⚡️Кілька місяців ми працювали над онлайн-платформою Big Recovery Portal, мета якої — зробити відбудову прозорою та відкритою для громадськості.
Якщо конкретніше, то платформа:
▪️збиратиме базу проєктів відбудови;
▪️аналізуватиме відповідні публічні видатки;
▪️залучатиме громадян до моніторингу якості та доцільності конкретних проєктів.
За створення Big Recovery Portal відповідала ГО "Технології прогресу", а команди ЦЕСу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розробляли аналітичну складову проєкту.
Результати нашої роботи ми покажемо вже у понеділок, 18 грудня о 17:00. Представимо інтерфейс та тестову версію сайту.
Також на події ми оглянемо головні новини зі сфери відновлення за останній місяць у рамках нашого щомісячного Моніторингу відбудови та відновлення.
✔️ Приєднуйтеся, пройшовши невелику реєстрацію за посиланням.
Якщо конкретніше, то платформа:
▪️збиратиме базу проєктів відбудови;
▪️аналізуватиме відповідні публічні видатки;
▪️залучатиме громадян до моніторингу якості та доцільності конкретних проєктів.
За створення Big Recovery Portal відповідала ГО "Технології прогресу", а команди ЦЕСу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розробляли аналітичну складову проєкту.
Результати нашої роботи ми покажемо вже у понеділок, 18 грудня о 17:00. Представимо інтерфейс та тестову версію сайту.
Також на події ми оглянемо головні новини зі сфери відновлення за останній місяць у рамках нашого щомісячного Моніторингу відбудови та відновлення.
✔️ Приєднуйтеся, пройшовши невелику реєстрацію за посиланням.
🔥30👍7
☕️ Чому в Україні так багато кав'ярень? З розмови старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая на ютуб-каналі УТ-2:
🎧 У випуску також слухайте: чи високі податки в Україні, як штучний інтелект вплине на економіку, чи великі зарплати у чиновників і як вони формуються.
"В Україні існує дуже багато класних кав'ярень, що трохи непропорційно до загального рівня життя. У нас так сильно просунута ця тема, бо це дуже зрозумілий, приземлений інструмент для інвестицій. Маленький бізнес — це мало регулювань, доволі простий облік. Тому кав'ярні — популярна воронка, куди люди спрямовують інвестиції".
🎧 У випуску також слухайте: чи високі податки в Україні, як штучний інтелект вплине на економіку, чи великі зарплати у чиновників і як вони формуються.
👍30🤔4
👀 ЦЕС шукає офіс-менеджера, комунікаційника та економістів
Шукаємо колег у наш дружній офіс у центрі Києва або віддалено (для окремих позицій).
ЦЕС співпрацює з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу команди.
Наші вакансії:
🙋Офіс-менеджер або менеджерка. Шукаємо людину, що відповідатиме за документообіг та порядок у офісі. Кандидат має бути організованим, уважним до деталей. Розумітися на діловому спілкуванні, вільно володіти українською та знати англійську на рівні B1 і вище.
🧑💻Комунікаційник або комунікаційниця. Шукаємо людину для ведення соціальних мереж, організації та просування подій. Серед основних вимог: вміння писати лаконічні тексти, обізнаність в українській економіці; вільна українська та англійська на рівні B2 і вище.
🧑💼Економісти. Ми розглядаємо кандидатів усіх рівнів: старших економістів, які самостійно вестимуть дослідницькі проєкти, експертів середнього рівня та молодших економістів, які лише починають свій шлях.
Просимо розповісти про вакансії друзям і знайомим, яких може це зацікавити.
❗️Усі деталі та контакти для подачі резюме можна переглянути за посиланням.
Шукаємо колег у наш дружній офіс у центрі Києва або віддалено (для окремих позицій).
ЦЕС співпрацює з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу команди.
Наші вакансії:
🙋Офіс-менеджер або менеджерка. Шукаємо людину, що відповідатиме за документообіг та порядок у офісі. Кандидат має бути організованим, уважним до деталей. Розумітися на діловому спілкуванні, вільно володіти українською та знати англійську на рівні B1 і вище.
🧑💻Комунікаційник або комунікаційниця. Шукаємо людину для ведення соціальних мереж, організації та просування подій. Серед основних вимог: вміння писати лаконічні тексти, обізнаність в українській економіці; вільна українська та англійська на рівні B2 і вище.
🧑💼Економісти. Ми розглядаємо кандидатів усіх рівнів: старших економістів, які самостійно вестимуть дослідницькі проєкти, експертів середнього рівня та молодших економістів, які лише починають свій шлях.
Просимо розповісти про вакансії друзям і знайомим, яких може це зацікавити.
❗️Усі деталі та контакти для подачі резюме можна переглянути за посиланням.
🔥13👍2
🇪🇺 Чи готова українська економіка до вступу в ЄС?
Кілька тез про українську економічну євроінтеграцію від заступника міністра економіки Тараса Качки з нашої дискусії:
▫️Український кейс унікальний. Ми не країна на ранній стадії трансформації, як це було з Польщею. Де-факто ми вже інтегруємося: маємо безмитний експорт, прогрес у митному безвізу, автобезвізу тощо. Тому українська економіка готова.
▫️Частину великих шоків ми вже пережили. Відбулася переорієнтація торгових потоків, а український бізнес почав шукати більше партнерств та можливостей у ЄС.
▫️Про те, що українська інтеграція відбувається швидко свідчить бум в оборонці. Війна показала, що оборонний комплекс, який говорив на інженерній мові радянського ОПК, зараз легко знаходить спільну мову із західними партнерами.
▫️ЄС збільшує обсяги державної допомоги у важкій промисловості, агросекторі. Якщо глянути на металургію, то кожен європейський об'єкт за останні роки отримав багато субсидій на озеленення. Це гарна мета, але також дуже сильний перекос у конкуренції. Тому нам треба виробити чітку бізнес-стратегію, як українським конкурентоспроможним галузям (аграрка, металургія, енергетика) функціонувати на внутрішньому ринку Євросоюзу.
▫️Найважче євроінтеграція мине для секторів, які залежать від державного регулювання. Наприклад, фармацевтичні компанії “Фармак” і “Дарниця” зазвичай працювали з дешевшими апаратами на незаможних ринках. Зараз вони мають потенціал, технології і стандарти для ринку ЄС, але без регуляторного наближення, що триває роками, проста переорієнтація неможлива.
▫️Україна має не лише відповідати правилам та вимогам ЄС, а і вписати власні регулювання у загальноєвропейську механіку.
🎧 Послухати дискусію повністю можна на Facebook та незабаром на нашому YouTube.
Кілька тез про українську економічну євроінтеграцію від заступника міністра економіки Тараса Качки з нашої дискусії:
▫️Український кейс унікальний. Ми не країна на ранній стадії трансформації, як це було з Польщею. Де-факто ми вже інтегруємося: маємо безмитний експорт, прогрес у митному безвізу, автобезвізу тощо. Тому українська економіка готова.
▫️Частину великих шоків ми вже пережили. Відбулася переорієнтація торгових потоків, а український бізнес почав шукати більше партнерств та можливостей у ЄС.
▫️Про те, що українська інтеграція відбувається швидко свідчить бум в оборонці. Війна показала, що оборонний комплекс, який говорив на інженерній мові радянського ОПК, зараз легко знаходить спільну мову із західними партнерами.
▫️ЄС збільшує обсяги державної допомоги у важкій промисловості, агросекторі. Якщо глянути на металургію, то кожен європейський об'єкт за останні роки отримав багато субсидій на озеленення. Це гарна мета, але також дуже сильний перекос у конкуренції. Тому нам треба виробити чітку бізнес-стратегію, як українським конкурентоспроможним галузям (аграрка, металургія, енергетика) функціонувати на внутрішньому ринку Євросоюзу.
▫️Найважче євроінтеграція мине для секторів, які залежать від державного регулювання. Наприклад, фармацевтичні компанії “Фармак” і “Дарниця” зазвичай працювали з дешевшими апаратами на незаможних ринках. Зараз вони мають потенціал, технології і стандарти для ринку ЄС, але без регуляторного наближення, що триває роками, проста переорієнтація неможлива.
▫️Україна має не лише відповідати правилам та вимогам ЄС, а і вписати власні регулювання у загальноєвропейську механіку.
🎧 Послухати дискусію повністю можна на Facebook та незабаром на нашому YouTube.
👍33🔥2😁2
🔥 Сьогодні оглядаємо макропрогнози на 2024 рік спільно з неурядовими експертами та представниками влади.
Трансляцію дискусії можна дивитися на нашому YouTube.
А хто бажає приєднатися до дискусії у живому форматі, переходьте у Zoom за посиланням.
UPD: глянути запис дискусії можна за посиланням.
Трансляцію дискусії можна дивитися на нашому YouTube.
А хто бажає приєднатися до дискусії у живому форматі, переходьте у Zoom за посиланням.
UPD: глянути запис дискусії можна за посиланням.
👍20🔥2
🧐 Що чекає на українську економіку у наступному році? Переказуємо нашу вчорашню дискусію за участі Мінфіну, Мінекономіки, НБУ, неурядових експертів та інвесткомпаній.
📊 Середні очікування опитаних неурядових аналітиків:
ВВП: зростання 4% (у серпні було 5% );
Інфляція: 10% на кінець року (12% у серпні);
Курс: у середньому 40,5 грн/дол на кінець року;
Усі аналітики припускають, що війна триватиме протягом всього 2024 року. У багатьох є побоювання стосовно розміру зовнішньої фінансової допомоги.
Більшість прогнозує дещо розширений експорт українським морським коридором та зняття блокади на кордонах із ЄС.
Детальніше прогнози ми обговорили з представниками влади:
💬 Сергій Марченко, міністр фінансів: потреба у фінансуванні буде закрита, єдина проблема полягає у ритмічності надходжень.
Саме у січні-лютому їх не буде достатньо, тому вже зараз працює план “Б” (оподаткування надприбутків банків, перерозподіл ПДФО тощо).
Потенційний ризик на наступний рік – це необхідність збільшувати видатки. У 2023 ми тричі переглядали бюджет під військові потреби. Якщо військове керівництво вирішить, що треба шукати ресурс, нам буде складно дискутувати.
Ситуація у 2025 році виглядає складнішою за 2024. Треба зрозуміти очікування на 2025 рік, але це складно без чіткої картини наступного року.
💬 Олексій Соболев, заступник міністра економіки: урядові та неофіційні прогнози не надто відрізняються. Добре те, що ми не обговорюємо тренд падіння економіки, а лише зростання.
Важливий чинник, що впливатиме на показники наступного року — експорт. Ситуація з ним покращується як у морі, так і у Польщі.
💬 Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ: ризик неритмічного фінансування від партнерів справджується. Але пройти цей період поки можемо без друку грошей.
За базовим сценарієм у 2024 році ми отримаємо $37-36 млрд. В середньостроковій перспективі треба створювати умови, за яких зможемо більше спиратися на внутрішні ресурси.
🖇 Завантажити презентацію з детальним макропрогнозом можна за посиланням. Дивіться/слухайте дискусію на YouTube.
📊 Середні очікування опитаних неурядових аналітиків:
ВВП: зростання 4% (у серпні було 5% );
Інфляція: 10% на кінець року (12% у серпні);
Курс: у середньому 40,5 грн/дол на кінець року;
Усі аналітики припускають, що війна триватиме протягом всього 2024 року. У багатьох є побоювання стосовно розміру зовнішньої фінансової допомоги.
Більшість прогнозує дещо розширений експорт українським морським коридором та зняття блокади на кордонах із ЄС.
Детальніше прогнози ми обговорили з представниками влади:
💬 Сергій Марченко, міністр фінансів: потреба у фінансуванні буде закрита, єдина проблема полягає у ритмічності надходжень.
Саме у січні-лютому їх не буде достатньо, тому вже зараз працює план “Б” (оподаткування надприбутків банків, перерозподіл ПДФО тощо).
Потенційний ризик на наступний рік – це необхідність збільшувати видатки. У 2023 ми тричі переглядали бюджет під військові потреби. Якщо військове керівництво вирішить, що треба шукати ресурс, нам буде складно дискутувати.
Ситуація у 2025 році виглядає складнішою за 2024. Треба зрозуміти очікування на 2025 рік, але це складно без чіткої картини наступного року.
💬 Олексій Соболев, заступник міністра економіки: урядові та неофіційні прогнози не надто відрізняються. Добре те, що ми не обговорюємо тренд падіння економіки, а лише зростання.
Важливий чинник, що впливатиме на показники наступного року — експорт. Ситуація з ним покращується як у морі, так і у Польщі.
💬 Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ: ризик неритмічного фінансування від партнерів справджується. Але пройти цей період поки можемо без друку грошей.
За базовим сценарієм у 2024 році ми отримаємо $37-36 млрд. В середньостроковій перспективі треба створювати умови, за яких зможемо більше спиратися на внутрішні ресурси.
🖇 Завантажити презентацію з детальним макропрогнозом можна за посиланням. Дивіться/слухайте дискусію на YouTube.
👍21
🎄«Новорічні обіцянки» України в Меморандумі МВФ дозволять економіці генерувати більше грошей та пофіксити старі проблеми.
За традицією New Year’s resolutions Україна теж склала свій список завдань на наступний рік, які допоможуть стати краще.
📝Список складається з 12 нових пунктів. Для надійності їх ще й закріпили в оновленому Меморандумі з МВФ.
Ми в Консорціумі #RRR4U проаналізували всі пункти.
Якщо узагальнити, заплановані задачі повинні допомогти:
🔹збільшити власні доходи держбюджету
🔹планувати бюджет за стратегічними пріоритетами
🔹навести лад в сфері державної власності
🔹ефективніше боротися з корупцією
🔹продовжити судову реформу
🔹розібратися з проблемами у сфері теплопостачання.
💰Виконати всі задачі вчасно вкрай важливо для України, щоб забезпечити більш стійку економіку. Ну і бонусом отримати заплановані на наступний рік транші МВФ.
Більше деталей в нашій статті для Економічної правди.
За традицією New Year’s resolutions Україна теж склала свій список завдань на наступний рік, які допоможуть стати краще.
📝Список складається з 12 нових пунктів. Для надійності їх ще й закріпили в оновленому Меморандумі з МВФ.
Ми в Консорціумі #RRR4U проаналізували всі пункти.
Якщо узагальнити, заплановані задачі повинні допомогти:
🔹збільшити власні доходи держбюджету
🔹планувати бюджет за стратегічними пріоритетами
🔹навести лад в сфері державної власності
🔹ефективніше боротися з корупцією
🔹продовжити судову реформу
🔹розібратися з проблемами у сфері теплопостачання.
💰Виконати всі задачі вчасно вкрай важливо для України, щоб забезпечити більш стійку економіку. Ну і бонусом отримати заплановані на наступний рік транші МВФ.
Більше деталей в нашій статті для Економічної правди.
👍16
💵 У колонці Forbes розповіли про наше дослідження щодо конструктивного капіталу. Нагадаємо, що в Україні вдвічі більше корозійного капіталу (зокрема олігархічного), ніж конструктивного.
Це багато чи мало? Для відповіді на це питання хотілося б зробити порівняння із світом, але на жаль, в інших країнах поки не проводилося подібних досліджень. Але два висновки можна зробити вже зараз.
1️⃣Переважання корозійного капіталу над конструктивним не є ознакою сталої економіки.
2️⃣ Частка держави досі лишається вагомою, і одна з задач приватизації – аби роздержавлення сприяло розвиткові конструктивного, а не корозійного капіталу.
📌Ця колонка — чудовий варіант ознайомитися із дослідженням для тих, хто не готовий читати повністю або пропустив наші попередні дописи.
Більше інформації у дослідженні. Також запрошуємо подивитися обговорення дослідження за участі експертів тут.
Це багато чи мало? Для відповіді на це питання хотілося б зробити порівняння із світом, але на жаль, в інших країнах поки не проводилося подібних досліджень. Але два висновки можна зробити вже зараз.
1️⃣Переважання корозійного капіталу над конструктивним не є ознакою сталої економіки.
2️⃣ Частка держави досі лишається вагомою, і одна з задач приватизації – аби роздержавлення сприяло розвиткові конструктивного, а не корозійного капіталу.
📌Ця колонка — чудовий варіант ознайомитися із дослідженням для тих, хто не готовий читати повністю або пропустив наші попередні дописи.
Більше інформації у дослідженні. Також запрошуємо подивитися обговорення дослідження за участі експертів тут.
Forbes
Економісти почали оперувати поняттям «конструктивний капітал». Що це таке та чому саме він має стати основою повоєнної відбудови.…
Економісти почали оперувати поняттями «конструктивний» та «корозійний» капітал». Що це таке та чому саме «конструктивний» капітал має стати основою повоєнної відбудови України. Пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда
👍18
Forwarded from Залізний нардеп
🌐✅Як і казав, останній в цьому році маяк Меморандуму з МВФ виконали. Уряд ухвалив Національну стратегію доходів💰
📊По факту це план змін в податковій та митній сфері та адмініструванні до 2030 року, які повинні забезпечити більше власних доходів держбюджету.
Весь список прочитаєте в документі. Винесу сюди найцікавіше, де уряд планує шукати нові надходження.
💸По податковій політиці:
-перегляд «спрощенки» (це на довгострокову перспективу, але вам все одно не сподобається)
-прогресивна шкала ПДФО (теж в довгій перспективі)
-скорочення податкових пільг, зокрема по податку на прибуток (це навіть окремий пункт оновленого меморандуму)
- поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС
🛂По митній політиці:
-гармонізація з ЄС пільгового оподаткування імпорту
- відновлення документальних перевірок
- імплементація Митного кодексу ЄС
- надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування по контрабанді
- адмінвідповідальність за порушення митних правил та імплементація норм по криміналізації контрабанди
+ Реформа ДПС та Держмитслужби (теж окремий маяк меморандуму).
🗓️Наступні найближчі дедлайни по Меморандуму МВФ вже лютий-березень.
📊По факту це план змін в податковій та митній сфері та адмініструванні до 2030 року, які повинні забезпечити більше власних доходів держбюджету.
Весь список прочитаєте в документі. Винесу сюди найцікавіше, де уряд планує шукати нові надходження.
💸По податковій політиці:
-перегляд «спрощенки» (це на довгострокову перспективу, але вам все одно не сподобається)
-прогресивна шкала ПДФО (теж в довгій перспективі)
-скорочення податкових пільг, зокрема по податку на прибуток (це навіть окремий пункт оновленого меморандуму)
- поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС
🛂По митній політиці:
-гармонізація з ЄС пільгового оподаткування імпорту
- відновлення документальних перевірок
- імплементація Митного кодексу ЄС
- надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування по контрабанді
- адмінвідповідальність за порушення митних правил та імплементація норм по криміналізації контрабанди
+ Реформа ДПС та Держмитслужби (теж окремий маяк меморандуму).
🗓️Наступні найближчі дедлайни по Меморандуму МВФ вже лютий-березень.
👍19
⚡️Найгострішою економічною темою цього тижня стала публікація Національної стратегії доходів — документу, який визначатиме податкову та митну політику до 2030 року. (У загальних рисах про неї можна почитати ось тут).
За кілька днів Стратегія встигла обрости міфами, легендами, зрадою та іншими речима.
Наступного тижня ми збираємо представників Міністерства фінансів, парламентарів та підприємців, щоб поділитися думками та відповісти на питання про майбутнє спрощеної системи, прогресивну шкалу ПДФО, перегляд пільг та інше.
Подія пройде 3 січня о 14:00 у Zoom.
Щоб отримати посилання, пройдіть реєстрацію за посиланням.
Серед спікерів заходу: Міністр фінансів Сергій Марченко, голова податкового та митного комітету Данило Гетманцев, представники бізнесу. Модерує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
За кілька днів Стратегія встигла обрости міфами, легендами, зрадою та іншими речима.
Наступного тижня ми збираємо представників Міністерства фінансів, парламентарів та підприємців, щоб поділитися думками та відповісти на питання про майбутнє спрощеної системи, прогресивну шкалу ПДФО, перегляд пільг та інше.
Подія пройде 3 січня о 14:00 у Zoom.
Щоб отримати посилання, пройдіть реєстрацію за посиланням.
Серед спікерів заходу: Міністр фінансів Сергій Марченко, голова податкового та митного комітету Данило Гетманцев, представники бізнесу. Модерує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
👍29👎5😁2
⚡️Бронь за сплату податків: в чому полягає ідея і як впливатиме на економіку?
В Офісі Президента України розглядають ідею бронювати чоловіків від мобілізації за обсягом сплачених податків, пише Forbes.
Остаточної концепції ще немає, але попередньо може йтися про такі варіанти:
▪️Бронювання може отримати фізособа, яка сплачує мінімально визначену суму ПДФО на місяць (звучав поріг у 6000 грн). Для цього офіційна зарплата має складати близько 33 400 грн. Ще 22% від окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску (ЄСВ).
▪️Для отримання бронювання треба мати оклад від 35 000 грн (схоже на перший варіант).
▪️На бронювання може розраховувати працівник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66 000 грн).
Принцип можуть розповсюдити і на ФОПів.
Якщо військовозобовʼязаний сплачує необхідний обсяг ПДФО, має оновлену інформацію про сплату податків та документи у реєстрі для військовозобов'язаних «Оберіг», то генерується QR код про бронювання, що діє 45 днів.
💬 Як коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай для Forbes, такий крок може зменшити дефіцит робочої сили. Зараз значна кількість компаній зараз стикається з проблемами у пошуку працівників на офіційне працевлаштування.
З іншого боку, це може створити істотні ризики для мобілізації, оскільки звужує пул військовозобов’язаних та виключає багатьох потрібних армії людей, які мають навички достатні, щоб заробляти понад 33 000 грн.
“Це хороше рішення для стійкості економіки, але водночас воно політично чутливе. Такий хід може посилити відчуття несправедливості у суспільстві, особливо якщо його погано прокомунікувати”, – каже Юрій.
📌 Повний матеріал (доступний лише підписникам Forbes) можна прочитати за посиланням.
В Офісі Президента України розглядають ідею бронювати чоловіків від мобілізації за обсягом сплачених податків, пише Forbes.
Остаточної концепції ще немає, але попередньо може йтися про такі варіанти:
▪️Бронювання може отримати фізособа, яка сплачує мінімально визначену суму ПДФО на місяць (звучав поріг у 6000 грн). Для цього офіційна зарплата має складати близько 33 400 грн. Ще 22% від окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску (ЄСВ).
▪️Для отримання бронювання треба мати оклад від 35 000 грн (схоже на перший варіант).
▪️На бронювання може розраховувати працівник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66 000 грн).
Принцип можуть розповсюдити і на ФОПів.
Якщо військовозобовʼязаний сплачує необхідний обсяг ПДФО, має оновлену інформацію про сплату податків та документи у реєстрі для військовозобов'язаних «Оберіг», то генерується QR код про бронювання, що діє 45 днів.
💬 Як коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай для Forbes, такий крок може зменшити дефіцит робочої сили. Зараз значна кількість компаній зараз стикається з проблемами у пошуку працівників на офіційне працевлаштування.
З іншого боку, це може створити істотні ризики для мобілізації, оскільки звужує пул військовозобов’язаних та виключає багатьох потрібних армії людей, які мають навички достатні, щоб заробляти понад 33 000 грн.
“Це хороше рішення для стійкості економіки, але водночас воно політично чутливе. Такий хід може посилити відчуття несправедливості у суспільстві, особливо якщо його погано прокомунікувати”, – каже Юрій.
📌 Повний матеріал (доступний лише підписникам Forbes) можна прочитати за посиланням.
👍46🤔12👎11😁6🤯4
🔥 Маємо вже понад 600 реєстрацій на нашу дискусію про Національну стратегію доходів.
Ми обговоримо, що буде зі спрощенкою, як зміниться адміністрування податків, прогресивну шкалу ПДФО тощо.
Починаємо сьогодні о 14:00. Наші спікери:
▪️Сергій Марченко, міністр фінансів України;
▪️Олена Вольська, керуючий партнер та директор EBS;
▪️Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів України;
▪️Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️Ігор Дядюра, експерт з дерегуляції;
▪️Антон Харитонов, представник Національної ресторанної асоціації України.
Також наприкінці події свої думки про Нацстратегію висловлять представники бізнесу.
📌 Реєстрацію закриємо за 40 хвилин до початку заходу. Якщо думали слухати наживо, то ще маєте час заповнити коротку форму за посиланням.
Ми обговоримо, що буде зі спрощенкою, як зміниться адміністрування податків, прогресивну шкалу ПДФО тощо.
Починаємо сьогодні о 14:00. Наші спікери:
▪️Сергій Марченко, міністр фінансів України;
▪️Олена Вольська, керуючий партнер та директор EBS;
▪️Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів України;
▪️Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️Ігор Дядюра, експерт з дерегуляції;
▪️Антон Харитонов, представник Національної ресторанної асоціації України.
Також наприкінці події свої думки про Нацстратегію висловлять представники бізнесу.
📌 Реєстрацію закриємо за 40 хвилин до початку заходу. Якщо думали слухати наживо, то ще маєте час заповнити коротку форму за посиланням.
👍18
🧐 Чи планує уряд вводити податок у 18% за перекази між картками фізосіб? Ні, інформацію вже спростували у Мінфіні, також вчора на це питання у ефірі ТСН відповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський:
💬 «Національна стратегія доходів не закладає [тут] нового. Тому що і зараз, якщо ви отримуєте доходи від підприємницької діяльності на свою карту фізособи — ви маєте відзвітувати про це на загальній системі оподаткування і сплатити 18% податку. Просто зараз цього ніхто не перевіряє.
У державних планах йдеться про те, що потрібно буде аналізувати і виокремлювати тих людей, які фактично ведуть бізнес, зокрема через соцмережі — продаючи щось чи надаючи послуги, оплату за які просять скинути на фізичну картку.
👉🏻 Оподаткування не має стосуватися особистих переказів, зареєстрованої волонтерської діяльності або волонтерів, які можуть довести свою діяльність – але алгоритми, як саме аналізувати та виокремлювати, треба ще розробити. Стратегія не є документом прямої дії, це саме план вдосконалення податкової політики».
Інформація про 18% почала ширитися після публікації Національної стратегії доходів — документу, який визначатиме податкову та митну політики до 2030 року.
💬 «Національна стратегія доходів не закладає [тут] нового. Тому що і зараз, якщо ви отримуєте доходи від підприємницької діяльності на свою карту фізособи — ви маєте відзвітувати про це на загальній системі оподаткування і сплатити 18% податку. Просто зараз цього ніхто не перевіряє.
У державних планах йдеться про те, що потрібно буде аналізувати і виокремлювати тих людей, які фактично ведуть бізнес, зокрема через соцмережі — продаючи щось чи надаючи послуги, оплату за які просять скинути на фізичну картку.
👉🏻 Оподаткування не має стосуватися особистих переказів, зареєстрованої волонтерської діяльності або волонтерів, які можуть довести свою діяльність – але алгоритми, як саме аналізувати та виокремлювати, треба ще розробити. Стратегія не є документом прямої дії, це саме план вдосконалення податкової політики».
Інформація про 18% почала ширитися після публікації Національної стратегії доходів — документу, який визначатиме податкову та митну політики до 2030 року.
👍17😁3🔥1
Що з економікою?
🔥 Маємо вже понад 600 реєстрацій на нашу дискусію про Національну стратегію доходів. Ми обговоримо, що буде зі спрощенкою, як зміниться адміністрування податків, прогресивну шкалу ПДФО тощо. Починаємо сьогодні о 14:00. Наші спікери: ▪️Сергій Марченко, міністр…
📌 Подія вже розпочалася. Дивитися можна у нашому фейсбуці.
🔥8👍2
🔥 Шукаємо офіс-менеджера у команду ЦЕС
Ми співпрацюємо з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу команди.
Основні обов’язки:
▪️Допомога у веденні документообігу офісу та проєктної документації;
▪️Організації оплат заходів, послуг тощо;
▪️Підтримання порядку та охайності в офісі;
▪️Робота з поштою, прийом дзвінків та відвідувачів;
▪️Виконання окремих службових доручень.
Наш ідеальний кандидат:
▪️Організованість, відповідальність, уважність до деталей;
▪️Знання основ ділового спілкування, вільна та грамотна українська мова;
▪️Володіння англійською мовою на рівні B1 і вище
▪️Впевнене володіння комп’ютером, знання програм Microsoft Office;
▪️Досвід роботи на адміністративній посаді від 1 року;
Що ми пропонуємо:
▪️Гідні умови праці, робота у зручному офісі в центрі Києва
▪️Конкурентна заробітна плата
▪️Страхування здоров’я;
▪️Участь у покращенні економічної політики України.
📩 Якщо вам відгукнулася наша вакансія, то надсилайте резюме та супровідний лист сюди: office@ces.org.ua
📌 Просимо поширити серед друзів та знайомих, кого може зацікавити пропозиція.
Ми співпрацюємо з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу команди.
Основні обов’язки:
▪️Допомога у веденні документообігу офісу та проєктної документації;
▪️Організації оплат заходів, послуг тощо;
▪️Підтримання порядку та охайності в офісі;
▪️Робота з поштою, прийом дзвінків та відвідувачів;
▪️Виконання окремих службових доручень.
Наш ідеальний кандидат:
▪️Організованість, відповідальність, уважність до деталей;
▪️Знання основ ділового спілкування, вільна та грамотна українська мова;
▪️Володіння англійською мовою на рівні B1 і вище
▪️Впевнене володіння комп’ютером, знання програм Microsoft Office;
▪️Досвід роботи на адміністративній посаді від 1 року;
Що ми пропонуємо:
▪️Гідні умови праці, робота у зручному офісі в центрі Києва
▪️Конкурентна заробітна плата
▪️Страхування здоров’я;
▪️Участь у покращенні економічної політики України.
📩 Якщо вам відгукнулася наша вакансія, то надсилайте резюме та супровідний лист сюди: office@ces.org.ua
📌 Просимо поширити серед друзів та знайомих, кого може зацікавити пропозиція.
🔥7👍1
❗️Зміни з Нацстратегії доходів не впроваджуватимуть, поки не зросте довіра до податкової та безпека даних платників податків.
Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко на події ЦЕС, присвяченій цьому документу.
📲 Запис доступний на нашій сторінці у Facebook.
💬 «Перший етап Національної стратегії доходів передбачає підвищення ефективності роботи фіскальних органів, доброчесності тощо.
Поки ми цього не реалізуємо, поки не запровадимо деперсоніфікацію роботи податкової, захист персональних даних тощо — ніякі заходи щодо спрощеної системи, ПДФО та інших пунктів не будуть запроваджуватися».
👉 За словами пана Марченка, Податкова не матиме права взаємодіяти безпосередньо із платниками податків, до того, як будуть виявлені певні ризики, які викликатимуть таку необхідність.
💬 «Якщо на початок 2025 року рівень доброчесності, довіри до безпеки персональних даних залишатиметься низьким, то реалізація податкових змін відкладатиметься. Без довіри до фіскальних органів будь-які зміни не спрацюють. Тому це ціль №1», — резюмує міністр фінансів.
📌 Додамо, що Національна стратегія доходів є баченням змін у роботі фіскальних органів до 2030 року, і не є законом чи законопроєктом.
Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко на події ЦЕС, присвяченій цьому документу.
📲 Запис доступний на нашій сторінці у Facebook.
💬 «Перший етап Національної стратегії доходів передбачає підвищення ефективності роботи фіскальних органів, доброчесності тощо.
Поки ми цього не реалізуємо, поки не запровадимо деперсоніфікацію роботи податкової, захист персональних даних тощо — ніякі заходи щодо спрощеної системи, ПДФО та інших пунктів не будуть запроваджуватися».
👉 За словами пана Марченка, Податкова не матиме права взаємодіяти безпосередньо із платниками податків, до того, як будуть виявлені певні ризики, які викликатимуть таку необхідність.
💬 «Якщо на початок 2025 року рівень доброчесності, довіри до безпеки персональних даних залишатиметься низьким, то реалізація податкових змін відкладатиметься. Без довіри до фіскальних органів будь-які зміни не спрацюють. Тому це ціль №1», — резюмує міністр фінансів.
📌 Додамо, що Національна стратегія доходів є баченням змін у роботі фіскальних органів до 2030 року, і не є законом чи законопроєктом.
👍36😁10🤔1
💵 У грудні 2023 року Україна отримала $5,1 млрд іноземного фінансування.
Близько $2,2 млрд надійшло від Японії (0,2 млрд грантів та 2 млрд кредитів). Також ми отримали $1,6 млрд кредиту від ЄС та $0,9 млрд кредиту від МВФ.
Ще $300 млн грантів надали Норвегія, Німеччина, США та Швейцарія. І $8 млн доларів передав Світовий Банк.
📌 За 2023 рік дефіцит державного бюджету України та потреби в погашенні боргу склали $59,9 млрд, тоді як зовнішнє фінансування становило $42,5 млрд.
💰 Іноземна допомога покрила 71% додаткових потреб — у 2022 році було тільки 56%.
Монетарного фінансування у 2023 не було — нестачу здебільшого покрили за рахунок випуску ОВДП. Нагадаємо, що всі податкові та митні надходження державного бюджету йдуть на фінансування оборони.
Додамо, що за словами міністра фінансів Сергія Марченка, потреба у міжнародному фінансуванні на 2024 рік буде закрита. Однак через проблеми з ритмічністю надходжень у січні та лютому коштів може не вистачити. Про це він розповів на нашій події, присвяченій макропрогнозам-2024 (детальніше тут).
🖇 Більше інформації про економіку України під час війни шукайте у нашому Трекері. Також ми готуємо спецвипуск Трекеру, присвячений економічним підсумкам 2023 року.
Близько $2,2 млрд надійшло від Японії (0,2 млрд грантів та 2 млрд кредитів). Також ми отримали $1,6 млрд кредиту від ЄС та $0,9 млрд кредиту від МВФ.
Ще $300 млн грантів надали Норвегія, Німеччина, США та Швейцарія. І $8 млн доларів передав Світовий Банк.
📌 За 2023 рік дефіцит державного бюджету України та потреби в погашенні боргу склали $59,9 млрд, тоді як зовнішнє фінансування становило $42,5 млрд.
💰 Іноземна допомога покрила 71% додаткових потреб — у 2022 році було тільки 56%.
Монетарного фінансування у 2023 не було — нестачу здебільшого покрили за рахунок випуску ОВДП. Нагадаємо, що всі податкові та митні надходження державного бюджету йдуть на фінансування оборони.
Додамо, що за словами міністра фінансів Сергія Марченка, потреба у міжнародному фінансуванні на 2024 рік буде закрита. Однак через проблеми з ритмічністю надходжень у січні та лютому коштів може не вистачити. Про це він розповів на нашій події, присвяченій макропрогнозам-2024 (детальніше тут).
🖇 Більше інформації про економіку України під час війни шукайте у нашому Трекері. Також ми готуємо спецвипуск Трекеру, присвячений економічним підсумкам 2023 року.
👍22🤔2
🎲 Гральний бізнес сплатив у 50 разів більше податків за 2023 рік порівняно з 2021 一 загалом 10,4 млрд грн.
👉 Такий результат роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки, яка серед іншого розслідувала, як гральний бізнес сплачує податки.
🧑💻 Аналітичну підтримку ТСК з питань економічної безпеки надають економісти ЦЕС та експерти проєкту «Економічний хаб» від Abt Britain та ЦЕС.
Проблема з гральним бізнесом полягала у тому, що він майже не платив податки після його легалізації в Україні. Про це старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай писав у колонці для Економічної правди ще рік тому.
ТСК у співпраці з НБУ, БЕБ, СБУ та ДПС закрили схему з міскодингом 一 коли банківські платежі проводилися по коду не азартних ігор, а абсолютно інших операцій. Два банки, задіяні в цій схемі, втратили ліцензії.
📈 Крім того, вдалося скасувати для галузі азартних ігор пільгове оподаткування 2%, розблокувати роботу КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей), прибрати недоліки в законах, які дозволяли онлайн-казино уникати податку на дохід та маніпулювати нормами щодо ПДФО з виграшів.
💡 Що ще можна зробити:
▪️ викорінення нелегального бізнесу, зокрема за рахунок закриття схеми з ухиленням від сплати ліцензійних платежів (відповідний з-т №10101 зареєстрований у Раді);
▪️ запуск системи онлайн-моніторингу азартних ігор;
▪️ ефективна робота БЕБ та ДПС з ліцензованими учасниками ринку.
*На інфографіці дані по листопад 2023, джерело: Залізний нардеп
👉 Такий результат роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки, яка серед іншого розслідувала, як гральний бізнес сплачує податки.
🧑💻 Аналітичну підтримку ТСК з питань економічної безпеки надають економісти ЦЕС та експерти проєкту «Економічний хаб» від Abt Britain та ЦЕС.
Проблема з гральним бізнесом полягала у тому, що він майже не платив податки після його легалізації в Україні. Про це старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай писав у колонці для Економічної правди ще рік тому.
ТСК у співпраці з НБУ, БЕБ, СБУ та ДПС закрили схему з міскодингом 一 коли банківські платежі проводилися по коду не азартних ігор, а абсолютно інших операцій. Два банки, задіяні в цій схемі, втратили ліцензії.
📈 Крім того, вдалося скасувати для галузі азартних ігор пільгове оподаткування 2%, розблокувати роботу КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей), прибрати недоліки в законах, які дозволяли онлайн-казино уникати податку на дохід та маніпулювати нормами щодо ПДФО з виграшів.
💡 Що ще можна зробити:
▪️ викорінення нелегального бізнесу, зокрема за рахунок закриття схеми з ухиленням від сплати ліцензійних платежів (відповідний з-т №10101 зареєстрований у Раді);
▪️ запуск системи онлайн-моніторингу азартних ігор;
▪️ ефективна робота БЕБ та ДПС з ліцензованими учасниками ринку.
*На інфографіці дані по листопад 2023, джерело: Залізний нардеп
👍28🤯5🔥2
⚡️Україна відновила невеликий експорт електроенергії на початку 2024
Експорт до Румунії та Словаччини відбувається у нічні години, незважаючи на зимову погоду та збільшене споживання.
Також суттєво зменшився імпорт електроенергії. Відтак, чистий експорт з України у перші дні січня знову став позитивним.
Сьогодні, 5 січня, Україна експортує 1398 МВт·год, а імпортує всього 22 МВт·год.
🖇 Більше інформації про економіку України під час війни шукайте у нашому Трекері.
Експорт до Румунії та Словаччини відбувається у нічні години, незважаючи на зимову погоду та збільшене споживання.
Також суттєво зменшився імпорт електроенергії. Відтак, чистий експорт з України у перші дні січня знову став позитивним.
Сьогодні, 5 січня, Україна експортує 1398 МВт·год, а імпортує всього 22 МВт·год.
🖇 Більше інформації про економіку України під час війни шукайте у нашому Трекері.
🔥31👍15
📈 Міжнародні резерви України за рік збільшилися на 42% і становлять понад $40 млрд.
За грудень вони зросли на 4,4% до $40,5 млрд станом на 1 січня 2024. Їхній поточних обсяг забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту (мінімально допустимий рівень — 3 місяці).
💰Це сталося завдяки надходженню допомоги від міжнародних партнерів, що перевищило чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати в іноземній валюті.
Детальніше про те, скільки міжнародного фінансування надійшло Україні в грудні читайте тут. Графік — з нашого Трекеру економіки під час війни.
За грудень вони зросли на 4,4% до $40,5 млрд станом на 1 січня 2024. Їхній поточних обсяг забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту (мінімально допустимий рівень — 3 місяці).
💰Це сталося завдяки надходженню допомоги від міжнародних партнерів, що перевищило чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати в іноземній валюті.
Детальніше про те, скільки міжнародного фінансування надійшло Україні в грудні читайте тут. Графік — з нашого Трекеру економіки під час війни.
👍25
Яким буде фінансування оборони після війни?
📍Минулого року Україна витратила 22% ВВП на оборону тільки зі свого бюджету. Для порівняння, у світі на обороноздатність витрачають 2-3% ВВП.
💬 «Якщо ми додамо 12,5% військової допомоги США, інших країн, то виходимо під 20-40% ВВП. Це, до речі, безпрецедентна ситуація в світі: такого обсягу підтримки ніколи не було, а ми її отримали. І це великою мірою допомагає нам не тільки військово, але й фінансово» 一 каже Віктор Пинзеник, колишній Міністр фінансів, віце-прем'єр кількох урядів України та економіст у новому випуску подкасту «Що з економікою».
Зокрема, пан Пинзеник вважає, що ми вже не зможемо повернутися до обсягів витрат на оборону, які були до повномасштабного вторгнення:
💬 «Уряд і суспільство мають розуміти, що треба знайти непрості рішення, яким чином балансувати наші запити. Витрати на оборону 一 це інвестиція у нашу безпеку і майбутнє».
🖇 Після завершення війни у держави має бути план відродження, який передбачає відповіді на питання збалансованості фінансування. Де спочатку більша складова бюджету 一 це конфісковані російські активи і зовнішня допомога.
«Ми маємо бути готові до зменшення обсягів підтримки, а це вимагає певних рішень, можливих податків», 一 резюмував гість подкасту.
📌 Послухати подкаст повністю або прочитати текстову версію можна за посиланням.
📍Минулого року Україна витратила 22% ВВП на оборону тільки зі свого бюджету. Для порівняння, у світі на обороноздатність витрачають 2-3% ВВП.
💬 «Якщо ми додамо 12,5% військової допомоги США, інших країн, то виходимо під 20-40% ВВП. Це, до речі, безпрецедентна ситуація в світі: такого обсягу підтримки ніколи не було, а ми її отримали. І це великою мірою допомагає нам не тільки військово, але й фінансово» 一 каже Віктор Пинзеник, колишній Міністр фінансів, віце-прем'єр кількох урядів України та економіст у новому випуску подкасту «Що з економікою».
Зокрема, пан Пинзеник вважає, що ми вже не зможемо повернутися до обсягів витрат на оборону, які були до повномасштабного вторгнення:
💬 «Уряд і суспільство мають розуміти, що треба знайти непрості рішення, яким чином балансувати наші запити. Витрати на оборону 一 це інвестиція у нашу безпеку і майбутнє».
🖇 Після завершення війни у держави має бути план відродження, який передбачає відповіді на питання збалансованості фінансування. Де спочатку більша складова бюджету 一 це конфісковані російські активи і зовнішня допомога.
«Ми маємо бути готові до зменшення обсягів підтримки, а це вимагає певних рішень, можливих податків», 一 резюмував гість подкасту.
📌 Послухати подкаст повністю або прочитати текстову версію можна за посиланням.
👍31🤔3😁2