#дітивхрамі

Ходити до церкви з дітьми - виклик. І важне коли церковна спільнота приймає батьків з дітьми. Помічним у цьому є різні дрібнички.

Одна з таких дрібниць - на фото.
В нашій церкві завжди є олівці, розмальовки і папірці для дітисьок. (Подяка пану Богдану, який то приносить) А також кілька зручних місць позаду де діти можуть малювати.

А як у вас з цим?

Якщо побачили хештех - то так, згодом це буде серія дописів про дітей і церкву. Від таких дрібничок, до чогось більшого.

#дітивхрамі

Минулого разу, говорив про олівці й розмальовки як "храмовий інвентар". Це забезпечити не так складно, та є і просунутий рівень. Розкладка з книжками. Ні навіть не так, розкладка з книжками доступна для дитячих рук. В нашому випадку ті книжки можна купити, і все це видавництва "Свічадо". Це добрий варіянт, якщо туди додати просто вімельбухів (книжок-розглядалок побільше) то взагалі ідеально.

Діти ті книжки тягають, іноді псують і тоді батьки їх купують (ну переважно). Іноді просто купують. Але то дуже і дуже помічне для дітисьок в храмі.

Чи є у вас в церкві шось такого? (закритий кіоск куди діти не мають доступу не рахується, якщо є контроль — теж не рахуємо).

Якщо щось таке є - тисніть 👍 , а якщо нема - 👎 (Та, просто сердечко - теж приємно)

#Дітивхрамі

Що ви тут бачите? Я бачу килим. Килим це річ естетично не завжди приваблива, але для дітей дуже файна, бо звук черевичків що тупотять по якісному килиму - це зовсім не те саме, що звук черевичків, що цокотять по плитці.

Для естетики в церкві килими то не завше добре, але для дітей, килими в храмі — благо.

Отаке неочевидне (?) про дітей в церкві.