🌻 «Братній» народ кажуть вони? Китайці, прийшов час забирати своє.

А східно-європейська частина сучасної московії, де переважають словʼянський та європейський тип зовнішності (якими вони апелюють при спробі видати себе за нащадків Русі) — це взагалі етнічні українські землі. Тож, яким чином «братній» ? 😂

🌾Підписатися | Чат 🌾

🌻 1902 рік. Молодь в національному строї з села Котівка (нині Дніпропетровщина).

Фото зроблене під час французької етнографічної експедиції. Керівник і фотограф — Жозеф де Бай.

Світлина з фондів Бібліотеки Франції (Gallica).

🌾Підписатися | Чат 🌾

🌻 Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року під час планового тесту на 4-му енергоблоці — експерименту із зупинки турбогенератора для перевірки системи аварійного живлення. Через помилки персоналу та конструктивні недоліки реактора й системи аварійного гальмування його потужність різко і критично зросла, а після натискання кнопки аварійної зупинки —стався вибух.

О 1:23 ночі пролунали два вибухи — спочатку паровий, а потім хімічний (водневий), які зруйнували реактор і викинули в атмосферу десятки тонн радіоактивних матеріалів, зокрема цезій-137, стронцій-90 та плутоній. Загорівся графітовий уповільнювач, пожежа тривала кілька днів. Радіоактивна хмара поширилася над Україною, Білоруссю, московією та значною частиною Європи.

Безпосередньо під час вибуху загинули двоє працівників, але ще десятки отримали смертельні дози опромінення в перші дні. Серед перших жертв були пожежні та люди, які спостерігали за «пожежею» з мосту поблизу станції. До ліквідації наслідків аварії було мобілізовано понад 600000 людей.

Інформацію про катастрофу радянська влада одразу засекретила. Уже 26 квітня КДБ запровадив контроль кореспонденції та обмежив міжнародний зв’язок, щоб не допустити «витоку інформації». Попри початок евакуації Прип’яті 27 квітня, офіційні ЗМІ мовчали. Лише 28 квітня в програмі «Врємя» коротко повідомили про «аварію», намагаючись створити враження незначної події.

29 квітня КДБ наказав посилити боротьбу з «панічними чутками». 30 квітня газета «Правда» повторила офіційну версію, зазначивши евакуацію та «контроль ситуації». Попри реальну небезпеку, 1 травня в Києві провели масовий парад — щоб продемонструвати світу, що все під контролем. І не тільки в Києві.

На ранок 3 травня в Україні було госпіталізовано 911 людей із симптомами радіаційного ураження, а вже наступного дня — 1345, серед яких 330 дітей. Лікарні швидко переповнилися.

Інформаційну блокаду підтримували на всіх рівнях: навіть місцева преса не повідомляла про трагедію. КДБ засекретив причини аварії, масштаби руйнувань, рівень радіації та реальні наслідки. Навіть після встановлення причини вибуху, вони не поспішали змінювати конструкцію аварійної зупинки на інших АЕС в радянському союзі, ця аварія могла повторитися, проте СРСР це не сильно хвилювала, їх хвилювала тільки репутація.

Щоб приховати масштаби катастрофи, лікарям наказували не вказувати діагноз «променева хвороба», замінюючи його на «вегетосудинну дистонію».

Зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС. 27 квітня 1986 року. Фото: В. Євтушенко.

🌾Підписатися | Чат 🌾

🌻Вертоліт Мі-8 падає на активну зону реактора

2 жовтня 1986 року під час обробки даху блоків другої черги ЧАЕС клейовою сумішшю вертоліт Володимира Воробйова через відсутність на тросі висотного крана сигнальної рейки зачепив лопатями трос, зазнав радіації, впав на активну зону реактору.

📌Внаслідок аварії всі члени екіпажу загинули. Загиблим пілотам Володимиру Воробйову, Олександру Юнгкінду, Леоніду Христичу та Миколі Ганжуку встановлено пам'ятник поруч із вертолітним майданчиком у місті Чорнобиль.

🌾Підписатися🌾

🌻 Місто Краматорськ, Донеччина. Світлина з родинного архіву Перш. На дівчині — намисто «шелести» та дуте скляне намисто «лускавки», що додають образу особливого колориту.

🌾Підписатися | Чат 🌾

🌻28 квітня 1943 року, за наполяганням Українського Центрального Комітету та губернатора Галичини Отто Вехтера, у Львові було оголошено про формування дивізії Waffen-SS "Галичина"

Створення українського збройного формування у лавах німецьких військ вказувало на визнання українців німцями, як окремої етнічної частини. З перших діб бажання боротися проти більшовизму проявили десятки тисяч українців, з яких лише декілька тисяч потрапили до першого набору.

🇺🇦Українці вбачали Дивізію, як можливість відродити Українські Збройні Сили, а з цим - Державність. Тим більш, служба у регулярних військах дозволяла оминути мобілізацію до німецьких будівничих загонів, а також здобути соціальний захист, виплати та якісну підготовку.

На добровольців чекала прискіплива медична комісія та важкі тренування в Польщі, Чехії та Австрії. Поряд з юнаками, котрих була абсолютна більшість, оновлювали свою військову спеціальність і бувалі вояки УНР та УГА.

🪖 Дивізія «Галичина» та її переформатована версія 1-дивізія УНА брали участь в боях під Бродами, у Словаччині та Австрії, де проявила себе, як ефективна збройна частина. Неодноразово німецькі офіцери схвально відгукувались щодо якостей українських воїнів на полі бою, а саме їх витримку та незламність у скрутних моментах.

🇺🇦Вже після війни ветерани зроблять вагомий внесок у розвиток української журналістики та політики. Завдячуємо дивізійникам за їх хоробрий вибір — битися в чужій уніформі за вільну Україну!

🤓 Стосовно «Галичини» в мене є допис підбірка, який відповідає на більшість запитань, що виникають у людей, які не володіють чіткою інформацією про дивізію. Адже, українцям насаджували міфи про дивізію «Галичина», загалом відбувалася тенденція демонізації через вплив на наше інформаційне поле московитів і несприйняття боротьби українців проти більшовизму, чуємо типове «діди воювали проти, значить «Галичина» — нацисти». Правда ж криється набагато глибше. Тицяй тут

🌾Підписатися🌾

🌻 Пункт збору добровольців дивізії «Галичина» в Перемишлі (зараз триторія Польщі),

28 квітня 1943 року

🌾Підписатися | Чат🌾

🌻 Чи були засуджені Нюрнберзьким трибуналом українські формування після Другої світової війни?

Ми маємо про це поговорити, адже багато українців і досі бояться згадувати ці історичні факти нашої історії. Московія приклала до цього руку.

Отже:

🌿Ні ОУН, ні УПА, ні створені за участю Абвера у 1941 році батальйони «Нахтіґаль» і «Роланд», ані навіть дивізія військ СС «Галичина» та їхні члени не були засуджені Нюрнберзьким трибуналом, а самі ці структури не були визнані злочинними.

Трибунал не визнав злочинним у цілому жоден партійний або державний орган чи формування Третього Райху. В усіх випадках ішлося про окремі злочинні групи всередині цих організацій.

🤓 За нацистським законодавством членами СС могли бути виключно особи, які мали бездоганне расове походження. Крім того, бажаною було також наявність у них так званої «арійської» зовнішності.

Тому ані українці, ані представники інших національностей, які були призвані до підрозділів військ СС, «членами СС» не були та бути не могли. Адже німці вважали арійцями лише себе.

🌿Хоча в промові радянського обвинувача чимало місця присвячено злочинам, які вчинялися есесівцями на окупованих територіях, ані тут, ані в обвинувальному акті та вироку немає згадки про дивізію «Галичина».

Майже за сорок років після Нюрнберзького процесу питання можливого обвинувачення дивізії «Галичина» піднімалося у Канаді.

🌻Тамтешній уряд на вимогу депутатів парламенту створив спеціальну комісію на чолі з колишнім суддею Дешеном, яка мала дослідити питання притягнення до відповідальності колишніх воєнних злочинців Райху.

За понад рік своєї роботи комісія Дешена склала список із понад 770 осіб, серед яких було 217 колишніх членів дивізії «Галичина». Переконливі докази скоєння воєнних злочинів знайшли щодо двадцяти осіб, жодна з яких не мала стосунку до дивізії «Галичина».

🌿Щодо дивізії в цілому, комісія Дешена констатувала, що висувати звинувачення проти неї як групи є недоцільним, а перебування особи в її лавах не є достатньою підставою для переслідування.

🌾Підписатися🌾

🇺🇦 Сьогодні річниця підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту і Севастопольській фортеці.

В цей день 1918 року Чорноморський флот у Севастополі підняв українські прапори.

Крим - це Україна!

🌾Підписатися 🌾

🌻 Після звільнення Криму від більшовиків, більшість кораблів Чорноморського флоту, що базувались у Севастополі, підняли над собою жовто-блакитні українські прапори.

🥰 На малюнку авторства Леоніда Перфецького зображена церемонія підняття українського прапору над кораблем Чорноморського флоту в Севастополі 29 квітня 1918 року.

🌾Підписатися 🌾

🌻 29 квітня 1918 року в останній день існування Центральної Ради була прийнята Конституція УНР.

Конституція УНР містила 83 статті, об’єднаних у 8 розділів. УНР проголошувалася суверенною державою, «самостійною і ні від кого незалежною».

Конституція гарантувала рівність громадян (у тому числі прогресивну для того часу норму про рівність перед законом чоловіків та жінок) і містила широкий спектр гарантій прав особистості.

Скасовувалася смертна кара, заборонялися тілесні покарання. Законодавча влада належала Всенародним зборам, виконавча – Раді народних міністрів, судову владу очолював Генеральний суд УНР.

Закладалися і основи децентралізації:

«не порушуючи єдиної своєї власти, УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, додержуючи принципу децентралізації».

Разом з тим певна декларативність, відсутність положень про державні символи, основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики, порядок обрання місцевих органів влади свідчать про тимчасовий характер конституції – її створено на перехідний період становлення української державності.

🌻Як писала «Київська думка»:

«Засідання носило нервовий, гарячковий характер. Навколо Ради розташований був караул січових стрільців, що оточив весь квартал». А невдовзі «у зал засідань донеслася рушнична і кулеметна стрілянина».

О 9-й вечора депутати розійшлися, до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Тож Центральна Рада не мала змоги втілити в життя прийняту Конституцію.

Український інститут національної пам’яті

Текст Конституції можна почитати тут

🌾Підписатися🌾

У 2014 році, вже в окупованій Ялті, випускникам увімкнули російський гімн. Але вони заспівали наш, український.

Серед них був Назар Малік.
Згодом він поїхав до Києва, навчався, грав у театрі. У 2024 році закінчив військову кафедру і пішов захищати Україну.

Рік тому, у травні 2025 року Назар загинув на війні. Йому було всього 27.

Про це варто пам’ятати тим, хто сам нічого не зробивши для країни, звик звинувачувати мешканців сходу та півдня у зраді й повторювати, що немає за кого чи за що боротися, називаючи людей московоротими і тп. Тим, хто помічає лише історії про «чекунів» і «зрадників», ігноруючи інше — мільйони людей, яких росія вигнала з дому через їхню проукраїнську позицію, і тих, хто вже понад 12 років захищає свою землю або вже загинув за Україну.

Вічна памʼять

🌾Підписатися | Чат🌾