РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування всі великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 21 грудня д.к., Великдень 25 березня – 21 березня д.к., Купало 24 червня – 21 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23 вересня д.к. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на спадаючому місяці, тобто 24-й місячний день. Щоб не заплутувати читача, ми в цій статті не торкалися інших дрібних нюансів, хоча вони теж важливі.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок. З календарем РПК можна ознайомитися тут: Руський Православний Календар - https://svit.in.ua/cal.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок - Валерій Войтович "Перун"
#Великдень #РіднаВіра #Боги #Рівнодення #Календар #Песах #СвітовитПашник
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на спадаючому місяці, тобто 24-й місячний день. Щоб не заплутувати читача, ми в цій статті не торкалися інших дрібних нюансів, хоча вони теж важливі.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок. З календарем РПК можна ознайомитися тут: Руський Православний Календар - https://svit.in.ua/cal.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок - Валерій Войтович "Перун"
#Великдень #РіднаВіра #Боги #Рівнодення #Календар #Песах #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Календар
Календар свят
Люди йдуть на нічну Богослужбу. Біля Храму розводиться священний вогонь, який підтримується до сходу Сонця. Хто залишився вдома, намагається провести ніч без сну і підтримує вогнище в печі або запалює до ранку свічку.
Степан Килимник повідомляє, що доброю ознакою було, коли господар давав на цей очисний великодній вогонь щось із сухого дерева з свого господарства – жертва вогню й весні. Старші парубки здобували "живий вогонь" тертям сухої деревини. Потім чотири парубки стають навколо приготовленої великої купи сухого дерева, тримаючи палаючу суху головешку, і під речитатив запалюють вогнище:
Ой ти, сонечко праведне, засвіти, засвіти,
Землю-матінку пригорни, пригорни…
Весну-Ладу запали, запали…
Лихі сили віджени, віджени…
(Зап. о. В.Мельник, Кисілі на Волині, 1915 р.)
У давнину біля цих священних весняних вогнів на честь Сонця та Богині весни і кохання Лади – провадилися ігрища, співи, водили веснянок-гаївок, чаклували і словом, і рухами:
Ой, Лада, Лада, всім на світі рада… [1, 77-79].
Зранку в святковому одязі люди йдуть до Храму. Вдома, по можливості, ніхто не залишається. Кому не вистачає місця в Храмі, той стоїть у дворі, знявши шапку.
У храмі в цей день святять хлібці – паски у вигляді фалічного символу (високі, з білою піною-глазуррю і насінням на маківці), вона символізує родючість; друга форма паски – низька, кругла як Сонце, і яйця (крашанки, писанки, дряпанки) як символи вічного життя. Освячували також іншу їжу в тому числі м'ясну.
Хоча в давнину вважалося, що краще святити паску до сходу Сонця і господар мав повернутися зі свяченим ще досвіту [1, 83]. Після богослужіння всі братаються, висловлюючи велику радість, вітаючи один одного з Великоднем і Воскресінням природи.
За два тижні перед святом наповнюють тарілку землею, яку засівають вівсом чи іншим зерном. На Великдень, коли зелень підійметься, "могилку" (так називають зелену поросль), обкладають яйцями, освячують у Храмі, і ставлять на стіл перед тим, як розговлятися.
У народі побутувало вірування, що на Благовіщення відкривалося небо. В той час можна випросити собі від Бога славу. А як уже маєш славу, то обов'язково станеш і багатим і щасливим.
Шкаралупу з посвячених яєць кидають у річку, щоб допливла до рахманів і сповістила про Великдень. [4].
У С. Килимника можна знайти опис великодніх ігрищ. Цокання-товкання писанками-крашанками, полягає в тому, що треба розбити своїм яйцем яйце супротивника. Програє той, чиє яйце з двох спроб розбивається з обох боків. І він має віддати своє розбите яйце переможцю.
В іншій грі участь беруть кілька дітлахів. Під горбочком кожен залишає по яйцю і за визначеною чергою скочують зверху інше яйце. Якщо це яйце зачіпає чиєсь нижнє яйце, то їх забирають собі, а якщо ні – то яйце, що скочувалося, залишається в нижньому ряді. [1, 91-92].
У цього ж автора можна знайти опис, як дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям за подарунок, який вони зробили на свято Колодія. Це своєрідний вияв симпатії і кохання, навіть запорука до одруження. Хоч дівчина часта віддає "колодку" кільком хлопцям, але "своєму" хлопцю вона віддасть найкращі писанки до пари, ще й вишитій хустинці. Це робиться так, що парубок має здогадатися чи буде дівчина його, натомість дівчина має побачити, чи хлопець до неї має приязнь, коли він приймає "колодку". [1, 92].
Вранці, часто ще досвіту, в перший день Великодня малі хлопці ходять від хати до хати прославляти віршами Сонце, що воскресло. Гарною ознакою було, коли хлопчики першими приходили до хати. Прийнято таких малих щедро обдаровувати. [1, 87]. Цей звичай аналогічний до зимового Різдва.
https://svit.in.ua/pra/3p7.htm
#Великдень #Сонце #Благовіщення #Рівнодення #свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Степан Килимник повідомляє, що доброю ознакою було, коли господар давав на цей очисний великодній вогонь щось із сухого дерева з свого господарства – жертва вогню й весні. Старші парубки здобували "живий вогонь" тертям сухої деревини. Потім чотири парубки стають навколо приготовленої великої купи сухого дерева, тримаючи палаючу суху головешку, і під речитатив запалюють вогнище:
Ой ти, сонечко праведне, засвіти, засвіти,
Землю-матінку пригорни, пригорни…
Весну-Ладу запали, запали…
Лихі сили віджени, віджени…
(Зап. о. В.Мельник, Кисілі на Волині, 1915 р.)
У давнину біля цих священних весняних вогнів на честь Сонця та Богині весни і кохання Лади – провадилися ігрища, співи, водили веснянок-гаївок, чаклували і словом, і рухами:
Ой, Лада, Лада, всім на світі рада… [1, 77-79].
Зранку в святковому одязі люди йдуть до Храму. Вдома, по можливості, ніхто не залишається. Кому не вистачає місця в Храмі, той стоїть у дворі, знявши шапку.
У храмі в цей день святять хлібці – паски у вигляді фалічного символу (високі, з білою піною-глазуррю і насінням на маківці), вона символізує родючість; друга форма паски – низька, кругла як Сонце, і яйця (крашанки, писанки, дряпанки) як символи вічного життя. Освячували також іншу їжу в тому числі м'ясну.
Хоча в давнину вважалося, що краще святити паску до сходу Сонця і господар мав повернутися зі свяченим ще досвіту [1, 83]. Після богослужіння всі братаються, висловлюючи велику радість, вітаючи один одного з Великоднем і Воскресінням природи.
За два тижні перед святом наповнюють тарілку землею, яку засівають вівсом чи іншим зерном. На Великдень, коли зелень підійметься, "могилку" (так називають зелену поросль), обкладають яйцями, освячують у Храмі, і ставлять на стіл перед тим, як розговлятися.
У народі побутувало вірування, що на Благовіщення відкривалося небо. В той час можна випросити собі від Бога славу. А як уже маєш славу, то обов'язково станеш і багатим і щасливим.
Шкаралупу з посвячених яєць кидають у річку, щоб допливла до рахманів і сповістила про Великдень. [4].
У С. Килимника можна знайти опис великодніх ігрищ. Цокання-товкання писанками-крашанками, полягає в тому, що треба розбити своїм яйцем яйце супротивника. Програє той, чиє яйце з двох спроб розбивається з обох боків. І він має віддати своє розбите яйце переможцю.
В іншій грі участь беруть кілька дітлахів. Під горбочком кожен залишає по яйцю і за визначеною чергою скочують зверху інше яйце. Якщо це яйце зачіпає чиєсь нижнє яйце, то їх забирають собі, а якщо ні – то яйце, що скочувалося, залишається в нижньому ряді. [1, 91-92].
У цього ж автора можна знайти опис, як дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям за подарунок, який вони зробили на свято Колодія. Це своєрідний вияв симпатії і кохання, навіть запорука до одруження. Хоч дівчина часта віддає "колодку" кільком хлопцям, але "своєму" хлопцю вона віддасть найкращі писанки до пари, ще й вишитій хустинці. Це робиться так, що парубок має здогадатися чи буде дівчина його, натомість дівчина має побачити, чи хлопець до неї має приязнь, коли він приймає "колодку". [1, 92].
Вранці, часто ще досвіту, в перший день Великодня малі хлопці ходять від хати до хати прославляти віршами Сонце, що воскресло. Гарною ознакою було, коли хлопчики першими приходили до хати. Прийнято таких малих щедро обдаровувати. [1, 87]. Цей звичай аналогічний до зимового Різдва.
https://svit.in.ua/pra/3p7.htm
#Великдень #Сонце #Благовіщення #Рівнодення #свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Як бачимо створюється деякі змішання символів і обрядів. На жаль, ми не маємо відомостей про суто слов'янські обряди на ці свята, тому маємо розібратися з накладкою двох свят Великодня (також Благовіщення) і Рахманського Великодня, які юдо-євангелісти наклали в часі через різні календарні системи.
https://svit.in.ua/pra/4p3.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Рахмани #Великдень #ПраваСереда #Обряд #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/4p3.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Рахмани #Великдень #ПраваСереда #Обряд #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Свято Песах треба дорівнювати нашому Рахманському Великодню, який вираховується церквою так: середина між Великоднем і Трійцею (за 7 тижнів від Великодня). 7х7=49, хитро округляється до 50, ділиться на 2 і маємо 25 днів від Великодня. Випадково 25-й день припадає на середу, яка називається "Попелова". Первісна дата при давньому шестиденному тижні (див. циферблат годинника) вираховується наступним чином: 6х7=42:2=21. 21-й день від Благовіщення-Великодня це й є 15 квітня. А Трійця в цьому випадку припаде на 6 травня, Зелений тиждень почнеться 1 травня (Мая), коли й розпустяться листя на деревах і приведуть із собою душі Предків.
Аналогічно розраховується і Колодій (Масниця) – за 7 шестиденних тижнів до Великодня, він припадає на 7-12 лютого. А основні дійства, що пов'язані з похороном Колодки припадуть на 11 лютого – свято Велеса (Власія), що є провідником до потойбічного світу.
РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння, окрім Різдва, бо його зробили державним святом. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 22 грудня д.к., Великдень 25 березня – 20-21 березня д.к., Купало 24 червня – 21-22 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23-24 вересня д.к. У цьому випадку, якщо астрономічна подія сталася після сходу Сонця, то свято треба переносити на наступний день. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути державний календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на Місяці, що спадає, тобто 24-й місячний день.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок в рідновірському середовищі. З календарем РПК можна ознайомитися тут: https://svit.in.ua/cal.htm
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рівнодення #Календар #Пасха #Сонце #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
Аналогічно розраховується і Колодій (Масниця) – за 7 шестиденних тижнів до Великодня, він припадає на 7-12 лютого. А основні дійства, що пов'язані з похороном Колодки припадуть на 11 лютого – свято Велеса (Власія), що є провідником до потойбічного світу.
РПК для уникнення розбіжностей і плаваючих дат дотримується тільки сонячного календаря з постійними традиційними датами в державному (григоріанському) стилі. Великдень виставляється на 25 березня і поєднується з Благовіщенням. Для зручності святкування великі сонячні свята переносяться на першу неділю після рівнодення чи сонцестояння, окрім Різдва, бо його зробили державним святом. Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій (в середньому на 3 доби). Особливо це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 22 грудня д.к., Великдень 25 березня – 20-21 березня д.к., Купало 24 червня – 21-22 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23-24 вересня д.к. У цьому випадку, якщо астрономічна подія сталася після сходу Сонця, то свято треба переносити на наступний день. Якщо змінюєте календар до астроточок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути державний календар до астрономічної відповідності рідновіри не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо комусь дуже хочеться святкувати за місячно-сонячним календарем, то визначені постійні дати також підходять, але враховуються особливості кількості днів у місяці (29 чи 30 днів). Великдень в такому разі припаде на Місяці, що спадає, тобто 24-й місячний день.
На жаль, мудрування з календарем спантеличили людей, більшість не спроможна розібратися в цих складних переплетіннях. Дослухайтеся до порад і пояснень духовних провідників, що обізнані із календарною системою, аби уникнути зайвих суперечок в рідновірському середовищі. З календарем РПК можна ознайомитися тут: https://svit.in.ua/cal.htm
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рівнодення #Календар #Пасха #Сонце #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Календар
Календар свят
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Рівнодення #Великдень #Благовіщення #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Рівнодення #Великдень #Благовіщення #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Пашник С.Д. Русалчин (Мавчин) Великдень. Зільник. 10 травня
https://svit.in.ua/pra/5p4.htm
Свято Русалчин Великдень відзначається у четвер після Трійці. [1, 21]. За іншими витоками – на четвер перед Трійцею [7, 70], а то й взагалі "від Зеленої неділі аж по наступну – нявчин великдень" [4, 142]. Взагалі з цим питанням у різних авторів немає спільності. Проводимо аналогію з Навським Великоднем в четвер перед Великоднем або на іншу думку в четвер після Великодня, коли поминають предків. Тут виникає свято Зільника (церковне – Симона Зілота), яке за постійним календарем припадає на 10 травня. При шестиденному тижні це якраз і буде четвер після Трійці.
Щодо Зільника і його можливої тотожності з іншими Богами, то приведемо наступне свідчення. Абат Неплах з Опановиць (1322-1368) писав про язичницьких чеських князів, що "вони мали кумира, якого шанували як свого бога, називався ж цей кумир Зелу" (Zelu), тобто Zelun, Zelaun – від *zel (зелений). Відповідником цієї постаті можуть служити грецька Хлоя (зелена), руський Ярило й південнослов'янський Голе, а також – і це найцікавіше – давньоруський Зелус, про якого у XVIII ст. писав Матвій Преторій. [див. 6, 97; 2, 270].
Степан Килимник теж заплутав з поняттям Зеленого і Русального тижня. Але потім вивів окремий пункт "Мавський Великдень" і зазначив, що найстрашніший і найнебезпечніший день на Русальному тижні був Зелений Четвер. Лише у цей день русалки могли ходити по селу. У цей четвер уранці, до сходу сонця, також і ввечері по заході русалки справляли Великдень... І у перший понеділок після Русального тижня відбувалися проводи русалок. [3, 372-373]. Тобто виходить, що Русальний тиждень таки треба справляти після Трійці. Це має відповідати в христосівців післявеликодньому Світлому тижню, в понеділок після нього відбуваються Проводи.
На Русалчин Великдень до сходу Сонця, коли ще не спала роса, ходять збирати трави. Жінки йдуть до потаємних місць – де півня не чути і куди не доноситься собачий гавкіт. Відшукавши рослину, стають обличчям на схід і моляться:
Мати Божа ходила,
Зілля родила,
Відром поливала –
Нам на поміч давала!
чи: Трава-травиця, красна дівиця,
Не я тебе садила, не я й поливала:
Господь тебе садив,
Господь і поливав –
Всякому онукові на поміч давав!
Годилося цього дня митися в купелі з цілющих трав. [5].
Як повідомляє Марина Гримич, селяни вірили, що на русальному тижні русалки виходять із свої схованок (із лісу, з поля, з водоймищ, навіть з боліт) і влаштовують собі свято, яке буває раз на рік. І люди мусять поважати це свято: не працювати, не робити того, що може образити русалок, бути пильними, інакше ті можуть завдати якоїсь великої шкоди… Найчастіше про русалок говорили як про молодих дівчат, які з розпущеним волоссям (часом у вінках) святкують свій тиждень: роблять гойдалки, сплівши дві берези докупи, гойдаються, регочуть, ляскають по воді, співають. У Наддіпров'ї існувало повір'я, що там, де "майки" танцюють, краще росте трава і краще рута зеленіє. [1, 28].
Література:
1. Гримич М.В. Зелені свята // Родовід. – 1993. – № 5. – С.21-29.
2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн.: К.: Перлина, 1994.
6. Слов’янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу "Релігієзнавство" для студентів гуманітарного факультету денної форми навчання / Укладач В. О. Артюх. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 130 с.
7. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
Малюнок Петра Качалаби
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Русалка #Мавка #Великдень #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/5p4.htm
Свято Русалчин Великдень відзначається у четвер після Трійці. [1, 21]. За іншими витоками – на четвер перед Трійцею [7, 70], а то й взагалі "від Зеленої неділі аж по наступну – нявчин великдень" [4, 142]. Взагалі з цим питанням у різних авторів немає спільності. Проводимо аналогію з Навським Великоднем в четвер перед Великоднем або на іншу думку в четвер після Великодня, коли поминають предків. Тут виникає свято Зільника (церковне – Симона Зілота), яке за постійним календарем припадає на 10 травня. При шестиденному тижні це якраз і буде четвер після Трійці.
Щодо Зільника і його можливої тотожності з іншими Богами, то приведемо наступне свідчення. Абат Неплах з Опановиць (1322-1368) писав про язичницьких чеських князів, що "вони мали кумира, якого шанували як свого бога, називався ж цей кумир Зелу" (Zelu), тобто Zelun, Zelaun – від *zel (зелений). Відповідником цієї постаті можуть служити грецька Хлоя (зелена), руський Ярило й південнослов'янський Голе, а також – і це найцікавіше – давньоруський Зелус, про якого у XVIII ст. писав Матвій Преторій. [див. 6, 97; 2, 270].
Степан Килимник теж заплутав з поняттям Зеленого і Русального тижня. Але потім вивів окремий пункт "Мавський Великдень" і зазначив, що найстрашніший і найнебезпечніший день на Русальному тижні був Зелений Четвер. Лише у цей день русалки могли ходити по селу. У цей четвер уранці, до сходу сонця, також і ввечері по заході русалки справляли Великдень... І у перший понеділок після Русального тижня відбувалися проводи русалок. [3, 372-373]. Тобто виходить, що Русальний тиждень таки треба справляти після Трійці. Це має відповідати в христосівців післявеликодньому Світлому тижню, в понеділок після нього відбуваються Проводи.
На Русалчин Великдень до сходу Сонця, коли ще не спала роса, ходять збирати трави. Жінки йдуть до потаємних місць – де півня не чути і куди не доноситься собачий гавкіт. Відшукавши рослину, стають обличчям на схід і моляться:
Мати Божа ходила,
Зілля родила,
Відром поливала –
Нам на поміч давала!
чи: Трава-травиця, красна дівиця,
Не я тебе садила, не я й поливала:
Господь тебе садив,
Господь і поливав –
Всякому онукові на поміч давав!
Годилося цього дня митися в купелі з цілющих трав. [5].
Як повідомляє Марина Гримич, селяни вірили, що на русальному тижні русалки виходять із свої схованок (із лісу, з поля, з водоймищ, навіть з боліт) і влаштовують собі свято, яке буває раз на рік. І люди мусять поважати це свято: не працювати, не робити того, що може образити русалок, бути пильними, інакше ті можуть завдати якоїсь великої шкоди… Найчастіше про русалок говорили як про молодих дівчат, які з розпущеним волоссям (часом у вінках) святкують свій тиждень: роблять гойдалки, сплівши дві берези докупи, гойдаються, регочуть, ляскають по воді, співають. У Наддіпров'ї існувало повір'я, що там, де "майки" танцюють, краще росте трава і краще рута зеленіє. [1, 28].
Література:
1. Гримич М.В. Зелені свята // Родовід. – 1993. – № 5. – С.21-29.
2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн.: К.: Перлина, 1994.
6. Слов’янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу "Релігієзнавство" для студентів гуманітарного факультету денної форми навчання / Укладач В. О. Артюх. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 130 с.
7. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
Малюнок Петра Качалаби
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Русалка #Мавка #Великдень #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Пашник С.Д. Вербиця. 18 березня
https://svit.in.ua/pra/3p4.htm
Свято відзначають за тиждень перед Великоднем. 18 березня – це дата за постійним календарем: 24 – 6 = 18. Зараз, коли свята накладені на семиденку, то втрачається постійна прив'язка чисел до днів тижня. Тому ми подаємо таблицю, щоб легше було орієнтуватися чому саме ці числа вибрані для свят (див. табл. в статті про шестиденку).
Далі подаємо опис свята за етнографічними джерелами.
Вербу здавен шанував наш народ – вона найскоріше сповіщає прихід весни. Є в нас віра, що верба втілює в собі велику силу життя. Вітер вербну гілочку відломив. Гілочка гнана вітром заплакала за життям, відламаним кінцем до сирої землі припала, і Матінка-Земля їй життя врятувала. Вербна гілка пустила корінь. З гілочки виросла велика верба – ми, люди природи, зачаровані великою спонукою життя! І святу таїну життя у вербі бачачи, ми перед Великоднем вітально, радісно торкаємося самі до себе гілочками і кажемо:
Не я б'ю – верба б'є,
Недалечко червоне яєчко,
За тиждень – Великдень!
Не вмирай, не вмирай
Великодня дожидай!
Що значить – не я турбую тебе, а сила життя, що є в мені, виявляє торжество своє. [2, 367].
Відтак, на Вербну неділю в усіх храмах відбувається врочистий обряд посвячення вербових галузок. Після Богослужіння священнослужитель скроплював гілочки свяченою водою.
За звичаєм батьки "б'ють" свяченими галузками й дітей:
Не я б'ю – верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Повернувшись із відправи, більші галузки втикають біля дороги чи на городі, щоб свячене дерево пустило глибоке коріння. А якщо ще доволі холодно, то гілочку ставлять вдома у глечик з водою і очікують поки потеплішає і можна посадити деревце у землю. Від того, очевидно, українські села завжди потопають у вербах. Перед тим, як посадити галузку, кажуть:
– Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток!
Крім доріг та обійсть, вербу висаджують також у полі біля криниць, щоб вода завжди була чистою і холодною, а обіч річок та ставків – щоб зміцнити береги від обвалів та замулення.
Посвячені галузки затикають також у хлівах і стайнях – щоб нечиста не правувала. Решту ж кладуть за образи на покуті. Це дерево допомагає від багатьох недуг і має неабияку магічну силу. Виганяючи вперше корів на пасовисько, їх обов'язково благословляють свяченою вербою – щоб тварини не губили череди й всяка нечисть не чіплялася. [3].
З понеділка після Вербиці починається Білий тиждень – готуються до зустрічі Великодня, наводять порядок.
Можливо аналогом або передоднем Вербиці є свято зеленого Патрика 17 березня в Ірландії, яке поширилося на багато країн. Урочистості у день св. Патрика зазвичай включають паради і фестивалі, виконання танців кейлі і носіння зеленого одягу або трилисників – листочок молодої конюшини. В східній церкві на цей день припадає свято Олекси Теплого – день бджолярів, бо з того дня виставляють вулики на пасіку [див. 1, 249].
Література:
1. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
2. Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: видавництво РУНвіри, 1979, – 1427 с.
3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вербиця #Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/3p4.htm
Свято відзначають за тиждень перед Великоднем. 18 березня – це дата за постійним календарем: 24 – 6 = 18. Зараз, коли свята накладені на семиденку, то втрачається постійна прив'язка чисел до днів тижня. Тому ми подаємо таблицю, щоб легше було орієнтуватися чому саме ці числа вибрані для свят (див. табл. в статті про шестиденку).
Далі подаємо опис свята за етнографічними джерелами.
Вербу здавен шанував наш народ – вона найскоріше сповіщає прихід весни. Є в нас віра, що верба втілює в собі велику силу життя. Вітер вербну гілочку відломив. Гілочка гнана вітром заплакала за життям, відламаним кінцем до сирої землі припала, і Матінка-Земля їй життя врятувала. Вербна гілка пустила корінь. З гілочки виросла велика верба – ми, люди природи, зачаровані великою спонукою життя! І святу таїну життя у вербі бачачи, ми перед Великоднем вітально, радісно торкаємося самі до себе гілочками і кажемо:
Не я б'ю – верба б'є,
Недалечко червоне яєчко,
За тиждень – Великдень!
Не вмирай, не вмирай
Великодня дожидай!
Що значить – не я турбую тебе, а сила життя, що є в мені, виявляє торжество своє. [2, 367].
Відтак, на Вербну неділю в усіх храмах відбувається врочистий обряд посвячення вербових галузок. Після Богослужіння священнослужитель скроплював гілочки свяченою водою.
За звичаєм батьки "б'ють" свяченими галузками й дітей:
Не я б'ю – верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Повернувшись із відправи, більші галузки втикають біля дороги чи на городі, щоб свячене дерево пустило глибоке коріння. А якщо ще доволі холодно, то гілочку ставлять вдома у глечик з водою і очікують поки потеплішає і можна посадити деревце у землю. Від того, очевидно, українські села завжди потопають у вербах. Перед тим, як посадити галузку, кажуть:
– Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток!
Крім доріг та обійсть, вербу висаджують також у полі біля криниць, щоб вода завжди була чистою і холодною, а обіч річок та ставків – щоб зміцнити береги від обвалів та замулення.
Посвячені галузки затикають також у хлівах і стайнях – щоб нечиста не правувала. Решту ж кладуть за образи на покуті. Це дерево допомагає від багатьох недуг і має неабияку магічну силу. Виганяючи вперше корів на пасовисько, їх обов'язково благословляють свяченою вербою – щоб тварини не губили череди й всяка нечисть не чіплялася. [3].
З понеділка після Вербиці починається Білий тиждень – готуються до зустрічі Великодня, наводять порядок.
Можливо аналогом або передоднем Вербиці є свято зеленого Патрика 17 березня в Ірландії, яке поширилося на багато країн. Урочистості у день св. Патрика зазвичай включають паради і фестивалі, виконання танців кейлі і носіння зеленого одягу або трилисників – листочок молодої конюшини. В східній церкві на цей день припадає свято Олекси Теплого – день бджолярів, бо з того дня виставляють вулики на пасіку [див. 1, 249].
Література:
1. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
2. Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: видавництво РУНвіри, 1979, – 1427 с.
3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вербиця #Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Календар #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Дітей можна запросити до столу, пригостити і дати "на дорогу" кілька копійок. Зібрані дарунки складають до купи, а після останнього обходу рівномірно розподіляються між усіма учасниками. [5].
Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю. Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це випробування сили молодого хлопця підкреслювала його спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь, коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3, 219].
Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям у вигляді писанки. Адже таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої нареченої.
Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.
Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата. [5].
Література:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.
2. Гавриїл. wiki/Гавриїл
3. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.
4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Малюнки Олесі Вакуленко
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Благовісник #Календар #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю. Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це випробування сили молодого хлопця підкреслювала його спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь, коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3, 219].
Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям у вигляді писанки. Адже таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої нареченої.
Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.
Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата. [5].
Література:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.
2. Гавриїл. wiki/Гавриїл
3. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.
4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с.
5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Малюнки Олесі Вакуленко
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Благовісник #Календар #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Цікаво, що в цей день також печуть паски, які мають фалічний символ і обов'язково зображують зверху на калачах піну і насіння. Паски за формою такі ж самі як і треба-колода, зверху якої може кластися насіння-каша. Фалос виступає жертовним воїном, що після битви помирає, віддавши насіння для продовження життя.
Як бачимо створюється деякі змішання символів і обрядів. На жаль, ми не маємо відомостей про суто слов'янські обряди на ці свята, тому маємо розібратися з накладкою двох свят Великодня (також Благовіщення) і Рахманського Великодня, які юдо-євангелісти наклали в часі через різні календарні системи. Припускаємо, що через цю накладку звичай пекти паску перейшов на Великодень-рівнодення.
Література:
1. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7531 (2023). – 192 с.
2. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Раввин Исраэль-Меир Лау. Практика иудаизма в свете устной Торы. – Израиль: Масада, 1991. – 459 с.
5. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рахмани #Права #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Як бачимо створюється деякі змішання символів і обрядів. На жаль, ми не маємо відомостей про суто слов'янські обряди на ці свята, тому маємо розібратися з накладкою двох свят Великодня (також Благовіщення) і Рахманського Великодня, які юдо-євангелісти наклали в часі через різні календарні системи. Припускаємо, що через цю накладку звичай пекти паску перейшов на Великодень-рівнодення.
Література:
1. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7531 (2023). – 192 с.
2. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
4. Раввин Исраэль-Меир Лау. Практика иудаизма в свете устной Торы. – Израиль: Масада, 1991. – 459 с.
5. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Великдень #Рахмани #Права #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло