РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування всі великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 21 грудня д.к., Великдень 25 березня – 21 березня д.к., Купало 24 червня – 21 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23 вересня д.к. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на спадаючому місяці, тобто 24-й місячний день. Щоб не заплутувати читача, ми в цій статті не торкалися інших дрібних нюансів, хоча вони теж важливі.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок. З календарем РПК можна ознайомитися тут: Руський Православний Календар - https://svit.in.ua/cal.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок - Валерій Войтович "Перун"
#Великдень #РіднаВіра #Боги #Рівнодення #Календар #Песах #СвітовитПашник
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на спадаючому місяці, тобто 24-й місячний день. Щоб не заплутувати читача, ми в цій статті не торкалися інших дрібних нюансів, хоча вони теж важливі.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок. З календарем РПК можна ознайомитися тут: Руський Православний Календар - https://svit.in.ua/cal.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок - Валерій Войтович "Перун"
#Великдень #РіднаВіра #Боги #Рівнодення #Календар #Песах #СвітовитПашник
svit.in.ua
Календар
Календар свят
15.Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.
16.Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера / Репр. вид. – К.: Сінто, 1994. – 360 с.
17.Словарь древняго славянскаго языка составленый по Остромировому Евангелію / сост. А.В.Старчевскій. – С.-Петербургъ: тип. А.С. Суворина, 1899. – 946 с.
https://svit.in.ua/stat/st81.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Календар #Міт #Бог #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
16.Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера / Репр. вид. – К.: Сінто, 1994. – 360 с.
17.Словарь древняго славянскаго языка составленый по Остромировому Евангелію / сост. А.В.Старчевскій. – С.-Петербургъ: тип. А.С. Суворина, 1899. – 946 с.
https://svit.in.ua/stat/st81.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Календар #Міт #Бог #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
Свято Песах треба дорівнювати нашому Рахманському Великодню, який вираховується церквою так: середина між Великоднем і Трійцею (за 7 тижнів від Великодня). 7х7=49, хитро округляється до 50, ділиться на 2 і маємо 25 днів від Великодня. Випадково 25-й день припадає на середу, яка називається "Попелова". Первісна дата при давньому шестиденному тижні (див. циферблат годинника) вираховується наступним чином: 6х7=42:2=21. 21-й день від Благовіщення-Великодня це й є 15 квітня. А Трійця в цьому випадку припаде на 6 травня, Зелений тиждень почнеться 1 травня (Мая), коли й розпустяться листя на деревах і приведуть із собою душі Предків.
Аналогічно розраховується і Колодій (Масниця) – за 7 шестиденних тижнів до Великодня, він припадає на 7-12 лютого. А основні дійства, що пов'язані з похороном Колодки припадуть на 11 лютого – свято Велеса (Власія), що є провідником до потойбічного світу.
РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння, окрім Різдва, бо його зробили державним святом. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 22 грудня д.к., Великдень 25 березня – 20-21 березня д.к., Купало 24 червня – 21-22 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23-24 вересня д.к. У цьому випадку, якщо астрономічна подія сталася після сходу Сонця, то свято треба переносити на наступний день. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути державний календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на Місяці, що спадає, тобто 24-й місячний день.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок в рідновірському середовищі. З календарем РПК можна ознайомитися тут: https://svit.in.ua/cal.htm
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рівнодення #Календар #Пасха #Сонце #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
Аналогічно розраховується і Колодій (Масниця) – за 7 шестиденних тижнів до Великодня, він припадає на 7-12 лютого. А основні дійства, що пов'язані з похороном Колодки припадуть на 11 лютого – свято Велеса (Власія), що є провідником до потойбічного світу.
РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння, окрім Різдва, бо його зробили державним святом. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 22 грудня д.к., Великдень 25 березня – 20-21 березня д.к., Купало 24 червня – 21-22 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23-24 вересня д.к. У цьому випадку, якщо астрономічна подія сталася після сходу Сонця, то свято треба переносити на наступний день. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути державний календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на Місяці, що спадає, тобто 24-й місячний день.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок в рідновірському середовищі. З календарем РПК можна ознайомитися тут: https://svit.in.ua/cal.htm
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рівнодення #Календар #Пасха #Сонце #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
svit.in.ua
Календар
Календар свят
Пашник С.Д. Білобог. Вітрогон. 15 липня
https://svit.in.ua/pra/7p2.htm
Білобог – Бог денного світла, добра, щастя. Білобог вічно бореться з Чорнобогом, вони почергово перемагають один одного і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: "А обаполи Його Білобог і Чорнобог се перуться. І тих Ісварг держить, аби цьому Світу не бути поверженому." (ВК,11а) [1]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом.
Зустрічаються вірування, коли Білобога наділяють добром, а Чорнобога злом. Так у Гельмольда в "Хроніці слов'ян" XII ст. зазначено: "Слов'яни мають дивний забобон: під час учт та пиятик вони пускають колом жертовну чашу, в ім'я Бога добра і зла складаючи до неї слова, однак не посвяти, а прокляття. Вони вірять, що добра доля перебуває у владі доброго Бога, а зла – у руках злого. Тому своєю мовою вони називають цього злого Бога Дияволом, або Чорнобогом, тобто Чорним Богом." [2, 152].
За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Білобога має розташовуватися в правому куті, який відповідає півдню, середині дня та літа. У календарній системі – це 15 липня. На середину літа випадає 21 день після свята Купала.
Народного свята ушанування Білобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Чорнобога, яке припадає на середину зими (15 січня) і відповідає Отданню (Чаклунському дню).
Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикутної зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу вітрів. Промінь, що вказує на південь припадає на народне свято Вітрогону (14-15 липня). [3, 505] – свято стихії Вітру. За "Словом о полку Ігоревім" вітри є внуками Стрибога. [5]. Про підвладність вітрів Стрибогу говорить і Велесова Книга: "І тако Стриби свистять во степах" (ВК,5б); "А Стрибог вітри ярити на землю ся іме." (ВК,38а) [1].
Слід зазначити, що центр восьмикутної зірки відповідає середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. (див. "Шестиденний тиждень") Ця точка позначає "сонячне сплетіння". Одночасно вона символізує щоглу на човні, а на ній чіпляють вітрила, що і є символом Стрибога. На цьому ж місті замість щогли може бути Світове Дерево.
Тримірність Світу: Права, Ява і Нава ототожнюється із Деревом, так і з щоглою у вигляді восьмикінцевого православного хреста. На святилищах човнового типу на місті щогли стоїть колода висотою до живота, яка називається Требою. Не складно побачити тотожність слів "Треба" і "Стриба", тобто Стрибог. Саме жертва, що покладена на Требу через повітря потрапляє на небо. Колода нагадує місце, де проводиться страта і робиться страва. Аналогічно жертву кладуть біля Дуба і Хреста-щогли. [4]. Тому в цьому питанні свято Отдання (15 січня) має також символізувати "отдання" жертви Богам.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Пашник С.Д. Спроба відтворення святилища корабельного типу на острові Хортиця та його символіка. – www.svit.in.ua/stat/st19.htm.
5. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – www.svit.in.ua/kny/slovo.rar.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського - Стрибог
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Білобог #Вітрогон #Календар #Вітер #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/7p2.htm
Білобог – Бог денного світла, добра, щастя. Білобог вічно бореться з Чорнобогом, вони почергово перемагають один одного і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: "А обаполи Його Білобог і Чорнобог се перуться. І тих Ісварг держить, аби цьому Світу не бути поверженому." (ВК,11а) [1]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом.
Зустрічаються вірування, коли Білобога наділяють добром, а Чорнобога злом. Так у Гельмольда в "Хроніці слов'ян" XII ст. зазначено: "Слов'яни мають дивний забобон: під час учт та пиятик вони пускають колом жертовну чашу, в ім'я Бога добра і зла складаючи до неї слова, однак не посвяти, а прокляття. Вони вірять, що добра доля перебуває у владі доброго Бога, а зла – у руках злого. Тому своєю мовою вони називають цього злого Бога Дияволом, або Чорнобогом, тобто Чорним Богом." [2, 152].
За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Білобога має розташовуватися в правому куті, який відповідає півдню, середині дня та літа. У календарній системі – це 15 липня. На середину літа випадає 21 день після свята Купала.
Народного свята ушанування Білобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Чорнобога, яке припадає на середину зими (15 січня) і відповідає Отданню (Чаклунському дню).
Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикутної зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу вітрів. Промінь, що вказує на південь припадає на народне свято Вітрогону (14-15 липня). [3, 505] – свято стихії Вітру. За "Словом о полку Ігоревім" вітри є внуками Стрибога. [5]. Про підвладність вітрів Стрибогу говорить і Велесова Книга: "І тако Стриби свистять во степах" (ВК,5б); "А Стрибог вітри ярити на землю ся іме." (ВК,38а) [1].
Слід зазначити, що центр восьмикутної зірки відповідає середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. (див. "Шестиденний тиждень") Ця точка позначає "сонячне сплетіння". Одночасно вона символізує щоглу на човні, а на ній чіпляють вітрила, що і є символом Стрибога. На цьому ж місті замість щогли може бути Світове Дерево.
Тримірність Світу: Права, Ява і Нава ототожнюється із Деревом, так і з щоглою у вигляді восьмикінцевого православного хреста. На святилищах човнового типу на місті щогли стоїть колода висотою до живота, яка називається Требою. Не складно побачити тотожність слів "Треба" і "Стриба", тобто Стрибог. Саме жертва, що покладена на Требу через повітря потрапляє на небо. Колода нагадує місце, де проводиться страта і робиться страва. Аналогічно жертву кладуть біля Дуба і Хреста-щогли. [4]. Тому в цьому питанні свято Отдання (15 січня) має також символізувати "отдання" жертви Богам.
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Пашник С.Д. Спроба відтворення святилища корабельного типу на острові Хортиця та його символіка. – www.svit.in.ua/stat/st19.htm.
5. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – www.svit.in.ua/kny/slovo.rar.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського - Стрибог
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Білобог #Вітрогон #Календар #Вітер #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Пашник С.Д. Вербиця. 18 березня
https://svit.in.ua/pra/3p4.htm
Свято відзначають за тиждень перед Великоднем. 18 березня – це дата за постійним календарем: 24 – 6 = 18. Зараз, коли свята накладені на семиденку, то втрачається постійна прив'язка чисел до днів тижня. Тому ми подаємо таблицю, щоб легше було орієнтуватися чому саме ці числа вибрані для свят (див. табл. в статті про шестиденку).
Далі подаємо опис свята за етнографічними джерелами.
Вербу здавен шанував наш народ – вона найскоріше сповіщає прихід весни. Є в нас віра, що верба втілює в собі велику силу життя. Вітер вербну гілочку відломив. Гілочка гнана вітром заплакала за життям, відламаним кінцем до сирої землі припала, і Матінка-Земля їй життя врятувала. Вербна гілка пустила корінь. З гілочки виросла велика верба – ми, люди природи, зачаровані великою спонукою життя! І святу таїну життя у вербі бачачи, ми перед Великоднем вітально, радісно торкаємося самі до себе гілочками і кажемо:
Не я б'ю – верба б'є,
Недалечко червоне яєчко,
За тиждень – Великдень!
Не вмирай, не вмирай
Великодня дожидай!
Що значить – не я турбую тебе, а сила життя, що є в мені, виявляє торжество своє. [2, 367].
Відтак, на Вербну неділю в усіх храмах відбувається врочистий обряд посвячення вербових галузок. Після Богослужіння священнослужитель скроплював гілочки свяченою водою.
За звичаєм батьки "б'ють" свяченими галузками й дітей:
Не я б'ю – верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Повернувшись із відправи, більші галузки втикають біля дороги чи на городі, щоб свячене дерево пустило глибоке коріння. А якщо ще доволі холодно, то гілочку ставлять вдома у глечик з водою і очікують поки потеплішає і можна посадити деревце у землю. Від того, очевидно, українські села завжди потопають у вербах. Перед тим, як посадити галузку, кажуть:
– Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток!
Крім доріг та обійсть, вербу висаджують також у полі біля криниць, щоб вода завжди була чистою і холодною, а обіч річок та ставків – щоб зміцнити береги від обвалів та замулення.
Посвячені галузки затикають також у хлівах і стайнях – щоб нечиста не правувала. Решту ж кладуть за образи на покуті. Це дерево допомагає від багатьох недуг і має неабияку магічну силу. Виганяючи вперше корів на пасовисько, їх обов'язково благословляють свяченою вербою – щоб тварини не губили череди й всяка нечисть не чіплялася. [3].
З понеділка після Вербиці починається Білий тиждень – готуються до зустрічі Великодня, наводять порядок.
Можливо аналогом або передоднем Вербиці є свято зеленого Патрика 17 березня в Ірландії, яке поширилося на багато країн. Урочистості у день св. Патрика зазвичай включають паради і фестивалі, виконання танців кейлі і носіння зеленого одягу або трилисників – листочок молодої конюшини. В східній церкві на цей день припадає свято Олекси Теплого – день бджолярів, бо з того дня виставляють вулики на пасіку [див. 1, 249].
Література:
1. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
2. Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: видавництво РУНвіри, 1979, – 1427 с.
3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вербиця #Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/3p4.htm
Свято відзначають за тиждень перед Великоднем. 18 березня – це дата за постійним календарем: 24 – 6 = 18. Зараз, коли свята накладені на семиденку, то втрачається постійна прив'язка чисел до днів тижня. Тому ми подаємо таблицю, щоб легше було орієнтуватися чому саме ці числа вибрані для свят (див. табл. в статті про шестиденку).
Далі подаємо опис свята за етнографічними джерелами.
Вербу здавен шанував наш народ – вона найскоріше сповіщає прихід весни. Є в нас віра, що верба втілює в собі велику силу життя. Вітер вербну гілочку відломив. Гілочка гнана вітром заплакала за життям, відламаним кінцем до сирої землі припала, і Матінка-Земля їй життя врятувала. Вербна гілка пустила корінь. З гілочки виросла велика верба – ми, люди природи, зачаровані великою спонукою життя! І святу таїну життя у вербі бачачи, ми перед Великоднем вітально, радісно торкаємося самі до себе гілочками і кажемо:
Не я б'ю – верба б'є,
Недалечко червоне яєчко,
За тиждень – Великдень!
Не вмирай, не вмирай
Великодня дожидай!
Що значить – не я турбую тебе, а сила життя, що є в мені, виявляє торжество своє. [2, 367].
Відтак, на Вербну неділю в усіх храмах відбувається врочистий обряд посвячення вербових галузок. Після Богослужіння священнослужитель скроплював гілочки свяченою водою.
За звичаєм батьки "б'ють" свяченими галузками й дітей:
Не я б'ю – верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Повернувшись із відправи, більші галузки втикають біля дороги чи на городі, щоб свячене дерево пустило глибоке коріння. А якщо ще доволі холодно, то гілочку ставлять вдома у глечик з водою і очікують поки потеплішає і можна посадити деревце у землю. Від того, очевидно, українські села завжди потопають у вербах. Перед тим, як посадити галузку, кажуть:
– Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток!
Крім доріг та обійсть, вербу висаджують також у полі біля криниць, щоб вода завжди була чистою і холодною, а обіч річок та ставків – щоб зміцнити береги від обвалів та замулення.
Посвячені галузки затикають також у хлівах і стайнях – щоб нечиста не правувала. Решту ж кладуть за образи на покуті. Це дерево допомагає від багатьох недуг і має неабияку магічну силу. Виганяючи вперше корів на пасовисько, їх обов'язково благословляють свяченою вербою – щоб тварини не губили череди й всяка нечисть не чіплялася. [3].
З понеділка після Вербиці починається Білий тиждень – готуються до зустрічі Великодня, наводять порядок.
Можливо аналогом або передоднем Вербиці є свято зеленого Патрика 17 березня в Ірландії, яке поширилося на багато країн. Урочистості у день св. Патрика зазвичай включають паради і фестивалі, виконання танців кейлі і носіння зеленого одягу або трилисників – листочок молодої конюшини. В східній церкві на цей день припадає свято Олекси Теплого – день бджолярів, бо з того дня виставляють вулики на пасіку [див. 1, 249].
Література:
1. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
2. Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: видавництво РУНвіри, 1979, – 1427 с.
3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вербиця #Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Дітей можна запросити до столу, пригостити і дати "на дорогу" кілька копійок. Зібрані дарунки складають до купи, а після останнього обходу рівномірно розподіляються між усіма учасниками. [5].
Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю. Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це випробування сили молодого хлопця підкреслювала його спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь, коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3, 219].
Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям у вигляді писанки. Адже таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої нареченої.
Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.
Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата. [5].
Література:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.
2. Гавриїл. wiki/Гавриїл
3. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.
4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Малюнки Олесі Вакуленко
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Благовісник #Календар #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю. Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це випробування сили молодого хлопця підкреслювала його спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь, коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3, 219].
Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям у вигляді писанки. Адже таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої нареченої.
Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.
Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата. [5].
Література:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.
2. Гавриїл. wiki/Гавриїл
3. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.
4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Малюнки Олесі Вакуленко
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Благовісник #Календар #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло