Частка бізнесу, що вважає корупцію критичною проблемою, скоротилася до 65%

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало щорічне дослідження про сприйняття поширеності корупції в Україні. 

72,2% населення назвали корупцію другою основною проблемою України (після війни). 

Серед бізнесу цей показник знизився з 76% у 2024 році до 65% у 2025-му. Корупція поділила друге місце в рейтингу найбільш болючих проблем з міграцією населення, що непокоїть бізнес в умовах дефіциту персоналу.

1️⃣ Лідером за поширеністю корупції для бізнесу у 2025 році вперше стала сфера будівництва та земельних відносин, де про корупційний досвід заявили 34,6% респондентів. 

2️⃣ На другому місці опинилися послуги енергетичних компаній (підключення та обслуговування мереж) із показником 31,7%, який залишається стабільно високим із 2021 року. 

3️⃣ Третю позицію займає сфера забезпечення правопорядку (діяльність правоохоронних органів) із показником 26,8%, тобто без значних змін порівняно з минулим роком.

4️⃣ Митниця вперше за весь час спостережень змістилась з першого місця за рівнем корупційного досвіду: показник знизився до 21,8% після близько 35% у 2022–2024 роках.

В інших галузях статистично значущої динаміки не було. Рівень поширеності корупції у сфері державного регулювання становить 17,6%.

У сфері оподаткування, з якою підприємці взаємодіють найчастіше, про корупцію повідомили 15% опитаних.

🧑‍⚖️ У судочинстві цей показник склав 13,9%. 

⬇️ Найнижчі рівні корупційного досвіду були зафіксовані у нових досліджуваних сферах, а саме відновленні України (12,7%) та публічних закупівлях (12%).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Політика закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. 

Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтерв'ю Par.in.ua (медіаресурс, присвячений реформі державного управління) про те, як державі конкурувати за таланти з бізнесом. 

Зібрали для вас кілька тез із розмови:

▪️  Як рівень зарплат впливає на те, хто приходить на державну службу, і хто з неї йде?

«У системі зберігається висока частка доплат за вислугу років. Старші працівники більшою мірою задоволені нинішньою моделлю. Вони менше порівнюють себе з приватним сектором і, найімовірніше, взагалі ніколи, або дуже давно, там не працювали, та не уявляють, який рівень оплати є на ринку.

Проблема виникає тоді, коли державі потрібно оновлення. Людина з приватного сектору, яка готова перейти на державну службу, приходить лише на базову ставку. Якщо вона звикла до нормального ринкового доходу, цілком природно виникає запитання: «навіщо мені це потрібно?»

Людина не розуміє, скільки реально отримуватиме, а надбавки, премії, додаткові виплати залежать від багатьох чинників і виглядають непередбачувано».

▪️  Якщо порівнювати рівень оплати праці в державному та приватному секторах, де розриви найбільш відчутні, а де держава навіть випереджає бізнес?

«Не на всіх посадах держслужби є відставання від приватного сектору. На рівні місцевих і районних адміністрацій, серед головних спеціалістів – тобто на неуправлінських посадах – оплата місцями до війни була навіть вища, ніж у приватному секторі. Однак із підвищенням рівня посади цей розрив починає зростати. Найбільший він на рівні центральних органів виконавчої влади, міністерств і керівних позицій. 

Виходить парадокс: держава фактично переплачує за частину низових посад, які не є стратегічно важливими для розвитку країни, умовно кажучи, за головного спеціаліста районної адміністрації. 

Але не готова гідно платити фахівцю, який, наприклад, керує головним бюджетним департаментом Мінфіну і формує державний бюджет. Бо суспільство реагує емоційно на високі зарплати посадовців, навіть якщо йдеться про найважливіший для країни 1% з них».

▪️  Як має визначатися рівень оплати праці міністрів і народних депутатів?

«Це одна з найбільших проблем. Виходить, що політика фактично закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. 

Тут потрібне політичне рішення, але спиратися воно має на об’єктивні розрахунки. Спершу треба визначити вже згаданий “гігієнічний мінімум”, тобто дохід, який забезпечить людині на політичній посаді більш-менш комфортний рівень життя.

Звісно, корисно орієнтуватися на рівень оплати у приватному секторі, хоча пряме порівняння не завжди коректне. У когось під управлінням сто працівників, а в когось – десятки тисяч, як у великій корпорації типу DTEK. Що точно потрібно зробити – це запровадити механізм автоматичного перегляду рівня оплати, подібний до індексації пенсій. Наприклад, коли підвищення розраховується як поєднання двох показників: інфляції та зростання середньої зарплати по країні».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Елла Лібанова про мігрантів, бідність та роботу після 70

UDP: Перепрошуємо за неточність цитування на обкладинці до відео, яке призвело до хибного сприйняття думки пані Елли. В оригіналі мова йшлась саме про «заохочення» до народжуваності, а не про примус.

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

▪️ Чому Україні не обійтися без мігрантів і хто приїде? (спойлер: не лише з бідних країн).
▪️ Наскільки збіднішали українці за час війни?
▪️ Чи буде перегляд пенсійного віку?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Згодом додамо текстову розшифровку подкасту.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

7-8 квітня Рада розглядатиме пакет зобов'язань перед міжнародними донорами

Нагадаємо, що через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.

Далі детальніше наша позиція по кожному з цих законопроєктів:
 
✅ оподаткування доходів від продажу товарів і послуг через маркетплейси та сервіси на кшталт OLX, Rozetka, Uber, Glovo.

▪️ Формально вже зараз доходи від надання послуг та продажу товарів онлайн підпадають під загальні правила оподаткування з ставкою 23% (18% ПДФО +5% військовий збір). Також існує обов’язок подавати податкову декларацію. Очевидно, що цього майже ніхто не робить.

▪️ Водночас у межах європейського підходу (DAC7) платформи почнуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів 一 як українські, так і іноземні. Тобто ці доходи стають видимими, і система все одно потребує зрозумілих правил.

▪️ З-т передбачає знижену ставку 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір) замість чинних 23%. Податковими агентами стануть самі платформи 一 вони сплачуватимуть податки за користувачів, щоб людям не доводилось робити це самостійно.

▪️ Важливо, щоб ці правила охоплювали не лише послуги, а й товари. Якщо товари не врегулювати, ці доходи просто підпадатимуть під старі правила 一 23% податку і декларація навіть для дрібних продажів. У результаті людина формально має платити повну ставку навіть за продаж особистих речей. Саме тому важливо одразу закласти і товари 一 з чітким неоподатковуваним порогом (€2000 на рік) і пільговою ставкою вище нього. Це дозволить захистити людей і зробить правила справді працюючими.

Ми писали: https://t.me/thinktankces/3055   

🟡 Оподаткування посилок до €150 (виняток лише для подарунків між фізичними особами вартістю до €45)

▪️ Вирівнювання конкуренції. Імпорт без ПДВ підриває позиції легального бізнесу, який продає в Україні товари з податком.

▪️ Закриття схем ухилення. Пільгу використовують для масового імпорту через фізосіб і подальшого продажу без ПДВ → формується тіньова модель торгівлі.

▪️ Водночас реалізація цих змін потребує належної технічної та операційної готовності митниці 一 зокрема інформаційних систем і процедур обробки 一 для ефективного опрацювання відповідного потоку міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Ми писали: https://t.me/thinktankces/2743 

❌Військовий збір:

▪️ це додаткове навантаження на “білі” зарплати;
▪️ стимулює вихід у тінь;
▪️ гірший інструмент, ніж, наприклад, ПДВ, бо не охоплює тіньову економіку.

Ще у 2024 році, коли підвищували військовий збір, ЦЕС виступав проти цього і пропонував більш вдалі альтернативи, зокрема підвищення ставки ПДВ.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ми без мігрантів нікуди не дінемося», 一 Елла Лібанова 

Уже зараз в Україні нестача людей на ринку праці, а в післявоєнний період ця потреба тільки посилиться. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Елла Лібанова у нашому подкасті розповіла про дві категорії людей, які можуть приїхати працювати в Україну після війни.

1️⃣ Люди з бідніших країн.

«Зазвичай їдуть люди з бідніших країн до більш заможних країн. Оскільки Україна ще тривалий час після війни залишатиметься бідною країною, до нас, принаймні, не будуть їхати ті, хто їде за welfare (система соціальної допомоги в США та деяких інших країнах — ЦЕС). До нас поїдуть ті люди, які хочуть працювати (...) якщо ми зможемо їм запропонувати гідну зарплату, яку вони зможуть пересилати своїй родині».

2️⃣ Інженери.

«Друга категорія, яка поїде: ви ж далекі всі від думки, що індустріалізація 1930-х років була створена тими людьми, які в наших кінофільмах їздили з тачками. Не вони проводили цю індустріалізацію — приїздили інженери із Штатів, із Німеччини. Вони це робили. І я думаю, що якщо в нас будуть, я зараз не про зарплату, не про рівень життя, можливості реалізувати себе більш ефективно і більш швидко, вони сюди приїдуть».

Елла Лібанова підсумовує, що їй не дуже подобається ідея залучення мігрантів, але це неминуче:

«Мені не дуже подобається ця ідея, чесно кажу. Просто я розумію, що ми без цього нікуди не дінемося. Вже сьогодні, попри застійне безробіття, яке існує, попри структурне безробіття, яке існує, в нас є незадоволена потреба в робочій силі. І після війни, я абсолютно вірю в те, що буде щось на зразок плану Маршалла. І дуже багато сьогодні структур над цим працюють. Зокрема, Світовий банк працює над цим. Чесно скажу, цей план вже готовий. Точно знаю, бо я брала участь у його підготовці. То план Маршалла передбачає дуже потужне зростання потреби в робочій силі. А де ми будемо її брати?». 

👉 Послухати наш подкаст «Що з економікою?» за підтримки ПриватБанку можна за посиланням.

А на вашу думку, Україна готова до залучення мігрантів?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Шукаємо молодшого економіста

Що входить до обов’язків:

• участь у дослідницьких проєктах — від планування до реалізації;
• критичний аналіз якості даних та їх обробка;
• робота з економічною статистикою — національною та міжнародною;
• аналіз питань економічної політики та підготовка пропозицій щодо її вдосконалення;
• написання аналітичних матеріалів: публікацій, звітів, політичних записок.

Ми шукаємо фахівця, який:

• має вищу освіту або навчається на останніх курсах у галузі економіки;
• розуміє макроекономічні принципи та поділяє цінності вільної економіки;
• комфортно працює як в команді, так і самостійно;
• досвідчений користувач MS Word, MS Excel, MS PowerPoint; знання R, Stata чи SPSS буде плюсом;
• вільно володіє українською та англійською мовами.

Ми пропонуємо:

• гідні умови праці, можливість працювати як в офісі, так і віддалено на повну/неповну;
• участь у покращенні економічної політики та розвитку критичного мислення громадян;
• можливість особисто долучитися до формування та втілення економічних реформ в Україні;
• широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив.

Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: office@ces.org.ua

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇫🇷 Українські біженці заробляють на 44% менше за французів

Продовжуємо розповідати про економічні відносини України та країн ЄС 一 уже проаналізували більше як третину країн. Найцікавіше з досліджень у вигляді інфографік можна знайти за посиланням. Цього разу 一 Франція.

▪️ 31% експорту Франції до України становить хімічна продукція (ліки, косметика, пестициди).
~55% імпорту Франції сирої соняшникової олії та макухи надходить з України.
▪️ У 2025 році близько 1 300 підприємств в Україні, пов’язаних із Францією, отримали €3,2 млрд доходу. Історичне придбання компаній Lifecell та DataGroup-Volia французькою NJJ Holding стало однією з найбільших іноземних інвестицій в Україні під час війни, завдяки чому обсяг прямих іноземних інвестицій з Франції зріс до $2 млрд.
▪️ Франція прийняла 78 тис. українських біженців. ~53% біженців мають роботу, 70% мають вищу освіту.

Більше про економічні зв'язки України та Франції та потенціал для співпраці тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Народжуваність в Україні стрімко знижується 一 що з цим робити?

За оцінками ООН, в Україні у 2023 році в середньому одна жінка народжувала одну дитину при нормі відтворення населення у 2,15. В ЄС цей показник — 1,4, у Китаї — 1, у США — 1,6. В африканських країнах все набагато краще, але народжуваність все рівно йде на спад.

Старіння населення з часом стає тягарем для економіки, якщо не залучати до ринку праці людей старшого віку. Їхні знання і соціальний капітал не можна ігнорувати, і це визнають також і українські роботодавці.

Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Еллою Лібановою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

«Де-факто люди будуть працювати довше. По-перше, хочуть і можуть. Змінюється економічна структура економіки, змінюються вимоги до робочої сили, все більше значення набувають кваліфікація, здатність виконувати нефізичні функції, і там якраз люди старшого віку можуть себе знаходити. 

По-друге, в Європі є термін «срібна економіка». Проблема демографічного старіння — це не українська проблема. Вони це розуміють і намагаються залучити якомога більше людей старшого віку до роботи».

При цьому, перспектив для підвищення пенсійного віку, за словами пані Лібанової, зараз немає.

«У чоловіків перед війною середня тривалість життя при досягненні 60 років була десь (плюс) 14 років. Це вже на межі, ми ж не можемо допускати того, щоб людина виходила на пенсію і на другий день помирала. Тому я не бачу зараз перспектив підвищення пенсійного віку.

(...) всі абсолютно речі йдуть до того, що люди будуть працювати довше. Я не знаю, до 70, може до 90 —  побачимо. Але я ще раз кажу, це не буде йти примусово. Тим більше що, чесно кажучи, можна це зробити, не підвищуючи пенсійний вік прямо. Можна підвищувати необхідний страховий стаж».

👉 Більше про це 一 у нашому подкасті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

У березні ціни зросли на 1,7% порівняно з минулим місяцем — це багато

⬆️ У річному вимірі інфляція зросла до 7,9%

Найбільше подорожчали пальне (+13,2%), одяг і взуття (+12%) та залізничні пасажирські перевезення (+8,2%).

Основні причини зростання: 

1) Зростання цін на пальне і, відповідно, транспорт (внаслідок блокування Ормузької протоки).

2) Стрибок цін на електроенергію для бізнесу в січні-лютому 

3) Девальвація гривні, що спричинила подорожчання імпортних товарів

Якими будуть наслідки? 

▪️ НБУ триматиме облікову ставку на мінімум нинішньому рівні (15%), щоб інфляція не перевищила 10% в річному вимірі.

▪️ Мінфіну буде легше виконувати план по доходам при реальному знеціненні видатків.

Щоб не допустити додаткового прискорення інфляції восени 一 треба максимально допомогти аграріям добре посіяти і удобрити, зокрема за допомогою кредитування 一 як це спрацювало у 2022 році.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram   

⛽️ Як паливна криза вплине на українську економіку?

Учора ми писали про те, як війна на Близькому Сході (але не тільки вона) вплинула на ціни в Україні за останній місяць. 

За даними Європейської бізнес асоціації, близько 20% компаній уже підвищили ціни, а ще 37% розглядають такий крок.

Водночас уряд зосередився на підтримці не бізнесу, а споживачів, зокрема через запровадження кешбеку на пальне.

Детальніше про вплив паливної кризи на українську економіку ми поговоримо 16 квітня о 16:00. Окрім спецтеми, економісти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за місяць.

🔗 Зареєструватися можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Росія поки що не виграє від війни в Ірані 一 уповноважений з санкцій Владислав Власюк

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Владиславом Власюком, уповноваженим Президента України з питань санкційної політики. Говоримо про те:

▪️ Як американці послаблюють санкції?
▪️ Як угорські друзі росіян хочуть зняти європейські санкції?
▪️ Яка кінцева мета санкцій у 2026 році?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що дорожчало і коли 一 оновили теплокарту інфляції в Трекері

Нагадаємо, що ціни у березні зросли на 1,7% місяць до місяця та на 7,9% за рік. Це багато і про причини стрибка інфляції ми писали тут.

Рік до року ціни найбільше зросли на:

▪️ зв'язок +14,9% 一 зокрема, через дорогу електроенергію. 
▪️ освіту +14,4% 一 зокрема, через підвищення зарплат освітян на 30% з 1 січня 2026 року. 
▪️ транспорт (у тому числі пальне) 一 13,4%. Окремо на пальне інфляція за даними НБУ 一 23,4% р/р.
▪️ ресторани та готелі +13% 一 високі витрати на електроенергію, пальне.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому Росія поки що НЕ виграє від війни в Ірані?

За перші 4 тижні блокування Ормузької протоки росіяни додатково заробили $2–4 млрд. Але йдеться скоріше про зменшення мінусу. 

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк.

«Наша приблизна оцінка — $2-4 млрд— це плюс до того, що вони заробили б без цих змін. При цьому 一 це, скоріше, зменшення мінуса. По-перше, у лютому вони заробили $9 млрд — це найменша цифра з початку повномасштабного вторгнення. Вони зараз вибираються з цього мінуса, але не переходять у суттєвий плюс. Той же жовтень — це було $14 млрд. Суттєва різниця. І до цих 14 мільярдів вони все одно не доходять, навіть за умови сприятливої для них кон’юнктури, що склалася.

По-друге, є така відповідь потенційним заробіткам Росії у вигляді кінетичних санкцій (удари українських безпілотників по нафтогазовій інфраструктурі РФ). Якщо ви звертали увагу, то за останні два тижні експорт з портів на Балтійському морі — Усть-Луга і Приморськ — скоротився. Кількість танкерів, які заходять у порт, скоротилась, і відповідно обсяги експорту нафти та нафтопродуктів скорочуються. Тому я думаю, що нам в цілому вдасться компенсувати цю сприятливу для РФ кон’юнктуру нашими кінетичними санкціями по Балтиці».

Також у подкасті Владислав Власюк спростовує тезу про те, що скасування санкцій проти Росії нібито збалансує ціни на ринку нафти:

«Ормузька протока — це 30–35% світового експорту нафти і нафтопродуктів морем. Росія — це 4–5% світового експорту нафти і нафтопродуктів морем. Що підштовхує нас до двох логічних висновків.

Висновок №1: спроба тимчасово зняти санкції з російської нафти з аргументацією, нібито це допоможе збалансувати ціну на ринку, не витримує перевірки простою арифметикою. 5% — це набагато менше, ніж 30%, відповідно це не врятує від суттєвої волатильності на ринку нафти. З іншого боку, ще одна цифра — 2%. Це обсяг російської нафти, що експортується з балтійських портів, по відношенню до світового ринку. Тобто Балтика — це 2% світового експорту. Це так само ніяк критично не впливає на ціну і не дозволяє суттєво компенсувати дефіцит у 30%. Відповідно, якщо хтось буде казати, що Україна своїми кінетичними санкціями по Балтиці поглиблює дефіцит нафти на світовому ринку, — перепрошую, але 2% і 30% — це речі, які навіть порівнювати некоректно. Тому якщо хтось хоче поговорити про дефіцит — будь ласка, розблокуйте Ормузьку протоку».

👉 Більше про це 一 у нашому подкасті «Що з економікою?».   

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вищі ціни на нафту можуть розігнати інфляцію в Україні на 1,5-2,8 відсоткових пункти 一 голова НБУ Андрій Пишний в матеріалі Reuters 

Нагадаємо, що у березні ціни уже зросли на 1,7%, про причини більше писали тут. 

НБУ дотримуватиметься своєї цілі знизити інфляцію до 5% протягом трьох років.

На запитання, чи призведе війна до перегляду економічних прогнозів, Пишний відповів, що наступного тижня заплановані засідання, на яких оцінять повний вплив на економіку.

Як ми зазначали раніше, щоб не допустити додаткового прискорення інфляції восени 一 треба максимально допомогти аграріям добре посіяти і удобрити, зокрема за допомогою кредитування 一 як це спрацювало у 2022 році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Які галузі Росії просіли під санкціями, а які ще тримаються? 

Російський ВВП у 2025 році зріс на 0-1%. При чому, 1% 一 це за їхніми офіційними даними. Це зокрема наслідок санкційної політики України та західних партнерів проти РФ з початку повномасштабного вторгнення.

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк.

«Росія втратила $150 млрд нафтогазових доходів через санкції, і темпи втрат прискорились у цьому році — принаймні до початку ситуації навколо Ормузької протоки. За підсумками попереднього року зростання ВВП РФ становить щось між 0 і 1%. Тобто 1% — це вони кажуть офіційно. Ми думаємо, це ближче до 0%. Це теж дуже цікавий показник, особливо на фоні попередніх років, коли в них було близько 4% зростання економіки. 

А якщо спроєктувати показник зростання ВВП за підсумками цих чотирьох років повномасштабної війни і порівняти його з модельованим зростанням ВВП без війни проти України, то, я думаю, різниця склала б добрих 20%.

Плюс ми бачимо накопичення — такий цікавий макроекономічний показник — накопичення обсягу проблемної заборгованості в російських банках. Воно кусає не відразу, але вже коли почне кусати, то відчують всі дуже сильно. І це теж абсолютно об’єктивний показник. У більшості російських банків цей показник проблемних активів вже не менше 15% — це дуже багато насправді».

Ще пару років тому російський військово-промисловий комплекс став і потім залишався драйвером російської економіки, демонструючи двозначну динаміку зростання щороку, пояснює Власюк.

Навіть цей сегмент російської промисловості за підсумками попереднього року продемонстрував зростання лише на 4–5%, по суті вичерпавши весь потенціал для свого розвитку.

«По галузях — де одразу почалися проблеми і нікуди не ділись, є красиві індикатори — це авіабудування: там умовно 3,5 літака збудовано за 4 роки.

Це вугільна промисловість, яка в цілому стала збитковою в Російській Федерації — вони втратили ринки збуту, і через це виникають великі проблеми. Будь-яке складне машинобудування так само перетворилося на суцільну проблему.

Зникли всі зв’язки, вибудовані з європейськими першорядними виробниками. Китай замінити це не дуже й захотів, і не дуже й зміг — відповідно, машинобудування в Російській Федерації теж перебуває в мінусах. 

Банківський сектор демонструє стабільність — поки що. Однак, як я вже казав, накопичені структурні зміни — і проблеми з боргонавантаженістю, і завищена ставка кредитування — теж не сприяють розвитку економіки.

Тому 1% ВВП — це логічний наслідок абсолютно об’єктивних макроекономічних процесів».

👉 Більше про це, а також яку роль відіграють українські санкції проти Росії 一 у нашому подкасті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Продовження військового збору — це помилка, яка знову зачепить лише тих, хто працює в білу. І, схоже, цей податок залишиться з нами на десятиліття

Учора президент підписав закон про продовження дії військового збору ще на три роки після війни. Після цього податок не буде скасований, а повернеться до ставки 1,5% з 5%. Це один з маяків нашої співпраці з МВФ.

Хоч держава шукає всі можливості збільшувати доходи до бюджету, і це природно під час війни, вона робить це найгіршим із можливих способів. Написали про це матеріал для Дзеркала тижня.

Нижче переказуємо головне:

▪️ Податок на військо платять не всі, а лише «обрані» 一 люди із «білою» зарплатою, депозитами, задекларованими доходами, відкритими угодами з майном. Тобто насамперед ті, кого держава і так бачить.

▪️ Що робити з рештою? Ще 2024 року ми у Центрі економічної стратегії пропонували альтернативу військовому збору — підвищення ПДВ. Хоча це і непопулярне рішення, але натомість воно більш справедливе. ПДВ закладений у ціну товарів і послуг 一 його платять усі. Такий підхід не концентрує додаткового тиску лише на тих, хто вже платить податки відкрито, а зачіпає й тіньовий сектор економіки. Зараз основна ставка ПДВ становить 20%, її можна було б підняти на 2–3 відсоткові пункти, і це принесло б додаткові 60–90 млрд грн.

▪️ Ми проаналізували міжнародний досвід, і в середньому військовий збір скасовували приблизно через чотири роки після завершення війни. Водночас окремі країни тримали його значно довше, наприклад, Кіпр — 46 років, Сирія — 37, Лівія — 24 роки.

▪️ Після завершення війни держава неминуче зіткнеться з потребою зменшувати свою присутність в економіці та переглядати масштаб видатків. Україна ще сильніше конкуруватиме з іншими країнами не лише за повернення тих, хто виїхав, а й за те, щоб менше людей ухвалювали рішення поїхати. Ця конкуренція точитиметься не тільки за рівень зарплат, а й за те, скільки податків платить людина, наскільки зручними є умови для життя, роботи та ведення бізнесу. 

▪️ Саме тому ключовим завданням після війни має стати не збереження фіскального тиску, а розумна оптимізація державних видатків і поступове формування більш легкої, ефективної та конкурентної моделі держави.

Читати більше 一 у матеріалі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛂 Без реальної реформи митниці не буде вступу до ЄС

Днями уряд призначив нового голову митниці — Ореста Мандзія, колишнього керівника підрозділу НАБУ.  Вибір керівника митниці на прозорому конкурсі також було однією з вимог МВФ.

За останні 30 років перед українською митницею стояло завдання не боротьби з контрабандою, а виконання плану надходжень до бюджету.

Зараз є шанс це змінити. Ключове — дати голові митниці працювати і не допустити саботажу. Про це в ефірі Українського радіо розповів наш економіст Богдан Слуцький:

«Якщо починається реальна боротьба з контрабандою, ті, хто за цим стоять, можуть ставити палки в колеса і зривати виконання плану.(...) І далі може початися інформаційна кампанія, що новий голова не виконує план, фінансування оборони під загрозою і так далі».

Минулого року доходи з митниці профінансували 7 місяців грошового забезпечення для військових 一 це більше 700 млрд грн. Загалом митниця забезпечує понад третину податкових доходів держбюджету (35% від 2 трлн грн).

Водночас значний обсяг коштів держава недоотримує через:

▪️ пільги — понад 300 млрд грн. Частина обґрунтована для потреб війська, волонтерів, але є й недоречні — як-от пільга на імпорт електромобілів (уже скасована), що коштувала бюджету 20 млрд грн в минулому році.
▪️ контрабанду — точних цифр немає, але вона становить помітну частку тіньової економіки.

Попереду — переатестація, цифровізація та вирішення питання повноважень митниці на оперативно-розшукову діяльність. Адже всі роки незалежності, і особливо під час війни, головним очікуванням від митниці було виконання плану надходжень до бюджету, а протидія схемам нерідко залишалася другорядною. Важливо, що ця реформа потрібна не лише як вимога МВФ, а як умова нашої євроінтеграції.

«Навіть якщо ми зробимо все-все, окрім митниці, нас не візьмуть. Тому що, як тільки ми стаємо членами ЄС, наша митниця перетворюється на східну митницю ЄС. Якщо ми не будемо достатньо все перевіряти і будемо слабкою ланкою, нас тільки через митницю навіть можуть не взяти в ЄС», 一 підсумовує Богдан Слуцький.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Паливна криза не загальмує економіку України, якщо не буде дефіциту пального 一 Dragon Capital

Forbes підготували матеріал з нашого щомісячного огляду економіки. Переказуємо головне:

▪️ Dragon Capital прогнозує зростання ВВП України на рівні близько 1,5% у 2026 році. Водночас подорожчання пального саме по собі не стане суттєвим фактором гальмування економіки, якщо глобальна нестабільність не призведе до перебоїв із його постачанням на внутрішній ринок.

▪️ Базовий сценарій Dragon Capital передбачає, що найближчим часом бойові дії довкола Ірану можуть послабитися, що дозволить цінам на нафту стабілізуватися на рівні близько $70 за барель.

▪️ Водночас тривале утримання цін на рівні близько $100 за барель може додати до інфляції в Україні ще до 2 відсоткових пунктів – тобто підштовхнути її до майже 9%.

▪️ Найбільше здорожчання пального (майже на 50%), впливає на транспортну галузь. Втім, тарифи на перевезення поки що зростають повільніше, ніж ціни на пальне. У разі збереження високих цін на нафту можливі так звані вторинні ефекти – подорожчання добрив, виробничих ресурсів і подальше перекладання витрат у ціни на товари та послуги.

▪️ Близько 20% компаній уже частково переклали зростання витрат на кінцеві ціни, інші планують зробити це найближчим часом, оскільки ресурсів для стримування цін стає дедалі менше.

👉 Подивитися запис події та переглянути презентацію від економістів ЦЕС з головними змінами в економіці за останній місяць можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Завтра, в суботу 18-го квітня — у нас буде феноменальний день»

(Про ціноутворення на ринку електроенергії з допису Святослава Павлюка, виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України»)

«Ціна з 11-ї до 16-ї години буде складати 10 копійок за кіловат-годину. Зате ввечері — буде 14 гривень. Різниця ціни протягом одного дня відрізняється у 1400 разів.

Що це означає?

По перше, це означає, що електроенергія — це продукт з дуже мінливою і сезонною ціною, дуже важливо, щоб люди почали це усвідомлювати.

Сонячні станції, які ростуть по країні, як гриби після дощу, генерують у певні години такі обсяги енергії, які ми не можемо розумно спожити. Через те ціна енергії падає до рівня ціни яблук в садку восени — їх стільки, що навіть збирати не окуповується.

Що, у свою чергу, означає, що подальші інвестиції в великі СЕС будуть мати щоразу нижчу окупність, тоді як інвестиціїї в установки зберігання — рости.

Що, у свою чергу, означає, що новим виміром енергетики є саме спроможність акумулювати енергію в години, коли вона дешева і продавати, коли дорога. Тільки так піки цін можуть згладитися.

Поки що окупність проєктів з установками зберігання — може бути фантастично доброю.

А, і ще учасниками ринку електроенергії будуть не лише великі компанії, але і приватні домогосподарства. Наявність в квартирах і приватних будинках акумулятора в 10 кіловат-годин і більше скоро стане такою ж буденністю як пральна машина і посудомийка.

Віртуальні електростанції і кооперативи, де штучний інтелект буде торгувати на ринку електроенергією десятків тисяч накопичувачів, що стоять по квартирах, і присилати власникам чек наприкінці місяця — теж перестане бути чимось надзвичайним.

Деякі політики люблять кричати, що в Україні нема ринку в електроенергії. А що це все, як не реальний ринок? Так, на ньому працюють також і мерзотники і злодії, але ж він реально є!

Оця червона лінія — це і є ціна на електроенергію на так званому РДН — ринку на добу наперед, де торгуються найбільші обсяги».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram