Пашник С.Д. Обертіння. 24 лютого
https://svit.in.ua/pra/2p7.htm
Церква в цей день відзначає 1-ше і 2-ге знайдення (обретіння) голови Івана Предтечі [3, 396, 400], котрий замінив собою Сонце, що спадає, яке у нас має назву Купало чи Рай (Різдво – 24 червня). Нагадаємо, що цій події передувало свято Головосік відзначається 29 серпня, коли відрубали голову Івану Предтечі. У нашій мітології Матир-Сва, як жар-птиця, несе вогняну головню з Неба до людей, і цей вогонь має запалати в печі: "І та Сва-Птиця речить, яко Огень-Смарь понесла до нас і Гелу поручила, да тоє горіння було, і Богам купалити, і Даждю даждіти." [1, ВК, 36а].
Обретіння голови Івана Предтечі – це знаходження вогнища-голови. Треба також зазначити, що 3-те знайдення голови відбувається щорічно 25 травня. За цією аналогією вираховуємо дату, на яку повинно припасти 1-ше знайдення голови – 24 листопада, але воно зараз не відзначається, натомість є свято Долі (Катерини).
Можемо з впевненістю сказати, що всі дні 24 (25) числа кожного місяця призначалися Сонцю або його зародкові у вигляді вогню. Щоправда деякі дати в річному календарі мають незначні зміщення, які поки не можемо пояснити.
Про це свято, посилаючись на Чубинського, пише Степан Килимник: "24 лютого, яке в народній етимології стало святом "обернення", "оборотіння". В сей день чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію, до нас головами, збираються летіти до нас". [4, 242].
"Діти – від хліба, а птахи – до гнізд", "На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому". В цей час і справді відбувається масовий приліт пернастих гостей. Першим прилітає жайворонок – справжній благовісник весни в Україні. Він з'являється на наших полях тоді, як сніг ще лежить на горбках і долинах, але весна вже з кожним днем, з кожною годиною все певніше перемагає зиму. В одній з народніх веснянок про жайворонка дівчата співають:
Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
А жайворонок ніби відповідає їм:
Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой, я тії криженьки ніжками потовчу!" [2, 216].
Лев Силенко ставить на 24 лютого свято Обрітенська неділя – птахи обрітаються з Вирію. [5, 80]. Про обертіння пташок пише і Василь Скуратівський. [6, 67]. Швидше, молоде Сонце обертається на Весну.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т.1. – 256 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн. І, ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5. Священна книга обрядів. Требник. – Нью-Йорк: видавництво РУНВіри, 1991. – 112 с.
6. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Обертіння #Пташки #Сонце #Вогонь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/2p7.htm
Церква в цей день відзначає 1-ше і 2-ге знайдення (обретіння) голови Івана Предтечі [3, 396, 400], котрий замінив собою Сонце, що спадає, яке у нас має назву Купало чи Рай (Різдво – 24 червня). Нагадаємо, що цій події передувало свято Головосік відзначається 29 серпня, коли відрубали голову Івану Предтечі. У нашій мітології Матир-Сва, як жар-птиця, несе вогняну головню з Неба до людей, і цей вогонь має запалати в печі: "І та Сва-Птиця речить, яко Огень-Смарь понесла до нас і Гелу поручила, да тоє горіння було, і Богам купалити, і Даждю даждіти." [1, ВК, 36а].
Обретіння голови Івана Предтечі – це знаходження вогнища-голови. Треба також зазначити, що 3-те знайдення голови відбувається щорічно 25 травня. За цією аналогією вираховуємо дату, на яку повинно припасти 1-ше знайдення голови – 24 листопада, але воно зараз не відзначається, натомість є свято Долі (Катерини).
Можемо з впевненістю сказати, що всі дні 24 (25) числа кожного місяця призначалися Сонцю або його зародкові у вигляді вогню. Щоправда деякі дати в річному календарі мають незначні зміщення, які поки не можемо пояснити.
Про це свято, посилаючись на Чубинського, пише Степан Килимник: "24 лютого, яке в народній етимології стало святом "обернення", "оборотіння". В сей день чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію, до нас головами, збираються летіти до нас". [4, 242].
"Діти – від хліба, а птахи – до гнізд", "На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому". В цей час і справді відбувається масовий приліт пернастих гостей. Першим прилітає жайворонок – справжній благовісник весни в Україні. Він з'являється на наших полях тоді, як сніг ще лежить на горбках і долинах, але весна вже з кожним днем, з кожною годиною все певніше перемагає зиму. В одній з народніх веснянок про жайворонка дівчата співають:
Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
А жайворонок ніби відповідає їм:
Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой, я тії криженьки ніжками потовчу!" [2, 216].
Лев Силенко ставить на 24 лютого свято Обрітенська неділя – птахи обрітаються з Вирію. [5, 80]. Про обертіння пташок пише і Василь Скуратівський. [6, 67]. Швидше, молоде Сонце обертається на Весну.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т.1. – 256 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн. І, ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5. Священна книга обрядів. Требник. – Нью-Йорк: видавництво РУНВіри, 1991. – 112 с.
6. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Обертіння #Пташки #Сонце #Вогонь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Пашник С.Д. Сорочини. Жайворонки. 9 березня
https://www.svit.in.ua/pra/3p3.htm
Вважаємо це свято продовженням попереднього свята Лади (8 березня). Воно є основним ушанування весняного прояву Богині Землі, адже збереглося в народній традиції.
На 9 березня христосівці поставили свято Сорок мучеників Севастійських, яке, на думку Степана Килимника, перейшло з давньої віри: "З святом 40 святих тісно пов'язане вірування, що найраніше прилітають жайворонки з вирію, а в жайворонках то були душі дідів-прадідів, що саме на весну прилітали на рідну ниву. Жайворонки – це маленькі птички, що жили лише в полі. А тому й випечені "жайворонки" – це була жертва польним духам, рожаницям, душам-прадідів, опікунам нив." [1, 301-302].
Проф. Є. Онацький (Українська Мала Енциклопедія, кн.2, ст.145, Буенос-Айрес, 1958 р.) пише: "На "Сорок мучеників" (9-го березня) пекли з тіста пташків на честь жайворонків, що ніби того дня вилітали з вирію. Це була жертва весні, яка в ріжних формах була відома ще недавно в нас і в інших слов'ян. Розносячи печених "жайворонків" діти співали веснянки. Головний їх мотив – закликання весни." [1, 302].
Для нас важливо, що це давнє свято збереглося серед нашого народу як ушанування весни і перших її сповісників – птахів, що прилітали з вирію. Відповідно Мати-Земля з пробудженням природи якби отримувала нове тіло. Далі подаємо опис свята за Василем Скуратівським.
У цей день зустрічають птахів з вирію. Матері печуть з тіста "пташок", з якими діти бігають, закликаючи їх прилетіти:
Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
Вилетіла гуля горою –
Винесла літо з собою.
У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці. Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку, прикрашали її стрічками й віночком.
Вийшовши за село, гурт заспівує:
Ой ти Весно, ти Весна,
Ти чого до нас прийшла?
Паняночка відповідає:
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.
Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
Якщо бачите в небі гусей, кидайте їм услід соломинки, приказуючи:
– Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко та на здоров'ячко, а нам на тепло!
Якщо дітям зустрінеться якась перелітна птиця, то це на радість. Ощасливлені, всі гуртом вертаються в село, співаючи веснянки:
Зима ти наша біла,
Вже ти нам дуже надоїла!
Весна наша красна,
Що ти нам принесла?
– Мужикам по ціпочку,
Бабам по платочку,
Дівкам по віночку,
Парубкам по квітоньці,
По гарній дівоньці.
У цей день юнки варять сорок вареників із сиром і частують хлопців. [2].
Література:
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Сорочини #Жайворнки #Пташки #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://www.svit.in.ua/pra/3p3.htm
Вважаємо це свято продовженням попереднього свята Лади (8 березня). Воно є основним ушанування весняного прояву Богині Землі, адже збереглося в народній традиції.
На 9 березня христосівці поставили свято Сорок мучеників Севастійських, яке, на думку Степана Килимника, перейшло з давньої віри: "З святом 40 святих тісно пов'язане вірування, що найраніше прилітають жайворонки з вирію, а в жайворонках то були душі дідів-прадідів, що саме на весну прилітали на рідну ниву. Жайворонки – це маленькі птички, що жили лише в полі. А тому й випечені "жайворонки" – це була жертва польним духам, рожаницям, душам-прадідів, опікунам нив." [1, 301-302].
Проф. Є. Онацький (Українська Мала Енциклопедія, кн.2, ст.145, Буенос-Айрес, 1958 р.) пише: "На "Сорок мучеників" (9-го березня) пекли з тіста пташків на честь жайворонків, що ніби того дня вилітали з вирію. Це була жертва весні, яка в ріжних формах була відома ще недавно в нас і в інших слов'ян. Розносячи печених "жайворонків" діти співали веснянки. Головний їх мотив – закликання весни." [1, 302].
Для нас важливо, що це давнє свято збереглося серед нашого народу як ушанування весни і перших її сповісників – птахів, що прилітали з вирію. Відповідно Мати-Земля з пробудженням природи якби отримувала нове тіло. Далі подаємо опис свята за Василем Скуратівським.
У цей день зустрічають птахів з вирію. Матері печуть з тіста "пташок", з якими діти бігають, закликаючи їх прилетіти:
Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
Вилетіла гуля горою –
Винесла літо з собою.
У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці. Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку, прикрашали її стрічками й віночком.
Вийшовши за село, гурт заспівує:
Ой ти Весно, ти Весна,
Ти чого до нас прийшла?
Паняночка відповідає:
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.
Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
Якщо бачите в небі гусей, кидайте їм услід соломинки, приказуючи:
– Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко та на здоров'ячко, а нам на тепло!
Якщо дітям зустрінеться якась перелітна птиця, то це на радість. Ощасливлені, всі гуртом вертаються в село, співаючи веснянки:
Зима ти наша біла,
Вже ти нам дуже надоїла!
Весна наша красна,
Що ти нам принесла?
– Мужикам по ціпочку,
Бабам по платочку,
Дівкам по віночку,
Парубкам по квітоньці,
По гарній дівоньці.
У цей день юнки варять сорок вареників із сиром і частують хлопців. [2].
Література:
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Сорочини #Жайворнки #Пташки #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло