Хороша новина. 151 Навчальний Центр масштабується.

Хороша новина. 151 Навчальний Центр масштабується.
Є рішення головнокомандувача ЗСУ, є відповідні розпорядження главкома і командувача сухопутними військами.
Є окремо підкреслена задача від Сирського та Павлюка - зробити це зберігши рівень підготовки 151 НЦ. Окремий розвиток отримають - підготовка молодших командирів, кулеметників, стрільців-рятувальників (та можливо бойових медиків).
Є повне сприяння та розуміння з боку генерала Палагнюка та ГУДІПу.
Це єдине що поки з хорошого. В усьому іншому відкрився портал в бюрократичне пекло.
Все інше на стадії обговорення та подання пропозицій, чистий сатанізм.
Купа людей в управліннях які живуть в бульбашках мирного часу за правилами РККА. Саме перше і просте рішення яке запропонували кадровики - збільшити кількість особового складу в навчальних взводах. Не додавши нічого. Мо-лод-ці.
Зараз таке враження що всі генерали зацікавлені в результаті, бо їм треба результат на лінії бойового зіткнення, а клерки просто перекидають задачу і відповідальність зверху в них.
Короче, ми зараз на ромському ярмарку де нас всі хочуть наїбати і скинути задачу на нас. А потім звинувати.
Подали пропозиції. -Так не можна. -Чому? -Бо правильно не так. -І як? -От так. Тобто ви знаєте як правильно? -Знаємо. -То робіть. Чому звернулися до нас, якщо все знаєте самі? -Бо не працює. То чого ви від нас хочете? Щоб ви змінили свої пропозиції так як треба.
І так по колу. Намагаємось пояснити, що задача старшого начальника придумати як взяти наш досвід, та зробити щоб він запрацював. А не каструвати нашу систему і вбити її бюрократією.
В общєм поки важко. Все в ручному режимі. Навіть соромно відволікати Павлюка та Сирського по таким питанням. Але якщо не відволікати, просто знищать все що ми зробили за два роки.
І багато з цих поважних панів офіцерів, отримують зарплатню більше ніж штурмовики на фронті. І живуть в Києві, 5-6 денний робочий тиждень і робочий день до 18.00.
Якщо витримаю ще й цей забіг, сяду на дивані і пів роки буду сидіти і дивитися вимкнутий телевізор. І хай весь світ зачекає.
PS. Знову дістав зошит з 22 року. Там дві графи. Прізвища і посади тих хто допомагає і прізвища тих хто заважає.
Ці списки в кінці покладу на стіл командувачу СВ і ГК. І тих хто заважає, буду доганяти до скінчення віку. Бо ціна - життя піхоти на фронті.

Заходжу в інтернет, в соцмережах жахіття та плач з приводу злодійства ТЦКашників. Стрічка новин виносить якісь сюжети фільмів жахів про якісь масові акти непокори та чуть не бунти з масовими відмовами служити і таке інше.
Страшно тут, піздєц. І все валиться, розвалюється і летить кудись у края вічної бентеги та журби.
Можна даже сказати небезпечно. Кожну мить прилітає щось таке, що прямо кров закипає та волосся дибки.

Скажу що бачу, коли вимикається монітор.
За останній час, до нас зайшло на БЗВП близько тисячі новобранців. Є люди які прийшли з рекомендаційними листами. Їх поки що не багато. Є люди які отримали рекомендаційні листи прямо в центрі (за розпорядженням НГШ) від бригад які є у пріоритетному списку комплектування. Їх теж є певна кількість. Але більшість звичайні люди з ТЦК. Звісно в залежності від областей та ТЦК відрізняється підхід до роботи, та ставлення до людей. Одні намагаються напихати алкоголіків та безхатьок (хоча з останніх були випадки гарних бійців в перспективі), інші присилають команди людей які підготовились до служби. З сумками, необхідними речами, запасами їжі і таке інше.

А тепер увага - з усіх цих людей, відмовились проходити навчання та подальшу службу аж один чоловік. Один! З усіх, за версією журналістів, бусіфікованих, незадоволених, "мятєжних і бунтуючих". Він з першого дня ще в ТЦК заявив що він у щось там віруючий і не може тримати зброю в руках. Але це не є офіційною підставою для звільнення чи відстрочки, тому або буде вчитися і служити (не знаю де, як і ким), або ним будуть займатися правоохоронці. Особисто я не хочу розбиратися, чому одні віруючі і душпастирі йдуть капеланами і навіть воюють, а іншим релігія не дозволяє. У Держави чітка позиція - служать.

Я це все до чого. В дні прийому особового складу, частина людей розгублена і налякана. Вони не впевнені ні в чому. В них закінчилося старе життя, а нове лякає. Бо якщо почитати та подивитись новими у ЗМІ, то там ад.
Але. За кілька днів, люди обживаються, просто приходить розуміння, що це нове життя. Таке ж повноцінне життя, просто в інших умовах. Просто підготовка до нової роботи. Фахова підготовка. Люди бачать відношення до себе, та до своє справи у інструкторів та викладачів. Люди розуміють, що вони нам потрібні. Ми для них і є перше відображення держави. І ми про них дбаємо. Ми їх готуємо. Ми відносимся до них з повагою. Вони вже наші побратими. Можливо за місяць з кимось з них ми будемо в одному окопі. Або навпаки, хтось отримавши бойовий досвід за пів року, прийде до нас інструктором або в управління. Люди просто починають жити і проживати нове життя. При чому для багатьох кардинально змінюється їх роль і сприйняття себе в житті. Соціальні ролі міняються. Людина загнана життям під плінтус може розкритися зі сторони яку сама від себе не очікувала.

Весь страх, весь переляк, все небажання визначається невпевненістю та невизначеністю. Вони як нагнітаються, так і вивітрюються. Нормальні умови проживання, розклад, фахова підготовка, та повна віддача інструкторського складу, гарне відношення і відповідальний та доброзичливий підхід до кожного змінює ставлення людини до ситуації, буквально за кілька днів. От і все.
151 НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

151 Навчальний Центр потребує фахівців:
Інструктори
Викладачі
Лікарі
Фельдшери
Психологи
Фінансисти
Бухгалтери
Діловоди
Кухарі
Водії
Служба за контрактом або мобілізація. Служба в Навчальному Центрі.
Центр новостворений. В процесі становлення. Майбутній розвиток залежить і від вас.
Грошове забезпечення - 22 000-50 000 грн в залежності від обставин.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com

За рішенням Головнокомандувача ЗСУ 151НЦ масштабується. Просимо поширення.
151 Навчальний центр підтвердив свою ефективність в підготовці особового складу.
Командувач Сухопутних Військ підтримав всі пропозиції надані центром та видав відповідне розпорядження про створення на базі центру нових навчальних підрозділів.
Основна вимога - збереження рівня підготовки особового складу.
Відповідно до рішення ГК, ми набираємо людей на службу в 151 Навчальному центрі. Велика відповідальність і дуже багато роботи. Основне навантаження на інструкторсько викладацький склад, тому дуже ретельний відбір.
Інструктори та викладачі будуть проходити три етапи підготовки з відбором. Офіцери теж в полі. Кожен має сам вміти те, чому вчить. Вибачте, ми не дуже довіряємо словам та сертифікатам. Досвід бойових дій (піхотний контактний бій).
Нам не важливо ким ви були вчора. Нам важливо як ви будете працювати у нас з завтрашнього дня.
Корупція, шкурняки, рєшалово - справа в ДБР і автоматичний перевід в інші підрозділи з пониженням. Алкоголь - табу. Всі прояви неповаги до курсантів - табу. Самодиціпліна. 100% самовіддача справі.
Нам не потрібні генії фонтануючі ідеями і експериментами (хіба що трошки), нам потрібні міцні ремісники які будуть день в день готувати піхоту. Однаково. Якісно. Ефективно.
Наші випускники здають за нас екзамени на лінії бойового зіткнення. Де всього дві оцінки. Життя та загибель. Ми боремося за життя кожного, як за своє. Ми відносимся до кожного як до побратима. Ми в очах новобранців та рекрутів представники держави, яку вони йдуть захищати. Ми з повагою та вдячністю передаємо їм знання та досвід.
Служба в центрі не є 100% гарантією безпечної служби.
Наші люди теж гинуть. На жаль.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО
151 Навчальний Центр потребує фахівців:
Інструктори
Викладачі
Лікарі
Фельдшери
Психологи
Фінансисти
Бухгалтери
Діловоди
Кухарі
Водії
Служба за контрактом або мобілізація. Служба в Навчальному Центрі.
Центр новостворений. В процесі становлення. Майбутній розвиток залежить і від вас.
Грошове забезпечення - 22 000-50 000 грн в залежності від обставин.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com
Будемо вдячні за поширення.

Панорамні маски. Комфортніші з усього наявного захисту. Але капєц які не зручні при стрільбі. Радянські протигази- презервативи ергономічно зручніші. Але запотівають через кілька хвилин. Ніякі протирки не допомагають.
Зараз доставка вражаючих та отруйних газів, крім гранат та артилерійської доставки, ще й коптерами виконується. І за підтримки газу починаються штурмові дії наших позицій. Все частіше. Тобто час впливу збільшується в рази.
Держава, на жаль не в змозі забезпечити якимось одним видом протигазів (якщо взагалі може), тому ми пішли від гіршого сценарію. Вчимо стріляти в самих не зручних масках. Головне щоб люди розуміли як це робити, та розуміли що напрацьована вкладка працювати не буде. Як показує досвід, в будь якій ситуації, половина успіху, коли люди знають що робити та морально готові виконати певні алгоритми. Тому ставимо навички, які зможуть використати. Відкатали вправи на тренінгах, зараз будем впроваджувати на БЗВП.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.
Дякуємо всім хто допомагає.

Просимо поширення.
151 Навчальний центр. Потрібні люди. Як з бойовим досвідом так і з ТЦК. Рекомендаційні листи.
Контракт. Мобілізація. Переводи (за згодою командира). Всі варіанти.
Піхотинці які мають досвід і мають мотивацію та якості щоб стати інструкторами. Посад багато.
Посади різні. Центр масштабується. Три організма майже з нуля.
Все по чесному - або пашемо (саме пашемо) в тилу з віддачою в 120%, якісно навчаємо інших, або воюємо.
Обмежено придатні, після поранення, на реабілітації, при наявності потрібних центру якостей, посаду знайдем.
Роти охорони, РМЗ, зв’язок і інше забезпечення навчального процесу.
Вимоги високі, але за центром майбутнє. Нам не важливо ким ви були вчора.
Нам важливо як ви будете працювати у нас з завтрашнього дня.
Корупція, шкурняки, рєшалово - справа в ДБР і автоматичний перевод в інші підрозділи з пониженням. Алкоголь - табу. Самодисципліна. 100% самовіддача справі.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com
Вдячні за поширення.

В соцмережі зайшов, а тут вже всіх росіян знищили, території відбили, капітуляцію в кремлі прийняли і почали призначати ворогів проміж себе. Ну звісно, а чим же ще займатись?
Мобілізація ж не провалена, ворог просування не має, в економіці та енергетиці зовсім не пізда.
Самий час для народних забав.
Ну, хай буде, якщо це допомагає з катушок не злетіти. А якщо не допоможе?

Частина 1. Так, ну начебто хвиля істерик викликана пройобанною комунікацією з приводу - "геніального, талановитого забрали і вчать на піхотинця/штурмовика" пережили. Нагадаю тим хто вже забув.

Для всіх хто не має звання офіцера запасу і не служив (давно служив), обов’язкова процедура - отримання БЗВП-ВОС 100-стрілець. Це початковий ВОС, який просто свідчить що ви пройшли НАЧАЛЬНУ підготовку визначену законом і вас можуть призначити на посаду. Це не стосується офіцерів запасу. Там інша процедура, хоча б якби моя воля, я б їх теж всіх проганяв би через БЗВП а потім через тренінг/програму підготовки сержантів. Бо коли командир знає менше сержанта, а тим більше солдата, то хуйова історія. Дуже. Він не те що не знає як виконати задачу яку йому зазвичай нарізають, він відсотків 70 з написаного/сказаного не розуміє.
Але зараз не про це. То довга і сумна як українська туга, історія.

Всі, після того як отримали БЗВП, отримують ВОС 100 стрілець і йдуть в частини. Або дехто вчитися далі.
І вже після цього, починають діяти всі ваші дипломи, сертифікати, посвідчення і таке інше. До отримання ВОС-100, якщо у вас не було ніколи звання, ви для ЗСУ не існуєте. По закону. Після отримання, вас починають бачити і розглядають ваші чесноти. Тут вже від бажання і фарту.
Насправді нормальні люди з прямими руками, освітою та головою зараз кругом потрібні.
Зразу акцентую - ми не маємо відношення до ТЦК і не несемо за них відповідальності. За деякі речі, самі б натовкли окремим представникам воєнкоматів.
Також я не можу говорити за весь досвід млн військовослужбовців. Це мій досвід і тих хто комунікує з центром.
Після отримання ВОС-100, стрілець, вам можуть змінити ВОС на інший при призначенні на посаду. Ви можете піти служити в різні підрозділи та служби. Отримати сержантське звання, або при наявності вищої освіти - первинне офіцерське звання. Там теж є свої камені підводні у вигляді контрактів і таке інше. Але варіантів розвитку - море. Але це теж не про те.

Зараз про умовне ВЛК, про обмежено придатних, про вікових і всяких різних героїв нової хвилі – «він весь хворий, за 5 хвилин пройшов ВЛК, вирок - придатний і відправили в піхоту». Постараюся скорочено та доступно, але не факт що вийде. Це зовсім схематично, без деталей.

До ВЛК ми теж не маємо відношення і теж не несемо відповідальності.
ВЛК це така штука, сама в собі, майже нікому не зрозуміла. З цього і живе. Але там є і дуже нормальні люди. І є правила. Правила за недотримання яких члени ВЛК підуть під статтю. Їх будуть звинувачувати в тому чого не робили. Будуть звинувачувати що вони повірили на слово за грошову винагороду.
Тому. Тому справи кепські і без підготовки, нєхєр там робити. Ніхто з лікарів не вірить на слово. Навіть якщо він вірить вам на слово, в нього нема законних підстав вписати те що він бачить/вірить вам в особову справу.

Тому зазвичай ВЛК може займати і 5 хвилин. Коли задають питання про стан здоров'я, людина все розповідає, у неї питають - які підтверджені діагнози, які довідки, де це все зафіксовано. Чим ви можете це довести у визначений законом спосіб. Бо згідно наших законів, ми можете лікуватися в Швейцарії в клініці, але забути дати довідки сімейному лікарю і все. Або сімейний лікар проїбав і не вніс. Все. Вас нема. Хвороб нема. Діагнозів нема. Ви можете оперуватися в усіх клініках України, але якщо нема нічого в системі, то... То треба все збирати і вносити в систему. Бо всі в ТЦК починають з системи HELSI. Якщо там нема ніяких довідок, ніяких діагнозів, нічого що могло б бути підставою, діло лайно.

Частина 2. (продовження) Ми всі в більшості своїй звикли, що лікуємось в приватних клініках за гроші, по знайомству і як би не обтяжуємо державу. Користі від неї не багато. І от зараз виходить, що все, що ми робили за свої гроші і за кордоном, треба підтверджувати для держави, щоб всі ці дані були занесені в систему. Нема довідки - нема хвороби.
Тому якщо не навели лад в своїх медичних паперах - самий час. В ТЦК нікому не вірять на слово. Там такого за ці роки наслухались, що можна писати фантастичні романи. А в них є своя робота.
Але!!! Але навіть якщо у вас нічого нема, це ще не значить, що через три дні ви будете в штурмовиках.
У нас є кілька соціальних верств населення, яких полюбляють ТЦК. Наркомани, безхатьки, алкоголіки і "прочій антісоціальний елємєнт". В них нема ні довідок, ні хелсі, нічого. Хронічні хвороби, біла горячка і таке інше.
І я не знаю, куди вони цих людей дівають. Наприклад з одного обласного ТЦК, привезли 20 чоловіків і 20 повезли назад. Іншим разом 18 привезли і 17 повезли назад.

Бо нас в навчальному центрі на прийомці обов'язково психолог, лікар і юрист. Ну, ще є люди, але ці відпрацьовують на 100%. Тому що нам потім треба цих людей вчити 30+ днів, а потім вони повинні йти у війська. А не хворіти і не займати у нас місце. Тому ми намагаємось працювати на результат, а не на процес. Нема сенсу приймати у воєнкомів людей, які потребують лікування, які не спроможні займатися. Які можуть заразити інших.
І ще деталь. У вас буде місяць часу, щоб підтвердити свої діагнози та захворювання. Так, з центрів теж люди лягають в лікарні та шпиталі. І навіть в центрах люди проходять обстеження і дообстеження. Ні в кого в навчальному центрі нема бажання працювати на облвоєнкома, який хєрово робить свою роботу та пхає що в руки потрапляє без розбору.

І це ще не все.
Після того, як людей приймає навчальний центр, вони отримують БЗВП і починається розподіл в підрозділи.
І це по суті самий фінальний акт всього цього дійства. Приїздять люди з підрозділів з лікарями, з психологами і працюють з людьми яких повинні забрати в частини. Це і є кінцева мета цього всього. І вони не просто мають право не брати, якщо їм щось не подобається, вони це роблять. Це не перші місяці повномасштабки, коли в окопи заливали всіх кого могли, без досвіду, знань та здоров'я. Зараз є чітке розуміння у командирів бригад хто і навіщо їм потрібен.
Хворі, обмежено придатні (або по новому - придатні для служби в підрозділах забезпечення), вікові, зі слабким здоров'ям, майже 100% не попадуть в бойові підрозділи на бойові посади. Їх просто залишать в навчальному центру, а потім відправлять в нові підрозділи де є вакансії і підрозділах забезпечення.

Тобто алгоритм досить простий. Приводимо в порядок всі свої медичні документи. Приводимо в порядок всі свої документи про освіту, курси, кваліфікацію і таке інше. Навіть якщо ви не встигли це зробити, з вами ще мінімум два рази будуть спілкуватися на цю тему дуже поглиблено. Коли приїдете в навчальний центр. І коли завершите навчання і за вами приїдуть люди з частини. На всіх на цих етапах, ніхто не зацікавлений щоб ви були баластом. Всі хочуть використовувати вас з найвищим ККД і за фахом/призначенням.
На жаль, дуже багато воєнкомів роблять не дуже гарні речі. Але з тим тиском який зараз на них з усіх боків, важко давати оцінку їх роботі.

І я ніяк не можу зрозуміти, чому очевидна для мене і для моїх однодумців річ, ніяк не заходить в інших місцях.
З першої хвилини в ТЦК, а особливо Навчальний Центр, це є для людини уособлення держави, яку він іде захищати. Це держава в його очах, яка позвала його на допомогу. Держава яка повинна з першого кроку показувати ставлення до свого майбутнього захисника. Держава яка повинна створити такі умови, щоб людина розуміла, з якою повагою та шаною держава відноситься до кожного. Але на жаль... Маємо що маємо в системі і тихенько лупаємо сю скелю.

Хм... Не знаю як почати, щоб не налякати. Мабуть спочатку попрошу поширення.
1 млн 800 тисяч. Потрібні. Маленькі, але дуже ефективні і смертоносні пристрої. На певних ділянках і обставинах вони важливі та ефективні як ніщо інше. Без підробиць.
Я не вірю в дива. Я вірю в людей, завдяки яким робляться дива.
Дякуємо всім хто допомагає.
PayPal
donikroman@ukr.net
ПБ 4731 2196 1942 3175
5168 7451 1010 5332
Донік Р

Частина 1. Як одне без іншого не працює.
Депуткатиня від правлячої партії, продовжуючи робити те що в неї краще всього виходить, звинуватила військове керівництво що воно не виконало обіцянки з приводу ротацій бойових підрозділів. Як типу і попереднє командування. Прекрасна мета. І лозунг вдалий. Але...
Але це вже було. Для тих хто забув, або пропустив, колись під час АТО, теж запроваджували ротації.
Трохи зовсім простої, схематичної математики. Цифри умовні. Є лінія фронту. На ній воюють 50 бригад. А ще кордони з РБ, кордони з РФ, там де нема активної фази. Смуга відповідальності за кожною. Для того щоб відвести на ротацію 10 бригад, треба когось завести. Такі ж 10 бригад. Зараз такої можливості нема. Якщо вивести 10 або 20 бригад на ротацію, навіть 5, на інших збільшиться навантаження і лінія фронту. А ми і так воюємо з переважаючими силами.
Тому замість повноцінних ротацій та відновлення, бригади батальйонами виводять. ні не в тил. А на фронт, де більш спокійно. Бо можливості вивести в тил нема. Не вистачає бригад. Більш того, артилерійські бригади та артилеристи з танкістами механізованих бригад, взагалі майже ніколи не виходять з боїв. Нема ким міняти. Для того щоб в АТО почати ротацію, формували нові бригади.
Тому як би нормальна логіка - для того щоб вивести бригади на відновлення та відпочинок, треба сформувати їм на заміну інші бригади. Набрати людей, підготувати людей, дати зброю і техніку. При тому що зараз йде наступ ворога.
Люди, озброєння, техніка. Час.
Але в цьому ж пакеті критиканства, депуткатиня, обвинувачує Головнокомандувача та командувача сухопутних військ Павлюка в тому що вони створюють нові бригади для того щоб створити більше штабів та сховати офіцерів. В штабах.
Питання - то ротація треба, чи ні? То потрібні бригади які зможуть замінити на ЛБЗ тих, хто два роки в боях? Чи можливо створити бригаду без штабу? Чи замість штабу з офіцерами може бути солдатський комітет імені когось? «Багнети в землю, землю селянам»
Я щось заплутався. Потрібна ротація та відновлення чи ні? Якщо потрібні, то чи потрібні нові бригади? Чи має бути в нових бригадах управління? І якщо на все це відповіді так (а вони саме такі), то в чому проблема нових штабів бригад?
Це вже не кажучи про те, що всі ці плани затверджуються на ставці верховного головнокомандувача і тільки потім починається створення нових військових частин. І створює їх не Павлюк. І навіть не Сирський. А міністр оборони відповідною директивою. І то після погодження з ВГК. Тобто рішення прийняте та затверджене на ставці, директива МО, а винні знову чомусь військові.
Створення нових військових частин планує вертикаль верховного головнокомандувача. Тобто президента. Нема ні в кого повноважень просто сформувати. Спочатку знизу вверх подається аналітична довідка в якій зазначається для чого це треба і СКІЛЬКИ БУДЕ КОШТУВАТИ, а потім відповідно в ОП приймається або затверджується рішення. Або не підтримується. І таке бувало.
А тепер саме цікаве. Закон про мобілізацію, вийшов кастрований, імпотентний та кривий. А ще в ньому зняли купу обмежень на мобілізацію людей зі слабким здоров'ям, хронічними та онкологічними захворюваннями. Для чого це робилося? Так от з логікою військових це робилося саме для формування нових підрозділів і підсилення існуючих в яких є не тільки бойова компонента, а левова частка навантаження на підрозділи забезпечення. Люди на не бойових посадах.
Тобто зовсім логічна ситуація, коли люди яким здоров'я або вік не дозволяє воювати в піхоті, але у них прямі руки, життєвий досвід, спеціальності та досвід, працюють в підрозділах які забезпечують бойові та навчальні підрозділи. Тобто не квадратно-гніздовим методом, з ТЦК всіх через полігон в піхоту, а через відбір і використання людей з урахуванням їх можливостей.
Але депутатка проти формування нових бригад, де половина особового складу не на бойових посадах через обмеження (вікові та по здоров'ю), бо їй здається що це тільки задля того щоб заховати "офіцерів у штабах". А вона пропонує всіх людей відправляти на доукомплектування у бойові бригади.

Частина 2. Продовження. То де логіка, запитаєте Ви? А її нема. Бо нема відповідальності.
Коли ви чуєте гучні заяви, перед тим як відреагувати, просто задайте собі питання - яку відповідальність несе людина за цю заяву? Командир бригади, оперативного командування, командувач СВ, або головнокомандувач. Міністр. Всі можуть нести і несуть відповідальність. Тому майже мовчать. А депутат? Ніякої. Тільки політичну на майбутніх виборах. Прийшло нізвідки, пішло в нікуди.
З приводу обмежено придатних або придатних для служби в підрозділах забезпечення. В кожній, самій бойовій військовій частині, є купа підрозділів з не бойовими посадами. Це штаби, управління, служби, підрозділи забезпечення. Це ті підрозділи, які забезпечують процес бойових дій. Від кухарів до діловодів і навіть графічних дизайнерів.
І ці посади не менш потрібні та важливі. Якщо в бойовому підрозділі слабо укомплектовані підрозділи забезпечення, починає сипатись вся частина. І боєздатність знижується.
І треба розуміти, що це теж небезпечно і теж бувають втрати. І інколи, підрозділам забезпечення приходиться в руки брати зброю і воювати. Так, вони повинні служити не на бойових посадах. Але в нас війна. І крім того, що інколи в окопи відправляють всіх для стабілізації ситуації (досить погане за звичай рішення, яке частіше за все (хоча буває по всякому) викликане пройобами і рішеннями старших штабів які бояться доповісти наверх що в них щось пішло не так), ще й бувають ситуації, коли люди які не повинні воювати, вимушені це робити за обставинами.
І в одному з підрозділів який ми готували була реальна ситуація, коли дівчина психолог після тренінгу молодших командирів, змогла організувати оборону свого штабу, нарізала сектори вогню і керувала обороною поки не підійшли резерви.
Тому ми в центрі на навчанні відносимося до кожного хто приходить, як до людини, яка одного дня стане піхотинцем. Не залежно від віку і фізичного стану. Життя таке на війні. Бентежне. Навіть якщо йому рекрутери обіцяють що цього ніколи не буде. Нехай він буде готовий і коли треба згадає все чому вчили, знищить ворога і залишиться живим.
А політики які зараз воюють з армією, маю надію рано чи пізно будуть відповідати за свої дії.

Ну і FPV дрони. Дуже потрібні. От прямо дуже. 60 штук. 986 тисяч.
Дякуємо всім хто допомагає.
ПБ 4731 2196 1942 3175
5168 7451 1010 5332
Донік Р