Де знайти норму
Редакторські прецеденти, не описані у довіднику Мільчина, я акуратно виписую у сподіванні колись зробити порадник. Приміром, як писати назви судових справ в американському суді, в лапках чи без?
Редакторка написала без лапок:
Верховний суд у справі Якобсон проти штату Массачусетс постановив, що...
Ні правопис, ні Мільчин такого випадку не регламентують. Що робити? Подивімося в оригінал:
the Supreme Court ruled in Jacobson v Massachusetts that...
Чому англійську назву закурсивлено? Бо в судових справ є власні назви в тому самому сенсі, в якому бувають власні назви у книжок. Англійський курсив — це смисловий еквівалент українських лапок. Якщо керуватися такою логікою, то назви судових справ треба брати в лапки.
#правопис
Редакторські прецеденти, не описані у довіднику Мільчина, я акуратно виписую у сподіванні колись зробити порадник. Приміром, як писати назви судових справ в американському суді, в лапках чи без?
Редакторка написала без лапок:
Верховний суд у справі Якобсон проти штату Массачусетс постановив, що...
Ні правопис, ні Мільчин такого випадку не регламентують. Що робити? Подивімося в оригінал:
the Supreme Court ruled in Jacobson v Massachusetts that...
Чому англійську назву закурсивлено? Бо в судових справ є власні назви в тому самому сенсі, в якому бувають власні назви у книжок. Англійський курсив — це смисловий еквівалент українських лапок. Якщо керуватися такою логікою, то назви судових справ треба брати в лапки.
#правопис
1-й
Дуже поширена помилка — неправильне нарощування відмінкових закінчень до числівників:
шалені 1990-ті
криза 2000-х
у 1940-му
1940-го
і таке інше.
Насправді тут немає нічого складного. Варто один раз вивчити, і редактори любитимуть нас, перекладачів, на міліграм дужче (але це неточно). Дорога редакція сформулювала для вас три мнемонічні правила, бо до пункта 6.2.2 у довіднику Мільчина не всі дочитають.
1. У закінченні буває тільки одна або дві літери, ніколи три.
2. Якщо передостанній звук голосний, у закінченні одна буква.
10-й (десятий)
10-м (десятим)
10-х (десятих)
3. Якщо передостанній звук приголосний, у закінченні дві букви.
10-те (десяте)
10-го (десятого)
10-му (десятому)
#правопис
• • •
Розбираємо дрібниці ремесла в перекладацьких майстернях. Запис у серпневу відкрито до 10 числа. Приєднуйтеся — у нас смачно і калорійно.
Дуже поширена помилка — неправильне нарощування відмінкових закінчень до числівників:
шалені 1990-ті
криза 2000-х
у 1940-му
1940-го
і таке інше.
Насправді тут немає нічого складного. Варто один раз вивчити, і редактори любитимуть нас, перекладачів, на міліграм дужче (але це неточно). Дорога редакція сформулювала для вас три мнемонічні правила, бо до пункта 6.2.2 у довіднику Мільчина не всі дочитають.
1. У закінченні буває тільки одна або дві літери, ніколи три.
2. Якщо передостанній звук голосний, у закінченні одна буква.
10-й (десятий)
10-м (десятим)
10-х (десятих)
3. Якщо передостанній звук приголосний, у закінченні дві букви.
10-те (десяте)
10-го (десятого)
10-му (десятому)
#правопис
• • •
Розбираємо дрібниці ремесла в перекладацьких майстернях. Запис у серпневу відкрито до 10 числа. Приєднуйтеся — у нас смачно і калорійно.
1-й
Дуже поширена помилка — неправильне нарощування відмінкових закінчень до числівників. Правильно отак:
шалені 1990-ті
криза 2000-х
у 1940-му
1940-го
і т. д.
9 з 10 спортсменів у таке не вміють. Насправді тут немає нічого складного. Варто один раз вивчити, і редактори любитимуть нас, перекладачів, на міліграм дужче (але це неточно). Дорога редакція сформулювала для вас три мнемонічні правила, бо до пункта 6.2.2 у довіднику Мільчина не всі дочитають.
1. У закінченні буває тільки одна або дві літери, ніколи три. Мнемонічне правило: «Третій зайвий»
2. Якщо передостанній звук голосний, у закінченні одна буква. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-й (десятий)
10-м (десятим)
10-х (десятих)
3. Якщо передостанній звук приголосний, у закінченні дві букви. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-те (десяте)
10-го (десятого)
10-му (десятому)
#правопис
#матчасть
Дуже поширена помилка — неправильне нарощування відмінкових закінчень до числівників. Правильно отак:
шалені 1990-ті
криза 2000-х
у 1940-му
1940-го
і т. д.
9 з 10 спортсменів у таке не вміють. Насправді тут немає нічого складного. Варто один раз вивчити, і редактори любитимуть нас, перекладачів, на міліграм дужче (але це неточно). Дорога редакція сформулювала для вас три мнемонічні правила, бо до пункта 6.2.2 у довіднику Мільчина не всі дочитають.
1. У закінченні буває тільки одна або дві літери, ніколи три. Мнемонічне правило: «Третій зайвий»
2. Якщо передостанній звук голосний, у закінченні одна буква. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-й (десятий)
10-м (десятим)
10-х (десятих)
3. Якщо передостанній звук приголосний, у закінченні дві букви. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-те (десяте)
10-го (десятого)
10-му (десятому)
#правопис
#матчасть
Про розкоші і злидні граматичного нацизму
Є в мене таємний радник з питань правопису. Ми з ним однаково любимо українську мову, але розходимося в питаннях лінгволібералізму. Він, скажімо, вважає, що перенос у словах треба ставити в певних місцях, а я — що в будь-яких: де хочете, там і ставте, аби дві букви лишалося. Відповідно, у світі мого радника зробити неправильний перенос набагато простіше, ніж у моєму світі. Мене однаково влаштовують і проект, і проєкт, і Фрейд з Ейхманом, і Айнштайн з Гемінґвеєм. Люди, які впевнені в тому, що правильно отак, а не інак, викликають у мене легку заздрість — хоч якась опора в житті.
Так от, загадую я таємному раднику загадку:
Україна — український.
Мозамбік — ?
І отримую вичерпну корпускулярно-хвильову відповідь:
* * *
Хороше питання! Мозамбік — один словник дає мозамбікський, а другий — мозамбіцький :)
У Правописі стосовно цього к, ц, ч + -ськ-(-ий) → -цьк-(-ий).
Але: для збереження звукового складу твірних основ (переважно іншомовних) у деяких прикметниках зазначені приголосні перед суфіксом -ськ- не чергуються і передаються відповідно на письмі: Бангкóк — бангкóкський, бáски — бáскський, казáх — казáхський, Клуж — клóжський, Небíт-Дáг — небíт-дáгський, Печ — Пéчський та ін.
* * *
Що таке деякі прикметники Правопис обережно не уточнює, чим вибиває табуретку з-під ніг граматичних нацистів. Уявлення, що іншим людям належить писати так, а не отак (а це і є граматичний нацизм) на чинному правописі не збудуєш.
Я вам більше скажу, якість перекладу ні разу не залежить від того, на яку конвенцію підписався перекладач. Скільки я вислухав за біографію Ейнштейна, а не Айнштайна. Іронія в тому, що я пишу Фейнман, але не вважаю написати Файнмен помилкою. Мене влаштовують обидва варіанти, а критиків один і тільки один — їхній. Пояснити красу й функціональну простоту мого скромного ліберального підходу я так і не зміг.
Словом, оголосять правописну війну — дезертируйте.
#правопис
Є в мене таємний радник з питань правопису. Ми з ним однаково любимо українську мову, але розходимося в питаннях лінгволібералізму. Він, скажімо, вважає, що перенос у словах треба ставити в певних місцях, а я — що в будь-яких: де хочете, там і ставте, аби дві букви лишалося. Відповідно, у світі мого радника зробити неправильний перенос набагато простіше, ніж у моєму світі. Мене однаково влаштовують і проект, і проєкт, і Фрейд з Ейхманом, і Айнштайн з Гемінґвеєм. Люди, які впевнені в тому, що правильно отак, а не інак, викликають у мене легку заздрість — хоч якась опора в житті.
Так от, загадую я таємному раднику загадку:
Україна — український.
Мозамбік — ?
І отримую вичерпну корпускулярно-хвильову відповідь:
* * *
Хороше питання! Мозамбік — один словник дає мозамбікський, а другий — мозамбіцький :)
У Правописі стосовно цього к, ц, ч + -ськ-(-ий) → -цьк-(-ий).
Але: для збереження звукового складу твірних основ (переважно іншомовних) у деяких прикметниках зазначені приголосні перед суфіксом -ськ- не чергуються і передаються відповідно на письмі: Бангкóк — бангкóкський, бáски — бáскський, казáх — казáхський, Клуж — клóжський, Небíт-Дáг — небíт-дáгський, Печ — Пéчський та ін.
* * *
Що таке деякі прикметники Правопис обережно не уточнює, чим вибиває табуретку з-під ніг граматичних нацистів. Уявлення, що іншим людям належить писати так, а не отак (а це і є граматичний нацизм) на чинному правописі не збудуєш.
Я вам більше скажу, якість перекладу ні разу не залежить від того, на яку конвенцію підписався перекладач. Скільки я вислухав за біографію Ейнштейна, а не Айнштайна. Іронія в тому, що я пишу Фейнман, але не вважаю написати Файнмен помилкою. Мене влаштовують обидва варіанти, а критиків один і тільки один — їхній. Пояснити красу й функціональну простоту мого скромного ліберального підходу я так і не зміг.
Словом, оголосять правописну війну — дезертируйте.
#правопис