Вирівнювання тексту у ворді
#матчасть
Дорога редакція задумала серію постів на допомогу тим, хто постійно працює з вордом.
Емпіричні спостереження свідчать, що надворі ХХІ століття, побутові комп’ютери з нами уже років 20, а досі є редактори й перекладачі, які роблять курсив, виділяючи слово, а потім натискаючи мишкою по піктограмі курсива. І так само через піктограму зберігають файли, скасовують останню дію і т. д. Все це можна робити набагато простіше і швидше. Метод називається «хоткей».
Списків хоткеїв в інтернеті — навалом. Проблема в іншому — як засвоїти звичку? «Вчити» список хоткеїв — погана ідея, так не працює.
Я свого часу робив так: спостерігав, які операції доводиться робити найчастіше, а потім переносив їх у хоткеї. По одній за раз, поступово. І так протягом кількох місяців звільнився від піктограм в інтерфейсі і збільшив корисну площу екрана.
Звісно, можна працювати мишкою, ніхто не проти. Проблема тільки в тому, що мишкою треба цілитися, а це означає додаткове мікронавантаження на очі і мозок. Коли це усвідомлюєш, то назад з хоткеїв до мишки вже не повернешся.
Отже, як вирівняти текст?
Ctrl + L = вліво
Ctrl + R = вправо
Ctrl + E = по центру
Ctrl + J = по ширині
Перемикати мову вводу, зрозуміло, не треба. Хоткеї не залежать від мови.
#матчасть
Дорога редакція задумала серію постів на допомогу тим, хто постійно працює з вордом.
Емпіричні спостереження свідчать, що надворі ХХІ століття, побутові комп’ютери з нами уже років 20, а досі є редактори й перекладачі, які роблять курсив, виділяючи слово, а потім натискаючи мишкою по піктограмі курсива. І так само через піктограму зберігають файли, скасовують останню дію і т. д. Все це можна робити набагато простіше і швидше. Метод називається «хоткей».
Списків хоткеїв в інтернеті — навалом. Проблема в іншому — як засвоїти звичку? «Вчити» список хоткеїв — погана ідея, так не працює.
Я свого часу робив так: спостерігав, які операції доводиться робити найчастіше, а потім переносив їх у хоткеї. По одній за раз, поступово. І так протягом кількох місяців звільнився від піктограм в інтерфейсі і збільшив корисну площу екрана.
Звісно, можна працювати мишкою, ніхто не проти. Проблема тільки в тому, що мишкою треба цілитися, а це означає додаткове мікронавантаження на очі і мозок. Коли це усвідомлюєш, то назад з хоткеїв до мишки вже не повернешся.
Отже, як вирівняти текст?
Ctrl + L = вліво
Ctrl + R = вправо
Ctrl + E = по центру
Ctrl + J = по ширині
Перемикати мову вводу, зрозуміло, не треба. Хоткеї не залежать від мови.
Хоткей по понеділках
#матчасть
Дуже корисний і маловідомий хоткей — повертає в док-файлі курсор у п’ять останніх місць, де він стояв.
Є, наприклад, документ на 300 сторінок і ви ненароком кудись у ньому перескочили. Shift+F5 зекономить час і телепортує курсор із точки Ікс назад.
#матчасть
Дуже корисний і маловідомий хоткей — повертає в док-файлі курсор у п’ять останніх місць, де він стояв.
Є, наприклад, документ на 300 сторінок і ви ненароком кудись у ньому перескочили. Shift+F5 зекономить час і телепортує курсор із точки Ікс назад.
Як порахувати обсяг тексту в pdf-файлі
#матчасть
Видавничий пролетаріат постійно стикається з питанням — як порахувати обсяг тексту в pdf-файлі? «Сторінками» тут не відбудешся, бо сторінки різні — треба знати точний обсяг у знаках.
Зробити це інструментами самого pdf-рідера неможливо (якщо ви знаєте спосіб, напишіть, будь ласка, в коментах).
Доведеться підключати інше середовище: або скопіпастити текст у Ворд, або відкрити pdf-файл Хромом.
Перший метод — копіпаста у Ворд — зрозумілий. Він підходить для суто текстових файлів — наприклад, книжок. Ctrl+A, Ctrl+C в пдф; Ctrl+V у ворді.
Для другого методу — відкрити pdf-файл Хромом — треба поставити у Хром розширення (гугль: how to count words in pdf). Цей метод краще працює із «задизайненими» pdf-файлами — рекламою, буклетами і т. ін.
Дорога редакція провела експеримент і заміряла обсяг одного текстового файлу двома способами. Результат: Хром дає на 2 % більше число. Іншими словами, гонорар перекладача буде відрізнятися на 2 %, залежно від того, як ми поміряли обсяг книжки, — у Ворді чи у Хромі. На дистанції у 50 000 гривень — це дає 1000 гривень різниці.
Правильний метод у випадку перекладачів і редакторів: міряти Вордом. Чому? Бо це перевірна цифра: те, що Ворд взяв із pdf, можна побачити, роздрукувати на папері і порахувати, при великому бажанні, вручну. А Хром якось по-своєму порахував під капотом і просто видав цифру, у нас немає простого способу переконатися, що вона правильна.
Зрозуміло, що pdf має бути «чистий», суто текстовий. Якщо у файлі є мітки індизайна, колонтитули, колонцифри і т. ін. — все це потрапить у статистику.
Як «почистити» файл? Просто обрізати поля по текстовому фрейму. Якщо ваш pdf-рідер не вміє такого робити, то це розумна причина перейти, скажімо, на Acrobat Pro. Він уміє.
· · ·
У кінці корисних постів дорогої редакції про переклад, редактуру та інші пригоди книжок може бути ваша коротка реклама: три речення і один лінк.
#матчасть
Видавничий пролетаріат постійно стикається з питанням — як порахувати обсяг тексту в pdf-файлі? «Сторінками» тут не відбудешся, бо сторінки різні — треба знати точний обсяг у знаках.
Зробити це інструментами самого pdf-рідера неможливо (якщо ви знаєте спосіб, напишіть, будь ласка, в коментах).
Доведеться підключати інше середовище: або скопіпастити текст у Ворд, або відкрити pdf-файл Хромом.
Перший метод — копіпаста у Ворд — зрозумілий. Він підходить для суто текстових файлів — наприклад, книжок. Ctrl+A, Ctrl+C в пдф; Ctrl+V у ворді.
Для другого методу — відкрити pdf-файл Хромом — треба поставити у Хром розширення (гугль: how to count words in pdf). Цей метод краще працює із «задизайненими» pdf-файлами — рекламою, буклетами і т. ін.
Дорога редакція провела експеримент і заміряла обсяг одного текстового файлу двома способами. Результат: Хром дає на 2 % більше число. Іншими словами, гонорар перекладача буде відрізнятися на 2 %, залежно від того, як ми поміряли обсяг книжки, — у Ворді чи у Хромі. На дистанції у 50 000 гривень — це дає 1000 гривень різниці.
Правильний метод у випадку перекладачів і редакторів: міряти Вордом. Чому? Бо це перевірна цифра: те, що Ворд взяв із pdf, можна побачити, роздрукувати на папері і порахувати, при великому бажанні, вручну. А Хром якось по-своєму порахував під капотом і просто видав цифру, у нас немає простого способу переконатися, що вона правильна.
Зрозуміло, що pdf має бути «чистий», суто текстовий. Якщо у файлі є мітки індизайна, колонтитули, колонцифри і т. ін. — все це потрапить у статистику.
Як «почистити» файл? Просто обрізати поля по текстовому фрейму. Якщо ваш pdf-рідер не вміє такого робити, то це розумна причина перейти, скажімо, на Acrobat Pro. Він уміє.
· · ·
У кінці корисних постів дорогої редакції про переклад, редактуру та інші пригоди книжок може бути ваша коротка реклама: три речення і один лінк.
Хоткей по понеділках
#матчасть
Клавіша caps lock дісталася комп’ютеру у спадок від друкарської машинки — не пригадую випадку, коли вона була потрібна (так само, як клавіша insert — саме роздратування).
Комбінація Shift + F3 міняє у ворді регістр, яким написано: отак, Отак, ОТАК. Не треба перенабирати букви в потрібному регістрі.
#матчасть
Клавіша caps lock дісталася комп’ютеру у спадок від друкарської машинки — не пригадую випадку, коли вона була потрібна (так само, як клавіша insert — саме роздратування).
Комбінація Shift + F3 міняє у ворді регістр, яким написано: отак, Отак, ОТАК. Не треба перенабирати букви в потрібному регістрі.
Міри й ваги
В англомовному світі не тільки пиво приносять пінтами і закуски фунтами, так ще й довжину текстів міряють у словах. В умовах стипендіальних конкурсів чи в каталогах прав пишуть, наприклад, max length 10 000 words.
Людині, яка виросла в метричній системі, буває важко сходу зрозуміти скільки це. При старому режимі обсяг тексту у видавництвах і типографіях міряли в особливих одиницях — «аркушах». Аркуші бували різні: обліково-видавничі, друковані, фарбовідбитки — цей професійний тайнопис фігурує на останній сторінці усіх радянських видань.
У випадку перекладачів і редакторів один аркуш дорівнював 40 000 знаків. Один аркуш поезії — це 700 рядків, якщо мені не зраджує пам’ять. Так само в аркуші переводили й ілюстрації. Тобто, бухгалтерська відповідь на питання скільки художник намалював — це площа задруковки, а не кількість ілюстрацій.
Потім «аркуш» поступився місцем «сторінці». Припускаю, що до цього доклалися бюро перекладів і рекламні фірми. З одного боку, сторінка — сутність зрозуміліша і менша, ніж абстрактний аркуш на 40 000 знаків з пробілами (пробіл — це окремий знак, а не відсутність знаку, при металевому наборі його фізично вставляли у шпальту). З іншого боку, сторінки, шрифти і кеглі бувають різні, і кількість тексту в підсумку доводиться переводити в цифру. Треба було переконатися, що перекладач і замовник однаково розуміють, що таке «сторінка перекладу», бо це була сутність мінлива, химерно залежна від бюджетів. Зараз більш-менш утвердилося, що «сторінка» — це 1800 знаків з пробілами, але перепитати все ще не зайве.
Так от, скільки важить чесне англійське слово в метричних одиницях виміру? Математично точно порахувати неможливо, бо слова у різних авторів різні (тобто, на друк 100 000 слів двох різних авторів може знадобитися різна кількість паперу), але приблизний орієнтир за моїми спостереженнями виходить такий:
1 українська сторінка = 300 англійських слів
1 видавничий аркуш = 6700 англійських слів
#матчасть
В англомовному світі не тільки пиво приносять пінтами і закуски фунтами, так ще й довжину текстів міряють у словах. В умовах стипендіальних конкурсів чи в каталогах прав пишуть, наприклад, max length 10 000 words.
Людині, яка виросла в метричній системі, буває важко сходу зрозуміти скільки це. При старому режимі обсяг тексту у видавництвах і типографіях міряли в особливих одиницях — «аркушах». Аркуші бували різні: обліково-видавничі, друковані, фарбовідбитки — цей професійний тайнопис фігурує на останній сторінці усіх радянських видань.
У випадку перекладачів і редакторів один аркуш дорівнював 40 000 знаків. Один аркуш поезії — це 700 рядків, якщо мені не зраджує пам’ять. Так само в аркуші переводили й ілюстрації. Тобто, бухгалтерська відповідь на питання скільки художник намалював — це площа задруковки, а не кількість ілюстрацій.
Потім «аркуш» поступився місцем «сторінці». Припускаю, що до цього доклалися бюро перекладів і рекламні фірми. З одного боку, сторінка — сутність зрозуміліша і менша, ніж абстрактний аркуш на 40 000 знаків з пробілами (пробіл — це окремий знак, а не відсутність знаку, при металевому наборі його фізично вставляли у шпальту). З іншого боку, сторінки, шрифти і кеглі бувають різні, і кількість тексту в підсумку доводиться переводити в цифру. Треба було переконатися, що перекладач і замовник однаково розуміють, що таке «сторінка перекладу», бо це була сутність мінлива, химерно залежна від бюджетів. Зараз більш-менш утвердилося, що «сторінка» — це 1800 знаків з пробілами, але перепитати все ще не зайве.
Так от, скільки важить чесне англійське слово в метричних одиницях виміру? Математично точно порахувати неможливо, бо слова у різних авторів різні (тобто, на друк 100 000 слів двох різних авторів може знадобитися різна кількість паперу), але приблизний орієнтир за моїми спостереженнями виходить такий:
1 українська сторінка = 300 англійських слів
1 видавничий аркуш = 6700 англійських слів
#матчасть
Коли речення НЕ починається з цифри
Звідкись сучукрредактори взяли норму, що речення не може починатися з цифри, і вперто міняють числівникам циферну форму на буквенну. Про це є народне прислів'я: «Не бери дурного в голову, а важкого в руки»
Тільки одне речення не може починатися з цифри — перше речення на спусковій шпальті. Бо тоді неможливо зробити буквицю.
Звичайні речення по тексту цілком можуть починатися з цифри.
Не треба міняти «1 вересня 1939 року почалася війна» на «Першого вересня 1939 року почалася війна».
#матчасть
Звідкись сучукрредактори взяли норму, що речення не може починатися з цифри, і вперто міняють числівникам циферну форму на буквенну. Про це є народне прислів'я: «Не бери дурного в голову, а важкого в руки»
Тільки одне речення не може починатися з цифри — перше речення на спусковій шпальті. Бо тоді неможливо зробити буквицю.
Звичайні речення по тексту цілком можуть починатися з цифри.
Не треба міняти «1 вересня 1939 року почалася війна» на «Першого вересня 1939 року почалася війна».
#матчасть
Паркінсон і Альцгеймер
Найбільш видовищний приклад закону Паркінсона за 20 років моєї редакторської кар’єри. Закон каже: якщо лажа можлива, вона трапиться.
Видавництво «Лабораторія» і Reporters готують до друку книжку репортажів про перші дні війни — «77 днів лютого». У ній передмова Сергія Жадана. Редакція отримує від упорядників уже готові тексти і робить макет.
Передмова Жадана називається «Кор. Свідчити і пам’ятати». Окей. Хороша, душевна передмова, як Жадан уміє. Заверстали, додали у зміст.
І перед самою здачею у друк виявляється, що слово «кор», яке я відчитав як «м’язи тулуба», а в поетичній площині — «те, завдяки чому ми ходимо прямо, тримаємо удар війни», було службовою позначкою коректора, що текст опрацьований :)
Закони Паркінсона — це закони природи, обійти їх неможливо, як неможливо обійти гравітацію. Мораль: ніколи, за жодних обставин не пишіть службових позначок у тілі тексту — тільки в коментах на полях.
#матчасть
* * *
У другому турі аукціону на користь ЗСУ — біографія Ейнштейна.
Найбільш видовищний приклад закону Паркінсона за 20 років моєї редакторської кар’єри. Закон каже: якщо лажа можлива, вона трапиться.
Видавництво «Лабораторія» і Reporters готують до друку книжку репортажів про перші дні війни — «77 днів лютого». У ній передмова Сергія Жадана. Редакція отримує від упорядників уже готові тексти і робить макет.
Передмова Жадана називається «Кор. Свідчити і пам’ятати». Окей. Хороша, душевна передмова, як Жадан уміє. Заверстали, додали у зміст.
І перед самою здачею у друк виявляється, що слово «кор», яке я відчитав як «м’язи тулуба», а в поетичній площині — «те, завдяки чому ми ходимо прямо, тримаємо удар війни», було службовою позначкою коректора, що текст опрацьований :)
Закони Паркінсона — це закони природи, обійти їх неможливо, як неможливо обійти гравітацію. Мораль: ніколи, за жодних обставин не пишіть службових позначок у тілі тексту — тільки в коментах на полях.
#матчасть
* * *
У другому турі аукціону на користь ЗСУ — біографія Ейнштейна.
1-й
Дуже поширена помилка — неправильне нарощування відмінкових закінчень до числівників. Правильно отак:
шалені 1990-ті
криза 2000-х
у 1940-му
1940-го
і т. д.
9 з 10 спортсменів у таке не вміють. Насправді тут немає нічого складного. Варто один раз вивчити, і редактори любитимуть нас, перекладачів, на міліграм дужче (але це неточно). Дорога редакція сформулювала для вас три мнемонічні правила, бо до пункта 6.2.2 у довіднику Мільчина не всі дочитають.
1. У закінченні буває тільки одна або дві літери, ніколи три. Мнемонічне правило: «Третій зайвий»
2. Якщо передостанній звук голосний, у закінченні одна буква. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-й (десятий)
10-м (десятим)
10-х (десятих)
3. Якщо передостанній звук приголосний, у закінченні дві букви. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-те (десяте)
10-го (десятого)
10-му (десятому)
#правопис
#матчасть
Дуже поширена помилка — неправильне нарощування відмінкових закінчень до числівників. Правильно отак:
шалені 1990-ті
криза 2000-х
у 1940-му
1940-го
і т. д.
9 з 10 спортсменів у таке не вміють. Насправді тут немає нічого складного. Варто один раз вивчити, і редактори любитимуть нас, перекладачів, на міліграм дужче (але це неточно). Дорога редакція сформулювала для вас три мнемонічні правила, бо до пункта 6.2.2 у довіднику Мільчина не всі дочитають.
1. У закінченні буває тільки одна або дві літери, ніколи три. Мнемонічне правило: «Третій зайвий»
2. Якщо передостанній звук голосний, у закінченні одна буква. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-й (десятий)
10-м (десятим)
10-х (десятих)
3. Якщо передостанній звук приголосний, у закінченні дві букви. «Скорочуємо до першого приголосного з кінця»
10-те (десяте)
10-го (десятого)
10-му (десятому)
#правопис
#матчасть
Grand Reserve
Як каже мій сисадмін, люди діляться на дві категорії: перші роблять резервні копії, другі ще не роблять резервні копії.
Дорогій редакції трохи ніяково почуватися в ролі Капітана Очевидності і вона би такого банального поста не писала, якби у двох колег, людей не перший день замужем за редактурою, не загинули файли, і резервних нащадків у них не виявилося.
Вимикання світла суттєво збільшує ймовірність зламати електроніку. Інтернет можуть давати з перебоями. Надворі війна і т. д. Незайве підготуватися.
1. Поставити короткий інтервал автозбереження у ворді.
2. Усі поточні файли, з якими працюєш тут-і-зараз, покласти в хмару, а на робочий стіл вивести ярлики. 100 гігабайт на гугль-диску коштують 45 грн на місяць, чашка кави.
3. Робити бекапи.
Організувати цифрове середовище можна по-різному, воно гнучке і у всіх свій габітус, звичний спосіб робити так, а не інакше. Головне, щоб комп’ютер не тягнув за собою в могилу файли.
#матчасть
Як каже мій сисадмін, люди діляться на дві категорії: перші роблять резервні копії, другі ще не роблять резервні копії.
Дорогій редакції трохи ніяково почуватися в ролі Капітана Очевидності і вона би такого банального поста не писала, якби у двох колег, людей не перший день замужем за редактурою, не загинули файли, і резервних нащадків у них не виявилося.
Вимикання світла суттєво збільшує ймовірність зламати електроніку. Інтернет можуть давати з перебоями. Надворі війна і т. д. Незайве підготуватися.
1. Поставити короткий інтервал автозбереження у ворді.
2. Усі поточні файли, з якими працюєш тут-і-зараз, покласти в хмару, а на робочий стіл вивести ярлики. 100 гігабайт на гугль-диску коштують 45 грн на місяць, чашка кави.
3. Робити бекапи.
Організувати цифрове середовище можна по-різному, воно гнучке і у всіх свій габітус, звичний спосіб робити так, а не інакше. Головне, щоб комп’ютер не тягнув за собою в могилу файли.
#матчасть