Безробіття в Україні зменшилось до найменшого показника за весь час повномасштабного вторгнення — опитування

Нагадаємо, що після 24.02.2022 Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня спираючись на опитування.

👉 Відповідно до них, у березні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 13,7%.

🛒 Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у березні 2024 року становив 23,2% (21,1% у лютому).

📊Більше графіків у нашому Трекері економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

💵 У березні міжнародні резерви України зросли на 18% і становили рекордні $43,8 млрд

Динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Нацбанком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Такий рівень резервів забезпечує 5,8 місяця майбутнього імпорту.

📈 Збільшення цього місяця відбулося виключно через великі обсяги іноземного фінансування, тож мова не йде про те, що Україна зробила якийсь економічний прорив.

Втім, це все одно хороша новина, бо великі обсяги резервів слугуватимуть подушкою безпеки на наступні місяці.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Щоб захистити українську енергосистему від атак, потрібно децентралізувати генеруючі потужності

🏭 Замість 20 великих та застарілих електростанцій, необхідно будувати сотні малих електростанцій, які будуть стійкішими до атак ворога.

💬 Про це говорив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький на брифінгу «Укрінформ» 4 квітня.

«В Україні вже будуються сонячні і вітрові електростанції. Відповідно до наших розрахунків і моделювання, нам потрібні такі технології, як газові пікери, тобто високоманеврені сучасні газові невеликі електростанції, системи накопичення енергії, які дозволять в день зберігати надлишкову електроенергію від сонячних електростанцій і споживати її ввечері.

Також енергосистемі потрібна нова теплова генерація, яка базуватиметься не на викопних видах палива, таких як вугілля, газ чи мазут, а на відновлювальних видах палива, таких як відходи деревини, агропромислового комплексу тощо.

Це можуть бути біогазові, біомасові теплові електростанції, які виконували б ту роль, яку на сьогодні виконує вугільна генерація», 一 вважає пан Кудрицький.

⚡️ Нагадаємо, що уже цього четверга ми проводимо подію, присвячену сталості української енергетики.

Разом з Володимиром Кудрицьким, Олександром Харченком (директор Центру досліджень енергетики) та представниками бізнесу будемо говорити про те наскільки українська енергетика готова до нових ударів та який вплив це матиме на економіку.

🔗 Реєструйтесь за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🤷 Нардепи вкотре намагаються протягнути "беззубий" законопроєкт про БЕБ. Що не так з оновленою версією?

👉 Коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая в етері Радіо НВ.

«Нам потрібен орган, який нарешті зосередиться на аналітичному розслідуванні найбільших економічних злочинів. Це важливо з точки зору наповнення бюджету та безпеки для бізнесу.

📍 В меморандумі МВФ БЕБ стоїть окремим пунктом як структурний маяк до кінця червня 2024 року. Там детально прописано, що має бути прозорий конкурс добору кадрів, має бути вирішальний голос міжнародних експертів.

Але, незважаючи на це, ми бачимо спроби протягнути законопроєкт, який не зробить БЕБ дієздатним. У мене немає логічного пояснення, навіщо законопроєкт знову подали таким розмитим.

Які шпарини є в цьому законопроєкті?

1. Пропонується залишити можливість пропонувати на затвердження прем’єру більше, ніж одного остаточного кандидата. У випадку, коли вибір проходить з двох кандидатів, може пройти кандидат-“темна конячка”, про якого немає відверто негативних фактів, комісія не відсіяла, але який може виявитися «чиєюсь» людиною.

2. Розмиті норми щодо вирішального голосу міжнародних експертів 一 порушення вимог меморандуму МВФ.

3. Не прописані стандарти доброчесності і достатність обґрунтованого сумніву при переатестації. Це спрощує оскарження рішень комісії через суди для потенційно недоброчесних кандидатів.

🗯️ Навіть коли депутати приймуть нормальний законопроєкт про БЕБ 一 це буде лише перша сходинка, далі треба наповнити інституцію, зробити її спроможною. Але зараз ми знову бачимо небажання влади відпустити контроль над цим органом».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

👨‍👩‍👧‍👦 Портрет українських біженців

У третій хвилі #дослідження_про_біженців ми, як і в попередніх двох, ми провели кластерний аналіз і виокремили чотири групи біженців.

👉 Детальніше про кожну з груп:

Люди із зони бойових дій (15% від усіх біженців):

▪️ Головним чином, це жінки з дітьми, які переважно проживають у Польщі.
▪️ Респонденти з цієї групи найбільше постраждали від війни: 67% втратили роботу (порівняно із 36,7% серед усіх біженців), 61% отримали важкі психологічні наслідки, а в 42,5% респондентів з цієї групи Росія окупувала місце проживання.
▪️ Вони не впевнені щодо повернення в Україну: лише 13,8% точно планують повернутись до України порівняно з 26,2% серед усіх біженців.

Самозабезпечені (30,1%):

▪️ Біженці в цій групі не отримують допомогу від країни перебування і переважно самостійно оплачують оренду свого житла.
▪️ Вони найбільш схильні працювати як дистанційно на українську компанію, так і повний робочий день на роботі в країні перебування;
▪️ Представники цієї групи найбільше готові повернутися до України навіть до закінчення війни 一 54,2% порівняно з 38,7% серед усіх.

Люди старшого віку (28%):

▪️ Переважно люди віку 50+ років, більшість з яких не має вищої освіти. Дещо рідше отримують соціальні виплати, а ті, хто й отримують, то в сумі, яка не покриває базових потреб.
▪️ Більш пов’язані з Україною, ніж представники інших груп: 62,8% із них повертались до України після виїзду за кордон, порівняно із 46,4% серед усіх біженців.

У процесі інтеграції (26,8%):

▪️ Українці, які наразі перебувають в процесі активної інтеграції в країні перебування. Частіше за інші групи відвідують мовні або інші короткострокові курси та досі не працюють.
▪️ Багато осіб в цій групі (40%) проживають в Німеччині (порівняно з 17,7% серед усіх біженців), яка відома своїми щедрими виплатами.

📌 Більше про те, як живуть українські біженці 一 у новій хвилі #дослідження_про_біженців ЦЕС. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Правила бізнесу від засновника Dragon Capital та голови Наглядової ради ЦЕС Томаша Фіали

👉 Переказуємо з матеріалу Forbes:

▪️ Найкорисніший предмет – математика. Без неї складно швидко рахувати. Не обов’язково складна, застосування інтегралам я не бачив.
▪️Ведемо бізнес з огляду на те, що війна може затягнутися на роки. Працюємо в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення, зберегли усі підприємства, крім трьох фізично зруйнованих на початку війни і одного на початку 2024-го.
▪️У нашому портфелі набагато більше корпоративних облігацій, аніж державних. Чим довше йтиме війна, тим більше зростатиме державний борг, буде великий дефіцит бюджету. І це означатиме, що умови реструктуризації ставатимуть жорсткішими. А у корпорацій все можна чітко розрахувати – виробництво, експорт, EBITDA, борг.
▪️Треба змушувати себе продавати. Багато людей роблять помилку – закохуються у свої активи і не продають. У нас немає активів, які ми хочемо тримати завжди.
▪️Улюблена книжка зараз – газета Financial Times. З книжок про бізнес – “Barbarians at the Gate”, “Too Big to Fail”, “The Predators’ Ball”, “The Partnership: The Making of Goldman Sachs”.

📌 Детальніше 一 у матеріалі.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Інфляція у березні сповільнилася до 3,2%

За інформацією Держстату, у березні інфляція порівняно з лютим становила 0,5%.

🛍 Найбільше за місяць подорожчав одяг і взуття (+12,9% березень до лютого), але у річному вимірі ціни на одяг і взуття зменшилися на 6,7%.

🛒 З продуктів за місяць подорожчали фрукти (+4,1% у березні), а яйця подешевшали (-16,4%).

У річному вимірі інфляція сповільнилася до 3,2% з 4,3% у лютому. Нагадаємо, що таргет інфляції НБУ, визначений до повномасштабного вторгнення — 5% (±1 в.п.).

📌 Більше деталей у нашому інтерактивному Трекері економіки України під час війни.

🗳 Підписатися на розсилку оновлень.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Скільки українців в Україні і за кордоном 一 графік

📊 Красивий візуал від Texty.org, для яких наш старший економіст Володимир Ланда написав матеріал.

Офіційні джерела по різному рахують українців, однак ці розрахунки можна звести до загального числа 40 млн, з яких 35,1 перебувають у кордонах України 1991 року, а 4,9 млн — за кордоном.

📌 Більше деталей — у статті Володимира, який є членом робочої групи по розробці Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Різниця соціальної реклами регулятора азартних ігор в Україні та регулятора у Британії

🇺🇦 «Це лише розвага, а не спосіб побудувати добробут»

🇬🇧 «Кожен третій суїцид сьогодні повʼязаний з азартними іграми. До 496 самогубств на рік. Ми втрачаємо більше, ніж просто гроші»

Детальніше про ринок реклами та державну систему онлайн-моніторингу ігорки розповів наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Радіо НВ.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

«Якщо сильно піднатужимося, можемо знайти $20 млрд з очікуваних $60 млрд від США 一 але це максимум»

Ділимося фрагментом великого інтерв'ю старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая для Бабель.

«Ніколи не буває достатньо грошей у такій війні, яку ми зараз ведемо. У нас були зобовʼязання перед МВФ — розробити план і знайти додаткові надходження до бюджету.

🛢 Уряд переглянув графік підвищення акцизів на пальне — за чотири роки їх приведуть до рівня мінімальних ставок в Євросоюзі. Це теж дасть певні кошти. Те саме стосується тютюнових акцизів. Це кроки, які зробити найпростіше, бо вони доволі легко адмініструються. Але ці кошти не покриють наших потреб.

💵 Якщо допомоги у розмірі понад $60 мільярдів від США не буде, навряд ми можемо витягти ці гроші з економіки. Економіка цього не потягне або потягне лише один раз. Ми можемо знайти $10 мільярдів. Якщо сильно піднатужимося, шляхом ще більшої економії — $20 мільярдів. Але це максимум.

Можна підвищити ставку податку на додану вартість. Можливо, не для всіх товарів — наприклад, залишити або трошки знизити ставку для сирих харчів (овочі, фрукти, крупи тощо).

Ще варіант — підвищити податки на доходи та нерухомість. Якщо ми говоримо про площу понад 70 квадратних метрів — це було б виправдано, як і податки на предмети розкоші. Але підвищення податків — це останній крок перед друком грошей. Передусім треба розібратися з адмініструванням — тобто братися за митницю. Держава втрачає там сотні мільярдів гривень на проблемах з акцизами і нелегальним ринком тютюну.

Із видатками теж проблема. У нас є багато чорних дір, наприклад освіта. Купа дітей і студентів за кордоном, при цьому існує шалено неефективна мережа університетів, які жеруть державні кошти. Вони ніяк не просувають науку, але, можливо, дозволяють комусь не потрапити під призов».

📌 Повне інтервʼю за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися