Частка українських біженців, які точно планують повертатися скоротилась з 50% у листопаді 2022 року до 26% у січні 2024 року

👉 Про це говорять результати третьої хвилі дослідження ЦЕС.

Водночас економічне становище українців за кордоном покращилось. Частка тих, хто повідомляє, що має роботу або займається бізнесом, зросла з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

✍ 23% українських біженців отримують «дещо більше» коштів за роботу за кордоном, ніж в Україні, а 38% 一 «набагато більше».

Що можна зробити для того, щоб українці поверталися:

▪ Надавати українським біженцям свободи пересування і вибору місця проживання, аналогічно до громадян ЄС. Це дозволить біженцям повертатися без страху втрати пільг або права на проживання за кордоном.
▪ Допомагати людям із постраждалих й окупованих регіонів грошовими виплатами, забезпеченням житла чи субсидуванням, пошуком роботи у безпечнішому регіон
▪ Спрощувати реінтеграцію дітей до навчання в українських школах та закладах вищої освіти.

📌 Більше про те, як змінились настрої біженців за два роки війни та хто готовий повертатись в новій хвилі #дослідження_про_біженців. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🧑‍💻 У березні через платформу Djinni найняли 824 айтівця — це рекорд для 2024 року, але все рівно на 25% менше за березень 2023-го.

Джерело: X (MaxUA)

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️ Україна нарощує імпорт електроенергії після втрати частини генерації. Експорт, який сягав рекордних значень на початку весни призупинено

У березні росіяни відновили терористичні обстріли енергоінфраструктури. Повністю виведено з ладу ДніпроГЕС, ДТЕК повідомляє про пошкодження 80% власних потужностей.

Частково замістити втрачені генераційні потужності дозволяє імпорт електроенергії, через що чистий експорт електроенергії став негативним (графік). Також є проблема з передачею електроенергії до віддалених від західних кордонів областей.

🗓 Наступного тижня, 11 квітня о 17:00, ми проведемо подію, де спільно з головою правління НЕК «Укренерго» Володимиром Кудрицьким обговоримо готовність української енергетики до нових ударів. Крім того, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці країни за березень.

🔗 Реєстрація 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📈 Податкові надходження у березні +31,7% порівняно з березнем 2023-го. Ще більше вражає ПДВ +49%

👉 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Приріст надходжень від ПДВ не пояснюється ні зростанням економіки (менше 5%), ні інфляцією (базова теж менше 5%).

І при цьому частка зупинених накладних за даними ДПС у березні зменшилася.

Що це означає? На мій погляд, що ДПС вийшла на новий рівень "роботи з платниками". Це не має нічого спільного з податковим кодексом, але результат дає, а результат зараз треба.

🧐 Маю припущення щодо механіки, але їх ще треба підтвердити. Подивимося, чи зможе ДПС "розвинути успіх".

(UPD: частина ефекту пояснюється відміною 2% спрощенки без ПДВ, поверненням стандартної ставки на паливо, та дещо більшою сумою відшкодування рік тому).

📈 Акцизи +48%. Там значні коливання по джерелах надходжень від місяця до місяця, тому треба почекати деталізованих даних, щоб розібратися.

Податок на прибуток +32%. 34,7 млрд грн, причому в лютому теж були 34,7 млрд грн, і переважно це були авансові платежі, щоб якось дотягнути до приходу зовнішньої допомоги. Без авансів у лютому березнева сума ПнП була б взагалі вражаючою. І тут значна частка від оподаткування надприбутків банків.

💵 А ще ж $9 млрд зовнішньої допомоги у березні, що покриває ~2,5 місяці потреб у фінансуванні дефіциту. Після "голяка" з початку року міністр фінансів може трохи видихнути. Хоча Мінфін мабуть уже почав ламати голову над 2025».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇺🇦 У березні бюджет отримав рекордні $9 млрд — але нехай це не вводить вас у оману

Країни-партнери (у першу чергу Японія та Канада) посунули виплати у термінах з кінця року ближче до його початку, щоб перекрити пробіл у фінансуванні за січень та лютий.

💵 У березневі $9 млрд увійшли: $4,9 млрд кредиту від ЄС, $1,5 млрд кредиту від Канади, $1,1 млрд кредитів від Японії, $880 млн кредитного траншу МВФ та $515 млн кредиту від Великої Британії. Це найбільший місячний обсяг іноземної фінансової допомоги за весь час повномасштабного вторгнення.

👉 Рекордне фінансування дозволило покрити дефіцит державного бюджету і потребу в погашенні боргів за березень, а також компенсувати нестачу фінансування у попередні два місяці.

Що на нас чекає далі? Україна і далі не може нормально планувати бюджет — довгострокових зобов’язань окрім ЄС немає, а критично важливі кошти від США на півроку зависли на розгляді Конгресу.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Як українській економіці витримати нові удари по енергетиці?

Російські обстріли у березні значно пошкодили українську енергосистему. Зупинила роботу ДніпроГЕС, а ДТЕК повідомив про пошкодження 80% своїх потужностей. Після втрати частини генерації Україна вимушена нарощувати імпорт електроенергії.

💡 Попри обстріли українські енергетики активно працювали над відновленням постачання (час, що знадобився на відновлення у різних регіонах 一 на картинці).

Наскільки українська енергетика готова до нових ударів? Який це вплив матиме на економіку? Як готуватися бізнесу та населенню?

🗓 Про ці та інші питання будемо говорити на нашій події 11 квітня о 17:00 з Володимиром Кудрицьким, головою правління НЕК «Укренерго», Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики та представниками бізнесу.

Традиційно експерти ЦЕС оглянуть ключові зміни в економіці за місяць.

🔗 Реєстрація на подію 一 за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Безробіття в Україні зменшилось до найменшого показника за весь час повномасштабного вторгнення — опитування

Нагадаємо, що після 24.02.2022 Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня спираючись на опитування.

👉 Відповідно до них, у березні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 13,7%.

🛒 Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у березні 2024 року становив 23,2% (21,1% у лютому).

📊Більше графіків у нашому Трекері економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

💵 У березні міжнародні резерви України зросли на 18% і становили рекордні $43,8 млрд

Динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Нацбанком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Такий рівень резервів забезпечує 5,8 місяця майбутнього імпорту.

📈 Збільшення цього місяця відбулося виключно через великі обсяги іноземного фінансування, тож мова не йде про те, що Україна зробила якийсь економічний прорив.

Втім, це все одно хороша новина, бо великі обсяги резервів слугуватимуть подушкою безпеки на наступні місяці.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Щоб захистити українську енергосистему від атак, потрібно децентралізувати генеруючі потужності

🏭 Замість 20 великих та застарілих електростанцій, необхідно будувати сотні малих електростанцій, які будуть стійкішими до атак ворога.

💬 Про це говорив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький на брифінгу «Укрінформ» 4 квітня.

«В Україні вже будуються сонячні і вітрові електростанції. Відповідно до наших розрахунків і моделювання, нам потрібні такі технології, як газові пікери, тобто високоманеврені сучасні газові невеликі електростанції, системи накопичення енергії, які дозволять в день зберігати надлишкову електроенергію від сонячних електростанцій і споживати її ввечері.

Також енергосистемі потрібна нова теплова генерація, яка базуватиметься не на викопних видах палива, таких як вугілля, газ чи мазут, а на відновлювальних видах палива, таких як відходи деревини, агропромислового комплексу тощо.

Це можуть бути біогазові, біомасові теплові електростанції, які виконували б ту роль, яку на сьогодні виконує вугільна генерація», 一 вважає пан Кудрицький.

⚡️ Нагадаємо, що уже цього четверга ми проводимо подію, присвячену сталості української енергетики.

Разом з Володимиром Кудрицьким, Олександром Харченком (директор Центру досліджень енергетики) та представниками бізнесу будемо говорити про те наскільки українська енергетика готова до нових ударів та який вплив це матиме на економіку.

🔗 Реєструйтесь за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🤷 Нардепи вкотре намагаються протягнути "беззубий" законопроєкт про БЕБ. Що не так з оновленою версією?

👉 Коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая в етері Радіо НВ.

«Нам потрібен орган, який нарешті зосередиться на аналітичному розслідуванні найбільших економічних злочинів. Це важливо з точки зору наповнення бюджету та безпеки для бізнесу.

📍 В меморандумі МВФ БЕБ стоїть окремим пунктом як структурний маяк до кінця червня 2024 року. Там детально прописано, що має бути прозорий конкурс добору кадрів, має бути вирішальний голос міжнародних експертів.

Але, незважаючи на це, ми бачимо спроби протягнути законопроєкт, який не зробить БЕБ дієздатним. У мене немає логічного пояснення, навіщо законопроєкт знову подали таким розмитим.

Які шпарини є в цьому законопроєкті?

1. Пропонується залишити можливість пропонувати на затвердження прем’єру більше, ніж одного остаточного кандидата. У випадку, коли вибір проходить з двох кандидатів, може пройти кандидат-“темна конячка”, про якого немає відверто негативних фактів, комісія не відсіяла, але який може виявитися «чиєюсь» людиною.

2. Розмиті норми щодо вирішального голосу міжнародних експертів 一 порушення вимог меморандуму МВФ.

3. Не прописані стандарти доброчесності і достатність обґрунтованого сумніву при переатестації. Це спрощує оскарження рішень комісії через суди для потенційно недоброчесних кандидатів.

🗯️ Навіть коли депутати приймуть нормальний законопроєкт про БЕБ 一 це буде лише перша сходинка, далі треба наповнити інституцію, зробити її спроможною. Але зараз ми знову бачимо небажання влади відпустити контроль над цим органом».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися