На Європейській правді вийшов editorial (текст з підписом від усієї редакції) про відносини між Польщею та Україною.
👉Важливий матеріал про те, що торгова війна проти України не лише триває, але і погіршується.
💬 «Майже рік тому відносини України з Польщею, які тоді щойно налагодилися, полетіли у прірву».
«Зрозуміло, що це – частина польської внутрішньої політики. Що Туск намагається залучитися підтримкою фермерів перед місцевими виборами, які відбудуться у квітні. Але ж і після того нічого не зміниться: далі будуть червневі вибори до Європарламенту, а там країна готуватиметься до президентських виборів 2025 року».
«Розблокування кордону та відновлення нормальних торговельних відносин повинно стати пріоритетом для нового польського уряду, якщо він прагне відновити довіру з Україною».
Читайте повний текст тут.
👉Важливий матеріал про те, що торгова війна проти України не лише триває, але і погіршується.
💬 «Майже рік тому відносини України з Польщею, які тоді щойно налагодилися, полетіли у прірву».
«Зрозуміло, що це – частина польської внутрішньої політики. Що Туск намагається залучитися підтримкою фермерів перед місцевими виборами, які відбудуться у квітні. Але ж і після того нічого не зміниться: далі будуть червневі вибори до Європарламенту, а там країна готуватиметься до президентських виборів 2025 року».
«Розблокування кордону та відновлення нормальних торговельних відносин повинно стати пріоритетом для нового польського уряду, якщо він прагне відновити довіру з Україною».
Читайте повний текст тут.
👍40🤔5😁3
Апдейт по ідеї «бронювання за податки»: як пише Ярослав Железняк, в Офісі Президента відмовились від цієї ідеї.
👉 Нагадаємо, що раніше в ОП розглядали ідею бронювання фізосіб, які сплачують мінімально визначену суму ПДФО на місяць (йшлось про поріг у 6000 грн) або працівників, за яких роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66 000 грн).
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай коментував цю ідею для Forbes так:
💬 «Таке рішення може створити істотні ризики для мобілізації, оскільки звужує пул військовозобов’язаних та виключає багатьох потрібних армії людей, які мають навички достатні, щоб заробляти понад 33 000 грн.
Це хороше рішення для стійкості економіки, але водночас воно політично чутливе. Такий хід може посилити відчуття несправедливості у суспільстві, особливо якщо його погано прокомунікувати».
👉 Нагадаємо, що раніше в ОП розглядали ідею бронювання фізосіб, які сплачують мінімально визначену суму ПДФО на місяць (йшлось про поріг у 6000 грн) або працівників, за яких роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66 000 грн).
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай коментував цю ідею для Forbes так:
💬 «Таке рішення може створити істотні ризики для мобілізації, оскільки звужує пул військовозобов’язаних та виключає багатьох потрібних армії людей, які мають навички достатні, щоб заробляти понад 33 000 грн.
Це хороше рішення для стійкості економіки, але водночас воно політично чутливе. Такий хід може посилити відчуття несправедливості у суспільстві, особливо якщо його погано прокомунікувати».
👍26😢10👎2😁2
Що відбувається з курсом?
💵 На початку 2024 року офіційний курс долара виріс на 2 гривні 一 з 36,01 грн/дол до 38,12 грн/дол (на готівковому ринку 4 січня долар коштує 39,1 грн/дол, рекорд був 30 грудня — (39,63 грн/дол).
Нацбанк пояснив девальвацію сезонним чинником, крім того одним з основних факторів для валютного ринку стали вкрай великі бюджетні видатки в останні тижні року. Про це директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів у статті для Forbes (доступна лише підписникам Forbes).
💬 «Збільшення попиту на готівкову валюту і послаблення гривні 一 це свого роду ефект сніжного кому 一 люди бачать девальвацію і йдуть купувати валюту через побоювання, що завтра вона буде ще дорожчою.
Це збільшує попит і, відповідно, тиск на гривню. Тим більше, що частина бюджетних виплат перетворюються у зарплати і премії, які легко перетікають на готівковий ринок», 一 пояснює директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
👉 Очікується, що наступний пік попиту на валюту має бути наприкінці січня 一 в лютому, коли аграрії перед посівною закупатимуть паливно-мастильні матеріали, добрива тощо.
Водночас, навесні, навпаки, попит на валюту зазвичай спадає через збільшення експорту та зменшення імпорту.
*📈На графіку готівковий курс за останні три місяці.
💵 На початку 2024 року офіційний курс долара виріс на 2 гривні 一 з 36,01 грн/дол до 38,12 грн/дол (на готівковому ринку 4 січня долар коштує 39,1 грн/дол, рекорд був 30 грудня — (39,63 грн/дол).
Нацбанк пояснив девальвацію сезонним чинником, крім того одним з основних факторів для валютного ринку стали вкрай великі бюджетні видатки в останні тижні року. Про це директор ЦЕС Гліб Вишлінський розповів у статті для Forbes (доступна лише підписникам Forbes).
💬 «Збільшення попиту на готівкову валюту і послаблення гривні 一 це свого роду ефект сніжного кому 一 люди бачать девальвацію і йдуть купувати валюту через побоювання, що завтра вона буде ще дорожчою.
Це збільшує попит і, відповідно, тиск на гривню. Тим більше, що частина бюджетних виплат перетворюються у зарплати і премії, які легко перетікають на готівковий ринок», 一 пояснює директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
👉 Очікується, що наступний пік попиту на валюту має бути наприкінці січня 一 в лютому, коли аграрії перед посівною закупатимуть паливно-мастильні матеріали, добрива тощо.
Водночас, навесні, навпаки, попит на валюту зазвичай спадає через збільшення експорту та зменшення імпорту.
*📈На графіку готівковий курс за останні три місяці.
👍22😁2
🔥 Цього четверга презентуємо найголовніші цифри української економіки у 2023 році. А також обговорюємо їх із Юлією Свириденко — першим віце-прем’єр–міністром, міністром економіки України.
Від початку повномасштабного вторгнення ми у ЦЕС почали моніторити стан української економіки, а згодом зібрали та проілюстрували дані на одній сторінці — Трекері економіки під час війни.
На події, ми традиційно пройдемося по різних секторах економіки — від ринку праці та очікувань бізнесу, до зовнішньої торгівлі та фінансової допомоги. А також обговоримо їхнє майбутнє у 2024 році.
📌 Захід пройде 11 січня о 17:00. Реєстрація обов’язкова за посиланням.
Від початку повномасштабного вторгнення ми у ЦЕС почали моніторити стан української економіки, а згодом зібрали та проілюстрували дані на одній сторінці — Трекері економіки під час війни.
На події, ми традиційно пройдемося по різних секторах економіки — від ринку праці та очікувань бізнесу, до зовнішньої торгівлі та фінансової допомоги. А також обговоримо їхнє майбутнє у 2024 році.
📌 Захід пройде 11 січня о 17:00. Реєстрація обов’язкова за посиланням.
👍13🔥1
Що вже два роки заважає передати Україні 300 млрд заморожених російських активів?
🔻Незважаючи на загальне очікування, що цьогоріч українські потреби все ж будуть зовнішньо профінансовані, існують суттєві ризики щодо допомоги, якщо війна триватиме довше.
У такому разі, заморожені російські активи можуть стати ключовим фактором для України. Раніше про них згадували лише у контексті відновлення, проте зараз йде мова про нагальні потреби.
🪙 Основний обсяг активів Центробанку РФ знаходиться у Бельгії та Франції. Рішення про передачу цих активів, скоріш за все, прийматиме G7 (Велика Сімка). І така дискусія між США та Європейським союзом останніми місяцями суттєво активізувалася. Це дозволяє очікувати прогресу вже навесні.
💬 «Якщо Україна отримає доступ до 300 млрд доларів, (порівняємо з очікуваною допомогою на озброєння від США 一 50 млрд доларів) 一 це багато грошей, які можуть бути спрямовані не тільки на відбудову, а й на підтримку протягом тривалого часу українського бюджету і фінансове забезпечення потреб Збройних Сил», 一 коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Радіо НВ.
➡️ Спільно з Міжнародним центром української перемоги (ICUV) ми готували дослідження (доступне англійською), у якому розвінчали аргументи проти передачі заморожених російських активів на користь України.
🎧 А прослухати повний запис етеру можна за посиланням.
🔻Незважаючи на загальне очікування, що цьогоріч українські потреби все ж будуть зовнішньо профінансовані, існують суттєві ризики щодо допомоги, якщо війна триватиме довше.
У такому разі, заморожені російські активи можуть стати ключовим фактором для України. Раніше про них згадували лише у контексті відновлення, проте зараз йде мова про нагальні потреби.
🪙 Основний обсяг активів Центробанку РФ знаходиться у Бельгії та Франції. Рішення про передачу цих активів, скоріш за все, прийматиме G7 (Велика Сімка). І така дискусія між США та Європейським союзом останніми місяцями суттєво активізувалася. Це дозволяє очікувати прогресу вже навесні.
💬 «Якщо Україна отримає доступ до 300 млрд доларів, (порівняємо з очікуваною допомогою на озброєння від США 一 50 млрд доларів) 一 це багато грошей, які можуть бути спрямовані не тільки на відбудову, а й на підтримку протягом тривалого часу українського бюджету і фінансове забезпечення потреб Збройних Сил», 一 коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Радіо НВ.
➡️ Спільно з Міжнародним центром української перемоги (ICUV) ми готували дослідження (доступне англійською), у якому розвінчали аргументи проти передачі заморожених російських активів на користь України.
🎧 А прослухати повний запис етеру можна за посиланням.
👍23
🔥Рекомендуємо фахову подію про приватизацію в Україні.
🗓️ 19 січня о 13:00 на своїй фейсбук-сторінці Сергій Будкін, співзасновник та керуючий партнер FinPoint Investment Advisors розповість:
▪️Чому приватизація в Україні не була системно успішною в залученні локального та іноземного капіталу. Порівняння з досягненнями приватизаційних програм в сусідніх країнах.
▪️Приватизація під час війни: чи це можливо?
▪️Як залучити капітал в Україну, під час війни чи після неї: 10 обов'язкових кроків або як нам наздогнати Польщу.
Одним словом: що було не так з українською приватизацією, і як це можна виправити.
📌 До речі, у нас з Сергієм Будкіним є подкаст про банківський сектор та інвестиції: «Гроші прийдуть, але їх не буде куди інвестувати». За посиланням ви знайдете запис подкасту і текстову версію.
🗓️ 19 січня о 13:00 на своїй фейсбук-сторінці Сергій Будкін, співзасновник та керуючий партнер FinPoint Investment Advisors розповість:
▪️Чому приватизація в Україні не була системно успішною в залученні локального та іноземного капіталу. Порівняння з досягненнями приватизаційних програм в сусідніх країнах.
▪️Приватизація під час війни: чи це можливо?
▪️Як залучити капітал в Україну, під час війни чи після неї: 10 обов'язкових кроків або як нам наздогнати Польщу.
Одним словом: що було не так з українською приватизацією, і як це можна виправити.
📌 До речі, у нас з Сергієм Будкіним є подкаст про банківський сектор та інвестиції: «Гроші прийдуть, але їх не буде куди інвестувати». За посиланням ви знайдете запис подкасту і текстову версію.
🔥12👍4
Відповіді від Мінфіну на поширені питання щодо Стратегії.
Минулого тижня ЦЕС провів велике обговорення Національної стратегії доходів з представниками уряду, парламенту та бізнесу.
Для тих хто, не має часу подивитись, ми зібрали у дописі відповіді міністра фінансів України Сергія Марченка та заступниці міністра фінансів Світлани Воробей на ключові питання. Запис доступний за посиланням.
➡️ Про банківську таємницю та оподаткування доходів фізосіб
Світлана Воробей: «Я думаю, що найболючіше питання, яке всіх турбує 一 це банківська таємниця і участь банків в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб. У Європі та світі відсутня банківська таємниця для податкових органів, проте важливо забезпечити захист інформації.
Стратегія передбачає розширення можливостей податкового контролю, ми не намагаємося взагалі скасувати банківську таємницю. Один з варіантів 一 це надання банкам статусу податкових агентів та впровадження попереднього декларування на основі даних про доходи фізичних осіб. І це європейський напрям».
➡️ Про фермерську спрощенку і причини згортання спрощенки для юридичних осіб
Світлана Воробей: «Для фізичних осіб, фермерських господарств, малого та аграрного бізнесу спрощена система буде збережена. У стратегії написано, що протягом трьох років всі юридичні особи мають бути виведені з спрощеної системи. Це не тільки тому, що ми вважаємо за необхідне повернути спрощену систему до того, для чого вона взагалі була створена. А й тому, що ми намагаємося гармонізувати наше законодавство, зокрема корпоративне оподаткування до правил ЄС і світових практик.
Сьогодні існують ініціативи, наприклад, «Пілар-2», які можуть скоротити бажання інвестувати в Україну. У Європі вводиться єдиний мінімальний корпоративний податок 15%, який застосовується до материнських компаній. Це означає, якщо капітал в Україні не обкладається корпоративним податком за цією ставкою, він буде оподатковуватися в країні материнської компанії. Таким чином, інвестування в Україну може стати нецікавим, і країна може втратити інвестиційний прибуток».
➡️ Про прогресивну шкалу ПДФО
Сергій Марченко: «Можливо, це найбільш спірне рішення для мене, оскільки я добре пам'ятаю, як введена єдина ставка податку і які обставини супроводжували цей процес. На той час перехід від різних ставок до єдиної не виглядав помилкою. Втім, зараз у наших партнерів і суспільства виникає все більше сумнівів щодо справедливості оподаткування доходів.
Я вважаю, що, можливо, прийшов час знову розглядати впровадження прогресивної шкали оподаткування. Точні деталі цієї шкали залишаються під питанням і потребують обговорення. Питання суспільної справедливості стоїть досить гостро 一 це факт. Україна буде впроваджувати прогресивну систему оподаткування тією чи іншою мірою».
➡️ Про диференціацію ставок єдиного податку
Світлана Воробей: «Ми взяли за основу польську систему оподаткування малого і середнього бізнесу, яка має диференційовану систему ставок, особливо для видів діяльності, що використовують цивільно-правові або відносини з ФОПами. Для вирівнювання конкурентного середовища вводяться диференційовані ставки, кількість яких буде обговорюватись з бізнесом у публічному процесі».
➡️ Чи будуть зміни у справлянні податку на прибуток?
Сергій Марченко: «Готуючись до нашого заходу, я прочитав останній номер Financial Times, де Паоло Джентілоні, комісар Європейської комісії, чітко пояснив, що чекає європейські країни в частині оподаткування податку на прибуток. Він якісно описав, що означає [pillar] one, pillar two, мінімальні ставки, правила для оподаткування корпорацій та бізнесів, які працюють у юрисдикціях, які вважаються такими, які не відповідають правилам, на них будуть запроваджені додаткові системи оподаткування в країнах походження.
Я думаю, що до цього треба просто бути готовим, якщо ми плануємо бути країною ЄС. Я прихильник такого підходу і ми готові далі дискутувати в цій системі, які підходи будемо запроваджувати».
📌 Нагадаємо, що це лише частина обговорених питань, а повний запис ви можете переглянути на ютубі або у фейсбуці ЦЕС.
Минулого тижня ЦЕС провів велике обговорення Національної стратегії доходів з представниками уряду, парламенту та бізнесу.
Для тих хто, не має часу подивитись, ми зібрали у дописі відповіді міністра фінансів України Сергія Марченка та заступниці міністра фінансів Світлани Воробей на ключові питання. Запис доступний за посиланням.
➡️ Про банківську таємницю та оподаткування доходів фізосіб
Світлана Воробей: «Я думаю, що найболючіше питання, яке всіх турбує 一 це банківська таємниця і участь банків в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб. У Європі та світі відсутня банківська таємниця для податкових органів, проте важливо забезпечити захист інформації.
Стратегія передбачає розширення можливостей податкового контролю, ми не намагаємося взагалі скасувати банківську таємницю. Один з варіантів 一 це надання банкам статусу податкових агентів та впровадження попереднього декларування на основі даних про доходи фізичних осіб. І це європейський напрям».
➡️ Про фермерську спрощенку і причини згортання спрощенки для юридичних осіб
Світлана Воробей: «Для фізичних осіб, фермерських господарств, малого та аграрного бізнесу спрощена система буде збережена. У стратегії написано, що протягом трьох років всі юридичні особи мають бути виведені з спрощеної системи. Це не тільки тому, що ми вважаємо за необхідне повернути спрощену систему до того, для чого вона взагалі була створена. А й тому, що ми намагаємося гармонізувати наше законодавство, зокрема корпоративне оподаткування до правил ЄС і світових практик.
Сьогодні існують ініціативи, наприклад, «Пілар-2», які можуть скоротити бажання інвестувати в Україну. У Європі вводиться єдиний мінімальний корпоративний податок 15%, який застосовується до материнських компаній. Це означає, якщо капітал в Україні не обкладається корпоративним податком за цією ставкою, він буде оподатковуватися в країні материнської компанії. Таким чином, інвестування в Україну може стати нецікавим, і країна може втратити інвестиційний прибуток».
➡️ Про прогресивну шкалу ПДФО
Сергій Марченко: «Можливо, це найбільш спірне рішення для мене, оскільки я добре пам'ятаю, як введена єдина ставка податку і які обставини супроводжували цей процес. На той час перехід від різних ставок до єдиної не виглядав помилкою. Втім, зараз у наших партнерів і суспільства виникає все більше сумнівів щодо справедливості оподаткування доходів.
Я вважаю, що, можливо, прийшов час знову розглядати впровадження прогресивної шкали оподаткування. Точні деталі цієї шкали залишаються під питанням і потребують обговорення. Питання суспільної справедливості стоїть досить гостро 一 це факт. Україна буде впроваджувати прогресивну систему оподаткування тією чи іншою мірою».
➡️ Про диференціацію ставок єдиного податку
Світлана Воробей: «Ми взяли за основу польську систему оподаткування малого і середнього бізнесу, яка має диференційовану систему ставок, особливо для видів діяльності, що використовують цивільно-правові або відносини з ФОПами. Для вирівнювання конкурентного середовища вводяться диференційовані ставки, кількість яких буде обговорюватись з бізнесом у публічному процесі».
➡️ Чи будуть зміни у справлянні податку на прибуток?
Сергій Марченко: «Готуючись до нашого заходу, я прочитав останній номер Financial Times, де Паоло Джентілоні, комісар Європейської комісії, чітко пояснив, що чекає європейські країни в частині оподаткування податку на прибуток. Він якісно описав, що означає [pillar] one, pillar two, мінімальні ставки, правила для оподаткування корпорацій та бізнесів, які працюють у юрисдикціях, які вважаються такими, які не відповідають правилам, на них будуть запроваджені додаткові системи оподаткування в країнах походження.
Я думаю, що до цього треба просто бути готовим, якщо ми плануємо бути країною ЄС. Я прихильник такого підходу і ми готові далі дискутувати в цій системі, які підходи будемо запроваджувати».
📌 Нагадаємо, що це лише частина обговорених питань, а повний запис ви можете переглянути на ютубі або у фейсбуці ЦЕС.
👍15👎8🤔1
⚡️ Наші колеги з «Вокс Україна» шукають аналітика у команду проєкту «Індекс реформ» та data-аналітика
На позицію аналітика проєкту «Індекс реформ» потрібна людина, яка може розібратися у складному законопроєкті чи масиві даних, генерувати ідеї та бачити цікаві теми для привернення суспільної уваги.
Серед ключових вимог:
✅ вміння працювати з нормативними документами та аналізувати законодавство;
✅ знання основ статистики;
✅ вміння працювати з даними (знати основні джерела даних, уміти «чистити» дані, виявляти в них закономірності);
✅ вміння сформулювати задачу та розробити алгоритм її розв’язання.
Data-аналітик має вміти працювати з великими масивами даних, бути зацікавленим в розвитку якісної економічної аналітики та мати ґрунтовний досвід власних досліджень.
Серед ключових професійних навичок має бути:
✅ робота з програмами для аналізу даних (R, Python, Stata чи інші);
✅ знання англійської мови на рівні не нижче B1;
✅ вміння сформулювати задачу та розробити алгоритм її розв’язання;
✅ побудова аналітичних моделей.
📩 Резюме та супровідні листи на обидві вакансії приймають до 14 січня включно на емейли, що вказані за лінками вище.
На позицію аналітика проєкту «Індекс реформ» потрібна людина, яка може розібратися у складному законопроєкті чи масиві даних, генерувати ідеї та бачити цікаві теми для привернення суспільної уваги.
Серед ключових вимог:
✅ вміння працювати з нормативними документами та аналізувати законодавство;
✅ знання основ статистики;
✅ вміння працювати з даними (знати основні джерела даних, уміти «чистити» дані, виявляти в них закономірності);
✅ вміння сформулювати задачу та розробити алгоритм її розв’язання.
Data-аналітик має вміти працювати з великими масивами даних, бути зацікавленим в розвитку якісної економічної аналітики та мати ґрунтовний досвід власних досліджень.
Серед ключових професійних навичок має бути:
✅ робота з програмами для аналізу даних (R, Python, Stata чи інші);
✅ знання англійської мови на рівні не нижче B1;
✅ вміння сформулювати задачу та розробити алгоритм її розв’язання;
✅ побудова аналітичних моделей.
📩 Резюме та супровідні листи на обидві вакансії приймають до 14 січня включно на емейли, що вказані за лінками вище.
👍8🔥2
📈 Світовий банк прогнозує зростання ВВП України на 3,2% у цьому році.
У 2025 зростання економіки сягне 6,5%, що є найвищим показником для регіону «Європа й Центральна Азія».
Як зазначають аналітики СБ, минулого року економіка України зросла на 4,8%. Однак виробництво залишалося на 30% нижчим, ніж до повномасштабного вторгнення росії.
Ріст глобального ВВП у 2024 за прогнозом СБ очікується на рівні 2,4%. За темпами це найслабший початок десятиліття за останні 30 років.
Нагадаємо, що минулого місяця ми опитали неурядових аналітиків, якою, на їхню думку, буде економіка України у 2024.
📊 Середні очікування:
ВВП: зростання на 4%.
Інфляція: 10% на кінець року.
Курс: 40,5 грн/дол на кінець року в середньому.
Прогнози неурядових аналітиків доволі близькі до офіційних. Уряд під час затвердження держбюджету заклав зростання ВВП у 2024 на рівні 4,6%. А НБУ очікує 3,6%.
🖇 Завантажити презентацію з детальним макропрогнозом можна за посиланням. Послухати коментарі від урядовців та НБУ — на YouTube.
У 2025 зростання економіки сягне 6,5%, що є найвищим показником для регіону «Європа й Центральна Азія».
Як зазначають аналітики СБ, минулого року економіка України зросла на 4,8%. Однак виробництво залишалося на 30% нижчим, ніж до повномасштабного вторгнення росії.
Ріст глобального ВВП у 2024 за прогнозом СБ очікується на рівні 2,4%. За темпами це найслабший початок десятиліття за останні 30 років.
Нагадаємо, що минулого місяця ми опитали неурядових аналітиків, якою, на їхню думку, буде економіка України у 2024.
📊 Середні очікування:
ВВП: зростання на 4%.
Інфляція: 10% на кінець року.
Курс: 40,5 грн/дол на кінець року в середньому.
Прогнози неурядових аналітиків доволі близькі до офіційних. Уряд під час затвердження держбюджету заклав зростання ВВП у 2024 на рівні 4,6%. А НБУ очікує 3,6%.
🖇 Завантажити презентацію з детальним макропрогнозом можна за посиланням. Послухати коментарі від урядовців та НБУ — на YouTube.
👍11🤯1
Інфляція у грудні залишилася на рівні 5,1% рік до року
За інформацією Держстату, у грудні інфляція порівняно з листопадом становила 0,7% — ціни зростали четвертий місяць поспіль. За рік у цілому інфляція склала 5,1%.
📈 Найбільше подорожчали продукти та напої (+1,9% за місяць). Зросли ціни на овочі (+13,9% за місяць) та на яйця (+13,8% за місяць).
На 3,4% за місяць подешевшали одяг і взуття.
У річному вимірі інфляція у грудні становила 5,1%, як і у листопаді.
📌 Детальніше інформацію про інфляцію та інші важливі економічні показники ви можете дізнатися в нашому інтерактивному Трекері економіки України під час війни.
За інформацією Держстату, у грудні інфляція порівняно з листопадом становила 0,7% — ціни зростали четвертий місяць поспіль. За рік у цілому інфляція склала 5,1%.
📈 Найбільше подорожчали продукти та напої (+1,9% за місяць). Зросли ціни на овочі (+13,9% за місяць) та на яйця (+13,8% за місяць).
На 3,4% за місяць подешевшали одяг і взуття.
У річному вимірі інфляція у грудні становила 5,1%, як і у листопаді.
📌 Детальніше інформацію про інфляцію та інші важливі економічні показники ви можете дізнатися в нашому інтерактивному Трекері економіки України під час війни.
👍13🔥1🤔1
Відновлення кредитування: кого кредитують і чому це важливо?
🏦 Про успішний рік для банків ми говоримо у новому подкасті «Що з економікою» разом з директоркою Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашовою.
З 2023 року попри те, що валютне кредитування зараз майже відсутнє — зростають гривневі кредити. Найбільше банки кредитують галузі, які мають кращі фінансові показники та зрозуміліші перспективи:
🛒торгівлю, яка пожвавлюється останнім часом;
👨🌾агросектор, у якого складні фінансові умови, але є потреба в ресурсах і виробництво триває;
🍴легку і харчову промисловість.
«Ми розуміємо, що крім зброї, необхідно мати за рахунок чого харчуватися, у що одягати, як забезпечувати армію. Оборонно-промисловий комплекс в ширшому розумінні 一 це чималий перелік компаній, які мають хороші фінансові перспективи. Банки зараз починають і, думаю, надалі продовжать кредитувати цих клієнтів», 一 каже Первін Дадашова
➡️ Про що свідчить відновлення кредитування?
Відновлення кредитування 一 це позитивні зміни в економіці, підвищення довіри банків та позичальників, а також сигнал фінансової стабілізації.
«Значна частина кредитного портфеля зараз 5-7-9%, але бачимо тенденцію відновлення несубсидійованого кредитування. За розмовами та опитуваннями, у 2024 році банки очікують балансування часток субсидійованого кредитування в програмах, що сприятиме позикам на ринкових умовах», 一 резюмувала пані Дадашова.
🎧 Послухати подкаст повністю та прочитати текстову розшифровку можна за посиланням.
*На графіку дані ЦЕС з Трекеру економіки України під час війни (до листопада 2023)
🏦 Про успішний рік для банків ми говоримо у новому подкасті «Що з економікою» разом з директоркою Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашовою.
З 2023 року попри те, що валютне кредитування зараз майже відсутнє — зростають гривневі кредити. Найбільше банки кредитують галузі, які мають кращі фінансові показники та зрозуміліші перспективи:
🛒торгівлю, яка пожвавлюється останнім часом;
👨🌾агросектор, у якого складні фінансові умови, але є потреба в ресурсах і виробництво триває;
🍴легку і харчову промисловість.
«Ми розуміємо, що крім зброї, необхідно мати за рахунок чого харчуватися, у що одягати, як забезпечувати армію. Оборонно-промисловий комплекс в ширшому розумінні 一 це чималий перелік компаній, які мають хороші фінансові перспективи. Банки зараз починають і, думаю, надалі продовжать кредитувати цих клієнтів», 一 каже Первін Дадашова
➡️ Про що свідчить відновлення кредитування?
Відновлення кредитування 一 це позитивні зміни в економіці, підвищення довіри банків та позичальників, а також сигнал фінансової стабілізації.
«Значна частина кредитного портфеля зараз 5-7-9%, але бачимо тенденцію відновлення несубсидійованого кредитування. За розмовами та опитуваннями, у 2024 році банки очікують балансування часток субсидійованого кредитування в програмах, що сприятиме позикам на ринкових умовах», 一 резюмувала пані Дадашова.
🎧 Послухати подкаст повністю та прочитати текстову розшифровку можна за посиланням.
*На графіку дані ЦЕС з Трекеру економіки України під час війни (до листопада 2023)
👍9🔥2
Що треба робити зараз, не чекаючи фінансової підтримки донорів?
Колонка заступниці директора ЦЕС Марії Репко для НВ.
Поточних ресурсів вистачає на виживання, але не більше. Крім цього, ми досі не знаємо, чи буде фінансова допомога Заходу надходити у тому ж обсязі.
Тож, навіть з погляду економістів, першочергові завдання на 2024 рік — не економічні. Три кроки, які є найважливішими зараз:
1️⃣Потрібно забезпечити пакет санкцій проти росії та залучити військову допомогу, які дозволять перемогти, а потім дістати доступ до заморожених російських активів, щоб використати їх на відбудову, компенсації потерпілим та оплату поствоєнного боргу.
2️⃣Ефективні переговори про членство в ЄС, що істотно змінить геополітичне позиціонування України та стане тектонічним зсувом для державних політик.
3️⃣Використання наявних в держбюджеті та на місцях ресурсів так, щоб кожна гривня приносила максимально можливу користь, включно із проведенням непопулярних реформ.
📌 Читати колонку повністю можна за посиланням.
Колонка заступниці директора ЦЕС Марії Репко для НВ.
Поточних ресурсів вистачає на виживання, але не більше. Крім цього, ми досі не знаємо, чи буде фінансова допомога Заходу надходити у тому ж обсязі.
Тож, навіть з погляду економістів, першочергові завдання на 2024 рік — не економічні. Три кроки, які є найважливішими зараз:
1️⃣Потрібно забезпечити пакет санкцій проти росії та залучити військову допомогу, які дозволять перемогти, а потім дістати доступ до заморожених російських активів, щоб використати їх на відбудову, компенсації потерпілим та оплату поствоєнного боргу.
2️⃣Ефективні переговори про членство в ЄС, що істотно змінить геополітичне позиціонування України та стане тектонічним зсувом для державних політик.
3️⃣Використання наявних в держбюджеті та на місцях ресурсів так, щоб кожна гривня приносила максимально можливу користь, включно із проведенням непопулярних реформ.
📌 Читати колонку повністю можна за посиланням.
👍26😁7🔥1
Цікаві цифри з вчорашнього виступу Юлії Свириденко, Першого віцепрем’єр-міністра України 一 Міністра економіки України на нашому заході.
Запис та матеріали (зокрема наша презентація з ключовими змінами в економіці за 2023 рік) за посиланням.
Кількісні зміни:
📈 ВВП за оцінками Мінекономіки зріс на 5% (у 2022 році падіння ВВП було 28,8%);
📉 Інфляція: 5,1% за рік 一 найнижчий показник за останні три роки;
🖇 Рекордний торговельний дефіцит 一 на рівні 35 млрд доларів;
🏭 90+ підприємств відновили роботу після початку повномасштабного вторгнення. Найбільше зростання 一 держуправління та оборона, будівництво, сільське господарство, внутрішня торгівля;
📊 Імпорт товарів і послуг: зріс на 8,3% з січня по листопад;
◾️ Частка металургійного виробництва у структурі реалізації промислової продукції знизилась на 7.9 відсоткових пунктів порівняно з 2021 роком. Провал металургії спричинено руйнуванням підприємств, тимчасовою окупацією та заблокованою логістикою.
Найбільші виклики у 2024 році (окрім війни):
▪️ блокування морських портів та зосередження ракетних атак на руйнуванні транспортній логістиці та експорті.
▪️ блокування польського кордону: за підрахунками Митної служби український бюджет в листопаді недоотримав 9,8 млрд грн. Експорт товарів і послуг у січні-листопаді 2023 року впав на 12,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
📌 Дізнатися більше, що відбувалось з економікою 2023 року можна у презентації від ЦЕС (доступна англійською, український переклад з'явиться наступного тижня). Запис події уже на нашому Facebook та YouTube.
*Слайд з презентації Мінекономіки, повна версія доступна на сайті ЦЕС.
Запис та матеріали (зокрема наша презентація з ключовими змінами в економіці за 2023 рік) за посиланням.
Кількісні зміни:
📈 ВВП за оцінками Мінекономіки зріс на 5% (у 2022 році падіння ВВП було 28,8%);
📉 Інфляція: 5,1% за рік 一 найнижчий показник за останні три роки;
🖇 Рекордний торговельний дефіцит 一 на рівні 35 млрд доларів;
🏭 90+ підприємств відновили роботу після початку повномасштабного вторгнення. Найбільше зростання 一 держуправління та оборона, будівництво, сільське господарство, внутрішня торгівля;
📊 Імпорт товарів і послуг: зріс на 8,3% з січня по листопад;
◾️ Частка металургійного виробництва у структурі реалізації промислової продукції знизилась на 7.9 відсоткових пунктів порівняно з 2021 роком. Провал металургії спричинено руйнуванням підприємств, тимчасовою окупацією та заблокованою логістикою.
Найбільші виклики у 2024 році (окрім війни):
▪️ блокування морських портів та зосередження ракетних атак на руйнуванні транспортній логістиці та експорті.
▪️ блокування польського кордону: за підрахунками Митної служби український бюджет в листопаді недоотримав 9,8 млрд грн. Експорт товарів і послуг у січні-листопаді 2023 року впав на 12,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
📌 Дізнатися більше, що відбувалось з економікою 2023 року можна у презентації від ЦЕС (доступна англійською, український переклад з'явиться наступного тижня). Запис події уже на нашому Facebook та YouTube.
*Слайд з презентації Мінекономіки, повна версія доступна на сайті ЦЕС.
👍17🤔2
🔎 Вийшов новий дайджест роботи Бюро економічної безпеки за грудень.
Над ним експерти ЦЕС працювали у рамках парламентської Тимчасової слідчої комісії, що розслідує діяльність БЕБ.
Найцікавіше з випуску:
💸 Найменше відшкодувань у грудні. Минулого місяця БЕБ відшкодувало найменше за весь 2023 рік збитків за направленими до суду кримінальними провадженнями (8,3 млн).
Всього за рік вдалося забезпечити 544,4 млн грн відшкодування. При цьому утримання органу коштувало держбюджету 757,9 млн грн.
🚬 Жодного протоколу стосовно тіньового ринку тютюну. Рівень нелегального ринку сигарет в Україні у жовтні 2023 сягнув 25,7%. При цьому за весь рік БЕБ не склало жодного протоколу щодо тіньового обігу тютюну.
🕵️♀️ Секретарі отримують зарплату як детективи. ТСК виявила, що працівники БЕБ, які виконують функції секретарів, водіїв і охоронців, по документах працевлаштовані як детективи та отримують відповідну до цієї посади заробітну плату.
🎲 Трохи позитиву на кінець. Тільки за грудень БЕБ закрив 57 кримінальних справ по гральному бізнесу. При тому за попередні 11 місяців 2023 року було закрито лише шість (!) порушень.
Рекомендуємо почитати дайджест повністю. Додали його у коментарі 👇🏻
Над ним експерти ЦЕС працювали у рамках парламентської Тимчасової слідчої комісії, що розслідує діяльність БЕБ.
Найцікавіше з випуску:
💸 Найменше відшкодувань у грудні. Минулого місяця БЕБ відшкодувало найменше за весь 2023 рік збитків за направленими до суду кримінальними провадженнями (8,3 млн).
Всього за рік вдалося забезпечити 544,4 млн грн відшкодування. При цьому утримання органу коштувало держбюджету 757,9 млн грн.
🚬 Жодного протоколу стосовно тіньового ринку тютюну. Рівень нелегального ринку сигарет в Україні у жовтні 2023 сягнув 25,7%. При цьому за весь рік БЕБ не склало жодного протоколу щодо тіньового обігу тютюну.
🕵️♀️ Секретарі отримують зарплату як детективи. ТСК виявила, що працівники БЕБ, які виконують функції секретарів, водіїв і охоронців, по документах працевлаштовані як детективи та отримують відповідну до цієї посади заробітну плату.
🎲 Трохи позитиву на кінець. Тільки за грудень БЕБ закрив 57 кримінальних справ по гральному бізнесу. При тому за попередні 11 місяців 2023 року було закрито лише шість (!) порушень.
Рекомендуємо почитати дайджест повністю. Додали його у коментарі 👇🏻
🤯21👍5😁3
🌾 Грудень став рекордним місяцем для морського експорту з початку повномасштабного вторгнення.
За цей період експортували 6 млн тонн аграрної продукції, з них 4 млн тонн 一 новим українським морським шляхом.
Це краще, ніж за часів «Зернової угоди» і лише на 9% нижче показника дворічної давнини.
Про це експерти ЦЕС розповіли на події, присвяченій огляду економіки України у 2023 році. Нагадуємо, що всі дані доступні у інтерактивному вигляді у нашому Трекері економіки під час війни.
🗯️ «Показники могли бути ще вищими, але ситуація на українсько-польському зменшила частку експорту агропродукції автотранспортом до 1%. Фактори, які надалі зможуть сприяти зростанню агроекспорту 一 це новий механізм страхування морських перевезень, що може здешевити страхування до 1-1.25 %», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.
🎧Про роль ЗСУ у новому, українському морському коридорі ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Андрієм Клименком, керівником моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
🖇️ Детальніше ознайомитись з презентацією головних цифр української економіки за 2023 рік можна за посиланням. Запис події тут.
За цей період експортували 6 млн тонн аграрної продукції, з них 4 млн тонн 一 новим українським морським шляхом.
Це краще, ніж за часів «Зернової угоди» і лише на 9% нижче показника дворічної давнини.
Про це експерти ЦЕС розповіли на події, присвяченій огляду економіки України у 2023 році. Нагадуємо, що всі дані доступні у інтерактивному вигляді у нашому Трекері економіки під час війни.
🗯️ «Показники могли бути ще вищими, але ситуація на українсько-польському зменшила частку експорту агропродукції автотранспортом до 1%. Фактори, які надалі зможуть сприяти зростанню агроекспорту 一 це новий механізм страхування морських перевезень, що може здешевити страхування до 1-1.25 %», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.
🎧Про роль ЗСУ у новому, українському морському коридорі ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Андрієм Клименком, керівником моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
🖇️ Детальніше ознайомитись з презентацією головних цифр української економіки за 2023 рік можна за посиланням. Запис події тут.
👍29🤯2
За рік український товарообіг майже не змінився 一 дані Митниці.
$99,4 млрд 一 за 2023 рік та $99,7 млрд 一 у 2022 році.
👇Імпорт: традиційно найбільше товарів з Китаю – $10,4 млрд. (Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд).
Імпортували:
🚗машини, устаткування та транспорт (імпорт авто в Україну скоротився майже на 50%) — $19,8 млрд (31% надходжень Митниці);
⛽️паливні ресурси — $10,3 млрд ( 23% надходжень Митниці).
👉Експорт: найбільше товарів до Польщі — на $4,7 млрд. (Румунії — на $3,7 млрд, Китаю — на $2,4 млрд).
Експортували з України:
🍽 продовольчі товари — $21,8 млрд;
⚙️ метали та вироби з них — $3,9 млрд;
🚘 машини, устаткування та транспорт — $2,9 млрд.
Більше інформації про те, як змінювався баланс імпорту та експорту у 2023 році можна дізнатись у нашому Трекері економіки під час війни.
$99,4 млрд 一 за 2023 рік та $99,7 млрд 一 у 2022 році.
👇Імпорт: традиційно найбільше товарів з Китаю – $10,4 млрд. (Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд).
Імпортували:
🚗машини, устаткування та транспорт (імпорт авто в Україну скоротився майже на 50%) — $19,8 млрд (31% надходжень Митниці);
⚗️ хімічна промисловість — $11 млрд (16% надходжень Митниці);⛽️паливні ресурси — $10,3 млрд ( 23% надходжень Митниці).
👉Експорт: найбільше товарів до Польщі — на $4,7 млрд. (Румунії — на $3,7 млрд, Китаю — на $2,4 млрд).
Експортували з України:
🍽 продовольчі товари — $21,8 млрд;
⚙️ метали та вироби з них — $3,9 млрд;
🚘 машини, устаткування та транспорт — $2,9 млрд.
Більше інформації про те, як змінювався баланс імпорту та експорту у 2023 році можна дізнатись у нашому Трекері економіки під час війни.
👍14😢1
⚡️Польські перевізники призупинять блокаду кордону до 1 березня.
Міністерство інфраструктури Польщі підписало угоду з організаторами блокади, відповідно до неї перевізники призупиняють свій протест у середу 17 січня.
👉 Нагадаємо, що за підрахунками Митної служби український бюджет в листопаді недоотримав 9,8 млрд грн.
Міністерство інфраструктури Польщі підписало угоду з організаторами блокади, відповідно до неї перевізники призупиняють свій протест у середу 17 січня.
«Це не кінець, але протест буде призупинено. Ми домовилися про певні умови: ми дамо уряду час попрацювати, оскільки це новий уряд», — сказав Томаш Борковський із Комітету захисту перевізників та транспортних роботодавців про угоду між польським урядом та перевізниками.
👉 Нагадаємо, що за підрахунками Митної служби український бюджет в листопаді недоотримав 9,8 млрд грн.
👍18😁6😢3🔥2🤔1
Як мережі АЗС ухиляються від сплати податків через зарплати працівників.
На діаграмі середній оклад працівників мереж АЗС у 3 кварталі 2023 року 一 майже 22 тис. грн з ПДФО. Але подекуди офіційні оклади у різних мережах АЗС відрізняються більше, ніж втричі.
▪️Як в одній галузі, на схожих станціях, які іноді стоять поруч, зарплати персоналу можуть відрізнятись втричі?
▪️Чому оклади у WOG на 30% менші, ніж в AMIC або Shell?
▪️Як одеська мережа Petromol нібито платить своїм працівникам 3154 грн з податком на місяць?
Про це у своєму фейсбуці пише Сергій Куюн, директор «Консалтингової група А-95»:
«Різницю між офіційною та реальною зарплатнею треба добивати кешем, який у свою чергу треба десь брати. Наприклад, якщо у мережі «БРСМ» (ТОВ «Євро Смарт Пауер») налічується 3 647 працівників із середньою ставкою 8 536 грн (з ПДФО), то щоб забезпечити «на руки» зарплату, як у першої п’ятірки компаній (а кажуть, що реально БРСМ пропонує більше), потреба в готівці становить понад 41 млн грн на місяць. Avantage 7 за аналогічним розрахунком потребує кешу в сумі 9 млн грн.
Звідки зазвичай береться готівка? «Скрутки» з допомогою «податкових ям», торгівля без видачі касового чека або маніпуляції з чеками тощо», 一 пише Сергій Куюн.
🧑💻Це одна з фокусних тем ТСК з питань економічної безпеки, якій економісти Центру економічної стратегії та експерти проєкту «Економічний хаб» від Abt Britain та ЦЕС надають аналітичну підтримку.
«За розрахунками «Консалтингової група А-95», встановлення реальних зарплат у мережах АЗС зможе вивести з тіні та зацементувати понад 2 млрд грн ПДФО та єдиного соціального внеску (ЄСВ)», 一 резюмує пан Куюн.
На діаграмі середній оклад працівників мереж АЗС у 3 кварталі 2023 року 一 майже 22 тис. грн з ПДФО. Але подекуди офіційні оклади у різних мережах АЗС відрізняються більше, ніж втричі.
▪️Як в одній галузі, на схожих станціях, які іноді стоять поруч, зарплати персоналу можуть відрізнятись втричі?
▪️Чому оклади у WOG на 30% менші, ніж в AMIC або Shell?
▪️Як одеська мережа Petromol нібито платить своїм працівникам 3154 грн з податком на місяць?
Про це у своєму фейсбуці пише Сергій Куюн, директор «Консалтингової група А-95»:
«Різницю між офіційною та реальною зарплатнею треба добивати кешем, який у свою чергу треба десь брати. Наприклад, якщо у мережі «БРСМ» (ТОВ «Євро Смарт Пауер») налічується 3 647 працівників із середньою ставкою 8 536 грн (з ПДФО), то щоб забезпечити «на руки» зарплату, як у першої п’ятірки компаній (а кажуть, що реально БРСМ пропонує більше), потреба в готівці становить понад 41 млн грн на місяць. Avantage 7 за аналогічним розрахунком потребує кешу в сумі 9 млн грн.
Звідки зазвичай береться готівка? «Скрутки» з допомогою «податкових ям», торгівля без видачі касового чека або маніпуляції з чеками тощо», 一 пише Сергій Куюн.
🧑💻Це одна з фокусних тем ТСК з питань економічної безпеки, якій економісти Центру економічної стратегії та експерти проєкту «Економічний хаб» від Abt Britain та ЦЕС надають аналітичну підтримку.
«За розрахунками «Консалтингової група А-95», встановлення реальних зарплат у мережах АЗС зможе вивести з тіні та зацементувати понад 2 млрд грн ПДФО та єдиного соціального внеску (ЄСВ)», 一 резюмує пан Куюн.
👍19😁4👎2🤔1
Все менше уваги до України. Про що зараз говорять у Давосі?
З 15 по 19 січня у Швейцарії триває щорічний Всесвітній економічний форум. Наш стажер Максим Куждін оглянув, які теми обговорюють найбільше.
🚢 Одним з основних питань форуму стала криза у світовій торгівлі.
Від атак хуситів у Червоному морі, що зривають глобальні поставки, до фрагментації світу на геоекономічні блоки та торгових воєн — в Давосі активно обговорюють непевне майбутнє глобалізації.
У щорічному опитуванні топ-економістів форуму 56% експертів вказали, що зростання світової економіки послабиться у 2024 році.
Найбільше цей тренд вплине на Європу: 77% економістів вважають, що тут ріст буде слабким або дуже слабким. Тим часом Китаю прогнозують помірне економічне зростання, а США — помірне або сильне.
Разом із цим, на відміну від минулого року, чіткого консенсусу немає, що вказує на невизначеність у світі.
🤖 Ще одна важлива тема у Давосі цьогоріч — вплив штучного інтелекту. Наразі тривають активні обговорення регулювання ШІ у США та Європі.
Стрімкий розвиток технології лякає бізнес, і в опитуванні, проведеному перед форумом, 45% із 4700 CEO глобальних компаній розповіли, що їх бізнес навряд чи виживе у наступні 10 років.
🇺🇦 Україні на форумі дісталося менше уваги, аніж у 2023 році. Володимир Зеленський став одним із хедлайнерів другого дня, проте увага світу зараз сфокусована на інших питаннях.
🗳 Багато говорять про дезінформацію на виборах у 2024 році, коли у понад 50 країнах, включно зі США, голосуватимуть сумарно більше 4 мільярдів людей.
Традиційно також фокусуються на зміні клімату, проте у більш довготерміновій перспективі.
#Давос2024
З 15 по 19 січня у Швейцарії триває щорічний Всесвітній економічний форум. Наш стажер Максим Куждін оглянув, які теми обговорюють найбільше.
🚢 Одним з основних питань форуму стала криза у світовій торгівлі.
Від атак хуситів у Червоному морі, що зривають глобальні поставки, до фрагментації світу на геоекономічні блоки та торгових воєн — в Давосі активно обговорюють непевне майбутнє глобалізації.
У щорічному опитуванні топ-економістів форуму 56% експертів вказали, що зростання світової економіки послабиться у 2024 році.
Найбільше цей тренд вплине на Європу: 77% економістів вважають, що тут ріст буде слабким або дуже слабким. Тим часом Китаю прогнозують помірне економічне зростання, а США — помірне або сильне.
Разом із цим, на відміну від минулого року, чіткого консенсусу немає, що вказує на невизначеність у світі.
🤖 Ще одна важлива тема у Давосі цьогоріч — вплив штучного інтелекту. Наразі тривають активні обговорення регулювання ШІ у США та Європі.
Стрімкий розвиток технології лякає бізнес, і в опитуванні, проведеному перед форумом, 45% із 4700 CEO глобальних компаній розповіли, що їх бізнес навряд чи виживе у наступні 10 років.
🇺🇦 Україні на форумі дісталося менше уваги, аніж у 2023 році. Володимир Зеленський став одним із хедлайнерів другого дня, проте увага світу зараз сфокусована на інших питаннях.
🗳 Багато говорять про дезінформацію на виборах у 2024 році, коли у понад 50 країнах, включно зі США, голосуватимуть сумарно більше 4 мільярдів людей.
Традиційно також фокусуються на зміні клімату, проте у більш довготерміновій перспективі.
#Давос2024
😢13👍8🤔4🔥1
Прокоментували для The New York Times вплив війни на українських олігархів
Журналісти пишуть, що олігархи втратили мільярди через обстріли своїх заводів, а уряд використав свої повноваження воєнного часу, щоб зламати їхній політичний вплив.
Співавтор нашого великого дослідження про олігархів та економіст ЦЕС Дмитро Горюнов, розповів журналістам:
▪️Олігархи були основною перешкодою для економічного розвитку України, перешкоджаючи конкуренції через монополії. До війни вони контролювали понад 80 відсотків таких галузей, як нафтопереробка та видобуток вугілля.
▪️За останні десять років частка олігархів в українській економіці зменшилась приблизно удвічі.
▪️Першою причиною була втрата деяких активів у Криму та східних областях. Після вторгнення росії у 2022 році статки 20 найбагатших українців скоротилися більш ніж на 20 млрд доларів. Найбільше втратив власник «Азовсталі» Рінат Ахметов 一 понад 9 млрд доларів.
«Під час війни державна влада 一 потужніша. Десятиліттями неможливо було уявити, що олігарх перебуває в СІЗО, а тепер це реальність», 一 каже міністр юстиції України Денис Малюська, маючи на увазі арешт Ігоря Коломойського.
📌 Більше про те, як олігархи втрачали свій вплив і чому це важливо для розвитку економіки читайте або дивіться на сторінці із дослідженням.
Журналісти пишуть, що олігархи втратили мільярди через обстріли своїх заводів, а уряд використав свої повноваження воєнного часу, щоб зламати їхній політичний вплив.
Співавтор нашого великого дослідження про олігархів та економіст ЦЕС Дмитро Горюнов, розповів журналістам:
▪️Олігархи були основною перешкодою для економічного розвитку України, перешкоджаючи конкуренції через монополії. До війни вони контролювали понад 80 відсотків таких галузей, як нафтопереробка та видобуток вугілля.
▪️За останні десять років частка олігархів в українській економіці зменшилась приблизно удвічі.
▪️Першою причиною була втрата деяких активів у Криму та східних областях. Після вторгнення росії у 2022 році статки 20 найбагатших українців скоротилися більш ніж на 20 млрд доларів. Найбільше втратив власник «Азовсталі» Рінат Ахметов 一 понад 9 млрд доларів.
«Під час війни державна влада 一 потужніша. Десятиліттями неможливо було уявити, що олігарх перебуває в СІЗО, а тепер це реальність», 一 каже міністр юстиції України Денис Малюська, маючи на увазі арешт Ігоря Коломойського.
📌 Більше про те, як олігархи втрачали свій вплив і чому це важливо для розвитку економіки читайте або дивіться на сторінці із дослідженням.
👍20🤔4