське слово check у половині випадків означає «рахунок», а не «чек». Як, наприклад, отут. Ти в ресторані оплачуєш «рахунок» (сheck), а потім тобі, буває, приносять «чек» (receipt).

#переклад

Like a Boss

У перекладацькому ремеслі, як і в будь-якому іншому, багато вад: прекаріатна праця, невпевненість у завтрашньому дні, виснажлива монотонна тяга. Коли «з дитинства мріяв бути перекладачем», про це не думаєш. Думаєш, коли вже трохи поварився.

Але є й переваги. Наприклад, відсутність начальства. Ти сам собі деміург. Перекладай добре, не відступай від дедлайна далеко — ніхто тобі й слова поперек не скаже.

Backup

Час від часу у соцмережах лунає розпачливий стогін перекладача й редактора:

— А-а-а-а! Ноутбук накрився! Все пропало. Порадьте, люде добрі, якусь майстерню чи як його повернути до життя?

Зі мною теж один раз таке було: пропала робота за три місяці. А перекладати книжку вдруге підряд — так собі задоволення.

Аж тоді гіркий досвід навчив тримати робочі файли в хмарі і робити резервні копії. Хмар багато, на будь-який смак: гугль-диск, дропбокс, ван-драйв. Гугль візьме з вас за хмару 50 гривень на місяць — три чашки поганої кави. Зате можна не боятися, що ноутбук вкрадуть, згорить, помре від старості. Файли і комп’ютер мають існувати в різних площинах.

Ноутбук, вінчестер, флешка і т. д. за списком — це технічні вироби. Вони не вічні. У них є ресурс роботи. Він скінченний. Коли вони зламаються — питання часу.

Як каже мій сисадмін, люди діляться на дві категорії: одні роблять резервні копії, другі ще не роблять.

Лідер

Є слова, які здаються старими і звичайними, та насправді це неологізм. І контекст це покаже. От, приміром, фраза в сучукрперекладі: «новим лідером СРСР став Горбачов». Англійське слово leader тут акуратніше було би перекласти «керівник», якщо передавати його іменником.

Горбачов ще годиться, слово «лідер» якраз у його часи з’явилося (як і, скажімо, слово «цінності»). А підставте подумки його до Черненка або Андропова: «новим лідером СРСР став Черненко». Старше покоління оцінить іронію.

Коли американець пише про Радянський Союз, то все це краще радянськими словами перекладати, а не американськими. Інакше недалеко до комічного ефекту типу «енкаведисти завели файл на Миколу Бажана».

#переклад

Найкраще за 30 років

Тільки ледачий не склав свого рейтинга хорошого, важливого і різного до 30-річчя незалежності України, а в мене все руки не доходили. Так от, дорога редакція вважає, що...

Найкращий альбом:
Плач Єремії. «Світло і сповідь»

Найкраща книжка:
Юрій Андрухович. «Перверзія». «Рекреації». «Московіада» (формально це три книжки, але посутньо одна)

Найкраща вистава:
Київський експериментальний театр. «Чекаючи на Годо»

Найкраща виставка:
про фільм Параджанова «Тіні забутих предків» в Арсеналі

Найкращий серіал:
«Спіймати Кайдаша»

Найкращий концерт:
Пол Макартні на Майдані Незалежності

Але ж у нас тематичний канал, про переклад, редактуру та інші пригоди книжок... І якщо в попередніх номінаціях у мене були сумніви і провали в пам'яті, то тут немає.

Найкращий переклад книжки:
Вон Гак. «Джвандзи»

Найкращий переклад кіна:
Олекса Негребецький. «Альф»

Overnight

Спостеріг, що в сучукрперекладах (тм) буквально перекладають слово overnight — «за одну ніч». Але в 9 випадках з 10 це слово трапляється в переносному значенні «моментально», «одразу», «дуже швидко».

Як зрозуміти в прямому значенні його вжито чи в переносному? Дуже просто. Треба подивитися, про ніч мова чи ні. Overnight train — це нічний поїзд, оvernight stop — зупинка на ніч і т. д.

А от коли сучукрперекладач пише, що сучасну енергетичну систему неможливо змінити «за одну ніч», то з тим же успіхом можна перекласти, що її неможливо змінити «за один день». А значить слово overnight вжито в переносному значенні — моментально, швидко. У словнику навіть приклад є: The book was an overnight success. — Книга имела мгновенный успех.

«Прекрасный Пол»

Засперечалися з приятелькою про мій «рейтинг» до 30-ліття незалежності. Мовляв, це з мого боку був прояв «ієрархічного мислення», що в сучасному світі вважається гріхом (Каюся, я такий: я справді вважаю, що поняття «краще» і «гірше» мають об’єктивну, емпірично вимірювану природу.)

А, по-друге, це не найкраще з того, що було зроблено в новітній українській культурі, а найкраще з того, що ти спромігся у внутрішній монголії побачити. (Ясна річ. Для цього й існують персональні рейтинги. Хочеш статистично значущий зріз — візьми достатньо велику й достатньо розмаїту вибірку і виведи спільний знаменник: якщо 100 юзерів з різних соціальних страт вважають, що «Польові дослідження українського сексу» — це круто, то випиши Забужко лавровий вінок.)

Але одна номінація не викликала у критикині сумніву — «Найкращий концерт». За 30 років в Україні побували майже всі. Я слухав Джона Маклафліна в Жовтневому палаці. Сходив на Ела ді Меолу і Стінга. Аплодував Чіку Коріа і Гарі Бартону. Був представлений Гідону Кремеру. Маю автограф «Джетро Тала». Що вже казати про зірок радянського року на пенсії.

Але вона погодилася, що найкращий концерт за всі ці 30 нескінченних років — Пол Макартні на Майдані Незалежності. Навіть собачий холод і дощ йому не завадив. Два Майдани і Пол Макартні — ніхто не збирав у центрі Києва більше людей.

Старший товариш тоді ностальгійно завважив: «Скажи комусь у 1975 році, що на площі Калініна в Києві виступатимуть “бітли”...».

— А як же «Металіка», «АС/DС», «Ролінги»? — спитаєте ви.

Не сперечаюся — великі групи. Але знадобляться гроші — і приїдуть. «Скорпіонс» приїжджали? От і ці приїдуть. Нічого неймовірного в цьому немає. Привезти їх, як казав Річард Фейнман про атомну бомбу, — задача не наукова, а інженерна.

Суть у тому, що після Макартні нема куди піднімати ставки. Епоха великих груп закінчилася. «Иных уж нет, а те далече». У цій засмальцьованій колоді лишається дві безнадійні карти — «Лед Зепелін» і «Пінк Флойд». Але, боюся, хтось із нас не доживе побачити їх у Києві — або я, або вони.

Хибний друг · 16

Англійське слово paragraph у більшості випадків означає «абзац», а не «параграф». Автор має на увазі, що сучасним читачам важко сконцентруватися і прочитати, не відволікаючись, бодай абзац тексту.

Зробивши таку помилку, можна трохи втішитися тим, що так само помилився Набоков у російському перекладі «Лоліти».

Глінтвейн

У наші широти прийшла зима, насипала снігу і дорога редакція вирішила повторити перевірений часом рецепт глінтвейна, позичений у Джеймі Олівера. Недопите можна розігрівати, гірше не стане.

∙ 1–2 пляшки сухого червоного вина (1 пляшка = 2–3 порції)
В глінтвейн не треба брати дороге марочне вино, згодиться і пристойне ординарне. Мій досвід каже, що найкраще — закарпатське каберне «Чізай». Це взагалі найпристойніше з дешевих українських вин. Зовсім дешеве вино все зіпсує, зекономте на чомусь іншому.

∙ спеції: бадьян, душистий перець, гвоздика, кардамон, кориця, мускатний горішок (все, зрозуміло, зернами і паличками, нерозтерте)
Всього по 5-6 штучок, кориці 1-2 палички, 1-2 мускатний горішок треба розбити, щоб він тріснув, бо цілий не віддає аромату. Якщо чогось під рукою нема — не страшно. 6 спецій — це програма максимум.

∙ половинка апельсина, порізана дольками зі шкуркою (або 1–2 мандарини, або просто шкурка від з’їдених недавно апельсинів, ви ж сушите шкірку на цукати в чай, не викидаєте? апельсини, до речі, треба мити — на них буває захисний віск для транспортування)

∙ на пляшку вина — 25 мл куантро або тріпл сека, або рома, або граппи, або коньяку, або біттера, або будь-чого подібного і адекватного за смаком (тобто текіла не годиться, міцний алкоголь має бути виноградної основи, як і вино)

∙ ложка-дві меду, залежно від смаків (якщо на мед алергія — цукор за смаком; можна брати не сухе вино, а напівсолодке, тоді меду і цукру не треба або зовсім трошки, але сухе вино працює в рецепті краще).

∙ опціонально: на пляшку вина — 25 мл вермута (тут треба спробувати яка комбінація міцного алкоголю найбільше подобається. Я практикую куантро + вермут або біттер).

Вилити в кастрюльку вино, додати спеції, апельсин, мед, свою комбінацію міцного алкоголю і довести до кипіння, але не кип’ятити. Насипати в чашку трошки хорошого ізюму і мигдалю (пластівцями або цілого). Процідити глінтвейн по чашках. Випити під приємну розмову. З’їсти ізюм і мигдаль (м-м-м, мигдаль у глінтвейні —смакота). Повторити.

Про кулінарію треба розуміти найголовніше: дао кулінарії — це спостереження. Приготувати → спробувати → зробити висновок → поправити, якщо треба, рецепт під свої смаки → передати наступному поколінню і т. д. по колу.

Корінь зла

Цехова профспілкова іцініатива під назвою «Перекладачі в дії» опублікувала недавно результати дослідження про становище перекладачів. Становище суперечливе. З одного боку, на перекладачів є попит. З іншого — платять мало, прекаріатна праця і т. д. з усіма зупинками.

І от я думаю: до якого найфундаментальнішого рівня можна звести проблему. Чому становище перекладачів таке, як є? Так Маркс у «Капіталі» постановив, що проблема зводиться до приватної власності на засоби виробництва — саме це дозволяє капіталісту видобувати з робітника додану вартість.

І схиляюся до версії, що корінь проблеми з українським перекладом у відсутності причиново-наслідкового зв’язку між рівнем перекладу і продажами книжки.

Поганий переклад не означає, що книжка погано продаватиметься. І навпаки. Не можна з тим самим успіхом виготовляти погані телевізори, будувати погані хмарочоси, погано робити хірургічні операції. А скоїти переклад можна.

І не факт, що причиново-наслідковий зв’язок між якістю перекладу і добробутом перекладачів можна сконструювати. А значить переклад залишатиметься різновидом релігійної діяльності. Люди перекладають добре не тому, що це вигідно, а з якихось інших причин.

Хоткей по понеділках

Ви не повірите, але існують редактори, які у ХХІ столітті виділяють текст, тягнучи мишкою. На допомогу їм Біл Гейтс, крім чіпування і 5G, придумав спеціальні хоткеї у ворді.

Глобальна перевага хоткеїв над мишкою в тому, що це а) швидше, б) когнітивно простіше, бо не треба цілитися.

— Та ну нафіг, — сказала мені якось колежанка, — хоткеї треба запам'ятовувати. Це перекреслює всі їхні переваги. Нема мені чим голову зайняти.

Але зробила над собою зусилля, спробувала і визнала, що була неправа.

Minority Report

Кіношники свого часу зробили цю помилку і всіх хибним шляхом скерували. Minority Report означає не «особлива думка» (рос. особенная), а «осібна» (рос. особое мнение, тобто окреме від того, що висловила більшість)