👨‍👩‍👧‍👦 Портрет українських біженців

У третій хвилі #дослідження_про_біженців ми, як і в попередніх двох, ми провели кластерний аналіз і виокремили чотири групи біженців.

👉 Детальніше про кожну з груп:

Люди із зони бойових дій (15% від усіх біженців):

▪️ Головним чином, це жінки з дітьми, які переважно проживають у Польщі.
▪️ Респонденти з цієї групи найбільше постраждали від війни: 67% втратили роботу (порівняно із 36,7% серед усіх біженців), 61% отримали важкі психологічні наслідки, а в 42,5% респондентів з цієї групи Росія окупувала місце проживання.
▪️ Вони не впевнені щодо повернення в Україну: лише 13,8% точно планують повернутись до України порівняно з 26,2% серед усіх біженців.

Самозабезпечені (30,1%):

▪️ Біженці в цій групі не отримують допомогу від країни перебування і переважно самостійно оплачують оренду свого житла.
▪️ Вони найбільш схильні працювати як дистанційно на українську компанію, так і повний робочий день на роботі в країні перебування;
▪️ Представники цієї групи найбільше готові повернутися до України навіть до закінчення війни 一 54,2% порівняно з 38,7% серед усіх.

Люди старшого віку (28%):

▪️ Переважно люди віку 50+ років, більшість з яких не має вищої освіти. Дещо рідше отримують соціальні виплати, а ті, хто й отримують, то в сумі, яка не покриває базових потреб.
▪️ Більш пов’язані з Україною, ніж представники інших груп: 62,8% із них повертались до України після виїзду за кордон, порівняно із 46,4% серед усіх біженців.

У процесі інтеграції (26,8%):

▪️ Українці, які наразі перебувають в процесі активної інтеграції в країні перебування. Частіше за інші групи відвідують мовні або інші короткострокові курси та досі не працюють.
▪️ Багато осіб в цій групі (40%) проживають в Німеччині (порівняно з 17,7% серед усіх біженців), яка відома своїми щедрими виплатами.

📌 Більше про те, як живуть українські біженці 一 у новій хвилі #дослідження_про_біженців ЦЕС. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Правила бізнесу від засновника Dragon Capital та голови Наглядової ради ЦЕС Томаша Фіали

👉 Переказуємо з матеріалу Forbes:

▪️ Найкорисніший предмет – математика. Без неї складно швидко рахувати. Не обов’язково складна, застосування інтегралам я не бачив.
▪️Ведемо бізнес з огляду на те, що війна може затягнутися на роки. Працюємо в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення, зберегли усі підприємства, крім трьох фізично зруйнованих на початку війни і одного на початку 2024-го.
▪️У нашому портфелі набагато більше корпоративних облігацій, аніж державних. Чим довше йтиме війна, тим більше зростатиме державний борг, буде великий дефіцит бюджету. І це означатиме, що умови реструктуризації ставатимуть жорсткішими. А у корпорацій все можна чітко розрахувати – виробництво, експорт, EBITDA, борг.
▪️Треба змушувати себе продавати. Багато людей роблять помилку – закохуються у свої активи і не продають. У нас немає активів, які ми хочемо тримати завжди.
▪️Улюблена книжка зараз – газета Financial Times. З книжок про бізнес – “Barbarians at the Gate”, “Too Big to Fail”, “The Predators’ Ball”, “The Partnership: The Making of Goldman Sachs”.

📌 Детальніше 一 у матеріалі.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Інфляція у березні сповільнилася до 3,2%

За інформацією Держстату, у березні інфляція порівняно з лютим становила 0,5%.

🛍 Найбільше за місяць подорожчав одяг і взуття (+12,9% березень до лютого), але у річному вимірі ціни на одяг і взуття зменшилися на 6,7%.

🛒 З продуктів за місяць подорожчали фрукти (+4,1% у березні), а яйця подешевшали (-16,4%).

У річному вимірі інфляція сповільнилася до 3,2% з 4,3% у лютому. Нагадаємо, що таргет інфляції НБУ, визначений до повномасштабного вторгнення — 5% (±1 в.п.).

📌 Більше деталей у нашому інтерактивному Трекері економіки України під час війни.

🗳 Підписатися на розсилку оновлень.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Скільки українців в Україні і за кордоном 一 графік

📊 Красивий візуал від Texty.org, для яких наш старший економіст Володимир Ланда написав матеріал.

Офіційні джерела по різному рахують українців, однак ці розрахунки можна звести до загального числа 40 млн, з яких 35,1 перебувають у кордонах України 1991 року, а 4,9 млн — за кордоном.

📌 Більше деталей — у статті Володимира, який є членом робочої групи по розробці Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Різниця соціальної реклами регулятора азартних ігор в Україні та регулятора у Британії

🇺🇦 «Це лише розвага, а не спосіб побудувати добробут»

🇬🇧 «Кожен третій суїцид сьогодні повʼязаний з азартними іграми. До 496 самогубств на рік. Ми втрачаємо більше, ніж просто гроші»

Детальніше про ринок реклами та державну систему онлайн-моніторингу ігорки розповів наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Радіо НВ.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

«Якщо сильно піднатужимося, можемо знайти $20 млрд з очікуваних $60 млрд від США 一 але це максимум»

Ділимося фрагментом великого інтерв'ю старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая для Бабель.

«Ніколи не буває достатньо грошей у такій війні, яку ми зараз ведемо. У нас були зобовʼязання перед МВФ — розробити план і знайти додаткові надходження до бюджету.

🛢 Уряд переглянув графік підвищення акцизів на пальне — за чотири роки їх приведуть до рівня мінімальних ставок в Євросоюзі. Це теж дасть певні кошти. Те саме стосується тютюнових акцизів. Це кроки, які зробити найпростіше, бо вони доволі легко адмініструються. Але ці кошти не покриють наших потреб.

💵 Якщо допомоги у розмірі понад $60 мільярдів від США не буде, навряд ми можемо витягти ці гроші з економіки. Економіка цього не потягне або потягне лише один раз. Ми можемо знайти $10 мільярдів. Якщо сильно піднатужимося, шляхом ще більшої економії — $20 мільярдів. Але це максимум.

Можна підвищити ставку податку на додану вартість. Можливо, не для всіх товарів — наприклад, залишити або трошки знизити ставку для сирих харчів (овочі, фрукти, крупи тощо).

Ще варіант — підвищити податки на доходи та нерухомість. Якщо ми говоримо про площу понад 70 квадратних метрів — це було б виправдано, як і податки на предмети розкоші. Але підвищення податків — це останній крок перед друком грошей. Передусім треба розібратися з адмініструванням — тобто братися за митницю. Держава втрачає там сотні мільярдів гривень на проблемах з акцизами і нелегальним ринком тютюну.

Із видатками теж проблема. У нас є багато чорних дір, наприклад освіта. Купа дітей і студентів за кордоном, при цьому існує шалено неефективна мережа університетів, які жеруть державні кошти. Вони ніяк не просувають науку, але, можливо, дозволяють комусь не потрапити під призов».

📌 Повне інтервʼю за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Рада підтримала оновлений законопроєкт про реформу БЕБ у першому читанні

👉 У законопроєкті врахували визначальний голос міжнародників у виборі керівництва БЕБ та негайну переатестацію усіх працівників БЕБ.

Однак залишились без уваги важливі позиції по:

▪️ детально прописаній процедурі переатестації та відбору кандидатів;
▪️неможливості пропонувати більше, ніж одного кандидата;
▪️наданні права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованою підозрою, яка ґрунтується на фактах та документах, коли перевіряється доброчесність кандидатів.

За словами нардепа Ярослава Железняка, голова коаліції Давид Арахамія публічно взяв зобов'язання доопрацювати законопроєкт за вимогами МВФ, G7 та бізнесу.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🐷 «У російському «Фонді національного добробуту» ліквідних активів лишилося менш ніж до кінця року.

Зрештою це призведе до рецесії. Просто питання — коли саме», 一 Юрій Гайдай в інтервʼю Бабель.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📈 Видатки з держбюджету на фортифікаційні споруди 一 графік

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Видатки за бюджетними програмами будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень.

Пунктиром - ковзна середня за 2 місяці. Даних за березень поки немає.

Це не обов'язково усі видатки на фортифікацію, ще щось може капати з інших програм, але цільові - ось.

Також сюди не входять видатки на захист об'єктів енергетики.

P.S. І не ведіться на дурню про те, що ніби раніше відзвітували про 100% захист Трипільської ТЕС, ааааа, на що пішли гроші. Мова йшла про захист від непрямих влучань, який виконали на 100%. Від прямих влучань ракет такий об'єкт може захистити хіба саркофаг, який коштуватиме більше, ніж сама станція».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Принаймні пара мереж, які раніше не платили податки, приходять до тями — графік продажів підакцизних продуктів

Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

"Звів на одному графіку динаміку "білих" продажів підакцизки за даними ДПС.

Дуже синхронні графіки, за винятком різдв'яно-новорічного алкогольного стрибка.

📍 Нарешті бачимо розворот тренду. Тут багато різних факторів, і непросто якісно відділити зміни споживчого попиту від зміни частки тіні, але схоже, що алкоголь останні місяці "детінізують" успішніше за тютюн.

Ну і дані по паливному роздрібу і податковому навантаженню на мережі показують, що принаймні пара мереж, які раніше не платили податки, схоже, приходять до тями.

📈 Наприклад, зростання квартальних податкових надходжень від Авантажу - у 9 разів відносно 2 кв. 2023 року, дивовижно. Може попередні репресії допомогли.

Але треба дивитися далі, 1-2 місяці непоказово. Бо уже було зростання у першому півріччі 2023, але потім тренд розвернувся".

📊 Графік - огляд економіки у березні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

В Україні не залишилось жодної ІТ-компанія зі штатом більше 10 000 працівників, експорт послуг на найнижчому рівні від початку великої війні

💻 За даними DOU, у другій половині 2023 року всі 5 найбільших компаній на ринку скоротили свій штат.

Найбільшими компаніями галузі залишаються EPAM (9986 працівників) та SoftServe (7841).

👉 За увесь минулий рік кількість ІТ-фахівців в Україні скоротилася на 10,7 тис. людей і у січні 2024 становила 81,8 тис. Відплив торкнувся передусім технічних фахівців.

ІТ-експорт залишається на дворічному мінімумі, додавши лише 2% у лютому і досягнувши $518 млн, що є другим найнижчим показником за весь воєнний час.

Частка ІТ в національному експорті послуг у лютому оновила найнижчий рівень з початку повномасштабного вторгнення 一 37,2%.

📊 Графік 一 огляд економіки ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Понад половина українських біженців не отримує підтримки від польського уряду станом на січень 2024 року

Тоді як у листопаді 2022 року лише 9,4% українців у Польщі повідомляли, що не отримують жодної допомоги.

👉 Продовжуємо ділитися результатами третьої хвилі дослідження ЦЕС про українських біженців.

Найщедрішою до біженців державою, як і раніше, є Німеччина, де майже три чверті українських біженців відвідують мовні курси, отримують соціальні виплати та забезпечені житлом.

Попри загальне зменшення підтримки, приблизно 71% біженців отримує бодай якусь допомогу. У листопаді 2022 року цей показник становив 92,5%.

🛒 Поза тим, стабільно збільшується частка тих, кому соціальних виплат достатньо для базових життєвих потреб.

Зростання заможності серед українських біженців також пояснюється збільшенням залученості до ринку праці 一 з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

📌 Детальніше про це у третій хвилі #дослідження_про_біженців ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися