24 грудня СВЯТВЕЧІР за новоюліанським календарем.
Напередодні Різдва цілий день нічого не їли, доки не зійде перша зірочка на небі. Вдень ходили до церкви, а увечері вся сім’я урочисто сідала до столу. Батько набирав ложку куті і тричі запрошував Мороза до святкової вечері, щоб він був лагідний до його родини і не поморозив ні городину, ні худобу, ні птицю. Після вечері діти бігли до хрещених батька та матері, несли вечерю, що складалася з куті, узвару та пісних пиріжків. Хрещені вечерю, що принесли діти забирали, а їм давали свою кутю, узвар і пиріжки. А ще хрещеникам давали подаруночки, дрібні гроші та спеціально випечені до свята обрядові пряники, дівчаткам – «баришні» та «рибки», а хлопчикам – «коники» чи «вершника на конику». Пряники були великі та помережені білим і рожевим кольором.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Напередодні Різдва цілий день нічого не їли, доки не зійде перша зірочка на небі. Вдень ходили до церкви, а увечері вся сім’я урочисто сідала до столу. Батько набирав ложку куті і тричі запрошував Мороза до святкової вечері, щоб він був лагідний до його родини і не поморозив ні городину, ні худобу, ні птицю. Після вечері діти бігли до хрещених батька та матері, несли вечерю, що складалася з куті, узвару та пісних пиріжків. Хрещені вечерю, що принесли діти забирали, а їм давали свою кутю, узвар і пиріжки. А ще хрещеникам давали подаруночки, дрібні гроші та спеціально випечені до свята обрядові пряники, дівчаткам – «баришні» та «рибки», а хлопчикам – «коники» чи «вершника на конику». Пряники були великі та помережені білим і рожевим кольором.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Шануймо наші традиції:
31 грудня, ЩЕДРИЙ ВЕЧІР за новоюліанським календарем.
На Харківщині, за традицією, господині готували щедрий стіл, на якому були переважно молочні та м’ясні страви, але головною обрядовою стравою залишалися кутя і узвар. Також готували пироги з різними начинками. Вдень по вулицях ходили дитячі гурти щедрівників та меланкарів, а під вечір молодіжні та дорослі. Гурти водили ряджених в «козу», «Меланку». Зазвичай у «козу» та «Меланку» рядили когось із хлопців. Їм надягали маску кози до якої кріпили справжні роги, вивертали кожух вовною догори, а руки одягали рукавиці. Меланку рядили у спідницю, велику хустку, щоки фарбували. Рядилися так, щоб люди не взнали хто виконував ці ролі. Якщо гурти щедрівників складалися переважно з жіночої статі та невеликої кількості чоловіків, то меланкували виключно жіночі гурти.
Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #культура #звичаї #традиції
31 грудня, ЩЕДРИЙ ВЕЧІР за новоюліанським календарем.
На Харківщині, за традицією, господині готували щедрий стіл, на якому були переважно молочні та м’ясні страви, але головною обрядовою стравою залишалися кутя і узвар. Також готували пироги з різними начинками. Вдень по вулицях ходили дитячі гурти щедрівників та меланкарів, а під вечір молодіжні та дорослі. Гурти водили ряджених в «козу», «Меланку». Зазвичай у «козу» та «Меланку» рядили когось із хлопців. Їм надягали маску кози до якої кріпили справжні роги, вивертали кожух вовною догори, а руки одягали рукавиці. Меланку рядили у спідницю, велику хустку, щоки фарбували. Рядилися так, щоб люди не взнали хто виконував ці ролі. Якщо гурти щедрівників складалися переважно з жіночої статі та невеликої кількості чоловіків, то меланкували виключно жіночі гурти.
Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #культура #звичаї #традиції
Цікавий артефакт: Бразуль С. Столиця України Харків: путівник для екскурсантів. - Х: Українське екскурсійне т-во; ДВУ, 1930. Автор титулу невідомий.
#Харків #українці #історія #артефакти
#Харків #українці #історія #артефакти
Шануймо наші традиції:
5 січня, ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР, за новоюліанським календарем.
Цей день на Харківщині називали ще Водосвяття, тому що зранку чи після обіду освячували воду у криничках, колодезях.
Освячену воду зберігали і використовували як ліки для себе і для худоби. Могли також цією водою бризкати в хаті, господарських будівлях, на подвір’ї і крейдою писали хрестики, щоб «злі сили туди не входили». Втретє до схід сонця господині варили кутю, узвар і ставили на покуть. Стіл був пісний, навіть пирогів не пекли.
Ось як згадують наші інформанти:
* «На святках було багато Водосвятій. Святили колодізі, Ордань була на Осколі (річка – Н.О.), а до Ордані святили воду в колодізях. Якшо приход великий, обід там справляли, а як обід не справляли, то так посвятять (воду – Н.О.) і на тому конєц. Люди беруть свячену воду. [З чого робили кропильце? – Н О.] З васильків. Ото кропильце, в тарілочку водички вмочав, і ото батюшка покропить всіх».
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #Водосвяття
5 січня, ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР, за новоюліанським календарем.
Цей день на Харківщині називали ще Водосвяття, тому що зранку чи після обіду освячували воду у криничках, колодезях.
Освячену воду зберігали і використовували як ліки для себе і для худоби. Могли також цією водою бризкати в хаті, господарських будівлях, на подвір’ї і крейдою писали хрестики, щоб «злі сили туди не входили». Втретє до схід сонця господині варили кутю, узвар і ставили на покуть. Стіл був пісний, навіть пирогів не пекли.
Ось як згадують наші інформанти:
* «На святках було багато Водосвятій. Святили колодізі, Ордань була на Осколі (річка – Н.О.), а до Ордані святили воду в колодізях. Якшо приход великий, обід там справляли, а як обід не справляли, то так посвятять (воду – Н.О.) і на тому конєц. Люди беруть свячену воду. [З чого робили кропильце? – Н О.] З васильків. Ото кропильце, в тарілочку водички вмочав, і ото батюшка покропить всіх».
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #Водосвяття
Шануймо наші традиції:
6 січня, ВОДОХРЕЩА, за новоюліанським календарем.
На Харківщині ще казали: Хрещення, Йордань, Ордань.
На річці з льоду вирізали хрест, обливали його буряковим квасом. Батюшка там правив службу, освячував воду в Йордані і всі бажаючі набирали. З водою йшли додому, нею освячували худобу, птицю, в сараях, на подвір’ї. Після обіду виганяли кутю з покутя, бо вже зверешилися святки. Коли вигонили кутю, то стукали по святому вуглі хати макогоном, казали: «Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар». Коли дівчата на виданні виганяли кутю, то слухали в якому кутку собака загавкає, в той бік і заміж піде.
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #Водохреща #Богоявління #Йордан
6 січня, ВОДОХРЕЩА, за новоюліанським календарем.
На Харківщині ще казали: Хрещення, Йордань, Ордань.
На річці з льоду вирізали хрест, обливали його буряковим квасом. Батюшка там правив службу, освячував воду в Йордані і всі бажаючі набирали. З водою йшли додому, нею освячували худобу, птицю, в сараях, на подвір’ї. Після обіду виганяли кутю з покутя, бо вже зверешилися святки. Коли вигонили кутю, то стукали по святому вуглі хати макогоном, казали: «Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар». Коли дівчата на виданні виганяли кутю, то слухали в якому кутку собака загавкає, в той бік і заміж піде.
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #Водохреща #Богоявління #Йордан
16.01.24 о 16.00 в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва та онлайн відбудеться вечір памʼяті Валерія Романовського — воїна, памʼяткознавця, історика «Самурай — сам собі рай» в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції».
Трансляція на платформі Zoom
Валерій Романовський (1976 — 2023) загинув, захищаючи нас із вами і те, що він вважав невідʼємною частиною себе — рідну землю з її містами та селами, памʼятками історії та архітектури, ландшафтами, від яких захоплює дух. 16 січня 2024 року виповнюється рівно рік відтоді, коли душа його пішла в засвіти.
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84714782516?pwd=gjaXadelE7duai0gsK1dhwPqVtUr5o.1
Ідентифікатор заходу: 847 1478 2516
Код доступу: TZP7n4
#Харків #постаті #українці #герої #Романовський
Трансляція на платформі Zoom
Валерій Романовський (1976 — 2023) загинув, захищаючи нас із вами і те, що він вважав невідʼємною частиною себе — рідну землю з її містами та селами, памʼятками історії та архітектури, ландшафтами, від яких захоплює дух. 16 січня 2024 року виповнюється рівно рік відтоді, коли душа його пішла в засвіти.
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84714782516?pwd=gjaXadelE7duai0gsK1dhwPqVtUr5o.1
Ідентифікатор заходу: 847 1478 2516
Код доступу: TZP7n4
#Харків #постаті #українці #герої #Романовський
16.01.24 о 16.00 в режимі онлайн відбудеться вечір памʼяті Валерія Романовського — воїна, памʼяткознавця, історика «Самурай — сам собі рай» в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції».
Трансляція на платформі Zoom
Валерій Романовський (1976 — 2023) загинув, захищаючи нас із вами і те, що він вважав невідʼємною частиною себе — рідну землю з її містами та селами, памʼятками історії та архітектури, ландшафтами, від яких захоплює дух.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84714782516?pwd=gjaXadelE7duai0gsK1dhwPqVtUr5o.1
Ідентифікатор заходу: 847 1478 2516
Код доступу: TZP7n4
#Харків #війна #українці #постаті #Романовський
Трансляція на платформі Zoom
Валерій Романовський (1976 — 2023) загинув, захищаючи нас із вами і те, що він вважав невідʼємною частиною себе — рідну землю з її містами та селами, памʼятками історії та архітектури, ландшафтами, від яких захоплює дух.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84714782516?pwd=gjaXadelE7duai0gsK1dhwPqVtUr5o.1
Ідентифікатор заходу: 847 1478 2516
Код доступу: TZP7n4
#Харків #війна #українці #постаті #Романовський
🇺🇦 З 19 січня 2024 року до Дня Соборності України Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва презентує виставку витинанок "САД ПЕРЕМОГИ" учнів та педагогів КЗ "Люботинський мистецький ліцей "Дивосвіт" Харківської обласної ради.
❗️Переглянути виставку онлайн можна буде з 22 січня на ресурсах Центру, стосовно відвідування виставки офлайн слідкуйте за анонсами графіку роботи Центру на цій сторінці.
#Харків #українці #Соборність #витинанки #виставка
❗️Переглянути виставку онлайн можна буде з 22 січня на ресурсах Центру, стосовно відвідування виставки офлайн слідкуйте за анонсами графіку роботи Центру на цій сторінці.
#Харків #українці #Соборність #витинанки #виставка
Автентичний одяг українців на Харківщини:
Original authentic outfit from the Kharkiv region of Ukraine. Вбрання - Харківська область, Краснокутський район, село Пархомівка. Модель Марія Гончарова. Фотограф Тетяна Гурковська.
Джерело: Олександр Столовий
#Харківщина #українці #культура #одяг
Original authentic outfit from the Kharkiv region of Ukraine. Вбрання - Харківська область, Краснокутський район, село Пархомівка. Модель Марія Гончарова. Фотограф Тетяна Гурковська.
Джерело: Олександр Столовий
#Харківщина #українці #культура #одяг
Шануймо наші традиції:
🔶2 лютого СТРІТЕННЯ, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: «Стрітєніє». Зазвичай зранку йшли до церкви, освячували воду або це робили ще з вечора. Коли хтось із родини приносив воду, потрібного було передати її через поріг, тобто «стріти», тому і казали «стрітенська вода». Її зберігали вдома від різних негараздів чи застосовували коли хто хворіє з членів родини. Також дбайливі господарі визначали, яка буде весна, рання чи пізня. Коли півень нап’ється води із калюжі, скоро вже й тепло мало бути. Деякі відомості з експедиційних записів від наших інформантів:
* «На Стрітєнія півень води нап’ється із калюжки, то значіть сійте просо, урожай буде на просо». (Зап. 14.08.1994 р. у с. Іванівка на Шевченківщині Харківської обл. від Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н. (с. Роздольне на Шевченківщині).
Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
🔶2 лютого СТРІТЕННЯ, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: «Стрітєніє». Зазвичай зранку йшли до церкви, освячували воду або це робили ще з вечора. Коли хтось із родини приносив воду, потрібного було передати її через поріг, тобто «стріти», тому і казали «стрітенська вода». Її зберігали вдома від різних негараздів чи застосовували коли хто хворіє з членів родини. Також дбайливі господарі визначали, яка буде весна, рання чи пізня. Коли півень нап’ється води із калюжі, скоро вже й тепло мало бути. Деякі відомості з експедиційних записів від наших інформантів:
* «На Стрітєнія півень води нап’ється із калюжки, то значіть сійте просо, урожай буде на просо». (Зап. 14.08.1994 р. у с. Іванівка на Шевченківщині Харківської обл. від Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н. (с. Роздольне на Шевченківщині).
Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#Харківщина #українці #традиції #звичаї