Що з економікою?
6.94K subscribers
643 photos
5 videos
3 files
2.05K links
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.

Сайт - ces.org.ua, зв'язок - @witch_Churai

Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/

Facebook - https://www.facebook.com/cesukraine
Download Telegram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ Економічне бронювання принесе в бюджет від 200 млрд грн на рік

➡️ Такі розрахунки назвав голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Наразі в парламенті напрацьовують ініціативу щодо бронювання шляхом сплати щомісячного військового збору в розмірі середньої заробітної плати 一 20 000 грн.

Йдеться про сплату додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від її посади, заробітної плати чи якихось інших критеріїв.

🔗 Раніше ми писали про те, що в Офісі Президента розглядають ідею бронювати чоловіків за обсягом сплачених податків.

💬 Економічне бронювання 一 це хороше рішення для стійкості економіки, але водночас воно політично чутливе. Такий хід може посилити відчуття несправедливості у суспільстві, особливо якщо його погано прокомунікувати.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чого хоче досягти держава, даючи пільгу на скраплений газ?

👉 Публікуємо лонгрід старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая про акциз на газ.

«У пропонованій урядом схемі підвищення акцизів на моторне паливо бачу один недолік, який власне про policy 一 про те, що ми стимулюємо і заради чого.

Ця схема приводить акцизи до мінімального в ЄС рівня, встановленого Євродирективою про оподаткування енергії 2003/96/EC. Як можна зрозуміти з назви, директива була ухвалена у 2003 році. Потім вона тричі доповнювалася, востаннє у 2023, але мінімальні ставки акцизів залишилися незмінними.

Є дві речі, які принципово відрізняють 2003 рік від 2024, і, тим паче, 2028:


1️⃣. У 2003 скраплений вуглеводневий газ (LPG) розглядався, як більш екологічна альтернатива бензину та дизелю. Власне тому на нього встановили пільгові акцизи.

2️⃣. У 2003 році, і надалі, у Європі було повно дешевого російського LPG.

Тим часом, у 2023 році нові реєстрації бензинових та дизельних авто у ЄС впали менше 50% від усіх авто. Натомість 15% усіх реєстрацій склали електрички, ще 33,5% 一 гібриди.

Зараз у ЄС всі розуміють, що майбутнє екологічного транспорту саме за електрикою. Ймовірно, реєстрацію нових авто з моторами на вуглеводному пальному заборонять з 2035 року. І поки навіть не зробили виключення для LPG.

Лише в двох країнах ЄС авто "на газу" складають істотну частку автопарку 一 14% у Польщі та 9% у Литві. Всюди решта 一 менше 5%, або й менше 1%.

Чому така кількість авто на LPG у Польщі та Литві? Вірно, дешевий російський скраплений газ.

До речі, про російський скраплений газ. Оте, що Україна зараз імпортує з Польщі та інших країн ЄС 一 це також переважно дешевий російський газ. В окремі місяці 一 до 90% імпорту, як пишуть профільні експерти.

⛽️ І тут у мене виникає питання. Податкові пільги 一 це завжди про нерівність. Власники авто "на газу" платять менше податків за власників бензину та дизелю. Така нерівність має бути обґрунтована цілями держави, наприклад стимулювання стратегічної галузі, чи, справді, екології (хоча під час війни 一 далеко не перший пріоритет).

А які цілі хоче досягнути держава, даючи пільгу на скраплений газ? Це стимулювання тупикової гілки автопрому, яка остаточно зачахне років за 10, а може і до 2028.

І це стимулювання споживання російського скрапленого газу, який, попри всі заборони, ломиться до нас, бо це надприбутки. Тому пропоноване посилення пільг на акциз для LPG (на графіку), мені виглядає, як невиправдана, інертна реплікація євродирективи 20-літньої давності.

На мій погляд, це варто виправити до того, як ухвалювати відповідний законопроєкт.
***
І, до речі, окрема мова про переобладнані авто на LPG. Попри всі запевнення у їхній безпеці, у Європі неможливо скористатися автомобільним паромом, якщо у вас "установка", а не заводське авто. Євротунель взагалі не пропускає жодних авто на LPG, навіть заводських. Те саме в більшості підземних паркінгів ЄС.
***
Графік на картинці виходить з незмінного курсу євро та незмінної ціни реалізації палива для ілюстрації зміни частки акцизів у ціні».

📌 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💁‍♂️ Частка чоловіків серед біженців за кордоном зросла з 17% до 35%

👉 Про це свідчать результати третьої хвилі #дослідження_про_біженців ЦЕС. Зростання зафіксували між опитуванням у листопаді 2022 року та січнем 2024.

🙋‍♀️ Як і у попередніх двох хвилях дослідження, найбільшою групою біженців залишаються жінки віком 35-44 років, переважна більшість з яких (71%) виїхали з дітьми.

Також, скоротилася частка неповнолітніх українців за кордоном — з 51% (у травні 2023) до 38%.

Нагадаємо, що за різними сценаріями, за межами України можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
​​😵‍💫У Київраді пропонують заснувати чергове збиткове комунальне підприємство, тепер — щоб робити дрони

У пояснювальній записці до проєкту рішення пояснюють, що підприємство буде "створювати конкурентоспроможні умови на ринку виробництва безпілотників в Україні та Європі”.

У той час як, наприклад Львів, купує безпілотники у виробників, у Києві на статутний капітал КП пропонують виділити 400 млн грн.

📌 Станом на кінець 2020 року в Києві існувало 128 діючих комерційних КП, через які розподіляли третину бюджету міста (18,5 млрд грн). Ще до повномасштабної війни ми у ЦЕС дослідили проблеми комунальних підприємств столиці:

1️⃣ Комунальні підприємства Києва — низькорентабельні і не можуть забезпечити себе власними доходами, потребуючи регулярних дотацій з міського бюджету. Лише у 12 з 128 КП рентабельність перевищувала 3%.

2️⃣ Київські КП регулярно фігурували і фігурують у журналістських розслідуваннях та кримінальних справах про корупцію. Серед 128 КП, діяльність яких досліджувалася у 2016-2020 роках 79 стали фігурантами публікацій, а 61 були фігурантами судових справ (кримінальне судочинство).

Тим не менше, у 2020 році через комерційні КП розподілили третину бюджету міста (18,5 млрд грн).

3️⃣ Станом на 2020 рік третина КП діяли на конкурентних ринках і фактично “дублювали” функції приватних компаній, (наприклад, скандальні комунальні “інвестбуди”).

Але на відміну від бізнесу, відповідальність та збитки ніс і далі несе на собі бюджет столиці.

До того ж столичні КП гребували використовувати Prozorro для закупівель та мали хронічні проблеми із керівниками (“тєкучку” директорів та засилля в.о замість повноцінних відповідальних осіб).

Більше деталей у нашому дослідженні та спеціальному дашборді де зібраний аналіз фінпоказників київських КП та багато інших даних.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎰 Регулятор азартних ігор не виконує належно своїх функцій

Про це пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«У багатьох розвинених країнах оператори азартних ігор займаються саморегуляцією та самообмеженнями через свої галузеві об'єднання якраз для того, щоб не нарватися на ще жорсткіші обмеження з боку держави.

🤷 Але наші "гемблери", схоже, надто жадібні. А Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не виконує належно свою ключову функцію регулятора 一 обмежувати негативний вплив азартних ігор, зокрема на вразливі групи.

Результат 一 величезні проблеми із ігровою залежністю серед Сил Оборони (а це і безпекові ризики, це важіль для ворожого впливу та деморалізація), і соціальні проблеми.

🎲 Коли на фоні цього оператори ігорки заливають рекламою міста, особливо прифронтові, завалюють нею громадський транспорт, ллють джинсу 一 це може переповнити чашу терпіння людей, і, зрештою, погано закінчитися зокрема для зачатків білого цивілізованого ринку.

Якщо цей вал обурення ігорним бізнесом у соцмережах нарешті приведе до реальних змін 一 жорсткого обмеження просування азартних ігор, санкцій аж до позбавлення ліцензій, санкцій для операторів рекламного ринку, запровадження онлайн-моніторингу 一 буду тільки радий.

🔻 І ще. Українці не зливають по 400 млн грн на день. Це оціночний, дуже усереднений обсяг ставок. Але ще є виплати виграшів. Вони нижчі "цивілізованих" ~90-95%, але все ж є. Чистий "злив", особливо за вирахуванням податків, які вже сягають 10 млрд грн на рік, не такий вражаючий.

Не здивуюся, якщо справедливе обурення людей використають для того, щоб просто сісти на цей потік, або винести з ринку незручного конкурента під загальне улюлюкання. А реформи ще відкладуть. Цей ринок жорсткий».

📌 Більше про це Юрій Гайдай також розповів у подкасті «Хроніки економіки» від Економічної правди.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Щоб виконати план уряду з відновлення, рівень зайнятості в Україні має зрости на 67% до 2032 року

🧐 Цікава аналітика Команди підтримки реформ Мінекономіки щодо ринку праці.

▪️Кількість офіційно працевлаштованих працівників в Україні у 2023 році зменшилася на 21% порівняно з 2021 роком;

▪️6,2 млн або 14% довоєнного населення зареєстровано біженцями по світу (станом на серпень 2023 року згідно оцінок Міжнародної організації праці). Нагадаємо, що за оцінками ЦЕС за межами України перебуває 4,9 млн українців (3,6 млн без урахування Росії та Білорусі).

▪️Для того, щоб досягти очікуваного розміру ВВП $246 млрд до 2032 року потрібно 8,6 млн додаткових працівників (за оцінкою Міжнародної організації праці) та 4,6 млн (за оцінкою Центру економічного відновлення). Зайнятість має зрости на 67% порівняно з 2022 роком. На 24,1% має зрости зайнятість жінок.

▪️Додаткові передумови для розвитку офіційної зайнятості може створити прийняття нового Трудового кодексу. За очікуваннями Мінекономіки, новий Трудовий кодекс сприятиме переведенню економічно неактивного населення у активне та подоланню “сірої” зайнятості, що за різними оцінками сягає 10-15%.

▪️ Ще один нерозкритий ресурс 一 люди з інвалідністю. За даними Мінсоцполітики, в Україні 2,7 млн людей мають інвалідність, більше половини з них 一 у працездатному віці, тоді як працює лише кожна третя особа з інвалідністю.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Залучити мігрантів та повернути українців 一 що передбачає Демографічна стратегія України-2040?

👉 Днями Міністерство соціальної політики оприлюднило текст Демографічної стратегії України до 2040 року. Її мають затвердити до кінця третього кварталу 2024 року.

Детальніше про неї під час Liga.Talk розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда, який також є членом робочої групи по розробці Стратегії.

Що необхідно для досягнення демографічної сталості?

1️⃣. Повернути якнайбільше українців. При цьому, політика щодо повернення має фокусуватися не лише на громадянах України, які виїхали за кордон з початком повномасштабної війни, але й на тих, що виїхали раніше та представниках української діаспори.

2️⃣. Залучати мігрантів з третіх країн на спеціальності, де не вистачає людського капіталу. Створити для них економічні та соціальні умови, допомогти з їхньою інтеграцією у суспільство.

Щоб не допустити стихійної міграції, потрібно задати чіткі рамки, на які спеціальності ми залучаємо додаткову робочу силу.

3️⃣. Створити умови для відтворення населення, для поєднання батьківства із професійною зайнятістю (зокрема, покращуючи доступ до дитячих садочків, що ми у ЦЕС досліджували раніше), підвищити економічну самодостатність сімей.

🧷 Ознайомитися з проєктом Стратегії та внести до неї свої пропозиції можна за посиланням.

🇺🇦 Нагадаємо, що Україна лишається серед країн з найнижчою народжуваністю у світі.

🌅 Зображення згенеровано ШІ.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Частка українських біженців, які точно планують повертатися скоротилась з 50% у листопаді 2022 року до 26% у січні 2024 року

👉 Про це говорять результати третьої хвилі дослідження ЦЕС.

Водночас економічне становище українців за кордоном покращилось. Частка тих, хто повідомляє, що має роботу або займається бізнесом, зросла з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

23% українських біженців отримують «дещо більше» коштів за роботу за кордоном, ніж в Україні, а 38% 一 «набагато більше».

Що можна зробити для того, щоб українці поверталися:

Надавати українським біженцям свободи пересування і вибору місця проживання, аналогічно до громадян ЄС. Це дозволить біженцям повертатися без страху втрати пільг або права на проживання за кордоном.
Допомагати людям із постраждалих й окупованих регіонів грошовими виплатами, забезпеченням житла чи субсидуванням, пошуком роботи у безпечнішому регіон
Спрощувати реінтеграцію дітей до навчання в українських школах та закладах вищої освіти.

📌 Більше про те, як змінились настрої біженців за два роки війни та хто готовий повертатись в новій хвилі #дослідження_про_біженців. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧑‍💻 У березні через платформу Djinni найняли 824 айтівця — це рекорд для 2024 року, але все рівно на 25% менше за березень 2023-го.

Джерело: X (MaxUA)

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ Україна нарощує імпорт електроенергії після втрати частини генерації. Експорт, який сягав рекордних значень на початку весни призупинено

У березні росіяни відновили терористичні обстріли енергоінфраструктури. Повністю виведено з ладу ДніпроГЕС, ДТЕК повідомляє про пошкодження 80% власних потужностей.

Частково замістити втрачені генераційні потужності дозволяє імпорт електроенергії, через що чистий експорт електроенергії став негативним (графік). Також є проблема з передачею електроенергії до віддалених від західних кордонів областей.

🗓 Наступного тижня, 11 квітня о 17:00, ми проведемо подію, де спільно з головою правління НЕК «Укренерго» Володимиром Кудрицьким обговоримо готовність української енергетики до нових ударів. Крім того, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці країни за березень.

🔗 Реєстрація 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📈 Податкові надходження у березні +31,7% порівняно з березнем 2023-го. Ще більше вражає ПДВ +49%

👉 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Приріст надходжень від ПДВ не пояснюється ні зростанням економіки (менше 5%), ні інфляцією (базова теж менше 5%).

І при цьому частка зупинених накладних за даними ДПС у березні зменшилася.

Що це означає? На мій погляд, що ДПС вийшла на новий рівень "роботи з платниками". Це не має нічого спільного з податковим кодексом, але результат дає, а результат зараз треба.

🧐 Маю припущення щодо механіки, але їх ще треба підтвердити. Подивимося, чи зможе ДПС "розвинути успіх".

(UPD: частина ефекту пояснюється відміною 2% спрощенки без ПДВ, поверненням стандартної ставки на паливо, та дещо більшою сумою відшкодування рік тому).

📈 Акцизи +48%. Там значні коливання по джерелах надходжень від місяця до місяця, тому треба почекати деталізованих даних, щоб розібратися.

Податок на прибуток +32%. 34,7 млрд грн, причому в лютому теж були 34,7 млрд грн, і переважно це були авансові платежі, щоб якось дотягнути до приходу зовнішньої допомоги. Без авансів у лютому березнева сума ПнП була б взагалі вражаючою. І тут значна частка від оподаткування надприбутків банків.

💵 А ще ж $9 млрд зовнішньої допомоги у березні, що покриває ~2,5 місяці потреб у фінансуванні дефіциту. Після "голяка" з початку року міністр фінансів може трохи видихнути. Хоча Мінфін мабуть уже почав ламати голову над 2025».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 У березні бюджет отримав рекордні $9 млрд — але нехай це не вводить вас у оману

Країни-партнери (у першу чергу Японія та Канада) посунули виплати у термінах з кінця року ближче до його початку, щоб перекрити пробіл у фінансуванні за січень та лютий.

💵 У березневі $9 млрд увійшли: $4,9 млрд кредиту від ЄС, $1,5 млрд кредиту від Канади, $1,1 млрд кредитів від Японії, $880 млн кредитного траншу МВФ та $515 млн кредиту від Великої Британії. Це найбільший місячний обсяг іноземної фінансової допомоги за весь час повномасштабного вторгнення.

👉 Рекордне фінансування дозволило покрити дефіцит державного бюджету і потребу в погашенні боргів за березень, а також компенсувати нестачу фінансування у попередні два місяці.

Що на нас чекає далі? Україна і далі не може нормально планувати бюджет — довгострокових зобов’язань окрім ЄС немає, а критично важливі кошти від США на півроку зависли на розгляді Конгресу.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як українській економіці витримати нові удари по енергетиці?

Російські обстріли у березні значно пошкодили українську енергосистему. Зупинила роботу ДніпроГЕС, а ДТЕК повідомив про пошкодження 80% своїх потужностей. Після втрати частини генерації Україна вимушена нарощувати імпорт електроенергії.

💡 Попри обстріли українські енергетики активно працювали над відновленням постачання (час, що знадобився на відновлення у різних регіонах 一 на картинці).

Наскільки українська енергетика готова до нових ударів? Який це вплив матиме на економіку? Як готуватися бізнесу та населенню?

🗓 Про ці та інші питання будемо говорити на нашій події 11 квітня о 17:00 з Володимиром Кудрицьким, головою правління НЕК «Укренерго», Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики та представниками бізнесу.

Традиційно експерти ЦЕС оглянуть ключові зміни в економіці за місяць.

🔗 Реєстрація на подію 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤝 Колеги з EdEra запрошують український бізнес пройти програму від Google про те, як знайти клієнтів за кордоном. Участь безкоштовна.

У програмі учасники зможуть:
- створити власну стратегію виходу на нові ринки;
- отримати безкоштовний Google Ads ваучер;
- опанувати цифрові інструменти Google і не тільки та методи аналізу ринку;
- навчитися залучати нових клієнтів.

📌 Більше інформації та реєстрації за посиланням.

Приєднуйтеся!