Припускаємо, що зустріч човна-місяця, а разом із ним і вшанування на 40-й день від Різдва новонародженого, пошлюбленого і померлого сонячного божества супроводжувалася грюканням у дзвони наче грім, сани прикрашали дзвонами, і люди могли нести дзвоники. І гриміло, коли з'їжджалися до храму, тому і свято носило другу назву Громниця.
https://svit.in.ua/pra/2p2.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Стрітення #Громниця #Місяць_човен #міф #свято #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/2p2.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Стрітення #Громниця #Місяць_човен #міф #свято #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
Світовит Пашник. Числобог
https://svit.in.ua/bogy/chyslo.htm
Числобог – Бог часу, літер, чисел, календаря. Велесова Книга повідомляє наступне: "Числобог учте [*порахує] дні наші і речіть Богові числа свої, чи бути Дню Сварожому, чи бути Ночі." [1, ВК,11б]. Можливо це одне із імен Бога Місяця Хорса, адже він є основним світилом для виміру часу. В місячно-сонячному календарі кожне 1 число відповідало Місяцю-молодику, тому його поява слугувала для нового відрахування днів, тижнів, місяців. У греків йому відповідає Кронос, у римлян – Сатурн.
Праслов'янське čislo походить з первісного *čitslo "число, номер", утвореного за допомогою суфікса -slo від *čit-ti "читати, рахувати, помічати, брати до уваги". Праслов'янське čit-slo споріднене з читати. (За М.Фасмером). Схоже слово в слов'янських мовах: моск., укр. - число́, словацька - číslo, чешск. číslo. Слово "число" знаходять в лексиці з 10 ст.
Опис Цислбога з Ретри за А.Г.Машем (Бергін, 1771 р.):
Якщо попередній Бог є образом Сонця, то цей повинен бути посаджений поряд з ним, тому що тут ми маємо справу з образом Місяця. Статуетка важить 1 фунт 12 і 1/2 лотів, висота без підставки складає 6 і 1/2 дюйма. Усередині вона порожниста і відлита таким чином, що стрижень, на якому вона кріпилася, проходить ззаду між ніг, нічим не прикритий. Благородна патина свідчить про справжню давнину предмету.
Лице на цій статуетці людське, трохи спотворене, без бороди, на голові спереду неохайне скуйовджене кучеряве волосся. Груди серйозно пошкоджені вогнем, руки невиразні. Нижня частина тулуба прикрита одягом зі складками, що досить схоже на описане вище зображення. Ноги стоять прямо і простір між ними заповнений металом, завдяки чому стрижень, на якому встановлюється Бог, з передньої сторони прикритий. Підставка відсутня.
Місяць, з якого на відстані в 4 дюйма стирчать роги, представлений розколотим, так що зображення як би проникає через Місяць. На передній стороні Місяць проходить впоперек грудей, а на зворотному боці - впоперек спини. На лівій стороні висить чотирикутний сагайдак, в який вкладено чотири стріли.
Зі зворотного боку на голові щось на зразок шолома, який на потилиці вище, ніж спереду і складки якого сходяться до чола. Руки тут ледь помітні. Під місяцем йде фалда (поли) зі складками. Ліва нога на цій стороні відсутня, і її місце займає стрижень.
Написи наступні. На сагайдаку з передньої сторони КРІККІ, а зі зворотного на Місяці – РЪЕТРА, а внизу поруч зі стрижнем – ЦИСЛБОГ. Перше слово, як здається, на грецькою мовою щось на зразок КРІГ – можливо, це означає кільце на руці, а взагалі річ, яку навішують, тобто амулет. Друге слово визначає місце, де шанувався цей ідол – Ретра. Третє складено з двох частин – Цисл і Бог. Мені воно невідомо. [2, 46].
https://svit.in.ua/bogy/chyslo.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Числобог #РіднаВіра #Боги #Місяць #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/bogy/chyslo.htm
Числобог – Бог часу, літер, чисел, календаря. Велесова Книга повідомляє наступне: "Числобог учте [*порахує] дні наші і речіть Богові числа свої, чи бути Дню Сварожому, чи бути Ночі." [1, ВК,11б]. Можливо це одне із імен Бога Місяця Хорса, адже він є основним світилом для виміру часу. В місячно-сонячному календарі кожне 1 число відповідало Місяцю-молодику, тому його поява слугувала для нового відрахування днів, тижнів, місяців. У греків йому відповідає Кронос, у римлян – Сатурн.
Праслов'янське čislo походить з первісного *čitslo "число, номер", утвореного за допомогою суфікса -slo від *čit-ti "читати, рахувати, помічати, брати до уваги". Праслов'янське čit-slo споріднене з читати. (За М.Фасмером). Схоже слово в слов'янських мовах: моск., укр. - число́, словацька - číslo, чешск. číslo. Слово "число" знаходять в лексиці з 10 ст.
Опис Цислбога з Ретри за А.Г.Машем (Бергін, 1771 р.):
Якщо попередній Бог є образом Сонця, то цей повинен бути посаджений поряд з ним, тому що тут ми маємо справу з образом Місяця. Статуетка важить 1 фунт 12 і 1/2 лотів, висота без підставки складає 6 і 1/2 дюйма. Усередині вона порожниста і відлита таким чином, що стрижень, на якому вона кріпилася, проходить ззаду між ніг, нічим не прикритий. Благородна патина свідчить про справжню давнину предмету.
Лице на цій статуетці людське, трохи спотворене, без бороди, на голові спереду неохайне скуйовджене кучеряве волосся. Груди серйозно пошкоджені вогнем, руки невиразні. Нижня частина тулуба прикрита одягом зі складками, що досить схоже на описане вище зображення. Ноги стоять прямо і простір між ними заповнений металом, завдяки чому стрижень, на якому встановлюється Бог, з передньої сторони прикритий. Підставка відсутня.
Місяць, з якого на відстані в 4 дюйма стирчать роги, представлений розколотим, так що зображення як би проникає через Місяць. На передній стороні Місяць проходить впоперек грудей, а на зворотному боці - впоперек спини. На лівій стороні висить чотирикутний сагайдак, в який вкладено чотири стріли.
Зі зворотного боку на голові щось на зразок шолома, який на потилиці вище, ніж спереду і складки якого сходяться до чола. Руки тут ледь помітні. Під місяцем йде фалда (поли) зі складками. Ліва нога на цій стороні відсутня, і її місце займає стрижень.
Написи наступні. На сагайдаку з передньої сторони КРІККІ, а зі зворотного на Місяці – РЪЕТРА, а внизу поруч зі стрижнем – ЦИСЛБОГ. Перше слово, як здається, на грецькою мовою щось на зразок КРІГ – можливо, це означає кільце на руці, а взагалі річ, яку навішують, тобто амулет. Друге слово визначає місце, де шанувався цей ідол – Ретра. Третє складено з двох частин – Цисл і Бог. Мені воно невідомо. [2, 46].
https://svit.in.ua/bogy/chyslo.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Числобог #РіднаВіра #Боги #Місяць #СвітовитПашник
Козу водять на Новий рік (1 січня), що пов'язано з 9 днем від смерті старого Сонця і народженням Місяця (роги) [8, 152]. Цей символ стоїть внизу православного восьмикінцевого хреста (місяць, косий хрест або череп) і в нижній частині Триглава (символ овена або тура – перевернута п'ятикінцева зірка). Тому Дия можемо ототожнювати з Чорнобогом – Богом темряви, див, таємничості.
https://svit.in.ua/bogy/dyv.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Див #Дий #Питар #РіднаВіра #Боги #Місяць #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/bogy/dyv.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Див #Дий #Питар #РіднаВіра #Боги #Місяць #СвітовитПашник
Як бачимо зимовий Новий рік має чітку міфологічну прив'язку і немає наразі особливої потреби переносити його на молодика близько 1 березня (літописний Новий рік) чи на 21 березня (?), як це робиться в деяких рідновірських течіях. Це призводить до плутанини і невідповідності з державним стилем. До того ж після відзначення Нового року за цими датами, всі наступні свята у громадах святкують за григоріанським (державним) календарем, що повністю ставить під сумнів доцільності таких дій.
Література:
1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
2. Калайда Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. – 220 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ч 1. – Ню Йорк, Рим: Василіан, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
5. Пашник С.Д. До календарних витоків // Родове Вогнище. – К.: РВ РПВ. – №3. – 7513. – С. 51.
6. Серяков М. Рождение вселенной. Голубина книга. – М.: Яуза, Эксмо, 2005. – 576.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua/
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Василь #Маланка #Новий_рік #Місяць #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
2. Калайда Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. – 220 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ч 1. – Ню Йорк, Рим: Василіан, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
5. Пашник С.Д. До календарних витоків // Родове Вогнище. – К.: РВ РПВ. – №3. – 7513. – С. 51.
6. Серяков М. Рождение вселенной. Голубина книга. – М.: Яуза, Эксмо, 2005. – 576.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua/
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Василь #Маланка #Новий_рік #Місяць #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Пашник С.Д. Ляльник. 23 квітня
https://svit.in.ua/pra/4p4.htm
Свято Богині дівочої краси і розквіту природи. За аналогією до в інші періоди року припускаємо, що свято Ляльник присвячено весняному прояву Мокоші.
У місячно-сонячному календарі на цей період нічне світило приймає форму літери "С" – розкритого лона, тобто місячна чаша, що наповнена водою. Це підтверджується обрядом ушанування Лялі на лугу біля річки. Ми зміщуємо свято на один день календаря від поданого в народознавчій літературі (це стосується також свята Ярили), бо припускаємо, що дата 22 квітня виникла через короткий місяць в 29 днів при більш давнішому місячно-сонячному календарі.
Етнографічні джерела подають наступний опис свята:
По обіді на луках збираються хороводи. З-поміж гурту вибирають найвродливішу дівчину, прикрашають їй шию, руки, ноги й талію всілякою зеленню, а на голову одягають вінок зі свіжих квітів. Потім дівчину урочисто всаджують на "трон". Виготовляють його із свіжовикопаного дерну. Склавши одну на одну кілька плиток, створюють таким чином своєрідну лавчину. Поруч з "троном" ставлять глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До ніг "Лялі" кожна дівчина кладе віночок.
Дівчата водять довкола "Лялі" хороводи й співають пісень, переважно веснянки.
Після цього "Ляля" роздає подругам гостинці та кидає присутнім по віночку. Дівчата намагаються упіймати їх на льоту і зберегти вдома до наступної весни. [1, 286; 4; 5].
Іноді віночок дівчині на голову кладе сама Ляля, промовляючи:
Будь щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля! [3, 168].
Натомість Степан Килимник цей же обряд Лялі ставить до описів Зеленого тижня. [2, 367].
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
5. Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн.: К.: Мистецтво, 1995.
Малюнок Олесі Вакуленко.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ляльник #Мокоша #Місяць #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/4p4.htm
Свято Богині дівочої краси і розквіту природи. За аналогією до в інші періоди року припускаємо, що свято Ляльник присвячено весняному прояву Мокоші.
У місячно-сонячному календарі на цей період нічне світило приймає форму літери "С" – розкритого лона, тобто місячна чаша, що наповнена водою. Це підтверджується обрядом ушанування Лялі на лугу біля річки. Ми зміщуємо свято на один день календаря від поданого в народознавчій літературі (це стосується також свята Ярили), бо припускаємо, що дата 22 квітня виникла через короткий місяць в 29 днів при більш давнішому місячно-сонячному календарі.
Етнографічні джерела подають наступний опис свята:
По обіді на луках збираються хороводи. З-поміж гурту вибирають найвродливішу дівчину, прикрашають їй шию, руки, ноги й талію всілякою зеленню, а на голову одягають вінок зі свіжих квітів. Потім дівчину урочисто всаджують на "трон". Виготовляють його із свіжовикопаного дерну. Склавши одну на одну кілька плиток, створюють таким чином своєрідну лавчину. Поруч з "троном" ставлять глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До ніг "Лялі" кожна дівчина кладе віночок.
Дівчата водять довкола "Лялі" хороводи й співають пісень, переважно веснянки.
Після цього "Ляля" роздає подругам гостинці та кидає присутнім по віночку. Дівчата намагаються упіймати їх на льоту і зберегти вдома до наступної весни. [1, 286; 4; 5].
Іноді віночок дівчині на голову кладе сама Ляля, промовляючи:
Будь щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля! [3, 168].
Натомість Степан Килимник цей же обряд Лялі ставить до описів Зеленого тижня. [2, 367].
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
5. Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн.: К.: Мистецтво, 1995.
Малюнок Олесі Вакуленко.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ляльник #Мокоша #Місяць #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Із цих уривків бачимо, що Питар має чіткі ознаки фалічного символу, який запліднює і забезпечує вологу. Петро за народними легендами є ключником до воріт Раю. Враховуючи, що Рай символізує жіноче лоно, то відповідно ключ є чоловічим прутнем, що відчиняє ворота. [7, 17]. Звертаємо увагу, що смерть апостола Андрія, брата Петра, припадає на 30 листопада, а обрядодійство "Калита", розпочинається ввечері 29 листопада і теж пов'язується із заплідненням.
Можемо припустити, що має бути 12 апостолів-стовпів, що підтримують Небо. Стовпи стоять в кінці кожного місяця в річному колі. І коли Місяць якби заходить за стовп, то він стає невидимим (новим), а виходить від стовпа і ми бачимо молодик.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т. ІІ. – К.: Оберіг, 1991. – 448 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн.ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5. Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.
6. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
7. Пашник С.Д. Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 64 с.
8. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Питар #Петро #Павло #Місяць #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Можемо припустити, що має бути 12 апостолів-стовпів, що підтримують Небо. Стовпи стоять в кінці кожного місяця в річному колі. І коли Місяць якби заходить за стовп, то він стає невидимим (новим), а виходить від стовпа і ми бачимо молодик.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т. ІІ. – К.: Оберіг, 1991. – 448 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн.ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5. Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.
6. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
7. Пашник С.Д. Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 64 с.
8. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993. – 208 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Питар #Петро #Павло #Місяць #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Пашник С.Д. Похорон Ярила. 1 липня
https://svit.in.ua/pra/7p1.htm
За аналогією до інших поховально-поминальних свят (Василя – 1січня, Проводи – 1 квітня, Покрова – 1 жовтня) на 9 день від смерті Ярила (8 день від народження Купала) проходить його Похорон. Маргарита Жуйкова зазначає, що подекуди похорон відбувається на другий день після Купала чи на початку Петрівки. [1, 48].
Ми виходимо із того, що при місячно-сонячному календарі, 1 липня – це поява молодика, який символізує човен у Небі, а також є образом труни чи колиски. У церковному календарі 1 липня відзначається свято Кузьми і Дем'яна, двох ковалів, які б мали означати Космос (верх) і Демон (низ) або косми (волосся) і домну (зад), а в човна відповідно – ніс і корму. Саме в цей час у древньому Єгипті починався Новий рік (молодик після літнього сонцестояння). Тому логічно, що 9 дня після смерті Ярила і Різдва Купала мають відбутися Проводи, як померлого, так і новонародженого у човні-місяці (труні чи колисці), що й символізує початок відліку часу – човен рушає рікою, звідси рік. Тому на зазначені вище точки Сварожого Кола у різних народів святкували Новий рік.
На похорон виготовляється лялька Ярила з підкресленим прутнем (геніталіями). [1, 48]. Її або спалюють (топлять), або ховають в землю, згідно місцевих звичаїв. Похорон супроводжуються ритуальним плачем за Ярилом, як і при звичайних поховальних процесіях.
Степан Килимник це свято описує (хоч сам свідків не бачив і не розібрався в образі Ярила), наступним чином: "… робили солом'яного бована в образі мужчини. Одягали його в сорочку, штани та оздоблювали зеленню. Свято це проводила молодь, хлопці й дівчата. Під час гри вибирали одну з дівчат, яка мусіла оплакувати "добре божество". Хлопці виносили це опудало у ліс чи до води. Несли як покійника. За ним ішла вся молодь і співала сумних пісень, на зразок тих, які співаються за Кострубоньком. Обрана дівчина вдає, що плаче й приговорює: "Помер Ярило, помер Ярило… Нема Ярила, нема Ярила… Де Ярило, де Ярило… Ой, Боже, його нема". Коли шестя приходило до води, то всі речитативом приказували: "Помер Ярило, нема Ярила…" Коли його вкидали в яму й засипали землею, всі кричали: "Поховали Ярила, поховали Ярила!" Коли ж топили у річці, то кричали: "Утонув Ярило, утонув Ярило! Виплинь, Ярилочку, виплинь Ярилочку!" Коли ж Ярила закопують, чи топлять – молодь веселиться, водить хороводи, співає веселих жартівливих пісень; хлопці зчиняють двобої, вдавану боротьбу. Вже смерком розходиться молодь з цих вдаваних похоронів-грищ." [2, 369,370].
Треба пояснити, що відповідно й до інших поховальних свят, під час обрядодійства має відбутися весілля Батька-Неба і Матері-Землі, для того, щоб поєднати душу й тіло, і померлий має знову воскреснути. Тому проводи в календарній системі одночасно давали початок весіллям, наприклад з Покрови, аналогічного свята – 9 день після "смерті" Купалбога. Чи назва свята Василя (Різдво Місяця), вказує на весільні обряди. Можливо, що похорон Ярила дублює спалення і топлення ляльок Купала і Марени під час купальських свят і треба роз'єднати ці обряди або визначити причину повторення.
Література:
1. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ярило #Похорон #Косьма-Дем'ян #Місяць #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/7p1.htm
За аналогією до інших поховально-поминальних свят (Василя – 1січня, Проводи – 1 квітня, Покрова – 1 жовтня) на 9 день від смерті Ярила (8 день від народження Купала) проходить його Похорон. Маргарита Жуйкова зазначає, що подекуди похорон відбувається на другий день після Купала чи на початку Петрівки. [1, 48].
Ми виходимо із того, що при місячно-сонячному календарі, 1 липня – це поява молодика, який символізує човен у Небі, а також є образом труни чи колиски. У церковному календарі 1 липня відзначається свято Кузьми і Дем'яна, двох ковалів, які б мали означати Космос (верх) і Демон (низ) або косми (волосся) і домну (зад), а в човна відповідно – ніс і корму. Саме в цей час у древньому Єгипті починався Новий рік (молодик після літнього сонцестояння). Тому логічно, що 9 дня після смерті Ярила і Різдва Купала мають відбутися Проводи, як померлого, так і новонародженого у човні-місяці (труні чи колисці), що й символізує початок відліку часу – човен рушає рікою, звідси рік. Тому на зазначені вище точки Сварожого Кола у різних народів святкували Новий рік.
На похорон виготовляється лялька Ярила з підкресленим прутнем (геніталіями). [1, 48]. Її або спалюють (топлять), або ховають в землю, згідно місцевих звичаїв. Похорон супроводжуються ритуальним плачем за Ярилом, як і при звичайних поховальних процесіях.
Степан Килимник це свято описує (хоч сам свідків не бачив і не розібрався в образі Ярила), наступним чином: "… робили солом'яного бована в образі мужчини. Одягали його в сорочку, штани та оздоблювали зеленню. Свято це проводила молодь, хлопці й дівчата. Під час гри вибирали одну з дівчат, яка мусіла оплакувати "добре божество". Хлопці виносили це опудало у ліс чи до води. Несли як покійника. За ним ішла вся молодь і співала сумних пісень, на зразок тих, які співаються за Кострубоньком. Обрана дівчина вдає, що плаче й приговорює: "Помер Ярило, помер Ярило… Нема Ярила, нема Ярила… Де Ярило, де Ярило… Ой, Боже, його нема". Коли шестя приходило до води, то всі речитативом приказували: "Помер Ярило, нема Ярила…" Коли його вкидали в яму й засипали землею, всі кричали: "Поховали Ярила, поховали Ярила!" Коли ж топили у річці, то кричали: "Утонув Ярило, утонув Ярило! Виплинь, Ярилочку, виплинь Ярилочку!" Коли ж Ярила закопують, чи топлять – молодь веселиться, водить хороводи, співає веселих жартівливих пісень; хлопці зчиняють двобої, вдавану боротьбу. Вже смерком розходиться молодь з цих вдаваних похоронів-грищ." [2, 369,370].
Треба пояснити, що відповідно й до інших поховальних свят, під час обрядодійства має відбутися весілля Батька-Неба і Матері-Землі, для того, щоб поєднати душу й тіло, і померлий має знову воскреснути. Тому проводи в календарній системі одночасно давали початок весіллям, наприклад з Покрови, аналогічного свята – 9 день після "смерті" Купалбога. Чи назва свята Василя (Різдво Місяця), вказує на весільні обряди. Можливо, що похорон Ярила дублює спалення і топлення ляльок Купала і Марени під час купальських свят і треба роз'єднати ці обряди або визначити причину повторення.
Література:
1. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ярило #Похорон #Косьма-Дем'ян #Місяць #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Є одне суперечливе питання на щедруваннях, спробуємо його пояснити. Завдяки Миколі Леонтовичу народна пісня "Щедрик" в його обробці набула популярності.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, –
Там овечки покотилися,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Якщо вівці вже можуть окотитися, то, звісно, що ластівка взимку не прилітає. Розчаруємо й прихильників березневого Нового року, ластівка з'являється на території України в середині квітня, а в північні райони Європи долітає на початку травня. Тому можна запропонувати два варіанти пояснення появи цієї пісні. Основна, на якій наполягає більшість – це пісня з весняного циклу. Можемо припустити, що у нас було, як і в деяких народів, кілька нових років, на які щедрували. В тому числі міг бути аграрний Новий рік на весні. Але ж ластівка все одно не долітає в наші краї до початку засіву ярової пшениці.
Другий варіант, ластівка є образним поняттям, як птаха-сповісниця для будь-якої пори року. Аналогічно засівають-запліднюють також протягом всього року на основні обряди людини. В даному випадку щедрують в честь народження Сонця-Коляди, а то і Нового Місяця – Василя. Тобто ластівка є умовним символом, що позначає добру звістку, тобто отримуєте листа чи листівку про свято. Якби доставляє цю звістку з потойбіччя, куди вона відлетіла, там перебувають померлі, які чекають свого відродження, в тому числі і небесні світила.
Швидше, сповісником виступає Зоря (Венера) чи просто Зоря перед сходженням Сонця. А Місяць може супроводжувати Зоря-Венера. То не даремно різдвяну зірку (звізду) носять на цей час, бо вона сповіщає Різдво. Ластівка має роздвоєний хвіст, який ми спостерігаємо і на зіркових променях колядницької Звізди.
Священна птаха Матир-Сва у Велесовій Книзі пов'язана із віщуванням, вона виступає Зорею, Веселкою і Блискавицею, до якої приписали і ластівок: "Грім гримихаєть в Сварзі синій. І маємо летіти на ворогів, яко ластівки борзі і гримавії." [1, ВК,8]. Ластівки перед грозою літають над землею за комахами, тому є вісниками грози своїм щебетанням. Блискавицю бачимо перед громом (звук доходить пізніше ніж світло), то вона якби провіщає його появу.
А Маланку (персонаж на щедрому вечорі) якраз теж пов'язують із Зорею чи Блискавицею, яку так і називають пол. małanka, біл. маланка (малянка, маланя, малання), походить від псл. *mъlni "блискавка" [див. 2, 370]. Звісно, що й блискавиць узимку немає. Тому залишаємо образне пояснення ластівки і блискавки, як вісників події, а в даному випадку 1 січня, як відповідний день для народин, шлюбу і похорону.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7528 (2020). – 192 с.
2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. – К.: Наук. думка, 1989. Т. 3. – 552с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
4. Пашник С.Д., Яковенко Я.В. Вінчання – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 44 с.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
6. Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови: поетичний аспект (переосмислення мотивів) // Народознавчі зошити. – 2014. – № 3 (117). – С. 514-528.
Малюнок Стеценко Світлани "Щедрий вечір"
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Меланка #ЩедрийВечір #Василь #Коза #Місяць #РіднаВіра #СвітовитПашник
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, –
Там овечки покотилися,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Якщо вівці вже можуть окотитися, то, звісно, що ластівка взимку не прилітає. Розчаруємо й прихильників березневого Нового року, ластівка з'являється на території України в середині квітня, а в північні райони Європи долітає на початку травня. Тому можна запропонувати два варіанти пояснення появи цієї пісні. Основна, на якій наполягає більшість – це пісня з весняного циклу. Можемо припустити, що у нас було, як і в деяких народів, кілька нових років, на які щедрували. В тому числі міг бути аграрний Новий рік на весні. Але ж ластівка все одно не долітає в наші краї до початку засіву ярової пшениці.
Другий варіант, ластівка є образним поняттям, як птаха-сповісниця для будь-якої пори року. Аналогічно засівають-запліднюють також протягом всього року на основні обряди людини. В даному випадку щедрують в честь народження Сонця-Коляди, а то і Нового Місяця – Василя. Тобто ластівка є умовним символом, що позначає добру звістку, тобто отримуєте листа чи листівку про свято. Якби доставляє цю звістку з потойбіччя, куди вона відлетіла, там перебувають померлі, які чекають свого відродження, в тому числі і небесні світила.
Швидше, сповісником виступає Зоря (Венера) чи просто Зоря перед сходженням Сонця. А Місяць може супроводжувати Зоря-Венера. То не даремно різдвяну зірку (звізду) носять на цей час, бо вона сповіщає Різдво. Ластівка має роздвоєний хвіст, який ми спостерігаємо і на зіркових променях колядницької Звізди.
Священна птаха Матир-Сва у Велесовій Книзі пов'язана із віщуванням, вона виступає Зорею, Веселкою і Блискавицею, до якої приписали і ластівок: "Грім гримихаєть в Сварзі синій. І маємо летіти на ворогів, яко ластівки борзі і гримавії." [1, ВК,8]. Ластівки перед грозою літають над землею за комахами, тому є вісниками грози своїм щебетанням. Блискавицю бачимо перед громом (звук доходить пізніше ніж світло), то вона якби провіщає його появу.
А Маланку (персонаж на щедрому вечорі) якраз теж пов'язують із Зорею чи Блискавицею, яку так і називають пол. małanka, біл. маланка (малянка, маланя, малання), походить від псл. *mъlni "блискавка" [див. 2, 370]. Звісно, що й блискавиць узимку немає. Тому залишаємо образне пояснення ластівки і блискавки, як вісників події, а в даному випадку 1 січня, як відповідний день для народин, шлюбу і похорону.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7528 (2020). – 192 с.
2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. – К.: Наук. думка, 1989. Т. 3. – 552с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
4. Пашник С.Д., Яковенко Я.В. Вінчання – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 44 с.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
6. Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови: поетичний аспект (переосмислення мотивів) // Народознавчі зошити. – 2014. – № 3 (117). – С. 514-528.
Малюнок Стеценко Світлани "Щедрий вечір"
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Меланка #ЩедрийВечір #Василь #Коза #Місяць #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Оксана #Мокош #Місяць #Вода #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Оксана #Мокош #Місяць #Вода #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Нам залишається лише зазначити, що Мітра тотожний слов'янському Богу осіннього Сонця Миру, який також відобразився в ушануванні святого Дмитра. Але функції Мира і Михи (який, як сонячне божество, їздить на білому коні) поки що залишаються не роз'єднаними. Можливо в тлумаченні імені Михайло (Миха, Міша) нам допоможуть українські слова мішок, міхур, миска, миша. Так як людина створена по образу Божому, то саме чоловічий міхур мав би мати відповідне значення для процесу світотворення і продовження роду. Схематично осінній період відображає нижню частину людини, а разом із тим і нижній світ Богів.
Польський князь Мєшко І (Mieszko), якому легендарно приписують хрещення Польщі, мав рідне ім'я і був сповідником слов'янської віри. Аналогічно Володимиру І також приписується хрещення Русі. Обидва пов'язані зі сліпотою. Імовірніше, це образність, бо вони були уособленням осіннього Бога Сонця, яке осліпло, мало зануритися у воду (хрещення) і прозріти. Також польською mieszkaс "перебувати, жити, гаятися", як і наше мешкати, пов'язано із Сонцем та людьми, які все більше перебувають у помешканні, що уособлює потойбічний світ.
Тому не дивуємося, що на Майдані Незалежності захисник Києва Архангел Михаїл відображається чорним, бо він порядкує темними Богами. Але це не зменшує його духовної сили, бо ми шануємо, як світлу, так і темну сторону Божої сутності. Швидше сама складова імені "міх", "міш" вказує на Місяць. Аналогічно темне (бліде) обличчя має індуський Крішна чи єгипетський Осіріс, що означає перехід Сонця до темряви і перетворення його на Місяць – Князя Темряви.
На 8 число в місячно-сонячному календарі місячна миска чи мішок мав би наполовину наповнитися, фаза має народну назву Півповня. Також зазначимо, що Михайлу навесні 9 травня відповідає свято Миколи Весняного, який швидше замінив рогатого Бога багатства Велеса. Тотожність імен "Микола" і "Михайло" наводить на думку про їхню мітологічну спільність. Це підкреслюється і тим, що Велес і Миха є перевізниками мертвих.
Висунемо ще одну версію і пов'яжемо образ ангела Михайла з українським державним гербом Триглавом. Як відомо, один із його образів, це сокіл чи ангел, що падає до Землі. Тобто Михайло може супроводжувати померлих до нижнього світу, бо він, як сонячне божество, має теж зайти до потойбіччя. Якщо перевернемо Триглав, то ангел вже буде стояти головою догори. Цей образ нам ще може нагадувати терези, якими і вимірюються проступки людини. Тобто тут Права займає центральне місце, а Ява і Нава відповідають добрим і злим вчинкам.
Література:
1. Войтович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
2. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Просвіта, 2000. – 288 с.
4. Хислоп А. Два Вавилона, или папское поклонение, являющееся на самом деле поклонением Нимроду и его жене. – http://www.herbert-armstrong.org.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наші канали на Telegram і WhatsApp:
https://t.me/ridna_vira
https://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Михайло #Миха #Сонце #Місяць #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Польський князь Мєшко І (Mieszko), якому легендарно приписують хрещення Польщі, мав рідне ім'я і був сповідником слов'янської віри. Аналогічно Володимиру І також приписується хрещення Русі. Обидва пов'язані зі сліпотою. Імовірніше, це образність, бо вони були уособленням осіннього Бога Сонця, яке осліпло, мало зануритися у воду (хрещення) і прозріти. Також польською mieszkaс "перебувати, жити, гаятися", як і наше мешкати, пов'язано із Сонцем та людьми, які все більше перебувають у помешканні, що уособлює потойбічний світ.
Тому не дивуємося, що на Майдані Незалежності захисник Києва Архангел Михаїл відображається чорним, бо він порядкує темними Богами. Але це не зменшує його духовної сили, бо ми шануємо, як світлу, так і темну сторону Божої сутності. Швидше сама складова імені "міх", "міш" вказує на Місяць. Аналогічно темне (бліде) обличчя має індуський Крішна чи єгипетський Осіріс, що означає перехід Сонця до темряви і перетворення його на Місяць – Князя Темряви.
На 8 число в місячно-сонячному календарі місячна миска чи мішок мав би наполовину наповнитися, фаза має народну назву Півповня. Також зазначимо, що Михайлу навесні 9 травня відповідає свято Миколи Весняного, який швидше замінив рогатого Бога багатства Велеса. Тотожність імен "Микола" і "Михайло" наводить на думку про їхню мітологічну спільність. Це підкреслюється і тим, що Велес і Миха є перевізниками мертвих.
Висунемо ще одну версію і пов'яжемо образ ангела Михайла з українським державним гербом Триглавом. Як відомо, один із його образів, це сокіл чи ангел, що падає до Землі. Тобто Михайло може супроводжувати померлих до нижнього світу, бо він, як сонячне божество, має теж зайти до потойбіччя. Якщо перевернемо Триглав, то ангел вже буде стояти головою догори. Цей образ нам ще може нагадувати терези, якими і вимірюються проступки людини. Тобто тут Права займає центральне місце, а Ява і Нава відповідають добрим і злим вчинкам.
Література:
1. Войтович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
2. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Просвіта, 2000. – 288 с.
4. Хислоп А. Два Вавилона, или папское поклонение, являющееся на самом деле поклонением Нимроду и его жене. – http://www.herbert-armstrong.org.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наші канали на Telegram і WhatsApp:
https://t.me/ridna_vira
https://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Михайло #Миха #Сонце #Місяць #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник