🏦 Чи варто знову підіймати податки на надприбутки банків? Якщо так, то чому Мінфін та НБУ проти?

Ділимося шматочком нової колонки на Liga.net від Юрія Гайдая.

“Природньо, що надприбутки банків та обсяги накопиченої банківською системою ліквідності зараз розглядаються, як важливе джерело покриття бюджетного розриву у цьому та наступному роках. І це джерело використовуватимуть.
Однак оптимальний дизайн залучення цих ресурсів викликає гострі дискусії.

Найвагоміший аргумент «за» [оподаткування прибутків банків за ставкою 50%] — краще залучити принаймні частину коштів з банківської системи податками, ніж позичати, продаючи тим же банкам ОВДП, та збільшуючи таким чином боргове навантаження на бюджет.

Звісно, понад 60% прибутків зараз генерують державні банки, які потім спрямовують всі, або частину цих прибутків через дивіденди до бюджету. Втім, дивіденди розподіляються після затвердження річного звіту наприкінці весни, тоді як податок на прибуток сплачують поквартально.

❓Чому ж Мінфін та Нацбанк виступали проти? Припущу, що причин декілька.

1️⃣ Перша – значно більший обсяг ліквідності, яку можна залучити з банківської системи через ОВДП на фінансування бюджету – щонайменше 400 млрд грн. Банки можуть тиснути на Мінфін, ставлячи «добровільне» придбання облігацій у залежність від збереження чинного податкового режиму.
Однак, за наявності політичної волі та взаємодії НБУ з Мінфіном у банків не буде вибору. Механізми є. Не є припустимим під час війни диктувати свої умови державі, отримуючи від неї ж левову частку прибутків.

2️⃣ Друга причина – непослідовність в оподаткуванні може відлякати інвесторів, зокрема – потенційних покупців державних банків.
Втім, малоймовірно, що інвесторів відлякає windfall tax під час війни на прибутки, отримані від державних облігацій та депозитних сертифікатів НБУ.

3️⃣ І третя причина – підвищене оподаткування негативно вплине на капітал банків. Однак, за кількома винятками, у банків є достатній запас капіталу, щоб не порушити нормативи.

Відтак у сухому підсумку залишається запитання, що обере Парламент – кращу ситуацію з бюджетом та борговим профілем держави, чи щасливіших банкірів з трішки вищим капіталом? Гадаю, перше. Скоро довідаємося. "

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

​🙃 ЄС готує план “Б” з фінансування України на 2025 рік — він не додає оптимізму

Як пише Financial Times, у Брюсселі вважають, що Угорщина може зірвати план G7 з використання заморожених російських активів для України.

Раніше Група Семи домовилась про передачу Україні $50 млрд у 2025 році, і уряд покладає великі надії на ці кошти.

Проте зараз ЄС готується передати Україні від €20 млрд до €40 млрд кредиту до кінця наступного року. Остаточну суму встановить Європейська комісія після консультацій з країнами-членами.

Виділення коштів у такий спосіб потребуватиме підтримки більшості, а не одностайності, що усуне право вето Будапешту.

Хороша новина: європейці думають про план “Б” для фінансування України, якщо кошти не вийде передати через впертість Орбана.

Погана новина: цей план “Б” за всіма параметрами є гіршим, ніж план “А”:
▪️Кошти кредитні, а не грантові — додаткове навантаження на зовнішній борг України;
▪️Малоймовірно, що їх можна буде використати на воєнні цілі — отже, ніякого додаткового ресурсу для армії.

“Ці €20-40 млрд нового кредиту зможуть допомогти покрити цивільні видатки 2025 року, але вони не дадуть нового поштовху українській оборонній промисловості та вчергове продемонструють хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини”, — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

Раніше ми порівнювали, як виглядатиме бюджет України з $50 млрд від російських активів і без них. Ці кошти покрили б наявні потреби бюджету у $19,4 млрд на наступний рік і забезпечили б ще $30,6 млрд додаткового ресурсу на оборону. Інфографіка тут.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

​​⚡️Два важливі рішення Ради за сьогодні — підвищення податків (І читання) та перезавантаження митниці (в цілому).

Ділимося думками щодо цього від нашого колеги Юрія Гайдая.

💸 Податки
Підвищення військового збору (ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас — "воюй, або працюй", для решти — "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде".

Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно.
Windfall tax на прибутки банків — одна з найкращих поганих опцій, що у нас є. А хороших опцій вже не залишилося ...

Фіксовані авансові внески з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все-одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Тут важливо, щоб не закривали очі на нелегальні наливайки, які можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, мутячи з податками.

Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ — якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників).

👮‍♀️Митниця

Дуже важливий перший крок і привід для оптимізму. Бо, чесно, по-первах не вірив, що пройде. Наступний рік буде серйозна боротьба в процесі запровадження реформи. Не зліземо, буде максимальний фокус уваги.

Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів і сотень тисяч великої та дрібної наволочі, яка годується з дірявого кордону) та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство.

6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова, уможливлювач. Плюс євроінтеграція теж залежить від митниці.

Фото — Залізний нардеп.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

​​Рада прийняла закон про обов’язкову публікацію кошторисів на будівництві
Спрацював позитивний лобізм в сфері антикорупційної політики

Верховна Рада 19 вересня ухвалила проект закону №11057 про прозоре будівництво.
Закон передбачає щодо обов’язкове оприлюднення замовниками інформації в Prozorro про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з будівництва.

Ми розписували важливість цього законопроекту ще в березні.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Юрія Ніколова з Наших грошей.
Під документом підписалось 14 нардепів з різних фракцій.
Основним лобістом був Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.

В чому суть?
В 2022-2023 роках за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.

Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.

Для прикладу, у вересні 2023 року обвалився Дегтярівський шляхопровід в столиці, який Київська міська держадміністрація замовила одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Коли журналісти через запити отримали кошторис, виявилось що ціна асфальту для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мали подвійний прайс порівняно з ринковими цінами.

З останніх таких прикладів – будівництво п’яти шкільних укриттів в Запорізькій області.
Виявилось, що вартість 1 метра такого укриття обійшлась у $2 тисячі, що значно дорожче подібних об’єктів в інших областях.
Але дізнатись про причину такої великої вартості неможливо через відсутність інформації про ціни на будматеріали.

Тепер замовникам та учасникам закупівель складніше буде завищувати ціни в рази без наслідків.

Монополіст

⚡️🇪🇺 Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозицію надати Україні макрофінансову допомогу (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024-2025 роки.

📍 Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС. Таким чином, очікується що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.

💬 “Безпрецедентне та справедливе рішення на користь повернення миру на європейський континент. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. 35 млрд євро – необхідна інвестиція у підтримку фінансової стабільності України та нашої спроможності ефективно протистояти ворогу на фронті. І що важливо, пропозиція передбачає, що ця інвестиція буде забезпечена за рахунок доходів від знерухомлених активів країни-агресора”, - зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Деталі: http://surl.li/qpozgu

📬 Нагадуємо про наші розсилки — відібрані за тиждень коментарі, подкасти та анонси заходів

🐕 До того ж, віднедавна розсилками в ЦЕС займається Цессі — наш офісний песик та зірка інстаграм-сторінки.

Цессі з’явилась у нас місяць тому, коли один з колег знайшов її обабіч житомирської траси. Більше про собачку та її освіту читайте у розділі "Команда".

📌Подивитися розсилку можна за посиланням, а підписатися — на сайті.

​​​​🇪🇺“Ми входимо у переговори про вступ до ЄС без права на заперечення їхніх вимог”

Вчора поспілкувались з урядовцями та бізнесом про готовність українського аграрного ринку до вступу до ЄС, а також презентували власне дослідження. Кілька тез з дискусії:

💬 Тарас Качка, заступник Міністра економіки України, торговий представник України:

“Ми вступаємо в переговори з Європейським Союзом про вступ, де в нас немає права на заперечення. Тобто фактично це прийняття цих правил стовідсотково, такими як вони є. Але в самому Європейському Союзі починаються великі дебати, чи наскільки виправданими було останнє покоління вимог до сільського господарства”

“Найближчі місяці нас чекає, з одного боку, дуже деталізована дискусія з ЄС по чутливих ринках (м’ясо птиці, мед, кукурудза). А з іншого — фундаментальна дискусія про те, яке є ставлення до України. І тут наша стартова позиція не є такою гарною, бо ми сильні в аграрному комплексі”

💬 Ольга Трофімцева, докторка аграрних наук, посол з особливих доручень МЗС (2022-2023):

“Я дуже пишаюсь, наскільки Україна просунулася в імплементації і в адаптації європейських норм напевно в одній з найбільш вимогливих сфер: це фітосанітарні заходи і ветеринарна медицина. Тут відсоток виконаних зобов'язань щодо євроінтеграції сягнув більше 80%, згідно селфскринінгу, який був проведений українською стороною”

💬 Володимир Пугачов, виконавчий директор Асоціації “Дунайська Соя”:

“Якщо ми візьмемо угоду про асоціацію чи Ukraine Facility Plan, там записані або директиви, які вже втратили чинність, або директиви, які мають набути через кілька років перехідний період в ЄС. А Україна вже має імплементувати або щось ретроспективно, або щось, що самі країни-члени не розуміють, як в них це буде працювати. І це є проблемою, оскільки, загалом, законодавство ЄС побудовано по іншому принципу, ніж законодавство України”.

💬 Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:

“У ЄС відбувається суттєве загострення регуляцій по багатьох ринках, наприклад, щодо пестицидів. За нашим дослідженням, велика лінійка продукції просто випаде з того, що використовується у нас в широкому побуті. Будуть якісь замінники, але це все впливатиме, в кінцевому випадку, на нашу продуктивність і собівартість нашого виробництва.

Треба оцінити вартість приведення до європейського регулювання. Нові правила додають ускладнень, але давайте тоді приймати нас і в систему розподілу дотацій”.

📌Подивитися дискусію можна за посиланням, а ознайомитися із дослідженням — на сайті ЦЕС.

Також слухайте подкаст «Що з економікою?» на YouTube ЦЕС, YouTube Music, Spotify та Apple Podcast ⚡️

💬 "Макрофінансова стабільність – необхідна передумова для відновлення економіки. Наприклад, стабілізація ситуації в монетарній сфері у 2023 році корелювала з досить значними темпами відновлення економіки. А це явно контрастувало з економічним спадом у 2022 році."

Про це розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру економічної стратегії та VoxUkraine "Що з економікою?".

Ведучий – Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС.

❓Які теми обговорили?

▪️причини розбіжностей між інфляційними прогнозами уряду та НБУ;
▪️ризики фіскального домінування;
▪️ухвалений НБУ комплекс заходів для збільшення залучень уряду на ринку ОВДП;
▪️зв'язок між ліквідністю, кредитуванням та вкладенням банків в ОВДП;
▪️вплив від ймовірного підвищення податків на інфляцію;
▪️оподаткування прибутків банків;
▪️ризики для валютного ринку та пріоритети валютно-курсової політики;
▪️вплив від пом'якшення монетарної політики у світі на Україну;
▪️монетарна політика в росії та скасована місія МВФ.

🎧 Слухайте подкаст за посиланням.