Я в Україні вже тиждень.
Добиралася з пригодами - то не встигла на автобус, то він без мене поїхав, поки я була в туалеті на заправці (але догнала, завдяки навичкам автостопу)
Страшнувато було їхати в Україну все ж. Думаю частково через це добиралася з пригодами. Так працює магія дороги, з мого досвіду.
На кордоні зустріла цікавезних людей, які є професіоналами психічного здоров'я, один з них британець, який працює на передку в Україні.
Мій час тут дуже насичений на разі - багато зустрічей з давніми і не дуже подругами-знайомими, плюс активізм онлайн. Мало часу на себе і це виснажує. Але я все ж дуже рада кожній зустрічі і просто бути тут, в Україні, в рідних місцях.
А ще у мене сильний дисонанс. На вулиці повно людей! Тусять собі, гуляють, їдять веганські тортики і фалафелі, п'ють пиво-каву-комбучу. І я одна з них. У мене щоразу як бачу ці натовпи виникає питання - а тут справді відбувається повномасштабна війна, у це місто справді прилітали ракети??? Я в Німеччині такі натовпи бачу хіба на міських фестивалях.
Мушу подякувати ЗСУ та волонтерам, що маємо таку можливість. Сподіваюся вони незабаром долучаться до нас тут в тилу, тусити , пити, їсти, сміятися, танцювати. 💙
----
I've been in Ukraine for a week now.
I had some adventures getting here - I missed the bus, than one left without me while I was in the toilet at a gas station (but I caught up thanks to my hitchhiking skills)
It was still a bit scary to go to Ukraine. I think that's partly why I had to have adventures. That's how the road magic works, in my experience.
At the border, I met some interesting people who are mental health professionals, one of them a Briton who works on the frontline in Ukraine.
My time here is very intense - a lot of meetings with old and not so old friends, plus online activism. I have little time for myself and it's exhausting. But I'm still very happy to meet everyone and just to be here in Ukraine, in places dear to my heart.
I also have a strong dissonance. The streets are full of people! They're hanging out, strolling, eating vegan cakes and falafels, drinking beer-coffee-kombucha. And I am one of them. Every time I see these crowds, I ask myself: is there really a full-scale war going on here, have missiles really hit this city? In Germany I only see such crowds at urban festivals.
I have to thank the Armed Forces and the volunteers for giving us this opportunity. I hope they will soon join us here in the rear, partying, drinking, eating, laughing, dancing. 💛
#ThisIsUkraine #vdoma
Добиралася з пригодами - то не встигла на автобус, то він без мене поїхав, поки я була в туалеті на заправці (але догнала, завдяки навичкам автостопу)
Страшнувато було їхати в Україну все ж. Думаю частково через це добиралася з пригодами. Так працює магія дороги, з мого досвіду.
На кордоні зустріла цікавезних людей, які є професіоналами психічного здоров'я, один з них британець, який працює на передку в Україні.
Мій час тут дуже насичений на разі - багато зустрічей з давніми і не дуже подругами-знайомими, плюс активізм онлайн. Мало часу на себе і це виснажує. Але я все ж дуже рада кожній зустрічі і просто бути тут, в Україні, в рідних місцях.
А ще у мене сильний дисонанс. На вулиці повно людей! Тусять собі, гуляють, їдять веганські тортики і фалафелі, п'ють пиво-каву-комбучу. І я одна з них. У мене щоразу як бачу ці натовпи виникає питання - а тут справді відбувається повномасштабна війна, у це місто справді прилітали ракети??? Я в Німеччині такі натовпи бачу хіба на міських фестивалях.
Мушу подякувати ЗСУ та волонтерам, що маємо таку можливість. Сподіваюся вони незабаром долучаться до нас тут в тилу, тусити , пити, їсти, сміятися, танцювати. 💙
----
I've been in Ukraine for a week now.
I had some adventures getting here - I missed the bus, than one left without me while I was in the toilet at a gas station (but I caught up thanks to my hitchhiking skills)
It was still a bit scary to go to Ukraine. I think that's partly why I had to have adventures. That's how the road magic works, in my experience.
At the border, I met some interesting people who are mental health professionals, one of them a Briton who works on the frontline in Ukraine.
My time here is very intense - a lot of meetings with old and not so old friends, plus online activism. I have little time for myself and it's exhausting. But I'm still very happy to meet everyone and just to be here in Ukraine, in places dear to my heart.
I also have a strong dissonance. The streets are full of people! They're hanging out, strolling, eating vegan cakes and falafels, drinking beer-coffee-kombucha. And I am one of them. Every time I see these crowds, I ask myself: is there really a full-scale war going on here, have missiles really hit this city? In Germany I only see such crowds at urban festivals.
I have to thank the Armed Forces and the volunteers for giving us this opportunity. I hope they will soon join us here in the rear, partying, drinking, eating, laughing, dancing. 💛
#ThisIsUkraine #vdoma