Як бачимо зимовий Новий рік має чітку міфологічну прив'язку і немає наразі особливої потреби переносити його на молодика близько 1 березня (літописний Новий рік) чи на 21 березня (?), як це робиться в деяких рідновірських течіях. Це призводить до плутанини і невідповідності з державним стилем. До того ж після відзначення Нового року за цими датами, всі наступні свята у громадах святкують за григоріанським (державним) календарем, що повністю ставить під сумнів доцільності таких дій.
Література:
1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
2. Калайда Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. – 220 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ч 1. – Ню Йорк, Рим: Василіан, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
5. Пашник С.Д. До календарних витоків // Родове Вогнище. – К.: РВ РПВ. – №3. – 7513. – С. 51.
6. Серяков М. Рождение вселенной. Голубина книга. – М.: Яуза, Эксмо, 2005. – 576.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua/
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Василь #Маланка #Новий_рік #Місяць #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Світовит Пашник. Сосна, ялина (смерека)
https://svit.in.ua/pra/1p1.htm
Ми Новий рік святкуємо узимку, а це вічнозелені дерево є символом Всесвіту для цього періоду року. На нього чіпляються іграшки, гірлянди наче зірки на нічному небі. [1, 50].
Новий рік об'єднує в собі кілька свят: це 8-й день від народження нового прояву Сонця і 9-й день від смерті старого, а також божественне весілля. В цих обрядах, які мають деякі спільні ознаки, за звичаєм використовують сосну чи ялину (смереку) в залежності, що росте на території. В обрядових піснях також оспівуються ці дерева, наприклад:
На Горі Сосна Золоторясна
Під тов Сосною Срібна Колиска
Колише ся в Ній Гречная Панна
Колишуть Єї Три Молодчики. [2].
Стояла сосна серед Дунаю, Дажбоже!
На тій соснонці сив сокіл сидів, Дажбоже! [3, 5].
В дорогу, бояри, в дорогу,
Та рубайте ялину здорову,
Та рубайте ялину-деревце
Молодій Марусі на гільце. [4].
Аналогічно до весняного прикрашання зеленню оселі, хвоя наповнює узимку нашу хату гарним духом, а з ним до нас приходять душі Предків. Дідух і Ялина мають приблизно однакове значення. Закликаємо все ж берегти природу і цілі дерева не ставити до оселі, а тільки гілочки від нього. А дерево можна посадити у дворі, щоб воно радувало нас не тільки на свято, а й завжди.
Література:
1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
2. На Горі Сосна Золоторясна. Колядка стародавня. - http://www.pisni.org.ua/songs/430939.
3. Пісенник / упорядник С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 40 с.
4. Плетіння гільця. – http://vesillya.in.ua/pletinnya-gilcya.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua/
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Ялинка #Сосна #Новий_рік #СвітовеДерево #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Світовит Пашник. Засівання
https://svit.in.ua/pra/1p1.htm
Хлопці ходять по хатах засівати до сходу сонця. Вони набирають у мішечок або в рукавицю змішаних зерен: жито, пшениця, горох, просо та інше, і в кожній хаті обсипають цими зернами господаря і хату, промовляючи:
- На щастя, на здоров'я, та нове літо;
- Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю;
- Добридень, будьте здорові з Новим роком; [4, 5]
- Сію, вію, посіваю – з Новим роком поздоровляю;
- Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця. З Новим роком будьте здорові; або таку приказку:
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, сочевиця
І всяка пашниця.
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік,
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Поздоровляю!
Хлопці можуть підготувати і невеличку виставу, наприклад:
1 сівач: Ми щедруєм і співаєм під вікном.
Щастя, долі вам бажаєм всім гуртом.
Хай квітують ваші ниви золоті,
Щоб життя було щасливе в майбутті. (Посіває зерном).
2 сівач: Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м'ясо,
І млинці, і пиріжки,
І пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
І щасливі, і веселі! (Посіває).
3 сівач: Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Сієм зерном ваговитим
Добрим людям працьовитим,
Не з сівалок, а з долоні,
По долівці, по ослоні,
Посіваєм в кожній хаті,
Будьте радісні, багаті.
Сієм густо, перехрестям
На добробут людям чесним.
Промовляєм з кожним кроком,
З новим щастям, з Новим роком!
Господар: Вам й батькам вашим цього ж бажаємо. Дякуємо за віншування, ростіть здорові та веселі на втіху батькам.
Господиня: Хай звеличить вас святе Сонце,
Осяють яснії зорі!
Будьте багаті, як земля,
Здорові, як вода,
Милі, як місяць! (Пригощає всіх).
Іноді посівальники водять з собою парубка, перевдягнутого козою:
Го-го, коза, го-го, сіра,
Ой розходилася, розвеселилася,
При свому двору, при господару!
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає;
Де коза туп-туп,
Там життя сім куп,
Де коза рогом,
Там жито стогом,
Де коза хвостом,
Там жито кустом.
Головного засівальника запрошують сісти на лаві, кажучи: "Сідай же у нас та посидь, щоб усе добре у нас садилось: кури, гуси, качки, рої і старости". [3].
При засіванні дівчата і хлопці ловлять зерна і по ним гадають: якщо число зерен виявиться парне, то дівчина вийде заміж, і навпаки. Зерна, якими засівали, господарі ретельно збирають і зберігають до посіву, і тоді з іншим насінням кидають в землю. Частину їх також дають курям, думаючи, що від цього вони будуть частіше нести яйця. [4, 5].
Якщо діти засівають удосвіта, то після Богослужіння роблять це і дорослі, одвідуючи одне одного. При цьому була одна відмінність – зерном не засівають оселю, а потрушували господарів, приказуючи:
Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік, –
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб у вас, онуків Дажбожих, голова не боліла.
Будьте здорові. З новим роком.
Дай, Боже! [2, 29].
Степан Килимник зауважує, що "посівне" зерно мусить з'їсти лише птиця, бо в яйці є зародок життя, як і в зерні, у яйці птиці є соняшна сила, яка є доброю й прихильною до людини, а птиця є близькою до неба – вона підіймається у повітрі, у небо. [1, 130].
Література:
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
2. Скуратівський В.Т. Дідух: свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
4. Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн. – Кн2. – К.: Мистецтво, 1995 – 124 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua/
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Засівання #Новий_рік #Звичай #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник