Анаграми
А. Шень искал два самых длинных слова в русском языке, таких, чтобы одно было анаграммой другого. Нашел слова австралопитек и ватерполистка и с гордостью об этом рассказывал.
Матфизик О., услышав об этом, задумался. На другой день он позвонил Шеню и сказал, что нашел пару еще длинней: обезьяноводство и световодобоязнь.
Легенда гласит, что Шень написал программу, а его друг нашёл прямо в голове.
#цікаве
via
А. Шень искал два самых длинных слова в русском языке, таких, чтобы одно было анаграммой другого. Нашел слова австралопитек и ватерполистка и с гордостью об этом рассказывал.
Матфизик О., услышав об этом, задумался. На другой день он позвонил Шеню и сказал, что нашел пару еще длинней: обезьяноводство и световодобоязнь.
Легенда гласит, что Шень написал программу, а его друг нашёл прямо в голове.
#цікаве
via
Важнейшим из искусств
Помню, как сам влюбился в фильм Рашеева, еще не видя его, — по репортажу со съемок в журнале «Советский экран». Там режиссер рассказывал корреспонденту одну сцену из будущей работы.
...Для революционного агитпредставления коня красят в красный цвет. В это время звучит сигнал к атаке. Красный эскадрон уходит в бой. Недокрашенный конь остается на месте. Разражается ливень. И красная краска начинает стекать с коня вместе с дождевой водой...
Образ исчерпывающей полноты — не образ даже, а исчерпывающая в своем совершенстве формулировка! А меж тем в завершенном фильме кадров этих не было — кажется, их так и не удалось снять.
(З рецензії на спогади українського радянського режисера Миколи Рашеєва, які щойно в Києві вийшли. Люблю таке. В мистецтві вставити шпильку радянській владі художники іноді неймовірних висот досягали)
#цікаве
Помню, как сам влюбился в фильм Рашеева, еще не видя его, — по репортажу со съемок в журнале «Советский экран». Там режиссер рассказывал корреспонденту одну сцену из будущей работы.
...Для революционного агитпредставления коня красят в красный цвет. В это время звучит сигнал к атаке. Красный эскадрон уходит в бой. Недокрашенный конь остается на месте. Разражается ливень. И красная краска начинает стекать с коня вместе с дождевой водой...
Образ исчерпывающей полноты — не образ даже, а исчерпывающая в своем совершенстве формулировка! А меж тем в завершенном фильме кадров этих не было — кажется, их так и не удалось снять.
(З рецензії на спогади українського радянського режисера Миколи Рашеєва, які щойно в Києві вийшли. Люблю таке. В мистецтві вставити шпильку радянській владі художники іноді неймовірних висот досягали)
#цікаве
Женская натура
У старих книжках трапляються забавні деталі, яких нове покоління читачів без коментаря вже не зрозуміє.
Дочитую на ніч листування фізика Петра Капіци з дружиною. От що значить дисциплінована, спеціально навчена дружина: листи збережено, акуратно пронумеровано, хронологію відновлено, ініціали розшифровано, музей-квартиру створено. Такі фізики, як Капіца, ще зрідка трапляються, а от таких дружин в епоху всепереможного фемінізму більше не роблять )
Капіца пише: «Два дня тому назад получил твою телеграмму и был тронут. Конечно, твоя женская натура и твой принцип — не экономить слова в телеграмме — очень типичны. Я тоже не мог удержаться, чтобы не вставить darling, что эквивалентно твоему my dear, только за это пришлось платить в два раза меньше».
Гумор у тому, що вартість телеграми залежала від кількості слів і не залежала від їх довжини. Це витворювало специфічний «телеграфний» стиль, коли пропускали прийменники, зрозумілі з контексту, бо інакше за букву доводилося платити, як за слово. Відповідно, вартість епістолярних синонімів darling і my dear відрізнялася вдвічі. Капіца висловлював почуття дешевше )
#цікаве
У старих книжках трапляються забавні деталі, яких нове покоління читачів без коментаря вже не зрозуміє.
Дочитую на ніч листування фізика Петра Капіци з дружиною. От що значить дисциплінована, спеціально навчена дружина: листи збережено, акуратно пронумеровано, хронологію відновлено, ініціали розшифровано, музей-квартиру створено. Такі фізики, як Капіца, ще зрідка трапляються, а от таких дружин в епоху всепереможного фемінізму більше не роблять )
Капіца пише: «Два дня тому назад получил твою телеграмму и был тронут. Конечно, твоя женская натура и твой принцип — не экономить слова в телеграмме — очень типичны. Я тоже не мог удержаться, чтобы не вставить darling, что эквивалентно твоему my dear, только за это пришлось платить в два раза меньше».
Гумор у тому, що вартість телеграми залежала від кількості слів і не залежала від їх довжини. Це витворювало специфічний «телеграфний» стиль, коли пропускали прийменники, зрозумілі з контексту, бо інакше за букву доводилося платити, як за слово. Відповідно, вартість епістолярних синонімів darling і my dear відрізнялася вдвічі. Капіца висловлював почуття дешевше )
#цікаве
Античне селфі
А це монета Філіпа Македонського, батька Александра. Схоже, що він робить селфі до того, як це стало мейнстрімом )
#цікаве
А це монета Філіпа Македонського, батька Александра. Схоже, що він робить селфі до того, як це стало мейнстрімом )
#цікаве
Як скласти собі ціну
У спогадах знаменитого київського диригента Романа Кофмана є цікавий епізод винахідливості й дипломатичності.
У кінці 1980-х років йому запропонували посаду головного диригента Бетховенського оркестра і Боннської філармонії. У світі класичної музики це дуже престижна посада, в ті часи Бонн був столицею Західної Німеччини. Столичний оркестр у країні з глибокою музичною традицією — мрія, а не робота.
Контракт із диригентом підписує бургомістр. І от приводять Кофмана знайомитися, йде світська розмова про місце оркестра в житті столиці і всяке таке святкове. В якийсь момент бургомістр питає:
— Все це прекрасно, гер Кофман, але яку ж суму ви хочете, щоб я вписала у ваш контракт?
Звідки радянському диригенту, який по суті вперше в житті за кордон потрапив, це знати? Скільки коштує робота диригента Бетховенського оркестру? Кофман поняття не має. Для пристойності задумавшись на хвилинку, він видав геніальну відповідь:
— Ви можете вписати в наш контракт будь-яку суму, фрау бургомістр, але не меншу, ніж у мого попередника.
#цікаве
У спогадах знаменитого київського диригента Романа Кофмана є цікавий епізод винахідливості й дипломатичності.
У кінці 1980-х років йому запропонували посаду головного диригента Бетховенського оркестра і Боннської філармонії. У світі класичної музики це дуже престижна посада, в ті часи Бонн був столицею Західної Німеччини. Столичний оркестр у країні з глибокою музичною традицією — мрія, а не робота.
Контракт із диригентом підписує бургомістр. І от приводять Кофмана знайомитися, йде світська розмова про місце оркестра в житті столиці і всяке таке святкове. В якийсь момент бургомістр питає:
— Все це прекрасно, гер Кофман, але яку ж суму ви хочете, щоб я вписала у ваш контракт?
Звідки радянському диригенту, який по суті вперше в житті за кордон потрапив, це знати? Скільки коштує робота диригента Бетховенського оркестру? Кофман поняття не має. Для пристойності задумавшись на хвилинку, він видав геніальну відповідь:
— Ви можете вписати в наш контракт будь-яку суму, фрау бургомістр, але не меншу, ніж у мого попередника.
#цікаве
Made in Japan
У часи мого дитинства напис Made in Japan мав сакральний статус — його показували гостям.
Цікавий казус трапився в інтернеті. Після Другої світової Японія кілька років жила під американською окупацією, а мирного договору з СРСР (і Росією) самураї так і не підписали.
Так от, фірма Nikon у 1948 році випустила фотоапарат, на якому зазначено Made in occupied Japan. Тепер він у великій ціні в колекціонерів (на днях, до речі, було поставлено рекорд вартості вінтажних фотоапаратів: одна з перших «Лейок»
пішла з аукціону за 14 мільйонів доларів).
Красивий хід. Цікаво було б дізнатися хто його придумав і чим керувався. Отак би на зерні, яке кацапи з окупованого півдня вивозять, писати правду: Stolen in Ukraine. А на українському експорті — Made in unyielding Ukraine.
#цікаве
via
У часи мого дитинства напис Made in Japan мав сакральний статус — його показували гостям.
Цікавий казус трапився в інтернеті. Після Другої світової Японія кілька років жила під американською окупацією, а мирного договору з СРСР (і Росією) самураї так і не підписали.
Так от, фірма Nikon у 1948 році випустила фотоапарат, на якому зазначено Made in occupied Japan. Тепер він у великій ціні в колекціонерів (на днях, до речі, було поставлено рекорд вартості вінтажних фотоапаратів: одна з перших «Лейок»
пішла з аукціону за 14 мільйонів доларів).
Красивий хід. Цікаво було б дізнатися хто його придумав і чим керувався. Отак би на зерні, яке кацапи з окупованого півдня вивозять, писати правду: Stolen in Ukraine. А на українському експорті — Made in unyielding Ukraine.
#цікаве
via
Rest in Hometown
Цікава карта в інтернеті трапилася. Багато країн ховають своїх президентів по-древньоєгипетському — в одній «долині царів». А у Сполучених Штатах Америки — навпаки: 39 президентів покояться в різних місцях, показаних на карті.
З питання «Чому?» можна зробити першокласний семінар з країнознавства на історико-філологічних факультетах.
#цікаве
via
Цікава карта в інтернеті трапилася. Багато країн ховають своїх президентів по-древньоєгипетському — в одній «долині царів». А у Сполучених Штатах Америки — навпаки: 39 президентів покояться в різних місцях, показаних на карті.
З питання «Чому?» можна зробити першокласний семінар з країнознавства на історико-філологічних факультетах.
#цікаве
via