Рідко і зрідка
Емпіричні спостереження свідчать, що сучукрперекладачі дуже часто плутають слова «рідко» (рос. редко) і «зрідка» (рос. изредка).
Означають вони майже те саме, різниця тонка, але у цих слів різний вектор: одне спрямоване в бік ствердження, а інше в бік заперечення.
Порівняйте два речення:
1. Вона зрідка купує нові плаття
2. Вона рідко купує нові плаття
Відчуваєте різницю?
Іноді смисл помітно міняється. В одному сучукрперекладі, невичерпному джерелі бздур, написано, що герой «зрідка ходив у ресторан з колишньою дружиною». Це означає, що іноді ходив, бувало таке. Порівняйте з варіантом: герой «рідко ходив в ресторан з колишньою дружиною». Це означає, що такого майже не бувало. Зовсім інша тональність.
#промову
Емпіричні спостереження свідчать, що сучукрперекладачі дуже часто плутають слова «рідко» (рос. редко) і «зрідка» (рос. изредка).
Означають вони майже те саме, різниця тонка, але у цих слів різний вектор: одне спрямоване в бік ствердження, а інше в бік заперечення.
Порівняйте два речення:
1. Вона зрідка купує нові плаття
2. Вона рідко купує нові плаття
Відчуваєте різницю?
Іноді смисл помітно міняється. В одному сучукрперекладі, невичерпному джерелі бздур, написано, що герой «зрідка ходив у ресторан з колишньою дружиною». Це означає, що іноді ходив, бувало таке. Порівняйте з варіантом: герой «рідко ходив в ресторан з колишньою дружиною». Це означає, що такого майже не бувало. Зовсім інша тональність.
#промову
Дайте два
Англійська мова спокійно нанизує кілька прикметників підряд. Два, три, а то й чотири — і речення залишається нормальним.
Українську мову влаштовано інакше. Не можна просто так взяти і поставити два прикметники поруч. Ключове слово «просто так». Про це є афоризм у Бабеля: «Два прилагательных к одному существительному может позволить себе только гений».
Три прикметники підряд — це діагноз перекладу. Два прикметники підряд — це з дуже високою імовірністю стилістична помилка.
Відкрив навмання черговий сучукрпереклад. А там просто поклади прикладів. Кожне речення голосно кричить, що воно переклад.
Як зрозуміти, що підкреслене словосполучення українській мові чуже? Дуже просто. Створити за цим же рецептом інше:
республіканська американська партія виставила кандидатом у президенти Дональда Трампа
#сучукрпереклад
#промову
Англійська мова спокійно нанизує кілька прикметників підряд. Два, три, а то й чотири — і речення залишається нормальним.
Українську мову влаштовано інакше. Не можна просто так взяти і поставити два прикметники поруч. Ключове слово «просто так». Про це є афоризм у Бабеля: «Два прилагательных к одному существительному может позволить себе только гений».
Три прикметники підряд — це діагноз перекладу. Два прикметники підряд — це з дуже високою імовірністю стилістична помилка.
Відкрив навмання черговий сучукрпереклад. А там просто поклади прикладів. Кожне речення голосно кричить, що воно переклад.
Як зрозуміти, що підкреслене словосполучення українській мові чуже? Дуже просто. Створити за цим же рецептом інше:
республіканська американська партія виставила кандидатом у президенти Дональда Трампа
#сучукрпереклад
#промову
Копро-стиль
Інтернет підкладає рекламний анонс якогось нового українського кіна: «Робота над стрічкою відбуватиметься у мажоритарній копродукції».
Є гонзо-стиль, а є копро-стиль. Не пишіть так.
#промову
Інтернет підкладає рекламний анонс якогось нового українського кіна: «Робота над стрічкою відбуватиметься у мажоритарній копродукції».
Є гонзо-стиль, а є копро-стиль. Не пишіть так.
#промову
Так ніхто не кохав
Найпоширеніша пунктуаційна помилка сучасності — кома після «так» на початку речення. Тут навіть закон Парето відступає — її ставлять не 80 % учасників процесу, а 99.
Так з комою означає «да». Так без коми означає «таким робом». У правописі про це є окремий пункт, 118.10:
Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кому не ставимо.
Мнемонічне правило просте і сформульоване у шкільному вірші Володимира Сосюри:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
Бачите кому після так? Бо вона там не потрібна. Якщо її поставити, вийде: «Да, никто не любил...»
#промову
Найпоширеніша пунктуаційна помилка сучасності — кома після «так» на початку речення. Тут навіть закон Парето відступає — її ставлять не 80 % учасників процесу, а 99.
Так з комою означає «да». Так без коми означає «таким робом». У правописі про це є окремий пункт, 118.10:
Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кому не ставимо.
Мнемонічне правило просте і сформульоване у шкільному вірші Володимира Сосюри:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
Бачите кому після так? Бо вона там не потрібна. Якщо її поставити, вийде: «Да, никто не любил...»
#промову
Понад усе
Одне з найбезглуздіших слів, яке дуже люблять сучукрперекладачі, а ще більше журналісти — «понад». В 99 % випадків у ньому немає смислу — це шум, а не сигнал. Причому що більше число, то менше смислу в «понад».
З цього приводу є анекдот:
— Ти знаєш, що Сонце через шість мільярдів років згасне?
— Через скільки?!!
— Через шість мільярдів.
— Слава тобі, Господи! А то мені почулося, що через п’ять.
Апофеоз цього явища трапився мені на обкладинці однієї провінційної монографії — «Автор понад трьох книжок».
#промову
Одне з найбезглуздіших слів, яке дуже люблять сучукрперекладачі, а ще більше журналісти — «понад». В 99 % випадків у ньому немає смислу — це шум, а не сигнал. Причому що більше число, то менше смислу в «понад».
З цього приводу є анекдот:
— Ти знаєш, що Сонце через шість мільярдів років згасне?
— Через скільки?!!
— Через шість мільярдів.
— Слава тобі, Господи! А то мені почулося, що через п’ять.
Апофеоз цього явища трапився мені на обкладинці однієї провінційної монографії — «Автор понад трьох книжок».
#промову
Мостова споруда
У колекцію до хлібо-булочних і лікеро-горілчаних виробів.
«Міст через Південний Буг» — це для слабаків. Справжій професіонал каже «мостова споруда». Не здивуюся, якщо журналістам якийсь спецкурс про складновидумане письмо в інститутах викладають.
У мене є гіпотеза, чому процвітає такий стиль. Журналісти, напевно, думають, що писати просто — це зраджувати своє ремесло. Бо якщо писати просто, то чим журналіст відрізняється від простих людей? Так, гляди, начальство задумається — за що ми йому гроші платимо? «Ми будуємо міст» кожен може написати, а от для «мостової споруди» треба увійти в особливий режим, тумблер «Журналізм» у голові переключити. Таке вже не кожен, на щастя, вміє.
#промову
У колекцію до хлібо-булочних і лікеро-горілчаних виробів.
«Міст через Південний Буг» — це для слабаків. Справжій професіонал каже «мостова споруда». Не здивуюся, якщо журналістам якийсь спецкурс про складновидумане письмо в інститутах викладають.
У мене є гіпотеза, чому процвітає такий стиль. Журналісти, напевно, думають, що писати просто — це зраджувати своє ремесло. Бо якщо писати просто, то чим журналіст відрізняється від простих людей? Так, гляди, начальство задумається — за що ми йому гроші платимо? «Ми будуємо міст» кожен може написати, а от для «мостової споруди» треба увійти в особливий режим, тумблер «Журналізм» у голові переключити. Таке вже не кожен, на щастя, вміє.
#промову
Не в касу
Здається, ще одне слово загинуло смертю хоробрих у нерівній боротьбі української мови з англійською.
Трапилося на очі інтерв’ю з режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим. І червоною ниткою проходить через нього слово «бокс-офіс».
Споконвіку це називалося «касою». Фільм «збирав касу» або, як у нашому випадку, не збирав. Каса бувала хороша і погана.
«Креативна колаборація з мейджором не зібрала бокс-офісу». Ось сучасна українська мова. Коли там у Брюсселі міжнародний конкурс з милозвучності?
#промову
Здається, ще одне слово загинуло смертю хоробрих у нерівній боротьбі української мови з англійською.
Трапилося на очі інтерв’ю з режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим. І червоною ниткою проходить через нього слово «бокс-офіс».
Споконвіку це називалося «касою». Фільм «збирав касу» або, як у нашому випадку, не збирав. Каса бувала хороша і погана.
«Креативна колаборація з мейджором не зібрала бокс-офісу». Ось сучасна українська мова. Коли там у Брюсселі міжнародний конкурс з милозвучності?
#промову
Драматично
А от ще один забавний приклад повзучої англовізації. Слово «драматизувати» раніше означало «посилювати емоційну напругу».
— Кохана, не драматизуй. Ми просто фліртували.
Тепер його почали вживати в одному з англійських значень «робити основою художнього твору» — «історію драматизували в книжці».
Якщо ви студенти у пошуках теми, то про англовізацію можна написати хорошу курсову чи дипломну роботу. Цей приклад взято з прекрасного сайту для хіпстерів The Village Україна. Там просто поклади. Він, як барометр, показує, що таке українська мова в сучасному мегаполісі.
#промову
• • •
П’ять останніх днів запису в майстерню перекладу «Прим. пер. 2020». Ось кілька відгуків про попередній сезон.
А от ще один забавний приклад повзучої англовізації. Слово «драматизувати» раніше означало «посилювати емоційну напругу».
— Кохана, не драматизуй. Ми просто фліртували.
Тепер його почали вживати в одному з англійських значень «робити основою художнього твору» — «історію драматизували в книжці».
Якщо ви студенти у пошуках теми, то про англовізацію можна написати хорошу курсову чи дипломну роботу. Цей приклад взято з прекрасного сайту для хіпстерів The Village Україна. Там просто поклади. Він, як барометр, показує, що таке українська мова в сучасному мегаполісі.
#промову
• • •
П’ять останніх днів запису в майстерню перекладу «Прим. пер. 2020». Ось кілька відгуків про попередній сезон.
Безпомильна ознака перекладу
В американському світі існує стандартна риторична фігура — вказувати вік персонажа. В газетах і журналах пишуть «Джон Пупкен, менеджер, 40 років, заявив що...». Цей стиль поступово переймають у нас.
Біда в тому, що «числівникові прикметники» погано вписуються в українську мову — вони «стирчать». Особливо коли стоять біля підмета в ситуації тривання.
От вам приклад: «40-річний спеціаліст дивився кіно». Так просто не говорять. «30-річна вчителька вела урок». «40-річний дальнобійник міняв пробите колесо».
Імпорт англіцизмів можна порівняти з переливанням крові — щоб організм вижив, має збігатися група і резус.
#промову #сучукрпереклад
В американському світі існує стандартна риторична фігура — вказувати вік персонажа. В газетах і журналах пишуть «Джон Пупкен, менеджер, 40 років, заявив що...». Цей стиль поступово переймають у нас.
Біда в тому, що «числівникові прикметники» погано вписуються в українську мову — вони «стирчать». Особливо коли стоять біля підмета в ситуації тривання.
От вам приклад: «40-річний спеціаліст дивився кіно». Так просто не говорять. «30-річна вчителька вела урок». «40-річний дальнобійник міняв пробите колесо».
Імпорт англіцизмів можна порівняти з переливанням крові — щоб організм вижив, має збігатися група і резус.
#промову #сучукрпереклад
Шмок
У «Чорному лебеді» Талеб глузує з інтелектуальних снобів, активно використовуючи прийом, який по-науковому називається «шм-редуплікація».
Назву явища мало хто чув, але саме явище знають всі по анекдоту «Прачечная? — Хуячечная! Это министерство культуры». Це по-науковому називається хуй-редуплікація.
Цікаво, що тут відбувається міжмовний збіг. «Шм-» — це уривок їдишського слова «шмок», яке, власне, «хуй» і означає. Припускаю, що в англійську мову воно потрапило з Одеси, загубивши по дорозі непристойну конотацію.
#промову
У «Чорному лебеді» Талеб глузує з інтелектуальних снобів, активно використовуючи прийом, який по-науковому називається «шм-редуплікація».
Назву явища мало хто чув, але саме явище знають всі по анекдоту «Прачечная? — Хуячечная! Это министерство культуры». Це по-науковому називається хуй-редуплікація.
Цікаво, що тут відбувається міжмовний збіг. «Шм-» — це уривок їдишського слова «шмок», яке, власне, «хуй» і означає. Припускаю, що в англійську мову воно потрапило з Одеси, загубивши по дорозі непристойну конотацію.
#промову
Північна тьма
Принагідні спостереження за телевізійним ефіром підштовхують до висновку, що уявлення про українську мову поширюються серед журналістів повітряно-крапельним шляхом.
Інакше неможливо пояснити існування деяких бздур. Приміром 100 % ведучих новин кажуть: «Зустрінемося після опівночі». Вони не розрізняють слів «північ» (рос. полночь) і «опівночі» (рос. в полночь). «Опівночі» — це прислівник, він не вживається з прийменником. Те саме стосується слів «полудень» і «ополудні».
Схоже, що в масі своїй журналісти — російськомовні, і напевно їх непозбувно бентежить, що в українській мові слово «північ» — це омонім «полуночи» и «севера». От і виходить, що в перекладі на зрозумілу їм мову вони кажуть «встретимся после в полночь».
#промову
Принагідні спостереження за телевізійним ефіром підштовхують до висновку, що уявлення про українську мову поширюються серед журналістів повітряно-крапельним шляхом.
Інакше неможливо пояснити існування деяких бздур. Приміром 100 % ведучих новин кажуть: «Зустрінемося після опівночі». Вони не розрізняють слів «північ» (рос. полночь) і «опівночі» (рос. в полночь). «Опівночі» — це прислівник, він не вживається з прийменником. Те саме стосується слів «полудень» і «ополудні».
Схоже, що в масі своїй журналісти — російськомовні, і напевно їх непозбувно бентежить, що в українській мові слово «північ» — це омонім «полуночи» и «севера». От і виходить, що в перекладі на зрозумілу їм мову вони кажуть «встретимся после в полночь».
#промову
Є слова, які надійно виказують вивченість української мови. Наприклад, «вкрай», «геть» і «ледь». У цих слів є смисловий вектор, як буває вектор швидкості у фізиці, назвімо це так.
Українська людина ніколи не скаже «вона була вкрай гарна», «на вулиці було ледь холодно», «вони були геть схожі». А у журналістів це скрізь і всюди.
#промову
Українська людина ніколи не скаже «вона була вкрай гарна», «на вулиці було ледь холодно», «вони були геть схожі». А у журналістів це скрізь і всюди.
#промову